Увага! У Донецькій, Чернігівській, Київській та Харківській областях зникли люди. Просимо допомогти у пошуках:
1. Баженков Костянтин Анатолійович. 27.11.1983 р.н. Перебував у Харкові. Зник 2 березня після авіаудару в районі Шевченка. Прикмети: має шрам після видалення апендикса. На кисті правої руки після хірургічної операції не повністю розгинається мізинець та безіменний пальці.
Баженков Костянтин Анатолійович
Якщо у вас є будь-яка інформація про місцезнаходження Костянтина, прохання повідомити за телефоном:
+380966270488 (Марчук Ірина – сестра).
2. Заєць Максим Святославович. 03.11.1988 р.н. Перебував у м. Буча.
Заєць Максим Святославович
Якщо у вас є будь-яка інформація про місцезнаходження Максима, прохання повідомити за телефоном:
+380674047722 (Куриненко Юлія Болеславівна).
3.Василюк Мирослав Іванович, 25.04.1997 р.н. Був поранений у м. Маріуполі, мав евакуюватись 31.03.2022. Останній зв’язок був 30.03.22. Особливі прикмети: родимка посеред чола, тату леопарда на правій руці.
Василюк Мирослав Іванович
Якщо у вас є будь-яка інформація про місцезнаходження Мирослава, прохання повідомити по телефону:
+380639227659 (сестра Василюк Сніжана Іванівна).
———–
Ми просимо громадян, родичі яких не виходять на зв’язок, надсилати нам всю інформацію. Рекомендуємо використовувати таку форму звернення:
1. ПІБ зниклої людини;
2. Ваші контактні дані;
3. Фото зниклого, опис особливих прикмет;
4. Зразкове місце останнього перебування зниклого.
Проект “Знайди близьких” некомерційний, всі ваші звернення будуть відредаговані та опубліковані безкоштовно у ЗМІ.
Запрошуємо колег із ЗМІ приєднатися до ініціативи!
Координатором проекту є заступник керівника інформагентства “Інтерфакс-Україна” та видавець проекту Open4Business Максим Уракін.
Інформацію про зниклих надсилайте електронною поштою maksim.urakin@gmail.com
Вчора біткоїн векотре наблизився до критичної позначки в 20 000 доларів за 1 BTC. Не врятувало головну криптовалюту від падіння, навіть рекордне за останні десятиліття підвищення процентної ставки ФРС. Втім, і не могло врятувати, оскільки криптовалюти є досить молодим інвестиційним активом, який досі не був схильний до впливу змін фаз економічного розвитку.
Крипторинок продовжує розвиватися за власними правилами, залишаючись спекулятивним продуктом, висока волатильність якого приваблює велику кількість трейдерів, які готові ризикувати заради швидкого заробітку. Найчастіше такі оператори масово скуповують криптовалюту у фазу зростання і настільки ж масово починають її позбуватися під час падіння ринку.
Але цього разу ситуація дещо інша. Багато аналітиків говорять про початок “найтемнішого часу для крипти” за всю її історію. Пожвавилися і традиційні супротивники біткоїну. Так, відомий фінансист Уоррен Баффетт нещодавно заявив:
“Якби мені зараз запропонували купити біткоїни по 25 доларів, я б їх не взяв. Що мені потім з ними робити? Довелося б потім продавати їх вам назад. Це глухий кут”.
І додав, що не знає, підніметься чи впаде біткоїн наступного року, через п’ять чи десять років, але точно знає, що він нічого не виробляє.
Видання Open4business звернулося до експерта з економіки та фінансів Ігоря Стаковиченка з проханням прокоментувати ситуацію на ринку криптовалют. На думку економіста, останніми місяцями особливо загострилася проблема відсутності реальної ресурсно-виробничої бази для цифрових активів. Це пов’язано з тим, що російська агресія в Україні порушила ланцюжки постачавння та призвела до підвищення цін на продукцію реального сектора у світовій економіці.
“Падіння капіталізації найбільших компаній і криза на біржовому ринку закономірно призвели до обвалення ринку криптовалют, оскільки багато інвесторів вважають цей актив занадто ризикованим”, – зазначає фінансист.
Стаковиченко підкреслив, що в поточній ситуації падіння ринку біткоїну нижче 22 000 запустило нову, ще глибшу “ведмежу фазу” циклу, оскільки значно похитнуло позиції довгострокових власників активу. Багаторічні холдери, які зберігали свої позиції протягом останніх падінь, не витримали і почали скидати “біток” за мінімальними цінами.
“Це похитнуло всю конструкцію: як технічні, так і макроекономічні показники сьогодні говорять про можливе падіння головної криптовалюти до позначки 16 000 або навіть нижче”, – заявив експерт.
Втім, за словами Стаковиченко, ховати біткоїн ще рано, оскільки «кити» (інвестори, які володіють більш ніж 10 000 BTC), як і раніше, продовжують накопичувати цю цифрову валюту, що може свідчити про можливість зростання в середньо- та довгостроковій перспективі.
Україна під час посівної-2022 засіяла основними сільгоспкультурами 14,16 млн га земель, що становить 83,7% від торішнього показника 16,92 млн га.
Загалом в умовах повномасштабного російського вторгнення засіяно 95% від запланованих на цей сезон площ, повідомило Міністерство аграрної політики та продовольства у п’ятницю.
Згідно з оприлюдненими на його сайті даними, підсумкова площа посівів соняшнику становить 4,7 млн га, кукурудзи – 4,64 млн га, сої – 1,21 млн га, картоплі – 1,1 млн га, ярого ячменю – 0,95 млн га, ярої пшениці – 191,1 тис. га, цукрових буряків – 180,6 тис. га, вівса – 159,3 тис. га, гороху – 131 тис. га, гречки – 75,3 тис. га, проса – 49,5 тис. га, ярого ріпаку – 34,1 тис. га.
Відомство зазначило, що за підсумками посівної 2022 року найбільше скоротилися площі під кукурудзою – до 4,64 млн га проти 5,5 млн га у 2021 році, тоді як площі під соняшником, ярою пшеницею та соєю збереглися на рівні минулого року.
Міністерство також відзначило початок збирання врожаю озимих культур у деяких регіонах. Зернові озимі культури у 2021 році були засіяні на загальній площі 7,7 млн га, зокрема озима пшениця на 6,5 млн га, ячмінь – на 0,97 млн га, жито – на 0,11 млн га. Крім того, озимий ріпак посіяний на площі 1,41 млн га.
Як повідомлялося, прем’єр-міністр України Денис Шмигаль у квітні заявив, що Україна в поточному сезоні засіє орієнтовно 14,2 млн га сільгоспземель за торішнього показника 16,92 млн га.
Заступник голови Офісу президента Ростислав Шурма назвав ціллю України у 2022 році збирання врожаю щонайменше 70% від минулорічних обсягів.
Собівартість будівництва малоповерхових 8-квартирних будинків за проектом “Байден” становитиме $750/кв. м, уже виділено ділянку в Бучанському районі для пілотної реалізації двох будинків.
“Собівартість будинку, включно з будівельними, інженерними роботами, зовнішнім і внутрішній оздобленням, меблями, побутовою технікою та кліматичним інженерним обладнанням не перевищуватиме $750 за квадратний метр. Це амбітна цифра, і її складно досягти, але ми впевнені в наших постачальниках, завдяки яким ми можемо розраховувати на таку собівартість”, – розповів академік Академії будівництва України, директор науково-технічного центру Іван Перегинець під час пресконференції в агентстві “Інтерфакс-Україна” а четвер.
За словами академіка, садове товариство “Сонячне” в Бучанському районі Київської області вирішило надати земельну ділянку площею 0,1 га для пілотного будівництва двох будинків проєкту “Байден”. Ділянки вже мають інженерну та транспортну інфраструктуру. Будівництво планується розпочати до 1 липня.
Відповідно до проєкту, площа однієї квартири в такому будинку становить 60 кв. м. Вартість такої квартири, включно з паркувальним місцем, становитиме близько $45 тис.
Для фінансування проєкту створено спеціальний фонд “Міжнародний будівельний фонд “Україна”.
Перегинець зазначив, що житло можуть викуповувати і органи місцевого самоврядування, і кооперативи та інші органи самоорганізації населення. Крім того, він передбачає викуп такого житла бізнесом для подальшого комерційного використання.
Як повідомлялося, Академія будівництва України планує реалізацію проєкту швидкого зведення житла у форматі 8-квартирних будинків для українців, які втратили житло. Будівництво такого житла триває близько 60 днів.
Державний бюджет України отримав 1 млрд канадських доларів (еквівалент $773 млн) пільгового кредиту від Канади на термін десять років під 1,69% річних, повідомило Міністерство фінансів у п’ятницю.
“Це перші кошти, які Україна отримала через механізм адміністративного рахунку Міжнародного валютного фонду”, – наголошується у пресрелізі відомства.
Міністр фінансів Сергій Марченко подякував уряду Канади та особисто віцепрем’єру – міністру фінансів Христі Фріланд за “непохитну підтримку України у боротьбі за нашу свободу”, наголосивши на надважливій своєчасності підтримки.
Кошти буде скеровано до державного бюджету для фінансування пріоритетних видатків, зокрема на забезпечення першочергових соціальних та гуманітарних видатків, уточнив Мінфін.
Як повідомлялося, у квітні 2022 року МВФ ухвалив рішення про створення адміністративного рахунку для зарахування коштів у вигляді частини Спеціальних прав запозичень (СПЗ) від країн-донорів на користь України. Усі залучені кошти з використанням цього рахунку мають спрямовуватись на підтримку фінансової стабільності України у формі грантів або кредитів (позик).
Канада виділила ці кошти 9 червня. Директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва подякувала Канаді, зокрема за додаткове зобов’язання у розмірі 250 млн канадських доларів. “Ваша щедрість допоможе Україні з платіжним балансом та бюджетними потребами, а також допоможе стабілізувати економіку”, – наголосила глава МВФ.
Міністр фінансів України раніше прогнозував, що у червні міжнародна фінансова підтримка України збільшиться до $4,8 млрд із $1,5 млрд у травні.
На таке зростання розраховує також і Нацбанк країни, чиї міжнародні резерви у травні скоротилися приблизно на $2 млрд – до $25,1 млрд.
“Ми очікуємо, що міжнародної допомоги найближчими місяцями буде достатньо, щоб запобігти зниженню резервів НБУ”, – зазначив днями заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук.
Європейський автобусний оператор FlixBus відкриває нову автобусну лінію “Київ – Вроцлав”, перший рейс якої заплановано на 23 червня.
Як зазначається у повідомленні компанії, поширеному в четвер, автобуси відправлятимуться чотири рази за тиждень: у понеділок, вівторок, четвер та п’ятницю з Києва та у вівторок, середу, п’ятницю та суботу з Вроцлава.
Повний маршрут проходження рейсу N3230 Київ – Вроцлав: Київ – Житомир – Новоград-Волинський – Рівне – Львів – Краків – Катовіце – Вроцлав.
З Києва автобус відправлятиметься о 10:30 з Центрального автовокзалу на Деміївській площі, об 11:30 – з автостанції “Київ” на вул. С. Петлюри 32, о 13:35 – з автовокзалу Житомира, о 14:55 – з Новограда-Волинського, о 16:30 – з Рівного, о 20:30 – зі Стрийської автостанції у Львові. Потім о 2:35 ночі автобус прибуває до Кракова, о 3:55 – до Катовіце, а о 6:35 – до Вроцлава.
Назад із Вроцлава відправлення заплановане на 20:00, о 22:45 – з Катовіце, о 00:15 – з Кракова і вже о 7:20 ранку наступного дня автобус прибуває до Львова, потім о 10:45 – до Рівного, о 12:15 – до Новоград-Волинського, о 13:35 – до Житомира, о 15:45 на автостанцію “Київ” біля залізничного вокзалу столиці, а о 16:15 – на Центральний автовокзал у Києві.
Розклад автобусів побудований у такий спосіб, щоб територією України можна було їхати тільки вдень – так компанія дбає про безпеку руху, а пасажири не порушують часу комендантської години у своїх містах, пояснюють у повідомленні.
Раніше, з 7 червня, FlixBus відновила другу лінію “Київ – Варшава” – номер N3221, на додаток до N3222, що раніше курсував до Варшави. Новий маршрут обслуговується двічі за тиждень: автобуси прямують через Житомир, Новоград-Волинський, Рівне, Луцьк та Люблін, заїжджають до Києва на автостанцію “Дачна” біля станції “Житомирська”.
Як зазначають у компанії, нині курсують уже 10 маршрутів до Польщі, Чехії та Угорщини, які з’єднують Україну з європейською мережею FlixBus.
FlixBus, що розвиває автобусні перевезення Європою та США, заснована в 2013 році. Працює за моделлю партнерства з автобусними регіональними перевізниками, які надають свої автобуси та документи на маршрути.
У червні 2019 року FlixBus заявив про відкриття представництва в Україні, у липні 2020 року компанія запустила у країні внутрішні рейси.
