Кількість загиблих унаслідок руйнівних повеней у Боснії та Герцеговині, які називають найгіршими за останні десятиліття, уже досягла 19 осіб. Вранці 4 жовтня повідомлялося, що внаслідок сильних злив у Боснії, що випали в ніч на п’ятницю, затопило кілька міст у центральній і південній частинах країни.
Після 16 загиблих у муніципалітеті Яблуніце рятувальники також знайшли тіла трьох людей у місті Фойніце, де негода зруйнувала багато будинків і господарських будівель.
На цьому тлі президент Сербії Александар Вучич і прем’єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович погодилися надати всю необхідну допомогу Боснії і Герцеговині.
Вучич раніше зазначав, що Сербія може направити рятувальні гелікоптери і катери, а також надати фінансову допомогу.
А хорватський прем’єр заявив, що його уряд перебуває в постійному контакті з головою Ради міністрів Боснії і Герцеговини Бор’яною Крішто і готовий надати «всю необхідну допомогу в ліквідації наслідків повені».
Також готовність допомоги підтвердив високий представник ЄС із зовнішньої політики і політики безпеки Жозеп Боррель. Він зазначив, що Боснія може скористатися Механізмом цивільного захисту ЄС, до якого приєдналася 2022 року.
Боснія і Герцеговина відкрила свій ринок для імпорту продукції українського м’яса птиці механічного обвалювання, повідомила пресслужба Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужба).
“Дуже важливо в час війни підтримувати українських експортерів, створювати для них нові можливості, бо це підтримка економіки нашої держави. Тому МЗС спільно з Держпродспоживслужбою постійно ведуть переговори з іноземними партнерами і крок за кроком відкривають нові зовнішні ринки для українських виробників”, – зазначив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
“Українському підприємцю необхідна будь-яка підтримка від держави, що надзвичайно важливо під час війни. І Держпродспоживслужба спільно з командою МЗС продовжують відкривати міжнародну торговельну арену для нашого виробника. У роботі ще близько 63 країн за майже 200 напрямками”, – наголосив голова відомства Сергій Ткачук.
Погоджену форму ветеринарного сертифіката зазначеної категорії продукції оприлюднено на офіційному вебпорталі Держпродспоживслужби в розділі “Міжнародне співробітництво” – “Ветеринарія та безпечність” – “Сертифікати на експорт з України”.
У відомстві нагадали, що першим кроком для здійснення експорту української продукції тваринного походження є запит оператора ринку до територіального органу Держпродспоживслужби за місцем розташування.
З початку повномасштабного вторгнення погоджено 41 форму міжнародних ветеринарних сертифікатів на експорт об’єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду з України, тобто відкрито 41 ринок для експорту української продукції, зазначили в Держпродспоживслужбі.
VESCO, один зі світових лідерів з виробництва та експорту білих пластичних глин, для збереження конкурентних позицій на ринку придбала на додаток до українських активів кар’єри в Іспанії, Польщі, Румунії, Сербії та Боснії, повідомив гендиректор інвесткомпанії umgi, серед активів якої VESCO, Андрій Горохов.
“Ми зробили інвестиції, зокрема, у видобуток корисних копалин, які затребувані для виробництва кераміки, вже в п’яти країнах: … Іспанія є ключовою, … а зараз додали Польщу, Румунію, Сербію і Боснію та дивимося на Туреччину”, – сказав він на нещодавньому українсько-швейцарському бізнес-форумі, що відбувся в Лугано.
Горохов нагадав, що актив в Україні виробляє продукт унікальної якості, і до війни він був №2 у своїй ніші і виходив на перше місце за оцінкою вище $700 млн.
Як зазначив гендиректор umgi, у VESCO була стратегія розширення, зокрема за кордон, а UMGI допомагає команді зі стратегією та її виконанням.
Горохов пояснив, що війна прискорила процес виходу на іноземні ринки, оскільки українська сировина стала дорожчою через логістику, тому з’явилася необхідність мати сировинні виробництва і в інших країнах, щоб зберегти конкурентоспроможність і наявних клієнтів.
Він уточнив, що крім кар’єрів у VESCO є виробничі потужності у двох ключових точках: у Порт-Равенне в Італії та Порт-Кастельон в Іспанії, де команда змішує сировину й отримує кінцевий продукт, гарантуючи своєчасність постачання клієнту.
“Таким чином, ми намагаємося як компанія, яка має великий досвід, перш за все, в галузі інвестицій в Україні, правильно поєднувати бізнес-моделі, де Україна завжди має місце і є щось, що могло б посилити ці бізнес-моделі за рахунок інвестицій за кордоном”, – зазначив гендиректор umgi.
За його словами, глина – це лише приклад такого підходу, і створення чогось більшого та ефективнішого приносить користь як клієнтам, так і інвесторам, і підвищує вартість активу.
Загалом представляючи інвесткомпанію, яка в березні цього року змінила назву з UMG Investments на umgi, він зазначив, що в гірничодобувному бізнесі вона вже протягом 17 років, інвестувала в нього більше ніж $100 млн і домоглася гарних результатів.
“Рівень повернення – п’ять до одного для наших інвесторів. Для гірничорудного бізнесу більш ніж хороший результат, (який) доводить, що в Україні можна заробляти в цій сфері. Просто ти маєш знати, що робиш, і ти маєш бути професійним гравцем, що є стандартом для всього світу”, – наголосив Горохов.
За його словами, гірничодобувні активи є одними з трьох у портфелі umgi, але істотними: перед війною їхня вартість перевищувала $800 млн.
“Коли почалася війна, ми продовжували шукати проєкти, і зараз у нас близько 10 проєктів, які ми розглядаємо в Україні плюс ми почали розвивати додаткові проєкти в Європі”, – додав Горохов.
За його словами, umgi пропонує сьогодні європейським інвесторам на партнерських засадах інвестувати в Україну.
Голова інвесткомпанії зазначив, що за 17 років роботи в Україні ситуація із законами та підзаконними актами, із прозорістю на ринку значно покращилася, створено інвестиційну карту, забезпечено доступ до баз, здійснюється лібералізація, зокрема у 2023 році з ухваленням законодавства набагато полегшився доступ до купівлі ліцензій. Горохов додав, що, наприклад, в Україні отримання ліцензії легше, ніж у Румунії або Польщі, хоча може піти до двох років, щоб підготувати родовище до робіт.
Водночас залишаються питання з приєднанням до енергетичної та транспортної інфраструктури, визнав Горохов.
Згідно з інформацією на сайті, VESCO Limited – компанія, що є 100% власником акцій групи глинодобувних підприємств VESCO.
VESCO є портфельною компанією umgi, що входить до найбільшої інвестиційної групи України SCM Ріната Ахметова.
Серед українських активів VESCO – ПрАТ “ВЕСКО”, ПрАТ “Дружківське рудоуправління”, ПрАТ “Вогнетривкоруд” і АТ “Часовоярський вогнетривкий комбінат”.
За даними на сайті, виробничі потужності VESCO перевищують 3 млн тонн глини на рік, продукцію поставляють у понад 25 країн світу, виготовляють понад 60 видів продукції для компаній керамічної та вогнетривкої індустрій. Зазначається, що на складах перебуває понад 900 тис. тонн продукції для забезпечення стабільності поставок.
VESCO наприкінці серпня 2022 року повідомила про відновлення поставок продукції до Іспанії, Італії та Туреччини. Зазначалося, що після початку повномасштабної війни з боку Росії група підприємств на кілька місяців призупинила видобуток, проводячи евакуацію людей і частини техніки, проте запасів, які накопичилися, було достатньо. На той момент група вийшла на обсяг відвантаження в 100 тис. тонн на місяць.
Як зазначила umgi в березні цього року, крім бренду було оновлено також дизайн корпоративного стилю.
“З моменту заснування umgi трансформувалася з непрофільної компанії з управління активами, що входила до складу промислового конгломерату, в кептивну компанію прямих інвестицій з диверсифікованим портфелем активів, розташованих спочатку тільки в Україні, а тепер ще й у країнах ЄС і Туреччини”, – зазначалося в релізі.
Згідно з інформацією на березень цього року, umgi має досвід інвестування у створення нових і розвиток операційних компаній у сфері зеленої економіки, промислових послуг і видобутку корисних копалин. Активи umgi розташовані в Україні, Іспанії, Румунії, Польщі, Італії та Туреччині і на 1 січня 2022 року мали вартість понад $1 млрд.
