Державне підприємство “Ліси України” відвантажило першу партію круглих лісоматеріалів за контрактом із Міністерством оборони, повідомила пресслужба компанії в телеграм-каналі.
Згідно з повідомленням, із філій Поліського, Столичного, Слобожанського, Північного та Центрального лісових офісів уже відправлено 11,021 тис. куб. м сосни в прифронтові регіони для будівництва інженерно-технічних і військових споруд. Кінцевими пунктами призначення будуть Харківська, Донецька, Запорізька та Херсонська області.
Пояснюється, що деревина призначена для п’яти військових частин Інженерних військ, що займаються будівництвом фортифікаційних споруд першої лінії оборони – бліндажів, вогневих споруд, траншей. Ціна поставки включає вартість вивезення із проміжного складу, навантаження у вагони і доставку залізницею. Щоб знизити витрати, вагони обшиваються дошками, щоб збільшити їхню місткість.
Як повідомлялося, ДП “Ліси України” у вересні 2024 року уклало договір із Міноборони на постачання майже 65 тис. куб. м круглих лісоматеріалів. Загалом поточного року укладено 10 договорів із військовими частинами на поставку 97 тис. куб. м деревини, більшість із них виконано на 95%.
“У поточному році передано 185,2 тис. куб. м деревини на суму 335,5 млн грн, що майже вдвічі більше, ніж торік. Усі заявки закриваємо на 100%, адже розуміємо важливість і значущість деревини для будівництва укріплень”, – резюмували в “Лісах України”.
Як повідомлялося, в Україні з 2016 року розпочалася реформа лісового господарства. У її рамках уже впроваджено продаж необробленої деревини на електронних аукціонах. З 2021 року в низці областей у тестовому режимі працює інтерактивна карта розміщення об’єктів переробки деревини.
У галузі впроваджено проєкт “Ліс у смартфоні”, який містить перелік лісорубних квитків на заготівлю деревини та дає змогу перевірити законність здійснення рубок на онлайн-карті відомства.
З 1 червня 2023 року Україна запустила пілот електронної видачі лісорубних квитків і сертифікатів походження лісоматеріалів. Крім того, ДП “Ліси України” розпочало пілотний проєкт із закупівлі заготівельних послуг деревини через електронний майданчик Prozorro.
Турецька оборонна компанія Baykar має намір закінчити будівництво заводу під Києвом у серпні 2025 року, повідомив Reuters генеральний директор компанії Халюк Байрактар.
“Ми на 80% завершили будівництво, і зараз замовляють машини. Дата виробництва визначатиметься перебігом війни, але об’єкт буде готовий у серпні 2025 року”, – сказав Байрактар в інтерв’ю агентству в четвер.
Завод, як очікується, вироблятиме TB2 або його важчий варіант TB3.
Наразі Baykar використовує для безпілотників Akinci і Kizilelma двигуни української збірки. Компанія також нещодавно підписала угоду з українською компанією “Івченко-Прогрес” про спільну розробку турбовентиляторного двигуна, сказав Байрактар.
Протягом наступних п’яти років Baykar інвестує $300 млн у розробку турбогвинтового двигуна для безпілотника Akinci. Слідом за ним буде розроблено турбовентиляторний двигун для Kizilelma, безпілотного бойового апарату класу “повітря-повітря”, що проходить наразі льотні випробування.
Baykar збереже потужність виробничих ліній TB2 і Akinci на колишньому рівні, а протягом наступних кількох років інвестує в розширення ліній TB3 і Kizilelma. Серійне виробництво Kizilelma очікується наступного року в кількості 10 одиниць. Виручка Baykar минулого року становила $2 млрд порівняно з $1,4 млрд попереднього року, до того ж 90% припадає на зарубіжні ринки.
На частку компанії припадає близько третини всього турецького експорту оборонної та аерокосмічної продукції.
Як раніше повідомлялося, безпілотники Bayraktar турецького виробництва набули широкої популярності у світі після того, як українські військові стали використовувати їх для протидії російським військам, знищуючи бронетехніку та артилерійські системи. У лютому повідомлялося, що на заводі Baykar в Україні працюватиме близько 500 осіб, продуктивність становитиме близько 120 одиниць на рік.
ОККО Group почала будівництво всесезонного гірського курорту GORO Mountain Resort біля підніжжя гірського масиву Високий Верх на висоті 650 м над рівнем моря у Львівській області, повідомляють на сайті групи в середу.
Сумарні інвестиції в проєкт рекреації оцінюють у $1,5 млрд. OKKO Group завдяки власним і кредитним коштам планує вкласти $500 млн, ще $1 млрд планують залучити в інших інвесторів.
Загальна площа GORO Mountain Resort становитиме майже 1200 га, з яких 360 га заплановано для гірської та лижної інфраструктури, а понад 800 га – для розвитку готельних, комерційних і рекреаційних об’єктів.
На цій території протягом 15 років заплановано збудувати 41 лижну трасу завдовжки 75 км з 342 га засніження, 17,5 км витягів, з яких дві сучасні гондольні канатні дороги та 11 крісельних канатних доріг, а також Welcome- та Mountain-центри.
Будівництво першої черги GORO загальною площею 127 га вже стартувало за 5 км від селища Славське із завершенням у 2028-2029 рр. У її межах передбачено 10 лижних трас завдовжки 13 км, п’ять готельних комплексів на 1100+ номерів разом із рекреаційною інфраструктурою зі спа-зонами, басейнами, ресторанами, дитячими та бізнес-зонами.
«Ми бачимо перспективу, навіть незважаючи на виклики війни, і розуміємо важливість таких амбітних проєктів для соціально-економічного розвитку Львівського регіону. Новий гірський рекреаційний проєкт має стати магнітом для українських та іноземних туристів і потенційних інвесторів, ставлячи сучасну гірську локацію на туристичну карту Європи», – зазначив СЕО OKKO Василь Даниляк.
ОККО Group у GORO Mountain Resort виступає єдиним власником, основним інвестором, майстер-девелопером, забудовником та оператором для забезпечення гармонійного розвитку та цілісної концепції всесезонного рекреаційного проєкту.
Для створення міжнародного формату ОККО Group залучила австрійських експертів світового класу: PKF Hospitality (інвестиційний аналіз і концепція), ILF Group (майстер-план і лижна інфраструктура) і Doppelmayr/Garaventa Gruppe (проєктування підйомників і канатних доріг). Девелопментом і будівництвом нерухомості на території GORO Mountain Resort займається інвестиційно-девелоперська компанія GORO Development, а управляти комплексом буде єдиний оператор.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхових, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн «Галнафтогаз», який управляє однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом «ОККО», що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Державний Ощадбанк уклав кредитну угоду з ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі” (“ФВТ”), релокованим із Краматорська 2022 року українським виробником вітроенергетичного обладнання, для закупівлі самохідного автокрану LIEBHERR LG 1750 на суму 147 млн грн, повідомила пресслужба банку.
У релізі компанії в четвер зазначається, що у фінансуванні проєкту було використано можливості державної програми “Доступні кредити 5-7-9%”, а кран із такими характеристиками вантажопідйомності, висоти підйому та вильоту стріли стане другим в Україні.
Ощадбанк наголосив, що угода є послідовним продовженням партнерської співпраці з єдиним виробником в Україні, який виготовляє вітроенергетичне устаткування мультимегаватного класу потужністю 5,2 МВт “під ключ”.
“Ступінь локалізації виробництва ТОВ “ФРЕНДЛІ ВІНД ТЕХНОЛОДЖІ” наразі становить близько 40%, у найближчих планах компанії – збільшення до 70%, що здешевить вартість вітроустановок і сприятиме скороченню термінів окупності проєктів. Придбання власного монтажного крана – один із кроків у цьому напрямі розвитку компанії. який Ощадбанк підтримуватиме й надалі”, – зазначив заступник голови правління банку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.
За його словами, інвестиції в розвиток зеленої енергетики – серед стратегічних цілей Ощадабанку.
“В нинішніх умовах підтримка державних банків, таких як Ощад, є вирішальною для успішної реалізації наших проєктів. Завдяки банківському фінансуванню ми не лише впроваджуємо новітні технології, а й сприяємо децентралізації енергетики, що є критично важливим для енергетичної безпеки України під час війни”, – прокоментував генеральний директор “ФВТ” Владислав Єременко.
У релізі уточнюється, що “ФВТ” уже почав будувати першу чергу вітропарків із 16 вітроустановок.
Станом на початок жовтня перший вітряк, встановлений у Нижньоворітській громаді, виробив перший мільйон кВт*год зеленої енергії. Загальний обсяг встановленої потужності всіх запланованих вітропарків розглядається на рівні 1,5 ГВт. Наразі проєкт реалізується за кошти приватних інвесторів, а згодом фінансуватиметься за допомогою банківського синдикованого кредитування. Ощадбанк також візьме участь у підтримці проєкту, йдеться в релізі.
Як повідомлялося, у березні 2024 року Юрій Каціон повідомив, що Ощадбанк візьме участь у реалізації проєкту ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі” з будівництва ВЕС потужністю 520 МВт на заході України.
“ФВТ” займається проєктуванням і виробництвом комплектувальних для вітрових електростанцій. Відповідає за виробництво обладнання в проєкті будівництва вітропарку “Островський” компанії “Вітряні парки України” загальною встановленою потужністю 80 МВт, розташованого на території Нижньоворітської громади на кордоні Львівської та Закарпатської областей.
У 2022 році Краматорський завод важкого верстатобудування, на майданчику якого випускала вітроенергетичні установки компанія “Фурлендер Вінд Технолоджі”, ухвалив рішення про релокацію з Краматорська до Перечина Закарпатської області.
ТОВ “Френдлі Вінд Технолоджі”, за інформацією ресурсу Opendatabot, зареєстровано в Перечині в жовтні 2022 року, кінцевий бенефіціар і керівник – Владислав Єременко.
На ринку гостинності України на 2024-2026 роки заплановано реалізацію 45 нових проєктів готельно-апартаментних комплексів і 108 котеджних містечок готельного типу, йдеться в дослідженні компанії Ribas Hotels Group.
Згідно з ним, у найближчі два роки заявлене поповнення номерного фонду становить для готелів та апартаментів – 6670 номерів, для котеджних містечок – 3097 будинків.
За даними дослідження, на середину 2024 року в Україні функціонує 2017 готелів, водночас від початку повномасштабної війни було знищено або пошкоджено 12 об’єктів.
За кількістю готелів лідирують оператори Optima Hotels (64 готелі), Ribas Hotels Group (21) і Premier Hotels and Resorts (11). Серед іноземних мереж лідерами за масштабом присутності є Accor з дев’ятьма готелями і Radisson з п’ятьма.
Середнє завантаження українських готелів у першій половині 2024 року становило 34-38%, а в окремих регіонах на заході країни (у Львівській, Івано-Франківській, Закарпатській областях) сягнуло 60-70%.
Згідно з дослідженням, із 2013 року загальна кількість колективних засобів розміщення скорочується в середньому на 175 об’єктів щорічно, переважно за рахунок оздоровчих закладів, санаторіїв профілакторіїв, пансіонатів із лікуванням, бальнео- та грязьових лікарень, туристичних баз, кемпінгів, баз і пансіонатів відпочинку. Водночас кількість готелів зросла на 9,1%, мотелів – на 10,7%, хостелів – на 28,7%.
За прогнозом аналітиків, після закінчення війни туристичний потік в Україні може зрости до 14,5 млн осіб. Таким чином, нинішній обсяг номерного фонду не зможе відповідати попиту. За даними Ribas Hotels Group, потенційна потреба в номерному фонді може становити +30-40% від нинішньої кількості.
Зазначається, що в дослідженні використовували дані Держстату України, Держагентства розвитку туризму, Держприкордонслужби, головних управлінь статистики Києва, Львова та Львівської ОДА, Одеської, Харківської, Дніпропетровської областей, Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Держреєстру нерухомих пам’яток України, Сервісного порталу для туристів, Готельного та статистичного агрегаторів.
У Миколаївській області планують будівництво річкового зернового терміналу з потужністю перевалки 10 тис. тонн зерна на добу, повідомляють на сайті Dream.Projects Міністерства розвитку громад і територій (Мінвідновлення).
«Термінал забезпечуватиме приймання зерна як автомобільним, так і залізничним транспортом із подальшим відвантаженням на баржі класу «Річка-Море» і балкери класу Panamax», – йдеться в описі проєкту, представленого Вознесенською територіальною громадою.
На терміналі діятимуть дві лінії для приймання зерна з автомобілів, обладнані автоматичними розвантажувачами, а також лінія для приймання зерна із залізничних вагонів. Об’єкт буде оснащений двома машинами для очищення зерна та двома безперервними зерносушарками шахтного типу для обробки сировини. Металеві силоси, якими буде обладнано термінал, дадуть змогу одночасно зберігати до 40 тис. тонн зерна, що дасть змогу ефективно формувати відвантажувальні партії.
На терміналі планується встановити транспортні системи з продуктивністю 300-500 тонн на годину, які забезпечать безперебійне та своєчасне відвантаження зерна на судна.
Орієнтовна тривалість будівництва об’єкта – 24 місяці.
