Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні в січні-квітні 2026 року збільшився на 1,7% порівняно з аналогічним періодом минулого року, тоді як за результатами трьох місяців зростання становило 1,2%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з оприлюдненими даними, позитивна динаміка була забезпечена виключно галуззю тваринництва, оскільки дані з рослинництва до червня традиційно не формуються.
Основним чинником зростання стали сільгосппідприємства, які наростили обсяги виробництва на 10,5%. Найкращі показники у цьому секторі за підсумками чотирьох місяців продемонстрували Чернівецька (+32,2%), Донецька (30,8%), Закарпатська (30,0%) та Львівська (29,4%) області, тоді як погіршення показників було зафіксовано у чотирьох областях: Херсонській (на 35,4%), Сумській (на 7,6%), Вінницький (на 3,6%) та Миколаївській (на 3%).
У господарствах населення спад виробництва залишився на рівні першого кварталу – 15,7%. Найбільше скорочення в приватному секторі спостерігалося в Донецькій (67%), Закарпатській (48,4%) і Тернопільській (35,9%) областях.
Невелике зростання у господарствах населення було зафіксовано лише у двох областях – Київській (1,0%) та Одеській (0,1%).
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року сільгоспвиробництво в Україні скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком. У січні 2026 року було зафіксовано зростання на 3,2%, проте за підсумками січня-лютого воно сповільнилося до 1,7%.
агровиробництво, ДЕРЖСТАТ, сільське господарство, ТВАРИННИЦТВО
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у першому кварталі 2026 року знизився на 0,5% порівняно з першим кварталом 2025 року після зростання на 3,0% у четвертому кварталі минулого року, 2,1% – у третьому кварталі, 0,7% – у другому та 0,8% – у першому, повідомила Державна служба статистики у вівторок.
Згідно з її даними, порівняно з попереднім кварталом, з урахуванням сезонного фактора, реальний ВВП зменшився на 0,7%, а квартал тому цей показник був позитивним – 0,7%.
Як повідомлялося, Нацбанк наприкінці квітня знизив прогноз зростання реального ВВП у 2026 році до 1,3% з 1,8% у січневому Інфляційному звіті через все ще важкий стан енергосистеми та накопичення негативних економічних ефектів від війни на Близькому Сході. НБУ оцінив зростання ВВП у першому кварталі в 0,2%
Водночас Мінекономіки оцінило зниження ВВП за січень-лютий цього року в 0,2%.
Як повідомлялося, за даними Держстату, у 2025 році зростання ВВП України сповільнилося до 1,8% з 2,9% у 2024 році та 5,5% у 2023 році після падіння на 28,8% у 2022 році – першому році повномасштабної агресії.
Ціни виробників промислової продукції України в березні до попереднього місяця 2026 року виросли на 2,3% після зростання у лютому на 22,3% та на 3,5% у січні, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
“У березні зростання цін передусім було зумовлене підвищенням вартості у сфері добувної промисловості і розроблення кар’єрів на 4,8%”, – відмітили у Держстаті.
Згідно з даними статвідомства, у річному вимірі (відносно березня 2025 року) за підсумками березня 2026 року зростання цін у промисловості прискорилося до 36,6% з 34,5% за результатами лютого та 11,2% – за результатами січня.
Як повідомлялося, у 2025 році ціни у промисловості зросли на 8,2%.
Індекс цін на житло в Україні за підсумками 2025 року сягнув 112,8%, тоді як у 2024 році становив 112,7%, а в 2023-му році – 114,5%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
За її даними, на первинному ринку ціни на житло зросли за підсумками 2025 року на 14,3%, при цьому зростання уповільнилося порівняно з 2024 роком, коли показник становив 15%. При цьому однокімнатні квартири подорожчали на 14,6%, двокімнатні – на 14,1%, трикімнатні – на 13,2%.
Водночас на вторинному ринку минулого року житло подорожчало після зниження цін у 2024 році. Так, “вторинка” у середньому подорожчала на 12%, що на 0,4 процентних пункти (п. п.) вище за показник 2024 року. Однокімнатні квартири на вторинному ринку подорожчали на 12,7%, двокімнатні – на 12,1%, трикімнатні – на 11,8%.
За даними відомства, у четвертому кварталі 2025 року індекс цін на житло становив 113,2%, що майже дорівнює показнику у четвертому кварталі 2024 року (113,1%.) Зокрема, у жовтні-грудні 2025 року на первинному ринку ціни зросли на 13,1% проти 15,8% у жовтні-грудні 2024-го, тоді як на вторинному ринку зафіксовано прискорення темпів росту цін: показник становив 13,3% проти 11,9% відповідно.
У четвертому кварталі 2025 року проти третього індекс цін на житло виріс на 4,4 п. п. – до 104,7%. Зокрема, на первинному ринку житло подорожчало у середньому на 4,3%: однокімнатні квартири – на 4,8%, двокімнатні – на 4,2%, трикімнатні – на 3,7%.
На вторинному ринку в четвертому кварталі 2025 року житло подорожчало на 5% проти 0,3% у третьому кварталі. Однокімнатні квартири зросли в ціні на 5,6%, дво- і трикімнатні – на 5% та 4,5% відповідно.
Державна служба статистики України (Держстат) зараз активно працює над розробкою нового сайту, більш зручного для користувачів, який хоче презентувати восени цього року, повідомив глава Держстату Арсен Макарчук.
«Важливий не тільки продукт, але і його обгортка, подача… Нам потрібно стати ближче і краще в подачі нашого продукту. Він (сайт) повинен стати місцем, де статистика відповідає на питання, дозволяє бачити країну через дані, а не просто вивантажується у форматі excel», – сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Макарчук зазначив, що відповідно до законодавства та сформованої практики в офіційних документах у Держстаті оперують терміном «користувач», але для нього принципово розглядати того, для кого працює статистичне відомство, не як користувача, а як клієнта.
«Що таке клієнт? Власне – економічний агент, який робить усвідомлений вибір на користь використання ваших продуктів або відмови від їх використання, якщо цей продукт не задовольняє. Щоб задовольнити нашого клієнта, нам необхідно надати йому те, що йому потрібно», – підкреслив Макарчук, який очолив Держстат на початку березня, а до цього багато років працював у Національному банку.
За його словами, якщо Держстат не може задовольнити потребу клієнта в даних, то клієнт задовольнить її в якомусь іншому місці, нехай і з гіршою якістю даних, тоді як державне статвідомство залишиться «за бортом».
Як приклад новий глава навів оцінку індексу споживчих цін, яку він хотів би прискорити, тому що деякі клієнти можуть використовувати замість офіційної статистики веб-скрейпінг – автоматизований процес збору великих обсягів даних в Інтернеті.
Іншим прикладом Макарчук назвав оцінку чисельності населення, яку Держстат з об’єктивних причин не публікує з 2022 року, і тому багато клієнтів – від центральних органів виконавчої влади до міжнародних організацій – спираються на певні свої оцінки, як, наприклад, Інститут демографії з оцінкою від 28 до 34 млн.
“Свої оцінки проводить Світовий банк, Міжнародний валютний фонд. Які методології під капотом, ми не знаємо. Це багато в чому припущення, а не точні оцінки, але за відсутністю нашого продукту використовують інші. І загроза в тому, що в якийсь момент у нас не залишиться клієнтів. Якщо ми не будемо пропонувати хороший продукт, який відповідає їхнім вимогам, вони будуть знаходити інші джерела”, – підсумував Макарчук.
Введення в експлуатацію житла в Україні за підсумками січня-червня 2024 року збільшилося на 27% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 4 млн 566,6 тис. кв. м, повідомила Державна служба статистики.
Згідно з повідомленням, у містах у першому півріччі введено в експлуатацію 2 млн 421,2 тис. кв. м житла, що на 24,4% вище за показник першого півріччя минулого року. У сільській місцевості введено на 10,8% більше житла – 2 млн 145 тис. кв. м.
Загалом у січні-червні в експлуатацію введено 55 тис. квартир, що на 24,2% більше, ніж у першому півріччі 2023 року. При цьому 38,3 тис. квартир введено в багатоквартирних будинках. У містах введено 34,3 тис. квартир, у селах – 20,6 тис.
За підсумками шести місяців найбільше житла введено в Київській області – 958,1 тис. кв. м, або 11 тис. квартир (21% загального обсягу), що перевищує показник аналогічного періоду 2023 року на 35,5%. Далі йде Львівська область – 437,5 тис. кв. м, або 4,8 тис. квартир (відповідно 9,6% і +23,3%); Івано-Франківська – 322,7 тис. кв. м, або 3,8 тис. квартир (7,1%, +29,2%); Вінницька – 274,2 тис. кв. м, або 4 тис. квартир (6%, -42,7%).
У Києві в першому півріччі було введено в експлуатацію 628,4 тис. кв. м житла, або 9,3 тис. квартир (13,8%, +13,3%).
За даними Держстату, найбільше зростання обсягів введення житла в січні-червні зафіксовано в Донецькій області, де показник зріс у шість разів до аналогічного періоду 2023 року, – до 10,9 тис. кв. м (0,2% від загального обсягу), а також у Запорізькій області – “плюс” 488,2%, до 25,8 тис. кв. м (0,6%).
Дані наведено з урахуванням житла, введеного згідно з тимчасовим порядком прийняття в експлуатацію будинків, зведених без дозволу на виконання будівельних робіт, а також без урахування тимчасово окупованих РФ територій і частини території, де ведуться/велися бойові дії, нагадує Держстат.
Як повідомлялося, за підсумками 2023 року введення в експлуатацію житла в Україні зросло на 3,8% порівняно з 2022 роком – до 7 млн 380,7 тис. кв. м.
