“Укрзалізниці” (УЗ) для забезпечення сталої операційної діяльності у 2026 році необхідно перекрити дефіцит ліквідності у розмірі біля 48,8 млрд грн без урахування погашення євробондів, борг за якими планується реструктурувати, повідомив голова правління Олександр Перцовський під час презентації щодо фінансування пасажирських перевезень та моделі запуску програми “УЗ-3000” у п’ятницю.
“Ми пішли на максимально збалансовану модель покриття цього дефіциту: частина забезпечується нашою внутрішньою оптимізацією, частина – тарифними рішеннями, і третя частина – державною підтримкою пасажирських перевезень. Інших реалістичних шляхів пройти ці роки в умовах війни немає”, – підкреслив він.
За його словами, у 2025 році обсяг державного співфінансування пасажирського сегмента становитиме до 13 млрд грн, а у 2026 році зросте до понад 16 млрд грн.
Як зазначив Перцовський, загальний операційний збиток пасажирських перевезень становить близько 24 млрд грн на рік (13 млрд грн – далеке сполучення та близько 11 млрд грн – приміське), і якщо раніше його вдавалося переривати за рахунок прибутку вантажних перевезень, то під час війни це неможливо.
Згідно з презентацією, у цьому році очікуваний збиток сегменту пасажирських перевезень зросте з 18,1 млрд грн минулого року до 18,6 млрд грн цього року, 21,9 млрд грн – наступного року та 24,4 млрд грн – 2027 року.
У тому числі приміські перевезення наступного року, як очікується, принесуть збиток 10,9 млрд грн, внутрішні – 13,4 млрд грн, і лише міжнародні пасажирські перевезення будуть прибутковими – 2,4 млрд грн.
Одночасно УЗ прогнозує, що прибуток від вантажних перевезень зменшиться з 20,4 млрд грн минулого року до 3,2 млрд грн цього року, а вже наступного буде зафіксований збиток 0,6 млрд грн, який збільшиться до 4,8 млрд грн 2027 року.
Причинами такої зміни прибутковості вантажних перевезень названі скорочення обсягів (вугілля – на 4 млн тонн, зерна – на 9 млн тонн після штучного піка 2024 р.) та скорочення відстані перевезень, що веде до втрати 14,5 млрд вантажного доходу, а також зростання витрат (персонал, електроенергія, фінвитрати) при заморожених тарифах, що додає 2,7 млрд грн витрат.
Таким чином прогнозований чистий збиток у наступному році, згідно презентації – 28,64 млрд грн.
Крім того компанія очікує 25,4 млрд грн критичних видатків з відновлення за обсягів амортизації 15,9 млрд грн, 6,4 млрд грн сплати відсотків за євробондами, 4,2 млрд грн погашення кредитів ЄБРР та ЄІБ, що разом і формує дефіцит ліквідності у 48 млрд грн, йдеться у презентації.
У межах власної оптимізації УЗ запропонувала майже 17 млрд грн економічного ефекту у 2026 році, з яких 6,7 млрд грн вже враховано у проєкті фінплану, а ще 10,2 млрд грн планується додатково за рахунок скорочення адміністративних витрат, передачі непрофільних активів, роботи з вантажним ринком та збільшення власних доходів.
Серед кроків оптимізації, згідно презентації, відміна 69 найбільш збиткових приміських маршрутів (до 5 тис. на добу), індексація нерегульованих елементів (комісійний збір, сервісні послуги) та гнучке динамічне ціноутворення на окремі сегменти, що має сумарно дати 6,9 млрд грн.
Також планується оптимізувати чисельність персоналу на 8,3 тис., об’єднати регіональні залізниці, оптимізувати до 1,2 тис. км (менше 5%) мережі із відсутнім чи мінімальним (1-2 пари приміських) рухом.
Серед заходів енергоефективності вказані також їзда в інтервали з найнижчим тарифом, Подвоєння доходів від орени (+100 млн грн), вихід із надлишкових та непрофільних активів, продаж металобрухту (понад 370 тис тонн, що більше, ніж УЗ продала за останні 5 років, та забезпечить компанії 28% ринку брухту), скорочення ремонтів пасажирських вагонів, регіональних поїздів, інфраструктури.
“Укрзалізниця” зазначає, що модель фінансування пасажирських перевезень відповідає європейській практиці Public Service Obligation (PSO), де держава покриває різницю між економічно обґрунтованою собівартістю та тарифами.
Заступник голови наглядової ради УЗ Сергій Лещенко раніше цього тижня повідомив у Верховній Раді, що чистий збиток компанії за 9 місяців цього року склав 7,195 млрд грн.
За його словами, УЗ пропонує з 1 січня наступного року індексувати вантажні тарифи 27,5%, а з 1 липня – ще на 11%.
Обсяг експортних перевезень УЗ у січні-червні 2025 року скоротився на 13,5% – до 38,7 млн тонн, внутрішні перевезення – на 11,7%, до 35,5 млн тонн, тоді як обсяг імпортних перевезень зріс на 5,4% – до 5,3 млн тонн.
Пасажиропотік у першому півріччі 2025 року збільшився на 1,2% – до 13,52 млн.
УЗ 2024 року збільшила виручку на 11,1% – до 102,87 млрд грн, але отримала чистий збиток 2,71 млрд грн проти чистого прибутку 5,04 млрд грн у 2023 році.
Фармацевтична компанія «Санофі» в поточному епідсезоні скоротила поставки в Україну вакцин від грипу – завезла 100 тис. доз, додаткові поставки не плануються.
Як повідомили агентству «Інтерфакс-Україна» у фармкомпанії, минулого епідсезону вона поставила в Україну 250 тис. доз.
«Зменшення поставок вакцини проти грипу виробництва »Санофі” в цьому сезоні пов’язане з тимчасовими труднощами у виробничих процесах, у тому числі з глобальним переходом компанії на виробництво тривалентної вакцини відповідно до оновлених рекомендацій ВООЗ. Зараз триває адаптація технологічних і логістичних процесів, що тимчасово вплинуло на обсяги поставок вакцини в країни північної півкулі, зокрема в Україну. Додаткових поставок вакцини цього року не очікується”, – повідомили в компанії.
Крім того, в компанії повідомили, що від «Санофі» в Україні на епідсезон 2025/2026 року зареєстрованою Міністерством охорони здоров’я залишається саме чотиривалентна вакцина проти грипу, яка і була завезена в кількості 100 тис. доз.
Зараз ЗМІ та соцмережі повідомляють про значний дефіцит вакцин від грипу в поточному епідсезоні. Про відсутність можливості закупити вакцину повідомляють приватні клініки.
Агентство «Інтерфакс-Україна» очікує коментаря щодо ситуації з вакцинами в поточному епідсезоні від МОЗ, ДЕЦ та Держлікслужби.
Як повідомлялося, станом на кінець вересня 2025 року Держмедицина повідомила, що контроль якості пройшли перші 76 тис. доз корейської вакцини «ДжіСі Флю» (GC FLU) виробництва «ДжіСі Біофарма Корп.», імпортером якої виступає ТОВ «Біолабс». Процедуру контролю якості пройшли також 100 тис. доз французької вакцини «ВАКСИГРИП ТЕТРА» (VAXIGRIP TETRA) виробництва «Санофі» “Пастер”, імпортером якої виступає ТОВ «Санофі-Авентіс Україна». На початку жовтня ТОВ «Біолабс» планувало ввезти ще 54 тис. доз вакцини «ДжіСі Флю» виробництва «ДжіСі Біофарма Корп.».
Національний банк України (НБУ) покращив оцінку дефіциту електроенергії в Україні у поточному році з 4% до 3% та у наступному – з 2% до 1% завдяки швидким ремонтам та розвитку розподіленої генерації.
“Швидкі ремонти маневрової генерації й енергетичної інфраструктури, розбудова розподіленої генерації е/е та потужностей ВДЕ на тлі збереження стійкого імпорту е/е дають змогу поліпшити оцінку дефіциту е/е на прогнозному горизонті”, – констатує НБУ в опублікованому Інфляційному звіті за квітень 2025 року, порівнюючи його зі звітом за січень.
На думку Набанку, у 2027 році дефіцит майже зникне (1%).
Таким чином, зазначено у звіті, вплив обмежень енергопостачання на зміну реального ВВП зменшиться, а обсяги щорічного імпорту електроенергії у 2025–2027 роках становитимуть близько $0,5 млрд.
Як повідомлялося, в кінці 2024 року Міністерство енергетики прозвітувало, що сумарна потужність генеруючих установок розподіленої газової генерації, підключених в Україні минулого року, становила 967 МВт, з яких 835 МВт введено в експлуатацію саме в 2024 році.
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Прогноз дефіциту потужності енергосистеми, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Агрохолдинг “Агро-Регіон” розпочав весняно-польові роботи, повідомила його пресслужба у Facebook.
“У роботу включилися усі кластери, зокрема, йде вирівнювання основного обробітку ґрунту — “закриття вологи”. Культури відновили вегетацію, моніторимо їхній стан для подальшого формування заходів по догляду та слідкуємо на виявлення шкідників”, — розповів головний агроном агрохолдингу Юрій Лисак.
Він зауважив, що в останні п’ять років у метровому шарі ґрунту відмічається нестача кількості запасів вологи. Основна причина — недостатня кількість опадів у осінньо-зимовий період.
“Зокрема, з 1 вересня 2024 року по 1 березня 2025 року випало менше 200 мм, хоч в кращі роки випадало 360-400 мм. Подібна ситуація була у 2020 році і 2022 році. Для компанії це не критично, адже знаємо, як діяти у таких ситуаціях”, — резюмував фахівець.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській і Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, які об’єднані у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори – Бориспільський потужністю 73 тис. тонн та Миропільський – 52 тис. тонн.
Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить 200 тис. тонн.
Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить екс-міністру економіки України Айварасу Абромавічусу, у квітні 2021 року отримала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка керує в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.
