CEO агрохолдингу “Астарта” Віктор Іванчик у грудні докупив на Варшавській фондовій біржі (WSE) та поза нею через компанію Albacon Ventures Limited 134,64 тис. акцій, або 0,53856% від їх загальної кількості, за середньозваженою ціною PLN51,93 за акцію.
Згідно з біржовими повідомленнями, на біржі угоди укладалися 14 днів грудня, в які було придбано загалом 50,334 тис. акцій за середньою ціною PLN45,94 за акцію, а 19 грудня поза біржою була укладена угода з купівлі 84,306 тис. акцій за ціною PLN55,5 за акцію.
Сумарно у грудні CEO “Астарти” сплатив за додаткові акції PLN6,99 млн або біля $1,94 млн за поточним курсом, тоді як у листопаді він придбав на біржі 100 тис. акцій за PLN4,66 млн або біля $1,29 млн за поточним курсом.
Зазначається, що після цих угод Іванчику належить 10 млн 913,25 тис. акцій агрохолдингу, або 43,653% від їх загальної кількості.
До цього, останній раз, Іванчик 15 вересня докупив поза біржою 244,679 тис. акцій, або 0,9787% від їх загальної кількості, також за ціною PLN55,5 за акцію – значною вищою, ніж котирування на Варшавській фондовій біржі
Станом на цей понеділок на 11:50 кч акції “Астарти” котируються на біржі по курсу PLN45,1, за яким капіталізація компанії складає PLN1,128 млрд, або біля $312,7 млн.
Згідно останнього звіту, на кінець вересня цього року родина Іванчика загалом володіла 43,21% акцій порівняно із 42,23% акцій на середину року, 41,48% – на початок цього року та 41,28% на кінець вересня минулого року. Великим акціонером також весь цей час є Fairfax Financial Holdings – 29,91%, а ще 2,1184% акцій належать самій компанії і раніше були викуплені в межах buyback. На травень цього року серед міноритарних акціонерів також були Kopernik Global Investors з 2,64% та Heptagon Capital з 1,8%.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України, найбільший виробник цукру в Україні. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
“Астарта” за січень-вересень 2025 року скоротила чистий прибуток на 42,2% – до EUR43,70 млн, а її консолідована виручка скоротилася на 22,4% – до EUR342,78 млн.
Збори акціонерів 12 червня цього року затвердили виплату дивіденди за 2024 рік у розмірі EUR0,5 за акцію на загальну суму EUR12,5 млн, що відповідає показникам попередніх двох років.
Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України побудовано або будувалося 37 промислових підприємств, з яких вже побудовано 22 заводи і 15 – в процесі будівництва, повідомило Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства. Як повідомлялося, на кінець 2024 року в індустріальних парках діяло або будувалося 25 промпідприємств, з яких 12 були побудовані.
Серед діючих або споруджуваних станом на кінець минулого року – підприємства в сфері агропереробки, виробництва продуктів харчування, меблевої та деревообробної промисловості, машинобудування та інші. Діючі підприємства створили 3716 робочих місць.
Мінекономіки також нагадує, що в 2025 році прийняло рішення про надання державного стимулювання 13 індустріальним паркам для реалізації 22 інфраструктурних проєктів на загальну суму 697,77 млн грн.
Крім того, протягом року перераховано 202,91 млн грн двом індустріальним паркам, рішення щодо яких були прийняті в 2024 році.
Таким чином, загальний обсяг державного стимулювання індустріальних парків у 2025 році склав 900,681 млн грн, підсумовує міністерство.
«2025-й став роком, коли кількість індустріальних парків перетворюється на реальні майданчики для розгортання політики »Зроблено в Україні”. Майже мільярд гривень держстимулювання індустріальним паркам цього року – це інвестиція в інфраструктуру, яка вже сьогодні дає життя новим заводам. Держава закладає фундамент, а бізнес перетворює його на нові потужності та робочі місця”, – цитується в повідомленні міністр економіки Олексій Соболєв.
Як повідомлялося, держстимулювання минулого року отримали 13 індустріальних парків.
Станом на 31 грудня 2025 року до Реєстру індустріальних парків включено 118 індустріальних парків, з яких 24 парки були включені протягом 2025 року. Водночас вісім парків, які не здійснювали жодної діяльності, були виключені з Реєстру.
Програма «Державне стимулювання створення індустріальних парків» передбачає розвиток інженерно-транспортної інфраструктури індустріальних парків на умовах співфінансування. Державна підтримка може бути спрямована на будівництво доріг, електричних мереж, систем водопостачання та водовідведення, газопостачання та інших технічних рішень, необхідних для запуску виробництв.
Держстимулювання передбачає співфінансування у пропорції 50% на 50% на суму до 150 млн грн на один ІП, а для деокупованих територій у співвідношенні 80% на 20%.
Мінекономіки реалізує програму у співпраці з Укрексімбанком, Ощадбанком, Укргазбанком і Сенс Банком.
Для учасників ІП також передбачено ряд фіскальних стимулів.
Понад 250 тисяч фопів закрилось в Україні за 11 місяців 2025 року за даними Єдиного державного реєстру. Кожен восьмий підприємець, що закрився торік, працював у Києві. В середньому, фопи живуть 2,4 року. Довгожителями є підприємці, що займаються складською діяльністю, а найменш живучими виявились фопи-кур’єри.
250 209 фопів закрилось від початку 2025 року в Україні. Пік закриттів припав на січень — тоді, після півторамісячної перерви у роботі реєстрів, одразу задокументували закриття 59 723 підприємці.
2 роки та 4 місяці складає середній термін роботи фопа в Україні.
Слідкуємо за динамікою на сторінці про українську фопономіку.
Кожен восьмий підприємець, що закрився у 2025 році, працював у Києві: 32 469 фопів. На другому місці по закриттям Дніпропетровщина — 22 645 підприємців припинили свою діяльність торік. З невеликим відривом закривались малі бізнеси на Харківщині (20 481), Одещині (18 714) та Львівщині (16 521).
Найбільш вразливими торік були фопи, що працюють у роздрібній торгівлі — на них припадає третина закриттів (77 705). В середньому, такі бізнеси існують менш як 3 роки. Ще 16 909 фопів у сфері оптової торгівлі припинили свою роботу у 2025 році — такі підприємці ледь перевалюють за рік у своїй роботі. Загалом лише на нішу торгівлі припадає майже половина закриттів.
З великим відривом другими за кількістю припинень стали айтівці — 28 668 або кожен дев’ятий підприємець, що закрився торік. До слова, айтівці також серед підприємців-довгожителів — 3 роки 11 місяців.
Скільки живе пересічний фоп?
Довгожителями в Україні є фопи, що займаються складським господарством — більш ніж 6 років пропрацювали такі підприємці.
5 років та 11 місяців працюють підприємці у сфері операцій з нерухомістю. Замикають трійцю бізнеси у сфері ремонту техніки, зокрема, побутової: 5 років і 9 місяців.
А ось найменш живучими є фопи-кур’єри — лише 6 місяців, в середньому, пропрацювали підприємці, які закрились у цій сфері торік. Фопи у сфері адміністративної та допоміжної офісної діяльності витримують на плаву 9 місяців. Ледь більше як рік працюють підприємці у сфері вищезгаданої оптової торгівлі та освітяни.
https://opendatabot.ua/analytics/fops-midage-2025
Українці 2025 року придбали 83,443 тис. нових легкових автомобілів, що на 17% більше за попередній рік, зокрема, у грудні продажі збільшились у 2,2 раза – до 12,724 тис., повідомляє AUTO-Consulting
“Таким чином, 2025 рік увійшов в історію, як рік відновлення українського авторинку”, – констатується у повідомленні на сайті групи.
Лідерство за підсумками 2025 року втримала Toyota, якій вдалося реалізувати 10,7 тис. авто (на 3,15% менше за 2024 рік), хоча в останні місяці року вона змушена була пропустити вперед китайський BYD.
Експерти відзначають, що BYD взагалі став феноменом 2025 року, піднявшись з 11-го місця в рейтингу на друге і під кінець року зайнявши 26% ринку з продажом майже 10,6 тис авто (у 4,6 раза більше).
“Такого стрімкого прориву ми ще ніколи не фіксували. Слід додати, що продажі BYD здійснювали так звані “сірі” дилери, без організованої мережі автосалонів, без сервісу, без скоординованої політики. Однак, BYD став другим автовиробником, який реалізував більше 10 тис. авто за рік в Україні”, – констатували аналітики.
Вони зазначили, що марка Volkswagen вже рік поспіль займає третє місце в Україні, але цей результат теж став можливим завдяки поставкам “сірих” електромобілів з китайського ринку.
Renault за рік втратила дві позиції і тепер лише четверта з продажом 6,33 тис авто (-11,4%), а Skoda, що зайняла п’яту сходинку, відстає ненабагато з реалізацією 6,18 тис. автомобілів (+21,2%).
За даними AUTO-Consulting, BMW залишається брендом №1 серед преміальних автомобілів, хоча у 2025 році довелося активно захищати цей статус теж від “китайців” – продажі марки, що зайняла шосте місце в загальному рейтингу, скоротились на 21,4% – до 3,8 тис.
“Несподівано українські споживачі почали довіряти новоствореним китайським преміальним виробникам і активно на них пересідати. Саме тому ми бачимо вже Zeekr як 8-й на ринку, хоча ще рік тому він тільки потрапив у топ-20. Але Zeekr навіть вистачило сили випередити Audi”, – констатується у повідомленні.
Експерти також відзначили вдалу політику Hyundai, що збільшив продажі на 37% – до 3,64 тис. од.
Вони також зазначили, що другий рік поспіль в топ-10 присутня Honda, яка саме завдяки “сірим” дилерам китайських електромобілів змогла випередити колег по японському автопрому – Suzuki, Mazda, Nissan.
AUTO-Consulting підкреслює, що результат продажів легкових авто у грудні обумовлений завершенням пільг з ПДВ на електромобілі, частка яких в минулому місяці вперше перевищила 50% (50,8%).
“Тільки за грудень українці придбали більше 6500 електричних авто, що більше ніж всі продажі всіх авто у місяцях на початку 2025 року”, – йдеться у повідомленні.
У грудні BYD зайняв перше місце і реалізував 3,3 тис. електроавто порівняно з 192 у грудні-2024.
Крім того, завдяки “сірим” дилерам Volkswagen у грудні зайняв друге місце (1332 авто) і 10% українського ринку, обійшовши Toyota (1159 од.). Четверте місце у Skoda з продажем 933 од. (+56,3%), а п’ятим став Zeekr (898 авто), який випередив всіх конкурентів з преміального сегменту.
“Фактично, витримати “китайську електричну навалу” у грудні у топ-10 змогли далеко не всі автовиробники. Серед них Renault, Hyundai, BMW та Audi, хоча й їм продажів додали “сірі” поставки з ринку Китаю”, – зазначили експерти.
Зростання ринку легкових автомобілів у 2025 році на 17% – до 81,3 тис. од. констатує і асоціація “Укравтопром”. Зокрема, за її даними, у грудні реалізовано 12,4 тис. авто – у 2,2 рази більше, ніж в грудні-2024 та на 50% більше за показник листопада-2025. Трійку лідерів, за даними асоціації також сформували BYD – 3164 од., Volkswagen – 1298 од. та Toyota – 1117 од.
Далі у рейтингу йдуть Skoda – 969 од.;Zeekr – 844 од.; Renault – 658 од.; Honda – 441 од.; Hyundai – 375 од.; BMW – 324 од. та Audi – 316 од.
Бестселером місяця став Volkswagen ID.UNYX.
Як повідомлялось, згідно з даними “Укравтопрому”, у 2024 році первинні реєстрації нових легкових авто в Україні зросли на 14% до 2023 року – до 69,6 тис. од., за даними AUTO-Consulting продажі збільшились на 9,8% – до 71,3 тис. од.
26 цукрових заводів, які входять в асоціацію “Укрцукор”, станом на 1 січня 2026 року переробили 10,43 млн тонн цукрових буряків та виробили 1,574 млн тонн цукру, повідомила пресслужба асоціації у Telegram.
У галузевому об`єднанні уточнили, що вихід цукру склав 15,19% (+1,13% порівняно з минулим сезоном) при цукристості буряків 17,63% (+0,88% до минулорічного показника).
У січні переробку цукрових буряків продовжать шість цукроварень. Очікується, що сезон переробки солодких коренів завершиться до 20 січня 2026 року, резюмували в “Укрцукрі”.
Асоціація нагадала, що переробку цукрових буряків здійснює також Горохівський цукровий завод, який не є членом “Укрцукру” і не подає об`єданню оперативну інформацію.
Як повідомлялося, 2024-2025 маркетингового року в Україні було вироблено 1,25 млн тонн цукру, тобто в поточному сезоні вітчизняні цукрові заводи виробили на 25,9% більше продукції, ніж торік. Обсяг внутрішнього ринку в Україні наразі оцінюється в 900 тис. тонн на рік.
Золото та інші дорогоцінні метали дорожчають у понеділок на тлі подій у Венесуелі, що сприяли зростанню попиту на активи “тихої гавані”.
Як повідомлялося, американські спецпризначенці 3 січня провели спецоперацію у Венесуелі, захопивши президента країни Ніколаса Мадуро і його дружину. Мадуро в понеділок постане перед федеральним судом Мангеттена в Нью-Йорку, повідомив телеканал ABC News. Очікується, що йому висунуть обвинувачення, пов’язані з наркоторгівлею, здатні спричинити кілька довічних термінів. Президент США Дональд Трамп у суботу заявив, що його країна тимчасово візьме на себе управління Венесуелою.
Спотова ціна золота піднялася під час торгів на 2,1%, до $4422 за унцію. Золото з поставкою в лютому на Comex подорожчало на 2,4%, до $4433,3 за унцію.
“Події у Венесуелі підстьобнули попит на захисні активи, оскільки інвестори прагнуть захиститися від геополітичних ризиків, – зазначає аналітик KCM Trade Тім Вотерер. – Золото і срібло опинилися серед головних бенефіціарів”.
У 2025 році золото подорожчало на 64% – максимально з 1979 року на тлі геополітичної напруженості, зниження процентних ставок, а також високого попиту з боку світових центробанків. 26 грудня ціна дорогоцінного металу піднімалася до рекордних $4549,71 за унцію.
Вартість срібла на спотовому ринку в понеділок збільшилася на 3,8%, до $75,33 за унцію. За підсумками минулого року срібло подорожчало в 2,5 раза, що стало для нього найкращою річною динамікою. Ціна дорогоцінного металу досягла рекордної позначки в $83,62 за унцію 29 грудня.
Спотова ціна платини піднялася під час торгів на 3,7%, до $2220,3 за унцію, паладію – на 2%, до $1671,7 за унцію.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу – виробників золота у своєму відео на Youtube каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=BywddHO-JFWFqUFA
