Як повідомляє Сербський Економіст, угорські правоохоронні органи вилучили рекордну для країни партію кокаїну вагою 522 кг, повідомила поліція Угорщини за підсумками прес-конференції.
За даними поліції, партія була виявлена в порту Чепель у Будапешті серед вантажу бананів. Слідчі перевірили близько 7 тис. коробок і знайшли 438 блоків кокаїну загальною вагою 522 кг. Орієнтовна вартість партії на чорному ринку становить близько 43 млн євро. Угорська влада назвала це найбільшим вилученням кокаїну в історії країни.
В операції брали участь угорське Національне бюро розслідувань, Податкова та митна служба Угорщини, німецькі правоохоронні органи, а також партнери в Чехії та Словаччині.
Поліція також повідомила про затримання кількох підозрюваних. Угорські правоохоронці вважають, що країна стає одним із логістичних центрів, через які великі партії наркотиків із Південної Америки розподіляються далі по регіону.
Міжнародні контейнерні перевезення кокаїну за останні роки різко зросли. Якщо раніше основні потоки йшли через великі порти Нідерландів та Іспанії, то тепер вантажі все частіше направляються також до Південної та Центральної Європи, включаючи порти Чорногорії. Звідти партії можуть перенаправлятися до інших країн регіону.
Угорщина не має морських портів, проте активно використовується як транзитна країна завдяки залізничним і автомобільним сполученням з Німеччиною, Румунією, Словаччиною, Чехією та Балканами. Чорногорія, що має вихід до Адріатичного моря, також регулярно згадується в європейських розслідуваннях як один із найчастіших пунктів транзиту нелегальних вантажів у регіон.
https://t.me/relocationrs/2944
Як повідомляє Сербський Економіст, Чорногорія готує нові правила для домашніх виробників ракії та інших міцних алкогольних напоїв у рамках адаптації законодавства до вимог ЄС. Навіть невеликі виробники, які виготовляють напій лише для власного споживання, будуть зобов’язані зареєструватися в Митній службі та задекларувати перегінне обладнання.
Норми містяться в проекті нового закону. Закон має почати застосовуватися після вступу Чорногорії до Європейського Союзу.
Згідно з проектом, фізична особа зможе виробляти до 50 літрів міцного алкогольного напою з фруктів на рік на домогосподарство без сплати акцизу. Однак такий напій можна буде використовувати лише для власного споживання, членів сім’ї та гостей. Продаж домашньої ракії в цьому режимі буде заборонено.
Виробник, який планує випускати понад 50 літрів на рік або продавати напій, повинен буде зареєструватися вже як мала дистилерія та сплачувати акциз. Для міцних алкогольних напоїв зберігається ставка 1 250 євро за гектолітр чистого алкоголю. Це відповідає 12,5 євро за літр чистого спирту, а для ракії міцністю близько 50% — приблизно 6,25 євро за літр готового напою.
Проект також передбачає статус малої дистилерії. Така дистилерія зможе виробляти до 1 500 літрів чистого алкоголю на рік, що еквівалентно приблизно 3 000 літрів ракії міцністю 50%. Для таких виробників застосовуватиметься пільгова ставка — 50% від стандартного акцизу на міцні алкогольні напої.
Нові правила суттєво посилюють контроль за домашнім виробництвом. Малий виробник повинен буде подати заяву до територіального підрозділу Митної служби за місцем проживання не пізніше ніж за вісім днів до початку виробництва. У заяві потрібно буде вказати об’єм перегінного апарату та місце виробництва.
Якщо виробник перевищить ліміт 50 літрів без повідомлення митниці або почне продавати напій без реєстрації та акцизного обліку, вся вироблена партія вважатиметься незаконною. У цьому випадку митний орган зможе нарахувати акциз на весь обсяг, а не тільки на перевищення ліміту.
За порушення передбачено кілька видів санкцій. По-перше, грошові штрафи за відсутність реєстрації, неподання повідомлення, перевищення дозволеного обсягу та продаж без акцизного оформлення. Опубліковані матеріали не наводять точну шкалу штрафів у євро, але вказують, що новий закон окремо закріплює такі санкції.
По-друге, порушнику можуть нарахувати несплачений акциз на весь обсяг виробленого алкоголю. Також передбачається нарахування відсотків на суму несплаченого акцизу.
По-третє, Митна служба зможе вилучити незаконно вироблений алкоголь і прийняти рішення про його продаж або знищення. Цей захід застосовуватиметься у випадках, коли виробництво визнано незаконним через перевищення ліміту, відсутність повідомлення або продаж без реєстрації.
По-четверте, митниця зможе опечатати або конфіскувати обладнання для виробництва міцних алкогольних напоїв. Такий захід передбачений, якщо перегінний апарат не зареєстрований або використовується для виробництва понад дозволений обсяг та продажу без акцизного обліку.
Для Чорногорії ця тема має не лише податкове, а й соціальне значення. Домашнє виробництво ракії є поширеною традицією в сільських районах країни та на Балканах загалом. Тому нові правила можуть викликати невдоволення частини домогосподарств, які звикли виробляти напій для особистого споживання без складної реєстрації.
Влада, у свою чергу, розраховує зробити ринок більш прозорим, обмежити нелегальний продаж міцного алкоголю та привести акцизну систему до європейських норм.
https://t.me/relocationrs/2919
Чистий приплив прямих іноземних інвестицій до Чорногорії у першому кварталі 2026 року становив 75,6 млн євро, що майже на 40% менше, ніж за аналогічний період минулого року, коли він сягав 122,2 млн євро, свідчать дані Центрального банку Чорногорії.
При цьому телеграм-канал «Сербський економіст» повідомляє, що загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, що надійшли в країну, знизився незначно — на 2,5%, до 206,5 млн євро. Основний тиск на підсумковий показник справило зростання виведення капіталу: іноземні інвестори вивели з Чорногорії 130,9 млн євро проти 89,5 млн євро роком раніше.
Таким чином, дані ЦБ показують не стільки різке падіння інтересу до Чорногорії з боку іноземних інвесторів, скільки посилення зворотного руху капіталу. Гроші в країну продовжують надходити, однак одночасно збільшуються деінвестування компаній, повернення позик, раніше наданих місцевим фірмам, та виведення коштів через продаж нерухомості.
Найбільший обсяг виведення капіталу в першому кварталі припав на інвесторів з Туреччини — 24,8 млн євро. З цієї суми 21,1 млн євро було пов’язано з виведенням коштів з компаній у Чорногорії, ще близько 3 млн євро — з продажем нерухомості.
На другому місці опинилися інвестори з Сербії, які вивели 17,5 млн євро. 8,3 млн євро припало на продаж нерухомості в Чорногорії, 3,7 млн євро — на купівлю нерухомості за кордоном, ще 3,2 млн євро — на виведення коштів із компаній. За ними йшли інвестори з ОАЕ з 17 млн євро.
Зростання виведення капіталу особливо важливе для Чорногорії, оскільки економіка країни традиційно сильно залежить від іноземних інвестицій, насамперед у нерухомість, туризм, будівництво та пов’язані з ними послуги. В останні роки помітну роль на ринку відігравали інвестори з Туреччини, Сербії, Росії, країн ЄС та Близького Сходу.
Зниження чистого припливу може стати сигналом для влади про необхідність більш уважно оцінювати якість інвестицій. Для економіки важливий не тільки обсяг надходжень, але й те, наскільки вони залишаються в країні, створюють робочі місця, підтримують продуктивність і формують довгострокову податкову базу.
Як повідомляє Сербський Економіст, іноземний попит на нерухомість у Чорногорії стає більш диверсифікованим: громадяни Сербії та США активізують свою діяльність, тоді як частка російських покупців поступово зменшується, як свідчать дані ринку та опитування місцевих експертів.
Ще кілька років тому російські покупці були однією з ключових груп іноземних інвесторів у чорногорську нерухомість, особливо на узбережжі — у Будві, Тіваті, Которі, Херцег-Нові та Барі. Однак після 2022 року їхня активність почала скорочуватися через санкції, проблеми з банківськими переказами, обмеження на переміщення капіталу, невизначеність щодо статусу резидентів та зміни геополітичного фону.
На цьому тлі зростає значення покупців із Сербії. Для сербських громадян Чорногорія залишається зрозумілим і близьким ринком: немає мовного бар’єру, сильні сімейні та ділові зв’язки, а узбережжя традиційно сприймається як напрямок для відпочинку, купівлі другого житла та оренди. Сербські покупці особливо активні в сегменті квартир для сезонного проживання та об’єктів, які можна здавати туристам.
Американський попит також став помітнішим. Покупців із США приваблюють відносно нижчі ціни порівняно з ринками ЄС та Середземномор’я, можливість отримання посвідки на проживання через нерухомість, розвиток туристичної інфраструктури та зростання впізнаваності Чорногорії як європейського напрямку для релокації, віддаленої роботи та інвестицій.
За даними ринкових оглядів, серед найбільш активних іноземних покупців нерухомості в Чорногорії зараз називаються громадяни Сербії, Туреччини, США, Росії та Німеччини. При цьому активність російських і німецьких покупців істотно знизилася.
Українські покупці також зберігають присутність на ринку Чорногорії, хоча їхня роль не є домінуючою. Для громадян України Чорногорія залишається зрозумілим напрямком для релокації, купівлі житла для проживання, сезонного відпочинку та інвестицій. За оцінками учасників ринку, українці частіше розглядають нерухомість у прибережних містах та в Подгориці, орієнтуючись як на власне проживання, так і на можливість здачі житла в оренду. Ринкові оцінки вказують, що у 2024-25 роках громадяни України забезпечували близько 10% іноземних покупок нерухомості в Чорногорії.
Ціни на нерухомість у Чорногорії продовжують сильно залежати від локації. У середньому по ринку нова житлова нерухомість у 2026 році оцінюється приблизно від 2,2 тис. євро за кв. м, але на узбережжі рівень цін значно вищий. У популярних прибережних містах стандартні квартири зазвичай продаються в діапазоні 1,7–3,5 тис. євро за кв. м, а в більш ліквідних і туристичних локаціях — 3–5 тис. євро за кв. м.
У Тіваті, особливо поруч із Porto Montenegro, ціни на квартири часто знаходяться в діапазоні 3,5–5,5 тис. євро за кв. м, а преміальні об’єкти можуть коштувати дорожче. У Будві новобудови зазвичай оцінюються приблизно в 3-4,2 тис. євро за кв. м, готове житло — близько 2,8-3,8 тис. євро за кв. м. У Которі ціни на якісні об’єкти можуть наближатися до 3,5-4 тис. євро за кв. м, а в окремих прибережних та історичних локаціях бути вищими.
Внутрішні райони та частина Подгориці залишаються доступнішими за узбережжя. У столиці середня ціна в останні роки наблизилася до 2 тис. євро за кв. м, тоді як у менш туристичних містах та північних районах можна знайти об’єкти значно дешевше.
Для місцевих жителів зростання іноземного попиту має подвійний ефект. З одного боку, він підтримує будівництво, зайнятість, послуги, оренду та податкові надходження. З іншого — підвищує ціни на житло, особливо в прибережних містах, де купівельна спроможність місцевого населення значно нижча за можливості іноземних інвесторів.
https://t.me/relocationrs/2905
Як повідомляє Сербський Економіст, туристичний потік до Чорногорії в I кварталі 2026 року знизився майже на 4% на тлі різкого падіння кількості гостей із Туреччини та триваючого скорочення російського сегмента, повідомляє статистичне управління Monstat.
У січні-березні 2026 року Чорногорія прийняла 169 419 тис. туристів, які здійснили 1,079 млн ночівель у всіх видах розміщення. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року кількість туристів скоротилася на 6,4 тис., або на 3,8%, а кількість ночівель — на 41 тис., або на 3,7%.
Головним фактором зниження став турецький ринок. За даними Vijesti, у I кварталі громадяни Туреччини здійснили 60,359 тис. ночівель проти 114,477 тис. роком раніше. Таким чином, показник впав на 54 тис. ночівель, або на 47%. Особливо сильне падіння зафіксовано у приватному розміщенні: кількість ночівель турецьких громадян знизилася з 95,043 тис. до 44,744 тис.
Туроператори пов’язують спад з подіями кінця жовтня 2025 року, коли після інциденту в Подгориці за участю іноземних працівників з Туреччини та Азербайджану відбулися напади на майно та бізнеси турецьких громадян. Після цього уряд Чорногорії тимчасово ввів візовий режим для громадян Туреччини. У грудні 2025 року безвізовий режим було відновлено, але вже у скороченому форматі: термін перебування без візи зменшили з 90 до 30 днів.
Російський сегмент також продовжив скорочуватися. Тільки в приватному розміщенні громадяни Росії в I кварталі 2026 року здійснили 317 тис. ночівель проти 370 тис. роком раніше. Падіння склало 53 тис. ночівель, або 14%. За два роки російський турпотік до Чорногорії вже істотно скоротився: у 2023 році туристи з РФ здійснили близько 3,7 млн ночівель, а у 2025 році — близько 2,4 млн.
Частина втрат була компенсована іншими ринками, насамперед Сербією. За даними Vijesti, кількість ночівель гостей із Сербії в I кварталі зросла майже на 50 тис. порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також збільшилася кількість ночівель туристів з Албанії, Німеччини та Боснії і Герцеговини, однак цього виявилося недостатньо, щоб перекрити падіння турецького та російського потоків.
Сербія залишається одним із ключових туристичних ринків для Чорногорії. За даними Національної туристичної організації Чорногорії, у 2025 році громадяни Сербії забезпечили 18,1% приїздів іноземних туристів, посівши перше місце серед зовнішніх ринків. У приватному розміщенні частка сербських туристів за ночівлями у 2025 році склала 25,6%, що також робить Сербію одним із головних джерел попиту для чорногорського туристичного сектору.
Українські туристи також входять до значущої групи гостей Чорногорії, особливо в приватному розміщенні. За даними Monstat за 2025 рік, на туристів з України припало 4,7% ночівель іноземних туристів в індивідуальному розміщенні, що порівняно з часткою Туреччини в цьому сегменті — 4,9%.
Офіційна місячна статистика показує, що в березні 2026 року в колективному розміщенні Чорногорії було 56 306 тис. прибуття та 123 913 тис. ночівель. Іноземці забезпечили 71,9% усіх ночівель, а основна частина припала на морські курорти — 72,4%. Серед іноземних туристів у березні лідирували гості з Сербії — 5 980 тис. прибуття, далі йшли Албанія, Німеччина, Китай, Туреччина, Росія та Україна.
https://t.me/relocationrs/2901
Як повідомляє Сербський Економіст, захід відбудеться в Porto Montenegro, а влада міста вже готує тимчасові обмеження руху, зміни режиму доступу та посилені заходи безпеки.
Президент Чорногорії Яков Мілатович та президент Європейської ради Антоніу Кошта надіслали спільні запрошення лідерам країн ЄС та держав Західних Балкан. Саміт має зібрати європейських лідерів у момент, коли політика розширення знову посідає важливе місце на порядку денному Євросоюзу.
На саміті очікується участь країн Європейського Союзу та 6 держав Західних Балкан: Албанії, Боснії та Герцеговини, Косово, Чорногорії, Північної Македонії та Сербії. Саме ці шість економік традиційно входять до формату ЄС – Західні Балкани, який використовується для обговорення європейської інтеграції регіону, реформ, безпеки, інфраструктури, енергетики та економічного зближення з ЄС.
Раніше місцева влада повідомляла про прибуття понад 30 європейських делегацій, однак остаточна кількість може бути більшою з урахуванням представників інститутів ЄС, країн-членів Євросоюзу, країн регіону та супровідних команд.
Для Чорногорії проведення саміту має особливе значення. Мілатович назвав його історичним моментом, оскільки країна вперше приймає таку велику зустріч між Європейським союзом та Західними Балканами.
Тіват у зв’язку з форумом перейде на особливий режим роботи. 4-5 червня в місті очікуються тимчасові обмеження руху, посилені заходи безпеки та зміни доступу в районі Porto Montenegro, де відбудеться саміт. Можливі короткочасні перекриття доріг, насамперед на маршруті від аеропорту Тіват до центру міста, а також особливий режим на вулицях Арсенальській та Істарській.
Частина парковок буде тимчасово звільнена, а аеропорт Тіват адаптує роботу до умов проведення міжнародного форуму. Влада також розглядає зміни в роботі шкіл 4-5 червня і готує для мешканців та гостей міста культурну програму на міській набережній 4 червня.
Головна політична тема саміту — європейська перспектива Західних Балкан. На тлі війни в Україні, посилення геополітичної конкуренції та прагнення ЄС прискорити розширення регіон знову опинився в центрі уваги Брюсселя. Чорногорія та Албанія вважаються найбільш просунутими кандидатами на вступ до ЄС, тоді як Сербія, Боснія і Герцеговина, Косово та Північна Македонія стикаються зі складнішою політичною та інституційною динамікою.
Для економіки регіону саміт важливий не лише як політична зустріч. Очікується, що у фокусі будуть інфраструктурна зв’язаність, доступ до європейських фондів, енергетична безпека, спільний регіональний ринок, транспортні коридори та інвестиції.
https://t.me/relocationrs/2850
