Національний банк України (НБУ) покращив оцінку дефіциту електроенергії в Україні у поточному році з 4% до 3% та у наступному – з 2% до 1% завдяки швидким ремонтам та розвитку розподіленої генерації.
“Швидкі ремонти маневрової генерації й енергетичної інфраструктури, розбудова розподіленої генерації е/е та потужностей ВДЕ на тлі збереження стійкого імпорту е/е дають змогу поліпшити оцінку дефіциту е/е на прогнозному горизонті”, – констатує НБУ в опублікованому Інфляційному звіті за квітень 2025 року, порівнюючи його зі звітом за січень.
На думку Набанку, у 2027 році дефіцит майже зникне (1%).
Таким чином, зазначено у звіті, вплив обмежень енергопостачання на зміну реального ВВП зменшиться, а обсяги щорічного імпорту електроенергії у 2025–2027 роках становитимуть близько $0,5 млрд.
Як повідомлялося, в кінці 2024 року Міністерство енергетики прозвітувало, що сумарна потужність генеруючих установок розподіленої газової генерації, підключених в Україні минулого року, становила 967 МВт, з яких 835 МВт введено в експлуатацію саме в 2024 році.
Вплив дефіциту електроенергії на реальний ВВП порівняно з відсутністю дефіциту, % (прогноз до 2024)
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Прогноз дефіциту потужності енергосистеми, %
Джерело: Open4Business.com.ua та experts.news
Агрохолдинг “Агро-Регіон” розпочав весняно-польові роботи, повідомила його пресслужба у Facebook.
“У роботу включилися усі кластери, зокрема, йде вирівнювання основного обробітку ґрунту — “закриття вологи”. Культури відновили вегетацію, моніторимо їхній стан для подальшого формування заходів по догляду та слідкуємо на виявлення шкідників”, — розповів головний агроном агрохолдингу Юрій Лисак.
Він зауважив, що в останні п’ять років у метровому шарі ґрунту відмічається нестача кількості запасів вологи. Основна причина — недостатня кількість опадів у осінньо-зимовий період.
“Зокрема, з 1 вересня 2024 року по 1 березня 2025 року випало менше 200 мм, хоч в кращі роки випадало 360-400 мм. Подібна ситуація була у 2020 році і 2022 році. Для компанії це не критично, адже знаємо, як діяти у таких ситуаціях”, — резюмував фахівець.
Агрохолдинг “Агро-Регіон” володіє земельним банком 39 тис. га у Київській, Чернігівській, Житомирській і Хмельницькій областях. Спеціалізується на рослинництві. До його складу входять 11 компаній, які об’єднані у чотири рослинницькі кластери. Має два елеватори – Бориспільський потужністю 73 тис. тонн та Миропільський – 52 тис. тонн.
Щорічний урожай зернових та олійних культур “Агро-Регіон” становить 200 тис. тонн.
Шведська компанія Lobiu Sala AB, що належить екс-міністру економіки України Айварасу Абромавічусу, у квітні 2021 року отримала від Антимонопольного комітету України дозвіл на купівлю шведської Agro Region Stockholm Holding, яка керує в Україні групою компаній “Агро-Регіон”.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує збільшення дефіциту поточного рахунку України з 5,4% ВВП у 2023 році до 8,1% і 14,3% ВВП у 2024 і 2025 роках відповідно, йдеться в оновленому глобальному економічному огляді (WEO), опублікованому у вівторок.
Раніше, у червні цього року, Фонд оцінював дефіцит поточного рахунку наступного року в 5,8% ВВП, у 2026 році – в 6,9% ВВП.
МВФ пов’язує розширення дефіциту поточного рахунку зі стійкими потребами в імпорті під час війни, впливом нестачі робочої сили на експорт і зменшенням обсягу грантового фінансування. На думку Фонду, ці негативні чинники переважатимуть над сприятливим впливом морських шляхів, що налагодилися, приватних переказів і реструктуризації боргу.
В опублікованих після п’ятого перегляду програми розширеного фінансування EFF матеріалах зазначено, що дефіцит поточного рахунку в першому півріччі 2024 року збільшився до $8,6 млрд порівняно з $1,8 млрд у першому півріччі минулого року. Основною причиною МВФ назвав зниження надходження грантів від партнерів.
Тим часом торговельний баланс товарів погіршився на 8% у річному вимірі, оскільки високий рівень імпорту з оборонної та енергетичної галузей компенсував обсяг експорту (особливо продукції сільського господарства та залізної руди). Тоді як баланс послуг, навпаки, покращився із зупинкою прикордонних блокад і скороченням обсягів зняття готівкових коштів українцями за кордоном.
МВФ прогнозує, що після падіння на 15,4% у 2023 році експорт у 2024-му зросте на 15,7%, а у 2025-му – ще на 6,2%. Водночас імпорт, який зріс 2023 року на 21,5%, цього року збільшиться ще на 14,4%, а наступного – на 7%.
За оцінками Фонду, приріст прямих іноземних інвестицій цього року сповільниться до 2% ВВП з 2,6% ВВП минулого року, а 2025-го лише незначно прискориться – до 2,1% ВВП.
Водночас завдяки значній зовнішній фінансовій підтримці, яка зберігається, МВФ прогнозує зростання резервів країни з $40,5 млрд торік до $42,6 млрд цьогоріч і $44,9 млрд – у 2025-му.
Дефіцит на ринку соняшнику в Україні продовжує підштовхувати ціни догори, через зменшення обсягів виробництва цієї олійної культури порівняно з минулим роком українські заводи відчувають нестачу сировини, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Ціна на соняшник уже перевищила 23 тис.грн/т, і за сезонною моделлю середня ціна може досягти 24 тис.-24,5 тис. грн/т наприкінці жовтня. Це пов’язано з великою кількістю контрактів на олію за дефіциту сировини”, – зазначили аналітики і додали, що переробним заводам не вдалося накопичити запаси, як це було раніше.
За інформацією експертів, більшість олійнопереробних заводів закуповує соняшник і одразу ж спрямовує його на переробку. Якщо раніше у переробників були запаси на жовтень-листопад, то зараз багатьом підприємствам не вистачає покриття навіть на поточний місяць. Це зумовлює зростання цін і жорстку конкуренцію між заводами, які намагаються закупити необхідний обсяг соняшнику.
У “Пуску” прогнозують, що з урахуванням нинішніх тенденцій і сезонності на ринку можна очікувати нових рекордних цін, які можуть перевищити історичні максимуми, зафіксовані 2020 року.
