Державна служба статистики України у 2025 році відновила застосування адміністративних штрафів за порушення під час подання статистичної звітності після того, як у 2023 та 2024 роках не було винесено жодної відповідної постанови.
За даними Opendatabot, у 2025 році Держстат виніс 30 постанов на загальну суму 5,1 тис. грн. Для порівняння: у 2022 році їх було 21, а в 2023–2024 роках — жодної.
Повернення штрафів пов’язане з відновленням обов’язкової статистичної та фінансової звітності. Держстат офіційно повідомив, що з 5 липня 2025 року подання звітності знову стало обов’язковим для підприємств, установ, організацій та підприємців, які включені до державних статистичних спостережень.
Компанії, які користувалися військовими пільгами та не подавали необхідні відомості у 2022–2025 роках, мали закрити накопичену звітність протягом трьох місяців — до 5 жовтня 2025 року. Одночасно було відновлено звичайні граничні терміни подання поточних звітів.
При цьому практика накладення штрафів у 2025 році виявилася вкрай нерівномірною. Усі 30 постанов припали лише на п’ять регіонів: по вісім отримали респонденти у Вінницькій, Закарпатській та Івано-Франківській областях, п’ять — у Миколаївській та одну — у Луганській.
За ненадання статистичних даних, порушення термінів, подання недостовірної або неповної інформації передбачена адміністративна відповідальність. За даними Opendatabot, штраф для посадових осіб та ФОП становить 170–255 грн, а при повторному порушенні може бути вищим.
У 2026 році обов’язок щодо подання звітності продовжує діяти. Держстат опублікував окремий календар звітності на 2026 рік і надає компаніям можливість перевірити необхідні форми через сервіс «Моя звітність».
Джерело: Opendatabot, публікація від 14 серпня 2026 року; Державна служба статистики України.
Одяг та взуття в Україні в липні 2026 року подешевшали на 4,8% порівняно з червнем і на 5,6% порівняно з липнем минулого року, свідчать дані Державної служби статистики. Одяг за місяць подешевшав на 5,8%, а в річному вимірі — на 5,4%. Взуття подешевшало відповідно на 3,5% та 6,1%.
Порівняно з груднем 2025 року вся група «одяг та взуття» подешевшала на 4,5%, у тому числі одяг — на 6,5%, взуття — на 2%.
У січні–липні 2026 року ціни на одяг та взуття в середньому були на 5,5% нижчими, ніж за аналогічний період 2025 року. При цьому загальний індекс споживчих цін за ці два періоди зріс на 7,8%.
Одяг та взуття, таким чином, залишаються однією з найбільших груп споживчого кошика, де Держстат фіксує зниження цін на тлі загальної інфляції.
Вартість водопостачання в Україні в липні 2026 року зросла на 31,9% порівняно з червнем, а каналізації — на 29,8%, свідчать дані Державної служби статистики. У річному вимірі водопостачання подорожчало одразу на 52,1%, каналізація — на 48,8%. Аналогічне зростання зафіксовано й порівняно з груднем 2025 року.
У результаті вся група «житло, вода, електроенергія, газ та інші види палива» у липні подорожчала на 1,6% за місяць і на 4,5% порівняно з липнем минулого року.
Вартість вивезення сміття зросла на 5,1% за місяць і на 16,2% за рік. Утримання будинків та прибудинкових територій подорожчало на 5,8% у річному вимірі.
При цьому статистична вартість електроенергії, природного газу, гарячої води та опалення в липні не змінилася ні порівняно з червнем, ні в річному вимірі.
Таким чином, липневий стрибок комунального компонента був насамперед пов’язаний із різким підвищенням вартості водопостачання та каналізації.
Індикатор ділової впевненості на українському ринку будівництва у третьому кварталі 2026 року зріс на 4 процентні пункти (п.п.) порівняно з другим кварталом — до «мінус» 21,1%, повідомила Державна служба статистики (Держстат). Згідно з даними опитування компаній будівельної галузі, проведеного відомством, оцінка поточного обсягу замовлень покращилася на 6,3 п.п. – до «мінус» 35,2%. Так, 60% опитаних компаній оцінили свій поточний обсяг замовлень як нормальний для сезону, 38% — як недостатній.
Підвищення цін на свої послуги за підсумками третього кварталу поточного року очікують 61% респондентів. Зниження вартості будівельних робіт прогнозують лише 2% респондентів, а 36% не очікують жодних змін у ціновій політиці.
Згідно з даними Держстату, компанії-учасниці опитування забезпечені замовленнями в середньому на шість місяців, що відповідає довоєнному показнику на початку 2022 року.
Статистичне відомство зазначає, що в третьому кварталі 2026 року негативний вплив на будівництво матимуть нестача робочої сили (53,6%), фінансові обмеження (47,9%), недостатній попит (20,7%) та інші фактори (42,3%).
Скорочення чисельності працівників у липні–вересні очікують близько 25% опитаних компаній, тоді як 56% вважають, що їхня чисельність залишиться незмінною, а 19% прогнозують розширення штату.
За даними Держстату, 43% респондентів відзначили зростання обсягу виконаних будівельних робіт у минулому кварталі, 22% заявили про скорочення обсягів.
Опитування показало, що для 98% українських будівельних компаній досить складно передбачити майбутній розвиток бізнес-ситуації.
Статистичні дані наведено без урахування тимчасово окупованих РФ територій та частини територій, де ведуться (велися) бойові дії.
Станом на 1 липня 2026 року поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) на сільськогосподарських підприємствах України зросло на 4% порівняно з аналогічною датою минулого року – до 955,2 тис. голів, тоді як у господарствах населення скоротилося на 35% – до 811,8 тис. голів, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Державної служби статистики (Держстат).
За даними Держстату, станом на 1 липня 2026 року в Україні утримувалося 1,767 млн голів ВРХ, зокрема 941,2 тис. корів.
Близько 54% поголів’я ВРХ утримувалося на сільськогосподарських підприємствах, ще 46% – у господарствах населення.
На підприємствах налічувалося 396,6 тис. корів, що на 4% більше, ніж рік тому, тоді як у господарствах населення їх кількість скоротилася на 29% – до 544,6 тис. голів.
“Поголів’я корів скорочується переважно в присадибному секторі, але залишається відносно стабільним у промисловому. Скорочення поголів’я ВРХ є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. З 2014 року поголів’я корів у промисловому та присадибному секторі скоротилося майже втричі, а ситуацію додатково погіршили повномасштабне вторгнення РФ та несприятлива кон’юнктура ринку”, – наголосили в АВМ.
Асоціація зазначила, що на відновлення поголів’я негативно впливають низькі закупівельні ціни на молоко, зростання виробничих витрат, релокація ферм із прифронтових регіонів, а також адаптація до екологічних і фітосанітарних вимог ЄС.
За оцінкою АВМ, без модернізації молокопереробних підприємств і підвищення закупівельних цін існує ризик подальшого скорочення поголів’я, оскільки фермери активніше реалізують худобу на тлі високих світових цін на яловичину.
За даними Держстату, найбільше поголів’я корів у промисловому секторі зосереджене в Полтавській області – 52,8 тис. голів, Черкаській – 46 тис. голів, Чернігівській – 38,8 тис. голів, Київській – 35,6 тис. голів та Вінницькій – 33 тис. голів. Загалом на ці п’ять областей припадає близько 52% промислового поголів’я корів в Україні.
Обсяг виробництва сільськогосподарської продукції в Україні у січні-червні 2026 року зменшився на 1,6% порівняно з аналогічним періодом 2025 року, тоді як за підсумками п’яти місяців зростання становило 1,4%, повідомила Державна служба статистики (Держстат).
Згідно з оприлюдненими даними, негативна динаміка була забезпечена галуззю рослинництва на сільгосппідприємствах, де спад був зафіксований ні рівні 14,8%.
Натомість галузь тваринництва на сільгосппідприємствах продемонструвала зростання на 10,7%.
Найкращі показники господарств всіх категорій у галузі рослинництва у наступних областях: Волинська (80,1%,), Херсонська (54,5%), Дніпропетровська (23,8%), Тернопільська (20,7%), Черкаська (16,3%).
Найсуттєвіший спад виробництва у господарствах всіх категорій з галузі рослинництва зафіксований у Донецькій області (52,6%), Запорізькій (35,6%), Одеській (34,3%).
Найкращі показники господарств всіх категорій у галузі тваринництва у Київській (9,1%), Черкаській (8,2%), Дніпропетровській (6,6%), Чернігівській (7%) та Кіровоградській (5,9%) областях.
Найсуттєвіший спад виробництва у господарствах всіх категорій у галузі тваринництва зафіксований у Донецькій (53,9%), Закарпатській (32,9%) та Херсонській (16,3%) областях.
Як повідомлялося, сільгоспвиробництво в Україні за підсумками 2025 року скоротилося на 6,8% порівняно з 2024 роком.
ВИРОБНИЦТВО, ДЕРЖСТАТ, Рослинництво, сільське господарство, ТВАРИННИЦТВО
