Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує збільшення дефіциту поточного рахунку України з 5,4% ВВП у 2023 році до 8,1% і 14,3% ВВП у 2024 і 2025 роках відповідно, йдеться в оновленому глобальному економічному огляді (WEO), опублікованому у вівторок.
Раніше, у червні цього року, Фонд оцінював дефіцит поточного рахунку наступного року в 5,8% ВВП, у 2026 році – в 6,9% ВВП.
МВФ пов’язує розширення дефіциту поточного рахунку зі стійкими потребами в імпорті під час війни, впливом нестачі робочої сили на експорт і зменшенням обсягу грантового фінансування. На думку Фонду, ці негативні чинники переважатимуть над сприятливим впливом морських шляхів, що налагодилися, приватних переказів і реструктуризації боргу.
В опублікованих після п’ятого перегляду програми розширеного фінансування EFF матеріалах зазначено, що дефіцит поточного рахунку в першому півріччі 2024 року збільшився до $8,6 млрд порівняно з $1,8 млрд у першому півріччі минулого року. Основною причиною МВФ назвав зниження надходження грантів від партнерів.
Тим часом торговельний баланс товарів погіршився на 8% у річному вимірі, оскільки високий рівень імпорту з оборонної та енергетичної галузей компенсував обсяг експорту (особливо продукції сільського господарства та залізної руди). Тоді як баланс послуг, навпаки, покращився із зупинкою прикордонних блокад і скороченням обсягів зняття готівкових коштів українцями за кордоном.
МВФ прогнозує, що після падіння на 15,4% у 2023 році експорт у 2024-му зросте на 15,7%, а у 2025-му – ще на 6,2%. Водночас імпорт, який зріс 2023 року на 21,5%, цього року збільшиться ще на 14,4%, а наступного – на 7%.
За оцінками Фонду, приріст прямих іноземних інвестицій цього року сповільниться до 2% ВВП з 2,6% ВВП минулого року, а 2025-го лише незначно прискориться – до 2,1% ВВП.
Водночас завдяки значній зовнішній фінансовій підтримці, яка зберігається, МВФ прогнозує зростання резервів країни з $40,5 млрд торік до $42,6 млрд цьогоріч і $44,9 млрд – у 2025-му.
Дефіцит на ринку соняшнику в Україні продовжує підштовхувати ціни догори, через зменшення обсягів виробництва цієї олійної культури порівняно з минулим роком українські заводи відчувають нестачу сировини, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Ціна на соняшник уже перевищила 23 тис.грн/т, і за сезонною моделлю середня ціна може досягти 24 тис.-24,5 тис. грн/т наприкінці жовтня. Це пов’язано з великою кількістю контрактів на олію за дефіциту сировини”, – зазначили аналітики і додали, що переробним заводам не вдалося накопичити запаси, як це було раніше.
За інформацією експертів, більшість олійнопереробних заводів закуповує соняшник і одразу ж спрямовує його на переробку. Якщо раніше у переробників були запаси на жовтень-листопад, то зараз багатьом підприємствам не вистачає покриття навіть на поточний місяць. Це зумовлює зростання цін і жорстку конкуренцію між заводами, які намагаються закупити необхідний обсяг соняшнику.
У “Пуску” прогнозують, що з урахуванням нинішніх тенденцій і сезонності на ринку можна очікувати нових рекордних цін, які можуть перевищити історичні максимуми, зафіксовані 2020 року.
Питання перезавантаження влади в Україні залежить від дефіциту фінансів, сказав у неділю на прес-конференції в Києві президент України Володимир Зеленський.
“У нас є розмова з прем’єр-міністром. І вона базується виключно на дефіциті грошей. Якщо відповідний дефіцит продовжуватиметься, ми робитимемо все, щоб інфраструктура, і це не тільки про Кабмін ідеться, щоб інфраструктура управління нашої держави зменшилася”, – сказав він.
“Зменшення кількості міністерств, зменшення кількості міністрів, скоординоване управління. Тому тут у нас абсолютно відкритий діалог, і ми до цього готові. Я думаю, що показником буде розуміння, що в нас буде навесні. Трохи пізніше, місяць-два, будемо все розуміти”, – сказав Зеленський.
Дефіцит державного бюджету України у грудні 2023 року становив рекордні 285 млрд грн порівняно зі 145,1 млрд грн у листопаді та 98,4 млрд грн у жовтні, такі оперативні дані Держказначейства повідомило Міністерство фінансів. Воно уточнило, що за загальним фондом дефіцит підскочив до 274,4 млрд грн зі 162,5 млрд грн у листопаді та 87,7 млрд грн у жовтні. Мінфін зазначив, що касові видатки держбюджету в грудні також стали рекордними і перевищили 548,2 млрд грн порівняно з 337,9 млрд грн у листопаді і 292,1 млрд грн у жовтні.
За загальним фондом видатки зросли до 397,7 млрд грн із 286,3 млрд грн у листопаді та 228,1 млрд грн у жовтні.
Як зазначив Мінфін, у грудні 2023 року надходження до загального фонду держбюджету незначно зросли – до 127,1 млрд грн зі 121,7 млрд грн у листопаді, що, однак, менше за 139,4 млрд грн у жовтні, водночас грантова міжнародна допомога США становила 20,5 млрд грн, тоді як у листопаді її не було, а в жовтні вона становила 42 млрд грн.
Загалом за 2023 рік доходи держбюджету становили 2,67 трлн грн, зокрема загального фонду – 1,66 трлн грн, з яких 425,4 млрд грн – грантова міжнародна допомога (США – 400,5 млрд грн).
Касові видатки держбюджету за минулий рік перевищили 4 трлн грн, зокрема загального фонду – 3,03 трлн грн, або 98% розпису порівняно з 93% місяцем раніше.
За даними Мінфіну, за 2023 рік держбюджет було виконано з дефіцитом 1,33 трлн грн, зокрема загальний фонд – 1,36 трлн грн проти запланованого розписом загального фонду дефіциту 1,83 трлн грн.
2022 року держбюджет було виконано з дефіцитом 911,1 млрд грн, зокрема загальний фонд – 909,5 млрд грн, зокрема в грудні відповідно 99 млрд грн і 101,3 млрд грн, а в довоєнному 2021 році дефіцит загального фонду держбюджету України дорівнював 166,8 млрд грн.
Видатки держбюджету за 2022 рік становили 2,70 трлн грн, зокрема за загальним фондом – 2,41 трлн грн, що на 91,7% перевищувало показник 2021 року. У грудні 2022 року касові видатки бюджету становили 408,8 млрд грн, зокрема загального фонду – 330,5 млрд грн.
До загального фонду держбюджету 2022 року надійшло 1,491 трлн грн, з яких грантове фінансування становило 480,6 млрд грн, тоді як 2021 року доходи становили 1,084 трлн грн. У грудні 2022 року доходи загального фонду дорівнювали 229,2 млрд грн, з яких 138,4 млрд грн становила грантова допомога.
Як повідомлялося, Верховна Рада 6 жовтня затвердила чергові правки до держбюджету-2023 переважно для збільшення видатків сектору безпеки та оборони. Новий розмір видатків держбюджету становив 3 трлн 393,0 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 3 трлн 94,5 млрд грн, тоді як доходів – 1 трлн 416,4 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 253,9 млрд грн. Граничний розмір дефіциту було визначено у 2 трлн 10,35 млрд грн, зокрема за загальним фондом – 1 трлн 834,6 млрд грн.
Детальніше про ситуацію в українській і світовій економіці дивіться у відео на YouTube-каналі “Experts Club” за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=byJnfmie7bM
Підписатися на канал можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Україна 2023 року залучила $42 млрд зовнішнього фінансування тільки на покриття бюджетних потреб і рекордний обсяг запозичень на внутрішньому ринку, повідомив міністр фінансів Сергій Марченко.
“Це дало змогу профінансувати всі необхідні видатки, насамперед сил безпеки та оборони…”, – сказав він на “Business Breakfeast c Володимиром Федориним” у середу.
Міністр висловив сподівання, що будуть виконані плани за доходами, хоча вказав, що у випадку митниці це “менш імовірно”.
Марченко зазначив, що Україна виконала свої зобов’язання за програмою розширеного фінансування з МВФ і макрофінансової допомоги ЄС.
Загалом він констатував, що виконання держбюджету 2023 року видалося набагато спокійнішим.
“Зараз менше турбує навіть не 2024 рік, а 2025”, – відповів глава Мінфіну на запитання про прогноз виконання бюджетних планів наступного року.
Він підкреслив, що необхідно залишатися в програмі з МВФ і домогтися відкриття Ukraine Facility від Євросоюзу, що на 50% розв’яже проблему 2025 року, пов’язану з великою невизначеністю, зокрема через вибори в країнах-партнерах.
За словами Марченка, Україна має вживати заходів для зниження залежності від зовнішніх партнерів.
“Ключ – узгодженість дій урядової команди в широкому сенсі цього слова”, – заявив він.
Як повідомлялося, раніше Марченко вказував, що потребу України в зовнішньому фінансуванні 2024 року вдалося скоротити з початкових $41 млрд до $37,3 млрд завдяки заходам із максимізації доходів держбюджету, активізації внутрішнього ринку запозичень, а також скороченню всіх капітальних витрат держбюджету.
У 2022 році Україна залучила $32,1 млрд зовнішнього фінансування.
Дефіцит чоловіків ставить під загрозу збереження обсягів виробництва, тому підприємства почали залучати жінок на «чоловічі» посади. Про це свідчать результати дослідження трендів на ринку праці, проведеного Конфедерацією роботодавців України.
У Конфедерації роботодавців України відзначили, що після повномасштабного вторгнення стрімко зростає роль жінок в економіці. «Після мобілізації чоловіків до ЗСУ на середніх та великих підприємствах виник значний дефіцит кадрів, тому на вакантні місця переводять жінок. Така практика існує у сферах металообробки та переробки агропродукції на виробництвах з високим рівнем автоматизації, якщо можна швидко провести перенавчання. Часто робота на новій посаді потребує від жінок виконання певних фізичних навантажень. Така практика шириться, зокрема, у меблевій промисловості», – зазначається у дослідженні.
Серед інших нових трендів у Конфедерації роботодавців України відзначили втричі вищий інтерес до заснування бізнесу серед ветеранів, ніж серед пересічних українців. «Роботодавці побоюються, що при працевлаштуванні ветеранів вони зіштовхнуться з важким психоемоційним станом таких працівників (79%), алкогольною чи наркотичною залежністю (25%), конфліктністю (24%). Виходом може бути розвиток індивідуальної зайнятості ветеранів та осіб з інвалідністю. 63,6% опитаних ветеранів заявили, що хочуть мати власну справу. Це утричі більше, ніж у країні загалом у мирному 2018 році», – відзначається у дослідженні з посиланням на оприлюднені раніше соціологічні дослідження.
Серед інших факторів розвитку особистої зайнятості ветеранів – небажання змиритись з їх нинішнім соціальним становищем. «Підприємства фіксують випадки звільнення ветеранів з незрозумілих, на перший погляд, причин. При детальному з‘ясуванні виявляється, що працівник на війні командував підрозділом, а в мирному житті повертається на посаду підлеглого. Часто демобілізованим складно змиритися з тим, що під час служби вони отримували 100 тис грн, а після повернення заробляють 18-20 тисяч грн», – йдеться у дослідженні Конфедерації роботодавців України.
Ще одним трендом на ринку праці називають існуючий високий рівень недовіри між роботодавцями та особами з інвалідністю, на що вказують соціологічні дослідження. В основі недовіри – брак знань роботодавців про цих осіб і не завжди задовільний рівень їх кваліфікації. 61% таких осіб вказали, що їх сприймають як «непрацездатних» та «людей з труднощами в спілкуванні», тому роботодавці не хочуть брати їх на роботу. Недовіра породжує руйнівні явища, які роблять можливим «оренду» трудових книжок для виконання деякими підприємствами на папері 4-відсоткового нормативу з працевлаштування людей з інвалідністю.
«Роботодавці не вірять у спроможність осіб з інвалідністю працювати на достойному рівні, тому не хочуть допускати в компанії людей, яким не довіряють. Хоча доволі багато людей, які недавно отримали статус інвалідності, мають спеціальність, за якою можуть працювати і в новому статусі. Є випадки, коли особи з інвалідністю мають надзвичайно високу кваліфікацію. У рамках проєкту “Разом” ми проводили інтерв‘ю з незрячою дівчиною, яка закінчила Національний університет імені Шевченка з червоним дипломом і синхронно перекладає тригодинні переговори, перебуваючи вдома», – відзначили у Конфедерації роботодавців. «Для осіб з інвалідністю робота надзвичайно важлива, оскільки вона дає певну фінансову свободу і дозволяє відчувати свою затребуваність. Плинність кадрів серед осіб з інвалідністю вдвічі менша, ніж серед працівників без обмежень. Тривалість роботи на одній і тій же посаді суттєво більша», – зазначається у дослідженні.
Очікування негативної реакції суспільства призводить до того, що багато компаній не розголошують клієнтам той факт, що послуги їм надає особа з інвалідністю. Зокрема, це стосується транспортних компаній, хоча сучасні протези дозволяють людям з ампутаціями верхніх або нижніх кінцівок адаптуватися до керування легковими та вантажними авто чи навіть спеціальною технікою.
Залучення на ринок праці осіб з інвалідністю та ветеранів є важливими факторами компенсації дефіциту на ринку праці. Конфедерація роботодавців України розробила найповніший посібник з працевлаштування осіб з інвалідністю, в якому зібрала практичні поради за вимоги законодавства щодо їх залучення на ринок праці.
