Україна поставила до Сирії додатково 3850 тон пшеничного борошна в рамках гуманітарної програми президента Володимира Зеленського Grain From Ukraine, повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга.
“Разом із 500 тонами в грудні це забезпечить 60 тис. сирійців на півроку”, – написав він у соцмережі Х.
Сибіга запевнив, що Україна продовжує підтримувати сирійський народ і продовольчу безпеку на Близькому Сході.
Перші 500 тонн пшеничного борошна в межах програми “Grain from Ukraine” мають бути поставлені до Сирії вже завтра, далі будуть нові поставки і поглиблення співпраці в багатьох галузях, заявив президент України Володимир Зеленський.
“За моїм дорученням міністр закордонних справ України Андрій Сибіга разом із міністром аграрної політики та продовольства Віталієм Ковалем відвідали Дамаск із візитом. Українська делегація провела важливі переговори з сирійською адміністрацією, лідером Ахмедом Аш-Шараа та міністрами”, – написав Зеленський у соцмережі Х у понеділок.
За його словами, українська сторона підтримує сирійський народ у його прагненні подолати десятиліття правління диктатора і відновити стабільність, безпеку та нормальне життя в Сирії.
“Як ми й обіцяли, перші 500 тонн українського пшеничного борошна мають прибути вже завтра. А далі будуть нові поставки, а також поглиблення взаємовигідного співробітництва в багатьох галузях”, – наголосив Зеленський.
Він додав, що Україна цінує шанс на відновлення нормального і стабільного життя в Сирії та готова розвивати довгострокові, стратегічні відносини.
“Очікую від міністрів Сибіги та Коваля звіту за результатами візиту після повернення в Україну”, – наголосив глава держави.
ПП «Західний Буг» побудує переробний комплекс із переробки на борошно пшениці м’яких і жорстких сортів потужністю понад 75 тис. тонн на рік, повідомив керівник проєкту «Млин і макаронна фабрика» компанії Володимир Бойчук у Facebook.
«Це буде перший в Україні проєкт такого масштабу з переробки пшениці дурум, який ми запустимо у 2025 році. Проєктна потужність млинів становитиме понад 75 тис. тонн на рік. Це дасть змогу виробляти високоякісне хлібопекарське борошно, крупу для виробництва макаронних виробів», – зазначив він і додав, що підготовчі роботи вже завершено.
Очікується, що макаронна фабрика за повного завантаження зможе виробляти близько 50 тис. тонн різноманітної продукції на рік, зокрема традиційні макаронні вироби різних форм і макарони швидкого приготування. В асортименті налічуватиметься понад 50 найменувань продукції.
ПП «Західний Буг» засновано 2003 року. Обробляє близько 65 тис. га в Чернівецькій, Тернопільській, Волинській та Львівській областях. Спеціалізується на вирощуванні зернових і технічних культур, виробництві та реалізації насіння, надає послуги елеваторів та агрохімічної лабораторії.
До його структури входять 10 рільничих підрозділів, три елеватори потужністю одночасного зберігання 88 тис. тонн, насіннєвий завод потужністю 200 т/добу, агрохімічна лабораторія, що надає послуги аналізів ґрунту і води тощо.
Бенефіціарами агрохолдингу є Оксана Друль, Валерій Овчарук та Юрій Гладун.
Згідно з індексом Opendatabot, ПП «Західний Буг» у 2024 році увійшло до Топ-10 найприбутковіших агрокомпаній України. На його частку припало 5,9% доходу всієї десятки. Уточнюється, що 2023 року дохід агрохолдингу становив 86,57 млрд грн.
БОРОШНО, Західний Буг, ПЕРЕРОБКА, переробний комплекс, ПШЕНИЦЯ
Судно з 1 тис. тонн пшеничного борошна для Палестини прибуло з Туреччини до Йорданії в межах президентської програми «Зерно з України» (Grain from Ukraine), повідомив у своєму Телеграм-каналі глава Офісу президента Андрій Єрмак.
«Ініціатива Grain from Ukraine президента Володимира Зеленського у співпраці з WFP відправила першу з трьох партій до Палестини, яка забезпечить продовольчу допомогу понад 100 тис. родин, які опинилися в епіцентрі конфлікту між Ізраїлем і ХАМАС», – написав він, зазначивши, що ця партія стала першою поставкою до Палестини в межах цієї ініціативи.
Єрмак наголосив, що Україна продовжила надавати життєво необхідну допомогу безневинним мирним жителям, які страждають від нестачі продовольства і перебувають під загрозою голоду.
«Україна завжди була і далі залишатиметься донором продовольчої безпеки для всього світу. За час існування програми Україна постачала продукти харчування першої необхідності для багатьох країн, зокрема для Судану, Ефіопії, Кенії та Ємену. Продовольча безпека є одним із важливих пунктів Формули миру, і я закликаю всі країни приєднатися до наших колективних зусиль для її досягнення», – написав він.
За словами Єрмака, найближчими місяцями також заплановано відправлення інших суден. «Загалом у межах ініціативи Україна планує доставити понад 7 тис. тонн пшеничного борошна до Гази за підтримки донорів, включно з Норвегією, Австрією, Естонією, Францією та Ісландією», – зазначив глава Офісу президента.
В Україні з початку березня почало поступово дешевшати пшеничне борошно через проблеми з транзитом через Польщу, де страйкуючі фермери постійно блокують кордони, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
“Надмірна кількість пропозицій борошна і помірний попит як внутрішніх, так і експортно-орієнтованих компаній продовжують чинити тиск на ціни. Реалізувати борошно на експортний ринок майже не вдається через страйки на польських кордонах, що також впливає на поступове зниження цін”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, від початку місяця ціни на борошно вищого ґатунку знизилися на 100-300 грн/тонна і станом на 15 березня фіксуються переважно в межах 9700-11100 грн/тоннаEXW.
Україна станом на кінець лютого 2023/2024 маркетингового року, який стартував 1 липня, відвантажила на експорт уже понад 29,1 млн тонн зернових, зернобобових культур і борошна, повідомив голова комітету Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев у Telegram.
Він уточнив, що в розрізі основних культур на зовнішні ринки було поставлено 15,8 млн тонн кукурудзи, 11,5 млн тонн пшениці та 1,6 млн тонн ячменю.
“Якщо порівнювати з аналогічною датою минулого року – то є відставання майже у 2,6 млн тонн (хоча, наприклад, по пшениці відвантажено на чверть мільйона тонн більше, ніж торік)”, – уточнив голова парламентського фінансового комітету.
Уповільнення темпів експорту зерна Гетманцев пояснив тим, що півтора місяця, у липні-першій половині серпня минулого року, коли через вихід Росії зі стамбульської зернової ініціативи морський експорт вимушено опинився на паузі, Україна мала напрацювати “альтернативний зерновий коридор”. У серпні 2023 року завдяки ЗСУ він став доступним, і в перші місяці іноземні судновласники були стриманими й обережними, уважно придивляючись, чи справді новий маршрут безпечний, нагадав він.
“У листопаді 2023 року окремі “друзі та сусіди” під штучними й надуманими приводами почали створювати нам перешкоди на сухопутному кордоні, і ці процеси тривають і досі”, – написав Гетманцев.
Голова парламентського комітету висловив упевненість, що найближчим часом Україна повністю перекриє нинішнє відставання.
Він підкреслив, що в останні місяці спостерігається повернення України на майже довоєнні експортні обсяги, морем відвантажується іноземним замовникам 90% українського зерна, залежність від сухопутного коридору на західному кордоні зменшується.
“Отже, Україна й надалі продовжить відігравати роль одного з гарантів світової продовольчої безпеки, одночасно поповнюючи скарбничку серйозними валютними надходженнями (найближчим часом аграрна продукція залишатиметься ключовою статтею українського експорту)”, – резюмував Гетманцев.
