Надходження податків, зборів та обов’язкових платежів до загального та спеціального фондів державного бюджету України за сім місяців 2025 року склали 2,09 трлн грн, тоді як касові видатки – 2,78 трлн грн, це приблизно на 41% та 24% перевищує відповідні показники семи місяців 2024 року.
Згідно з оперативними даними Державної казначейської служби, які опублікувало Міністерство фінансів на своєму сайті у вівторок, за загальним фондом надходження зросли на 42% – до 1,47 трлн грн, тоді як видатки – на 20%, до 2,17 трлн грн.
Зазначається, що після підняття військового збору з 1,5% до 5% та введення умовою бронювання зарплати в 20 тис. грн у цьому році на друге місце по надходженням за сім місяці цього року вийшли податок на доходи фізичних осіб та військовий збір – 200,1 млрд грн проти 117,0 млрд грн торік.
Крім того основні надходження забезпечено за рахунок: ПДВ з ввезених на митну територію України товарів – 294,4 млрд грн (з7 міс. 2024 року – 262,3 млрд грн), ПДВ з вироблених в Україні товарів – 183,1 млрд грн за відшкодування 101,5 млрд грн (153,3 млрд грн за відшкодування 83,6 млрд грн), податку на прибуток підприємств – 160,5 млрд грн (153,0 млрд грн), акцизного податку – 159,6 млрд грн (109,7 млрд грн).
Окрім того дивіденди та частини чистого прибутку держкомпаній склали 60,8 млрд грн (64,6 млрд грн), ввізне та вивізне мито – 30,1 млрд грн (27,6 млрд грн), рентна плата за користування надрами – 22,0 млрд грн (28,0 млрд грн).
Мінфін додав, що ще 84,2 млрд грн (38,6 млрд грн) дода до бюджету прибуток Національного банку.
Згідно з інформацією, запущений G7 в кінці минулого року механізм ERA використання доходів з заморожених російських активів суттєво збільшив надходження до бюджету грантової міжнародної допомоги – до 210,9 млрд грн проти 40,3 млрд грн за сім місяців 2024 року, хоча в липні як цього, так і минулого року ці гроші були відсутні.
Надходження ЄСВ до фондів пенсійного та соціального страхування у січні-липні 2025 року зросли на 22,4% – до 369,4 млрд грн, у тому числі у липні – на 20,4%, до 54,8 млрд грн.
Мінфін також повідомив, що в рамках фінансування загального фонду держбюджету державні запозичення до нього за січень-липень 2025 року становили 998,0 млрд грн (за 7 міс.-2024 – 873,2 млрд грн), або 93,8% від плану, у тому числі на внутрішньому ринку від розміщення ОВДП було отримано 302,9 млрд грн (279,2 млрд грн), в тому числі в іноземній валюті 61,8 млрд грн – $853,8 млн та EUR557,7 млн. При цьому, за рахунок випуску військових ОВДП залучено 140,3 млрд грн.
Згідно з релізом, із зовнішніх джерел надійшло близько $16,7 млрд або 695 млрд грн (594 млрд грн), у тому числі в рамках ERA – близько $12,1 млрд за загального обсягу цього механізму до $50 млрд.
Окрім того Україна отримала ще EUR3,1 млрд від ЄС в рамках пільгової довгострокової позики Ukraine Facility, $0,96 млрд від МВФ та $0,26 млрд від Світового банку за проєктами “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), “Створення стійкої інфраструктури у вразливих середовищах в Україні” (DRIVE) та “Модернізація системи соціальної підтримки населення України”.
Платежі з погашення державного боргу за січень-липень 2025 року склали 370,5 млрд грн (259,1 млрд грн), або 96,7% плану, платежі з обслуговування – 198,5 млрд грн, або 72,6% плану.
Як повідомлялося, держбюджет-2025 було затверджено з доходами 2 трлн 327,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 2 трлн 133,3 млрд грн (без урахування грантів і міжнародної допомоги), і видатками 3 трлн 929,1 млрд грн, зокрема загального фонду – 3 трлн 591,6 млрд грн. В той же минулого тижня Верховна Рада за пропозицією уряду збільшила видатки бюджету цього року на 400,5 млрд грн, а доходи – на 147,5 млрд грн.
У 2024 році держбюджет отримав 3 трлн 120,5 млрд грн доходів, що на 448 млрд грн, або 16,8% перевищило показник держбюджету-2023. За загальним фондом зростання доходів становило 513,9 млрд грн, або 30,9% – до 2 трлн 177 млрд грн, зокрема, міжнародна фінансова допомога у вигляді грантів становила 453,6 млрд грн порівняно з 433,9 млрд грн у 2023 році.
Видатки держбюджету у 2024 році зросли порівняно з 2023 роком на 464,5 млрд грн, або на 11,6% – до 4 трлн 479,3 млрд грн, зокрема, за загальним фондом – на 15%, або на 454,5 млрд грн – до 3 трлн 488,8 млрд грн.
АТ “Укрзалізниця” за період з 28 липня по 3 серпня перевезла 625 тис. пасажирів, що на 4,4%, або 26 тис. більше, аніж за аналогічний період 2024 року, повідомив глава компанії Олександр Перцовський у першому випуску щотижневої оперативної статистики пасажирських перевезень.
“Для нас важливо бути максимально прозорими, щоби ви бачили, як саме реалізуються квитки на популярні напрямки, тож розпочинаємо нову традицію: регулярно щотижнево протягом цього пікового періоду ділитимемося детальною статистикою пасажирських перевезень”, – зазначив Перцовський на своїй сторінці у Facebook, реагуючи на критику компанії за дефіцит квитків.
За його словами, збільшити перевезення за умови зменшенні кількості вагонів на 9 (3 – втрачено та 6 – стали повністю непридатними для експлуатації через свій граничний вік) вдалося за рахунок більш ефективного використання парку: у середньому один вагон перевозив 467 пасажирів проти 436 торік, тобто на 7,1% більше.
Перцовський також наголосив, що кількість пасажирів у дитячих групах цього року зросла на 51% – до 30,41 тис. осіб за звітний тиждень.
Окрім того УЗ через спецрезерв перевезла 10 тис. військових, що у 2,1 рази більше ніж за аналогічний період минулого року.
Згідно зі статистикою компанії, найбільше запитів у застосунку фіксувалося на поїзд №95/96 Київ — Рахів: 143,1 тис. запитів та 5,7 тис. моніторингів за наявності 1,95 тис. місць; поїзд №81/82 Київ — Ясіня: 131 тис. запитів та 4,7 тис. моніторингів за наявності 2,81 тис. місць та поїзд №57/58 Київ — Ужгород: 112тис. запитів та 4,4 тис. моніторингів за наявності 1,25 тис. місць.
В цих потягах у вільних продаж поступає від 27% до 33,5% місць, тоді як від 6,5% до 11% йдуть на автовикуп, а решта на групові перевезення.
УЗ уточнила, що найбільший відсоток дитячих груп був у поїзді №95/96 Київ — Рахів – 62% місць у груповому бронюванні, далі — №81/82 Київ — Ужгород – 60% та №57/58 Київ — Ясіня – 59%.
У компанії зазначають, що з минулого року 95 вагонів підійшли до рубежу, за яким потребують дороговартісного ремонту, тоді як cтаном на 3 серпня курсувало в поїздах далекого слідування 1488 вагонів.
Як повідомлялося, АТ “Укрзалізниця” у першому півріччі 2025 року збільшило пасажиропотік на 1,2% порівняно з першим півріччям 2024 року– до 13,52 млн. Це на 23% більше за показник січня-червня 2024 року, повідомляв раніше генеральний директор компанії Олександр Перцовський у Facebook.
Релокація українських підприємств за кордон, яка в 2022 році мала характер екстреної евакуації, набуває характеру стратегічного планування для диверсифікації ризиків, виходу на ринки ЄС та забезпечення безперервності операційної діяльності, вважає партнер юридичної фірми АО Barristers Катерина Данилова.
“Якщо в 2022 році релокація часто мала характер екстреної евакуації, то наразі вона набуває рис стратегічного планування з метою диверсифікації ризиків, виходу на ринки ЄС та забезпечення безперервності операційної діяльності”, – сказала вона агентству “Інтерфакс-Україна“.
Данилова зазначила, що “з початку повномасштабного вторгнення інтерес українського бізнесу до механізмів релокації залишається стабільно високим, хоча його динаміка змінювалася залежно від ситуації на фронті та загальної економічної кон’юнктури”.
За спостереженнями юриста, найбільш активним у напрямку релокації є сектор інформаційних технологій (ІТ), що зумовлено його мобільністю, орієнтацією на глобальні ринки та мінімальною залежністю від фізичних активів.
“Для ІТ-компаній релокація часто означає відкриття офісів у країнах ЄС для збереження команди, що також дозволяє гарантувати клієнтам безперервність та стабільність надання послуг та спрощує доступ до міжнародної фінансової інфраструктури. Багато компаній, що є резидентами Дія.City, створюють закордонні хаби, зберігаючи при цьому значну частину розробки в Україні”, – сказала вона.
Крім того, за словами Данилової, високу активність в напрямку релокації проявляють виробничі підприємства у сферах легкої промисловості, деревообробки, виробництва компонентів та харчової промисловості.
“Головним рушієм для них є прагнення захистити виробничі потужності від фізичного знищення, наблизити виробництво до європейських споживачів, розширити ринок збуту тощо”, – сказала вона.
Також активні в напрямку релокації є підприємства аграрного сектору та переробки, які шукають можливості для створення переробних потужностей у сусідніх країнах ЄС для доступу до ринку без логістичних ускладнень на кордоні.
Крім того, це компанії креативної індустрії, консалтингу, маркетингу, які подібно до ІТ, є мобільними та активно інтегруються у європейський ринок.
Коментуючи географію релокації Данилова зазначила, що вибір країни релокації залежить від багатьох факторів, в тому числі, від географічної близькості, логістики, умов ведення бізнесу, наявності програм підтримки, податкового клімату та культурно-мовної спорідненості, тощо.
Наразі основними напрямками для українського бізнесу є Польща, яка є лідером за кількістю релокованих українських компаній, Німеччина, де український бізнес приваблює стабільність економіки, доступ до найбільшого ринку ЄС та висока купівельна спроможність, хоча ця країна “характеризується вищим рівнем бюрократії та податкового навантаження”.
Крім того, український бізнес релокується в Румунію та Болгарію, які набирають популярності завдяки, зокрема, конкурентним податковим ставкам та нижчій вартості робочої сили, Чехія та Словаччина, які традиційно привабливі через культурну близькість та сприятливі умови для малих та середніх підприємств, та країни Балтії (Литва, Латвія, Естонія), які “цікаві для технологічних та інноваційних компаній завдяки розвиненій цифровій інфраструктурі та сприятливому інвестиційному клімату”.
Втім Данилова підкреслила, що “юридично перевести співробітника з української юридичної особи до іноземної неможливо, оскільки це різні суб’єкти господарювання, що діють у різних правових системах”, втім на практиці компанії використовують низку механізмів.
Серед них, зокрема, звільнення в Україні та працевлаштування за кордоном, яке є найпоширенішим та найпрозорішим механізмом, втім вимагає від співробітника отримання дозволу на проживання та роботу в країні релокації, відрядження, яке є ризикованим для тривалої роботи за кордоном.
Крім того, компанії використовують механізми укладення цивільно-правового договору, коли співробітник реєструється як фізична особа-підприємець в Україні (або як індивідуальний підприємець у країні релокації) та укладає договір про надання послуг з іноземною компанією. Ця модель є гнучкою, але несе ризики донарахування податків та штрафів.
Розповсюджений також механізм внутрішньокорпоративного переведення (Intra-Corporate Transferee), який використовується в країнах ЄС, які імплементували відповідну Директиву ЄС, яка створює спрощені умови для тимчасового переведення ключових менеджерів, спеціалістів та стажерів у межах однієї групи компаній. Це, зокрема, вимагає наявності юридично пов’язаних української та іноземної компаній. Також популярним є механізм аутстафінгу або “оренди” працівників, який передбачає виведення співробітників за штат за умови оформлення їх у штат іноземної компанії, втім українське законодавство не містить чіткого нормативного регулювання таких правовідносин.
Коментуючи підводні камені з боку українського законодавства в сфері релокації Данилова зазначила низку обмежень українського правового поля, зокрема, валютні обмеження, правила контрольованих іноземних компаній (КІК), трансфертне ціноутворення (ТЦУ), а також обмеження на виїзд за кордон і переміщення активів.
Крім того, актуальними проблеми релокації залишаються банківський комплаєнс і відкриття банківського рахунку для нової компанії в ЄС, засновниками якої є громадяни України, складність управління подвійною структурою, втрата пільгових режимів при фактичному перенесенні діяльності за кордон, зокрема IT-компаній, які можуть втратити переваги спеціального правового та податкового режиму Дія.City, а також адаптація до іноземного законодавства.
“Релокація бізнесу за кордон є дієвим інструментом для мінімізації ризиків війни, але водночас є складним юридичним та організаційним проєктом. Успіх релокації напряму залежить від комплексного стратегічного планування, що враховує всі юридичні, податкові, фінансові та операційні аспекти”, – сказала вона.
Barristers, БИЗНЕС, Данилова, підприємства, РЕЛОКАЦИЯ, юрист
Національний банк України (НБУ) в липні збільшив продаж валюти на міжбанківському ринку на $873,6 млн, або на 30,9% – до $3,69 млрд, свідчить статистика на сайті регулятора.
Згідно з нею, купівля валюти Нацбанком в липі впала до $0,83 млн з $1,2 млн у червні, а минулого тижня валютні інтервенції НБУ зменшились до попереднього тижня на $171,9 млн, або на 21,2% – до $639,6 млн.
Офіційний курс гривні до долара у липні зміцнився з 41,7788 грн/$1 до 41,7662 грн/$1.
На готівковому ринку курс гривні за результатами місяця зміцнився на майже 13 коп.: купівля – близько 41,48 грн/$1, продаж – 41,58 грн/$1.
“В липні курс долара до гривні продовжив демонструвати високу стабільність із незначною внутрішньоденною волатильністю, яка не переходить у трендові рухи”, – зазначають експерти великого учасника ринку готівкового валютообміну “КИТ Group”.
Вони зазначають, що коливання курсу не перевищують 0,2%, що свідчить про надзвичайно стриману реакцію ринку — особливо з огляду на оголошення важливих макроекономічних сигналів.
На їхню думку, короткостроково (один-три тижні) коридор у 41,40–42,10 грн/$ збережеться за відсутності зовнішніх шоків або сплесків попиту з боку імпортерів.
Аналітики “КИТ Group” очікують, що в середньостроковій перспективі (до трьох місяців) курс може поступово зміститися до 42,30–42,80 грн/$ за умов традиційного для другої половини року зростання бюджетних витрат, активізації імпорту або реалізації очікуваного вересневого зниження ставки ФРС, що призведе до корекції долара.
У довгостроковій перспективі (понад шість місяців) експерти прогнозують контрольований девальваційний тренд. За базовим сценарієм курс очікується в межах 43,00–44,50 грн/$, за умови збереження поточного рівня міжнародної підтримки, стабільних резервів та відсутності неочікуваних шоків, передусім позаекономічного характеру.
31 липня у КВЦ «Парковий» відбувся ІІІ-й UKRAINE INVESTMENT CONGRESS 2025 — головна подія року для інвестиційної, будівельної та архітектурної галузей. Захід об’єднав понад 4 857 учасників: представників міжнародних і національних інвесторів, банків, девелоперських компаній, промислових груп, муніципалітетів, державних установ та профільних асоціацій.
Конгрес став платформою для відвертого діалогу про майбутнє інвестиційного ринку України, розробку спільних стратегій відбудови та пошук нових форматів державно-приватного партнерства.
«Головна інвестиція сьогодні — це люди. Українці, які запускають бізнес навіть під час війни, створюють робочі місця й змінюють громади. Наше завдання — дати їм умови, інструменти та партнерів для масштабування»
Програма охопила найактуальніші аспекти розвитку інвестиційного середовища.
1. Інвестиційна привабливість України.
Учасники обговорили, як підвищити довіру до українського ринку, знизити регуляторні бар’єри та створити прозорі правила гри. Підкреслювалося, що сталість і прогнозованість державної політики — ключовий сигнал для великих інвесторів.
2. Інвестиції та геополітика.
Панельні дискусії торкнулися нової архітектури міжнародних співпраць. Експерти наголосили: війна змінила пріоритети глобальних гравців, і Україна має стати прикладом ефективної інтеграції в економічні союзи через партнерства із міжнародними фондами та корпораціями.
3. Капітал для ідей: як банки оцінюють проєкти.
Представники банківського сектору презентували критерії прийняття рішень про фінансування: від ретельного аналізу бізнес-моделі до оцінки географічних і безпекових ризиків.
«Наше головне завдання — будувати відносини з клієнтом на основі довіри. Якщо ми розуміємо бізнес і віримо в ідею — позитивне рішення дається легше», — зазначив Семен Бабаєв, заступник Голови Правління ПРАВЕКС БАНК.
4. Приватні інвестиції та страхові механізми.
Окрема дискусія була присвячена захисту інвесторів: страхуванню ризиків і компенсаціям за міжнародним правом. Це особливо важливо для малого та середнього бізнесу, який найшвидше реагує на потреби відбудови.
5. Альтернативна енергетика та розподілена генерація.
Представники енергетичного сектору підкреслили, що проекти в галузі “зеленої” енергетики — одні з найбільш привабливих для приватних інвесторів. Вперше було презентовано ПІФ «Фонд Інвестиції та Розвиток – Перший», орієнтований на фінансування саме таких ініціатив.
6. Оборонні проекти та dual–use.
У фокусі уваги — залучення приватного капіталу до проектів подвійного призначення. Під час презентації було анонсовано запуск першого в Україні ПІФ “Фонд Безпеки України Verum One”.
7. Девелопмент і архітектура.
Спільнота архітекторів закликала змінювати парадигму містобудування: головний архітектор має бути не лише творцем середовища, а й менеджером інвестиційного розвитку громади.
8. Виробництво будматеріалів.
Учасники погодилися: створення власних виробничих потужностей — стратегічне завдання, яке знизить собівартість будівництва та прискорить відновлення інфраструктури.
«Інвестиції — це не лише фінанси. Це довіра, нові технології та відповідальність за спільне майбутнє. Ми показали, що Україна готова до відновлення і відкритих партнерств»
Генеральний Партнер- Креатор-Буд,
Генеральний Спонсор- HutJet,
Стратегічні Партнери: ViYar, Сен-Гобен і Regips,
Преміум Партнер: ITUM
Партнери: Bang & Olufsen, Zezman, Lizrome, RIEL, Edplit, Laterem, Vlasne misto, Sheriff, Riyako&partners, Метінвест, Ribas hotels Group, BlissGroup, HOLZ, Galleria Porcellanato, Akam, Plitos, DzenResidence, АГТ ПЛЮС, Ева Сад, Benjamin Moore, Danapris Doors, ElfDecor, Listelli, Alumil, FitoArt, Maтро, HomeStyle, Bonsso, Jung, Arbofari, Galantpol, Decoration Club, EPSA, Skarlat, Skogur, Світ інтерʼєрних рішень, Rodors, Представництво Quarzwerke Gruppe в Україні, Супермаркет Фурнітури, Каркас24, УК експертиза, Маестро, Карбоснаб, Нова Дача, Budmall, AS Architecture & Design Building, WoodAndHearts, Varenycia, Studio Design Inspiration
Генеральні інформаційні партнери: Interfax-Ukraine, ФОКУС
Інформаційні партнери: DELO.ua, DsNews, Київ24, 33 канал, Європа +, Країна фм, Rubryka, Перший бізнесовий, Business Women, True.ua, Property Times, Хмарочос, InVenture, Comments.ua, DomRia, Izba, Femida.ua, Український центр сталевого будівництва, Build Portal, Prof Build, ВАРТО, Час Перших, HIS.
Організатори: Медіа-група DMNTR — команда з 25-річним досвідом створення професійних заходів для архітектурно-будівельної та інвестиційної аудиторії.
Серед ключових проєктів: Український Будівельний Конгрес, Ukraine Investment Congress, Всеукраїнський конкурс «Інтер’єр Року», Ukraine Urban Awards, архітектурно-девелоперська премія «Творець Року».
Медіагрупа також видає журнал «DMNTR» та активно розвиває соціальні медіа з інсайтами, новинами й репортажами.
Слідкуйте за нами:
Instagram: www.instagram.com/ukrainian_building_congress
Facebook: www.facebook.com/share/16RUuTVCQ1
www.uic-ua.info
Тел.: 044 461 91 28
Фото: Павло Ботанов, Андрій Саримсаков
Інтерфакс-Україна – офіційний інформаційний партнер.
“НоваПей Кредит”, дочірня компанія міжнародного фінансового сервісу “НоваПей” (ТМ NovaPay) з групи Nova, яка є емітентом облігацій NovaPay, у другому кварталі 2025 року отримала 19,80 млн грн чистого прибутку, що на 8,2% більше за показник другого кварталу 2024 року.
Згідно зі звітом компанії на її сайті, валовий прибуток за цей період зменшився на 5,3% – до 23,75 млрд грн, тоді як виручка зросла у 2,4 раза – до 125,78 млн грн.
В цілому за перше півріччя цього року “НоваПей Кредит” збільшила чистий прибуток порівняно із першим півріччям минулого року на 52,2% – до 53,92 млн грн, валовий прибуток – на 55,7%, до 70,07 млн грн за зростання виручки в 2,7 раза – до 260,36 млн грн.
Згідно зі звітом, поточна дебіторська заборгованість компанії за півріччя зросла з 784,77 млн грн до 1 млрд 61,86 млн грн.
Зазначається, що надходження від продажу облігацій у січні-червні цього року трохи зменшилися порівняно із січнем-червнем минулого року – до 355,63 млн грн з 369,97 млн грн, як і витрати на їх викуп – до 244,92 млн грн з 300 млн грн.
В той же час надходження за договорами РЕПО з облігаціями, які компанія пропонує як альтернативу банківським депозитам, зросли до 705,88 млн грн з 392,25 млн грн, тоді як витрати за такими договорами – до 422,03 млн грн з 320,81 млн грн, а витрати на сплату відсотків – до 44,19 млн грн з 22,19 млн грн.
Як результат, за півроку зобов’язання за договорами РЕПО за півроку зросли більш ніж вдвічі – з 224,45 млн грн до 508,30 млн грн, тоді як за облігаціями – зі 190,32 млн грн до 285,21 млн грн, а за нарахованими відсотками – з 9,09 млн грн до 39,31 млн грн.
Як повідомлялось, у 2023 році NovaPay здійснив три публічні випуски трирічних відсоткових облігацій серій “A”, “B” та “C”, протягом минулого року випустив ще шість серій облігацій – “D”, “E”, “F”, “G”, “H” та “I”, а цього року – ще одну серії “J”, всі по 100 млн грн.
Згідно зі звітом, на середину цього року загальний обсяг випуску облігацій становив 990 млн грн, з яких облігації номіналом 203,09 млн не були викуплені. Облігації серій “С” та “I” продаються безпосередньо інвесторам з правом щорічної оферти, тоді як облігації всіх інших серій передаються як предмет угоди за договорами РЕПО на термін до року та купонний дохід по ним виплачується під час погашення.
На початку серпня цього року Національна комісія з цінних паперів (НКЦПФР) зареєструвала випуск облігацій серії “К” на 100 млн грн з датою погашення 6 серпня 2028 року. Початок їх публічної пропозиції – 11 серпня 2025 року, номінальна відсоткова ставка – 18% річних.
Крім того, повідомлялося, що “НоваПей Кредит” випустить облігації серії “L” на 100 млн грн, яка стане вже 12-ю такою серією у загальній програмі їх випуску. Вказано, що залучені кошти планується використати на проведення кредитних операцій для фізичних та юридичних осіб – відповідно 80% та 20%.
Згідно із проспектом емісії, “НоваПей Кредит” планує в цьому році збільшити процентний дохід до 802,1 млн грн, наступного – до 1 млрд 515,1 млн грн та отримати відповідно 518,9 млн грн та 1 млрд 30,6 млн грн чистого прибутку.
Торік чистий прибуток компанії зріс до 89,2 млн грн з 40,3 млн грн роком раніше за зростання виручки до 285,6 млн грн з 95,6 млн грн.
