Прем’єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч ініціював перевірку практики присвоєння почесних громадянств, підкресливши, що вони повинні видаватися виключно за конкретні заслуги перед країною — створення робочих місць, розвиток економіки та просування чорногорських інтересів. Він попередив, що якщо з’ясується, що паспорти роздавалися як «особисті послуги» або без чітких критеріїв, це дискредитує державні інститути і заохочує корупційні схеми.
Спаїч зробив цей крок на тлі процедури позбавлення громадянства косовського бізнесмена Насера Рамая. Цей випадок став показовим прикладом перегляду практики присвоєння почесного громадянства, особливо на тлі активного руху Чорногорії до членства в Європейському Союзі.
Рамай, який отримав чорногорський паспорт у жовтні 2023 року як інвестор масштабного проєкту Porto Budva вартістю €80 мільйонів, тепер фігурує в кримінальній справі про розкрадання €2,2 мільйона. Його звинувачують у систематичному ухиленні від сплати податків при реалізації цього житлового комплексу. Примітно, що громадянство було надано за попереднього уряду Дрітана Абазовича, що ставить під сумнів прозорість прийняття таких рішень у минулому.
Спаїч особливо підкреслює, що подібні випадки завдають шкоди міжнародному іміджу країни в критично важливий момент, коли Чорногорія прагне завершити переговори про вступ до ЄС до кінця 2025 року. Європейські партнери давно висловлювали занепокоєння щодо корупційних ризиків, пов’язаних з програмами економічного громадянства. Нинішні дії уряду спрямовані на демонстрацію рішучості привести всі процедури у відповідність до європейських стандартів.
Цей прецедент може стати поворотним моментом у політиці Чорногорії в питаннях громадянства. Влада не тільки переглядає конкретне рішення, але і проводить системну перевірку раніше виданих почесних громадянств, прагнучи відновити довіру як власних громадян, так і міжнародної спільноти. Успіх цієї ініціативи матиме ключове значення для подальшої євроінтеграції країни, запланованої на 2028 рік.
Джерело: https://t.me/relocationrs/930
Ринок житлової нерухомості Чорногорії в 2025 році демонструє стійке зростання, обумовлене високим попитом з боку іноземних інвесторів, обмеженою пропозицією і позитивними економічними очікуваннями, пов’язаними з можливим вступом країни до Європейського Союзу в 2026 році.
Поточна ситуація на ринку
За даними порталу Tranio, середня вартість квартир в Чорногорії становить близько 3 800 євро за квадратний метр, а будинків — близько 3 600 євро за квадратний метр. Однак ціни значно варіюються в залежності від регіону і типу нерухомості.
Прибережні регіони
Тіват: ціни на квартири варіюються від 3 500 до 5 500 євро/м², особливо в районах, прилеглих до Porto Montenegro.
Будва: вартість квадратного метра в новобудовах становить від 3 000 до 4 200 євро, а в готових об’єктах — від 2 800 до 3 800 євро.
Котор: ціни на житло становлять від 2 400 до 3 800 євро/м².
Херцег-Нові: вартість квадратного метра досягає 5 800 євро.
Інші регіони
Бар: ціни на будинки в середньому становлять 1 300 євро/м², що робить цей регіон більш доступним для інвесторів.
Підгориця: в столиці країни вартість квартир починається від 800 євро/м², а будинків — від 1 000 євро/м².
Фактори, що впливають на зростання цін
Високий попит з боку іноземних інвесторів: Чорногорія приваблює покупців з Європи, Росії та країн Близького Сходу завдяки лояльній податковій політиці та привабливому географічному положенню.
Обмежена пропозиція: Будівництво нових об’єктів не встигає за зростаючим попитом, особливо в прибережних зонах, що призводить до дефіциту житла.
Економічне зростання та перспективи вступу до ЄС: Очікуване вступ Чорногорії до Євросоюзу робить регіон більш стабільним для довгострокових інвестицій, що позитивно позначається на ринку нерухомості.
Прогноз на 2026 рік
Експерти прогнозують, що в 2026 році ціни на нерухомість в Чорногорії продовжать зростати. У найбільш затребуваних регіонах, таких як Будва і Тіват, зростання може скласти до 15%. Це робить інвестиції в чорногорську нерухомість перспективними, особливо в умовах обмеженої пропозиції і стабільного попиту.
Ринок житлової нерухомості Чорногорії у 2024 році продемонстрував значне зростання цін як на квартири, так і на будинки. Середня вартість житла в новобудовах збільшилася на 20%, досягнувши 1 844 євро за квадратний метр.
Експерти прогнозують продовження зростання цін на нерухомість у Чорногорії 2025 року, особливо в зонах із розвиненою туристичною інфраструктурою. Очікується, що попит на елітні об’єкти в прибережних районах залишатиметься високим, що призведе до подальшого збільшення цін.
Покупцям рекомендується не відкладати рішення про придбання нерухомості, враховуючи поточні тенденції ринку.
Ринок житлової нерухомості Чорногорії у 2024 році продемонстрував значне зростання цін як на квартири, так і на будинки. Середня вартість житла в новобудовах збільшилася на 20%, досягнувши 1 844 євро за квадратний метр.
Регіональні відмінності в цінах:
Подгориця: У столиці середня ціна на житло зросла на 11,5% до 1 763 євро за кв. м у другому кварталі 2024 року.
Прибережні райони: У прибережному регіоні ціни на квартири і будинки зросли за рік майже на 30% до 2 028 євро за кв. м.
Центральний регіон: У центральному регіоні середня ціна житла зросла на 34,5% порівняно з попереднім роком і становила 960 євро за кв. м у другому кварталі 2024 року.
Північний регіон: На півночі країни середня вартість нового житла піднялася на 7,1% до 1 306 євро за кв. м.
Фактори зростання цін:
Попит з боку іноземних інвесторів: Чорногорія продовжує приваблювати іноземних покупців завдяки лояльній податковій політиці та перспективам вступу до Євросоюзу.
Обмежена пропозиція: У популярних туристичних регіонах, таких як Будва, Тіват і Бар, зберігається дефіцит елітного житла, що сприяє зростанню цін.
Економічні реформи: Приєднання Чорногорії до міжнародних організацій та очікуваний вступ до Євросоюзу роблять регіон більш стабільним для довгострокових інвестицій.
Прогноз на 2025 рік:
Експерти прогнозують продовження зростання цін на нерухомість у Чорногорії 2025 року, особливо в зонах із розвиненою туристичною інфраструктурою. Очікується, що попит на елітні об’єкти в прибережних районах залишатиметься високим, що призведе до подальшого збільшення цін.
Покупцям рекомендується не відкладати рішення про придбання нерухомості, враховуючи поточні тенденції ринку.
http://relocation.com.ua/analiz-rynku-zhytlovoi-nerukhomosti-cho/
Україна і Чорногорія розпочали консультації щодо підготовки двосторонньої угоди з безпеки, повідомила пресслужба глави Української держави.
«Україна та Чорногорія провели зустріч щодо укладення двосторонньої безпекової угоди. Документ сприятиме зміцненню безпеки в Європі та поглибленню співробітництва між двома країнами», – йдеться в повідомленні на сайті президента в п’ятницю.
Зазначається, що сьогоднішні консультації провів заступник глави Офісу президента Ігор Жовква. «Ми цінуємо непохитну позицію Чорногорії та незмінну підтримку України від початку російського вторгнення. Ми поділяємо спільні цінності та розраховуємо на допомогу з боку Чорногорії на шляху України до членства в НАТО. Україна і Чорногорія також прагнуть членства в ЄС і, безперечно, вже роблять внесок у безпеку і процвітання Європи», – сказав Жовква, якого цитує пресслужба.
Двосторонні безпекові угоди Україна укладає на виконання Спільної декларації G7, ухваленої торік 12 липня у Вільнюсі. З країнами, які її підтримали, вже підписано 25 угод.
Президенти України та Чорногорії Володимир Зеленський і Яков Мілатович у Тирані в межах саміту “Україна – Південно-Східна Європа” обговорили питання регіональної безпеки та скоординували співпрацю двох країн на міжнародних майданчиках, повідомляє пресслужба українського президента.
“У рамках саміту “Україна – Південно-Східна Європа” в Тирані президент Володимир Зеленський провів зустріч із президентом Чорногорії Яковом Мілатовичем”, – повідомила прес-служба президента України в середу.
Президент України висловив подяку за підтримку чорногорською стороною Вільнюської декларації “Групи семи” та Української формули миру, а також поінформував президента Чорногорії про підготовку до проведення першого Глобального саміту миру у Швейцарії. Зеленський розповів про спільну архітектуру зусиль України з відновлення справедливого та міцного миру.
“Лідери скоординували співпрацю двох країн на міжнародних майданчиках”, – зазначено в повідомленні пресслужби.
Зеленський також подякував Чорногорії за прихисток українців, які були змушені покинути домівки через повномасштабне російське вторгнення. Сторони обговорили лікування та реабілітацію українських військових у Чорногорії.
