Як повідомляє Сербський Економіст, захід відбудеться в Porto Montenegro, а влада міста вже готує тимчасові обмеження руху, зміни режиму доступу та посилені заходи безпеки.
Президент Чорногорії Яков Мілатович та президент Європейської ради Антоніу Кошта надіслали спільні запрошення лідерам країн ЄС та держав Західних Балкан. Саміт має зібрати європейських лідерів у момент, коли політика розширення знову посідає важливе місце на порядку денному Євросоюзу.
На саміті очікується участь країн Європейського Союзу та 6 держав Західних Балкан: Албанії, Боснії та Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. Саме ці шість економік традиційно входять до формату ЄС – Західні Балкани, який використовується для обговорення європейської інтеграції регіону, реформ, безпеки, інфраструктури, енергетики та економічного зближення з ЄС.
Раніше місцева влада повідомляла про прибуття понад 30 європейських делегацій, однак остаточна кількість може бути більшою з урахуванням представників інститутів ЄС, країн-членів Євросоюзу, країн регіону та супровідних команд.
Для Чорногорії проведення саміту має особливе значення. Мілатович назвав його історичним моментом, оскільки країна вперше приймає таку велику зустріч між Європейським союзом та Західними Балканами.
Тіват у зв’язку з форумом перейде на особливий режим роботи. 4-5 червня в місті очікуються тимчасові обмеження руху, посилені заходи безпеки та зміни доступу в районі Porto Montenegro, де відбудеться саміт. Можливі короткочасні перекриття доріг, насамперед на маршруті від аеропорту Тіват до центру міста, а також особливий режим на вулицях Арсенальській та Істарській.
Частина парковок буде тимчасово звільнена, а аеропорт Тіват адаптує роботу до умов проведення міжнародного форуму. Влада також розглядає зміни в роботі шкіл 4-5 червня і готує для мешканців та гостей міста культурну програму на міській набережній 4 червня.
Головна політична тема саміту — європейська перспектива Західних Балкан. На тлі війни в Україні, посилення геополітичної конкуренції та прагнення ЄС прискорити розширення регіон знову опинився в центрі уваги Брюсселя. Чорногорія та Албанія вважаються найбільш просунутими кандидатами на вступ до ЄС, тоді як Сербія, Боснія і Герцеговина, Косово та Північна Македонія стикаються зі складнішою політичною та інституційною динамікою.
Для економіки регіону саміт важливий не лише як політична зустріч. Очікується, що у фокусі будуть інфраструктурна зв’язаність, доступ до європейських фондів, енергетична безпека, спільний регіональний ринок, транспортні коридори та інвестиції.
https://t.me/relocationrs/2850
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія суттєво посилила правила розрахунків під час купівлі-продажу нерухомості: угоди вартістю понад 10 тис. євро тепер мають здійснюватися через банківську систему країни. Нові вимоги спрямовані на посилення контролю за походженням коштів, боротьбу з відмиванням грошей та підвищення прозорості ринку нерухомості.
Закон поширюється на угоди з нерухомістю на суму понад 10 тис. євро.
Ключова вимога полягає в тому, що оплата за угодою повинна здійснюватися з банківського рахунку або на банківський рахунок, відкритий у Чорногорії. При цьому щонайменше одна зі сторін угоди повинна мати рахунок у чорногорському банку. Це означає, що покупець може переказати кошти з іноземного банку безпосередньо на рахунок продавця в Чорногорії, якщо такий рахунок у продавця є.
Якщо оплата була здійснена до підписання договору, нотаріус повинен буде запросити банківську виписку, що підтверджує переказ. Простої заяви сторін про те, що розрахунок уже відбувся, буде недостатньо. Це посилює роль нотаріусів і банків як учасників контролю за чистотою угоди.
Фактично Чорногорія закриває простір для неформальних розрахунків на ринку нерухомості, який в останні роки активно приваблював іноземних покупців. За порушення передбачені штрафи в розмірі від 3 тис. до 20 тис. євро.
Для іноземних покупців нові правила означають необхідність заздалегідь перевіряти банківську сторону угоди. Якщо продавець є резидентом Чорногорії та має місцевий банківський рахунок, покупець, як правило, зможе оплатити об’єкт SWIFT-переказом зі свого закордонного рахунку. Однак у складніших випадках — наприклад, якщо продавець є нерезидентом, угода проходить через юридичну особу або сторони хочуть контролювати розрахунки через рахунок покупця — може знадобитися відкриття рахунку в чорногорському банку.
Банки при цьому можуть запитувати документи про походження коштів: підтвердження доходів, продаж активів, інвестиційні документи або інші джерела капіталу. Це відповідає загальній логіці європейського фінансового комплаєнсу, хоча Чорногорія поки що не є членом ЄС.
Для ринку нерухомості Чорногорії ефект буде подвійним. З одного боку, нові правила можуть ускладнити та уповільнити угоди, особливо для нерезидентів, які звикли до більш гнучких схем розрахунків. З іншого боку, підвищення прозорості може зміцнити довіру банків, нотаріусів та іноземних інвесторів до ринку, особливо на тлі очікувань вступу Чорногорії до ЄС.
Чорногорія залишається одним із найпопулярніших ринків нерухомості на Адріатиці для іноземних покупців. Попит підтримують покупці з країн Європи, Туреччини, Росії, України, Ізраїлю та Балканського регіону.
https://t.me/relocationrs/2843
Як повідомляє Сербський економіст, президент Чорногорії Яков Мілатович закликав призупинити процес передачі аеропортів Подгориці та Тівата у концесію, заявивши, що чинна модель може завдати державі збитків на сотні мільйонів євро.
У заяві кабінету президента йдеться, що уряд реалізує концесійну процедуру для компанії Aerodromi Crne Gore за моделлю, підготовленою ще у 2019 році, хоча вартість аеропортів і пасажиропотік з того часу істотно зросли. Мілатович вважає, що нинішній процес не відображає реальну вартість активів, не захищає інтереси держави і залишає працівників аеропортів без достатніх гарантій.
Кабінет президента направив захиснику майнових та правових інтересів Чорногорії запит про терміновий правовий та фінансовий аналіз концесії. У заяві підкреслюється, що йдеться про стратегічну інфраструктуру, а уряд, за оцінкою Мілатовича, намагається перекласти відповідальність за спірне рішення на парламент.
Влада Чорногорії раніше запропонувала передати аеропорти Подгориці та Тівата в концесію на 30 років південнокорейському консорціуму Incheon Airport Consortium. Уряд стверджує, що після завершення терміну концесії вся інфраструктура залишиться у власності держави, а сукупні вигоди від угоди можуть перевищити 1 млрд євро.
За даними уряду, умови угоди передбачають інвестиції в реконструкцію та розвиток аеропортової інфраструктури, будівництво нових терміналів і модернізацію існуючих потужностей. Прихильники концесії вважають, що без великого зовнішнього оператора аеропорти не зможуть швидко вийти на новий рівень обслуговування та пропускної спроможності.
Мілатович, навпаки, наполягає, що нова угода має враховувати поточну вартість активів. За оцінкою Управління державного майна, вартість Aerodromi Crne Gore становить близько 264,4 млн євро, що майже вдвічі перевищує попередню оцінку 2018 року.
Президент пропонує переглянути умови угоди. Серед параметрів, які, на думку його кабінету, мають бути закладені в чесну модель концесії, називаються мінімальна одноразова виплата не менше 200 млн євро, обов’язкове зростання пасажиропотоку щонайменше на 7% на рік, інвестиції не менше 300 млн євро, збереження існуючих прав працівників та гарантія відсутності технологічного надлишку в перші п’ять років.
Мілатович також попередив, що невдало оформлена концесія може призвести до скорочення кількості рейсів, зростання цін на авіаквитки та звільнень співробітників.
Аеропорти Подгориці та Тівата мають різне значення для економіки. Подгориця є головним діловим та адміністративним авіавузлом, тоді як Тіват є критично важливим для туристичного потоку на узбережжя, включаючи Будву, Котор, Херцег-Нові та інші курортні зони. Тому питання концесії стосується не лише управління аеропортами, а й усієї моделі розвитку туризму, інвестицій та транспортної доступності країни.
https://t.me/relocationrs/2819
Як повідомляє Сербський Економіст, у водах Чорногорії все частіше фіксують сріблястосмугасту рибу-пухир Lagocephalus sceleratus, відому як фугу і належить до числа найбільш небезпечних інвазивних видів Середземномор’я, повідомляє Інститут біології моря Університету Чорногорії.
Науковий радник Інституту біології моря Олександр Йоксимович заявив, що мова вже не йде про випадкові знахідки. За його словами, цей вид присутній біля узбережжя Чорногорії майже десять років і вже сформував стійку популяцію в Адріатичному морі.
Нещодавно фугу знову виявили біля узбережжя Будви: риба потрапила в рибальську сітку. Фахівці попереджають рибалок і туристів, що таку рибу не можна вживати в їжу і не слід намагатися самостійно її обробляти або готувати.
Головна небезпека пов’язана з тетродотоксином — сильним нейротоксином, який може міститися в органах, шкірі та тканинах цієї риби. Дослідження виду Lagocephalus sceleratus в Адріатиці підтверджують наявність тетродотоксину, при цьому токсин є небезпечним для людини при вживанні риби в їжу.
Експерти підкреслюють, що термічна обробка не робить таку рибу безпечною. Тому основна практична порада для рибалок і відпочивальників — не вживати знайдену рибу, не продавати її та повідомляти про знахідки профільним службам або Інституту біології моря.
Поширення фугу в Адріатиці пов’язують з потеплінням морської води та змінами в екосистемі Середземного моря. Вид походить з Індо-Тихоокеанського регіону і поширюється в Середземномор’ї як інвазивний вид, зокрема через Суецький канал. У 2025 році вчені також повідомили про знахідку цієї риби біля узбережжя Хорватії, що стало одним із найпівнічніших підтверджень її присутності в Середземномор’ї.
Для Чорногорії поява стійкої популяції фугу має не тільки екологічне, а й економічне значення. Риба може завдавати шкоди місцевому рибальству, потрапляти в сітки, пошкоджувати улов і створювати додаткові ризики для туристичних регіонів узбережжя. Особливо вразливими можуть бути Будва, Бока-Которська бухта, Бар та інші зони, де рибальство і туризм тісно пов’язані з морською екосистемою.
Як повідомляє Сербський Економіст, ринок довгострокової оренди житла в Чорногорії у 2026 році увійшов у фазу охолодження: після бурхливого зростання попередніх років надлишок пропозиції почав змінювати баланс на користь орендарів.
Зараз студії в Чорногорії в середньому пропонуються за ціною 300–400 євро на місяць, однокімнатні квартири — 400–800 євро, двокімнатні — 600–1 200 євро, будинки — від 1 000 євро. У преміальному сегменті вілли та елітні об’єкти можуть коштувати від 2 000 до 10 000 євро на місяць і вище.
Основними причинами стагнації на ринку стали зменшення кількості іноземних мешканців, які залишаються в країні на тривалий термін, та накопичене насичення пропозиції. За словами представника місцевого агентства нерухомості, власники житла все частіше стикаються з тим, що квартири залишаються порожніми довше, ніж рік тому, а орендарі отримують більше простору для переговорів щодо ціни та умов.
Ринок перестає працювати за моделлю 2022–2024 років, коли власники могли швидко здавати об’єкти на тлі напливу іноземців та обмеженої пропозиції. Тепер у низці локацій орендарі дедалі частіше обирають між кількома варіантами, домагаються знижок або вимагають кращих умов щодо договору, меблів та комунальних платежів.
Для Чорногорії цей зсув важливий не тільки для сектору житла, але й для ширшої моделі попиту, яка в останні роки багато в чому спиралася на приплив іноземців, релокантів та інвесторів. Якщо кількість довгострокових орендарів і надалі скорочуватиметься, частина власників може активніше переводити квартири в короткострокову оренду або переглядати цінові очікування в бік зниження.
https://t.me/relocationrs/2698
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорський Ульцинь прийняв групу українських дітей, які втратили одного або обох батьків внаслідок війни. Як повідомило міністерство з прав людини та меншин Чорногорії, для 40 українських дітей та викладачів, які їх супроводжували, було організовано восьмиденний відпочинок із додатковими заходами та факультативними екскурсіями.
За даними відомства, програма була реалізована у співпраці з посольством України в Чорногорії, муніципалітетом Ульциня та Туристичною організацією Ульциня. Дітям показали місто, його природні пам’ятки та історичні місця, а також організували прогулянки околицями.
Для Чорногорії такі ініціативи мають не тільки гуманітарне, а й суспільно-політичне значення. Чорногорія з 2022 року залишається однією з найбільш відкритих для українців у розрахунку на чисельність власного населення, а підтримка дітей, які постраждали від війни, підсилює образ Чорногорії як одного з найбільш залучених партнерів України на Балканах.
За даними ООН, з початку війни до країни в’їхали понад 200 тис. громадян України, хоча значна частина згодом поїхала далі. Наразі, за різними оцінками, у Чорногорії проживає не менше 10 тис. громадян України. Це робить Чорногорію важливим гуманітарним і соціальним центром для українців в Адріатичному регіоні, незважаючи на відносно невеликий розмір самої країни.
https://t.me/relocationrs/2677
