Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) перегляне антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну цементу з Росії, Білорусі та Молдови у зв’язку із закінченням терміну їхньої дії.
Згідно з повідомленням у виданні “Урядовий кур’єр” від 22 травня 2024 року, дія антидемпінгових митних тарифів, що діяли раніше за рішенням МКМТ від 21 травня 2019 року, продовжується на час проведення комісією процедури перегляду заходів.
Зазначається, що комісія розглянула відповідну вимогу про перегляд від ПрАТ “Дікергофф Цемент Україна”, ПрАТ “Івано-Франківськцемент” за підтримки ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”, а також вивчила звіт Мінекономіки щодо результатів проведення антидемпінгової процедури перегляду митних зборів через закінчення терміну їх дії.
“У вимозі містяться достатні докази, що припинення антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну цементу походженням з Російської Федерації, Республіки Білорусь та Республіки Молдова, застосованих рішенням Комісії від 21 травня 2019 року, імовірно, призведе до поновлення демпінгу та заподіяння шкоди”, – зазначено в повідомленні МКМТ.
Перегляд антидемпінгових заходів доручено Мінекономіки. Реєстрація зацікавлених сторін здійснюється в 30-денний термін.
Як прокоментувала партнер і керівник практики міжнародної торгівлі юрфірми “Ілляшев та Партнери” Альона Омельченко, яка представляла інтереси українських виробників цементної галузі, процес перегляду може зайняти до одного року.
“Це рішення комісії вкрай необхідне для роботи українських підприємств. Порушення МКМТ перегляду антидемпінгових засобів дасть змогу подовжити термін застосування мит і не допустити появи на ринку демпінгового імпорту, доки не буде ухвалене остаточне рішення”, – наводять слова Омельченко в прес-релізі фірми.
Як повідомлялося, 2019 року МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років.
IMPORT, MOLDOVA, RF, антидемпінгові заходи, БІЛОРУСЬ, ЦЕМЕНТ
Переважна більшість жителів усіх регіонів України висловлює негативне ставлення до Російської Федерації, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова.
“Негативне ставлення найчастіше висловлюється до Росії (94%), Білорусі (81%), Ірану (73,5%), Китаю (60%), Угорщини (46,5%). Негативне ставлення до Росії висловлює переважна більшість жителів усіх регіонів – від 90% жителів східного регіону до 97% жителів центрального регіону”, – наголошується в прес-релізі за підсумками опитування.
Дослідники також уточнюють, що серед тих, хто спілкується вдома переважно українською мовою, негативно ставляться до РФ 95,5%, серед тих, хто спілкується російською – 88%.
Водночас, згідно з результатами соцопитування, тільки 2% респондентів висловлюють позитивне ставлення до громадян РФ, 77% – негативне і 14% – нейтральне.
“Позитивне ставлення до громадян Росії висловлюють по 4% жителів східного і південного регіонів, 2% жителів центрального регіону і 0% жителів західного регіону. Негативне ставлення – відповідно 70%, 56,5%, 80% і 84%. Серед тих, хто спілкується вдома переважно українською мовою, позитивне ставлення до громадян Росії висловлюють 0,6%, серед тих, хто спілкується російською, – 5%, негативне ставлення – відповідно 82% і 59,5%”, – вказують у Центрі Разумкова.
Крім того, переважна більшість (97%) респондентів негативно ставляться до уряду і Державної думи РФ.
Водночас опитані українці найчастіше висловлюють позитивне ставлення до Польщі (94%), Великої Британії (91%), Литви (91%), Естонії (90%), Латвії (90%), Канади (90%), Чехії (88%), США (88%), Нідерландам (86%), Франції (86%), Німеччині (85%), Молдові (82,5%), Словаччині (82,5%), Ізраїлю (75%), Японії (74%), Туреччині (72,5%), Грузії (70%), Румунії (69%), Вірменії (66%), Азербайджану (65%). Відносна більшість (46%) позитивно ставиться до Індії.
Соціологічна служба Центру Разумкова провела соцопитування “Зовнішньополітичні орієнтації громадян України, оцінка зовнішньої політики влади, ставлення до іноземних держав і політиків” із 22 лютого до 1 березня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується посольством Королівства Нідерландів в Україні.
Опитування методом face-to-face проводилося в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської, Херсонської областей, Криму та територій, на яких відбуваються бойові дії.
Представники соцслужби Центру Разумкова опитали 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
Кабінет міністрів України на засіданні в п’ятницю припинив дію чотирьох угод між урядами України та Білорусі про військове та військово-технічне співробітництво, повідомив представник Кабміну у Верховній Раді Тарас Мельничук у Telegram.
Зокрема, припинено дію угоди між урядом України та урядом Республіки Білорусь: про взаємні поставки в 1995 році озброєння, військової техніки, інших матеріальних засобів і послуг для потреб оборони і безпеки від 16 грудня 1994 року.
Також припинено дію угоди про додаткові заходи довіри та безпеки від 16 квітня 2001 року; про проведення спільних науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт у галузі озброєння та військової техніки від 18 жовтня 2005 року; про взаємну охорону прав на результати інтелектуальної діяльності, що створені та презентовані в ході двостороннього військово-технічного співробітництва від 18 жовтня 2005 року.
Верховна Рада припинила дію міжурядової угоди між Україною і Білоруссю про уникнення подвійного оподаткування та запобігання ухиленню від сплати податків з податків на доходи і майно.
Згідно з інформацією на сайті Ради, за це рішення проголосувало 304 депутати за необхідного мінімуму в 226 голосів.
Як уточнив заступник голови профільного комітету Ярослав Железняк у Телеграм-каналі, після припинення дії угоди до всіх доходів резидентів Білорусі, отриманих із джерел в Україні, буде застосовано загальну оподатковувану ставку – 15%, встановлену Податковим кодексом України, замість пільгової ставки 10%, встановленої угодою.
“Припинення дії цієї угоди сприятиме прискоренню згортання економічних і фінансових зв’язків із Республікою Білорусь – державою-союзником країни-агресора в повномасштабній війні проти України”, – зазначив зі свого боку Мінфін.
Він додав, що припинення дії угоди передбачає також припинення втрат бюджету України від сплати податків у Білорусі резидентами України, які здійснюють там діяльність, а також звільнення України від зобов’язань щодо обміну інформацією з Білоруссю з податкових питань.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України (МКМТ) 2 листопада вирішила застосувати попереднє антидемпінгове мито 31,37% до імпорту в Україну склотари походженням з Білорусі, повідомила юридична фірма “Ілляшев та Партнери” в п’ятницю.
“Застосування подібних заходів є результатом своєчасного реагування урядом України на прояви недобросовісної конкуренції білоруських виробників на ринку склотари в Україні та дасть змогу національним виробникам швидше відновити роботу з усунення наслідків демпінгового імпорту товару”, – наводяться в релізі слова партнера фірми Олени Омельченко.
“Ілляшев та Партнери” уточнили, що представляли інтереси Асоціації підприємств скляної промисловості “Скло України”, а також її членів.
Згідно з повідомленням, мито стягуватиметься з такого товару: скляні ємності (банки для консервування, пляшки) для харчових продуктів і напоїв місткістю 0,15 л або більше, але менш як 2,5 л, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7010 90 41 00, 7010 90 43 00, 7010 90 45 00; банки з кольорового скла номінальною місткістю більш ніж 0,33 л, але менш як 1 л, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 7010 90 53 00.
Це рішення є першим рішенням Комісії щодо застосування обмежувальних заходів щодо імпорту товарів в Україну після 24 лютого 2022 року, вказала юрфірма. Вона зазначила, що застосування попередніх антидемпінгових заходів є вкрай рідкісним проміжним результатом у практиці проведення антидемпінгових розслідувань в Україні. Востаннє подібні заходи МКМТ застосовувала 2020 року.
Попереднє антидемпінгове мито застосовується строком на чотири місяці та нараховуватиметься з дня опублікування рішення МКМТ у газеті “Урядовий кур’єр”.
Рішення про порушення та проведення антидемпінгового розслідування за результатами розгляду скарги “Скло України”, підготовленої “Ілляшев та Партнери”, МКМТ ухвалила 22 грудня 2021 року.
Асоціація підприємств скляної промисловості “Скло України” – громадська організація, що об’єднує українських виробників склотари, листового скла, скляного посуду, художнього скла, а також постачальників устаткування, матеріалів і послуг для скляної промисловості. Заснована 1997 року. Члени Асоціації виробляють понад 80% склопродукції в країні.
Станом на 1 серпня золотовалютні резерви Білорусії склали $7,56 млрд, скоротившись за січень-липень на 10,2% (на $863 млн), йдеться в повідомленні прес-служби Національного банку країни (НББ).
За липень 2022 року резерви зросли на 0,7% ($55,5 млн) після збільшення у червні на 1,3% ($96,6 млн).
НББ також заявив, що тепер не публікуватиме дані про структуру золотовалютних резервів та причини їх змін. “Починаючи з серпня 2022 року, інформація про обсяг міжнародних резервних активів публікуватиметься на офіційному сайті Національного банку без деталізації їх структури, а також зазначення факторів, що вплинули на їх зміну”, – йдеться у повідомленні.
НББ у червні, як і у квітні-травні, залишався чистим покупцем валюти на біржі.
За підсумками 1-го півріччя НББ направив на погашення зобов’язань Білорусії в інвалюті $1,16 млрд за планової суми зовнішніх зобов’язань на поточний рік на рівні $4 млрд.
2021 року золотовалютні резерви Білорусії зросли на 12,8% – до $8,425 млрд після падіння на 20,5% 2020 року.
Нацбанк планує, що з урахуванням виконання зовнішніх та внутрішніх зобов’язань в інвалюті золотовалютні резерви Білорусії до кінця 2022 року становитимуть щонайменше $7 млрд.
Раніше білоруська влада відмовилася від публікації даних про виконання бюджету та стан зовнішнього держборгу.
