Ціни на нафту еталонних марок продовжують знижуватися вранці в середу після спаду напередодні.
Вартість листопадових ф’ючерсів на сорт Brent на лондонській біржі ICE Futures на 8:10 кв становить $93,51 за барель, що на 83 центи (0,88%) нижче за показник на закриття попередньої сесії. У вівторок ці контракти подешевшали на 9 центів (0,1%) – до $94,34 за барель.
Котирування ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) до 8:04 кв. опустилися на 82 центи (0,9%) і становили $90,38 за барель. За підсумками минулої сесії вони знизилися на 28 центів (0,3%) – до $91,2 за барель. Термін обігу жовтневих контрактів на WTI закінчується із закриттям ринку в середу. Ф’ючерси на листопад, що торгуються активніше, втрачають у ціні 74 центи (0,82%) і коштують $89,74 за барель.
До вівторка обидві марки дорожчали три сесії поспіль.
Старший ринковий аналітик DTN Трой Вінсент вважає головною загрозою продовження нафтового ралі зміну фундаментальних показників.
“За поточних цін знижений попит на імпортну нафту з боку Китаю і зростання експорту його нафтопродуктів напевно допоможуть стримати це ралі в короткостроковій перспективі, – заявив Вінсент мережевому виданню MarketWatch. – Якщо так і станеться – і особливо якщо почне слабшати попит в інших регіонах – Саудівська Аравія може швидко змінити думку про те, як далеко вона готова зайти з добровільним скороченням видобутку”.
Учасники ринків також чекають підбиття підсумків вересневої зустрічі керівництва Федеральної резервної системи (ФРС) США, що відбудеться в середу о 21:00 кв. Експерти Волл-стріт практично впевнені в тому, що американський регулятор за підсумками цього засідання залишить процентну ставку на рівні 5,25-5,5% річних.
Президент України Володимир Зеленський запропонував створити зернові хаби в портах Африки, повідомляє сайт глави держави.
“Україна пропонує дуже чіткі дії. Щоб запобігти будь-яким потрясінням на світовому продовольчому ринку, ми можемо створити хаби на мільйони тонн зерна на рік в особливо чутливих зонах, наприклад у портах Африки”, – цитує пресслужба слова Зеленського, сказані під час саміту Цілей сталого розвитку.
За його словами, вже розпочато переговори про такі можливості. Це допоможе запобігти будь-яким потрясінням на світовому продовольчому ринку.
Він зазначив, що Україна ніколи не відмовиться від ролі гаранта глобальної продовольчої безпеки: “Ніхто не очікував від нас, що ми зможемо витіснити російський флот із наших чорноморських вод і надати більше простору Чорноморській зерновій ініціативі, а також гуманітарній ініціативі “Зерно з України”. Результати дійсно вражають”.
“Український експорт продовольства сягнув берегів Алжиру, Джібуті, Єгипту, Кенії, Лівії, Лівану, Марокко, Сомалі, Тунісу, Бангладеш, Китаю, Індії, Індонезії, Малайзії, Шрі-Ланки, Таїланду, В’єтнаму, Оману, Пакистану, Туреччини, Ємену та інших країн. Із транзитних портів нашу продукцію доправили до Ефіопії та Судану”, – наголосив президент.
За його словами, загалом 32 млн тонн їжі. Це на 32 мільйони тонн менше хаосу.
“Я дякую всім тим лідерам, які підтримали наші експортні програми. Дякую, друзі! Ми це зробили. І ніщо не заважає нам досягти набагато більш амбітних цілей”, – додав Зеленський.
Фонд держмайна (ФДМ) України виставив на аукціон Зарубінський спиртзавод (Тернопільська область), який є найдорожчим лотом в історії малої приватизації – стартова ціна становитиме 245,4 млн грн, повідомив Фонд у Facebook.
“Це діюче підприємство спиртової галузі, яке виробляє не тільки етиловий спирт, а й біоетанол і навіть експортує його”, – пояснили у ФДМ.
Згідно з повідомленням, до складу спиртзаводу входять 58 об’єктів нерухомості загальною площею 28,804 тис. кв. м, зокрема цехи, склади, виробничі будівлі, адміністративний комплекс та інші об’єкти. Також до лота приватизації входить 27 транспортних засобів та об’єктів спецтехніки.
За інформацією ФДМ, у 2022-2023 роках підприємство було прибутковим – 1,1 млн і 1,6 млн грн відповідно. У 2020-2021 роках демонструвало значні збитки – 72,7 млн і 14,2 млн грн відповідно. Відтак Зарубінський спиртзавод накопичив значну кредиторську заборгованість – 374 млн грн, з яких 4,4 млн грн – борги перед бюджетом і 732 тис. грн перед співробітниками. Ці зобов’язання перейдуть до майбутнього інвестора.
Аукціон призначено на 2 жовтня.
За інформацією Фонду, спиртзаводи – одні з найпопулярніших активів малої приватизації. З вересня 2022 року ФДМ продав 14 спиртзаводів і залучив 965 млн грн до держбюджету – у середньому вартість кожного об’єкта на аукціоні зростає втричі.
Глобальний розмір боргу в першому півріччі 2023 року сягнув рекордних $307 трлн, пише Financial Times із посиланням на дані Інституту міжнародних фінансів (Institute of International Finance, IIF).
Загальний розмір боргу, включно із зобов’язаннями держав, компаній і домогосподарств, у перші шість місяців року зріс на $10 трлн, оновивши встановлений на початку 2022 року попередній максимум.
Світовий борг як відсоток від ВВП у січні-червні збільшився на 2 процентних пункти, до 336%. Рекорд становить 360% і був зафіксований у період пандемії коронавірусу.
Кабінет міністрів скасував ввізне мито на оцтову кислоту, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram.
Відповідний законопроєкт “Про внесення зміни до Митного тарифу України, встановленого законом України “Про Митний тариф України”, щодо зміни ставки мита на оцтову кислоту” схвалено на засіданні уряду у вівторок.
“Законопроєкт пропонує встановити нульове ввізне мито на оцтову кислоту, яка є сировиною для виробництва етилацетату, для створення умов для функціонування вітчизняного виробництва етилацетату”, – зазначив Мельничук.
Обсяг валового зовнішнього боргу України протягом другого кварталу цього року зріс на $8,8 млрд і на кінець півріччя становив $148,6 млрд, повідомляють на сайті Національного банку України (НБУ).
“Щодо ВВП борг збільшився з 90,5% до 92,7%”, – зазначив Нацбанк.
Водночас зовнішній борг держсектора за другий квартал 2023 року збільшився на $8,4 млрд до $84,5 млрд (52,7% ВВП), тоді як борг приватного сектора – на $0,4 млрд, до $64,1 млрд (40% ВВП).
Як зазначив Нацбанк, у держсекторі зростання відбулося за рахунок чистого залучення за кредитами від міжнародних партнерів на суму $8,8 млрд, з них від Міжнародного валютного фонду (МВФ) – $3,6 млрд, тоді як заборгованість уряду за цінними паперами скоротилася на $0,12 млрд.
За даними центробанку, обсяг зовнішніх зобов’язань українських банків скоротився на $0,08 млрд – до $1,8 млрд (1,1% ВВП), переважно за рахунок скорочення боргу за кредитами на аналогічну суму.
Зовнішній борг інших секторів економіки збільшився на $0,2 млрд – до $41,3 млрд (25,8% ВВП). Як пояснив регулятор, це зумовлено зростанням зовнішньої заборгованості за гарантованими кредитами – на $0,14 млрд і цінними паперами – на $0,05 млрд.
Заборгованість інших секторів економіки з урахуванням міжфірмового боргу за звітний квартал збільшилася на $0,52 млрд – до $62,3 млрд (38,9% ВВП).
Безпосередньо міжфірмовий борг підприємств, що перебувають у відносинах прямого інвестування, за квартал зріс на $0,28 млрд – до $21 млрд (13,1% ВВП) у зв’язку зі збільшенням зовнішньої заборгованості за кредитами і позиками прямого інвестора на $0,26 млрд.
Збільшення боргу приватного сектору за рахунок курсових змін НБУ оцінив у $0,4 млрд.
Обсяг простроченої заборгованості реального сектора за негарантованими кредитами (зокрема від прямих інвесторів) збільшився за квітень-червень на $0,13 млрд і наприкінці другого кварталу становив $25,4 млрд (15,9% ВВП). За даними НБУ, частка Кіпру в ній – 58,1%. Крім того, зросли частки Великої Британії – на 1 процентний пункт (п.п.), до 9,2%, і Нідерландів – на 3 п.п., до 5,8%.
За інформацією Нацбанку, Кіпр на кінець другого кварталу залишався основною країною-кредитором за географічною структурою заборгованості приватного сектору за негарантованими кредитами (разом із міжфірмовим боргом) – 49,2% загального обсягу, його частка від початку року зросла на 0,4 в. п. п.
Частки Нідерландів, Німеччини та Швейцарії збільшилися на 0,1 в.п. і становили 7,3%, 3,0% і 2,6% відповідно, тоді як частка США залишилася на рівні 3,0%, а частки Великої Британії та Люксембургу скоротилися на 0,1 в.п. – до 10,7%.
Основною валютою зовнішніх запозичень України на кінець другого кварталу 2023 року залишається долар США – 50% загального обсягу зовнішнього боргу, проте його частка за квартал знизилася на 3 в.п. Водночас зросла частка запозичень у євро – з 31,9% до 33,8%, а також у СПЗ перед МВФ – з 9,9% до 11,4%, тоді як частка зовнішньої заборгованості в гривні знизилась на 0,2 п.п. – до 1,6%.
Обсяг короткострокового зовнішнього боргу за залишковим терміном погашення за другий квартал 2023 року збільшився на $1,2 млрд і станом на 30 червня 2023 року становив $40,8 млрд.
Водночас зобов’язання сектору загальнодержавного управління, які потребують погашення протягом наступних 12 місяців, зросли на $0,9 млрд – до $3,8 млрд унаслідок збільшення майбутніх виплат уряду за кредитами, зокрема на $0,2 млрд перед МВФ, тоді як погашення центробанку знизилися на $0,18 млрд – до $1,3 млрд за рахунок менших виплат МВФ.
Обсяг короткострокових зобов’язань банківського сектора залишився практично на рівні попереднього кварталу і склав $1,3 млрд.
Загальний обсяг запозичень реального сектору (разом із міжфірмовим боргом), які мають бути погашені протягом наступних 12 місяців, збільшився на $0,5 млрд і на 30 червня 2023 року становив $34,4 млрд. Нацбанк уточнив, що зростання зумовлено збільшенням обсягів майбутніх погашень за борговими цінними паперами на $0,4 млрд.
Науково-дослідницький проєкт Experts Club і Максим Уракін нещодавно випустили аналітичне відео про економіку України та світу –
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна за посиланням – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
