Адміністраторка Агентства США з міжнародного розвитку USAID Саманта Пауер засудила рішення Росії призупинити участь у “зерновій ініціативі” та оголосила про виділення $250 млн на підтримку сільського господарства України, яке постраждало внаслідок повномасштабного вторгнення Росії, повідомили в USAID.
“Сполучені Штати надають цю допомогу через свою Ініціативу стійкості сільського господарства – Україна (AGRI-Ukraine). Загалом уряд США вже спрямував в ініціативу $350 млн. Агентство планує залучити приватний сектор, інші донори та фонди, щоб зібрати ще $250 млн”, – процитувала прес-служба USAID виступ Пауер під час відвідин Одеського порту у вівторок.
Додаткові кошти буде спрямовано на розширення критично важливої сільськогосподарської інфраструктури, зокрема йдеться про системи зрошення, зернові елеватори, перевантажувальні потужності, а також портову та прикордонну інфраструктуру.
Крім того, USAID розширить підтримку малих і середніх сільськогосподарських бізнесів, щоб вони мали доступ до фінансування та ресурсів для планування посіву та збору врожаю на 2023 рік.
Агентство зазначило, що російське повномасштабне вторгнення завдало сільськогосподарському сектору України прямих збитків на суму понад $6,6 млрд.
“AGRI-Ukraine продовжить допомагати фермерам України виробляти, зберігати та експортувати сільськогосподарську продукцію і зерно у світ”, – запевнили в USAID.
Ініціатива AGRI-Ukraine була запущена в липні 2022 року, вона підтримує понад 30% зареєстрованих фермерів України. Так, США надають насіння, добрива, сільськогосподарські та фінансові послуги та забезпечують зберігання.
Завдяки підтримці USAID фермери змогли зберігати понад 843 тис. тонн зерна, а понад 600 фермерів отримали майже $49,8 млн.
Міжнародні компанії, такі як Bayer, Grain Alliance, Kernel і Nibulon, інвестують кошти в програми з підтримки сільськогосподарської сфери України. До AGRI-Ukraine також долучився Світовий банк, який фінансує реформи в цьому секторі.
Власник і голова Наглядової ради ГК «Прометей» Рафаель Гороян розповідає FORBES UKRAINE про ризики та перспективи українського агросектору, про адаптацію експортерів до умов війни й підтримку, якої потребує галузь від держави.
Група компаній «Прометей» понад 20 років працює на зерновому ринку України й інтенсивно розвивається. 2022 рік став великим випробуванням для експортноорієнтованого агробізнесу, але компанія долає виклики.
Як повномасштабне російське вторгнення вплинуло на аграрний експорт і вашу компанію зокрема?
Війна майже знищила експорт. Але ми адаптувалися й, поки порти були закриті, використовували автотранспорт і залізницю. Завдяки цим каналам ми вийшли на обсяг експорту майже в 50 000 т на місяць. А після відкриття зернового коридору відновили експорт через Босфор, збільшили місячний обсяг експорту до 80 000–100 000 т і плануємо вийти на 150 000 т.
До війни ми мали річний обіг 1,5 млн т і на цей рік ставили мету експортувати 2 млн т. Зрозуміло, що ми не вийдемо на ці показники, але експортувати 1 млн т вважаємо можливим.
Чи зазнав ваш бізнес втрат через війну?
У нас в окупації опинилися вісім елеваторів. Станом на січень чотири з них залишаються на окупованій частині Запорізької області. А ті чотири, які звільнені від ворога, суттєво постраждали від обстрілів, пограбувань і потребують значного ремонту. Один з них доведеться відбудовувати з нуля.
Чи відчувають агроекспортери підтримку з боку держави в такій складній ситуації?
Агросектор залишився однією з небагатьох галузей, які працюють, і ми відчуваємо з боку держави велику, але різнонаправлену увагу. З одного боку, сучасні патріотично налаштовані представники влади працюють над наданням дотацій, дешевих кредитів тощо.
З іншого боку, є інтерес корупціонерів, через яких відшкодування ПДВ в Україні відбувається дуже важко. Зокрема, у компанії «Прометей» накопичилися сотні мільйонів невідшкодованого ПДВ. Ми боремося й публічно розповідаємо про цей факт. Бо якщо ця практика триватиме, експортний потенціал агросектору буде знищено.
Тобто прогнози щодо врожаю й аграрного експорту в умовах, що склалися, невтішні?
Країна в цьому аграрному сезоні зібрала врожай близько 60 млн т проти 120 млн т в минулому сезоні. В наступному, вірогідно, зберемо 40 млн т, а експорт впаде до 20 млн т. Це є наслідком того, що агровиробникам зараз невигідно сіяти через зупинку роботи трейдерів. Останні потерпають від закладання в ціну корупційного дисконту та довготривалих простоїв (до місяця й більше) кораблів у Босфорі, оскільки кожна доба простою обходиться в $15 тис.
Тоді інфраструктурний бізнес, який будувався протягом 30 років (елеватори, порти, логістичні потужності), зазнає величезних збитків і ці активи впадуть у ціні.
Нагадаю, експортноорієнтований агросектор в Україні будувався не за один день. У 1990-ті, після розвалу СРСР, потенціал українського агровиробництва становив 15–20 млн т зернових й експорту майже не було. Шляхом інвестицій у нові технології, насіння, сільгосптехніку, будівництво елеваторів, логістичних потужностей ми вийшли на 120 млн т, і країна була готова до 140–160 млн т. Важливо не змарнувати ці 30 років прогресу.
Що може зробити держава, щоб запобігти розвитку негативного сценарію?
Участь держави надто важлива. Одним з напрямів підтримки має стати налагодження швидкого відшкодування ПДВ. Крім цього, фермерам треба надавати дотації й доступні кредити. Фінансова допомога має стати доступною для дрібного, середнього та великого агровиробника.
Також треба максимально прибрати бюрократичні перепони. Варто розуміти, що для майбутнього України важливий не тільки воєнний потенціал, а й агросектор, який за 30 років став світовим брендом. Якщо ми підемо з ринку, нашу частку захоплять інші країни. Знову завойовувати світовий ринок буде важче й дорожче, ніж утримати позиції зараз.
Яким може бути позитивний сценарій розвитку за умови підтримки агросектору з боку держави?
Для цього на ринок треба повернути транснаціональні компанії, які експортували зернові з нашої країни, але були змушені йти через корупцію у відшкодуванні ПДВ. Потрібна підтримка дрібних і середніх фермерів. Якщо наші партнери побачать засіяні поля й участь держави, ми не втратимо міжнародний ринок.
Але складається враження, що уряду не до бізнесу. В країні закривається до 10 000 компаній на місяць, гостро відчувається відтік 10 млн населення. Через проблеми з кадрами, щоб знайти й утримати фахівців, ми вже пропонуємо європейські зарплати. Тому варто нагадати, що бізнес – це необхідний тил. Без дієздатної економіки та забезпечення країна не зможе ефективно воювати.
Яким має стати цей агросезон для вашої компанії?
Цей рік стане для нас періодом можливостей. Якщо держава не підтримуватиме дрібних фермерів, «Прометей» буде змушений розширювати земельний банк. Тобто заради збереження експортного потенціалу ми нарощуватимемо виробництво.
Війна – несприятливий період для інвестицій. Утім, попри це, як можна оцінити перспективу капіталовкладень в український агросектор?
У розпал пандемії коронавірусу у світову економіку влили великі кошти. Як наслідок у деяких компаній США мультиплікатор зріс до 100, тоді як в українських компаній – не більше 3. Тобто в нашій країні з низьким мультиплікатором є шанс після перемоги вийти на високий прибуток.
Для тих, хто вірить у перемогу України, інвестиції в український бізнес вже зараз мають бути дуже привабливими. Бо в Україну на повоєнне відновлення заходитиме $30–50 млрд на рік й навіть більше, завдяки цьому після перемоги Україна може стати лідером за рівнем дохідності.
Німеччина підтримає роботу агросектору України, надавши до кінця нинішнього року EUR9 млн на закупівлю генераторів і допомогу у відновленні фермерських господарств, що постраждали від війни, також країни узгоджують спільний проект розвитку українського садівництва на EUR5 млн.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства в п’ятницю, фіндопомогу погодили міністр сільського господарства ФРН Джем Оздемір із главою українського профільного міністерства Миколою Сольським.
За даними відомства, Сольський наголосив, що цей проєкт є дуже актуальним для України на тлі урядової програми, яка дає можливість отримати грант на розвиток власного садівництва, вирощування ягід і виноградарства, і яка має серед фермерів неабияку популярність. Так, за п’ять місяців від її запуску погоджено грантів на понад 240 млн грн.
Крім того, міністри обговорили посилення співпраці щодо реалізації продовольчої ініціативи Grain from Ukraine, у рамках якої США через своє Агентство з міжнародного розвитку (USAID) виділить на її реалізацію до $20 млн. Сольський також подякував Німеччині за те, що вона однією з перших долучилася до цієї гуманітарної програми та профінансувала транспортування корабля із зерном з України до Ефіопії.
“Багато країн повідомили, що готові брати участь у цій програмі. Це важливо через кілька аспектів. По-перше, це правильно з точки зору гуманітарних відносин у світі. По-друге, Африка повинна знати, хто насправді про неї піклується, і через дії якої країни вони страждають. Ми працюємо над тим, щоб робота зернового коридору була продовжена якомога довше, і ми могли весь час доставляти наше продовольство туди, де це потрібно. І, звичайно, будемо вдячні подальшій підтримці наших партнерів”, – цитує Сольського Мінагрополітики.
Українські аграрії потребують термінової підтримки при поповненні оборотних коштів, пролонгації кредитів та врегулюванні відносин із торговельними мережами, оскільки через колосальну заборгованість перед переробними підприємствами агровиробники не можуть придбати сировину та зернові у фермерів.
Відповідне звернення до глави уряду Дениса Шмигаля з пропозицією провести спільну нараду для пошуку рішень щодо запобігання негативним тенденціям на зерновому ринку 20 липня направили члени комітету підприємців АПК при Торгово-промисловій палаті (ТПП) України, повідомляється на сайті організації.
“Так складно, як сьогодні, фермерам не було ще ніколи. Ситуація потребує втручання держави через низку проблем: є наднизькі закупівельні ціни, нестача сховищ для зберігання, уповільнена логістика, заборгованість рітейлу”, – цитує ТПП свого члена, першого віце- президента Асоціації фермерів Віктора Шеремета.
За даними комітету ТПП, через блокування української морської логістики, бойових дій, подорожчання пального, недоотримання оборотних коштів та зниження цін на агросировину очікується суттєве скорочення посівів озимини під новий урожай.
“Ймовірно, нинішній урожай кукурудзи залишиться під снігом”, – наголосила організація у зверненні.
Крім того, цього року серйозним викликом для аграріїв стане закупівля насіння, добрив, пального, збереження та експорт зернових, низка підприємств та фермерських господарств очікує банкрутство через втрату доступу до експорту продукції та викликів, що стоять перед агросектором України.
“З огляду на загрози, які ускладнюють ситуацію на ринку, за результатами обговорення проблем галузі учасники засідання вирішили звернутися до прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля з проханням провести спільну нараду із зацікавленими міністерствами та відомствами, представниками бізнесу, галузевими асоціаціями, донорськими організаціями. ефективних рішень для забезпечення організації збиральної кампанії, зберігання зерна, осінньої посівної та активізації експорту”, – підсумувала ТПП.
Допомога агросектору України зі зберіганням та вивезенням урожаю та новою посівною, а також участь у підготовці країни до майбутнього складного через війну опалювального сезону – серед головних пріоритетів Світового банку, повідомив регіональний директор Світового банку (СБ) у справах країн Східної Європи Аруп Банерджі.
“Два напрями, над якими ми працюватимемо, – це, по-перше, як допомогти аграріям… (по-друге) наближення зими. Це буде дуже важка зима для України, зокрема тому, що дуже багато пошкодженого житла”, – сказав він журналістам на Конференції з відновлення України у Лугано.
Говорячи про агросектор, Банерджі зазначив, що йдеться про три підпроєкти. Перший – допомогти у зберіганні зерна в умовах завантаження вже наявних елеваторів, другий – розширити логістичні можливості для його вивезення, зокрема “Укрзалізницею”, і третій – забезпечити аграріїв ліквідністю для майбутньої осінньої посівної.
Говорячи про підготовку до зими, регіональний директор зазначив, що банк готовий працювати з містами, щоб оцінити, що можна швидко зробити з точки зору ремонту житла та достатнього забезпечення енерго- та водопостачання, опалення.
“Це знову надзвичайний проєкт, над яким ми працюватимемо”, – зазначив Банерджі, нагадавши про вже схвалений СБ проєкт із фінансування уряду для забезпечення ним виплат зарплат, пенсій та інших соціальних зобов’язань.
Він додав, що велике занепокоєння викликає стан медицини в умовах війни. “Тож це ще один напрям, який ми розглянемо”, – сказав представник Світового банку.
Водночас він утримався від будь-яких оцінок можливої суми цих проєктів.
Як повідомлялося, за підсумками зустрічі з представниками Світового банку в Лугано, голова правління “Укрзалізниці” Олександр Камишін повідомив про попередню домовленість про виділення $200 млн.
