Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорський Ульцинь прийняв групу українських дітей, які втратили одного або обох батьків внаслідок війни. Як повідомило міністерство з прав людини та меншин Чорногорії, для 40 українських дітей та викладачів, які їх супроводжували, було організовано восьмиденний відпочинок із додатковими заходами та факультативними екскурсіями.
За даними відомства, програма була реалізована у співпраці з посольством України в Чорногорії, муніципалітетом Ульциня та Туристичною організацією Ульциня. Дітям показали місто, його природні пам’ятки та історичні місця, а також організували прогулянки околицями.
Для Чорногорії такі ініціативи мають не тільки гуманітарне, а й суспільно-політичне значення. Чорногорія з 2022 року залишається однією з найбільш відкритих для українців у розрахунку на чисельність власного населення, а підтримка дітей, які постраждали від війни, підсилює образ Чорногорії як одного з найбільш залучених партнерів України на Балканах.
За даними ООН, з початку війни до країни в’їхали понад 200 тис. громадян України, хоча значна частина згодом поїхала далі. Наразі, за різними оцінками, у Чорногорії проживає не менше 10 тис. громадян України. Це робить Чорногорію важливим гуманітарним і соціальним центром для українців в Адріатичному регіоні, незважаючи на відносно невеликий розмір самої країни.
https://t.me/relocationrs/2677
Як повідомляє Сербський Економіст, Європол повідомив про новий прогрес у розслідуванні проти так званого «Балканського картелю»: у Чорногорії затримано одного з імовірних ключових учасників мережі, яку слідство пов’язує з постачанням великих партій кокаїну з Південної Америки на європейський ринок. За даними агентства, справа стосується контрабанди 2,7 тонни наркотиків.
Як уточнює Європол, чорногорські судові органи висунули звинувачення кільком підозрюваним, а саме розслідування зосереджено на міжнародній логістиці наркотрафіку, фінансових потоках та координації поставок всередині Європи. Йдеться про структуру, яка, за версією слідства, діяла через кілька країн і використовувала Балкани як частину ширшої кримінальної мережі.
Раніше, у грудні 2025 року, відомство повідомляло про окрему операцію в Німеччині проти ключових фігур цього середовища, тоді йшлося про трьох затриманих і конфіскацію активів приблизно на 5 млн євро.
Для країн Балкан подібні справи мають не тільки кримінальний, а й економічний вимір. Посилення міжнародних розслідувань, розширення обміну даними між поліцією та фінансовою розвідкою, а також тиск на тіньові транскордонні потоки стають частиною ширшого порядку денного щодо зниження репутаційних та інституційних ризиків регіону. Для Чорногорії, Сербії та сусідніх ринків це важливо й з точки зору інвестиційного іміджу, оскільки боротьба з організованою злочинністю залишається одним із постійних критеріїв оцінки з боку ЄС.
https://t.me/relocationrs/2642
Уряд Чорногорії затвердив проект рішення про передачу аеропортів Подгориці та Тівата в концесію строком на 30 років учаснику тендеру, який посів перше місце за рейтингом, — південнокорейській компанії Incheon International Airport Corporation / Incheon Airport Consortium, повідомляє Telegram-канал «Сербський економіст». При цьому остаточне рішення ще не ухвалено: його має затвердити Скупщина Чорногорії.
Парламентське затвердження потрібне тому, що вартість активів Aerodromi Crne Gore оцінена приблизно в 265 млн євро, а в Чорногорії рішення щодо державного майна такої вартості належать до компетенції законодавчої влади. Міністр транспорту Філіп Радулович окремо підкреслював, що мова йде не про продаж і не про приватизацію, а про модель управління, за якої земля, існуюча інфраструктура та всі нові побудовані об’єкти після закінчення терміну концесії залишаються у власності держави.
Фінансова модель, яку представив уряд, дає загальну суму близько 1 млрд євро, але тут є важливе застереження. Це не тільки прямі бюджетні надходження, а сукупний фінансовий ефект угоди: 100 млн євро одноразового платежу після підписання контракту, близько 600 млн євро змінної концесійної плати в розмірі 35% річного валового доходу аеропортів за 30 років і ще 300 млн євро обов’язкових інвестицій у модернізацію та розширення інфраструктури.
За опублікованими параметрами, до кінця 2029 року концесіонер повинен вкласти 132 млн євро, у тому числі 54 млн євро в аеропорт Подгориці та 78 млн євро в аеропорт Тівата. Загальна інвестиційна програма передбачає будівництво нових терміналів, модернізацію діючих об’єктів, розширення загальної площі аеропортової інфраструктури приблизно до 40 тис. кв. м та збільшення пропускної спроможності.
Як повідомляє Сербський Економіст, у Чорногорії понад 160 тис. квартир не використовуються для постійного проживання: за даними перепису 2023 року, у країні налічувалося 392 909 житлових одиниць, з яких 89 083 використовувалися сезонно, а 71 204 вважалися тимчасово порожніми або занедбаними. Таким чином, сукупний обсяг такого житла перевищує 160 тис. об’єктів.
На цей дисбаланс вказала Асоціація орендарів Чорногорії. Організація заявила, що при такому великому обсязі порожнього та сезонного фонду десятки тисяч сімей залишаються в нестабільному орендному становищі, часто без формальних договорів та правового захисту. Асоціація також попередила про подальше зростання цін на оренду та нерухомість за умови збереження великої «сірої зони» на ринку.
Для економіки Чорногорії це означає, що житловий ринок дедалі сильніше відривається від функції постійного проживання і все більше обслуговує сезонний попит, туризм та інвестиційні моделі використання нерухомості.
Проблема накладається і на триваючий приплив іноземців. За даними, які раніше наводилися з посиланням на МВС Чорногорії, на 10 вересня 2025 року в країні проживали 100 867 іноземних громадян, у тому числі 71 250 з тимчасовим і 29 617 з постійним проживанням.
Серед власників тимчасового проживання найбільшими групами були громадяни Сербії — близько 24 538 осіб, Росії — 21 153 та Туреччини — 13 396.
Окремо щодо ринку праці у 2025 році Чорногорія видала 40 567 дозволів на роботу та проживання іноземцям із 107 країн. Найбільшою групою тут стали громадяни Туреччини — 10 346 дозволів, далі йшли громадяни Сербії — 8 148 та Росії — 7 429. Серед інших помітних груп були громадяни Азербайджану, Албанії, Боснії та Герцеговини й Косово.
Українці залишаються однією з важливих іноземних груп у країні, хоча їхній статус частково визначається за лінією тимчасового захисту, а не звичайного посвідки на проживання. За даними уряду Чорногорії, тимчасовий захист для осіб з України продовжено до 4 березня 2027 року. Раніше в матеріалах з посиланням на МВС Чорногорії зазначалося, що на 1 червня 2024 року під тимчасовим захистом перебували 5 тис. громадян України.
Як повідомляє Сербський Економіст, влада чорногорського Котора прийняла групу з 40 дітей з України віком від 14 до 18 років, які прибули до міста в рамках гуманітарного візиту, організованого за участю муніципалітету та посольства України в Чорногорії.
Згідно з публікацією муніципалітету, діти перебувають у Которі з 23 по 28 березня, а в організації поїздки також брала участь українська асоціація «Dobro djelo». На офіційному прийомі в палаці Бізанті гостей привітали голова муніципалітету Котора Володимир Йокіч, посол України в Чорногорії Олег Герасименко, голова муніципальної скупщини Войін Батута, віце-мер Стоян Мілович та секретар з питань культури, спорту та громадської діяльності Тетяна Крієшторац.
Як зазначив Йокіч, завдання приймаючої сторони – дати дітям хоча б на кілька днів відчуття спокою та нормального дитинства, перерваного війною. Під час зустрічі представники міста наголосили, що хочуть, аби перебування в Которі стало для українських підлітків світлим спогадом і часом відпочинку від військової реальності.
Посол України в Чорногорії подякував муніципалітету та мешканцям Котора за підтримку, підкресливши важливість таких ініціатив для дітей, які переживають наслідки війни.
Для гостей підготували насичену програму, що включає відвідування музеїв Котора, прогулянку на човні по затоці, поїздку до Пераста, огляд собору Святого Трифона, виїзд на Плаві горизонти, прогулянку міськими фортечними стінами, а також спортивні та інші спільні заходи.
https://t.me/relocationrs/2518
Як повідомляє Сербський Економіст, лоукостер Wizz Air відкриє свою першу базу в Чорногорії в аеропорту Подгориці 30 березня 2026 року та розпочне поетапний запуск 17 нових маршрутів до європейських міст. Про це повідомив оператор аеропортів Чорногорії Aerodromi Crne Gore.
Згідно з опублікованою інформацією, нові рейси будуть вводитися поступово з кінця березня до середини червня. Серед заявлених напрямків — Мальме, Париж Бове, Гамбург, Маастрихт, Катанія, Братислава, Барселона, Базель, Жешув, Рим, Баден-Баден, Кельн, Любляна, Познань, Вільнюс, Гданськ і Вроцлав.
Як повідомлялося раніше, Wizz Air розмістить у Подгориці два літаки Airbus A321neo. За оцінкою компанії, нова база створить близько 80 прямих робочих місць і забезпечить приблизно 700 непрямих, а також збільшить туристичний і діловий трафік через столицю Чорногорії. Ще в жовтні 2025 року перевізник заявляв, що запуск бази та нових маршрутів має додати близько 1 млн крісел на рік.
Для аеропорту Подгориці проект має й інфраструктурне значення. Aerodromi Crne Gore раніше повідомляв про плани вкласти у 2026 році 21 млн євро в обладнання та модернізацію, причому основний акцент буде зроблено саме на Подгориці, де очікують зростання трафіку приблизно на 50%, зокрема завдяки базі Wizz Air.
https://t.me/relocationrs/2483
