Як повідомляє Сербський Економіст, можливий вступ Чорногорії до Європейського Союзу до 2028 року може стати новим фактором зростання цін на нерухомість у країні, особливо в преміальному сегменті на узбережжі.
За оцінками експертів ринку, у інвесторів залишається близько двох років для вкладання коштів у чорногорські об’єкти до того, як європейський статус країни остаточно закріпить вищі ціни. За 20 років незалежності Чорногорії середня вартість прибережної нерухомості зросла з приблизно 1 тис. євро за кв. м до 8–15 тис. євро за кв. м у преміальних брендових резиденціях.
Директорка з продажу комплексу Luštica Bay Ана Злокович вважає, що, виходячи з досвіду інших країн регіону, можливе вступ до ЄС може додати ринку нерухомості Чорногорії ще близько 30% зростання. За її словами, саме очікування членства вже працює як фактор підвищення попиту.
Більш обережну оцінку дає керуючий директор Savills Croatia & Montenegro Кіран Келлехер. Він допускає зростання цін на окремі об’єкти на 30–40 %, але попереджає, що період, коли на чорногорській нерухомості можна було легко подвоїти інвестиції, вже минув. За його оцінкою, частину майбутнього потенціалу ринок уже заклав у ціни.
Головним чинником подальшого зростання експерти називають не лише сам факт євроінтеграції, а й модернізацію інфраструктури. Чорногорію зараз стримують погані дороги, застарілі аеропорти та перевантажені прикордонні переходи, а вирішення цих проблем може зайняти щонайменше п’ять років. Покращення транспортної доступності має збільшити туристичний потік та капіталізацію курортного житла.
Найперспективнішою зоною аналітики називають «золотий трикутник» Котор — Тіват — Герцег-Нові. У Бока-Которській бухті ціни в преміальному сегменті варіюються від 4 тис. до 15 тис. євро за кв. м. Окремий інтерес викликають кам’яні будинки в Старому місті Котора, яке входить до списку ЮНЕСКО: такі об’єкти є дефіцитними, підходять для оренди та, за оцінкою експертів, краще захищені від знецінення.
На Будванській Рів’єрі ціновий діапазон оцінюється в 3–12 тис. євро за кв. м, однак експерти попереджають про ризики перенасичення ринку та надмірної забудови Будви. Бар та Ульцинь залишаються дешевшими напрямками з цінами близько 2–5 тис. євро за кв. м і потенційно вищим відсотковим зростанням завдяки низькій стартовій базі.
Євроінтеграційний фактор для Чорногорії дійсно посилився. За даними Ради ЄС, країна подала заявку на членство у 2008 році, отримала статус кандидата у 2010 році, а переговори про вступ розпочалися у 2012 році. Усі 33 переговорні розділи вже відкриті, з них 16 були тимчасово закриті станом на середину червня 2026 року.
Крім того, 14 липня в Брюсселі має відбутися 28-а Міжурядова конференція щодо вступу Чорногорії, на якій планується тимчасово закрити переговори за розділами 8 — конкуренція та 29 — митний союз. Це підтверджує, що Чорногорія залишається найбільш просунутим кандидатом на вступ до ЄС серед країн Західних Балкан.
https://t.me/relocationrs/3229
Як повідомляє Сербський Економіст, люди з оточення британського політика Найджела Фараджа за останні роки сформували помітні ділові та політичні інтереси в Чорногорії, яку прем’єр-міністр Мілойко Спаїч хоче просувати як майданчик для криптоіндустрії, пише Financial Times.
За даними видання, інтерес до Чорногорії виявляють кілька осіб, пов’язаних із Фараджем та партією Reform UK. Серед них називають криптоінвестора Крістофера Харборна, колишнього скарбника Reform UK Мехрташа Азамі, колишнього керівника відділу комунікацій Фараджа Гавейна Таулера та давнього радника Джорджа Коттрелла. Видання пов’язує їхній інтерес до країни з низькими витратами, сприятливим кліматом, лояльним ставленням до криптосектору та політичними можливостями невеликої балканської економіки.
Харборн, який раніше переказав Фараджу 5 млн фунтів, у 2023 році зареєстрував у Тіваті компанію Longevity Biotech Systems, а Азамі та Таулер також створювали бізнес-структури в цьому місті. Коттрелл, за даними видання, давно працює в Чорногорії через консалтингову структуру Geostrategy; його юристи заперечували звинувачення, пов’язані з імовірною підтримкою політичних кампаній у країні.
Чорногорія стала особливо привабливою для таких гравців на тлі курсу прем’єра Мілойко Спайїча на розвиток криптоіндустрії. Спайїч просував ідею, згідно з якою майнінг і торгівля криптовалютами могли б стати значущою частиною економіки країни.
Увага до Чорногорії посилюється й через її європейську перспективу. Країна подала заявку на членство в ЄС у 2008 році, отримала статус кандидата у 2010 році, а переговори про вступ розпочалися у 2012 році. За даними Ради ЄС, Чорногорія відкрила всі 33 переговорні розділи, а до середини червня 2026 року тимчасово закрила 16 із них і залишається найбільш просунутим кандидатом на вступ до ЄС.
Найджел Фараж — один із найвідоміших британських євроскептичних політиків, колишній лідер UKIP і нинішній лідер Reform UK. Він багато років був одним із головних публічних прихильників Brexit. За даними офіційного сайту британського парламенту, Фараж був депутатом від округу Клактон з 4 липня 2024 року і покинув Палату громад 8 липня 2026 року.
https://telegram.me/relocationrs/3226
Економіка Чорногорії у 2027–2031 роках демонструватиме середньорічні темпи зростання на рівні близько 3%, йдеться в оновленому прогнозі Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Згідно з даними телеграм-каналу «Сербський економіст», такі темпи будуть вищими за середні показники як для країн Європейського союзу, так і для держав єврозони, де очікується більш помірне економічне зростання в розглянутий період.
Експерти зазначають, що Чорногорія зберігає позиції однієї з економік Європи, що найбільш динамічно розвиваються, однак поки не входить до числа лідерів регіону за темпами зростання. На їхню думку, для прискорення економічного розвитку та скорочення розриву з найбільш розвиненими країнами ЄС країні необхідно збільшити обсяг інвестицій у виробничий сектор, цифрові технології, інновації та інші галузі з високою доданою вартістю.
Наразі основними драйверами економіки Чорногорії залишаються туризм, будівництво та сфера послуг, однак диверсифікація економіки й розвиток промислового виробництва розглядаються як ключові умови для забезпечення сталого довгострокового зростання та підвищення конкурентоспроможності країни.
Як повідомляє Сербський Економіст, в акваторії Чорногорії дедалі частіше фіксують сріблястого голкобрюха — Lagocephalus sceleratus, отруйну рибу, яка поступово поширюється Адріатичним морем.
Цей вид проник у Середземне море через Суецький канал і в останні роки просувається на захід. Раніше основні популяції частіше зустрічалися біля берегів Греції, Туреччини та Кіпру, проте тепер рибу регулярно помічають і в Адріатиці, зокрема на узбережжі Чорногорії.
Для регіону це не лише екологічна, а й економічна проблема. Голкобрюх небезпечний для рибалок: його потужні зуби легко пошкоджують волосінь, снасті та сітки. Крім того, риба може завдати болючого укусу, тому фахівці рекомендують не брати її голими руками і не намагатися самостійно обробляти.
Головна небезпека пов’язана не з укусом, а зі вживанням риби в їжу. У тканинах і внутрішніх органах сріблястого голкобрюха міститься тетродотоксин — сильний токсин, який не зникає під час звичайної термічної обробки. Тому таку рибу не можна їсти, продавати або використовувати для приготування страв.
Поширення голкобрюха показує, як змінюється морська екосистема Адріатики. Потепління води, зміна міграційних маршрутів морських видів та зв’язок Середземного моря з Червоним морем через Суецький канал сприяють появі нових для регіону видів.
Для Чорногорії, де узбережжя має велике значення для рибальства, туризму та ресторанного бізнесу, це стає новим фактором ризику. Рибалкам доведеться враховувати пошкодження снастей і можливе зниження улову, а туристичним зонам — інформувати відпочивальників про те, що незнайому рибу не можна чіпати і тим більше вживати в їжу.
https://t.me/relocationrs/3144
У Которі поліція Чорногорії спільно з Федеральним бюро розслідувань США затримала 39-річного громадянина Ірану і Туреччини, якого американська влада розшукує у справі про масштабні кіберзлочини, повідомляє телеграм-канал Сербський економіст.
За даними поліції, чоловіка було затримано в прибережному місті Котор за запитом США і ФБР. Його розшукує суд Південного округу Нью-Йорка за обвинуваченнями, пов’язаними з комп’ютерним шахрайством, хакерськими атаками та крадіжкою особистих даних.
Слідство стверджує, що з 2013 року підозрюваний брав участь у масштабних кібератаках на інфраструктуру США, включно з більш ніж 150 американськими університетами. Ймовірна шкода оцінюється у понад $3,4 млрд.
За версією чорногорської поліції, викрадені дані та доступи до скомпрометованих університетських акаунтів використовувалися в інтересах Корпусу вартових ісламської революції Ірану та інших іранських структур, включно з університетами.
Справу передано судді Вищого суду в Подгориці, який розглядатиме питання про екстрадицію затриманого до США.
Офіційний коментар ФБР на момент публікації Reuters отримати не вдалося.
Арешт у Которі став одним із найпомітніших міжнародних епізодів у боротьбі з кіберзлочинами, пов’язаними з атаками на освітню та дослідницьку інфраструктуру.
Як повідомляє «Сербський економіст», у хорватській Далмації зафіксовано кілька великих пожеж — на острові Хвар, у районі Шибеника, у природному парку Телашчиця, у Платі та біля кордону з Чорногорією, повідомляють регіональні ЗМІ.
Один із вогнищ поблизу кордону з Чорногорією частково перекинувся на територію Хорватії. У районі Плата загорівся ліс поруч із лінією електропередачі, на місце були направлені місцеві пожежні підрозділи та чергові служби.
На острові Хвар пожежа виникла в районі Св. Неділі. За повідомленнями хорватських ЗМІ, вогонь охопив близько 10 га соснового лісу та наблизився до околиць виноградників. У гасінні брали участь місцеві пожежники та додаткові підрозділи з острова.
У районі Шибеника, за попередніми даними, вогонь охопив близько 100 га трави, низької рослинності та соснового лісу. У природному парку Телашчиця активними залишалися два вогнища — у районі бухти Jaz та біля Mala Proversa, на східній стороні парку в напрямку Корнатів.
У гасінні пожеж задіяні пожежники, канадери, air tractor та інші чергові служби. У ряді районів ситуацію ускладнюють суха рослинність, вітер і важкодоступний рельєф.
Для регіону це початок складного літнього періоду: Далмація традиційно залишається однією з найбільш вразливих зон Хорватії з точки зору лісових пожеж. Ризики особливо високі на островах, у прибережних соснових лісах та в районах із великим туристичним навантаженням.
Поки що не йдеться про масштабну евакуацію туристів, однак влада та пожежні служби закликають мешканців і гостей регіону стежити за офіційними попередженнями.
