Уряд Швеції планує суттєво збільшити допомогу Україні, щонайменше до 10 млрд крон у 2026 році, і в зв’язку з цим поступово припиняє надання розвитку допомоги п’яти країнам: Зімбабве, Танзанії, Мозамбіку, Ліберії та Болівії.
Як повідомляється на офіційному вебпорталі уряду Швеції, у червні 2025 року уряд ухвалив рішення про перенаправлення шведської допомоги та виділив близько 1,7 млрд крон із бюджету допомоги на додаткову підтримку Україні та для життєво важливих гуманітарних заходів у світі.
“Ми перебуваємо у вирішальний момент в історії Європи. Україна зазнає тиску як за столом переговорів, так і на фронті. Щоб збільшити підтримку України, нам потрібно робити складні пріоритети. Тому Швеція поступово припиняє надання розвитку допомоги Зімбабве, Танзанії, Мозамбіку, Ліберії та Болівії”, – сказав міністр допомоги та зовнішньої торгівлі Бенджамін Дуса.
У зв’язку з припиненням двосторонніх стратегій закриваються посольства у Болівії, Ліберії та Зімбабве. Дипломатичні відносини з цими країнами залишаються важливими і будуть підтримуватися, наприклад, через акредитацію з іншої країни в регіоні.
Уточнюється, що гуманітарна допомога не зачіпається припиненням розвитку допомоги, і Швеція продовжує залишатися однією з найбільших світових країн-донорів гуманітарної допомоги та довгострокового розвитку співробітництва по всьому світу.
У понеділок, 8 грудня, в Україні без істотних опадів, лише на півдні країни, вдень подекуди і в центральних областях невеликий дощ, у західних областях вночі та вранці місцями туман, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер південно-східний, східний, 7-12 м/с, у південно-східній частині місцями пориви 15-20 м/с. Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 0-5° тепла; на Закарпатті та півдні країни вночі 1-6° тепла, вдень 4-9°.
У Києві 8 грудня без істотних опадів, вітер південно-східний, східний, 5-10 м/с, температура вночі близько 0°, вдень 2-4° тепла.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського. Бориса Срезневського, у Києві 8 грудня найвища температура вдень була 12,2 у 1960 р., найнижча вночі -19,7 у 1959 р.
У вівторок, 9 грудня, вночі на сході країни, вдень у північній частині дощ і мокрий сніг; на решті території без істотних опадів. Вночі та вранці в Карпатському регіоні, центральних і південних областях місцями туман.
Вітер південно-західний, на Лівобережжі південно-східний, 5-10 м/с. Температура вночі від 2° тепла до 3° морозу, вдень 0-5° тепла; на Закарпатті та півдні країни вночі 1-6° тепла, вдень 4-9°.
У Києві 9 грудня вночі без істотних опадів, вдень дощ, вітер південно-західний, 5-10 м/с. Температура вночі близько 0°, вдень 2-4° тепла.
Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за січень-листопад 2025 року склали 3,29 трлн грн, тоді як касові видатки – 4,54 трлн грн, це приблизно на 24,1% та 20,3% перевищує відповідні показники аналогічного періоду 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які Міністерство фінансів оприлюднило на сайті, за загальним фондом надходження зросли на 23,5% – до 2,34 трлн грн, тоді як видатки – на 18,1%, до 3,54 трлн грн.
У листопаді цього року доходи держбюджету порівняно із листопадом минулого року збільшилися на 6,6% – до 321,5 млрд грн, в тому числі за загальним фондом – на 4,2%, до 229,3 млрд грн. Це пов’язано з надходженням минулого місяця грантів на 34,3 млрд грн, тоді як у листопаді минулого року такого фінансування було 56,4 млрд грн.
Зазначається, що найбільшим джерелом надходжень за результатами січня-листопада цього року залишається ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 486,6 млрд грн (за 11 місяців 2024 року – 424,0 млрд грн).
Після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році з четвертого на друге місце по надходженням за 11 місяців цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 324,6 млрд грн проти 200,7 млрд грн торік.
На третьому місці цього року ПДВ з вироблених в Україні товарів – 278,3 млрд грн за відшкодування 166,2 млрд грн (242,7 млрд грн за відшкодування 139,9 млрд грн), тоді як податок на прибуток підприємств склав 277,3 млрд грн (251,3 млрд грн), а акцизний податок склав 255 млрд грн (189,5 млрд грн).
Окрім того, дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 67,8 млрд грн (69,2 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 49,7 млрд грн (43,8 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 39,6 млрд грн (42,8 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) додав до бюджету прибуток Національного банку, а гранти – 381,2 млрд грн (325,6 млрд грн).
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-листопаді 2025 року зросли на 21,1% – до 593,1 млрд грн, у тому числі у листопаді – на 13,6%, до 55,8 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-листопад 2025 року становили 1,96 трлн грн, або 94,3% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 512,7 млрд грн, в тому числі в іноземній валюті 124,6 млрд грн – $2,26 млрд та EUR645 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 242,1 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $34,7 млрд або 1,44 трлн грн, у тому числі в рамках ERA – близько $24,0 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того, Україна отримала ще EUR7,95 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від Міжнародного валютного фонду (МВФ) та $0,57 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE), “Підтримка відбудови шляхом розумного фіскального управління” (SURGE), “Підтримка внутрішньо переміщених осіб в Україні” (HOME) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-листопад 2025 року склали 570,9 млрд грн, або 94,2% плану, платежі з обслуговування – 319,9 млрд грн, або 98,2% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 в результаті двох його великих збільшень у липні та жовтні наразі має заплановані доходи (без грантів) в обсязі 2,50 трлн грн, тоді як видатки – 4,65 трлн грн, у тому числі загального фонду – відповідно 2,28 трлн грн та 4,29 трлн грн.
За 2024 рік держбюджет отримав 3,12 трлн грн доходів, що на 0,45 трлн грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 0,51 трлн грн, або 30,9% – до 2,18 трлн грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 0,45 трлн грн порівняно з 0,43 трлн грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 0,46 трлн грн, або на 11,6% – до 4,48 трлн грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 0,45 трлн грн – до 3,49 трлн грн.
Верховна Рада 3 грудня ухвалила держбюджет України на 2026 рік з доходами 2,90 трлн грн та видатками 4,82 трлн грн.
Бундестаг Німеччини прийняв нові закони, які полегшують депортацію осіб до так званих безпечних країн походження і посилюють умови отримання громадянства, повідомляє Die Welt.
Згідно з новими нормами, уряд Німеччини зможе визначати держави як безпечні країни походження за допомогою нормативного акта без узгодження Ради федеральних земель. Це дозволить спростити депортацію осіб з таких країн, хоча Федеральне відомство з міграції та біженців (BAMF) залишає можливість отримати захист у виняткових випадках.
Крім того, закон скасовує державне фінансування обов’язкового адвоката для осіб, які перебувають у депортаційному ув’язненні. Німецька асоціація адвокатів і Федеральна палата адвокатів висловили критику цього рішення. “Позбавлення волі – одне з найсерйозніших обмежень основних прав. Досі більше половини всіх ув’язнень є незаконними. Держава повинна пройти особливо ретельну перевірку”, – зазначили в асоціації.
Також вводиться десятирічна заборона на отримання громадянства для осіб, які навмисно надають неповну або неправдиву інформацію під час процедури, зокрема у зв’язку зі скандалом з фальшивими сертифікатами про знання мови. «Хто вже намагається обдурити під час процедури отримання громадянства, той не заслуговує німецького паспорта», – заявив представник фракції Союзу з внутрішньої політики Олександр Тром (CDU).
Італія надасть 30 млн євро на відновлення Одеської дитячої лікарні.
Як повідомляє посольство Італії, відповідну угоду в рамках першого Italian Cooperation Day in Ukraine в Києві підписали посол Італії Карло Формоза і віце-прем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.
Проект передбачає будівництво нового сучасного педіатричного комплексу на 260 додаткових ліжок, що забезпечить медичну допомогу дітям регіону і зробить лікарню провідним центром для всього півдня України.
В цілому патронат Італії над Одесою обсягом понад 93 млн євро спрямований на проекти в сфері охорони здоров’я, сільського господарства та збереження культурної спадщини.
Крім того, в рамках Другої надзвичайної ініціативи, реалізованої Італійським агентством з питань співпраці в галузі розвитку (AICS), передбачено 45 млн євро на гуманітарні проекти.
«Нова одеська дитяча лікарня – це інвестиція в майбутні покоління України, в тих, хто найбільш несправедливо постраждав від цієї жахливої війни», – зазначив посол Італії в Україні Карло Формоза.
Він зазначив, що з початку повномасштабного вторгнення Італія підтримала 90 українських лікарень, надала допомогу 140 тис. медичним працівникам і сприяла відновленню 120 шкіл.
Більшість європейських країн купували нафту і газ у Росії набагато більше, ніж надавали підтримку Україні
Європейські країни в своїй переважній більшості в 2022-2024 роках, до повернення президента Дональда Трампа на пост президента США в січні 2025 року, набагато більше купували нафти і газу у Росії, ніж надавали підтримки Україні, заявив заступник держсекретаря США Крістофер Ландау.
«Я знав, що багато з цих країн пов’язали свою енергетичну долю з Росією, але я не мав уявлення про масштаби цього або про те, наскільки (сукупно) це затьмарювало їхню допомогу Україні», – написав він у соцмережі X у суботу.
Ландау проілюстрував свій пост графіком, який йому надали в Державному департаменті США. Він уточнив, що запитував ці дані у зв’язку зі своєю поїздкою цього тижня на засідання глави МЗС країн НАТО замість держсекретаря Марко Рубіо. Після цього засідання Ландау різко розкритикував країни ЄС.
Згідно з графіком, тільки у 5 з 24 країн Європи фінансова допомога Україні (гранти і кредити) перевищила сплату РФ за нафту і газ: Великобританії, Данії, Швеції, Норвегії, Норвегії і Швейцарії. У випадку Швейцарії нафтогазові платежі РФ відсутні, тоді як у випадку скандинавських країн вони невеликі – до $1 млрд при обсязі допомоги Україні від $5 млрд до $10 млрд (тут і далі приблизні показники, тому що в графіку відсутні точні дані). В цілому Данія, Швеція і Норвегія в переліку 24 країн посіли відповідно 3, 6 і 8 місце за обсягом допомоги Україні.
І навіть у випадку Великої Британії, яка сплатила РФ за вуглеводні близько $3,5 млрд, це все одно набагато менше, ніж надана Україні допомога, яка оцінюється в $15 млрд – другий показник серед 24 країн.
Приблизно рівні обсяги допомоги Україні та купівлі російської нафти і газу у Фінляндії, тоді як у випадку Литви та Латвії нафтогазові платежі РФ вже перевищують допомогу Україні за оцінкою Держдепу США. (Естонія в графіку відсутня, як і інші країни, обсяги допомоги яких або імпорт вуглеводнів з РФ за цей період був нижче $1 млрд.)
Найбільший європейський донор України Німеччина з показником підтримки близько $17,5 млрд купила в 2022-2024 роках російської нафти і газу на $20 млрд. У Нідерландів, які четверті в списку допомоги приблизно з $8,5 млрд, імпорт вуглеводнів з РФ склав майже $5 млрд.
У Франції це співвідношення становить приблизно $6 млрд проти більш ніж 20-ти, у Польщі $5,5 млрд проти $12 млрд, а в Італії – $3 млрд проти $27,5 млрд: це відповідно 10-й показник за допомогою Україні і 2-й – за імпортом з РФ.
Абсолютним рекордсменом у цьому плані є Туреччина, фінансову підтримку якої Україні на графіку важко оцінити навіть у $0,2 млрд, тоді як закупівлі російської нафти і газу становлять близько $32 млрд.
Угорщина при ще менших обсягах допомоги направила Росії за нафту і газ близько $22 млрд, Словаччина – близько $18 млрд, хоча її підтримку Україні можна оцінити приблизно в $1,5 млрд.
Фінансова допомога Чехії Україні в 2022-2024 роках близько $1 млрд, за оцінкою Держдепу США, також набагато менше обсягів купівлі російських вуглеводнів, які склали близько $15 млрд. За цими показниками краще виглядає
Іспанія – $2 млрд проти $12 млрд або Болгарія – $0,5 млрд проти $9 млрд.
