Україна у січні-серпні поточного року зменшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі у натуральному вираженні на 39,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 795,769 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі впав на 40,8% – до $384,215 млн.
Основний експорт здійснювався здебільшого до Болгарії (39,36% постачань у грошовому вимірі), Туреччини (16,42%) і Польщі (14,38%).
В зазначений період Україна імпортувала 46,604 тис. тонн напівфабрикатів на $35,242 млн, в основному з Оману (38,41%), Німеччини (26,24%) та Чехії (18,61%), тоді як за 8 міс-2024 ввезла 5 тонн напівфабрикатів на $5 тис.
Як повідомлялося, Україна у 2024 році збільшила експорт напівфабрикатів із вуглецевої сталі в натуральному вираженні на 56,7% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 886,090 тис. тонн, виторг у грошовому вираженні зріс на 52,4% – до $927,554 млн. Основний експорт здійснювався до Болгарії (32,06% постачань у грошовому вираженні), Єгипту (18,50%) і Туреччини (11,14%).
У 2024 році Україна імпортувала 306 тонн напівфабрикатів на $278 тис. із Чехії (88,13%), Румунії (7,19%) і Польщі (2,88%), тоді як у 2023-му ввезла 96 тонн на суму $172 тис.
Україна у січні-серпні поточного року збільшила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 64,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 235,648 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), за окреслений період експорт чавуну у грошовому вираженні зріс на 70,3% – до $487,923 млн.
При цьому експорт здійснювався переважно до США (81,66% поставок у грошовому вираженні), Італії (9,24%) і Туреччини (3,51%).
За вісім місяців поточного року країна імпортувала 38 тис. тонн на $76 тис. з Німеччини (51,32%) та Бразилії (48,68%), тоді як у січні-серпні-2024 було завезено 15 тонн чавуну на $37 тис.
Як повідомлялося, США з 12 березня поточного року згідно з рішенням президента Дональда Трампа почали стягувати 25%-ве мито на імпорт української сталевої металопродукції, крім чавуну.
Україна 2024 року скоротила експорт переробленого чавуну в натуральному вираженні на 3,4% порівняно з 2023 роком – до 1 млн 290,622 тис. тонн, у грошовому вираженні на 6,1% – до $500,341 млн. Експорт здійснювали переважно до США (72,64% поставок у грошовому вираженні), Туреччини (8,03%) та Італії (7,30%).
За весь 2024 рік країна імпортувала 38 тонн чавуну на $90 тис. з Німеччини, тоді як за аналогічний період 2023 року ввезла 154 тонни чавуну на $156 тис.
Україна у січні-серпні поточного року знизила експорт титановмісних руд і концентрату в натуральному вираженні на 94,2% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 277 тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), у грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 93,7% – до $496 тис.
При цьому основний експорт здійснювався до Узбекистану (35,61% поставок у грошовому вимірі), Туреччини (35,01%) та Єгипту (29,38%).
Крім того, Україна за вісім місяців 2025 року імпортувала 24 тонни титановмісної руди на суму $39 тис. з Китаю (94,87%, поставки відбулися у січні) та Узбекистану (5,13%, поставки були у травні).
Україна за вісім місяців 2025 року експортувала руди і концентрати ніобієві, танталові, ванадієві та цирконієві у об’ємі 2,466 тис. тонн на суму $3,954 млн до Іспанії (48,90%), Німеччини (24,53%) та Італії (17,19%). Водночас 321 тонн таких руд країна імпортувала на суму $841 тис. з Іспанії (68,05%), Китаю (15,8%) та Чехії (13,06%).
Як повідомлялося, Україна у 2024 році скоротила експорт титановмісних руд в натуральному вимірі на 37,5% порівняно з попереднім роком – до 7,284 тис. тонн. У грошовому вираженні експорт титановмісних руд і концентрату скоротився на 40% – до $11,654 млн. Основний експорт здійснювався до Туреччини (62,82% поставок у грошовому вираженні), Єгипту (7,38%) і Польщі (6,93%).
Україна торік імпортувала 314 тонн титановмісної руди на суму $492 тис. з Китаю (87,78%), В’єтнаму (6,11%) і Сенегалу (теж 6,11%).
Водночас експерти вказували на невідповідність статистики з експорту титановмісних руд. Втім, на запит агентства “Інтерфакс-Україна” у Державній митній службі (ДМС) України повідомили, що повних даних про експорт титанової сировини не надається через обмеження щодо обсягів експортно-імпортних операцій із товарами військового та подвійного призначення, які відображаються в агрегованому вигляді із зазначенням “Інші товари”.
При цьому пояснили, що, зокрема, поставки титановмісних руд від компаній відрізняються від даних ДМС.
“Інформуємо, що ці поставки включено до статистичного експорту з України, однак не відображено в оприлюдненій Держмитслужбою статистиці зовнішньої торгівлі (…) у товарній позиції УКТЗЕД 2614 “Руди та концентрати титанові” з огляду на таке (…) Згідно з приписами (…), під час захисту даних із метою конфіденційності будь-яка інформація, що вважається конфіденційною, повідомляється в повному обсязі на наступному, більш високому рівні агрегації даних про товар”, – пояснила ДМС у відповіді агентству.
Уточнювалося, що відомості про митне оформлення та переміщення через митний кордон України товарів, що підлягають експортному контролю, зараховано до переліку відомостей, які містять службову інформацію в ДМС, згідно із відповідним наказом.
В Україні наразі титановмісні руди видобувають здебільшого ПрАТ “Об’єднана гірничо-хімічна компанія” (ОГХК), в управління якого передано Вільногірський гірничо-металургійний комбінат (ВГМК, Дніпропетровська обл.) та Іршанський гірничо-збагачувальний комбінат (ІГЗК, Житомирська обл.), а також на ТОВ “Межирічинський ГЗК” і ТОВ “Валки-Ільменіт” (обидва ТОВ – Іршанськ Житомирської обл.). Крім того, виробничо-комерційна фірма “Велта” (Дніпро) побудувала ГЗК на Бірзулівському родовищі потужністю 240 тис. тонн ільменітового концентрату на рік.
Україні знадобиться не менше $120 млрд на наступний рік, якщо розв’язана Росією війна триватиме, щоб утримувати фронт і мінімізувати кількість втрачених життів захисників, повторив свою оцінку від липня цього року міністр оборони України Денис Шмигаль на щорічній конференції YES «Як нам завершити війну», яку організував у Києві 12-13 вересня Фонд Пінчука.
«Якщо війна припиниться, нам знадобиться не набагато менша сума, щоб просто підтримувати нашу армію в хорошій формі в разі вторинної агресії з російського боку», – сказав Шмигаль.
«Економіка війни демонструє, що якщо ми витрачаємо менше грошей, ніж Росія, тоді ми починаємо платити нашими територіями і, найголовніше, нашими життями. Тому нам потрібно залучити всі необхідні джерела, всі необхідні гроші», – підкреслив він.
Міністр оборони визнав, що після трьох з половиною років багато платників податків виснажені, витрачаючи таку величезну суму грошей, тому він висловився на підтримку ідеї використання заморожених російських активів до того моменту, коли Росія не компенсує всі витрати, які Україна і всі країни витратили протягом цього воєнного часу.
На його думку, таке рішення може бути знайдено навіть без прямої конфіскації, тому що зрозуміла юридична складність цієї процедури.
«Нам потрібно мати стабільне джерело фінансування для фінансування оборони України та відновлення України. Тому це питання номер один для всіх нас – знайти політичне і правове рішення щодо використання заморожених російських активів», – зазначив Шмигаль.
Він виділив три основні пріоритети: постачання Силам оборони більше дронів FPV, більше роботизованих систем і артилерійських снарядів, у тому числі далекобійних; захист неба – як «Патріотами» від балістичних ракет, так і дронами-перехоплювачами від дронів; далекобійна зброя – безпілотники і ракети українського виробництва.
“Якщо західні партнери нададуть нам більше систем глибокого удару, обладнання, ми будемо абсолютно щасливі. Але ми можемо виробляти власну зброю глибокого удару, і знову ж таки нам потрібні фінанси”, – зазначив міністр оборони.
Він пояснив, що такі далекобійні удари створюють найбільший тиск на російську економіку і суспільство, а також безпосередньо на Путіна, тому що дозволяють знищити їх нафтопереробні заводи і військову виробничу інфраструктуру.
«Нам потрібно виробляти більше, потрібно продовжувати килимові операції, коли всі літаки в Московській області не літають день за днем. І це дуже незручно для московських еліт, і вони безпосередньо повідомляють Путіну: давайте зупинимо цю війну, тому що ми не можемо літати», – додав Шмигаль.
За його словами, він доносить ці потреби під час зустрічей у форматі Rammstein.
Крім того, міністр оборони заявив про необхідність створити так звану Kill Zone, яка сьогодні формується на лінії фронту, щоб у майбутньому не дозволити агресії повторитися. «Це лінії дронів, що перекривають 10, 15 або навіть 30 км території», – пояснив він.
За оцінками керівника аналітичного відділу інвесткомпанії Concorde Capital Олександра Параščія, в 2024 році витрати на оборону і безпеку склали приблизно $95 млрд, тоді як в цьому році він спрогнозував їх зростання до приблизно $100-105 млрд. Приблизно половина цієї суми надходить з бюджету, тоді як друга половина до останнього часу забезпечувалася партнерами.
Крім того, Україна щорічно залучає ще близько $40 млрд зовнішньої фінансової допомоги на невійськові цілі, щоб мати можливість фінансувати військові потреби з бюджету. На наступний рік міністр фінансів Сергій Марченко оцінив потреби у зовнішньому фінансуванні дефіциту держбюджету в $45 млрд, з яких поки що відсутні джерела на EUR16 млрд.
Україна у зв’язку із затягуванням війни наступного року потребує більше зовнішнього фінансування, ніж цього року, для покриття дефіциту державного бюджету. Зараз непокрите фінансування дефіциту наступного року становить 16 млрд євро, заявив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Нам потрібно більше грошей, ніж цього року. Цього року їх було більше (ніж минулого року). Ми ще не бачили фінальної стадії цієї війни, тому нам потрібно готуватися. Мені необхідно покрити 16 млрд євро на наступний рік«, – сказав він на 20-й щорічній конференції YES »Як нам завершити війну”, яку організував у Києві 12-13 вересня Фонд Пінчука.
Марченко додав, що розрахунки ще тривають, і Україна сподівається знайти спільну мову з партнерами щодо фінансування в наступному році, тому що це є ключовим питанням.
Щодо ініціативи репараційного кредиту Україні під заставу заморожених російських активів, яку озвучила цього тижня президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, міністр зазначив, що європейські колеги дуже креативні.
«Вони здатні підготувати різні механізми, які допомагають нам використовувати заморожені (російські) активи без реальної конфіскації», – вважає Марченко.
Він привітав ці зусилля, але уточнив, що дебати щодо конкретного механізму ще тривають і він не збирається їх псувати.
Як повідомлялося, міністр фінансів України Сергій Марченко 18 серпня оцінив фінансовий розрив на 2026-2027 рр., який на сьогодні не є закритим підтвердженими джерелами фінансування, в $37 млрд.
За його словами, необхідне зовнішнє фінансування на 2026 рік становить $45 млрд, але воно частково буде покриватися сформованим запасом коштів від отриманого цього року міжнародного фінансування.
Міністерство енергетики Молдови підготувало енергетичну стратегію до 2050 року, яка передбачає двократне зниження імпорту електроенергії та кратне зростання місцевої генерації, повідомив міністр енергетики країни Дорін Джунгієту.
“Ми прагнемо до того, щоб до 2050 року понад 80% електроенергії вироблялося на місцевому рівні з відновлюваних джерел (наразі близько 30%). Стратегія передбачає нові зв’язки з Румунією та Євросоюзом, обмінну потужність у 2 тис. МВт і наявність запасів газу та електроенергії«, – сказав він на презентації стратегії. Його цитує держагентство »Молдпрес”.
За словами Джунгієту, пріоритетним напрямком стане модернізація теплоенергетичної системи Кишинева і Бєльц. Влада також пропонує підтримати найбільш вразливих громадян компенсаціями, розвинути інфраструктуру для електромобілів, запустити електрифіковані поїзди і встановити 100 тис. «розумних» лічильників у домогосподарствах країни до 2027 року.
За даними видання mold-street.com, вартість запланованих у стратегії заходів перевищує 41 млрд євро, або понад 1,5 млрд євро на рік на період її реалізації. Основний обсяг інвестицій – 17,5 млрд – буде потрібно на перехід від вуглеводнів до відновлюваних і альтернативних джерел енергії, а також на розширення і модернізацію системи транспортування електроенергії. Більше 9 млрд євро планується направити на реконструкцію і відновлення будівель та інші заходи з підвищення енергоефективності. Ще 8,5 млрд євро передбачено на збільшення потужності джерел електроенергії.
В цілому стратегія передбачає скорочення частки імпорту енергоресурсів у структурі енергобалансу з 77% до 40% у 2050 році за рахунок зниження споживання вуглеводнів і повної відмови від вугілля до 2030 року.
Планується, що до 2050 року потужність власної генерації в Молдові перевищить 5 тис. МВт, збільшившись удвічі порівняно з наявними на даний час енергоджерелами (з урахуванням Молдавської ГРЕС у Придністров’ї). Також передбачено збільшення потужності вітроелектростанцій в 12 разів, до 2,6 тис. МВт.
При цьому автори стратегії не виключають будівництва на території Молдови до 2050 року малого модульного реактора потужністю 300 МВт.
