Як повідомляє Relocation, уряд Естонії схвалив законопроект, який забороняє придбання нерухомості громадянам Росії та Білорусі, які не мають у країні статусу довгострокового резидента або права на постійне проживання. Якщо документ ухвалить парламент (Рійгікогу), нові правила набудуть чинності з 1 січня 2027 року.
Заборона діятиме на всій території Естонії й стосуватиметься не лише фізичних осіб, а й компаній із Росії та Білорусі, а також юридичних осіб з інших країн, якщо їхній кінцевий бенефіціар підпадає під обмеження. Під заборону потраплять квартири, земельні ділянки, право на забудову та частки в об’єктах нерухомості.
Таллінн пояснює цю ініціативу питаннями національної безпеки. Мета законопроекту — знизити ризики використання нерухомості для розвідувальної діяльності, підготовки диверсій, впливу або створення опорних пунктів поблизу стратегічних об’єктів. Міністр внутрішніх справ Ігор Таро заявив, що заборона має діяти не лише «на папері» і не дозволяти обходити обмеження через фірми в Естонії чи інших країнах ЄС.
При цьому закон не матиме зворотної сили. Росіяни та білоруси, які вже володіють нерухомістю в Естонії, збережуть право власності. Оренда житла та комерційних приміщень також залишатиметься дозволеною. В окремих випадках уряд зможе видати спеціальний дозвіл на купівлю, якщо угода не суперечить цілям закону.
За даними МВС Естонії станом на 9 січня 2026 року в країні перебувало 7 797 громадян Росії та 1 476 громадян Білорусі з тимчасовими дозволами на проживання — загалом 9 273 особи. Саме ця група, якщо вона не має статусу довгострокового мешканця або постійного права проживання, може безпосередньо потрапити під заборону. При цьому 70 237 громадян Росії та 1 190 громадян Білорусі мали довгострокові дозволи на проживання і мають бути виключені з-під дії обмежень.
Є й інший аспект — вже існуючі власники. За даними на квітень 2025 року, серед власників нерухомості в Естонії було 36 952 громадянина Росії та 896 громадян Білорусі. Але їхня нинішня власність не буде вилучатися, тому мова йде насамперед про заборону нових угод.
Швейцарія розширила санкційні списки щодо Росії та Білорусі, частково приєднавшись до 20-го пакету санкцій Європейського Союзу, прийнятого у відповідь на триваючу війну РФ проти України.
Як повідомило уряд Швейцарії, Федеральний департамент економіки, освіти та досліджень 22 травня розширив санкційні списки щодо Росії та Білорусі.
Під нові обмеження потрапили ще 115 фізичних та юридичних осіб. Щодо них вводиться заморожування активів та заборона на надання коштів. Фізичним особам також заборонено в’їзд до Швейцарії та транзит через її територію.
У швейцарському уряді уточнили, що нові санкції стосуються, зокрема, осіб та організацій, пов’язаних з російським військово-промисловим комплексом та енергетичним сектором.
У торговельній сфері Швейцарія вводить посилений експортний контроль ще для 60 компаній, включаючи структури в третіх країнах. Мета цього заходу — не допустити поставок критично важливих товарів для російського військово-промислового комплексу.
Берн також приєднався до частини заходів ЄС, спрямованих проти російського «тіньового флоту». Обмеження поширюються ще на 46 суден: щодо них вводяться заборони на купівлю, продаж та надання послуг. При цьому, відповідно до рішення ЄС, заборони, що діяли раніше для 11 суден, скасовано.
Крім того, Швейцарія ввела заборону на операції з двома російськими портами та одним портом у третій країні, які використовуються для перевезення російських нафтопродуктів.
Водночас Швейцарія поки що не включила до санкційного списку сім компаній із третьої країни, які фігурували в рішеннях ЄС. У Берні заявили, що для запобігання обходу санкцій застосовуються операційні заходи.
МВС Естонії заявило про готовність переглянути і, за необхідності, посилити процедури видачі тимчасових посвідок на проживання (temporary residence permits) громадянам Росії та Білорусі. Про це повідомив міністр внутрішніх справ Естонії Ігор Таро, відповідаючи на запит депутата про те, як особи з «неясним минулим» могли отримати право на тимчасове проживання в країні.
За даними МВС Естонії, станом на 9 січня 2026 року в країні проживали 7 797 громадян РФ і 1 476 громадян Білорусі з тимчасовими ВНЖ (всього 9 273 особи).
Таро підкреслив, що видача тимчасових посвідок на проживання проводиться «у суворій відповідності до закону» і включає перевірку дотримання умов та відсутності підстав для відмови, проте процес залишається предметом оцінки «в кожному конкретному випадку». Міністр додав, що відомство проведе додаткову оцінку критеріїв і практики видачі тимчасових посвідок на проживання громадянам РФ і РБ і, за необхідності, посилить їх.
Паралельно МВС Естонії в кінці січня повідомило про підготовку законопроекту, який повинен заборонити громадянам РФ і Білорусі без статусу постійного/довгострокового резидента купувати нерухомість в Естонії, а також обмежити угоди через компанії, що діють в їх інтересах, посилаючись на міркування безпеки. Міністр заявив, що розраховує на прийняття закону до літа.
Євросоюз в рамках 19-го пакету санкцій з 12 листопада вводить заборону на транзакції з п’ятьма російськими кредитними організаціями: Альфа-банком, МТС-банком Абсолют банком, банком «Земський» і НКО «Істина», йдеться в повідомленні ЄС.
Крім того, до санкційного списку ЄС потрапили білоруські Альфа-банк, Сбер банк, ВТБ, Белгазпромбанк, БелВЭБ, а також «дочка» ВТБ в Казахстані і філія ВТБ в Шанхаї.
Міністерство закордонних справ Польщі закликало громадян країни якомога швидше покинути територію Білорусі та утриматися від будь-яких поїздок туди. Відомство рекомендує тим, хто вже перебуває в Білорусі, виїжджати «доступними комерційними або приватними засобами», попередивши, що в разі погіршення ситуації евакуація може бути ускладнена або взагалі неможлива. Про це повідомив на брифінгу 5 вересня представник МЗС Польщі Павел Вронський; відповідні формулювання поширили польські ЗМІ.
За словами Вроньського, МЗС «рішуче відмовляє» від поїздок на територію Білорусі, «яка не є демократичною країною і не є дружньою Республіці Польща», і просить максимально серйозно поставитися до попередження. Польські редакції вказують, що громадянам на території Білорусі рекомендовано негайний виїзд.
Як зазначає низка видань, посилене попередження пов’язане із затриманням у Білорусі польського громадянина — католицького ченця, якого Мінськ звинувачує у шпигунстві; польська сторона назвала це «провокацією» і заявила про консульську підтримку затриманому. На цьому тлі МЗС окремим рядком попередило про ризики і нагадало про необхідність суворо дотримуватися місцевих законів.
Раніше польські ЗМІ вже звертали увагу на обмеження і ризики для поляків в Білорусі, в тому числі на рекомендацію МЗС покинути країну будь-якими доступними способами і попередження, що в разі кризи евакуація може бути неможливою.
Україна продовжила на п’ять років дію антидемпінгових мит на імпорт в Україну цементу з Молдови, Росії та Білорусі, а також металопрокату з антикорозійним покриттям з Китаю та Росії. Як повідомило Міністерство економіки в четвер, таке рішення прийняла Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) 21 травня 2025 року за зверненнями українських підприємств.
«Якщо ви виробник і стикаєтеся з агресивною неринковою конкуренцією, звертайтеся до Міністерства економіки для порушення антидемпінгових розслідувань. Україна дотримується принципів відкритості, але готова захищати свій ринок відповідно до правил СОТ», – наводяться в релізі слова першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Як повідомлялося, у 2019 році МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років. У травні минулого року МКМТ на вимогу ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна», ПрАТ «Івано-
Франківськцемент» за підтримки ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» порушила перегляд цих мит, що продовжило їх дію на строк до року.
Як стало відомо на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту», яка була організована компанією «Ілляшев і партнери» в Києві цього тижня, Lafarge Ciment (Moldova) SA запропонувало для повернення на український ринок добровільні цінові обмеження. Учасники ринку закликали оприлюднити інформацію про запропоновані ціни.
Що стосується імпорту в Україну деяких видів прокату з антикорозійним покриттям походженням з РФ і Китаю, то в 2019 році були введені на п’ять років антидемпінгові заходи для виробників/експортерів товару з РФ в розмірі 47,57%, з Китаю – 22,78%. У травні минулого року на вимогу ПАТ «Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча» і ТОВ «Юністіл» МКМТ порушила нове розслідування в рамках перегляду цих мит.
