Україна і Чорногорія розпочали консультації щодо підготовки двосторонньої угоди з безпеки, повідомила пресслужба глави Української держави.
«Україна та Чорногорія провели зустріч щодо укладення двосторонньої безпекової угоди. Документ сприятиме зміцненню безпеки в Європі та поглибленню співробітництва між двома країнами», – йдеться в повідомленні на сайті президента в п’ятницю.
Зазначається, що сьогоднішні консультації провів заступник глави Офісу президента Ігор Жовква. «Ми цінуємо непохитну позицію Чорногорії та незмінну підтримку України від початку російського вторгнення. Ми поділяємо спільні цінності та розраховуємо на допомогу з боку Чорногорії на шляху України до членства в НАТО. Україна і Чорногорія також прагнуть членства в ЄС і, безперечно, вже роблять внесок у безпеку і процвітання Європи», – сказав Жовква, якого цитує пресслужба.
Двосторонні безпекові угоди Україна укладає на виконання Спільної декларації G7, ухваленої торік 12 липня у Вільнюсі. З країнами, які її підтримали, вже підписано 25 угод.
Президенти України та Чорногорії Володимир Зеленський і Яков Мілатович у Тирані в межах саміту “Україна – Південно-Східна Європа” обговорили питання регіональної безпеки та скоординували співпрацю двох країн на міжнародних майданчиках, повідомляє пресслужба українського президента.
“У рамках саміту “Україна – Південно-Східна Європа” в Тирані президент Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Чорногорії Яковом Мілатовичем”, – повідомила прес-служба президента України в середу.
Президент України висловив подяку за підтримку чорногорською стороною Вільнюської декларації “Групи семи” та Української формули миру, а також поінформував президента Чорногорії про підготовку до проведення першого Глобального саміту миру у Швейцарії. Зеленський розповів про спільну архітектуру зусиль України з відновлення справедливого та міцного миру.
“Лідери скоординували співпрацю двох країн на міжнародних майданчиках”, – зазначено в повідомленні пресслужби.
Зеленський також подякував Чорногорії за прихисток українців, які були змушені покинути домівки через повномасштабне російське вторгнення. Сторони обговорили лікування та реабілітацію українських військових у Чорногорії.
Громадяни Чорногорії в неділю знову прийдуть на виборчі дільниці – у країні відбудеться другий тур президентських виборів, у якому беруть участь нинішній президент країни, що представляє “Демократичну партію соціалістів” Міло Джукановіч, і кандидат від руху “Європа зараз” економіст Яків Мілатович.
На думку експертів, результат виборів досі неочевидний, хоча вони і віддають невелику перевагу Мілатовичу, якого підтримала більшість кандидатів, які не пройшли до другого туру. Джуканович, який став фаворитом першого туру, розраховує на голоси тих, хто в першому турі висловився за кандидатуру колишнього керівника чорногорських соціал-демократів Драгіні Вуксанович-Станкович.
Джуканович із короткими перервами фактично перебуває при владі в Чорногорії з 1991 року. Він обіймав посади президента і прем’єр-міністра ще в той час, коли Чорногорія входила до складу Союзної республіки Югославії. Потім він очолював і уряд, і державу вже в період незалежної Чорногорії. Щодо “Демократичної партії соціалістів” та її керівництва неодноразово лунали звинувачення в корупції.
Під час дебатів, які відбулися в ефірі телебачення Чорногорії в п’ятницю, Джуканович сказав: “Жодних секретів не існує. Той факт, що сьогодні на рахунках Міло Джукановича не приховано жодного цента, вказує на те, що секретів немає”.
Він також згадав досягнення – власні та його партії за час перебування при владі: “Є кілька яскравих прикладів, які показують, як я чинив у попередній період. У 1994 році ми домоглися економічної самодостатності Чорногорії, тому пізніше ми ввели німецьку марку, а потім євро як валюту, ми зробили це в інтересах громадян Чорногорії. Коли ми відновлювали незалежність, ми створили умови для того, щоб кожен громадянин міг висловитися з цього питання на референдумі. Коли ми вступили в НАТО, ми зробили це на благо всіх громадян Чорногорії, гарантуючи їм вищий рівень безпеки і захисту”.
Опонент Джукановіча Мілатович, навпаки, заявив, що Чорногорії потрібне оновлення у владі: “Нам набридло, що країною керують старомодні політики. Настав час, щоб Чорногорією керували справді європейські політики, які здобули освіту в ЄС, знають міжнародні стандарти і практики, і ніколи не клали в кишеню державну власність. Я хочу, щоб Чорногорія була країною для всіх нас і домом для всіх нас. Я переконаний, що 2 квітня ми отримаємо таку Чорногорію. Я впевнений, що 2 квітня ми відвернемося від минулого”.
Участь у голосуванні, як і в першому турі, зможуть взяти 542 тис. громадян країни. Виборчі дільниці будуть відкриті з 07:00 до 20:00 за місцевим часом (08:00-21:00 за Києвом). Президентство в Чорногорії має здебільшого церемоніальний характер, проте результати виборів матимуть велике значення в контексті політичної ситуації в країні та в Європі, адже партія, чий кандидат зрештою виграє посаду президента, може отримати значну підтримку на парламентських виборах у червні.
Влада Чорногорії оновила вимоги до в’їзду іноземних туристів на територію країни, вони діятимуть до 19 січня з можливістю продовження, повідомляє чорногорське телерадіо RTCG.
“МОЗ Чорногорії оголосило про нові правила в’їзду до країни, згідно з якими з 13 січня іноземні мандрівники можуть в’їхати в разі виконання бодай однієї з чотирьох умов цифрового COVID-19-сертифіката ЄС. Вимоги змінилися у зв’язку з поліпшенням епідеміологічної обстановки”, – інформує RTCG.
За словами глави МОЗ Чорногорії Єлени Боровинич-Бойович, у найближчі 7 днів в’їхати можна буде за дотримання одного з пунктів COVID-сертифіката ЄС: турист повинен бути повністю вакцинований і з моменту введення другої дози має минути щонайбільше шість місяців.
“Як альтернатива підійдуть негативний ПЛР-тест, зроблений не раніше ніж за 72 години до поїздки, або експрес-тест, зроблений не раніше ніж за 48 годин. Також можна пред’явити довідку про коронавірус, перенесений не менше ніж 10 днів і не більше ніж півроку тому”, – сказала вона.
Нові вимоги скасовують попередні правила, згідно з якими Чорногорію не можна було відвідувати нещепленим і не перехворілим іноземним громадянам, а вакцинованим і перехворілим на COVID-19 потрібен був ПЛР-тест.
Як зазначає видання, влада дозволила відновити роботу фітнес-центрів і тренажерних залів із можливістю надання щонайменше 10 кв. метрів на одну людину за наявності у відвідувача сертифіката вакцинації від коронавірусу.
