Україна продовжила на п’ять років дію антидемпінгових мит на імпорт в Україну цементу з Молдови, Росії та Білорусі, а також металопрокату з антикорозійним покриттям з Китаю та Росії. Як повідомило Міністерство економіки в четвер, таке рішення прийняла Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) 21 травня 2025 року за зверненнями українських підприємств.
«Якщо ви виробник і стикаєтеся з агресивною неринковою конкуренцією, звертайтеся до Міністерства економіки для порушення антидемпінгових розслідувань. Україна дотримується принципів відкритості, але готова захищати свій ринок відповідно до правил СОТ», – наводяться в релізі слова першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Як повідомлялося, у 2019 році МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років. У травні минулого року МКМТ на вимогу ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна», ПрАТ «Івано-
Франківськцемент» за підтримки ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» порушила перегляд цих мит, що продовжило їх дію на строк до року.
Як стало відомо на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту», яка була організована компанією «Ілляшев і партнери» в Києві цього тижня, Lafarge Ciment (Moldova) SA запропонувало для повернення на український ринок добровільні цінові обмеження. Учасники ринку закликали оприлюднити інформацію про запропоновані ціни.
Що стосується імпорту в Україну деяких видів прокату з антикорозійним покриттям походженням з РФ і Китаю, то в 2019 році були введені на п’ять років антидемпінгові заходи для виробників/експортерів товару з РФ в розмірі 47,57%, з Китаю – 22,78%. У травні минулого року на вимогу ПАТ «Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча» і ТОВ «Юністіл» МКМТ порушила нове розслідування в рамках перегляду цих мит.
Як повідомляє СЕРБСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ 24 квітня 2025 року Албанія знову ввела безвізовий режим для громадян Білорусі, дозволяючи їм перебувати на території країни до 30 днів. Це рішення скасовує раніше введені візові обмеження і робить Албанію знову доступною для білоруських туристів без необхідності отримання візи.
Основні умови безвізового в’їзду
Термін дії: безвізовий режим діє до 30 вересня 2025 року.
Максимальний термін перебування: до 30 днів з моменту в’їзду.
Мета поїздки: туризм і короткострокові приватні візити.
Документи: необхідно мати дійсний паспорт, термін дії якого перевищує дату виїзду з Албанії не менше ніж на 3 місяці.
Раніше, в квітні 2025 року, Албанія призупинила безвізовий режим для громадян Білорусі, вимагаючи оформлення візи для в’їзду. Однак, у світлі поточних змін, громадяни Білорусі знову можуть відвідувати Албанію без візи, що сприяє розвитку туристичних і культурних зв’язків між двома країнами.
Белград. 5 травня. СЕРБСЬКИЙ ЕКОНОМІСТ
24 квітня 2025 року уряд Албанії офіційно призупинив дію угоди про взаємне скасування віз із Республікою Білорусь, підписаної в лютому 2020 року. Це рішення скасовує часткове призупинення, запроваджене в травні 2024 року, яке стосувалося тільки дипломатичних паспортів. Тепер громадяни Білорусі зобов’язані отримувати візу для в’їзду в Албанію.
Раніше, у травні 2024 року, Албанія частково призупинила дію угоди, обмеживши безвізовий в’їзд для власників дипломатичних і службових паспортів. Поточний захід повністю скасовує безвізовий режим для всіх категорій громадян Білорусі.
Рішення набуває чинності негайно і опубліковане в офіційному віснику Албанії.
Джерело: https://t.me/relocationrs/881
Європейський союз розширив санкційний список щодо Білорусі, додавши до нього сім юридичних і 25 фізичних осіб.
Відповідне рішення Ради Європи опубліковано в четвер в Офіційному журналі ЄС.
До переліку підсанкційних компаній занесено: ВАТ «Інтеграл» – керівну компанію холдингу «Інтеграл» (великий виробник мікроелектроніки), ВАТ «Планар» (великий виробник мікроелектроніки, зокрема військового призначення), держпідприємство «Завод точної електромеханіки» (входить до складу Держкомвійськрайпрому Білорусі, за даними ЄС, виробляє, зокрема, балістичні ракети).
У переліку також ДП «Білоруські лотереї» (входить до структури Управління справами президента Білорусі, має виключне право на організацію лотерей), компанія «Белбет» (онлайн-казино, яким управляє ДП «Білоруські лотереї»), ТОВ «Рідотто» (займається розробкою додатків для онлайн-ігор), ТОВ «Цибулька-Бел» (агрокомпанія, за даними ЄС, належить громадянину Німеччини Йоргу Дорнау).
Санкції також запроваджено щодо Сергія Авакова (генеральний директор ВАТ «Планар»), Юрія Чорного (директор «Заводу точної електромеханіки»), Дмитра Шведко (підприємець, мажоритарний акціонер і директор ТОВ «Ридотто»), Михайла Денисенка (директор ДП «Білоруські лотереї»).
Крім того, санкції запроваджено щодо Центрвиборчкому Білорусі, його членів, низки суддів, керуючого справами президента Білорусі Юрія Назарова та його заступників.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) перегляне антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну цементу з Росії, Білорусі та Молдови у зв’язку із закінченням терміну їхньої дії.
Згідно з повідомленням у виданні “Урядовий кур’єр” від 22 травня 2024 року, дія антидемпінгових митних тарифів, що діяли раніше за рішенням МКМТ від 21 травня 2019 року, продовжується на час проведення комісією процедури перегляду заходів.
Зазначається, що комісія розглянула відповідну вимогу про перегляд від ПрАТ “Дікергофф Цемент Україна”, ПрАТ “Івано-Франківськцемент” за підтримки ПрАТ “Кривий Ріг Цемент”, а також вивчила звіт Мінекономіки щодо результатів проведення антидемпінгової процедури перегляду митних зборів через закінчення терміну їх дії.
“У вимозі містяться достатні докази, що припинення антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну цементу походженням з Російської Федерації, Республіки Білорусь та Республіки Молдова, застосованих рішенням Комісії від 21 травня 2019 року, імовірно, призведе до поновлення демпінгу та заподіяння шкоди”, – зазначено в повідомленні МКМТ.
Перегляд антидемпінгових заходів доручено Мінекономіки. Реєстрація зацікавлених сторін здійснюється в 30-денний термін.
Як прокоментувала партнер і керівник практики міжнародної торгівлі юрфірми “Ілляшев та Партнери” Альона Омельченко, яка представляла інтереси українських виробників цементної галузі, процес перегляду може зайняти до одного року.
“Це рішення комісії вкрай необхідне для роботи українських підприємств. Порушення МКМТ перегляду антидемпінгових засобів дасть змогу подовжити термін застосування мит і не допустити появи на ринку демпінгового імпорту, доки не буде ухвалене остаточне рішення”, – наводять слова Омельченко в прес-релізі фірми.
Як повідомлялося, 2019 року МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років.
IMPORT, MOLDOVA, RF, антидемпінгові заходи, БІЛОРУСЬ, ЦЕМЕНТ
Переважна більшість жителів усіх регіонів України висловлює негативне ставлення до Російської Федерації, свідчать результати соціологічного опитування, проведеного соціологічною службою Центру Разумкова.
“Негативне ставлення найчастіше висловлюється до Росії (94%), Білорусі (81%), Ірану (73,5%), Китаю (60%), Угорщини (46,5%). Негативне ставлення до Росії висловлює переважна більшість жителів усіх регіонів – від 90% жителів східного регіону до 97% жителів центрального регіону”, – наголошується в прес-релізі за підсумками опитування.
Дослідники також уточнюють, що серед тих, хто спілкується вдома переважно українською мовою, негативно ставляться до РФ 95,5%, серед тих, хто спілкується російською – 88%.
Водночас, згідно з результатами соцопитування, тільки 2% респондентів висловлюють позитивне ставлення до громадян РФ, 77% – негативне і 14% – нейтральне.
“Позитивне ставлення до громадян Росії висловлюють по 4% жителів східного і південного регіонів, 2% жителів центрального регіону і 0% жителів західного регіону. Негативне ставлення – відповідно 70%, 56,5%, 80% і 84%. Серед тих, хто спілкується вдома переважно українською мовою, позитивне ставлення до громадян Росії висловлюють 0,6%, серед тих, хто спілкується російською, – 5%, негативне ставлення – відповідно 82% і 59,5%”, – вказують у Центрі Разумкова.
Крім того, переважна більшість (97%) респондентів негативно ставляться до уряду і Державної думи РФ.
Водночас опитані українці найчастіше висловлюють позитивне ставлення до Польщі (94%), Великої Британії (91%), Литви (91%), Естонії (90%), Латвії (90%), Канади (90%), Чехії (88%), США (88%), Нідерландам (86%), Франції (86%), Німеччині (85%), Молдові (82,5%), Словаччині (82,5%), Ізраїлю (75%), Японії (74%), Туреччині (72,5%), Грузії (70%), Румунії (69%), Вірменії (66%), Азербайджану (65%). Відносна більшість (46%) позитивно ставиться до Індії.
Соціологічна служба Центру Разумкова провела соцопитування “Зовнішньополітичні орієнтації громадян України, оцінка зовнішньої політики влади, ставлення до іноземних держав і політиків” із 22 лютого до 1 березня 2023 року в межах проєкту Програми MATRA, що фінансується посольством Королівства Нідерландів в Україні.
Опитування методом face-to-face проводилося в усіх регіонах України, за винятком тимчасово окупованих територій Донецької, Запорізької, Луганської, Харківської, Херсонської областей, Криму та територій, на яких відбуваються бойові дії.
Представники соцслужби Центру Разумкова опитали 2020 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%. Водночас додаткові систематичні відхилення вибірки можуть бути зумовлені наслідками російської агресії, зокрема, вимушеною евакуацією мільйонів громадян.
