Міністерство економіки і торгівлі розробило проєкт постанови Кабінету міністрів “Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957”, яким передбачається підвищення мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на деякі види алкогольних напоїв.
Згідно з інформацією на сайті Мінекономіки, чинний розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на алкогольні напої встановлений відповідною постановою Кабінету міністрів №748 у вересні 2018 року, окрім роздрібних цін на ігристі вина та газовані винні напої.
“Зміни, що відбулися в соціально-економічній та податковій сферах, зокрема, зростання видаткової складової цін (сировина, комплектуючі, енергоносії, витрати на оплату праці тощо), а також зміна 1 березня 2022 року ставок акцизного податку на алкогольні напої призвели до того, що розмір мінімальних цін не відповідає реальним витратам господарюючих суб’єктів на виробництво і реалізацію алкогольних напоїв і потребує коригування”, – наголошується у пояснювальній записці до документу.
Новою постановою пропонується підвищити розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв залежно від коду виробів з УКТЗЕД, зокрема роздрібні ціни на горілку та лікеро-горілчані вироби підвищити на 13%, віскі, ром і джин – на 25%, коньяк (бренді) – на 11-12%.
Розцінки на виноробну продукцію, зокрема, звичайні (неігристі) вина буде підвищено на 62%; сидр, перрі, вина, вермути та інші зброджені напої (зокрема, суміші зі зброджених напоїв і суміші на основі зброджених напоїв), фактична міцність яких вища за 1,2% об’ємних одиниць етилового спирту, але не вища за 22% об’ємних одиниць етилового спирту, – на 61-71%; на вина ігристі та газовані винні напої – на 28%.
Примітки до постанови буде доповнено новим пунктом, згідно з яким мінімальна роздрібна ціна на виноробну продукцію (окрім сидру та перрі (без додання спирту), зброджених напоїв, отриманих винятково внаслідок натурального бродіння фруктових, ягідних і фруктово-ягідних соків, із вмістом спирту не більш як 8,5% об’ємних одиниць (без додання спирту) в упаковці типу Tetra-Pak та Bag in box визначатиметься як похідна від затвердженої мінімальної ціни на відповідну продукцію в скляній тарі місткістю 0,7 л, в іншій тарі місткістю 0,7 л і 0,7 л, а також в іншій тарі, що містить
Усі зміни в описах товарів та їх угруповання за кодами згідно з УКТЗЕД будуть приведені у відповідність до Податкового Кодексу України.
Кабінет міністрів України на засіданні в п’ятницю підвищив приблизно вдвічі розмір плати за марки акцизного податку для алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, для покриття витрат, пов’язаних з їхнім виробництвом, зберіганням і реалізацією, повідомило Міністерство фінансів.
Згідно з його релізом, марка для алкогольних напоїв подорожчала з 16 коп. до 35 коп., для тютюнових, тютюновмісних виробів для електричного нагріву (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним керуванням і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, – з 9 коп. до близько 16 коп.
Вартість марки акцизного податку не змінювалася з 2014 року, зазначив Мінфін.
Як повідомлялося, Верховна Рада в січні 2023 року ухвалила в першому читанні євроінтеграційні законопроєкти №8286 і №8287 щодо запровадження електронної акцизної марки для алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах. Ці законодавчі ініціативи впроваджуються для забезпечення контролю над обігом підакцизної продукції.
Влада Амстердама, йдучи назустріч побажанням городян, посилює правила вживання наркотиків і алкоголю на вулицях, які давно приваблюють приїжджих свободою звичаїв.
Так, у травні в Кварталі червоних ліхтарів поза приміщеннями заборонять палити канабіс – через скарги мешканців, яким заважає безлад, який влаштовують туристи. До того ж працівники секс-індустрії почнуть припиняти роботу і закривати свої заклади о третій годині ночі. Також о другій годині ночі по п’ятницях і суботах зачинятимуться ресторани і бари, а о першій годині ночі припинять впускати нових відвідувачів у квартали Старого міста Амстердама.
Поки що продаж спиртного в кварталі червоних ліхтарів заборонено з четвертої ранку з четверга по неділю. До того ж влада відтепер вимагатиме від власників магазинів на цей час прибирати алкоголь з вітрин, та й взагалі з поля зору. При цьому розпивання спиртних напоїв уже незаконне в більшості громадських місць в Амстердамі.
Нинішнє нідерландське законодавство вважає кримінальним злочином зберігання, виробництво і продаж наркотиків. Однак органи правопорядку дозволяють продавати в кавошопах канабіс – за дотримання суворих правил. Зокрема, ці заклади не повинні порушувати громадський порядок і не залучати іноземців-драгдилерів.
Крім того, міська рада Амстердама запустить навесні кампанію, мета якої – відвадити від міста туристів, які приїжджають сюди спеціально заради алкоголю, наркотиків і сексу.
Троє з десяти дорослих відчувають необхідність споживати алкоголь під час соціалізації.
Згідно з опитуванням, проведеним за ініціативою безалкогольного винного напою McGuigan Zero, 43% дорослих щонайменше один раз скасовували зустрічі з друзями та товаришами, щоб уникнути тиску з боку оточуючих щодо спільного вживання алкоголю, а 28% вигадували відмовки, які дали би змогу їм не пити в компанії.
Учасники опитування визнають, що найчастіше до незапланованого вживання алкоголю їх схиляють друзі, про це заявили 33%. Також 30% зізналися, що їх часто змушують пити партнери.
Найсильніше тиск з боку оточуючих респонденти відчувають на весіллях (про це заявили 24%) і робочих заходах (22%).
Найпопулярнішими відмовками стали необхідність рано вставати (38%) і приймання ліків, разом з якими не можна вживати алкоголь (32%). Троє з десяти кажуть, що вони за кермом, навіть якщо це не так, а кожен п’ятий бреше, що вирішив взяти перерву від алкоголю.
Водночас реальними причинами небажання вживати алкогольні напої опитані назвали бажання почуватися добре вранці (32%), бажання добре виспатися (26%) і спроби ведення більш здорового способу життя (25%).
В опитуванні взяли участь 2 тис. дорослих, які вживають алкоголь.
Міністерство фінансів України направило Кабінету міністрів пропозицію збільшити розмір плати за одну марку акцизного податку для алкогольних напоїв до 0,3205 грн з нинішніх 0,1926 грн, а для тютюнових виробів, тютюновмісних виробів для електричного нагріву (ТВЕНів) і рідин, які використовуються в електронних сигаретах, – до 0,1484 грн з 0,091 грн.
Згідно з текстом відповідного проєкту постанови уряду, який є в розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, подорожчання акцизних марок необхідне для компенсації поліграфічним підприємствам витрат на їхнє виробництво і зберігання.
Мінфін у пояснювальній записці до проєкту постанови уточнює, що востаннє вартість марок акцизного податку для алкогольних напоїв і тютюнових виробів переглядалася понад 8 років тому, і наразі їхня встановлена вартість не відповідає фактичній вартості виробництва.
Так, за інформацією підприємства-виробника марок, тільки 2022 року його витрати на електроенергію для виробництва зросли на 74% порівняно з 2021 роком, на 17% за теплову енергію, на 107% за опалення, на 106% за гаряче водопостачання, на 6% за охорону.
“Ціни за тонну паперу у 2022 році, згідно з комерційними пропозиціями Національного банку України, вже збільшилися більш ніж на 200%, і зростуть у 2023 році щонайменше на 32,2% (з 2014 року ціна збільшилась у 4,8 раза)”, – зазначено в пояснювальній записці до проєкту постанови.
Крім того, збільшення вартості енергоносіїв та інших ресурсних компонентів робить актуальним питання компенсації виробнику марок витрат, пов’язаних з їхнім зберіганням і реалізацією.
Згідно з документом, за підсумками 2022 року буде вироблено 1,9 млрд акцизних марок для тютюнових виробів і 0,56 млрд марок для алкогольних напоїв. Водночас за 9 місяців поточного року було виготовлено 2,07 млрд марок акцизного податку на вищевказані товари (2021 року – 2,91 млрд штук).
Таким чином, ухвалення проєкту постанови потребуватиме наступного року для українських виробників та експортерів алкогольних напоїв 71,6 млн грн (0,56 млрд штук * 0,1279 грн) додаткових витрат, а для тютюнових виробів – 108,3 млн грн (1,9 млрд штук * 0,057 грн).
Імпорт в Україну іноземної алкогольної продукції з етикетками “Cognac”/”Коньяк” припинено з 1 листопада 2022 року, оскільки це найменування більше не відповідає технічним умовам для цього напою, передбаченим Угодою про асоціацію Україна-ЄС.
Як повідомляється на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України у вівторок, зазначена угода, яка набула чинності 1 вересня 2017 року, передбачає взаємний захист між країнами певної кількості географічних вказівок (ГУ) в Україні, серед яких є і “Коньяк”.
Таким чином, з 1 листопада використання в Україні назви “Cognac”/”Коньяк” для продуктів, що походять з третіх країн, не відповідає технічним умовам виробництва напою “Коньяк” і відтепер забороняється на території України.
Нагадується, що 24 січня 2022 року в результаті прийняття нових нормативних актів, що включають захист ГУ, найменування Cognac/Коньяк було включено до митного реєстру, що є обов’язковою умовою для введення в дію захисту ГУ на території України.
Крім того, встановлено перехідний період, щоб імпортери змогли змінити етикетки своєї продукції на відповідні цьому ГУ. Перехідний період було продовжено до 31 жовтня 2022 року (включно) з огляду на агресію РФ та запровадження військового стану в Україні.
“Починаючи з 1 листопада 2022 року, корпорація “Укрвінпром” спільно з Національним міжпрофесійним бюро Коньяку відповідальна за захист ГУ “Cognac” на території країни та за кордоном і вживатиме необхідних заходів проти продукції, імпортованої та представленої під найменуванням “Cognac”/”Коньяк” “, якщо вони не відповідають технічним умовам, встановленим для даного ГУ згідно з Угодою про асоціацію, підписаною між ЄС та Україною”, – підсумувало Мінагрополітики.
