НАЕК «Енергоатом» і Holtec International на полях URC-2025 у Римі підписали угоду, що передбачає будівництво заводу з виробництва малих модульних реакторів (SMR) і контейнерів для відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) за технологією Holtec, повідомив глава «Енергоатому» Петро Котін.
“Угода з Holtec – це також перспективна угода. Вона фіксує те, що ми плануємо з ними робити. Це завод із виробництва в Україні SMR за їхньою технологією. Також вони передають нам технологію виробництва контейнерів для ВЯП«, – сказав Котін у коментарі агентству »Інтерфакс-Україна” після підписання документа.
Він нагадав, що за технологією Holtec побудовано Централізоване сховище відпрацьованого ядерного палива (ЦСВЯП), яке постійно потребує нових контейнерів для нього.
“Контейнери потрібні постійно під відпрацьоване паливо. Вони зараз виробляються у Сполучених Штатах, а згодом ми будемо виробляти їх в Україні. Це буде дешевше«, – пояснив очільник »Енергоатому”.
Як повідомлялося, «Енергоатом» і Westinghouse на полях URC-2025 у Римі фіналізували домовленості про виробництво в Україні ядерного палива за технологією американської компанії.
“Ми підписали меморандум, який закріплює все, що вже зроблено з Westinghouse (…). І це якраз була резюмувальна частина документів«, – сказав Котін у коментарі агентству »Інтерфакс-Україна” після підписання меморандуму.
Україна не закуповує ядерне паливо в Росії з 2020 року, також відмовилася від запчастин для ядерних реакторів.
У червні 2022 року «Енергоатом» і Westinghouse підписали угоду про постачання ядерного палива для всіх АЕС України.
ЦСВЯП є автономною ядерною установкою, призначеною для тривалого зберігання ВЯП із Південно-Української, Хмельницької та Рівненської АЕС, яке до 2021 року вивозили на зберігання й переробку в Росію, що обходилося Україні приблизно у $200 млн щорічно. Приймати паливо з цих АЕС ЦСВЯП мав із квітня 2022 року, але війна скоригувала ці плани, і паливо до 2023 року, коли почалася його дослідна експлуатація, зберігалося на самих станціях.
Із 2023 року в Україні діє закон, що адаптує Регламент ЄС 305 і підвищує вимоги до якості будматеріалів. Як зазначив Андрій Озейчук, директор компанії Rauta, у статті для Інтерфакс-Україна, перехід на нові стандарти триватиме до 2026 року.
Документ також вимагає запровадження енергоефективності, сертифікації і підвищеної відповідальності за декларовані характеристики продукції.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проєктні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного держреєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
Українські будівельні компанії відчувають стійкий кадровий дефіцит, деякі вакансії залишаються відкритими до пів року, повідомив директор компанії Rauta Андрій Озейчук в колонці для Інтерфакс-Україна.
За його словами, у 2022–2024 роках заробітні плати у галузі зростали приблизно на 20% щороку.
Компанії все активніше залучають жінок, людей старшого віку, а також розглядають можливість найму працівників з Азії.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проєктні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного держреєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
Промислово-будівельна група (ПБГ) “Ковальська” планує розпочати будівництво бізнес-центру (БЦ) NUVO на вул. Жилянській, 47 в Києві у 2026 році, повідомив генеральний директор групи Сергій Пилипенко в інтерв’ю LIGA.net.
“Плануємо виводити проєкт на ринок орієнтовно наступного року. Концепція вдосконалена, але залишилася тією ж – mixed-use офісні площі з частиною апартаментів, готель. Ми плануємо старт будівельних робіт у 2026 році”, – розказав Пилипенко.
Він зазначив, що компанія доопрацювала проєкт та збільшила свою частку з 50% до 100%, ставши єдиним замовником будівництва. Раніше у проєкті брала участь KDD Ukraine.
Як повідомлялося, у лютому 2023 року група “Ковальська” отримала дозвіл на будівництво бізнес-парку NUVO в центрі Києва. Раніше, 2020 року, група отримала дозвіл Антимонопольного комітету викупити землю площею 2 га на вул. Жилянській, 47 у столиці для будівництва бізнес-парку.
Компанія MVRDV займалася проєктуванням двох офісних корпусів класу “А” загальною площею 42 тис. кв. м і висотою 18 і 11 поверхів. Orange Architects спроєктували корпус площею 36 тис. кв. м, призначений для розміщення гнучких офісів, комерційних і культурних просторів на нижніх поверхах, готелю і житлових приміщень на верхніх. Проєкт комплексу також враховує лінію швидкісного трамвая на вул. Жилянській.
ПБГ “Ковальська” працює на будівельному ринку України з 1956 року. Об’єднує понад 20 підприємств у сфері видобутку сировини, виробництва продукції та будівництва. Продукція представлена брендами “Бетон від Ковальської”, “Авеню”, Siltek. Підприємства “Ковальської” працюють у Київській, Житомирській, Львівській та Чернігівській областях. Завод із виробництва газобетону в Херсонській області не працює з початку окупації.
До групи також входить “Ковальська Нерухомість”, яка займається будівництвом житлових об’єктів у Києві. В її портфелі – понад 20 завершених житлових проєктів.
Собівартість будівництва в Україні з початку повномасштабної війни зросла на 70%, повідомив голова ради директорів Українського Центру Сталевого Будівництва Андрій Озейчук у блозі для агентства Інтерфакс-Україна.
Лише у 2024 році вартість будматеріалів і послуг зросла на 24%, що значно вплинуло на структуру витрат у нових проєктах.
Rauta – лідер українського ринку сталевого будівництва, учасник Європейської асоціації будівельної індустрії. Компанія надає проєктні, виробничі та монтажні рішення відповідно до актуальних норм ЄС. Компанія має ліцензію на виконання будівельних робіт із середнім і значним класом наслідків (СС2, СС3). Згідно з даними Єдиного держреєстру, власником 100% статутного капіталу компанії є Андрій Озейчук.
Необхідно усунути правову колізію щодо пайових внесків для будівництва, розпочатого після 1 січня 2021 року, вважає Українська асоціація девелоперів.
“Необхідно усунути законодавчу колізію і чітко закріпити, що щодо об’єктів будівництва, спорудження яких розпочато до 1 січня 2021 року і які станом на зазначену дату не були прийняті в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між забудовниками та органами місцевого самоврядування станом на 01.01.2021 р. не були укладені, сплата пайової участі не нараховується і не здійснюється. Це відповідатиме первинному задуму законодавця ліквідувати квазіподаток і стимулювати розвиток будівельної галузі«, – прокоментував глава правління асоціації Євген Фаворов агентству »Інтерфакс-Україна”.
Він нагадав, що в 2019 році влада офіційно визнала, що пайова участь перетворилася на джерело корупції, і тому був прийнятий закон №132-IX про її скасування. Таке рішення сприяло зниженню вартості житла і мало стати інструментом стимулювання інвестиційної активності в галузі. Але де-факто галузь зіткнулася з практикою, коли громади вимагають, в тому числі через суд, виплати пайових внесків і для проектів, дозвіл на будівництво яких отримано до цієї дати, а саме будівництво розпочато пізніше. Зокрема, департамент економіки та інвестицій Київської міської держадміністрації (КМДА) є позивачем у 152 судових справах про стягнення з замовників будівництва грошових коштів пайової участі. Як писало агентство «Інтерфакс-Україна», станом на 1 березня в судах різних інстанцій на розгляді було 106 таких справ для об’єктів, введених у 2020-2022 роках, на суму близько 1,59 млрд грн.
За оцінкою експертів Асоціації девелоперів, при скасуванні пайової участі була виявлена законодавча колізія, що створила цю правову прогалину в регулюванні відповідних правовідносин. Це прямо визнав і Верховний суд у рішенні від 20 липня 2022 року у справі №910/9548/21, де зазначено: «Закон №132-IX не регулює питання пайової участі в разі, коли будівництво об’єкта розпочато після 1 січня 2021 року». Водночас, надаючи власне тлумачення цих правовідносин, суд фактично відійшов від суті та наміру законодавця, який полягав у повній ліквідації пайової участі як квазіподатку на нерухомість.
14 травня 2025 року у справі №320/44099/23 Верховний суд остаточно підтвердив, що зміни до порядку залучення та використання пайових внесків, прийняті Київрадою в 2019-2020 роках, є протиправними та недійсними. Тобто даним рішенням суд підтвердив, що нормативне підґрунтя, яке використовувалося для нарахування пайової участі міською владою з 2019 року, укладення відповідних договорів або виставлення фінансових вимог, є протиправним, тобто незаконним.
«Крім юридично необґрунтованої позиції міської влади варто звернути увагу на ще один важливий аспект. Місто вже отримує від девелоперів і покупців житла мільярди гривень у вигляді побудованих і переданих у комунальну власність об’єктів інженерної, транспортної та соціальної інфраструктури», – підкреслив Фаворов.
За підрахунками асоціації, тільки в Києві у восьми проектах п’яти компаній – її членів вже створено інженерну, транспортну та соціальну інфраструктуру на понад 5,6 млрд грн. Загальна ж вартість всієї інфраструктури, яку девелопери міста побудували за роки роботи, обчислюється десятками мільярдів гривень, повідомив глава об’єднання.
Багато з цих активів передаються на баланс, зокрема міських підприємств, які не тільки отримують їх безкоштовно, але й надалі отримують стабільний дохід, стягуючи плату з мешканців за обслуговування побудованих мереж.
Але те, що відбувається зараз – спроби донарахувати пайовий внесок заднім числом – тільки погіршує і без того складну ситуацію найгострішої житлової кризи за всю історію незалежної України, зазначив він.
За оцінкою експертів Української асоціації девелоперів, подібні практики викликають зростання цін на житло, оскільки створюється подвійне, непередбачуване фінансове навантаження на підприємства, які змушені закладати ці витрати у вартість квадратного метра.
“Ці витрати неможливо спрогнозувати в рамках бізнес-моделі, оскільки національне законодавство прямо забороняє інструмент пайової участі. Окрему відповідальність у цій ситуації несе політичне керівництво країни, яке публічно відзвітувало перед виборцями про скасування пайової участі та поліпшення інвестиційного клімату. Однак на практиці це виявилося декларативним жестом, який лише частково отримав реальне правове втілення. Те, що ми спостерігаємо сьогодні, прямо суперечить заявленим державою цілям дерегуляції, підтримки будівельної галузі та забезпечення доступного житла”, – підкреслив Фаворов.
На думку експертів асоціації, ситуацію можна виправити, усунувши законодавчу колізію і чітко закріпивши те, що щодо об’єктів будівництва, зведення яких розпочато до 1 січня 2021 року і які на цю дату не були прийняті в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між забудовниками та органами місцевого самоврядування на той час не були укладені, сплата пайової участі не нараховується і не здійснюється.
Українська асоціація девелоперів заснована в 2023 році. Члени асоціації реалізують проєкти, які складають 26% ринку України та 93% ринку столиці.
