ПрАТ “Запоріжкокс”, один з найбільших в Україні виробників коксохімічної продукції, що входить до групи “Метінвест”, у січні-жовтні поточного року збільшило виробництво доменного коксу на 19,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 715,1 тис. тонн з 598,6 тис. тонн.
За даними компанії, у жовтні-2023 вироблено 72,6 тис. тонн доменного коксу, тоді як у жовтні-2022 – 70,6 тис. тонн (зростання на 2,8%).
“Запоріжкокс” у 2022 році знизив виробництво доменного коксу на 11,9% порівняно з 2021 роком – до 737,4 тис. тонн, зокрема в грудні вироблено 70,8 тис. тонн коксу.
“Запоріжкокс” виробляє близько 10% коксу, що випускається в Україні, володіє повним технологічним циклом переробки коксохімічних продуктів. Крім того, випускає коксовий газ і пековий кокс.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою гірничодобувною групою компаній. Його основні акціонери – група СКМ (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%), які спільно керують компанією.
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
АТ “Укрпошта” в січні-вересні 2023 року зменшило чистий збиток на 15% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 594,8 млн грн, свідчать дані звіту компанії в системі розкриття інформації Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР).
Згідно з ним, чистий дохід держкомпанії збільшився на 12%, до 8,36 млрд грн.
Операційні витрати компанії зросли на 11,4%, до 9,3 млрд грн. Зокрема, матеріальні витрати збільшилися на 27,9%, до 1,1 млрд грн, витрати на оплату праці – на 11,9%, до 4,5 млрд грн. Відрахування на соціальні заходи на 3,8% до 986,6 млн грн. Амортизація збільшилася на 23,9% до 510,9 млн грн. Інші операційні витрати – на 4,6%, до 2,2 млрд грн.
Довгострокові кредити банків за дев’ять місяців зросли на 4,3%, до 863,11 млн грн. Короткострокові кредити не змінилися і становлять 3,38 млн грн.
У тексті звіту також зазначається, що станом на 30 вересня компанія порушила фінансові ковенанти за кредитною угодою з Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). При цьому уточнюється, що у вересні “Укрпошта” отримала від ЄБРР підтвердження щодо намірів банку не стягувати довгострокове погашення за кредитом і ризик для компанії – мінімальний.
“Керівництво ЄБРР підтвердило наміри щодо подальшої співпраці в напрямку реалізації проєктів з АТ “Укрпошта”. Відповідно, зобов’язання за кредитом ЄБРР було класифіковано як довгострокове станом на 30 вересня 2023 року”, – ідеться у звіті.
Згідно з ним, “Укрпошта” продовжує працювати в умовах військового конфлікту з РФ. Станом на дату подання звітності окупованими залишаються частини Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей, на території яких розташовано близько 12% відділень поштового зв’язку. Станом на 30 вересня компанія має 27,36 тис. точок присутності, в яких працює 35 тис. співробітників (за результатами півріччя було 25,5 тис. точок присутності і 45 тис. співробітників).
Компанія також повідомила, що в обігу перебувають облігації серії “С” на 3,3 млн грн за номіналом із погашенням 18 листопада цього року.
Раніше повідомлялося, що в першому півріччі “Укрпошта” збільшила чистий збиток на 27,0% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 653,7 млн грн. Її чистий дохід зріс на 20,0% – до 5 млрд 580,13 млн грн.
Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” у січні-жовтні поточного року збільшив випуск прокату на 40,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млн 652,5 тис. тонн.
Згідно з інформацією підприємства в четвер, виплавка сталі за цей період зросла на 49,7% – до 1 млн 997,5 тис. тонн, чавуну – на 27,1%, до 2 млн 190,3 тис. тонн.
У жовтні 2023 року на “Запоріжсталі” вироблено 267,3 тис. тонн чавуну, 251,7 тис. тонн сталі, відвантажено 208,6 тис. тонн прокату, тоді як попереднього місяця – 257,9 тис. тонн чавуну, 239,7 тис. тонн сталі, відвантажено 200,4 тис. тонн прокату, у жовтні-2022 – 157 тис. тонн чавуну, 121,7 тис. тонн сталі, 101,8 тис. тонн прокату.
“Збільшення рівня виробництва в жовтні 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року пов’язане з виведенням з режиму гарячої консервації доменної печі №2 і налагодженням режиму роботи трьома доменними печами”, – пояснюється у пресрелізі.
Нагадується, що у зв’язку із загостренням військових дій у регіоні з початку березня 2022 року група “Метінвест” перевела частину обладнання “Запоріжсталі” в режим гарячої консервації. Наприкінці березня того ж року комбінат частково відновив роботу цеху холодної прокатки для випуску і відвантаження холоднокатаних рулонів європейському споживачеві. Через місяць після вимушеної зупинки комбінат вивів з консервації обладнання і частково відновив виробництво. Наразі комбінат працює в середньому на 70% потужності.
Як повідомлялося, “Запоріжсталь” у 2022 році знизила випуск прокату на 60,4% порівняно з 2021 роком – до 1 млн 304,3 тис. тонн, сталі на 61,7% – до 1 млн 491,3 тис. тонн, чавуну – на 54,3%, до 2 млн 9,9 тис. тонн.
“Запоріжсталь” – одне з найбільших промислових підприємств України, продукція якого користується широким попитом у споживачів як на внутрішньому ринку, так і в багатьох країнах світу. Спеціалізація комбінату – високоякісний сталевий г/к рулон, г/к лист, холоднокатаний лист, х/к рулон з вуглецевих і низьколегованих сталей, а також сталева стрічка, чорна жерсть, гнутий профіль.
Основними споживачами продукції є виробники зварних труб, підприємства автомобільного, транспортного, сільськогосподарського машинобудування, виробники виробів побутової техніки.
“Запоріжсталь” перебуває в процесі інтеграції в групу “Метінвест”, основними акціонерами якої є ПрАТ “Систем Кепітал Менеджмент” (71,24%) і група компаній “Смарт-холдинг” (23,76%).
ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Польські перевізники перенесли дату початку блокади руху вантажного транспорту на трьох пунктах пропуску на українсько-польському кордоні з 3-го на 6-те листопада, повідомив у четвер голова Міжнародної транспортної асоціації України Ігор Оверко у Фейсбук із посиланням на одного з організаторів протесту.
“Польські перевізники заявили, що переносять початок блокади руху вантажного транспорту, який прямуватиме в напрямку трьох пунктів пропуску, з 3-го на 6-те листопада. Про це розповів співголова блокади, організатор протесту біля пункту пропуску “Краковець-Корчова” Томаш Борковський”, – ідеться в повідомленні.
Блокада розпочнеться о 13:00 за Київським часом 6 листопада. Організатори протесту отримали офіційний дозвіл місцевої влади на його проведення до 3 січня 2024 року, вказується в повідомленні.
Блокада вантажного транспорту буде організована в напрямку трьох пунктів пропуску: “Ягодин-Дорогоуськ”, “Краковець-Корчова” і “Рава-Руська-Гребенне”.
Одна з головних вимог організаторів протестів – повернення до практики видачі дозволів для українських вантажоперевізників і зменшення їхньої кількості до довоєнного рівня, коли видавали до 200 тис. дозволів на рік. Крім того, перевізники хочуть, щоб порожні польські вантажні автомобілі, що повертаються з України до Польщі, могли проїжджати кордон без еЧерги і не чекаючи 10-12 днів. Також перевізники вимагають посилити правила перевезення за ЄКМТ (сертифікат Європейської конференції міністрів транспорту).
Раніше повідомлялося, що польські перевізники за участю 200 осіб і в присутності 100 тягачів планували провести одноденний страйк біля найбільшого на польському кордоні пункту пропуску (ПП) “Ягодин-Дорогоуськ” 3 листопада.
Мінвідновлення підтвердило, що отримало повідомлення про підготовку блокади пунктів пропуску на українсько-польському кордоні, після чого ініціювало зустріч з офіційними представниками Польщі та Єврокомісії (ЄК) для забезпечення стабільної роботи кордону.
У коментарі агентству “Інтерфакс-Україна” заступник міністра Сергій Деркач заявив, що більшість вимог польських перевізників, які погрожують перекрити кордон, нездійсненні.
Україна в жовтні 2023 року наростила імпорт сиру на 70% і вершкового масла на 14% у грошовому вираженні, повідомила пресслужба Союзу молочних підприємств України.
Згідно з повідомленням, у жовтні поточного року сиру ввезли 27 тис. тонн проти 28,6 тис. тонн за аналогічний період минулого року, проте грошей на його імпорт витратили більше – $160 млн проти $150 млн.
“Відчутно, на 62% за вагою, збільшився імпорт вершкового масла, а частка витрат на це зросла в 10 разів порівняно з минулим роком”, – констатували аналітики.
Вони зазначили, що в динаміці імпорту сиру в останні три місяці спостерігається помірне зростання, що свідчить про загострення конкуренції на вітчизняному ринку сиру. Зростання імпорту масла за ці ж три місяці в 14 разів призвело до негативного сальдо в міжнародній торгівлі.