Як повідомляє Сербський Економіст, у чорногорській Будві вперше відкриють для відвідування давньоримські терми, розташовані під площею Церков поруч із храмом Святої Трійці у Старому місті. Археологічний об’єкт законсервують, обладнають для прийому відвідувачів та включать до культурно-туристичної пропозиції міста в рамках міжнародного проєкту ROMANICA.
Залишки лазень було виявлено після руйнівного землетрусу 1979 року під час відновлення Старого міста. Під час археологічних досліджень 1980-х років фахівці під керівництвом професора Мірко Ковачевича виявили купальні резервуари, топкову частину та збережені елементи античної системи підігріву підлоги.
Незважаючи на проведені дослідження та початкову консервацію, об’єкт десятиліттями залишався закритим і не був включений до туристичних маршрутів Будви. Над термами згодом відновили кам’яний майданчик, тому антична частина міста дотепер була фактично прихована від відвідувачів.
Проєкт передбачає додаткову консервацію автентичних залишків, створення умов для доступу туристів та впровадження цифрових матеріалів. За їх допомогою відвідувачам планують показати первісний вигляд комплексу та пояснити його зв’язок із римською морською та підводною спадщиною Адріатики.
ROMANICA об’єднує об’єкти римської прибережної та підводної спадщини Чорногорії, Хорватії та Боснії і Герцеговини. Головним партнером виступає Університет Задара. У проєкті також беруть участь місто Біоград-на-Мору, Міжнародний центр підводної археології в Задарі, Францисканський музей Томіславграда, Університет Чорногорії та муніципалітет Будви.
Реалізація проєкту розпочалася 15 червня 2026 року і розрахована на 24 місяці. Його загальний бюджет становить 1,837 млн євро.
Проєкт реалізується в рамках програми транскордонного співробітництва Interreg VI-A IPA «Хорватія — Боснія і Герцеговина — Чорногорія» у напрямку сталого та інклюзивного туризму та культури.
Точна дата відкриття терм для відвідувачів поки що не оголошена.
Будва вважається одним із найдавніших міських центрів східного узбережжя Адріатики. У римський період її порт був частиною морських торговельних маршрутів, а громадські терми використовувалися не тільки для купання, а й як місце відпочинку, зустрічей та спілкування мешканців і мандрівників.
https://t.me/relocationrs/3337
Як повідомляє Сербський Економіст, український документальний фільм «Нічна зміна» режисерки Мегумі Лім увійшов до конкурсної програми 39-го Кінофестивалю Херцег-Нові, який відбудеться в Чорногорії з 22 по 28 серпня 2026 року.
Документальна секція фестивалю об’єднає 26 фільмів авторів із різних країн. З них 24 фільми змагатимуться за «Золоту мімозу», ще дві роботи покажуть поза конкурсом. Покази документальної програми відбудуться з 23 по 27 серпня у дворі будинку письменника Іво Андрича.
Україну представить фільм «Нічна зміна», знятий у 2025 році. Його авторка — документалістка та журналістка Мегумі Лім, яка працює в Києві та раніше співпрацювала з міжнародними ЗМІ в Японії та Китаї.
29-хвилинна стрічка розповідає про людей, які продовжують працювати в Харкові під час нічної комендантської години. Героями фільму стали співробітники служб і підприємств, які забезпечують життєдіяльність міста в умовах регулярних російських атак. Автори показують, як війна змінила нічне життя Харкова і як містяни зберігають звичний ритм, незважаючи на загрози.
«Нічна зміна» стала дебютною короткометражною документальною роботою Мегумі Лім. У 2025 році фільм отримав приз глядацьких симпатій Київського міжнародного фестивалю короткометражного кіно, а також був представлений на кількох міжнародних кінофестивалях.
У програмі фестивалю в Херцег-Нові також заявлені документальні стрічки зі США, Норвегії, Гренландії, Чаду, Палестини, Словенії, Боснії та Герцеговини, Німеччини, Ірану, Великої Британії, Азербайджану, Фінляндії, Франції, Іспанії, Швейцарії, Португалії, Колумбії, Сербії, Грузії, Швеції та Чорногорії.
Селектор документальної програми Володимир Перович зазначив, що в центрі цьогорічної програми — війна в Україні, ситуація в Палестині та Боснії, зміна клімату, спадщина колоніалізму, історична пам’ять, становище жінок та проблеми дорослішання.
Фестиваль відбудеться під гаслом «Усі кольори кіно» на кількох майданчиках Херцег-Нові. Окрім документальної секції, програма включає регіональні повнометражні фільми, європейське кіно, студентські роботи, телевізійні серіали та заходи для представників кіноіндустрії.
Як повідомляє «Сербський економіст», південнокорейський консорціум на чолі з Incheon International Airport Corporation вийшов із процедури надання 30-річної концесії на управління міжнародними аеропортами Подгориці та Тівата.
Уряд Чорногорії 18 липня повідомив, що отримав офіційний лист про відмову консорціуму від подальшої участі в процедурі. Причини рішення південнокорейської сторони поки що не розкриваються. Влада заявила, що не має наміру повністю відмовлятися від залучення приватного оператора, однак не погодиться на умови, які можуть суперечити державним інтересам.
Incheon вважався переможцем тендеру. У квітні 2026 року уряд Чорногорії вирішив перейти до укладення концесійного договору з південнокорейським консорціумом. Пропозиція передбачала одноразовий платіж державі в розмірі 100 млн євро, щорічне перерахування 35% валового доходу аеропортів та близько 300 млн євро обов’язкових інвестицій протягом 30 років. Сукупний фінансовий ефект для держави оцінювався в понад 1 млрд євро.
Інвестиційна програма мала включати розширення терміналів, модернізацію злітно-посадкової та перонної інфраструктури, впровадження нових систем обслуговування пасажирів та підвищення пропускної спроможності аеропортів. При цьому проект договору критикували за відсутність детального розподілу 300 млн євро інвестицій за окремими етапами та за залежність частини робіт від вирішення майнових питань державою.
Відмова Incheon створює для Чорногорії кілька ризиків. Головний із них — нова затримка модернізації аеропортів, які мають стратегічне значення для туризму. Зростання пасажиропотоку без розширення терміналів і перонів може посилити черги, перевантаження інфраструктури та сезонні збої, особливо в Тіваті.
Країна також ризикує недоотримати заплановані 100 млн євро одноразового платежу та відкласти залучення 300 млн євро приватних інвестицій. Повторний тендер або переговори з іншим учасником можуть зайняти тривалий час, а нові фінансові умови можуть виявитися менш вигідними.
Ще одним негативним фактором стає репутаційна невизначеність. Вихід обраного інвестора вже після ухвалення рішення урядом може викликати у інших міжнародних операторів питання щодо умов конкурсу, правової визначеності та швидкості узгодження великих інфраструктурних проєктів у Чорногорії.
У червні 2025 року міністр фінансів Сербії Сініша Малі заявляв, що Белград зацікавлений в управлінні аеропортами Подгориці та Тівата і готовий запропонувати значні інвестиції. Однак влада Чорногорії тоді повідомляла, що офіційної заявки від Сербії в рамках чинної тендерної процедури не надходило.
Як повідомляє Сербський Економіст, можливий вступ Чорногорії до Європейського Союзу до 2028 року може стати новим фактором зростання цін на нерухомість у країні, особливо в преміальному сегменті на узбережжі.
За оцінками експертів ринку, у інвесторів залишається близько двох років для вкладання коштів у чорногорські об’єкти до того, як європейський статус країни остаточно закріпить вищі ціни. За 20 років незалежності Чорногорії середня вартість прибережної нерухомості зросла з приблизно 1 тис. євро за кв. м до 8–15 тис. євро за кв. м у преміальних брендових резиденціях.
Директорка з продажу комплексу Luštica Bay Ана Злокович вважає, що, виходячи з досвіду інших країн регіону, можливе вступ до ЄС може додати ринку нерухомості Чорногорії ще близько 30% зростання. За її словами, саме очікування членства вже працює як фактор підвищення попиту.
Більш обережну оцінку дає керуючий директор Savills Croatia & Montenegro Кіран Келлехер. Він допускає зростання цін на окремі об’єкти на 30–40 %, але попереджає, що період, коли на чорногорській нерухомості можна було легко подвоїти інвестиції, вже минув. За його оцінкою, частину майбутнього потенціалу ринок уже заклав у ціни.
Головним чинником подальшого зростання експерти називають не лише сам факт євроінтеграції, а й модернізацію інфраструктури. Чорногорію зараз стримують погані дороги, застарілі аеропорти та перевантажені прикордонні переходи, а вирішення цих проблем може зайняти щонайменше п’ять років. Покращення транспортної доступності має збільшити туристичний потік та капіталізацію курортного житла.
Найперспективнішою зоною аналітики називають «золотий трикутник» Котор — Тіват — Герцег-Нові. У Бока-Которській бухті ціни в преміальному сегменті варіюються від 4 тис. до 15 тис. євро за кв. м. Окремий інтерес викликають кам’яні будинки в Старому місті Котора, яке входить до списку ЮНЕСКО: такі об’єкти є дефіцитними, підходять для оренди та, за оцінкою експертів, краще захищені від знецінення.
На Будванській Рів’єрі ціновий діапазон оцінюється в 3–12 тис. євро за кв. м, однак експерти попереджають про ризики перенасичення ринку та надмірної забудови Будви. Бар та Ульцинь залишаються дешевшими напрямками з цінами близько 2–5 тис. євро за кв. м і потенційно вищим відсотковим зростанням завдяки низькій стартовій базі.
Євроінтеграційний фактор для Чорногорії дійсно посилився. За даними Ради ЄС, країна подала заявку на членство у 2008 році, отримала статус кандидата у 2010 році, а переговори про вступ розпочалися у 2012 році. Усі 33 переговорні розділи вже відкриті, з них 16 були тимчасово закриті станом на середину червня 2026 року.
Крім того, 14 липня в Брюсселі має відбутися 28-а Міжурядова конференція щодо вступу Чорногорії, на якій планується тимчасово закрити переговори за розділами 8 — конкуренція та 29 — митний союз. Це підтверджує, що Чорногорія залишається найбільш просунутим кандидатом на вступ до ЄС серед країн Західних Балкан.
https://t.me/relocationrs/3229
Як повідомляє Сербський Економіст, люди з оточення британського політика Найджела Фараджа за останні роки сформували помітні ділові та політичні інтереси в Чорногорії, яку прем’єр-міністр Мілойко Спаїч хоче просувати як майданчик для криптоіндустрії, пише Financial Times.
За даними видання, інтерес до Чорногорії виявляють кілька осіб, пов’язаних із Фараджем та партією Reform UK. Серед них називають криптоінвестора Крістофера Харборна, колишнього скарбника Reform UK Мехрташа Азамі, колишнього керівника відділу комунікацій Фараджа Гавейна Таулера та давнього радника Джорджа Коттрелла. Видання пов’язує їхній інтерес до країни з низькими витратами, сприятливим кліматом, лояльним ставленням до криптосектору та політичними можливостями невеликої балканської економіки.
Харборн, який раніше переказав Фараджу 5 млн фунтів, у 2023 році зареєстрував у Тіваті компанію Longevity Biotech Systems, а Азамі та Таулер також створювали бізнес-структури в цьому місті. Коттрелл, за даними видання, давно працює в Чорногорії через консалтингову структуру Geostrategy; його юристи заперечували звинувачення, пов’язані з імовірною підтримкою політичних кампаній у країні.
Чорногорія стала особливо привабливою для таких гравців на тлі курсу прем’єра Мілойко Спайїча на розвиток криптоіндустрії. Спайїч просував ідею, згідно з якою майнінг і торгівля криптовалютами могли б стати значущою частиною економіки країни.
Увага до Чорногорії посилюється й через її європейську перспективу. Країна подала заявку на членство в ЄС у 2008 році, отримала статус кандидата у 2010 році, а переговори про вступ розпочалися у 2012 році. За даними Ради ЄС, Чорногорія відкрила всі 33 переговорні розділи, а до середини червня 2026 року тимчасово закрила 16 із них і залишається найбільш просунутим кандидатом на вступ до ЄС.
Найджел Фараж — один із найвідоміших британських євроскептичних політиків, колишній лідер UKIP і нинішній лідер Reform UK. Він багато років був одним із головних публічних прихильників Brexit. За даними офіційного сайту британського парламенту, Фараж був депутатом від округу Клактон з 4 липня 2024 року і покинув Палату громад 8 липня 2026 року.
https://telegram.me/relocationrs/3226
Економіка Чорногорії у 2027–2031 роках демонструватиме середньорічні темпи зростання на рівні близько 3%, йдеться в оновленому прогнозі Міжнародного валютного фонду (МВФ).
Згідно з даними телеграм-каналу «Сербський економіст», такі темпи будуть вищими за середні показники як для країн Європейського союзу, так і для держав єврозони, де очікується більш помірне економічне зростання в розглянутий період.
Експерти зазначають, що Чорногорія зберігає позиції однієї з економік Європи, що найбільш динамічно розвиваються, однак поки не входить до числа лідерів регіону за темпами зростання. На їхню думку, для прискорення економічного розвитку та скорочення розриву з найбільш розвиненими країнами ЄС країні необхідно збільшити обсяг інвестицій у виробничий сектор, цифрові технології, інновації та інші галузі з високою доданою вартістю.
Наразі основними драйверами економіки Чорногорії залишаються туризм, будівництво та сфера послуг, однак диверсифікація економіки й розвиток промислового виробництва розглядаються як ключові умови для забезпечення сталого довгострокового зростання та підвищення конкурентоспроможності країни.
