Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії на засіданні Ради нацбезпеки схвалив пакет заходів щодо посилення міграційної політики, зокрема запропонував закріпити в Законі про іноземців мінімальну вартість нерухомості €200 тис. як підставу для видачі тимчасового проживання. Про це йдеться в офіційному повідомленні кабміну.
Серед інших рішень Ради – доручення МЗС підготувати зміни до постанови про візовий режим, які скоротять термін безвізового перебування для громадян країн, не узгоджених із візовою політикою ЄС, із 90 до 30 днів. Рада також розпорядилася передати поліції дані про непрацюючі та неактивні компанії в іноземній власності для перевірки та можливого скасування раніше виданих дозволів на проживання.
Уряд зазначає, що підставу «компанія заради посвідки на проживання» планують замінити вимогою повної зайнятості у зареєстрованого роботодавця або у створеній компанії. Водночас місцеві ЗМІ уточнюють, що до парламенту внесено поправки, за якими продовження ПНП для засновника компанії буде можливим за наявності щонайменше трьох працівників на повний день, з них щонайменше одного громадянина Чорногорії, а продовження ПНП за нерухомістю залежатиме від її вартості та розмірів. Ці норми належить деталізувати підзаконними актами.
Подгориця підкреслює, що заходи спрямовані на приведення правил у відповідність із підходами ЄС і посилення контролю за міграційними потоками. Підсумкові зміни потребуватимуть ухвалення поправок до закону і підзаконних актів.
https://t.me/relocationrs/1698
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії за підсумками засідання Ради національної безпеки оголосив про підготовку поправок до Закону про іноземців, які скасовують отримання посвідки на проживання за фактом володіння «сплячою» або формальною компанією і пов’язують право на проживання з повною зайнятістю у зареєстрованого роботодавця або в створеній компанії при сплаті внесків і зарплат вище мінімуму. Про це йдеться в повідомленні уряду.
За даними уряду, посилюються міжвідомчі перевірки міграції та економічної активності іноземців; власникам неактивних компаній в іноземній власності право на проживання буде припинятися.
Паралельно влада готує обмеження безвізового короткострокового перебування для громадян країн, не узгоджених з візовою політикою ЄС, з 90 до 30 днів. Відомства отримали доручення підготувати підзаконні акти за новими критеріями.
У Чорногорії довго діяла можливість відкрити фірму і на цій підставі отримувати і продовжувати ВНЖ; влада заявляє про необхідність закрити «схеми» фіктивної зайнятості і привести правила до європейських стандартів. У публічних дискусіях відзначається, що режим «компанії за 1 євро» не повинен поширюватися на іноземців.
Найбільше ризиків у іноземців, які оформили посвідку на проживання через власні компанії без реальної діяльності або без штатних співробітників і сплати внесків.
За структурою бізнесу і резидентів: лідирують власники компаній з Туреччини, Росії, Сербії та України; саме вони першими відчують вимоги щодо реальної зайнятості та сплати податків.
За відкритими оцінками, у громадян Туреччини близько 9,8 тис. компаній, у росіян близько 7,2 тис., у сербів понад 3,2 тис.; всього в країні понад 31 тис. іноземних компаній.
Географія та основні групи ризику виглядають так:
1) Туреччина – найбільша група власників компаній; крім того, за даними поліції, понад 13 тис. громадян Туреччини мають ВНЖ або ВНЖ+робота. Ризик втрати статусу за відсутності реальної зайнятості та внесків.
2) Росія – друга за кількістю фірм і одна з найбільших груп резидентів; у «паперових» компаній підвищений ризик скасування посвідки на проживання.
3) Сербія – значна група за посвідками на проживання і компаніями; формальні структури без співробітників також потраплять під перевірки.
4) Україна – помітна частка власників компаній; формальні фірми без обороту і працівників під особливою увагою.
Точні параметри будуть визначені поправками до закону і підзаконними актами.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1694
У Которі (Чорногорія) стартувала тижнева програма для групи дітей із Запорізької області України. За даними Boka News, у місто прибуло 36 дітей, багато з яких втратили батьків через війну. Візит узгоджено між мером Котора Володимиром Йокичем і послом України в Чорногорії Олегом Герасименком. Програма розрахована на 3-10 листопада.
На прийомі в палаті Бізанті мер привітав дітей і повідомив, що для них підготовлено культурно-освітній маршрут: прогулянка Старим містом і відвідування Морського музею, поїздка до Пераста і прогулянка на катері Бока-Которською бухтою, а також зустрічі з однолітками в місцевих школах. Заплановані підйом міськими стінами, одноденна поїздка на Ловчен і відпочинок на пляжі Плаві Хорізонті.
Вчителі, які супроводжують групу, подякували жителям і владі Котора за гостинність, наголосивши на важливості емоційного розвантаження і безпеки для дітей. У публікаціях місцевих медіа та соцмереж уточнюється чисельність групи та дати перебування
Як повідомляє Сербський Економіст, уряд Чорногорії вніс до парламенту зміни до закону про іноземців, які передбачають більш жорсткі умови для надання тимчасового проживання та дозволів на роботу. Мета – прив’язати продовження перебування до фінансової спроможності заявників і реального економічного внеску.
За поясненнями уряду, власникам нерухомості продовження тимчасового перебування планують пов’язати з вартістю і площею об’єкта, для засновників і директорів компаній – з підтвердженням фактичної діяльності та сплати податків. Передбачається більш тісна координація МВС з іншими відомствами та міжнародними організаціями. Законопроект підтриманий профільним комітетом без голосів «проти», далі документ має розглянути Скупщина.
Контекст – на тлі зростання числа іноземців у 2024-2025 роках уряд розширював електронні процедури і спеціальні статуси (зокрема для цифрових кочівників), одночасно поступово підвищуючи економічні критерії для проживання. Після першого читання очікуються підзаконні акти з методиками оцінки нерухомості та перевірки економічної активності компаній. Конкретні пороги – вартість і площа житла, мінімальні податкові показники – оголосять окремо.
За даними МВС на 10 вересня 2025 року в країні проживає 100 867 іноземців: 71 250 – з тимчасовим і 29 617 – з постійним проживанням.
У структурі тимчасового проживання домінують громадяни Сербії, Росії та Туреччини; орієнтовно серби – 24 538, росіяни – 21 153, турки – 13 396.
За 11 місяців 2024 року видано 65 895 дозволів на тимчасове або постійне проживання та роботу.
Під тимчасовим захистом на 1 червня 2024 року перебувало майже 5 тис. громадян України; у 2025 році зафіксовано 5 463 заяви на продовження та 2 006 нових заяв.
З початку дії режиму тимчасового захисту з 11 березня 2022 року подано 13 034 заяви, з них 12 302 – схвалено (станом на 13 січня 2025 року).
За січень-серпень 2025 року в’їхало 69 826 громадян України, виїхало 67 561; з початку повномасштабної війни до 13 січня 2025 року в’їхало 293 414 і виїхало близько 292,5 тис. Частина українців перебуває з інших підстав (короткострокове, тимчасове або постійне проживання).
Джерело: https://t.me/relocationrs/1681
Як повідомляє телеграм-канал Сербський економіст, після нічного інциденту в Подгориці, де група громадян Туреччини під час конфлікту завдала ножових поранень місцевому мешканцю, уряд Мільойко Спаїча оголосив про тимчасове призупинення безвізового режиму для громадян Туреччини — політичний сигнал, що безпека та контроль в’їзду стають пріоритетом над колишньою відкритістю (безвіз діяв із 2008 року). Рішення підтвердили провідні міжнародні ЗМІ та урядові джерела, які фіксують і сам факт інциденту, і формулу реагування влади — «тимчасова пауза + перегляд правил», із перспективою подальших консультацій з Анкарою щодо нового візового режиму.
За повідомленнями поліції, після вихідних, позначених напруженням у столиці, затримано кілька десятків іноземців — переважно громадян Туреччини та Азербайджану; президент Яков Мілатович публічно закликав до спокою та засудив напади на турецьких громадян і їхнє майно, що послідували у відповідь. Такий набір дій — посилене патрулювання, вибіркові перевірки законності перебування, превентивні затримання — відповідає логіці «швидкої стабілізації» порядку після інцидентів із ножовими пораненнями.
Соціально-політичний фон загострився: на вулицях Подгориці лунали гасла проти турків, були зафіксовані акти вандалізму — зокрема розгромлено заклад громадянина Туреччини в центрі міста, а також спалено автомобіль турецького власника. Ці епізоди підсилюють ризик «колективної відповідальності», коли одиничний кримінальний злочин запускає ланцюг ксенофобних реакцій, що шкодять безпеці людей і діловому клімату.
Міждержавний вимір розвивається паралельно: турецький МЗС оперативно вийшов на контакт із чорногорським прем’єром та урядовцями з безпеки, наполягаючи на гарантіях прав і захисту громадян Туреччини; Подгориця, зі свого боку, декларує «інтенсивні консультації» з Анкарою для пошуку моделі, що поєднає суспільну безпеку з продовженням економічної взаємодії. Це означає, що «пауза» у безвізі — не лише каральний жест, а й інструмент для переформатування правил доступу: відможливі нові форми короткострокових віз, обов’язкові реєстраційні процедури або підвищені критерії для бізнес-відвідувачів.
Економічна проєкція ситуації неоднозначна. Турецький бізнес у Чорногорії — помітний гравець у торгівлі, готельно-ресторанному секторі та нерухомості, особливо на адріатичному узбережжі; згортання безвізу майже напевно знизить мобільність підприємців і працівників, ускладнить сезонне планування та транзакційні процеси. Оцінки чисельності турецької громади різняться: низка джерел говорить про приблизно 13,3 тис. офіційно резидентних громадян Туреччини (що вище за озвучувані в окремих матеріалах оцінки у 2–3 тис.), і саме для цієї групи важлива зрозуміла, передбачувана процедура продовження перебування та ведення бізнесу, аби уникнути відтоку інвестицій і «охолодження» зайнятості в туризмі та сервісах.
На внутрішньополітичному рівні рішення влади виконує відразу кілька функцій: воно демонструє контроль і чутливість до запиту на безпеку; відсікає аргумент про «відкриті ворота» для правопорушників; і водночас знижує репутаційні ризики перед ЄС, із яким Чорногорія веде переговори щодо членства, синхронізуючи міграційні режими та стандарти правопорядку з європейською практикою. Проте надмірна «жорсткість» без одночасного стримування ксенофобії може спровокувати ескалацію етнічної напруги та завдати довгострокової шкоди інвестиційному іміджу країни — саме тому послання президента про неприпустимість нападів проти турків є системно важливим маркером балансу.
Звідси випливають найближчі сценарії. Перший — «контрольоване розмороження»: після стабілізації та деескалації насильства, а також після узгодження технічних параметрів із Анкарою, Подгориця повертає спрощений в’їзд у оновленому форматі (наприклад, через обов’язкові декларації мети поїздки або пришвидшені категорійні візи для інвесторів і працівників). Другий — «довга пауза»: візовий режим закріплюється, критерії перевірки самої мети в’їзду та легальності перебування стають суворішими, а бізнес-процеси турецьких компаній — дорожчими й повільнішими, з ризиком перерозподілу інвестицій у сусідні юрисдикції. Третій — «соціальна турбулентність»: якщо правоохоронна реакція на антитурецькі погроми буде несистемною, суспільні настрої радикалізуються, і тоді навіть коректно налаштований візовий фільтр не компенсує втрату довіри інвесторів і туристів. Наразі урядові комунікації — про консультації з Туреччиною та про охорону громадського порядку — вказують, що ставка зроблена на перший, компромісний шлях.
Підсумовуючи, чорногорське рішення про призупинення безвізу — це «сигнал тривоги» системного рівня: влада одночасно гасить ситуативну кризу безпеки й намагається переглянути архітектуру міграційних процедур під стандарти контролю та прогнозованості. Проте стійкість цього курсу визначатиметься не лише жорсткістю фільтрів на кордоні, а й здатністю держави захистити законних резидентів і підприємців від колективного покарання, притягнути винних до відповідальності та зберегти канали економічної кооперації з Туреччиною — партнером, що вже вимагає гарантій безпеки своїх громадян і готовий домовлятися про нові правила гри.
Джерело – https://t.me/relocationrs
ЗЛОЧИННІСТЬ, ІНВЕСТИЦІЇ, ПОДГОРИЦЯ, СУСПІЛЬНІ НАСТРОЇ, ТУРЕЧЧИНА, ЧОРНОГОРІЯ
Туристична організація Тівата за дев’ять місяців 2025 року зафіксувала зростання туристичного потоку, повідомила організація на пресконференції. За даними ТОТ, за вісім місяців у Тіваті було зареєстровано 125 тис. туристичних прибуттів, що на 4% більше, ніж за аналогічний період 2024 року. Загальна кількість ночівель склала 1,05 млн, повідомляє телеграм-канал «Сербський економіст».
Найбільш численними гостями стали туристи із Сербії, Росії, Великої Британії, Туреччини, Боснії і Герцеговини, України, Німеччини та Ізраїлю, при цьому відзначено помітне зростання кількості мандрівників зі США, заявила директорка ТОТ Ніна Лакічевич.
Згідно з опитуваннями ТОТ, більшість туристів Тівата — гості з високим рівнем доходів. Близько 60% відвідувачів поверталися до Тівата більш ніж двічі, а для третини туристів це був перший візит, але більшість планує повторне відвідування.
Сектор туризму залишається ключовим драйвером економіки Чорногорії, формуючи близько 25% ВВП країни. У 2025 році спостерігається відновлення і зростання після складних 2020–2021 років, з поступовим зміщенням акценту від масового до сталого та елітного туризму.
За даними Монстату і Міністерства туризму, за січень–вересень 2025 року Чорногорія прийняла понад 2,4 млн туристів, що на 6% більше, ніж роком раніше. У країні посилюються інвестиції у висококласні готелі, яхтовий і гастрономічний туризм (включно з проєктами в Порто Монтенегро, Луштіца-Бей і Будві).
Експерти відзначають, що подальше зростання залежатиме від модернізації інфраструктури, транспортної доступності, розвитку регіональних аеропортів і еко сертифікації об’єктів розміщення.
Джерело – https://t.me/relocationrs
