Зростання витрат на сировину та енергоресурси призвело до подорожчання хліба та борошна в Україні в середньому на 40% за останні два роки, повідомляє спілка “Борошномели України”.
Згідно з аналітичним звітом об’єднання, оприлюдненим на ресурсі “АПК-Інформ”, динаміка зростання цін була стабільно високою: у 2024 році хліб подорожчав на 20-22%, а в 2025-му — ще на 19-23%. Аналогічне зростання на 40% за дворічний період зафіксовано і на пшеничне борошно.
За даними асоціації, ціна на хліб пшеничний вищого ґатунку за рік зросла на 44% — до 63,5 грн/кг, на житній хліб — на 45%, до 50,6 грн/кг, на батон — на 34%, до 30,9 грн/кг.
“Наразі реальні ціни продажу борошна нижчі за декларативні на 10-15% і практично зрівнялися з собівартістю. При середній вартості пшениці 2 класу 10 300 грн/тонна та витратах на переробку не нижче 2500 грн/тонна рентабельність у 3% є для борошномелів великим досягненням”, — зазначається у звіті.
Експерти зазначають, що на відміну від хлібопеків, які можуть компенсувати низьку прибутковість соціальних сортів за рахунок преміальної та дрібноштучної продукції, борошномели позбавлені такої можливості через малі обсяги продажів фасованого борошна.
При цьому “Борошномели України” відзначили ріст тренду в Україні на домашнє випікання хліба.
“Населення дедалі активніше використовує домашнє приготування хліба. Це значно дешевше, смачніше та входить у моду”, – зазначили в галузевому об`єднанні і додали, що преміальний хліб під ТМ “Цар хліб” і ТМ “Кулиничі”, який відзначається чудовими смаковими якостями, коштує понад 100 грн за 1 кг і є недоступним продуктом для багатьох жителів України.
Експорт борошна з України за підсумками 2025 року скоротився до 66,8 тис. тонн, що стало мінімальним значенням із 2006 року, йдеться у звіті спілки “Борошномели України”, оприлюдненому виданням “АПК-Інформ”.
Згідно з наведеними даними, цей показник на 36,6% нижчий за рівень довоєнного 2021 року (105,3 тис. тонн) та на 15,3% поступається обсягам 2022 року (78,9 тис. тонн).
“Війна практично перекрила можливість нашим борошномелам додатково заробляти на міжнародному ринку. Проблеми з логістикою призвели до того, що ми втратили практично всі звичні ринки. Залишилася тільки Молдова і з’явилася можливість експорту до Євросоюзу, куди йде більше половини всього обсягу”, — зазначається в документі.
В асоціації підкреслили, що наразі поставки здійснюються винятково залізничним і автомобільним транспортом. При цьому експерти наголосили: до відкриття українських портів можливості конкурувати на світовому ринку з іншими експортерами не буде, як і надії на зростання обсягів зовнішньої торгівлі.
За даними “Борошномелів України”, зафіксований обсяг експорту борошна в 66,8 тис. тонн є найнижчим показником з 2006 року, коли на зовнішні ринки було поставлено всього близько 10,5 тис. тонн цієї продукції.
Експорт пшеничного борошна з України у сезоні 2025/2026 може становити 65 тис. тонн, що на 2,6% нижче за показник попереднього маркетингового року (67 тис. тонн), повідомило інформаційно-аналітичне агентство ”АПК-Інформ”.
Аналітики зазначили, що за сім місяців 2025-2026 маркетингового року (МР, липень-червень) відвантаження на зовнішні ринки склали 37,5 тис. тонн, що на 7% менше проти липня-січня минулого сезону. Зокрема, у січні 2026 року експорт скоротився на 23% — до 4,3 тис. тонн.
Основними споживачами українського борошна залишаються Молдова з часткою 30%, Палестина — 20% та Чехія — 16%. При цьому обсяги закупівель ключовими імпортерами скоротилися: Молдова імпортувала 11,4 тис. тонн (-8%), Палестина – 7,3 тис. тонн (-10%), а Чехія – 5,9 тис. тонн (-32%). Водночас аналітики зафіксували зростання попиту з боку Ізраїлю та Іспанії, які за вказаний період придбали 3 тис. тонн та 2,7 тис. тонн відповідно.
Зниження експортних оцінок аналітики пов’язують зі скороченням внутрішнього виробництва. За липень-січень 2025/26 МР в Україні вироблено 510,5 тис. тонн борошна, що на 10% менше за показник попереднього сезону, констатували в ”АПК-Інформ”.
Туніс у грудні 2025 року імпортував 6,2 тис. тонн українських висівок і кормового борошна (код ТНЗЕД 2302) на суму $1,1 млн, що становить майже 26% від загального обсягу поставок з України у цей період в натуральному вимірі, повідомило інформаційно-аналітичне агентство ” АПК-Інформ “.
“Це перші поставки даного виду української продукції до Тунісу з початку як маркетингового, так і календарного року. При цьому у 2024 році ця країна не закуповувала вказану українську продукцію”, – розповіли аналітики.
За їхньою інформацією, усього від початку 2025/26 МР (1 липня – 23 грудня) Україна поставила на зовнішні ринки 168,6 тис. тонн висівок і кормового борошна на загальну суму $26,8 млн. Основними покупцями стали Туреччина (111,2 тис. тонн), Сирія (15,6 тис. тонн) та Румунія (9,7 тис. тонн).
“У 2025/26 МР виробництво борошна в Україні може сягнути 1,9 млн тонн (-8,4% до показника 2024/25 МР), що сформує обсяг пшеничних висівок на рівні 530 тис. тонн. При поточних темпах експорту за результатами сезону це дасть змогу сформувати експортний потенціал даного сегменту на рівні 320-330 тис. тонн, що на 8-11% поступиться показнику попереднього МР”, – зазначили в “АПК-Інформ”.
Вперше у 2025 році надано окрему від зерна щорічну квоту на постачання до Європейського Союзу 30 тис. тонн українського борошна, що відкриває для вітчизняного борошномельного бізнесу можливості довгострокового планування, заявив директор спілки “Борошномели України” Родіон Рибчинський.
“Топ-10 підприємств, які орієнтовані на експорт, уже інвестували близько EUR17 млн в модернізацію і тепер розуміють, що ці інвестиції матимуть перспективу”, — сказав він на конференції “Ведення агробізнесу в Україні” в Києві у четвер.
Він нагадав, що до 2022 року борошно експортувалося в межах спільної квоти із пшеницею. Зазвичай борошномели не встигали поставити свою продукцію в ЄС, оскільки квоту першими вибирали зернотрейдери. Лише після відкриття торговельних преференцій у 2022 році українське борошно почало активно виходити на ринок ЄС, а 2023 році експорт борошна в його країни становив 73 тис. тонн.
“Ці обсяги стали аргументом у перемовинах: якщо 73 тис. тонн успішно поставлено до ЄС, питання про невідповідність українського борошна європейським вимогам якості відпадає”, — розповів Рибчинський.
За його інформацією, сьогодні українське борошно присутнє на ринках Німеччини, Чехії, Іспанії та Італії, що є наочним доказом високої якості української продукції.
Рибчинський зауважив, що впродовж 11 місяців 2025 року Україна поставила до ЄС 26 тис. тонн цієї продукції, відтак до кінця року вітчизняні виробники зможуть повністю вибирати квоту. При цьому найбільшою проблемою для борошномелів в 2026 році, якщо оцінювати про перспективи галузі, буде дефіцит робочої сили.
Одним із найочікуваніших заходів галузі наступного року він назвав Європейський конгрес борошномелів у Франції, в ході якого українська сторона спробує знайти аргументи і налагодити контакт, зокрема, з Румунською асоціацією виробників борошна, а також спробує закласти підвалини для перегляду квот у 2028 році. За оцінкою Рибчинського, Україна спроможна поставляти на ринок ЄС 300 тис. тонн борошна.
Україна за п’ять місяців 2025-2026 маркетингового року (МР, липень-червень) експортувала 26 тис. тонн пшеничного борошна, що на 11% менше, ніж за аналогічний період минулого МР, з них 5,4 тис. тонн (-7%) продукції було відвантажено в листопаді, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Аналітики уточнили, що основний обсяг експорту припав на Молдову (30%), Чехію (18%) та Палестину (16%).
“Імпортери помітно знизили обсяги закупівель української продукції. Так, Молдова цього сезону придбала 7,9 тис. тонн, що порівняно з попереднім сезоном менше на 10%, Чехія – 4,7 тис. тонн (-23%). Палестина скоротила обсяг імпорту, придбавши лише 4,3 тис. тонн проти 5,7 тис. в сезоні-2024/25 (-25%)”, – розповіли експерти.
За їх оцінкою, в липні-листопаді 2025/26 МР в Україні було вироблено 371,7 тис. тонн борошна, що на 8% менше, ніж в аналогічний період 2024/25 МР.
“Загалом продовольча переробка пшениці в 2025/26 МР очікується на рівні 2,6 млн тонн, що на 2% поступається показникам минулого сезону”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
