Тривале похолодання в Європі штовхає ціни на газ вгору. Спотова ціна з поставкою “на день вперед” на еталонному європейському хабі TTF у середу закрилася на рівні $486 за 1 тис. кубометрів, додавши лише за один торговий день 11%. Це максимальний рівень котирувань з червня 2025 року.
У четвер торги відкрилися на рівні $491. На даний момент ціна скоригувалася до $477.
Температура повітря в Європі в січні цього року опускається до мінімальних значень за останні півтора десятка років. Загалом січень (а це сам по собі найхолодніший зимовий місяць) очікується на три градуси холодніше від кліматичної норми і на чотири градуси морозніше, ніж у минулому році.
Ясна погода супроводжується низькою швидкістю вітру, а то й штилем. Це посилює навантаження на енергосистему, оскільки знижує виробництво вітрових електростанцій. Надійність роботи енергетичної системи підтримується насамперед ресурсом підземних сховищ газу як найбільш гнучкого і наближеного до місць споживання джерела.
Середній рівень запасів газу в підземних сховищах Європи опустився до 48,4% за підсумками газової доби 20 січня, свідчать дані Gas Infrastructure Europe. Це на 15 процентних пунктів нижче, ніж у середньому за останні п’ять років. На даний момент ПСГ Європи випереджають звичайний темп витрати запасів на чотири тижні. Більш того, база спостережень GIE знає приклади, коли такого рівня (а то й набагато вище – 59%) запаси досягали лише до моменту завершення сезону відбору і початку закачування.
За підсумками 2025 року країни регіону закупили 109 млн тонн СПГ (142 млрд куб. м в обсязі після регазифікації), що на 28% більше, ніж у 2024 році. У січні 2026 року імпорт скрапленого газу може становити 10 млн тонн, що на 24% вище, ніж роком раніше. І це може бути новий рекорд для європейської газової галузі. Незважаючи на високий попит, залишається великий невикористаний запас продуктивності – 20 січня термінали працювали на 51% від пропускної здатності. Також помітна тенденція скорочення запасів СПГ на терміналах.
Як повідомляє Сербський Економіст, підготовка Сербії до міжнародної спеціалізованої виставки EXPO 2027 у Белграді супроводжується дискусією про масштаб інвестицій та їхню порівнянність з ефектом від подібних заходів у світі. Відкриття виставки заплановано на 15 травня 2027 року, закриття – на 15 серпня 2027 року.
Сербська влада раніше презентувала програму «Leap into the Future – Serbia 2027», що охоплює 323 проєкти в усій країні, загальний обсяг яких оцінювали в €17,8 млрд. Водночас міністр фінансів Синиша Малі наголошував, що прямі витрати на саму виставку становитимуть приблизно €1,2 млрд, а решту сум – на ширших інфраструктурних і девелоперських ініціативах.
Окремо оргструктури EXPO 2027 вказують, що «вартість проєкту EXPO» в їхньому трактуванні оцінюють приблизно в €1,29 млрд, і вона охоплює майданчик виставки та низку супутніх об’єктів і комунікацій (зокрема транспортні та інженерні компоненти), а не національну інвестпрограму загалом.
Паралельно проєкт уже відбивається в бюджетній архітектурі. В ухваленому Сербією бюджеті на 2026 рік Сербський Економіст виділяє найбільшу окрему статтю капвитрат на EXPO 2027 – 47,5 млрд динарів.
Порівняння з досвідом інших виставок зазвичай показує, що прямі доходи рідко компенсують загальний рахунок, а ключовим стає «спадщина» – інфраструктура, турпотоки, ділові зв’язки та повторне використання об’єктів. Так, World Expo 2010 у Шанхаї зібрало близько 73 млн відвідувачів, а Expo 2015 у Мілані – близько 21,5 млн, тоді як Expo 2020 Dubai відзвітувала про 24,1 млн візитів. Для Белграда, як спеціалізованої виставки, очікувані масштаби нижчі: на офіційному ресурсі EXPO 2027 йдеться про очікування «понад 4 млн» відвідувачів.
У сербському кейсі ключове питання – наскільки ефективно будуть «приземлені» витрати в довгострокову економіку: завантаження нової виставкової інфраструктури після серпня 2027 року, вплив на туризм і міський розвиток, а також здатність утримати бюджетні ризики й уникнути недовикористання об’єктів.
https://t.me/relocationrs/2142
Ціни на нафту помітно знижуються в четвер, увага трейдерів після спаду ажіотажу навколо Гренландії знову переключилася на перспективи попиту й пропозиції.
Президент США Дональд Трамп, виступаючи на Всесвітньому економічному форумі в Давосі в середу, заявив, що Штати хочуть негайно розпочати переговори щодо придбання Гренландії в Данії і не мають наміру використовувати військову силу для захоплення острова.
Пізніше Трамп написав у соцмережі Truth Social, що відмовився від плану введення в лютому мит щодо низки країн Європи, оскільки зміг узгодити з генсеком НАТО Марком Рютте базу для подальших переговорів на тему Гренландії.
“Нині ми бачимо зниження премії за ризик, пов’язаний з подіями навколо Гренландії та ситуацією в Ірані”, – зазначає аналітик Saxo Bank Оле Гансен.
Вартість березневих ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures за даними на 13:15 кч становить $64,42 за барель, що на $0,82 (1,26%) нижче, ніж на закриття попередніх торгів.
Ф’ючерси на нафту WTI на березень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) зросли в ціні на цей час на $0,76 (1,25%), до $59,86 за барель.
Увага ринку в четвер спрямована на щотижневу доповідь про запаси енергоносіїв у США, яку буде оприлюднено о 19:00 кч.
Оцінки Американського інституту нафти (API), опубліковані в ніч проти четверга, показали збільшення запасів нафти в Штатах минулого тижня на 3,04 млн барелів.
Трейдери також продовжують стежити за ситуацією в Казахстані, де цього тижня було призупинено видобуток нафти на родовищах Тенгіз і Королівське через проблеми з системами розподілу електроенергії.
Чисельність персоналу в сфері досліджень і розробок (R&D) в Україні за роки незалежності скоротилася в рази, а витрати на науку в частці ВВП опустилися до одного з мінімальних рівнів, повідомляє інформаційно-аналітичний центр «Клуб експертів».
Згідно з наведеними в матеріалі даними, частка витрат на дослідження і розробки у ВВП України в останні роки становить близько 0,33%, тоді як у 2010 році оцінювалася в 0,75%. В абсолютному вираженні витрати на R&D у 2023 році вказані на рівні 21,35 млрд грн.
Автори матеріалу зазначають, що кадрова база науки деградує на тлі низького фінансування та статусу професії: чисельність працівників, зайнятих у R&D, знизилася з понад 400 тис. осіб у 1991 році до 63,8 тис. у 2024 році. У публікації також наводиться приклад рівня оплати праці – зарплата старшого наукового співробітника НАН України оцінюється в 13 034 грн.
Окремо в матеріалі згадується вплив війни: з посиланням на звіт UNESCO вказується, що в результаті російської агресії 12% вчених були змушені емігрувати або переміститися всередині країни, при цьому близько 30% почали працювати віддалено.
Як зазначається, паралельно посилюється проблема старіння кадрів: найбільш численна вікова група в науці – вчені старше 65 років, а частка дослідників у віці 55+ оцінюється приблизно в 40%.
Experts Club також описує ініціативи держави щодо підтримки кадрового потенціалу науки, в тому числі концепцію «Національна система дослідників України», і перераховує запропоновані заходи – виконання норми про фінансування науки на рівні 1,7% ВВП, підвищення оплати праці вчених і розширення конкурсного фінансування наукових колективів.
Автор матеріалу – Володимир Хаустов, вчений секретар ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»; джерело – інформаційно-аналітичний центр «Клуб експертів» та авторський матеріал Хаустова, розміщений на сайті інформаційного агентства Інтерфакс-Україна – https://interfax.com.ua/news/blog/1134413.html
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) розробила альтернативний законопроект про введення податку на додану вартість для фізичних осіб – підприємців. Як повідомили агентству Інтерфакс-Україна в НАЛУ, ініціатива підготовлена головою правління НАЛУ Олексієм Шевчуком, заступником голови Опікунської ради Людмилою Кожурою та директором з розвитку НАЛУ, членом Асоціації платників податків Назарієм Валянськом.
«Метою альтернативного законопроекту є захист малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану та післявоєнного відновлення, одночасно з поетапною адаптацією податкової системи України відповідно до вимог і стандартів Європейського Союзу», – повідомили в асоціації.
У НАЛУ зазначили, що, на відміну від урядового підходу, який зараз фактично перекладає податкове навантаження на малий бізнес, альтернативний законопроект НАЛУ «пропонує збалансоване рішення, що враховує економічні реалії, ризики безпеки та інституційну слабкість бізнесу в кризовий період».
Ключовими перевагами свого альтернативного законопроекту в порівнянні з версією урядового документа в НАЛУ називають, зокрема, захист малого та мікробізнесу в умовах війни.
«Законопроект вводить тимчасові мораторії на розширення кола платників ПДВ, підвищення податкових ставок і зміну ліміту обов’язкової ПДВ-реєстрації на весь період дії воєнного стану і до кінця року після його припинення», – зазначили в НАЛУ.
Крім того, перевагою свого законопроекту НАЛУ назвала гнучкий ліміт реєстрації ПДВ з урахуванням економіки, пропонуючи замість фіксованого ліміту в 1 млн грн прив’язку порогу реєстрації ПДВ до розміру мінімальної заробітної плати, що дозволяє автоматично враховувати інфляцію, зміну ВВП і макроекономічну динаміку.
Також серед переваг свого законопроекту в НАПСМ назвали поетапну гармонізацію з правом ЄС «без шоків для бізнесу»:
альтернативний проект передбачає поступове наближення до європейського порогу ПДВ (близько €85 000) до 2031 року, уникаючи адміністративного та фінансового тиску на підприємців в кризових умовах.
Крім того, в НАЛУ зазначили, що їх законопроект передбачає збереження спрощеної системи оподаткування, тобто не вводить обов’язкову ПДВ-реєстрацію для платників єдиного податку 3-ї групи, зберігаючи спрощену систему обліку та звітності як фундамент для розвитку малого бізнесу.
Ще однією перевагою законопроекту в НАЛУ назвали стимулювання добровільної ПДВ-реєстрації та боротьбу зі зловживаннями.
«Вводиться модель »батога і пряника«: стимули для добровільної реєстрації платниками ПДВ через диференціацію ставок єдиного податку, а також чіткі механізми протидії зловживанням, зокрема практиці так званих “зарплатних ФОП”, зазначили в асоціації.
Також законопроект НАЛУ передбачає захист бізнесу в прифронтових і постраждалих від бойових дій регіонах,
вводячи спеціальні гарантії для бізнесу, що працює на територіях, де ведуться або велися бойові дії. Зокрема, проект закону передбачає введення мораторію на документальні позапланові податкові перевірки таких платників податків, що дозволяє знизити адміністративний і фіскальний тиск, зберегти підприємницьку діяльність і робочі місця в умовах підвищених ризиків безпеки.
У НАЛУ зазначають, що «запропонований підхід дозволяє поєднати фіскальні інтереси держави, євроінтеграційні зобов’язання України та реальні можливості малого і середнього бізнесу, який сьогодні залишається ключовою опорою економіки країни».
законодавство, НАЛУ, ПДВ, ФОП
В Узбекистані затверджено спеціальний правовий порядок, що регулює діяльність інвестиційних платформ у форматі «регуляторної пісочниці».
У межах цього правового режиму створюються умови для запуску та розвитку інвестиційних платформ, які дозволяють залучати кошти безпосередньо від інвесторів, насамперед для стартапів, а також суб’єктів малого і середнього бізнесу, для яких вихід на фондовий ринок є ускладненим або передчасним.
Положення закріплює допустимі формати інвестування через електронні платформи, зокрема інвестиції в частки, участь у партнерствах, венчурні та пайові проєкти, а також інші проєктні моделі. На відміну від класичного фондового ринку, такі інвестиції не передбачають випуску та обігу цінних паперів, лістингу й обов’язкової участі інвестиційних посередників.
Документом встановлено порядок реєстрації учасників спеціального правового режиму, умови їх включення до реєстру операторів інвестиційних платформ, а також підстави для виключення з числа учасників.
Учасниками спеціального правового режиму можуть бути виключно юридичні особи — резиденти Узбекистану, які здійснюють діяльність як оператори інвестиційних платформ.
Інвестиційна платформа має являти собою комплексний програмно-технічний та організаційний механізм, що забезпечує:
Запровадження та подальше розширення діяльності інвестиційних платформ дозволить сформувати правові засади для активізації інвестиційної діяльності, що надасть додатковий імпульс:
