Вперше у 2025 році надано окрему від зерна щорічну квоту на постачання до Європейського Союзу 30 тис. тонн українського борошна, що відкриває для вітчизняного борошномельного бізнесу можливості довгострокового планування, заявив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Топ-10 підприємств, які орієнтовані на експорт, уже інвестували близько EUR17 млн в модернізацію і тепер розуміють, що ці інвестиції матимуть перспективу”, — сказав він на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві у четвер.
Він нагадав, що до 2022 року борошно експортувалося в межах спільної квоти із пшеницею. Зазвичай борошномели не встигали поставити свою продукцію в ЄС, оскільки квоту першими вибирали зернотрейдери. Лише після відкриття торговельних преференцій у 2022 році українське борошно почало активно виходити на ринок ЄС, а 2023 році експорт борошна в його країни становив 73 тис. тонн.
“Ці обсяги стали аргументом у перемовинах: якщо 73 тис. тонн успішно поставлено до ЄС, питання про невідповідність українського борошна європейським вимогам якості відпадає”, — розповів Рибчинський.
За його інформацією, сьогодні українське борошно присутнє на ринках Німеччини, Чехії, Іспанії та Італії, що є наочним доказом високої якості української продукції.
Рибчинський зауважив, що впродовж 11 місяців 2025 року Україна поставила до ЄС 26 тис. тонн цієї продукції, відтак до кінця року вітчизняні виробники зможуть повністю вибирати квоту. При цьому найбільшою проблемою для борошномелів в 2026 році, якщо оцінювати про перспективи галузі, буде дефіцит робочої сили.
Одним із найочікуваніших заходів галузі наступного року він назвав Європейський конгрес борошномелів у Франції, в ході якого українська сторона спробує знайти аргументи і налагодити контакт, зокрема, з Румунською асоціацією виробників борошна, а також спробує закласти підвалини для перегляду квот у 2028 році. За оцінкою Рибчинського, Україна спроможна поставляти на ринок ЄС 300 тис. тонн борошна.
Україна за п’ять місяців 2025-2026 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 26 тис. тонн пшеничного борошна, що на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого МР, з них 5,4 тис. тонн (-7%) продукції було відвантажено в листопаді, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики уточнили, що основний обсяг експорту припав на Молдову (30%), Чехію (18%) та Палестину (16%).
“Імпортери помітно знизили обсяги закупівель української продукції. Так, Молдова цього сезону придбала 7,9 тис. тонн, що порівняно з попереднім сезоном менше на 10%, Чехія – 4,7 тис. тонн (-23%). Палестина скоротила обсяг імпорту, придбавши лише 4,3 тис. тонн проти 5,7 тис. в сезоні-2024/25 (-25%)”, – розповіли експерти.
За їх оцінкою, в липні-листопаді 2025/26 МР в Україні було вироблено 371,7 тис. тонн борошна, що на 8% менше, ніж в аналогічний період 2024/25 МР.
“Загалом продовольча переробка пшениці в 2025/26 МР очікується на рівні 2,6 млн тонн, що на 2% поступається показникам минулого сезону”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
В Україні з моменту повномасштабної війни відновили роботу 88 борошномельних підприємства, при цьому в 2024 році почали роботу 22 підприємства, а у 2025 році – 10, повідомив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Станом на кінець 2021 року в Україні було 678 промислових підприємств, які працювали у зернопереробній галузі. На жаль, під час повномасштабного вторгнення ми втратили 192 підприємства. Вони або залишились на тимчасово окупованих територіях, або зруйновані вщент і припинили свою роботу, або підприємства, які частково постраждали, або через брак сировини, можливості логістики призупинили роботу”, – розповів він у рамках виставки Agro2Food у Києві у середу.
Експерт зауважив, що, починаючи з 2023 року, в Україні почалося відновлення зернопереробної галузі. Причиною цього Рибчинський назвав проблему з експортом зерна у 2022 році.
“Багато сільгосптоваровиробників побачили вихід із положення у відкритті об’єктів переробки зерна. Вони інвестували свої кошти. Крім того, держава почала надавати гранти на відбудову і на збільшення потужностей по переробці”, – пояснив він.
За інформацією Рибчинського, з моменту початку повномасштабної війни 66 зернопереробних підприємств відновили свою роботу, а 22 підприємства в 2024 році почали роботу з нуля. При цьому у 2025 році було запущено близько 10 зернопереробних підприємств.
Аналізуючи спеціалізацію нових заводів, керівник спілки “Борошномели України” зауважив, що 40% нових підприємств займаються виробництвом борошна, 30% виготовляють крупи, ще 30% – макарони. Географічно нові підприємства розташовані на західній і центральній Україні.
Рибчинський підкреслив, що йдеться саме про будівництво нових заводів, а не про релокацію, адже переробні підприємства залежать від сформованої сировинної бази і споживачів. Він також відзначив складність із перевезенням млинів, пошуком нової земельної ділянки.
За оцінкою керівника спілки “Борошномели України” вартість релокації млина обходиться його власникам у суму близько $1 млн. Зернопереробних підприємств, які релокували свої потужності, за словами Рибчинського, можна “перерахувати на пальцях однієї руки”.
Експерт додав, що станом на 2024 рік Україна виробила 2,34 млн тонн борошна, що на 22% менше ніж у 2021 довоєнному році, коли в державі виготовлялося 3 млн тонн.
Загальний прогноз виробництва пшениці в Україні на 2025-2026 маркетинговий рік (липень-червень) становить близько 21 млн тонн, з яких продовольчої пшениці буде 10,3 млн тонн, а врожай зерна 1-2 класу, необхідного для виробництва борошна хлібопекарської якості, прогнозується на рівні 1,7 млн тонн, повідомив голова спілки «Мукомоли України» Родіон Рибчинський.
“Ми вже сьогодні бачимо, що конкуренція між переробниками та експортерами за якісну пшеницю зростає, а аграрії, маючи можливість зберігати зерно протягом декількох років, не поспішають його продавати. Це створює ризики для цінової стабільності та доступності борошномельної та хлібопекарської продукції для споживача«, – процитувала на фейсбук-сторінці його виступ на конференції »Хліб.ua” прес-служба асоціації.
Рибчинський звернув увагу на ситуацію з житом. Власне виробництво цієї культури в Україні не покриває повністю внутрішніх потреб. У 2025/26 МР борошномелам доведеться імпортувати близько 9 тис. тонн, тоді як у попередньому сезоні цей показник був на рівні 1,6 тис. тонн. Експерт наголосив, що таке зростання імпорту вказує на формування стійкого дефіциту сировини.
«Нинішня структура виробництва і поведінка аграріїв можуть призвести до подальшого зростання цін на борошно. У той час як дефіцит сировини першого-другого класу вже сьогодні визначає перспективи роботи галузі, питання доступності продовольчого зерна створює ризики для продовольчої безпеки держави», – підкреслив глава асоціації «Мукомоли України».
Українські виробники протягом 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортували 66,7 тис. тонн пшеничного борошна, що на 27,9% менше порівняно з попереднім сезоном, коли цей показник становив 92,5 тис. тонн, повідомила асоціація «Мукомоли України».
Галузева асоціація зазначила, що близько 46% обсягу експорту в сезоні-2024/2025 було здійснено до країн ЄС. До п’ятірки країн-імпортерів української борошна увійшли Молдова (20,3 тис. тонн), Чехія (15,3 тис. тонн), Палестина (10,8 тис. тонн), Франція (3,0 тис. тонн) та Іспанія (2,9 тис. тонн).
Експорт інших видів борошна в сезоні-2024/2025 склав 4,6 тис. тонн (у 2023/24 МР – 5,4 тис. тонн). Частка країн ЄС за обсягами експорту склала 14% (27% у 2023/2024 МР). П’ятірка країн, до яких у 2024/25 МР поставлено інші види борошна, склали Молдова (3,2 тис. тонн), Ізраїль (0,5 тис. тонн), Хорватія (0,2 тис. тонн), Болгарія та Іспанія (по 0,1 тис. тонн).
IMPORTER, MOLDOVA, БОРОШНО, ИСПАНИЯ, Палестина, ФРАНЦІЯ, ЧЕХИЯ
Україна станом на 1 липня 2024-2025 маркетингового року (липень-червень) експортувала 40,499 млн тонн зернових і зернобобових культур, із яких 2,217 млн тонн було відвантажено в червні, повідомила пресслужба Міністерства аграрної політики і продовольства з посиланням на дані Державної митної служби.
Згідно з повідомленням, станом на 28 червня минулого року загальний показник відвантажень оцінювався в 50,553 млн тонн, зокрема 3,621 млн тонн у червні.
Згідно з попередньою оцінкою, за підсумками сезону-2024/25 було експортовано пшениці – 15,704 млн тонн (у 2023/24 МР – 18,3 млн тонн), ячменю – 2,318 млн тонн (2,477 млн тонн), жита – 10,8 тис. тонн (1,6 тис. тонн), кукурудзи – 21,788 млн тонн (29,233 млн тонн).
Загальний експорт українського борошна у 2024/25 МР оцінюється в 70,4 тис. тонн (у 2023/24 МР – 97,8 тис. тонн), у тому числі пшеничного – 65,8 тис. тонн (92,4 тис. тонн).
Відтак у сезоні-2024/25 експорт зерна був меншим проти попереднього маркетингового року загалом на 19,9%, по пшениці – на 14,2%, ячменю – на 6,4%, кукурудзі – на 25,5%, борошну – на 28,1%, зокрема пшеничному – на 28,8%. При цьому Україна в 2024/25 МР році наростила у 6,8 рази експорт жита.
Як повідомлялося, в сезоні-24/25 на внутрішньому ринку сформувався дефіцит жита. Борошномельні на хлібопекарські підприємства розпочали його імпорт взимку 2025 року. Основними країнами-постачальниками жита і житнього борошна в Україну стали країни Балтії та Польща. Галузеві асоціації прогнозують, що в 2025/26 МР в Україні 100% буде дефіцит жита з огляду на скорочені ще більше виробничі площі під цією культурою. На думку експертів, це призведе до подорожчання хліба на 20%.
