Найбільший український мобільний оператор “Київстар” збільшив EBITDA у третьому кварталі 2026 року на 18,7% – до 8,4 млрд грн, тоді як виручка зросла на 26,5% – до 15,6 млрд грн, йдеться у квартальному звіті компанії в п’ятницю.
“Цей квартал демонструє, як розширюється “Київстар”. Це зростання забезпечує ресурси для подальшого розширення: за дев’ять місяців вільний грошовий потік збільшився на 57%. Наша мережа продовжувала працювати навіть у найскладніших умовах”, – наводяться в документі слова СЕО та президента “Київстар” Олександра Комарова.
“Київстар” оцінює зростання виручки за третій квартал 2026 року в доларах на 17,5% – до $349 млн, а прибуток EBITDA на 10,3% до $189 млн.
Чистий прибуток у третьому кварталі цього року склав $99 млн, проти чистого збитку $89 млн в третьому кварталі 2025 року, прибуток на акцію – $0,36, тоді як у третьому кварталі 2025 року показник складав $0,41.
Дохід від цифрового напрямку зріс на 68,9% – до $76 млн, що становить 21,7% від загальної виручки групи. Показник EBITDA цифрового напряму збільшився на 74,2% – до $31 млн, а маржа склала 40,7%.
Що стосується виручки від телекомунікацій та інфраструктури, то вона за третій квартал цього року зросла на 8,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $273 млн, або на 16,7% в гривневому еквіваленті.
Капітальні витрати у третьому кварталі цього року скоротилися на 25,6% – до $66 млн, тоді як інтенсивність капітальних витрат за останні 12 місяців знизилася з 29,% до 24%.
Зазначається, що вільний грошовий потік становив $83 млн (у третьому кварталі 2025 року склав $34 млн), а за дев’ять місяців цього року – $274 млн, що на 56,8% більше. Грошові кошти та їх еквіваленти становили $436 млн, а чиста ліквідність без урахування лізингу склала $350 млн.
У звіті уточнюється, що “Київстар” підвищує прогноз на 2026 рік і тепер очікує зростання доходу на 15-17% у доларах, або на 22-24% в гривнях. Також очікується зростання EBITDA на 10-12% у доларах та на 18-20% в гривнях.
Водночас в “Київстарі” додали, що інтенсивність капітальних інвестицій залишатиметься на незмінному рівні – 21-24%.
Серед іншого, показник ARPU (Average Revenue Per User) в сегменті мобільного зв’язку за третій квартал 2026 року зріс на 14% у порівнянні з третім кварталом 2025 року – до 178,9 грн (в доларах на 13% – до $4). У компанії пояснюють, що це пов’язано із сприянням збільшення обсягу споживання даних на 20%та зростання рівня проникнення 4G до 71,5% ( +4,9 в.п.).
Водночас кількість абонентів послуг широкосмугового доступу до інтернету зросла на 11,3% порівняно з попереднім показником – до 1,3 млн.
“Угода про відкритий доступ (Open Access) з “Укртелекомом” дозволяє “Київстару” надавати послуги домашнього інтернету через волоконно-оптичну мережу “Укртелекому”, що сприяє подальшому розширенню ринкового охоплення групи”, – підкреслили у звіті.
Як повідомляється, загальна кількість абонентів “Київстару” в третьому кварталі 2026 року скоротилася на 3,6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 21,7 млн.
Крім того “Київстар” нарощує цифрові сервіси поряд із телекомом. Кількість їхніх активних користувачів у третьому кварталі становила 29,5 млн (+48,2%), включно з Tabletki.ua, результати якого консолідовано з лютого 2026 року.
Також клієнти мобільного оператора, які користуються кількома сервісами, становлять 40,3% активної бази, тоді як їхній ARPU у 1,5 раза вищий за середній по мобільних абонентах.
Онлайн-сервіс таксі Uklon, якого було консолідовано у звітність “Київстар” у квітні 2025 року, в третьому кварталі 2026 року отримав 1 млрд 497 млн грн виручки, або $33,5 млн. Прибуток EBITDA за звітний період склала 455 млн грн, або $0,2 млн.
Цифрові клієнти Uklon зросло на 6% – до 5,4 млн користувачів, кількість заброньованих поїздок за цей період зросла на 1,5% – до 42,8 млн, завершених доставок – на 26,9% – до 1,5 млн.
Крім того, повідомляється, що медична інформаційна система Helsi на кінець третього кварталу 2026 року отримала виручку 111 млн грн, яка зросла на 47% порівняно з аналогічним періодом 2025 року ( або на 36,5% – до $2,5 млн) . Преміум-підписки на сервіс у ІІІ кварталі цього року склали 136 тис.
Клієнти сервісу мають доступ до 1,7 тис. закладів охорони здоров’я, активних лікарів у системі становить 46 тис. ( зростання на 19,9%), а кількість записів на прийом, зроблені пацієнтами склали 2,3 млн. Загалом кількість цифрових клієнтів сервісу становить 5,2 млн, що зросло на 6,2%.
Сервіс Tabletki.ua, якого було придбано в лютому цього року за $160 млн, у третьому кварталі 2026 року отримав 361 млн виручки або $8,1 млн. EBITDA склала 271 млн грн, або $6,1 млн. Цифрових клієнтів сервісу у ІІІ кварталі цього року становить 6,6 млн. Середньомісячна кількість замовлень досягла 15 млн а валова вартість товарів (GMV) – $397 млн.
Виручка платформи Kyivstar TV в третьому кварталі 2026 року досягла 630 млн ($14,1 млн). Кількість цифрових клієнтів платформи за звітний період становить 3,5 млн (зростання на 32,3%), тоді як кількість сеансів збільшилась на 18,6% – до 784 млн.
Наприкінці жовтня повідомлялось, що “Київстар” оголосив про придбання одного з провідних провайдерів хмарної інфраструктури в Україні GigaCloud майже за 2,28 млрд грн (майже $50 млн) з метою розширити можливості у сфері хмарних рішень для бізнесу.
GigaCloud, заснована у 2016 році, станом на зараз обслуговує понад 1,8 тис. корпоративних клієнтів. Компанія спеціалізується на наданні відповідних сервісів бізнесу. Серед клієнтів компанії – агрохолдинг Kernel, “Нафтогаз” та ін.
За 2025 рік компанія мала виручку у розмірі $14 млн, а EBITDA – $4,7 млн.
“Київстар” за підсумками першого півріччя 2026 року збільшив дохід на 29,1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 28,9 млрд грн, у доларах – на 22,8%, до $662 млн. Чистий прибуток “Київстару” у цей період збільшився на 36,1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 7,1 млрд грн, у доларах – на 28,8%, до $162 млн.
ТОВ “Метінвест Діджитал”, центр IT-експертизи найбільшого українського гірничо-металургійного холдингу “Метінвест”, у січні-вересні поточного року отримало чистий прибуток у розмірі 11,062 млн грн проти чистого збитку 9,894 млн грн за аналогічний період минулого року.
Згідно із проміжним звітом компанії, який є у розпорядженні агентства “Інтерфакс-Україна”, у III кварталі був збиток 8,071 млн грн.
Дохід від звичайної діяльності за цей період знизився на 2% – до 568,320 млн грн.
Нерозподілений прибуток на кінець вересня становив 70,615 млн грн.
Як повідомлялось, “Метінвест Діджитал” у I кв.-2026 отримав чистий прибуток у розмірі 4,505 млн грн проти чистого збитку 13 млн грн за аналогічний період минулого року. Дохід від звичайної діяльності період зріс на 13,2% – до 197,735 млн грн.
ТОВ у I півріччі отримало прибуток 19,132 млн грн проти чистого збитку 21,659 млн грн за аналогічний період минулого року, дохід зріс на 5,4% – до 385,041 млн грн.
У 2025 році було зафіксовано зниження чистого прибутку у 5,3 раза проти 2024 року – до 6,494 млн грн з 34,142 млн грн. При цьому дохід від звичайної діяльності зріс на 0,8% – до 807,236 млн грн з 801,016 млн грн. 2023 рік завершився з чистим збитком 9,525 млн грн.
Кількість працівників на кінець 2025 року становила 700 чол., на кінець 2024 року – 764 чол.
“Метінвест Діджитал” – українська ІТ-компанія, що спеціалізується на цифровій трансформації великого бізнесу і реалізує проєкти в Україні, Європі та Північній Америці. Розробляє, впроваджує і підтримує комплексні ІТ-рішення з розбудови технологічної інфраструктури, розвитку інформаційних систем, стратегічного аутсорсингу, міграції даних, системної інтеграції, кібербезпеки та захисту інформації.
“Метінвест Діджитал” – ІТ-бізнес-партнер групи “Метінвест” – обслуговує понад 30 підприємств холдингу по всьому світу. Є сертифікованим партнером Microsoft (Gold Certified Partner) і SAP (Silver Partner).
ТОВ “Метінвест Холдинг” належить 100% доля ТОВ “Метінвест Діджитал”.
Статутний капітал ТОВ – 78,740 млн грн.
“Метінвест” є вертикально інтегрованою групою з видобувних і металургійних підприємств. Його підприємства розташовані в Україні – в Донецькій, Луганській, Запорізькій і Дніпропетровській областях, а також у країнах Європи. Основними акціонерами холдингу є група “СКМ” (71,24%) і “Смарт-холдинг” (23,76%). ТОВ “Метінвест Холдинг” – керуюча компанія групи “Метінвест”.
Французька компанія Schneider Electric розвиває співпрацю з українськими енергетиками та інженерними організаціями у сфері цифровізації електромереж, автоматизації енергетичної інфраструктури й підвищення надійності електропостачання.
Зокрема, під час Конгресу проєктувальників України, який відбувся 1 жовтня 2026 року в Києві, компанія представила технології управління розподільними електромережами, цифрових підстанцій, моніторингу якості електроенергії та систем накопичення енергії великої потужності.
Як повідомив Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП) 9 жовтня, захід об’єднав інженерів-проєктувальників, науковців і представників енергетичної галузі. Конгрес відкрив генеральний директор ТОВ «Шнейдер Електрік Україна» Михайло Бубнов.
У межах технічної програми фахівці Schneider Electric представили програмні рішення для проєктування систем електропостачання, обладнання низької напруги, інструменти контролю якості електроенергії та технології цифрового управління енергетичними об’єктами.
Зокрема, учасників ознайомили з рішеннями для автоматизованих мереж MicroGrid, концепцією цифрової підстанції Smart RMU, а також контролерами PowerLogic T300/T500 та EasyLogic T150.
Такі технології призначені для дистанційного контролю та управління енергетичним обладнанням, моніторингу стану мереж, оперативного реагування на зміну режимів електропостачання та автоматизації розподілу електроенергії.
Окремим напрямом презентації стали системи накопичення енергії великої потужності, які можуть використовуватися для підвищення гнучкості енергосистем і балансування виробництва та споживання електроенергії.
Для України застосування таких рішень має особливе значення в умовах пошкоджень енергетичної інфраструктури, необхідності відновлення електропостачання та модернізації діючих електричних мереж.
Генеральний директор Schneider Electric в Україні Михайло Бубнов раніше наголошував на значному потенціалі використання цифрових технологій у модернізації української промисловості та інфраструктури.
«В Україні ми бачимо великий потенціал таких рішень у промисловості, енергетиці, інфраструктурі, логістиці та інших галузях», – зазначав Бубнов у коментарі, оприлюдненому 6 жовтня під час обговорення розвитку промислових цифрових технологій.
За його оцінкою, цифровізація виробничих процесів і використання інтелектуальних систем управління можуть сприяти скороченню незапланованих простоїв обладнання, підвищенню ефективності енергоспоживання та оперативнішому ухваленню інженерних рішень.
Практичний інтерес до технологій Schneider Electric демонструють і українські оператори систем розподілу електроенергії.
Зокрема, 4 листопада АТ «Запоріжжяобленерго» повідомило про участь своїх представників у спеціалізованому технічному заході, організованому «Шнейдер Електрік Україна» для операторів систем розподілу.
Під час зустрічі розглядалися технології автоматизації електромереж напругою 6-35 кВ, цифрових підстанцій відповідно до міжнародного стандарту IEC 61850, систем релейного захисту й автоматики, а також диспетчерського управління і телемеханіки.
За словами керівника «Запоріжжяобленерго» Андрія Стасевського, такі рішення можуть бути корисними для підвищення надійності електропостачання прифронтових територій та стійкості розподільних мереж до воєнних викликів.
Schneider Electric також бере участь у модернізації комунальної енергетичної інфраструктури України.
Раніше компанія повідомила про реалізацію проєкту з підвищення енергоефективності систем теплопостачання у 26 українських містах. У межах проєкту підприємства отримали шафи управління насосним та іншим технологічним обладнанням, оснащені частотними перетворювачами.
Обладнання було поставлено теплопостачальним підприємствам у 15 областях України, зокрема Чернігівській, Черкаській, Львівській, Івано-Франківській, Тернопільській, Рівненській, Вінницькій, Хмельницькій, Житомирській, Одеській, Кіровоградській, Херсонській, Сумській, Полтавській та Київській.
За інформацією компанії, впровадження систем автоматизації дозволило підприємствам гнучкіше управляти насосним обладнанням, оптимізувати споживання електроенергії та знизити ризики позапланових зупинок.
Подальший розвиток цифрових рішень для української енергетики Schneider Electric пов’язує з автоматизацією електромереж, розширенням можливостей дистанційного управління, контролем енергоспоживання та впровадженням сучасних технологій накопичення енергії.
Schneider Electric – французька міжнародна компанія у сфері енергетичних технологій, електрифікації, автоматизації та цифровізації. Її продукція використовується в промисловості, енергетиці, будівництві, дата-центрах і комунальній інфраструктурі. Компанія налічує близько 160 тис. співробітників та працює з мережею приблизно 1 млн партнерів у понад 100 країнах.
В Україні Schneider Electric має комерційні підрозділи в Києві, Дніпрі, Львові, Одесі та Миколаєві, а також склад обладнання, проєктне бюро, сервісну підтримку й авторизовані навчальні центри. Українське представництво з 2016 року очолює Михайло Бубнов.
Schneider Electric, Автоматизація, Бубнов, ЕНЕРГЕТИКА, ЦИФРОВІЗАЦІЯ
IDS Ukraine у першому півріччі 2026 року збільшила обсяг продажів через e-commerce у натуральному вираженні на 49%, повідомив генеральний директор групи Марко Ткачук.
При цьому безпосередньо інтернет-платформи та маркетплейси поки що становлять близько 1% загального обсягу продажів компанії. Значна частина електронних замовлень проходить через онлайн-сервіси великих торговельних партнерів IDS Ukraine.
З огляду на розвиток цього каналу компанія оцінює потенційну частку онлайн-продажів у найближчий рік на рівні 5–6% загального обсягу.
Паралельно IDS Ukraine розвиває власну B2B-платформу e-Morshynska для традиційної роздрібної торгівлі. Наразі через неї обслуговується близько 21 тис. торгових точок.
Платформа вже забезпечує близько 10% продажів IDS Ukraine у традиційному роздрібному каналі та дозволяє магазинам самостійно розміщувати замовлення без участі торгового агента.
Цифровізація стала одним із найбільших напрямків капіталовкладень групи. За чотири роки IDS Ukraine спрямувала на цифрову трансформацію та програмне забезпечення 363,4 млн грн. Водночас компанія перебуває на фінальному етапі впровадження ERP-системи для управління запасами та планування поставок.
IDS Ukraine, електронна комерція, РИТЕЙЛ, УКРАЇНА, ЦИФРОВІЗАЦІЯ
Національний поштовий оператор АТ “Укрпошта” приєднується до оновленого державного сервісу “Шлюб онлайн 2.0.”, в межах якого забезпечить міжнародну доставку свідоцтв про шлюб для українців у три етапи до 48 країн Європи та світу, повідомила компанія в понеділок.
“Спільно з Міністерством юстиції України та Міністерством цифрової трансформації України призначений поштовий оператор забезпечить міжнародну доставку свідоцтв про шлюб для українців за кордоном”, – йдеться у релізі “Укрпошти”.
Зазначається, що для національного поштового оператора відповідний проєкт є пілотним. Таким чином, за результатами його впровадження буде визначено умови подальшого масштабування.
Передбачається, що перелік напрямків, строки й вартість доставки буде оприлюднено в межах кожного запуску.
“Із запуском міжнародної доставки весь процес – від подання заяви та проведення відеоцеремонії до отримання готового документа – стане максимально зручним незалежно від країни місцерозташування наречених”, – пояснюють в компанії.
В “Укрпошті” додали, що сервіс “Шлюб онлайн 2.0.” працює в Україні вже два роки. У у 2026 році 40% усіх шлюбів було зареєстровано в електронній формі.
Окремо національний поштовий оператор повідомив, що здійснює обмін відправленнями з 230 країнами й територіями світу.
Покоління Z може стати першим за багато десятиліть поколінням, у якого результати деяких тестів на когнітивні здібності виявилися гіршими, ніж у попередників. На це вказують дослідження у США та Європі, міжнародні освітні тести та дані про так званий зворотний ефект Флінна.
Дискусія знову активізувалася після публікації науково-популярним ресурсом RathBiotaClan матеріалу Is Gen Z the First Generation Less Intelligent Than Their Parents?. Його автор Шибасіс Рат зібрав дослідження, що свідчать про зниження результатів за окремими показниками — математичним та вербальним мисленням, здатністю концентрувати увагу, запам’ятовуванням та розв’язуванням задач.
Однією з нагод для публікації стали слухання Комітету Сенату США з питань торгівлі, науки та транспорту, що відбулися 15 січня 2026 року. Нейробіолог і фахівець у галузі освіти Джаред Куні Хорват представив сенаторам дані про те, що за останні два десятиліття в ряді розвинених країн спостерігається стагнація або зниження показників грамотності, математичних навичок, уваги та здатності до складного міркування.
Більшу частину XX століття результати тестів на інтелект послідовно поліпшувалися від покоління до покоління. Це явище отримало назву ефекту Флінна. Зростання пояснювали поліпшенням харчування та охорони здоров’я, розширенням доступу до освіти, зменшенням кількості дітей у сім’ях та ускладненням середовища, в якому люди ростуть і працюють.
Однак у деяких розвинених країнах цей процес спочатку сповільнився, а потім змінив напрямок.
Одне з найвідоміших досліджень провели норвезькі вчені Бернт Братсберг та Оле Рогеберг. У роботі, опублікованій у Proceedings of the National Academy of Sciences у 2018 році, вони використовували дані про призов до війська та адміністративні реєстри за кілька десятиліть. Порівняння братів у межах одних і тих самих сімей дозволило авторам зробити висновок, що як попереднє зростання, так і подальше падіння результатів значною мірою пов’язані зі змінами середовища, а не з генетичними змінами населення.
У липні 2026 року Братсберг та його колеги опублікували в PNAS нове дослідження на основі даних 579 379 норвезьких чоловіків, народжених у 1967–1991 роках. Воно показало, що розширення середньої освіти певний час могло маскувати більш загальну негативну тенденцію результатів когнітивних тестів. Після того як зростання охоплення освітою сповільнилося, зниження стало помітнішим у різних соціальних групах.
Американські дані дають схожий, хоча й складніший результат.
Дослідники Північно-Західного університету проаналізували результати 394 378 американців, які проходили онлайн-тестування в рамках проєкту SAPA у 2006–2018 роках. Результати з вербального мислення, матричних завдань та числових послідовностей з часом погіршувалися. При цьому просторове мислення, навпаки, поліпшувалося.
Саме тому одна з авторок дослідження Елізабет Дворак застерігала від твердження, що американці просто «стають дурнішими». За її словами, зміна результатів тестування не обов’язково означає відповідну зміну загальної розумової здатності. Воно може відображати зміну навичок, мотивації, освіти або здатності виконувати конкретний тип тестових завдань.
Це принципово важливе застереження і для оцінки покоління Z. Сучасні молоді люди можуть гірше показувати себе в одних типах когнітивних завдань і водночас краще — в інших, наприклад, під час обробки візуальної інформації або використання цифрових інструментів.
Іншим серйозним джерелом даних є міжнародна програма OECD PISA, в рамках якої перевіряються знання та здатність застосовувати їх у 15-річних школярів.
Між PISA 2018 і PISA 2022 середній результат з математики в країнах OECD знизився на рекордні 15 балів, а з читання — на 10 балів. При цьому результати з природничих наук істотно не змінилися. OECD наголошує, що погіршення результатів з читання почалося ще до пандемії COVID-19, тому пояснити весь тренд лише закриттям шкіл у 2020–2021 роках неможливо.
Водночас сама ОЕСР не зводить проблему до смартфонів чи комп’ютерів. Організація зазначає, що причини зниження освітніх результатів численні, а грамотне використання цифрових технологій викладачами може, навпаки, сприяти розвитку цифрової грамотності та здатності критично оцінювати інформацію.
Саме тут починається найбільш суперечлива частина дискусії.
Хорват пов’язує погіршення деяких показників із швидким проникненням ноутбуків, планшетів та інших цифрових пристроїв у сферу освіти. У його письмових свідченнях перед Сенатом стверджується, що надмірне навчання за допомогою екранів може погіршувати концентрацію, глибину обробки інформації та запам’ятовування, особливо якщо цифрова технологія просто замінює традиційне навчання, не пропонуючи кращої педагогічної методики.
Однак на основі наявних даних не можна зробити висновок, що смартфони є єдиною або навіть доведеною головною причиною зворотного ефекту Флінна.
На результати одночасно можуть впливати якість шкільної освіти, зміна навчальних програм, соціальне середовище, пандемія, сон, фізична активність, харчування, способи споживання інформації та зміна мотивації до проходження стандартизованих тестів.
Тому коректніше говорити не про доведене «падіння інтелекту покоління Z», а про спостережуване зниження результатів за низкою когнітивних та освітніх показників у кількох розвинених країнах.
Навіть таке обережніше формулювання має серйозне економічне значення.
Навички читання складних текстів, математичного аналізу, концентрації та розв’язання нестандартних завдань безпосередньо впливають на людський капітал. В умовах поширення штучного інтелекту значення цих навичок може не зменшуватися, а зростати: людині необхідно не тільки отримувати готову відповідь від машини, а й оцінювати її правильність, помічати помилки та самостійно формулювати складні завдання.
Якщо зниження окремих когнітивних показників дійсно має стійкий характер, наслідки можуть проявитися у продуктивності праці, якості професійної освіти, здатності освоювати складні професії та інноваційному потенціалі економіки.
Але існує й протилежна можливість: цифрове середовище не стільки знижує інтелект, скільки змінює структуру навичок, роблячи менш затребуваними одні форми обробки інформації та розвиваючи інші. Саме це питання сьогодні залишається відкритим.
Матеріал RathBiotaClan корисний насамперед як науково-популярний огляд, що зібрав в одному місці кілька досліджень та публічні виступи Джареда Куні Хорвата. Сам RathBiotaClan позиціонує себе як індійську платформу наукової освіти та медіа, зареєстровану в Індії як micro services enterprise в системі MSME/Udyam. Засновник ресурсу Шибасіс Рат спеціалізується на популяризації досліджень у галузі біології та суміжних наук.
RathBiotaClan не є рецензованим науковим журналом. Тому його публікацію правильніше використовувати як відправну точку, а не як самостійний доказ того, що покоління Z стало менш інтелектуальним.
Найважливішими первинними джерелами для цієї теми є дослідження в PNAS та журналі Intelligence, статистика OECD PISA та матеріали слухань Сенату США. Саме вони дають змогу перевірити основні твердження популярної публікації.
