Як повідомляє Сербський Економіст, влада Боснії і Герцеговини розглядає введення тимчасового мита в розмірі 30% на імпорт сталі та сталевої продукції терміном на 200 днів. Пропозицію підготувало Міністерство зовнішньої торгівлі та економічних відносин за запитом компанії Nova Željezara Zenica, остаточне рішення після публічних консультацій має ухвалити Рада міністрів БіГ.
Ініціатива пояснюється різким зростанням поставок окремих категорій металопродукції. За даними міністерства, 2025 року імпорт арматурної сітки в БіГ збільшився на 192,87% порівняно із середнім рівнем за попередні чотири роки, водночас найбільшим постачальником була Сербія – понад 9 тис. т, що на 408% вище за середній показник 2021-2024 років. На другому місці була Італія (7 794 т, приблизно вдвічі більше за попередній рівень).
Окремо вказується на динаміку імпорту з Туреччини: поставки арматурної сталі в рулонах у 2025 році зросли на 885% відносно чотирирічного середнього показника, а імпорт прутків – на 229,56%. У міністерстві вважають, що це створює тиск з боку іноземних виробників і веде до недозавантаження місцевих потужностей.
У поясненні до ініціативи міністерство наголошує на ризику посилення залежності будівельного сектору від імпорту і попереджає про можливі наслідки, включно зі скороченням робочих місць, зниженням бюджетних надходжень, падінням інвестицій і зростанням цін на внутрішньому ринку.
Рішення обговорюється на тлі нещодавніх захисних заходів Сербії: з 1 січня 2026 року Белград запровадив тимчасову схему імпортних квот на низку товарів чорної металургії (а також портландцемент) з додатковим митом 50% на поставки понад квоти.
Сама Nova Željezara Zenica, придбана минулого року компанією H&P Zvornik (група Pavgord), раніше ініціювала процедуру банкрутства підприємства, пояснивши це тривалою неплатоспроможністю.
https://t.me/relocationrs/2256
Як повідомляє Сербський Економіст, гірська річка Дріна на сході Боснії і Герцеговини знову виявилася заблокованою великим скупченням плаваючих відходів біля загороджень гідроелектростанції в районі міста Вишеград, повідомляють ЗМІ з посиланням на місцевих активістів і комунальні служби.
У зимовий період сміття, яке змивають розлиті річки та притоки, накопичується біля захисної лінії гідрооб’єкта, утворюючи «острови» з пластикових пляшок та іншого побутового і будівельного сміття. Техніка працює для розчищення русла, проте активісти відзначають, що проблема повторюється щороку.
Euronews уточнює, що частина відходів може надходити з нелегальних звалищ не тільки в Боснії і Герцеговині, але і в сусідніх Сербії та Чорногорії, що надає проблемі транскордонний характер і вимагає координації між країнами басейну Дрини.
За оцінками, що наводяться в публікаціях, обсяг сміття, що надходить в район загороджень в пікові періоди, може вимірюватися тисячами кубометрів, при цьому активісти заявляють, що серед відходів трапляються і медичні матеріали.
Як повідомляє Сербський Економіст, асоціації автоперевізників з Сербії, Чорногорії, Боснії і Герцеговини та Північної Македонії заявили про намір 26 січня 2026 року розпочати протестні акції з блокадою вантажних терміналів на прикордонних переходах у напрямку країн Шенгенської зони. Повідомлення про заплановані дії поширили регіональні ЗМІ з посиланням на заяви профільних об’єднань.
Приводом перевізники називають практичне застосування і майбутнє посилення контролю у зв’язку з впровадженням Entry/Exit System (EES), через що, за їх версією, професійні водії з країн поза ЄС фактично підпадають під режим короткострокового перебування в Шенгені за правилом 90 днів протягом 180 днів – як звичайні туристи. Перевізники попереджають, що при «суворому» застосуванні правил з весни 2026 року частина водіїв може швидко вичерпати ліміт перебування, що створить ризики для ланцюжків поставок і вантажного сполучення між ЄС і регіоном Західних Балкан.
Єврокомісія заявила, що стежить за ситуацією і перебуває в контакті з партнерами Західних Балкан, при цьому вказуючи, що правила короткострокового перебування в Шенгені «ясні», а практичні рішення на зовнішніх кордонах знаходяться в компетенції держав-членів.
EES – це автоматизована IT-система ЄС для реєстрації в’їзду і виїзду не-громадян ЄС при короткострокових поїздках, включаючи фіксацію даних документа і біометрії, з метою підвищити ефективність контролю на зовнішніх кордонах і виявляти «оверстеїв». Єврокомісія повідомляла, що система впроваджується поетапно, а повне розгортання на всіх пунктах пропуску заплановано з 10 квітня 2026 року, коли електронні записи повинні остаточно замінити штампи в паспортах.
У разі реалізації блокад на вантажних терміналах можливі черги і затримки на ряді напрямків ЄС – Західні Балкани, що може вплинути на терміни комерційних поставок в регіоні і всій Європі.
АВТОПЕРЕВІЗНИК, блокада, Боснія, ВАНТАЖ, Македонія, Сербія, ЧОРНОГОРІЯ, Шенген
Фармацевтична компанія ПрАТ «Дарниця» (Київ) зареєструвала в Боснії і Герцеговині лікарський засіб для лікування і профілактики розладів нервово-м’язової передачі, зокрема міастенії, стимуляції роботи кишечника і сечового міхура після хірургічних втручань, а також для відновлення м’язової діяльності після наркозу.
Як повідомила компанія в прес-релізі, препарат зареєстрований наприкінці грудня.
Реєстраційне посвідчення дійсне протягом п’яти років.
Як повідомлялося, раніше «Дарниця» також зареєструвала в Боснії і Герцеговині протигрибковий лікарський засіб.
Зараз препарати «Дарниці» представлені в більш ніж 20 країнах світу.
«Дарниця» працює на ринку понад 90 років, входить в десятку найбільших фармвиробників України, випускає ліки 180 брендів в 15 різних формах. Стратегічні напрямки розвитку портфеля – кардіологія, неврологія, вирішення проблем болю.
Чистий збиток ПрАТ «Фармацевтична фірма »Дарниця«» (Київ) у січні-червні 2025 року склав 479,473 млн грн, тоді як за аналогічний період 2024 року компанія отримала чистий прибуток 6,528 млн грн. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, кінцевим бенефіціаром компанії є Гліб Загорій.
Як повідомляє Сербський Економіст, парламент Хорватії затвердив закон, що відкриває шлях до будівництва центру з поводження з радіоактивними відходами на майданчику Черкізовац (Čerkezovac) на горі Трговска-гора в Сісаксько-Мославинській жупанії, менш ніж за кілометр від кордону з Боснією і Герцеговиною.
Згідно із законом, майданчик Черкізовац стане центральним об’єктом для зберігання низько- та середньоактивних відходів від словенсько-хорватської АЕС «Кршко», а також так званих «інституційних» радіоактивних відходів з хорватських лікарень та промисловості. Локація розташована приблизно в 800 м по прямій від кордону БіГ і близько 1 км від водозабору громади Нові-Град, звідки отримують питну воду близько 15 тис. осіб.
Прийнятий акт створює нормативну базу для проектування та будівництва об’єкта і закріплює Черкізовац як пріоритетну локацію центру з поводження з відходами. Раніше на майданчику вже проводилися геологічні дослідження, оцінка сейсмічних ризиків і вимірювання «нульового» радіаційного фону, про що хорватська сторона звітувала в документах, направлених до міжнародних структур.
Передбачається поверхневе сховище з експлуатацією до 2090-х років, після чого відходи повинні бути переведені в глибинне захоронення.
Різка реакція Боснії і Герцеговини
Рішення Загреба викликало різку критику політиків і екологічних активістів в Боснії і Герцеговині. Влада країни раніше створювала міжвідомчі експертні та юридичні групи для супроводу питання на міжнародних майданчиках і наполягає, що об’єкт становить ризик для річки Уна, прикордонних громад і питного водопостачання.
Політичні партії та органи влади БіГ розцінюють закон як порушення принципів добросусідства і вимагають від Хорватії переглянути рішення або шукати альтернативний майданчик, посилаючись, зокрема, на Конвенцію Еспо про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.
Хорватська сторона, у свою чергу, заявляє, що процедура оцінки впливу на навколишнє середовище включатиме участь громадськості та компетентних органів БіГ.
https://t.me/relocationrs/1977
Фінська група Olvi підписала угоду про придбання найбільшої пивоварні Боснії і Герцеговини — Banjalucka Pivara, включаючи її дочірнє підприємство в Сербії, повідомляє телеграм-канал Сербський економіст.
Точні дані про назву сербського підрозділу Banjalucka Pivara не розкриваються. З публікацій випливає, що Olvi придбала як саму пивоварню, так і її сербську дочірню компанію, розширюючи присутність по всьому регіону Балкан і формуючи доступ до ринків Сербії та Чорногорії.
Фінансові та товарні показники Banjalucka Pivara (Боснія і Герцеговина):
1. Виручка в 2024 році: близько €28 млн.
2. Прибутковість: підприємство стабільно прибуткове з зростаючими частками ринку в регіоні.
3. Бренди: включаючи популярний Nektar, який найшвидше зростає у всіх країнах регіону.
Придбавши Banjalucka Pivara та її діяльність у Сербії, Olvi зміцнює регіональну мережу та отримує доступ до нижчих ринків Балкан, а також логістичних коридорів до туристичних напрямків Середземномор’я.
Злиття дозволяє фінській компанії розвивати асортимент (безалкогольні напої, коктейлі), посилюючи асортимент на потужностях Banjalucka Pivara.
Угода очікує затвердження антимонопольними органами Боснії і завершиться, за оцінками, не пізніше I кварталу 2026 року.
Джерело: https://t.me/relocationrs
