Десяте щорічне засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) на якому розглянули питання щодо запровадженого Україною експортного мита на сою та ріпак, а також тимчасових обмежень на експорт необробленої деревини, відбулося в Брюсселі, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Україна поінформувала партнерів, що у 2025 році було введено 10% експортне мито на сою та ріпак для підтримки розвитку агропереробки всередині країни. При цьому аграрні виробники, які експортують продукцію власного виробництва, повністю звільняються від сплати мита. Відтак запроваджений механізм не створює для них додаткових фінансових витрат.
“Саме за рахунок надходження експортного мита на сою та ріпак держава наповнюватиме спеціальний фонд бюджету, з якого фінансуються програми підтримки сільгоспвиробників. Насамперед, програми для прифронтових територій, а також гранти на переробку, теплиці, сади, компенсації за агротехніку, страхування воєнних ризиків та інші ключові інструменти. Це дозволяє нам зберегти підтримку аграріїв навіть в умовах війни”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Учасники зустрічі також обговорили рішення щодо регулювання експорту деревини, включно з тимчасовою забороною на експорт необробленої деревини (крім сосни) та встановленням нульових квот до кінця 2025 року.
Українська сторона наголосила, що такі заходи спрямовані на забезпечення потреб для оборони та критичної інфраструктури, а також зменшення ризиків для екології в умовах війни. Водночас ці заходи запобігають дефіциту сировини на внутрішньому ринку.
Окремо було зазначено, що у Верховній Раді України перебувають на розгляді законопроєкти щодо формування оновленої моделі ринку деревини з урахуванням безпекових викликів.
Українська сторона підкреслила важливість продовження відкритого діалогу з ЄС щодо всіх тимчасових заходів, які держава застосовує в період воєнного стану. При цьому збереження доступу української продукції до європейського ринку залишається одним із ключових факторів економічної стабільності та підтримки національного виробництва.
Комітет асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) утворено відповідно до статті 465 (4) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС для розгляду питань, пов’язаних з Розділом IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію. КАТС діє відповідно до регламенту, затвердженого Рішенням № 1/2014 Ради асоціації між Україною та ЄС від 15.12.2014 “Про прийняття регламентів Ради асоціації, Комітету асоціації і його підкомітетів”.
Засідання торговельного Комітету збираються щорічно, до його складу входять представники від України та Європейської комісії.
Як повідомлялося, з 4 вересня 2025 року в Україні діє 10% експортне мито на сою та ріпак для трейдерів. Сільгосптоваровиробники, які експортують власно вирощену продукцію, або сільськогосподарські кооперативи, що експортують продукцію своїх членів, звільняються від цього мита за умови документального підтвердження походження товару. До 2030 року мито буде знижуватися на 1% щороку, поки не досягне 5%.
Кабінет міністрів тимчасово заборонив експорт необробленої деревини (крім сосни) до 31 грудня 2025 року, встановивши нульову квоту на її експорт. Це робиться для забезпечення внутрішнього ринку сировиною, підтримки українських деревообробних підприємств і стабілізації галузі.
Як повідомляє Сербський Економіст, Реальний ВВП Сербії в третьому кварталі 2025 року збільшився на 2% у річному вираженні, повідомило Статистичне управління Республіки Сербія (РЗС).
За сезонно очищеними даними, порівняно з другим кварталом поточного року ВВП зріс на 0,6 %.
Найбільший приріст доданої вартості зафіксовано в промисловості та секторі водопостачання – 2,9 %, а також у сфері інформації та зв’язку – 6 %.
Зниження зафіксовано в будівництві, де випуск скоротився на 11,7 %, і в сільському господарстві, лісовому господарстві та рибальстві – на 0,2 %.
https://t.me/relocationrs/1870
У присадибному і промисловому секторі України станом на 1 листопада 2025 року утримується 2,2 млн голів великої рогатої худоби (ВРХ), у тому числі 1,11 млн корів, що на 3% і 1% менше проти жовтня поточного року і 10% та 10% менше аналогічного періоду минулого року, повідомили в Асоціації виробників молока (АВМ) із посиланням на дані Держкомстату.
Галузева асоціація уточнила, що близько 47% тварин утримується на промислових підприємствах, а 53% – в господарствах населення.
У промисловому секторі, за інформацією АВМ, утримується 947,1 тис. голів ВРХ, що на 2 тис. голів більше (+0,2%) відносно 1 жовтня 2025 року. Поголів’я корів становить 384,1 тис. корів і виросло на 500 голів (+0,1%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах збільшилося на 28,6 тис. голів (+3%), а кількість корів збільшилася на 8,8 тис. голів (+2%).
Водночас у присадибному секторі знаходиться 1,74 млн голів ВРХ, що на 64 тис. голів менше (-6%) порівняно до 1 жовтня 2025 року. Кількість корів у господарствах населення станом на 1 листопада 2025 року становила 721,2 тис. голів, що на 17 тис. голів менше (-2%) ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ у господарствах населення скоротилася на 253 тис. голів (-19%), а кількість корів зменшилася на 137 тис. голів (-16%).
Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі зауважив, що поголів’я корів скорочується переважно в присадибному секторі. Скорочення поголів’я ВРХ є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Війна лише погіршила ситуацію.
Експерт нагадав, що більшість ферм в Україні була побудована в 70-х-80-х роках і вони вже не відповідають вимогам для утримання тварин. Нестача приміщень придатних для утримання корів створює передумови для подальшого скорочення поголів’я. Багато фермерів не інвестують у збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Виробничі витрати фермерів зростають швидше ніж ціни на готову продукцію через зростання вартості кормів, вартості електроенергії, девальвацію гривні та зниження купівельної спроможності населення.
Втім, МТФ у відносно безпечних регіонах України модернізують діючі та будуть нові потужності. Також вони нарощують висопродуктивне поголів’я корів. Згідно підрахункам АВМ, станом на листопад не менше 40 господарств проводять модернізацію та употужнення ферм.
Втім, в жовтні темпи приросту поголів’я корів у промисловому секторі також сповільнилися, що може бути пов’язано з триваючим “ведмежим трендом” на молочному ринку та зниженням цін на біржові товари та молоко-сировину. За останній місяць поголів’я корів не змінилося і не росло на МТФ в 14 областях, не тільки в прифронтових регіонах, але й у таких відносно безпечних областях центральної і західної України, як Івано-Франківська, Чернівецька, Житомирська, Черкаська та Кіровоградська області, резюмували в АВМ.
ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-листопаді поточного року підвищило виробництво доменного коксу на 3,05% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 824,96 тис. тонн з 800,47 тис. тонн.
За даними компанії, в листопаді вироблено 76,3 тис. тонн коксу, тоді як у попередньому місяці – 79 тис. тонн.
Як повідомлялося, “Запоріжкокс” у 2024 році збільшив виробництво доменного коксу на 2,1% порівняно з 2023 роком – до 874,7 тис. тонн з 856,8 тис. тонн.
“Запоріжкокс” у 2023 році збільшив випуск доменного коксу на 16% порівняно з 2022 роком – до 856,8 тис. тонн із 737,4 тис. тонн.
“Запоріжкокс” володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
“Кернел”, один із найбільших українських агрохолдингів, у липні-вересні 2026 фінансового року (ФР, липень 2025-го – червень 2026-го) реалізував 499 тис. тонн зернових та олійних культур, причому пшениця становила 89% обсягу, повідомив агрохолдинг у квартальному звіті.
“Прибутковість була додатково підтримана сприятливими ціновими умовами на ринку зерна, що допомогло компенсувати нерівномірну врожайність у різних регіонах”, – зауважили в агрохолдингу.
Агрохолдинг назвав серед основних особливостей сезону-2025 несприятливі погодні умови, які змістили фази розвитку як зернових, так і олійних культур. Двіччі пізньовесняні заморозки впливали на ріст озимих і ранньовесняних культур. Тривала прохолодна весна та літо із різкими коливаннями денної та нічної температур уповільнювали ріст рослин у північних областях. У центральних регіонах постійний дефіцит ґрунтової вологи та обмежена кількість опадів стримували розвиток культур і сприяли їх передчасному в’яненню та ранньому дозріванню.
Згідно з оприлюдненою статистикою, “Кернел” у сезоні-2025 відвів під кукурудзу 172 тис. га, що на 98% більше, ніж минулого року, відтак завдяки врожайності 9,2 т/га проти 8,4 т/га роком раніше було отримано 1,584 тис. тонн валового врожаю, що на 18% більше минулорічного.
Пшеницею у 2025 році було зайнято 94 тис. га (+1% проти 2024 року), за врожайності 5,9 т/га (-3%) було отримано 552 тис. тонн (-1%). Під соняшник агрохолдинг відвів 46 тис. га (-31%), за врожайності 2,7 т/га (-4%) було отримано 124 тис. тонн (-33%) валового врожаю. Виробничі площі під соєю в поточному році було скорочено на 44% до 22 тис. га, врожайність підвищилася на 7% проти минулорічної і становила 2,3 тонна/га, що дозволило отримати 54 тис. тонн (-65%) валового врожаю. На вирощування ріпаку, інших другорядних культур і землі під паром в 2025 році агрохолдинг відвів 22 тис. га, що на 44% менше минулорічних обсягів.
“Кернел” станом на кінець вересня завершив збирання пшениці, соняшнику та сої на 100% виробничих площ, тоді як кукурудзу зібрав із 87% площ.
Водночас агрохолдинг завершив посів озимих культур під врожай-2026 і посіяв озиму пшеницю на 84 тис. га, озимий ріпак на 38 тис. га.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі з виробництва соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експорту (близько 12%). Є одним із найбільших виробників та продавців бутильованої олії в Україні. Крім того займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
ПАТ “Крюківський вагонобудівний завод” (КВБЗ, Полтавська обл.) завершило січень-вересень 2025 року з консолідованим збитком 76,1 млн грн, тоді як за той же період 2024 року чистий прибуток складав 48,4 млн грн.
Згідно з проміжною консолідованою звітністю компанії, оприлюдненою на її сайті, консолідований чистий дохід збільшився незначно – до 2 млрд 293 млн грн.
Непокритий збиток склав 138,8 млн грн, тоді як роком раніше – 62,7 млн грн.
Завод за звітний період отримав 106,6 млн грн консолідованого збитку від операційної діяльності – удвічі більше, тоді як валовий прибуток скоротився на 5% – до 119,8 млн грн.
Група КВБЗ об’єднує ПАТ “Крюківський вагонзавод”, а також 100%-ні дочірні ТОВ “Інструментальний завод” (виробництво оснащення, запасних частин, інструмента) та ТОВ “В.Н.В.” (послуги з оренди, реалізація вагонів).
Згідно зі звітом, за січень-вересень дохід від реалізації залізничних вагонів збільшився на 4,2% – до 2 млрд 101 млн грн, зокрема вантажних скоротився на 56,7% – до 873,2 млн грн, а пасажирських склав 1млрд 228 млн грн (торік не було реалізації).
Вагони поставлялись українським замовникам, зокрема в рамках контракту з “Укрзалізницею” було відвантажено 45 купейних пасажирських спальних вагони, з них чотири обладнані для перевезення пасажирів з інвалідністю.
Група також скоротила на 46% дохід від реалізації запчастин – до 89,3 млн грн, а дохід від надання послуг склав 102,3 млн грн (на 18% менше).
В Україні реалізована продукція на 2,07 млрд грн (практично дорівнює минулорічному показнику), в країни Європи поставлена продукція на 207,9 млн грн (майже втричі більше), Азіі та Близького Сходу – на 10,5 млн грн (у 12,5 раза менше).
Згідно з неконсолідованою звітністю КВБЗ, за січень-вересень завод отримав 76,7 млн грн збитку, тоді як торік за цей період 40,7 млн грн чистого прибутку. Чистий дохід, незначно скоротившись, склав 2 млрд 271 млн грн.
КВБЗ зазначає, що з урахуванням значної надлишкової кількості вантажних вагонів на ринку України, низькими орендними ставками, недостатньою вантажною базою для існуючого парку вагонів, у третьому кварталі реалізовано лише 5 вантажних вагонів (у першому кварталі – 121, у другому – жодного).
За даними підприємства, загалом вітчизняні підприємства-конкуренти за липень-серпень 2025 року (інформація щодо вересня відсутня) реалізували 316 вантажних вагонів по раніше укладеним договорам, а частка КВБЗ серед приватних вагонобудівних підприємств України за цей період склала 12,7% (125 вагонів).
КВБЗ виробляє пасажирські та вантажні вагони, регіональні дизель-поїзди, швидкісні міжрегіональні поїзди локомотивної тяги, запасні частини та візки для вантажних вагонів, есккалатори.
Середня облікова чисельність працівників заводу 3337 чоловік (торік – 3611 чоловік)
У 2024 році завод реалізував 1,096 тис. вантажних вагонів, що майже на 10% перевищує продаж у довоєнному 2021 році. Також були поставлені “Укрзалізниці” перші 15 пасажирських вагонів з контрактів на 66 од. Чистий прибуток склав 81,08 млн грн супротив збитку 143,76 млн грн 2023 року.
