Скільки банкрутів з’явилося від початку року
343 українців подали на банкрутство за перші 5 місяців 2024 року за даними Верховного суду. Це у 2,2 рази більше, ніж минулого року. Загалом за останні 5 років в Україні відкрилось майже 2 тисячі справ про банкрутство людей.
Від початку року 343 українці подали до суду, аби їх визнали неплатоспроможними. Кількість справ про банкрутство людей зросла у 2,2 рази у порівнянні до відповідного періоду торік. До слова, за весь минулий рік цей статус набули 575 людини.
Найменше справ про банкрутство людей було відкрито у 2019 році. Це був перший рік, коли закон дозволив громадянам визнавати себе неплатоспроможними через суд. Тоді було відкрито 22 справи про банкрутство людей. Відтоді кількість людей, які хотіли визнати себе неплатоспроможними, постійно зростала: у 8,3 рази за 2020 рік та у 2,7 рази за 2021 рік.
“На мою думку, судова статистика не відбиває реальну кількість боржників у скрутному становищі, яким допомогла би процедура банкрутства. Проте ця процедура не є відомою та поширеною серед українців, й на те є кілька причин: це дорого, складно та незрозуміло без допомоги адвоката, на якого в боржника вже просто може не стати коштів. Крім того, кредитори та фінансові установи не вельми охоче подають свої вимоги у такі судові справи, сподіваючись стягнути борг після відновлення платоспроможності людини та зекономити на судових витратах, або навпаки, намагаються торпедувати процедуру, діскредитуючи боржника. З іншого боку, громадянам теж необхідно усвідомити, що ця процедура не про списання боргів, а про спробу знайти згоду з кредиторами за допомогою судової процедури та арбітражного керуючого” — коментує Лихопьок Денис Павлович, адвокат, арбітражний керуючий, член Кваліфікаційної комісії арбітражних керуючих, фахівець з питань банкрутства
Загалом за весь час було відкрито 1 993 справи про банкрутство українців. Кожен другий банкрут — у віці від 25 до 45 років: 58% або понад 1,1 тис. Третина банкрутів старша за 45 років — 38,3% або 764 людини. Найменше банкрутів серед молоді до 25 років – лише 3,7%.
Гендерний розподіл виявився майже рівноцінним. 54% усіх банкрутів — чоловіки, а 46% – жінки.
Контекст
Верховна Рада дозволила фізичним особам набувати статус банкрута ще у жовтні 2018 року. Повноцінно процедура почала працювати вже у 2019 році. З того часу людина, яка потрапила у скрутне матеріальне становище, може ініціювати своє банкрутство і, пройшовши всю процедуру, звільнитися від боргів.
https://opendatabot.ua/analytics/people-bankrupts-2024
Високі відсоткові ставки і припинення масштабної державної допомоги, яку надавали компаніям у період пандемії COVID-19, сильно вдарили по бізнесу в більшості держав із розвиненою економікою, що стало причиною двозначних темпів зростання банкрутств, пише Financial Times.
Так, кількість корпоративних банкрутств у США за фінансовий рік, який завершився 30 вересня, зросла на 30% порівняно з аналогічним періодом роком раніше.
У Німеччині, економіка якої є найбільшою в Європі, кількість збанкрутілих компаній у січні-вересні збільшилася на 25%. З червня двозначні темпи підвищення фіксуються щомісяця, заявило статистичне управління країни.
За даними статвідомства Євросоюзу, у країнах співтовариства кількість неплатоспроможних компаній у січні-вересні зросла на 13% і досягла найвищої позначки за вісім років. У Франції, Нідерландах і Японії кількість банкрутств у жовтні зросла більш ніж на 30% у річному обчисленні. В Англії та Уельсі рівень неплатоспроможності в січні-вересні досяг максимуму з 2009 року.
Організація економічного співробітництва та розвитку нещодавно повідомляла, що в низці держав, включно з північноєвропейськими Данією, Швецією та Фінляндією, кількість корпоративних банкрутств перевищила рівні часів глобальної фінансової кризи 2008-2009 рр.
Основними негативними факторами є “вартість обслуговування боргу і скасування пандемійної підтримки, а також високі рахунки за електроенергію, особливо в енергоємних секторах”, на думку головного економіста Capital Economics Ніла Ширінга.
За словами аналітиків, найбільше банкрутств зафіксовано в транспортній галузі та готельному бізнесі.
Ширінг попередив, що тенденція до погіршення платоспроможності компаній збережеться, оскільки багатьом підприємствам доведеться рефінансувати борг за вищими ставками найближчими місяцями, навіть при очікуваннях, що підйом ставок центробанками вже досяг свого піку.
Сплеск банкрутств чинитиме тиск на глобальну економічну активність і зростання робочих місць у найближчі кілька років, вважають експерти.
Міжнародне рейтингове агентство Moody’s очікує, що кількість дефолтів компаній із рейтингами спекулятивного рівня у світі й надалі зростатиме у 2024 році після того, як у жовтні вона вже перевищила середній показник за останні роки.
Німецький страховик Allianz прогнозує, що глобальні темпи зростання неплатоспроможності сягнуть 10% наступного року порівняно з 6% у 2023 році. Найбільше постраждають готельний бізнес, транспорт і роздрібна торгівля.
“Ми спостерігаємо зростання корпоративних банкрутств майже у всіх країнах”, – сказав провідний аналітик Allianz Research Максим Лемерль.
У яких сферах закривається найбільше бізнесів?
6 482 компанії почали процес закриття за період з березня 2022 року по листопад 2023 року. Цьогоріч, в середньому, на місяць припиняє роботу 479 бізнесів. Це майже утричі менше, аніж за відповідний період 2021: тоді на місяць закривалось 1290 компаній.
Лише 17% з них потрапили у процедуру банкрутства, решта самостійно вирішили припинити свою діяльність. Для порівняння, у 2021 році частка компаній, які опинились у банкрутстві, складала 5,1%.
Найбільше закривається бізнесів у Києві: 893 справи. На другому місці антитопу — Львівщина, де закрилось 526 компаній, а на третьому — Дніпропетровщина: 479 бізнеси.
Найчастіше закриваються громадські організації — 1068 компаній. На другому місці підприємства оптової торгівлі — 826 компаній, а замикають антитоп компанії у сфері сільського господарства — 492 справи.
Найгучніше банкрутство року — це процес закриття української авіакомпанії “МАУ”, пов’язаної з Ігорем Коломойським. Проте це не найбільший бізнес, який припинив роботу від початку повномасштабної. До топ-3 компаній у процесі закриття за оборотом потрапили Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча, Азовсталь та одна з компаній мережі WOG.
https://opendatabot.ua/analytics/bankrupts-and-closed-companies-2023
AZOVSTAL, WOG, авіакомпанія "МАУ", банкрутство, закриття бізнесів
Кількість збанкрутілих компаній у ЄС у другому кварталі 2023 року зросла за підсумками шостого кварталу поспіль і сягнула 106, максимуму від початку обліку даних, тобто з 2015 року, йдеться в повідомленні Статистичного управління Європейського союзу (Eurostat).
У поквартальному вираженні кількість банкрутств збільшилася на 8,4%.
При цьому кількість реєстрацій нових компаній знизилася лише на 0,6%, до 124. Показник стабільно тримається близько позначки в 120 компаній із третього кварталу 2020 року після падіння до 80 у розпал пандемії коронавірусу.
Найпомітніше зростання кількості банкрутств у квітні-червні було зафіксоване в готельному секторі та у сфері громадського харчування (на 23,9% відносно першого кварталу), а також у сфері транспорту і складських послуг (на 15,2%).
Кількість банкрутств також зросла практично в усіх секторах порівняно з допандемійним четвертим кварталом 2019 року. Єдиними секторами, де кількість банкрутств знизилася за цей період, стали промисловість (-11,5%) і будівництво (-2,7%).
Кількість банкрутств американських компаній у січні-липні 2023 року сягнула 402, що є максимальним значенням для цього періоду з 2010 року, не враховуючи “ковідного” 2020 року, йдеться у звіті S&P Global Market Intelligence.
“Високі процентні ставки і проблемне операційне середовище продовжують призводити до краху американських компаній”, – написали аналітики.
Кількість банкрутств за сім місяців майже вдвічі перевищує показник за аналогічний період 2022 року. У січні-липні 2020 року показник становив 407, оскільки пандемія коронавірусу призвела до закриття багатьох фірм.
Тільки в липні документи на банкрутство у США подали 64 компанії, що стало максимумом із березневих 70. Найбільшою з них стала авіалізингова Voyager Aviation Holdings LLC, обсяг заборгованості якої перевищує $1 млрд. У червні компаній із заборгованістю понад $1 млрд, які подали на банкрутство, було четверо.
Верховна Рада 20 березня ухвалила закон “Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства” (№ 4409), згідно з яким тепер позовні заяви про банкрутство зможуть розглядатися у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, повідомило Міністерство юстиції.
“Також законопроєкт спрощує і роботу арбітражним керуючим. Він передбачає створення автоматизованої інформаційної системи “Банкрутство та неплатоспроможність”, що об’єднує необхідні реєстри та бази даних і до складу якої входитиме Електронний кабінет арбітражного керуючого”, – йдеться в прес-релізі Мін’юсту в середу.
Відомство нагадало, що законопроєкт №4409 було ухвалено за основу ще в червні 2021 року. Під час підготовки законопроєкту до другого читання було подано 248 поправок, з яких 112 було запропоновано врахувати.
Заступниця міністра юстиції Валерія Коломієць подякувала голові профільного підкомітету Ради Олексію Мовчану “за наполегливість і за те, що був partner in crime” у нелегкому процесі ухвалення документа та побажала ще трохи терпіння, адже попереду ухвалення законопроєкту про “військові банкрутства” та впровадження Директиви ЄС 2019/1023 до вересня поточного року.
