Норвегія ухвалила рішення про збільшення військової підтримки України в поточному році на NOK2,5 млрд ($249 млн) до NOK10 млрд ($950 млн) у рамках ухваленої раніше програми Нансена про військову і цивільну підтримку України в розмірі NOK15 млрд щорічно, повідомляється на сайті норвезького уряду у вівторок.
“Україна зараз гостро потребує додаткової військової підтримки та матеріалів. Тому Норвегія збільшує військову підтримку України на 2,5 млрд крон до 10 млрд крон у 2023 році”, – заявив прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере на прес-конференції, присвяченій відкриттю саміту НАТО у Вільнюсі.
На додаток до цього Норвегія також ухвалила рішення про збільшення відрахувань до фонду підтримки України НАТО до NOK300 млн ($29 млн) щорічно.
“Норвегія збільшує свій внесок у фонд підтримки НАТО для України. Норвегія надасть 300 млн норвезьких крон у 2023 році і внесе загалом 1,5 млрд норвезьких крон протягом п’яти років. Це чіткий сигнал про довгострокову підтримку України в проведенні реформ, який ще більше зв’яже Україну з Альянсом”, – сказав глава норвезького уряду.
Стере також розповів про рішення збільшення інвестицій Норвегії у власну оборону до мінімум 2% від ВВП.
На саміті також буде ухвалено рішення про створення центру НАТО з критично важливої підводної інфраструктури. “Війна в Україні ще раз показала, що захист критичної інфраструктури має велике значення для політики безпеки. Будучи найбільшим постачальником газу в Європу, Норвегія несе особливу відповідальність за захист підводної інфраструктури… Зараз НАТО створює окремий центр із захисту критичної підводної інфраструктури”, – розповів прем’єр Норвегії.
За словами Стере, саміт у Вільнюсі “буде найважливішим самітом НАТО нашого часу”.
“Серед іншого, ми зробимо історичне підвищення потенціалу колективної оборони НАТО за допомогою планів регіональної оборони, які були оновлені вперше з часів холодної війни”, – зазначив він.
Прем’єр зазначив, що рішення саміту будуть важливими і для всього Альянсу, і для безпеки Норвегії, і є щонайменше чотири причини, з яких цей саміт має вирішальне значення для Норвезької держави. “По-перше, це зміцнить здатність НАТО виконувати своє головне завдання, а саме захист держав-членів в умовах кризи та війни. По-друге, збільшення відрахувань на оборону означає явне посилення власної готовності, безпеки та обороноздатності. По-третє, на саміті буде ухвалено рішення про створення окремого центру захисту підводної інфраструктури, що має принципове значення для Норвегії. І, по-четверте, членство Фінляндії, а тепер і Швеції, означає сильнішу Північну Європу в НАТО”, – підкреслив Стере.
Україна за перші шість місяців 2023 року знизила імпорт нікелю та виробів із нього в 4,4 раза порівняно з аналогічним періодом 2022 року – до $7,699 млн (у червні – $1,355 млн), алюмінію та виробів із нього наростила на 25,9%, до $168,234 млн ($31,461 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього в січні-червні поточного року знизився на 0,9% порівняно із зіставним періодом роком раніше – до $48,032 млн (у червні – $8,297 млн), свинцю та виробів із нього знизився на 5,7% – до $7,806 млн ($1,121 млн), нікелю та виробів становив $125 тис. ($18 тис.), тоді як у піршому півріччі 2022 року він був $1,266 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн, алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн, свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн, нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн.
Импорт оборудования для обеспечения энергоавтономности в 2021-2023 гг, млн долл США
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Фахівці “Укрбургаз” (підрозділ АТ “Укргазвидобування”) у січні-червні 2023 року пробурили понад 157 тис. м, що є рекордним піврічним показником за останні 15 років, повідомила пресслужба НАК “Нафтогаз України”.
“Не дивлячись на війну, ми не тільки продовжуємо бурити нові свердловини, видобувати природний газ і наповнювати підземні газосховища, а й працюємо над збільшенням виробничих показників”, – зазначив глава групи “Нафтогаз” Олексій Чернишов.
У пресслужбі також уточнили, що у квітні 2023 року було встановлено рекорд із місячної проходки – 32,4 тис. м.
Як повідомлялося, у лютому глава УГВ Олег Толмачов повідомив, що компанія у 2023 році планує збільшити буріння в 1,5 раза порівняно з минулим роком – до 300 тис. м.
“Укргазвидобування” 2022 року пробурило 47 нових свердловин проти 50 2021 року.
“Нафтогаз” ставить за мету збільшити власний видобуток природного газу на 1 млрд куб. м 2023 року – до 13,5 млрд куб. м. У 2022 році УГВ видобуло 12,5 млрд куб. м природного газу (товарного), що на 3% менше, ніж 2021-го.
НАК “Нафтогаз України” належить 100% акцій “Укргазвидобування”.
Ціни на нафту піднімаються у вівторок завдяки оголошеним у Китаї заходам підтримки ринку нерухомості, проблеми якого продовжують стримувати економічне зростання в країні.
Народний банк КНР (Центробанк) розширить програму підтримки девелоперів, зокрема стимулюватиме банки до видачі кредитів представникам сектора на завершення проектів будівництва житла, повідомляє Market Watch.
Увагу трейдерів цього тижня спрямовано на дані про динаміку споживчих цін у США за червень, а також щомісячні доповіді ОПЕК і Міжнародного енергетичного агентства (МЕА).
Вартість вересневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:20 мск у вівторок становить $78,08 за барель, що на $0,39 (0,50%) вище за ціну на закриття попередньої сесії. У понеділок ці контракти подешевшали на $0,78 (1%), до $77,69 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на серпень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) збільшилася до цього часу на $0,41 (0,56%), до $73,4 за барель. Напередодні вартість цих контрактів впала на $0,87 (1,2%), до $72,99 за барель.
“Нові стимули для китайського ринку нерухомості підтримують нафтовий ринок, – вважає Воррен Паттерсон, який відповідає за стратегію на сировинних ринках в ING Groep NV. – Дані щодо інфляції в США, які будуть оприлюднені в середу, можуть визначити напрямок ринку в короткостроковій перспективі, оскільки вони покажуть, чого чекати від Федрезерву на найближчі місяці”.
Українські підприємства в січні-червні поточного року збільшили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 97,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $56,288 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 26,3% – до $39,433 млн.
У червні імпортовано міді на $8,672 млн, експортовано – на $5,732 млн.
Як повідомлялося, українські підприємства 2022 року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, а їхній експорт зменшився на 56,3% – до $90,245 млн.
