Рівень відключень зараз один з найбільших з літа 2024 року, в результаті понад 30% мережі найбільшого мобільного оператора зв’язку «Київстар» без живлення, заявляє CEO компанії Олександр Комаров і радить користувачам фіксованого інтернету подбати про резервне живлення роутерів, щоб всі довше могли залишатися на зв’язку.
«Сьогодні дуже важкий день. Один з найважчих з літа 2024 року. На 9 ранку понад 30 відсотків мережі без живлення, майже рівномірно по всій країні. 5 регіональних технологічних центрів на генераторах», – написав Комаров у Фейсбуці вранці в четвер.
За його словами, в цілому мережа, в дуже великій частині протягом доби, працює на АКБ і генераторах. «На жаль, близько 4% сайтів втратили працездатність», – констатував CEO.
Він нагадав, що готуючись до тривалих блекаутів, компанія ще до початку осені зарезервувала 99% мережі «Домашнього інтернету» до 12 годин автономної роботи, для чого встановила понад 80 тисяч сучасних LiFePO4-акумуляторів і інвестувала в це майже 300 млн грн у 2024-2025 роках.
«Таким чином, коли немає світла, фіксована мережа залишається працездатною. Але для того, щоб користуватися інтернетом якомога довше, абонентам варто зробити свою частину »бекапу” – підключити свої роутери до резервного живлення. Достатньо павербанка, безперебійника (ДБЖ) або зарядної станції”, – пояснив Комаров.
Водночас, за його даними, станом на середину листопада про резервне живлення для роутерів подбали лише 15-20% абонентів «Домашнього інтернету», а під час недавнього повного блекауту в Полтавській області клієнтський резерв був на рівні всього 2%.
«А далі все взаємопов’язано: користувачі переходять на мобільний інтернет, зростає навантаження на базові станції, час їх автономної роботи скорочується, якість мобільного зв’язку і швидкість передачі даних погіршуються», – описав поточну ситуацію глава найбільшого мобільного оператора.
Він закликав клієнтів зробити свою частину роботи для того, щоб забезпечити резервні рішення для мережі, щоб країна залишалася на зв’язку.
Як зазначалося, після атаки 8 листопада і наступних «Укренерго» щодня вводить обмеження до 4 черг, що в багатьох регіонах означає відсутність електропостачання більше 12 годин на добу.
«Київстар» у третьому кварталі 2025 року обслуговував 22,5 млн мобільних абонентів – це на 3,6% менше, ніж роком раніше, але кількість клієнтів 4G зросла на 2,4% – до 15 млн. Крім того, у нього було понад 1,1 млн абонентів «Домашнього інтернету». На початку вересня Комаров повідомив, що у компанії понад 16 тис. телеком-сайтів.
Голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев привернув увагу Бюро економічної безпеки (БЕБ) та Державної податкової служби (ДПС) до сектору обігу кави, який перетворився на один з найпроблемніших у частині сплати податків, втрати держави сягають мільярда грн.
“Всі ми любимо починати ранок з кави. Але те, що для нас – звичка, для держави давно стало галуззю зі значними втратами. Проблеми починаються ще на етапі митного оформлення: щорічно кожна третя тонна кави завозиться контрабандою – під виглядом цикорію або взагалі без декларування. Лідери з розмитнення – Київська та Львівська митниці”, – написав він у телеграм-каналі.
За його словами, на митниці проблеми не закінчуються: у схемах продажу нелегальної кави за готівку задіяні і ринки, і великі мережі рітейлу, поділені на ФОП, – втрати сягають понад мільярд грн.
Народний депутат повідомив, що за дев’ять місяців 2025 року галузь демонструє невтішні показники, а саме: рівень сплати ПДВ хоча і зріс до 1,45% (+0,28 п.п. до 2024 року), але все ще нижчий на 0,46 п.п. порівняно з 2023 роком, а податок на прибуток впав до 0,85% (-0,09 п.п. до 2024 року).
Головний ризик сектора, вважає Гетманцев, – рівень оплати праці, де 89% платників платять нижче ринкової середню зарплату – 12,9 тис. грн, тоді як, за даними work.ua, ринкова становить 22 тис. грн. При цьому у понад 18% підприємств середня зарплата нижча за мінімальну, що є свідченням використання схем ухилення від оподаткування.
«Очевидно, що значна частина галузі – в тіні. Питання до податківців: у чому справа, що з податковим контролем, де РРО/ПРРО», – зазначив глава парламентського комітету і закликав БЕБ і ДНС вжити невідкладних заходів щодо детінізації галузі кави
19–20 листопада 2025 року Київ став центром обговорення майбутнього продовольчої безпеки та технологічного розвитку агросектору. Паралельно з виставкою «АгроЕкспо 2025» відбулася IV Міжнародна конференція “Food from Ukraine”, організована Міністерством економіки, захисту довкілля та сільського господарства України спільно з Міністерством закордонних справ України та Федерацією роботодавців України, за підтримки Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
Масштабна виставка та бізнес-форум зібрали разом тих, хто формує майбутнє агросектору: від представників країн ЄС, G7, держав Африки та Глобального Півдня до українських урядовців, лідерів галузевих об’єднань, виробників техніки, обладнання та компаній вітчизняної фудіндустрії. Це був простір, де міжнародна дипломатія, інноваційний бізнес і наука зустрічалися в прямому діалозі. Організатори поставили перед собою амбітне завдання – показати світові, що український агросектор, попри виклики війни, залишається драйвером інновацій. Саме тому особлива увага була зосереджена на демонстрації сучасних технологій у виробництві та переробці, нових рішеннях аграрного машинобудування, а також на просуванні українських харчових продуктів на глобальні ринки.
Освіта стала тим критично важливим елементом, що пов’язує технології, бізнес і практичний розвиток аграрної сфери. Саме тому серед експозицій уперше в особливому форматі були представлені й можливості AgriAcademy – безкоштовної онлайн-платформи аграрної освіти і сертифікованих онлайн-курсів від провідних українських та міжнародних експертів. AgriAcademy.org – безкоштовна платформа онлайн-навчання для працівників агросектору та студентів закладів аграрної освіти, започаткована ЄБРР у грудні 2022 року в межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
AgriAcademy як навігаційний маяк серед технологій, інновацій та викликів війни
Відвідувачі виставки могли побачити інформаційні банери AgriAcademy з QR-кодами, що вели безпосередньо до каталогу курсів. Такий формат привернув значну увагу – аграрії активно тестували QR-коди, фотографували банери, а багато учасників уперше дізналися про можливість сертифікованого безкоштовного навчання українською мовою.
Команда AgriAcademy роздавала флаєри з прямими посиланнями на сертифіковані курси, і ця простота взаємодії стала перевагою: фахівці різних компаній могли зареєструватися одразу на місці, не відкладаючи.
За словами багатьох учасників, сьогодні, коли галузь переживає кадровий голод, а технології змінюються стрімкіше, ніж бізнес встигає адаптуватися, якісна освіта перестала бути опцією – це необхідність для відновлення та зростання.
Чому інтерес до AgriAcademy зростає
Після початку війни тисячі працівників агросфери втратили доступ до структурованих форм навчання. AgriAcademy стала відповіддю на цю проблему – платформою, що надає:
Зареєструватися та пройти курси можна тут: https://agriacademy.org/courses-catalog/
Навчальні програми охоплюють такі напрямки як росиланництво, ягідництво, садівництво, агрономію, зрошення, тваринництво, переробку культур, органічне виробництво та сталий розвиток.
До кінця 2026 року AgriAcademy планує запуск ще 20 нових курсів, що відповідають актуальним запитам ринку.
«Зростайте разом з нами – з AgriAcademy!»
Цей меседж, присутній на виставці, став ключовим нагадуванням про те, що майбутнє агробізнесу неможливе без постійного навчання.
Кадровий дефіцит, який щороку поглиблюється, вимагає інвестицій не тільки в техніку, а й у людей. Підприємства, що працюють із сучасними знаннями, – більш ефективні, продуктивні та конкурентні.
AgriAcademy – навчання, що працює на результат
Перейти до навчання:
https://agriacademy.org/courses-catalog/
AgriAcademy – це безкоштовна платформа онлайн-навчання, створена за ініціативи ЄБРР у межах програми підтримки продовольчої безпеки в Україні. Її мета – посилити конкурентоспроможність та сталий розвиток сільського господарства, яке зазнало значних втрат через війну.
Створення та управління платформою (включаючи розробку курсів, навчальні тури тощо) здійснюється за підтримки та фінансування ЄБРР, а також:
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) закликає голову Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) Віктора Павлущика утриматися від кроків, які, на думку Асоціації, можуть обмежувати незалежність професії лобістів та запроваджувати надмірний контроль за їхньою діяльністю.
«Ми звертаємося до голови НАЗК Віктора Павлущика з публічним закликом припинити тиск на незалежну професію лобістів і перейти до відкритого діалогу з професійною спільнотою. Регулювання лобізму має базуватися на європейських стандартах прозорості, а не на ручному контролі за ринком з боку державного органу», – заявив голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у середу.
За його словами, рішення, що стосуються моніторингу та звітності лобістів, повинні ухвалюватися після публічних консультацій з НАЛУ як профільною організацією.
Антикорупційний уповноважений НАЛУ Яна Цимбаленко наголосила, в свою чергу наголосила, що незалежність професії лобіста є важливою складовою демократичної системи ухвалення рішень.
«Лобізм — це про прозорість представництва інтересів, а не про тіньові домовленості. Будь-які ініціативи регулятора, які можуть сприйматися як тиск на професію, мають обговорюватися відкрито, з урахуванням кращих європейських практик. Ми готові до співпраці з НАЗК, але на засадах партнерства, а не підпорядкування», – підкреслила Цимбаленко.
https://interfax.com.ua/news/press-conference/1121821.html
Національна асоціація лобістів України (НАЛУ) оголосила про впровадження в своїй структурі інституту антикорупційного уповноваженого, заявивши про намір стати зразком прозорого регулювання професії лобіста та закликавши Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) до відкритого діалогу щодо моніторингу діяльності лобістів.
Голова правління Національної асоціації лобістів України Олексій Шевчук повідомив, що Асоціація впроваджує посаду антикорупційного уповноваженого відповідно до європейських підходів прозорості та вимог, узятих після внесення НАЛУ до Реєстру прозорості Європейського парламенту.
«Національна асоціація лобістів України презентує в своєму складі антикорупційного уповноваженого, виконуючи вимоги ЄС і підтверджуючи, що професія лобіста в Україні має бути прозорою, зрозумілою та такою, що працює виключно в правовому полі й сплачує податки», – зазначив Шевчук на пресконференції в агентстві «Інтерфакс-Україна» у середу.
За його словами, НАЛУ є першою громадською організацією в Україні, яка формалізувала інститут антикорупційного уповноваженого в професійній спільноті лобістів. «Ніяких сірих схем, ніяких сірих грошей, ніяких платежів без податків. Ми показуємо приклад того, як має працювати сучасний лобізм – як прозора взаємодія бізнесу й парламенту, а не корупція», – наголосив голова правління.
Разом з тим Шевчук розкритикував затверджений НАЗК порядок моніторингу діяльності лобістів, ухвалений, за його словами, без публічних консультацій з професійною спільнотою. Він вважає такий підхід втручанням державного органу в незалежну професію.
«Національне агентство з питань запобігання корупції фактично намагається встановити контроль над професією лобістів, ухвалюючи документи без обговорення з ринком. Так само, як держава не втручається в роботу адвокатів, приватних виконавців чи нотаріусів, вона не має узурпувати вплив і на лобістів. Будь-які механізми звітності повинні обговорюватися публічно з професійною спільнотою», – підкреслив він.
Голова НАЛУ наголосив, що у разі відсутності відкритого обговорення асоціація звертатиметься до парламенту, уряду, Офісу президента та європейських інституцій із повідомленням про ризики надмірного втручання НАЗК у регулювання лобізму.
Директор юридичного інституту КНЕУ ім. Вадима Гетьмана, доктор юридичних наук Людмила Кожура, в свою чергу, підкреслила, що для європейських демократій системна взаємодія державних регуляторів із асоціаціями лобістів є усталеною практикою.
«Якщо Україна рухається до європейської спільноти і бере за основу кращі демократичні стандарти, держава має вибудувати регулярний діалог з Національною асоціацією лобістів України. У ЄС, США, Канаді регулятори системно проводять консультації та обговорення з асоціаціями лобістів. Такий формат співпраці має бути запроваджений і в Україні, і ми відкриті до цієї взаємодії», – наголосила Кожура.
Антикорупційним уповноваженим НАЛУ призначено доцента КПІ ім. Ігоря Сікорського, кандидата наук з державного управління, експерта із запобігання корупції Яну Цимбаленко. Вона зазначила, що будь-які нові інструменти, які стосуються прозорої для України професії лобіста, мають впроваджуватися відкрито.
«Лобізм – це не корупція, лобізм – це антикорупція, якщо він здійснюється прозоро і в інтересах суспільства, Професія лобіста вимагає не лише високого рівня професійності, а й чіткого розуміння етичних стандартів та наслідків ухвалюваних рішень. Натомість, рішення НАЗК щодо регулювання діяльності лобістів виглядають щонайменше передчасними без широкого фахового обговорення. Як уповноважена особа з питань запобігання корупції, я забезпечуватиму максимальну прозорість діяльності Асоціації та запобігання будь-яким тіньовим практикам», – підкреслила Цимбаленко.
Виконавчий директор Національної асоціації лобістів України Віталія Глоба повідомила, що правління НАЛУ одностайно підтримало впровадження інституту антикорупційного уповноваженого та публічне звернення до НАЗК.
«Національна асоціація лобістів України відкрита до діалогу, співпраці та професійної участі у підготовці нормативних актів, що стосуються регулювання професії лобіста. Водночас ми наполягаємо, що жодні рішення щодо професійної діяльності лобістів не можуть ухвалюватися в обхід профільної асоціації без фахового обговорення й прозорих процедур», – додала вона.
Віталія Глоба нагадала, що раніше НАЛУ направила до НАЗК офіційне повідомлення про те, що Асоціація є першою професійною організацією в сфері лобіювання та захисту інтересів бізнесу в Україні, об’єднує провідних експертів і готова до співпраці над регуляторними рішеннями.
Представники НАЛУ також повідомили, що на базі Асоціації вже розроблено роз’яснення щодо правил прозорості в роботі лобістів, типового договору з бізнесом, а також готуються освітні програми у співпраці з провідними вишами та міжнародними партнерами. Очікується проведення офлайн-зустрічей з представниками лобістських спільнот Великої Британії, США та країн ЄС.
Національна асоціація лобістів України об’єднує понад 40 фахівців, що становить близько 40% від загальної кількості лобістів, зареєстрованих у реєстрі прозорості. Організація закликає до відкритого обговорення проєкту документа НАЗК із залученням представників галузі, зокрема з паливного, аграрного, енергетичного та тютюнового секторів.
https://interfax.com.ua/news/press-conference/1121804.html
Як повідомляє Сербський Економіст, Китайська компанія Techron Automotive планує побудувати в місті Інджія (Воєводина, Сербія) свій перший зарубіжний завод з виробництва пластикових автокомпонентів, що посилить роль країни як регіонального хаба автопрому. Про це повідомила мерія Інджії на яку посилається портал Serbia-business.eu.
Будівництво планується розпочати до кінця поточного року. Згідно з опублікованою інформацією, завод в Інджії стане першим підприємством Techron за межами Китаю. На першому етапі передбачається зведення виробничого корпусу площею 4,5 тис. кв. м. Після виходу на повну потужність підприємство зможе забезпечити близько 200 робочих місць.
Відкриття заводу заплановано на середину 2026 року.
Techron випускає компоненти для провідних світових автовиробників – Volkswagen, Porsche, Audi, Chery, Geely та інших. У продуктову лінійку входять деталі двигунів і трансмісій, елементи інтер’єру та екстер’єру, а також компоненти систем управління.
Експерти зазначають, що проєкт вкладається в стратегію Сербії щодо поглиблення спеціалізації на автопромі та автокомпонентах: у країні вже працюють десятки заводів із виробництва джгутів, електроніки та пластмасових деталей для європейських та азійських брендів. Для регіону це означає не тільки нові робочі місця, а й необхідність інвестицій в енергетику, логістику та професійну освіту, щоб закріпити ефект від приходу нового інвестора.
https://t.me/relocationrs/1782
