Ціни на нафту опускаються у вівторок після 4%-го стрибка напередодні через побоювання дефіциту пропозиції на світовому ринку.
У центрі уваги трейдерів залишається ситуація в Лівії, а також засідання ОПЕК+, на якому, як очікується, буде обговорюватися можливість скорочення видобутку.
Вартість жовтневих ф’ючерсів на нафту Brent на лондонській біржі ICE Futures до 8:15 кв у вівторок становить $104,28 за барель, що на $0,81 (0,77%) нижче за ціну на закриття попередньої сесії. За підсумками торгів у понеділок ці контракти подорожчали на $4,1 (4,1%), до $105,09 за барель.
Ціна ф’ючерсів на нафту WTI на жовтень на електронних торгах Нью-Йоркської товарної біржі (NYMEX) становить до цього часу $96,76 за барель, що на $0,25 (0,26%) нижче за підсумкове значення попередньої сесії. На час закриття ринку напередодні вартість цих контрактів збільшилася на $3,95 (4,2%), до $97,01 за барель.
Минулими вихідними в Тріполі відбулися бойові зіткнення між двома збройними формуваннями, в результаті яких загинули понад 30 людей, повідомило агентство Bloomberg. Це викликало побоювання, що на Лівію чекає черговий повномасштабний конфлікт, внаслідок якого постачання нафти на світовий ринок скоротяться. Державна нафтокомпанія National Oil Corp., проте, повідомила у понеділок, що обсяг видобутку нафти в країні залишається на рівні 1,2 млн. барелів на добу.
“Нова хвиля побоювань зниження видобутку в Лівії разом із невизначеністю щодо майбутнього засідання ОПЕК+ забезпечили підтримку нафтовому ринку в понеділок, – зазначає Уоррен Паттерсон, який відповідає за стратегію на сировинних ринках в ING Groep NV. – Однак, без великих перебоїв у постачанні чи інтервенціях ОПЕК+, навряд чи можна чекати суттєвого зростання цін у найближчій перспективі”.
Негативне сальдо зовнішньої торгівлі України товарами в січні-березні 2021 року зросло на 1,4% порівняно з січнем-березнем 2020 року – до $1,315 млрд із $1,296 млрд, повідомила Державна служба статистики (Держстат) у п’ятницю.
Згідно з її даними, експорт товарів з України за звітний період порівняно з аналогічним періодом 2020 року збільшився на 12% – до $13,707 млрд, імпорт – на 11%, до $15,022 млрд.
Держстат уточнює, що в березні порівняно з лютим-2021 сезонно скоригований обсяг експорту зріс на 1% – до $4,829 млрд, імпорту – на 8,5%, до $5,648 млрд.
Сезонно скориговане сальдо зовнішньої торгівлі в березні-2 021 також було негативним і становило $0,819 млрд, що гірше за показник попереднього місяця ($0,424 млрд).
Коефіцієнт покриття експортом імпорту в першому кварталі поточного року становив 0,91 (у першому кварталі-2020 року – 0,90).
Держстат уточнив, що зовнішньоторговельні операції здійснювались із партнерами із 208 країн світу.
Дефіцит зведеного платіжного балансу України в березні 2021 року становив $713 млн, що в 2,5 разу менше, ніж у березні 2020-го ($1,8 млрд), повідомив Національний банк України (НБУ) на своєму сайті.
Згідно з його даними, дефіцит поточного рахунку платіжного балансу в березні становив $62 млн проти $460 млн профіциту в березні-2020.
Зазначається, що за перший квартал 2021 року профіцит поточного рахунку платіжного балансу становив $935 млн проти $2,2 млрд у першому кварталі 2020 року.
НБУ зазначив, що вперше за 15 місяців темпи зростання імпорту товарів перевищили темпи зростання їх експорту і становили 26,7% і 24,8% відповідно.
Згідно з повідомленням, експорт товарів становив $4,8 млрд, і його зростання було зумовлене переважно зростанням експорту мінеральних продуктів (зокрема руд) у 1,8 разу, чорних і кольорових металів – у 1,7 разу, деревини та виробів із неї – у 1,4 разу, промислових виробів – на 26,4%, продукції машинобудування – на 18,4% і продукції хімічної промисловості – на 12,5%.
Водночас спостерігалося скорочення експорту продовольчих товарів на 3,3%, переважно завдяки скороченню експорту зернових на 8,9%.
Обсяги імпорту товарів зросли до $5,8 млрд, зокрема енергетичний імпорт зріс на 19%, а неенергетичний імпорт – на 28%. Зокрема, в 1,6 разу зріс імпорт деревини і виробів із неї, в 1,4 разу – промислових виробів і продукції машинобудування, на 24,8% – продовольчих товарів, на 19,8% чорних і кольорових металів і на 13% – продукції хімпромисловості.
Крім цього, профіцит торгівлі послугами, за оцінками Нацбанку, зріс до $500 млн із $393 млн у лютому 2020 року, оскільки темпи імпорту продовжували скорочуватися (на 6,4%), тоді як експорт зріс (на 3,4%). Основним чинником скорочення імпорту стало скорочення витрат осіб, які подорожують за кордон, і короткострокових мігрантів (в 1,5 разу). Водночас зріс імпорт транспортних (у 21,1%) та інших ділових послуг (1,3 разу). Крім цього продовжувалося зростання експорту комп’ютерних послуг – на 27,9% і послуг із переробки мінеральних ресурсів, які належать іншим країнам (на 15%).
Повну версію буде оприлюднено в економічних випусках агентства.
