Чорногорія та Албанія увійшли до складеного Forbes списку найкращих закордонних напрямків для життя після виходу на пенсію у 2026 році, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Forbes опублікував щорічний огляд The Best Places To Retire Abroad In 2026 31 липня, пізніше оновивши його 5 серпня. Видання обрало 96 рекомендованих місць у 24 країнах на п’яти континентах, причому половина представлених держав розташована в Європі.
Під час складання переліку Forbes враховував вартість життя, якість і вартість медичного обслуговування, податки, рівень злочинності та політичну стабільність, транспортну доступність, можливість отримати довгостроковий статус проживання, поширеність англійської мови, а також ризики, пов’язані зі зміною клімату та природними катастрофами.
При цьому рейтинг місць з першого по 24-те не складався — країни представлені в алфавітному порядку. Тому, наприклад, перебування Албанії на початку списку не означає, що Forbes визнав її найкращою країною для пенсіонерів.
До списку увійшли Албанія, Аргентина, Австрія, Беліз, Канада, Колумбія, Коста-Рика, Кіпр, Франція, Греція, Ірландія, Італія, Малайзія, Мальта, Маврикій, Мексика, Чорногорія, Панама, Португалія, Словенія, Іспанія, Таїланд, Уругвай і В’єтнам. Уперше до щорічного переліку були включені Маврикій і В’єтнам.
У Чорногорії Forbes виділив Подгорицю, Бар, Пераст і Тиват. Вартість життя в країні видання оцінює як таку, що становить менше половини середньої американської, рівень серйозної злочинності — як низький, а політичну ситуацію — як стабільну.
Якість охорони здоров’я Forbes оцінює як достатню, хоча зазначає, що іноземці зі складними медичними проблемами нерідко звертаються до фахівців в Італії або Німеччині.
Окремою перевагою Чорногорії названо можливість отримати дозвіл на проживання через придбання нерухомості. Згідно з наведеними Forbes умовами для американських пенсіонерів, шлях до постійного проживання починається з поновлюваної річної посвідки на проживання, для якої необхідно підтвердити пенсійний дохід понад $19 тис. на рік.
При цьому Forbes звертає увагу на ризики лісових пожеж, повеней і землетрусів — особливо актуальний фактор на тлі великих пожеж на Адріатичному узбережжі влітку 2026 року.
У сусідній Албанії Forbes рекомендує розглядати Тирану, Дуррес, Саранду та Вльору.
За оцінкою видання, вартість життя тут становить приблизно половину американського рівня. Серед переваг названі середземноморський клімат, морське узбережжя, порівняно низький рівень злочинності та відносно проста процедура легалізації проживання.
Для американців особливо зручно, що вони можуть перебувати в Албанії до року як туристи, що дає достатньо часу для оформлення більш довгострокового статусу. Forbes вказує, що для пенсійної імміграції парі надалі необхідно підтвердити близько $20 тис. річного доходу з-за кордону.
Серед традиційних європейських напрямків Forbes зберіг Португалію, Іспанію, Італію, Францію та Грецію.
Португалія оцінюється як країна з вартістю життя приблизно на третину нижчою за американську, відносно доступною медициною та порівняно простою програмою D7 для проживання фінансово незалежних іноземців.
В Іспанії витрати, за оцінкою Forbes, приблизно на 30% нижчі за американські, а медицина характеризується як якісна та недорога. При цьому видання звертає особливу увагу на лісові пожежі, екстремальну спеку та повені. У результаті зі списку рекомендованих конкретних локацій цього року були виключені деякі райони, включаючи Коста-дель-Соль, а у Франції — Бордо.
Одним із найдоступніших напрямків став В’єтнам: Forbes оцінює витрати на проживання приблизно в чверть американського рівня. Однак суттєвий мінус — відсутність окремої пенсійної візи, через що іноземцям доводиться використовувати послідовні 90-денні електронні візи.
Маврикій уперше увійшов до списку завдяки відносно низькій вартості життя, доступній медицині та спеціальному дозволу для іноземних пенсіонерів. Forbes оцінює вартість життя як більш ніж на 50% нижчу за американську, а для пари вказує вимогу підтвердити близько $18 тис. пенсійного доходу на рік.
Таким чином, одним із помітних результатів рейтингу для Балкан стала присутність одразу Албанії та Чорногорії, тоді як Сербія до списку Forbes 2026 року не увійшла. При цьому це не означає, що видання визнало її менш придатною для пенсіонерів: Forbes формує редакційну добірку, а не повний порівняльний рейтинг усіх країн світу.
Саме дослідження розраховане насамперед на громадян США — Forbes порівнює витрати з американським рівнем, враховує податкові угоди зі США, правила Social Security та можливості використання Medicare. Для громадян інших країн фінансові, податкові та міграційні умови можуть суттєво відрізнятися.
Згідно з інформацією «Сербського економіста», у Чорногорії станом на 31 липня 2026 року легально проживали майже 100 тис. іноземних громадян, при цьому українці залишаються однією з найбільших іноземних громад країни, свідчать дані МВС Чорногорії та раніше опублікована детальна статистика відомства.
Згідно з даними Міністерства внутрішніх справ Чорногорії, тимчасовий дозвіл на проживання мають 67 344 іноземці, постійний — ще 29 783. Таким чином, загальна кількість іноземців із регульованим статусом перевищує 97 тис. осіб. З тих, хто має тимчасовий дозвіл на проживання, 40 907 осіб мають дозволи на тимчасове проживання та роботу.
Трьома найбільшими групами іноземних резидентів МВС називає громадян Сербії, РФ і Туреччини. Повний розподіл за громадянством станом на 31 липня 2026 року відомство в опублікованій відповіді не навело, тому визначити точне поточне місце України в рейтингу на основі цього зрізу наразі неможливо.
Однак остання доступна повна таблиця МВС, яка дозволяє порівняти основні національні групи, показує, що станом на 31 жовтня 2023 року громадяни України посідали п’яте місце серед іноземців із тимчасовим або постійним проживанням у Чорногорії.
Тоді в реєстрах МВС значилися:
Росія — 27 032 особи;
Сербія — 22 661;
Туреччина — 9 467;
Боснія і Герцеговина — 7 733;
Україна — 5 208;
Косово — 3 821;
Албанія — 3 027;
Білорусь — 1 288.
При цьому чисельність української громади після 2023 року збільшувалася. У публікації чорногорського видання Dan, яку в березні 2026 року цитувало Радіо та телебачення Нікшича, повідомлялося, що в грудні в країні перебувало понад 9 тис. громадян України з дозволами на проживання. Для порівняння, кількість громадян Туреччини становила близько 13 тис.
Окремо слід враховувати українців, які перебувають у Чорногорії на підставі тимчасового захисту. Цей статус юридично відрізняється від звичайного тимчасового дозволу на проживання, тому дані про осіб, які отримали тимчасовий захист, та стандартні дозволи на проживання не можна механічно підсумовувати під час складання рейтингу іноземних резидентів.
У березні 2026 року уряд Чорногорії продовжив дію тимчасового захисту для осіб з України до 4 березня 2027 року.
Масштаб української присутності добре видно й за міграційною статистикою. Тільки з січня до початку серпня 2025 року до Чорногорії в’їхали 69 826 громадян України, а виїхали — 67 561 особа.
Таким чином, на підставі доступних даних можна впевнено стверджувати, що українці входять до числа найбільших іноземних спільнот Чорногорії.
Зростання кількості іноземних мешканців набуває для Чорногорії істотного економічного значення.
При населенні країни близько 624 тис. осіб майже 97,1 тис. іноземців із легальним проживанням становлять приблизно 15–16 % чисельності населення країни. Іноземні резиденти особливо помітні на узбережжі та в Подгориці й впливають на ринок нерухомості, оренди, послуг, зайнятість та споживчий попит.
https://t.me/relocationrs/3458
Як повідомляє «Сербський економіст», власникам з України належить 21 яхта, зареєстрована під прапором Чорногорії, що виводить Україну на п’яте місце серед усіх країн за кількістю суден у чорногорському реєстрі та на четверте — серед іноземних власників.
Загалом станом на 12 серпня 2026 року в Реєстрі яхт Чорногорії налічувалося 576 суден, як випливає з оновленого списку Управління морської безпеки країни. Лише 79 яхт зареєстровані на фізичних або юридичних осіб із самої Чорногорії, тоді як власникам з інших країн належать 497 яхт, або 86,3% усього флоту.
Абсолютним лідером залишається Сербія. На фізичних та юридичних осіб із Сербії зареєстровано 193 яхти, або 33,5% усього реєстру. Росія посідає друге місце зі 112 яхтами та часткою 19,4%. Разом власникам із цих двох країн належить 305 суден — майже 53% усіх яхт під чорногорським прапором.
Рейтинг найбільших країн-власників виглядає наступним чином:
Місце Країна власника Яхти Частка реєстру
1 Сербія 193 33,5%
2 Росія 112 19,4%
3 Чорногорія 79 13,7%
4 США 27 4,7%
5 Україна 213,6%
6 Боснія і Герцеговина 18 3,1%
7 Ізраїль 11 1,9%
8 Німеччина 10 1,7%
9–10 Швейцарія 9 1,6%
9–10 Естонія 9 1,6%
11 Велика Британія 8 1,4%
Українська група в чорногорському реєстрі помітно збільшилася лише за останні три місяці.
Станом на 12 травня 2026 року в реєстрі налічувалося 536 яхт, з яких власникам з України належало 17 суден. Україна тоді посідала місце після Боснії та Герцеговини, власники з якої мали 18 яхт.
До 12 серпня кількість яхт українських власників зросла з 17 до 21, у результаті чого Україна випередила Боснію та піднялася на п’яте місце загального рейтингу.
Загалом з кінця 2025 року чорногорський реєстр збільшився на 51 яхту, а лише з травня — на 40. При цьому сьогоднішній склад реєстру свідчить, що зростання забезпечується переважно іноземцями.
У травні власники зареєстрованих яхт представляли 49 держав. Серед них, окрім найбільших груп із Сербії, Росії, США, України та інших європейських країн, були власники з Канади, Туреччини, Норвегії, а також юрисдикцій на кшталт Британських Віргінських островів, Сейшелів, Вануату, Маршаллових островів і Белізу.
При цьому власники з країн ЄС займають порівняно невелику частину реєстру. У травні на них припадало всього близько 7,8% яхт. Найбільш помітними країнами ЄС були Німеччина та Естонія.
Як повідомляє Experts.news, Європейська комісія готує пропозиції щодо реформування процесу розширення ЄС, які мають стати основою стратегічної дискусії лідерів Євросоюзу в жовтні 2026 року. Одним із ключових напрямків обговорення є запровадження додаткових гарантій, які дозволять обмежувати окремі права нових держав-членів у разі порушення ними зобов’язань перед ЄС.
Інформація про підготовку реформи підтверджується Єврокомісією. Ще 6 липня представник ЄК повідомив Euronews, що Брюссель працює над власними пропозиціями напередодні жовтневого саміту, оскільки дискусія щодо нових правил дедалі активніше ведеться безпосередньо країнами-членами.
Європейська Рада офіційно підтвердила, що на засіданні 15–16 жовтня 2026 року лідери ЄС проведуть стратегічне обговорення розширення та внутрішніх реформ Союзу. При цьому офіційного підтвердження того, що Єврокомісія представить остаточний пакет саме 15 жовтня, поки що немає.
Одним із найбільш обговорюваних варіантів є тимчасове обмеження деяких прав голосу нових держав-членів.
Німеччина, Франція, Нідерланди, Бельгія та Люксембург ще в червні запропонували обговорити можливість перехідного періоду, під час якого нові учасники ЄС не зможуть блокувати рішення в найбільш чутливих сферах, де зараз потрібна одностайність усіх країн.
Йдеться насамперед про зовнішню політику, бюджет ЄС та подальше розширення Союзу.
Крім того, п’ять держав пропонують включати в майбутні договори про вступ спеціальні захисні механізми. Вони дозволять застосовувати заходи проти нової держави-члена у разі серйозного відступу від принципів демократії, верховенства права або свободи ЗМІ.
Такі пропозиції значною мірою пов’язані з досвідом Угорщини часів Віктора Орбана, коли Будапешт неодноразово використовував вимогу одностайності для блокування важливих рішень ЄС.
При цьому поки що йдеться саме про варіанти реформи, а не про вже узгоджені нові правила.
Найбільше значення ця дискусія має для Чорногорії, яка наразі є найпросунутішим кандидатом на вступ.
За даними Єврокомісії, країна відкрила всі 33 переговорні розділи, з яких 16 вже тимчасово закриті. Подгориця має намір завершити переговори та стати 28-м членом Євросоюзу у 2028 році.
Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у червні заявила, що вступ Чорногорії до 2028 року є «досяжним». ЄС уже розпочав підготовку проєкту майбутнього договору про її приєднання.
Тому саме чорногорський договір про вступ потенційно може стати першим документом нового покоління, що передбачатиме додаткові гарантії для ЄС після прийняття країни.
Однак у Єврокомісії побоюються ситуації, за якої нові умови розроблятимуться виключно під Чорногорію. Саме тому Брюссель хоче сформувати універсальний підхід, який можна буде застосувати й до наступних держав-кандидатів.
Реформа матиме безпосереднє значення і для України, і для Молдови.
Переговори з обома країнами помітно прискорилися влітку 2026 року. У червні ЄС відкрив з Україною та Молдовою перший переговорний кластер, що стосується основоположних питань — верховенства права, демократичних інститутів та державного управління. У липні переговори просунулися й у зовнішньополітичних напрямках.
При цьому Україна та Молдова знаходяться значно далі від завершення переговорів, ніж Чорногорія.
Для Києва майбутня модель є особливо важливою: якщо ЄС дійсно запровадить перехідні обмеження щодо права вето, Україна потенційно зможе отримати повноцінне членство, але на першому етапі матиме обмежені можливості блокувати рішення в окремих сферах.
Водночас така система може полегшити політичне узгодження українського членства всередині нинішнього ЄС, оскільки частина держав побоюється, що розширення з 27 до понад 30 членів значно ускладнить ухвалення рішень.
Твердження про те, що Франція, Німеччина та Нідерланди загалом виступають проти швидкого розширення ЄС, потребує уточнення. Ці країни підтримують подальше розширення, але належать до групи держав, які вимагають попереднього посилення інституційних гарантій та більш жорсткого контролю за дотриманням верховенства права майбутніми членами. Разом із Бельгією та Люксембургом вони запропонували розробити новий шаблон договорів про вступ.
Особливо обережну позицію займає Франція щодо прискореного прийняття України. У Парижі побоюються бюджетних наслідків, впливу великого українського аграрного сектору на єдиний ринок та можливого ускладнення системи прийняття рішень у розширеному ЄС.
Німеччина, навпаки, активно підтримує розширення, але водночас наполягає на реформуванні самого Євросоюзу та розглядає варіанти поступової інтеграції нових держав.
По суті, дискусія зводиться до спроби вирішити суперечність між двома завданнями.
З одного боку, геополітична ситуація спонукає ЄС прискорити прийняття Чорногорії, Албанії, України та Молдови. Брюссель розглядає розширення як інструмент зміцнення європейської безпеки та обмеження впливу Росії й Китаю на Західних Балканах і в Східній Європі.
З іншого боку, існуючі держави не хочуть приймати нових членів, які після вступу зможуть використовувати право вето для тиску на інші країни ЄС.
Тому майбутня модель може ґрунтуватися на принципі: повне членство надається швидше, але частина політичних інструментів нової держави протягом перехідного періоду залишається обмеженою, а виконання зобов’язань продовжує контролюватися вже після вступу.
Остаточні параметри такої системи поки що не узгоджені. Головна політична дискусія має відбутися на Європейській раді 15–16 жовтня 2026 року, після чого стане зрозуміліше, які із запропонованих механізмів можуть увійти до майбутніх договорів про приєднання Чорногорії, України, Молдови та інших кандидатів.
Поліція Чорногорії проводить масштабне розслідування щодо понад 50 іноземних громадян, більшість із яких є громадянами України, виявлених в орендованому будинку в районі Мареза в Подгориці разом із сотнями цифрових пристроїв, спеціалізованим обладнанням і значною сумою готівки, повідомляє телеграм-канал «Сербський економіст».
Про це повідомило Управління поліції Чорногорії. Окрім громадян України, серед тих, хто перебував у будинку, були громадяни Молдови та Словаччини.
Операцію було проведено 10 серпня після того, як правоохоронці заздалегідь встановили та ідентифікували об’єкт. Поліція вилучила обладнання та інші матеріали, які можуть мати значення для розслідування.
За даними поліції, у будівлі виявили кілька сотень цифрових пристроїв та елементів спеціалізованого обладнання. Масштаб вилученої техніки виявився настільки великим, що для її вивезення знадобився вантажний автомобіль. Крім того, було знайдено значну суму грошей, походження якої також перевіряється.
Поліція встановлює підстави для перебування та роботи іноземців у Чорногорії, характер їхньої діяльності та пересувань, а також призначення виявленого цифрового обладнання. Окремо перевіряється можливий зв’язок групи з незаконною діяльністю.
Чорногорське видання Vijesti з посиланням на початкові дані слідства повідомило, що серед версій, які розглядаються, є можлива причетність групи до онлайн-шахрайства.
Для проведення розслідування директор поліції Чорногорії сформував спеціальну оперативну групу. До неї увійшли фахівці з кібербезпеки та високотехнологічної злочинності, фінансових розслідувань і відмивання грошей, міжнародного поліцейського співробітництва, а також питань іноземців і міграції. До роботи залучено Агентство національної безпеки Чорногорії, розслідування координується з прокуратурою.
У поліції наголосили, що через складність розслідування поки що не можуть розкрити додаткові подробиці. Після завершення первинних слідчих та експертних заходів влада обіцяє повідомити результати перевірки.
Як повідомляє Сербський Економіст, за перші шість місяців 2026 року Будву відвідали близько 245 тис. туристів, які провели на курорті майже 800 тис. ночей, свідчать попередні дані MONSTAT, наведені Туристичною організацією Будви. Показник ночівель виявився трохи вищим за торішній.
Станом на 7 серпня на Будванській Рів’єрі перебували 44 534 зареєстрованих туристів, з яких 44 143 — іноземці та лише 391 — мешканці Чорногорії. Таким чином, на іноземних гостей зараз припадає понад 99 % зареєстрованого туристичного потоку. У приватному секторі розміщено 24 888 осіб, у готелях — 18 525.
За підсумками першого півріччя найбільшим іноземним ринком Будви залишається Сербія — близько 13 % туристичного потоку. Туристична організація також відзначає зростання західноєвропейського напрямку.
Точна оперативна розбивка нинішніх відпочивальників за кожною національністю не публікується, проте офіційні дані TO Budva дозволяють побачити провідні ринки.
У колективному розміщенні — насамперед у готелях — зараз найбільше туристів із Сербії, Росії, Ізраїлю, Великої Британії, Німеччини, Боснії, Польщі, України та Туреччини.
У приватних квартирах та апартаментах структура дещо інша: лідирують Сербія, Росія, Боснія, Україна, Польща, Німеччина, Туреччина, Велика Британія, Північна Македонія та Румунія. Таким чином, українці зараз посідають четверте місце серед основних ринків приватного розміщення Будви та входять до першої десятки готельного сегмента.
Незважаючи на зміну структури міжнародного туризму після 2022 року, кількість російських туристів також залишається на високому рівні. Зараз росіяни посідають друге місце як у колективному, так і в приватному розміщенні після туристів із Сербії.
Водночас структура стає більш диверсифікованою. У готелях помітно зросла роль Ізраїлю, Великої Британії, Німеччини та Польщі, а представники найбільшої готельної групи Budvanska rivijera відзначають у поточному сезоні також присутність гостей із країн Балтії, України, Казахстану, Єгипту та Китаю.
Таким чином, основний туристичний потік Будви сьогодні формують Сербія та сусідні країни, Росія та Україна, а також ринки Західної Європи та Ізраїлю, що швидко зростають.
https://t.me/relocationrs/3425
