Sense Bank розпочав співпрацю з ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА), що відкрило експортерам можливість отримувати кредити під страхове покриття агентства без надання застави, повідомила пресслужба банку.
Згідно з інформацією, нова модель взаємодії передбачає страхування ЄКА ризиків за експортними кредитами, що дає змогу фінансувати зовнішньоторговельні контракти навіть за відсутності достатнього забезпечення з боку клієнта. Страхове покриття знижує ризики неповернення для банку і робить фінансування доступним для більшої кількості українських експортерів.
У Sense Bank зазначають, що така підтримка має ключове значення в умовах воєнного часу, коли бізнес стикається з обмеженим доступом до ліквідності та зовнішніх ринків. Страхування експортних кредитів забезпечує гарантії повернення коштів, що дає змогу компаніям виконувати контракти та зберігати позиції на міжнародних ринках.
“Sense Bank продовжує розширювати спектр фінансових інструментів для підтримки українського бізнесу. Співпраця з ЄКА – це стратегічна інвестиція в економічну стійкість країни”, – заявив член правління банку Андрій Соколов.
Голова правління ЄКА Руслан Гашев підкреслив, що агентство прагне розширювати можливості українських компаній попри складні обставини. “Навіть у найважчі умови український бізнес демонструє силу. Ми разом із Sense Bank створюємо для нього можливості зростати – забезпечуючи довіру, фінансовий захист і доступ до нових ринків без зайвих бар’єрів”, – зазначив він.
В Україні більше айтівців закривають свої фопи, аніж відкривають нові: -7,5 тисячі підприємців від початку року. Загалом айтіфопи серед довгожителів: майже 4 роки складає медіана життя тих, хто працював у сфері компʼютерного програмування та закрився цього року. Найстаріший підприємець з-поміж тих, хто закрився цьогоріч, пропрацював 34 роки.
18 605 нових фопів у сфері комп’ютерного програмування з’явилось цьогоріч — за рік кількість новачків у сфері майже не змінилась. Натомість чинні бізнеси закриваються все активніше: 26 158 айті-підприємців завершили свою діяльність. Загалом за рік втрати в галузі зросли втричі: – 7 553 фопів лише за десять місяців цьогоріч.
Найбільше нових ІТ-фопів традиційно зареєстровано у Києві (3737), Львівській (2015), Дніпропетровській (1740), Харківській (1557) та Київській областях (1338). Водночас позитивний баланс — коли відкрилося більше, ніж закрилося — зберігся лише у двох регіонах: на Волині (+19 фопів) та Тернопільщині (+12).
Серед нових ІТ-підприємців переважають чоловіки — 57% реєстрацій, тоді як жінки становлять 43%. І в жодному регіоні кількість жінок-фопів не перевищує чоловічу — це наразі нетипова ситуація для українського бізнесу, який, переважно, відкривають жінки.
Медіана життя фопа у сфері ІТ, який закрився у 2025 році, — 4 роки. Кожен шостий ІТ-фоп припиняє діяльність уже протягом першого року, ще третина працює від одного до чотирьох років. Найстаріший підприємець, який закрився цього року, працював із 1991-го.
Втім закриття фопів не обов’язково свідчить про кризу у галузі — скоріше, про те, як змінюється формат працевлаштування айтівців. Так, за даними DOU, цьогоріч 57% айтівців працюють як фопи. До порівняння, ще рік тому таких було 70%, а 2022-го — 87%.
Водночас за даними Джині кількість вакансій в ІТ-сфері лише за рік лише зросла. Так, якщо за 10 місяців минулого року було розміщено 72 396 пропозицій про роботу для айтівців, за цей самий час цьогоріч таких пропозицій вже на 11% більше: 80 297.
https://opendatabot.ua/analytics/it-foponomics-2025
Інженерно-будівельна компанія Rauta виведе наступного року на український ринок сендвіч-панелі, вентильовані фасади та покрівельні матеріали, виготовлені з «зеленої» сталі, повідомив директор Rauta Андрій Озейчук під час панельної дискусії V Українського Будівельного Конгресу в п’ятницю в Києві.
«У 2026 році Rauta виведе на український ринок сендвіч-панелі, вентильовані фасади та покрівельні матеріали, виготовлені з »зеленої” сталі, при виробництві якої замість викопного палива застосовують водень, електроенергію та біогаз. Залишковим продуктом такого виробничого процесу є не вуглекислий газ, а вода”, – навів він приклад впровадження компанією ESG-принципів (Environmental, Social, Governance – екологічна, соціальна та внутрішньокорпоративна відповідальність бізнесу).
За його словами, використання «зеленої» сталі, зокрема, дозволить значно зменшити кількість втіленого вуглецю і збільшити кількість балів при сертифікації будівлі за екологічними системами LEED і BREEAM.
Rauta системно впроваджує ключові ESG-принципи у своїй діяльності, адже для замовників компанії важливі прозора корпоративна культура і репутація. «У проектах, які реалізує наша компанія, завжди закладаються рішення, які відповідають принципам ESG. Наприклад, технологія герметичності або сендвіч-панелі серії Energy, які зменшують операційний вуглець і підвищують стійкість об’єкта», – каже Озейчук.
У 2022 році Rauta першою в Україні впровадила екологічні декларації Environmental Product Declaration (EPD) на огороджувальні конструкції. Також компанія бере активну участь у соціальних проєктах: виступає партнером архітектурних конкурсів, надає гранти на навчання молодих архітекторів у школах InLab і «Плюс Мінус», встановила навчальний стенд у спеціалізованій аудиторії з енергозбереження КНУСА, запустила освітній проєкт зі сталого дизайну.
Експерт зазначив, що перевагою сталевих рішень для замовника є швидкість реалізації проектів і можливість створювати великопрогонні простори. У разі необхідності сталеві каркаси можуть бути відносно легко релоковані або 100% перероблені як металобрухт, що значно підвищує їх цінність для замовника в порівнянні із залізобетонними рішеннями.
Озейчук констатував, що європейські замовники будівництва, які реалізують проекти в Україні, не тільки готові платити за сталеві рішення, але й часто наполягають на використанні більш екологічних та енергоефективних матеріалів.
“Це обумовлено більш свідомим ставленням до екології та досвідом будівництва в ЄС, де діє європейська Директива про енергетичну ефективність будівель (EPBD), яка висуває вимоги до підвищення енергоефективності існуючих і нових будівель, що безпосередньо впливає на критерії вибору матеріалів. На жаль, українські замовники будівництва в основному дивляться на низьку ціну, а не на екологічні або якісні характеристики”, – розповів він.
За його прогнозом, якщо Україна імплементує європейську Директиву, то зросте попит на матеріали з кращими теплотехнічними та екологічними характеристиками. «Це збільшить конкуренцію між українськими та європейськими виробниками і змусить перших інвестувати в сучасні виробничі процеси для підвищення екологічності та енергоефективності продукції», – вважає Озейчкук.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проектні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного державного реєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
Американські біржові фонди (ETF), що інвестують у біткойн, з початку цього місяця зіткнулися з відтоком коштів інвесторів у розмірі $3,5 млрд, показують підрахунки Bloomberg. Рекордний відтік протягом одного місяця був встановлений в лютому цього року і склав $3,6 млрд. З урахуванням тижня, що залишився в листопаді, цей рекорд може бути побитий.
У тому числі інвестори вивели $2,2 млрд з найбільшого біткойн-ETF – IBIT, керованого BlackRock.
Курс біткойна в понеділок знижується на 2,6%, до $85,7 тис. З початку року криптовалюта подешевшала приблизно на 7%.
Аналітики Citi Research відзначають, що відтік коштів з ETF посилює негативну динаміку криптовалюти, а приплив коштів прискорює її зростання. За їхніми підрахунками, відтік $1 млрд з фондів, що інвестують в біткойн, призводить до зниження вартості самого біткойна на 3,4%, і навпаки.
Світове виробництво сталі в жовтні 2025 року скоротилося на 5,9% порівняно з жовтнем 2024 року – до 143,340 млн тонн, при цьому зниження зафіксовано в більшості країн першої десятки виробників, випливає з даних Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Перша десятка країн за виплавкою сталі в жовтні 2025 року виглядає наступним чином:
Китай – 72 млн тонн (мінус 12,1% до жовтня 2024 року);
Індія – 13,563 млн тонн (плюс 5,9%);
США – 6,989 млн тонн (плюс 9,4%);
Японія – 6,853 млн тонн (мінус 1%);
РФ – 5,250 млн тонн (мінус 6,2%);
Південна Корея – 5,093 млн тонн (мінус 5,8%);
Іран – 3,316 млн тонн (плюс 12%);
Туреччина – 3,208 млн тонн (плюс 3,1%);
Німеччина – 3,127 млн тонн (мінус 3%);
Бразилія – 2,988 млн тонн (мінус 2,7%).
За січень-жовтень 2025 року світове виплавлення сталі зменшилося на 2,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 517,589 млн тонн. У першій десятці країн-виробників за десять місяців поточного року:
Китай – 817,870 млн тонн (мінус 3,9% до січня-жовтня 2024 року);
Індія – 135,987 млн тонн (плюс 10%);
США – 68,376 млн тонн (плюс 2,8%);
Японія – 67,327 млн тонн (мінус 4,1%);
РФ – 56,536 млн тонн (мінус 4,9%);
Південна Корея – 51,144 млн тонн (мінус 3,6%);
Туреччина – 31,277 млн тонн (плюс 1,2%);
Німеччина – 28,505 млн тонн (мінус 9,9%);
Бразилія – 27,988 млн тонн (мінус 1,8%);
Іран – 25,442 млн тонн (мінус 1%).
За підсумками 2024 року 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж у 2023 році. Лідерами були Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (мінус 1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (плюс 6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (мінус 3,4%), США – 79,452 млн тонн (мінус 2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (мінус 7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (мінус 4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (плюс 5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (плюс 9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (плюс 5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (плюс 0,8%).
У 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі (мінус 0,1% до 2022 року), а в 2022 році 64 країни – 1 млрд 831,467 млн тонн (мінус 4,3% до 2021 року), при незмінному домінуванні Китаю і зростанні виробництва в Індії на тлі зниження показників у більшості розвинених економік.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
Металургійні підприємства України в жовтні 2025 року збільшили виробництво сталі на 7,3% в порівнянні з жовтнем 2024 року – до 648 тис. тонн з 604 тис. тонн, проте скоротили його на 5,9% відносно вересня 2025 року (689 тис. тонн), свідчать дані Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Згідно з повідомленням асоціації, за підсумками жовтня Україна посіла 21-е місце серед 70 країн – виробників сталі.
За січень-жовтень 2025 року українські метпідприємства виплавили 6,172 млн тонн сталі, що на 4,9% менше, ніж за аналогічний період 2024 року (6,487 млн тонн). За цим показником Україна посідає 22-ге місце у світі.
Загалом за 2024 рік Україна виробила 7,575 млн тонн сталі, збільшивши виробництво на 21,6% порівняно з 2023 роком (6,228 млн тонн) і посідала 20-те місце серед 71 країни. У 2023 році виплавка сталі в країні скоротилася на 0,6% порівняно з 2022 роком – до 6,228 млн тонн, а Україна посідала 22-ге місце в глобальному рейтингу.
За підсумками 2022 року Україна виплавила 6,263 млн тонн сталі, що на 70,7% менше, ніж у 2021 році, і посідала 23-тє місце серед 64 країн, що враховуються Worldsteel.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
