Влада Балі ухвалила рішення з 2024 року стягувати з іноземців туристичний податок, кошти підуть на збереження культурної спадщини, повідомляє The Jakarta Post.
“Балі щорічно приваблює мільйони іноземних гостей, і острів намагається отримати вигоду зі своєї популярності, щоб поповнити скарбницю і захистити культурну спадщину. Із 2024 року з іноземних туристів, які приїжджають на Балі з-за кордону або з інших частин Індонезії, буде одноразово стягуватися податок у розмірі $10”, – пише видання.
Як зазначає газета, оплата податку здійснюватиметься через електронний платіж, який потрібно буде зробити до прибуття на острів.
Губернатор Балі Ваян Костер вважає, що новий збір не призведе до зниження турпотоку.
“Я не думаю, що показники будуть нижчими. Ми плануємо використати доходи з туристичного податку на збереження довкілля і культури, побудуємо якіснішу інфраструктуру, щоб подорож на Балі була комфортнішою і безпечнішою”, – пояснив він.
У 2022 році Балі відвідало понад 2 млн іноземних туристів, проте від початку 2023 року на острові почастішали порушення культурних норм і міграційного законодавства з боку іноземних туристів, тому влада більше не хоче розвивати масовий туризм.
Уряд США через Програму USAID АГРО надасть українським аграріям безоплатно 12 тис. тонн добрив для проведення осінньої посівної, повідомили у пресслужбі Міністерства аграрної політики та продовольства.
“До війни Україна забезпечувала внутрішні потреби в азотних добривах на 75%. Однак у зв’язку з повномасштабним вторгненням виробництво скоротилося через логістичні проблеми, розрив виробничих ланцюгів і зростання вартості сировини. Це обмежило доступ мікро, малих і середніх фермерів до добрив. USAID допоможе агровиробникам забезпечити свої господарства необхідними добривами восени та продовжувати роботу наступного року”, – зазначено в повідомленні.
Узяти участь у програмі зможуть аграрії, які обробляють від 5 до 500 га в будь-якій області України (за винятком тимчасово окупованих територій), вирощують зернові або олійні культури, зареєстровані як юридичні особи або фізичні особи-підприємці, зокрема, сімейні фермерські господарства.
Вони зможуть отримати по 1 тонні нітроамофоски (NPK 16:16:16/15:15:15) для основного та припосівного внесення.
Реєстрація на отримання допомоги вже розпочалася в Державному аграрному реєстрі (ДАР). Заявки приймаються виключно через ДАР, у розділі “Доступні програми” – “Добрива NPK від USAID АГРО, 2023”. Реєстрація триватиме до вичерпання заявленого обсягу добрив.
Програма USAID АГРО 20 липня 2023 року проведе відкритий вебінар про умови та отримання допомоги.
Як повідомлялося, 2022 року USAID розпочав реалізацію низки програм для протидії загальносвітовій продовольчій кризі, що поглиблюється розв’язаною проти України війною. Навесні 2023 року понад 8200 українських аграріїв отримали від USAID понад 6300 тонн добрив, а також насіння для посіву більш як 48,3 тис. гектарів соняшнику та 15 тис. гектарів кукурудзи.
Грошова маса (агрегат M3) в Україні після зростання в травні на 1,6% у червні додала ще 2,6%, або на 70,1 млрд грн і досягла 2 трлн 729,95 млрд грн, повідомив Нацбанк.
Згідно з даними на його сайті, зростання депозитів у шостому місяці цього року прискорилося до 2,8% з 1,9% у травні та було забезпечене переважно гривневими депозитами, які після зростання в травні на 3,2% у червні збільшилися ще на 3,7%, або 48,7 млрд грн – до 1 трлн 376,1 млрд грн.
Валютні депозити, що скоротилися в травні на 0,6 млрд, у червні зросли на 6,7 млрд грн, або 1,0% – до 688,6 млрд грн (у гривневому еквіваленті).
Грошові кошти в обігу поза банками (M0) після збільшення в травні на 0,7%, у червні додали ще 2,3% – до 664,2 млрд грн, майже повернувшись на рівень початку цього року.
Зростання грошової бази (резервних коштів) після прискорення в травні до 3,1% у червні сповільнилося до 1,6%, становивши 14,0 млрд грн, – до 907,5 млрд грн. Така динаміка пов’язана з відсутністю в червні підвищення резервних вимог.
Крім того, трохи – на 1,1 млрд грн, до 46,7 млн грн – збільшилися і готівкові кошти в касах банків.
Вкладення в депозитні сертифікати, що скоротилися в травні на 1 млрд грн, у червні підскочили на 51,5 млрд грн, або 12% – до 478,9 млрд грн.
Обсяг гривневих кредитів у червні зріс уперше з травня 2022 року – поки що лише на 0,2%, або 1,4 млрд грн – до 694,2 млрд грн. Однак, через продовження скорочення валютних кредитів, що становило в червні 0,7%, або 1,7 млрд грн – до 243,8 млрд грн, загалом за минулий місяць кредити знову знизилися, хоча й мінімально – на 0,3 млрд грн.
Загалом за перше півріччя цього року грошова маса збільшилася на 9,1%, база – на 14,5%, тоді як грошові кошти в обігу поза банками скоротилися на 0,3%.
Депозити зросли на 12,6%, зокрема гривневі – на 14,3%, валютні – на 9,3%, тоді як кредити скоротилися на 5,2%, зокрема гривневі – на 4,1%, валютні – на 8,2%.
Як повідомлялося, грошова маса в Україні 2022 року після зростання на 12% 2021 року збільшилася ще на 21%, або на 435,2 млрд грн.
Депозити за минулий рік зросли на 23,6%, або на 350,8 млрд грн, зокрема гривневі – на 19,1%, або на 193,9 млрд грн, тоді як валютні (у гривневому еквіваленті) – на 33,1%, або на 156,9 млрд грн.
Грошова база 2022 року збільшилася на 19,6% порівняно з 11,2% роком раніше. Водночас грошові кошти в обігу поза банками за рік збільшилися на 14,6%, або на 85,1 млрд грн.
Обсяг кредитів 2022 року знизився на 3,8%, або на 39,1 млрд грн. При цьому гривневі скоротилися на 13,4 млрд грн, тоді як валютні – на 25,7 млрд грн.
МВФ в оновлених наприкінці червня матеріалах за програмою EFF прогнозує зростання грошової бази цього року на 25,3%, маси – на 22,0% і скорочення кредитів недержавному сектору на 12,5%.
Група компаній DIM розраховує на збільшення частки інвесторів, які своєчасно сплачують за договорами розстрочки, до 80-90% до кінця цього року, тоді як на сьогодні їхня кількість становить 50%, повідомив керівний партнер групи Олександр Насіковський.
“Рівно половина тих, хто купив у нас нерухомість, не чекає завершення війни і вже виконує свої обов’язки. Бо бачать, що кожна гривня з його кишені йде реально на будівництво, причому його ж будинку, а не просто в новий котлован. Зараз працюємо над тим, щоб до кінця року відсоток тих, хто платить за договорами розстрочки, був на рівні 80-90%”, – повідомив Насиковський у колонці для агентства “Інтерфакс-Україна”.
За його словами, швидке відновлення будівельних робіт після паузи на початку повномасштабного вторгнення дало змогу збільшити кількість своєчасних оплат за договорами розстрочки. Так, на початку активної фази війни лише 10% інвесторів платили за графіком розстрочки, тоді як на сьогодні їхня частка сягнула 50%.
Крім того, для підтримки та стимулювання попиту DIM розробила низку фінансових інструментів: спеціальні умови оплати заборгованості та дострокового погашення, пропозиції вигідного курсу, реструктуризація боргу. Крім того, запущено програму гарантованої прибутковості під 10% у доларі та програму за принципом trade-in.
Незважаючи на обмежений платоспроможний попит, на цінах на житло позначилося зростання собівартості будівництва, вартість пального та інфляційні процеси, зазначив Насіковський.
“У річному вимірі в нас було майже 27% інфляції. “Тягнуть” цінник договори і продовження, а іноді й кардинальна зміна логістичних ланцюжків через втрату потужностей виробників низки будматеріалів у південних і східних областях та релокацію багатьох бізнесів. За минулий рік середньозважений показник собівартості будівництва в житлі зріс щонайменше на 45%”, – пояснив він.
За його даними, окремі категорії будівельних матеріалів зросли в ціні на 30-70%, найбільше – бетон, скло, штукатурка, дерево, залізо.
Крім того, істотно зросла і вартість робочої сили – у середньому на 37%, додав Насіковський.
“Ціни зростають і зростатимуть, адже закони ринку ніхто не скасовував. Інше питання, що робити з обмеженим платоспроможним попитом. На мій погляд, відповідь потрібно шукати всередині ринку, а не зовні, сподіваючись винятково на репарації або підтримку держави. Відновлення і потенціал ринку безпосередньо залежатиме від контрнаступу ЗСУ, а точніше – від його результатів і термінів. Уже зараз видно, що психологічно покупець та інвестор потроху готові повертатися на ринок, якщо є збіг у його очікуваннях в осі ціна – цінність – терміни будівництва – реальна динаміка”, – вважає експерт.
Заснована 2014 року ГК DIM складається з шести компаній, що охоплюють усі стадії будівництва.
До теперішнього часу ГК ввела в експлуатацію 12 будинків у шести ЖК. На стадії будівництва – сім житлових комплексів категорії “комфорт+” і “бізнес-клас”: “Новий Автограф”, “Метрополіс”, Park Lake City, Lucky Land та ін.
Київ збільшить фінансування сил безпеки і оборони у 2023 році порівняно з минулим роком із майже 850 млн грн до понад 1,1 млрд грн, повідомив мер столиці Віталій Кличко.
“Цього року Київ виділить на фінансування сил безпеки та оборони столиці понад 1,1 млрд гривень. Це – допомога військовим ЗСУ, прикордонникам, поліції. Із цих коштів уже профінансували майже 350 млн гривень”, – написав він у Телеграм-каналі в четвер.
Як нагадав Кличко, “торік на підтримку сил безпеки та оборони Київ виділив із бюджету міста майже 850 млн грн”.
“Ці гроші йдуть, зокрема, на військову форму, бронежилети та каски. На закупівлю дронів, радіостанцій, ремонт військової техніки, транспорт. Також ми передаємо бійцям на передову допомогу, яку залучаємо самі – від міжнародних партнерів. Ми передавали автомобілі, дрони, системи Starlink, генератори, аптечки. І продовжуємо це робити”, – написав Кличко.
Експорт зернових культур через чотири основні польські морські порти у 2022-2023 МР (липень 2022-червень 2023) перевищив 6,6 млн тонн, що на 70% більше, ніж у попередньому МР, коли було експортовано майже 3,9 млн тонн, повідомив заступник глави Національного центру підтримки сільського господарства Польщі (KOWR) Марчін Вроньскі.
“Дуже велике зростання експорту зерна морем – на 70% – у сезоні-2022/2023 стало можливим завдяки тому, що для розв’язання проблеми надлишку зерна на внутрішньому ринку польський уряд вжив заходів, спрямованих на поліпшення логістичних і транспортних можливостей”, – процитувало Марчіна Вроньскі польське видання farmer.pl.
Велику роль зіграли також фінансові стимули для фермерів у вигляді субсидій на зернові, що позначилося на обсягах експорту через причали Балтійського моря, які зростали з місяця в місяць, пояснив заступник голови KOWR.
За його інформацією, в сезоні-2022/2023 через національні морські порти в основному експортувалася пшениця – понад 4,4 млн тонн порівняно з майже 2,1 млн тонн роком раніше, а також кукурудза – понад 2 млн тонн проти приблизно 1,3 млн тонн у попередньому сезоні. Через балтійські порти також було поставлено 74 тис. тонн тритикале, 68 тис. тонн жита, 64 тис. тонн ячменю і 16 тис. тонн вівса.
Вроньскі зазначив, що зерно експортувалося переважно через морський порт у Гдині – 52%, або 3,5 млн тонн. Ще 31% обсягу, або 2 млн тонн було відправлено через порт Гданськ. Експорт через морський порт Щецин-Свіноуйсьце склав 17% – близько 1,1 млн тонн зернових.
“Травень і червень (2023 року – ІФ-У) стали рекордними місяцями для експорту зерна морем: у травні ми експортували 882 тис. тонн зернових через порти в Гдині, Гданську, Свіноуйсьце та Щецині, а в червні цей показник сягнув 937 тис. тонн. Такого результату, як у червні, у нас ще не було”, – підкреслив заступник голови KOWR.
Він додав, що експорт зерна також здійснювався через дрібніші порти, такі як Колобжег, тому сумарний експорт зернових через порти в червні наблизився до 1 млн тонн.
За підрахунками KOWR, загалом у сезоні-2022/2023 експорт зернових морськими, автомобільними та залізничними каналами склав понад 11 млн тонн, що стало рекордним результатом в історії польської торгівлі зерном.
