Успішний експорт українського зерна в рамках “Чорноморської зернової ініціативи” допоміг знизити світові ціни і зміцнив продовольчу безпеку, повідомляють у звіті, опублікованому у Twitter Міністерства оборони Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії в п’ятницю.
“Під час цієї ініціативи на світовий ринок надійшло понад 32 мільйони тонн продуктів харчування, а індекс цін на продовольство впав на 23% порівняно з піком у березні 2022 року. Країни, що розвиваються, особливо виграли від зниження цін, а також від прямого імпорту зерна з України”, – ідеться в повідомленні.
Водночас вихід РФ із “Чорноморської зернової ініціативи” призвів до скорочення експорту з України, що, як наголошують у британській розвідці, “є явною спробою призвести до деградації українську економіку та її здатність підтримувати свої військові спроможності”.
У повідомленні наголошується, що сільськогосподарський сектор до війни становив 40% українського експорту і залишається життєво важливим для економіки держави. Загалом експорт продуктів харчування з України 2021 року становив $28 млрд.
“Україна домоглася успіху, використовуючи альтернативні методи експорту зерна, як-от річковий, залізничний та автомобільний транспорт; однак малоймовірно, що це відповідатиме пропускній спроможності чорноморських експортних маршрутів”, – вважають у британській розвідці.
Вітчизняним м’ясопереробним підприємствам необхідно зайнятися експортом своєї продукції. Таку думку висловив засновник ТзОВ «Агро-Інвест» та керівник групи з експорту мʼяса Асоціації «Мʼясної галузі» Ігор Ляховський.
Основним ринком збуту свинини в Україні, як наголошує експерт, зараз виступають ЗСУ, мережі рітейлу та великі переробні підприємства, в той час, як раніше значна частина мʼяса розподілялася на середніх та малих переробників.
«М’ясний бізнес в Україні на межі виживання. Ринок суттєво звузився через зменшення чисельності населення (по різним даним 7-10 млн українців виїхали з країни), доходи покупців мʼяса і мʼясних виробів в Україні зменшилися. В таких умовах порятунком для галузі, яка не дивлячись на війну розвивається, має стати розширення ринків збуту через експорт. Для прикладу, Філіппіни, В’єтнам, КНР, Південна Корея, Японія, Велика Британія, а також країни Євросоюзу – це ринку збуту для вітчизняної мʼясної галузі» – зазначив Ігор Ляховський.
При цьому Ігор Ляховський наголошує, що експорт не настільки важкий і складний, як здається виробникам, які ним ще не займалися. Більшість підприємств м’ясної галузі України працюють на рівні міжнародних стандартів контролю якості та безпеки, а відтак не матимуть проблем зі своєю продукцією на зовнішніх ринках.
«Я впевнений, що наші підприємства успішно з цим справляться при умові відкриття вільного доступу до ринків інших країн компетентними державними органами нашої країни» – підсумував Ігор Ляховський.
Більш детально про розвиток експорту м’яса та м’ясної продукції, експерти обговорять на бізнес-форумі «Зерно. Свині. М’ясо – 2023», який відбудеться 15 вересня в м. Київ, Гольф Центр Київ (вул. Оболонська набережна, 20).
Зареєструватися для участі на форумі та ознайомитися з програмою конференції можна на сайті форуму https://meatindustry.com.ua
Молдова в січні-березні 2023 року наростила в 6,5 раза експорт в Україну алкогольної продукції – до $9,40 млн порівняно з аналогічним періодом минулого року ($1,44 млн), повідомив Національний банк Молдови (НБМ).
“Із часткою 17,6% від загального обсягу експорту Україна стала основним ринком збуту молдавського алкоголю, посунувши на друге і третє місця Білорусь і Румунію з частками 17,1% і 14,5% відповідно”, – процитувало інформацію НБМ молдавське видання mold-street.com.
При цьому Україна опинилася на першому місці серед імпортерів алкоголю Молдови, Росія – на восьмому.
Загалом у першому кварталі поточного року Молдова збільшила експорт алкоголю та етилового спирту на 26,8%, що в грошовому еквіваленті склало $53,47 млн.
Київський аналітичний “Клуб Експертів”, з метою просування українського вина, розпочав серію семінарів-дегустацій. Детальніше про це можна дізнатися за посиланням
Насичений ринок України та її географічне положення роблять нашу країну привабливим ринком збуту для іноземних товарів. Однак, імпортувати товари до України – це складний процес, що вимагає знань про законодавство, міжнародні відносини та процедури митного оформлення. Ці та інші питання розглянули засновник Клубу експертів Максим Уракін президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова у новому ролику на YouTube-каналі “Клуб експертів”.
За словами Максима Уракіна, перш ніж починати імпортувати товари, необхідно провести детальний аналіз ринку та законодавства України та країни-експортера, а також розрахувати всі витрати, пов’язані з доставкою, митним оформленням та податками.
“Це допоможе вам скласти чіткий план дій та уникнути неприємних ситуацій під час реалізації імпортного процесу”, – підкреслив експерт.
Президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова, в свою чергу, також наголошує на необхідності дослідження ринку та перевірки репутації потенційних постачальників.
“Вивчення ринку та перевірка репутації потенційних партнерів можуть допомогти знайти надійного постачальника”, – зазначила вона.
Як підкреслила Євгенія Литвинова, успішний імпорт товарів вимагає ретельного аналіз всіх аспектів майбутньої реалізації бізнес-стратегії імпортера.
“Перед початком імпорту товарів необхідно провести детальний аналіз ринку, вимог законодавства та своїх можливостей, а також прорахувати всі витрати, пов’язані з доставкою, митним оформленням та податками. Це допоможе вам скласти чіткий план дій та уникнути неприємних ситуацій під час реалізації імпортного процесу”, – наголосила Литвинова.
Щодо документів, які потрібно підготувати для імпорту товарів, Євгенія Литвинова, зазначила, що на перший план потрібно поставити контракт між імпортером та експортером, інвойс, транспортний документ (наприклад, накладна або коносамент), сертифікат якості та сертифікат про походження товарів.
“Крім цих основних документів, можуть бути потрібні додаткові документи залежно від характеристик товарів та вимог законодавства України. Зокрема, можуть бути необхідні ліцензії, сертифікати відповідності, дозволи та інші документи, що підтверджують дотримання вимог щодо безпеки, гігієни, екології тощо”, – пояснила вона.
Максим Уракін також підкреслив, що вивчення місцевого законодавства та вибір надійного постачальника є також дуже важливими етапами в процесі імпорту. На думку експертів, для успішної реалізації товарів в Україні потрібно також враховувати ті труднощі, які можуть виникнути вже після їх доставки.
“Навіть якщо товари якісні та цікаві, їх ще потрібно продавати. Але у нас, в Україні, навіть після отримання сертифікатів та відповідних дозволів, продажі можуть бути обмежені через різні митні бар’єри, що призводить до порушення угод. Тому ми радимо нашим компаніям вести детальний аналіз ринку та вимог законодавства. Це дозволить підготувати правильну документацію та дотриматися всіх вимог”, – зазначила Євгенія Литвинова.
Щоб збільшити експортні продажі, експерти рекомендують підвищити якість продукції та надати покупцям більше інформації про свої товари.
“У наш час багато покупців перевіряють якість товару та його відповідність стандартам. Якщо ваша продукція не відповідає вимогам, то її просто не куплять”, – підкреслив Максим Уракін.
У зв’язку з цим, експерти радять зосередитися на розвитку якості товарів та їхньої конкурентоспроможності. Крім того, на думку Максима Уракіна, важливо брати участь у міжнародних виставках та форумах, де можна знайти нових партнерів та встановити контакти з потенційними постачальниками.
Отже, на думку експертів, під час імпорту товарів дуже важливо дотримуватися всіх вимог та норм, визначених законодавством, проводити детальний аналіз ринку та перевіряти репутацію постачальників. Важливо також забезпечити якість товарів та своєчасну доставку та при цьому розглянути всі можливі ризики та витрати. Імпорт товарів може бути дуже вигідним бізнесом, якщо правильно підійти до його організації. Досвідчені експерти радять вивчати ринок та визначати свої можливості, щоб уникнути неприємних ситуацій та забезпечити успішний розвиток бізнесу.
Повне відео можна подивитись за посиланням:
Підписатись на канал “Клуб експертів” можна тут:
IMPORT, URAKIN, ІМПОРТНІ_ТОВАРИ, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, ЛИТВИНОВА, ЭКСПОРТ
На YouTube-каналі «Клуб експертів» вийшло нове відео, в якому київський аналітичний центр «Клуб експертів» та Клуб експортерів України представили спільне дослідження щодо основних ризиків, що стоять перед українськими компаніями в експорті товарів у 2023 році.
Президент Клубу експортерів України Євгенія Литвинова, підкреслила, що експортери повинні розглядати п’ять ключових ризиків для свого бізнесу: валютний ризик, платіжний ризик, виробничий ризик, транспортний ризик та бюрократичний ризик.
«Розуміння цих ризиків є критичним для успішного експорту, особливо в умовах сучасної геополітичної ситуації, експортери повинні розглядати ці ризики й запланувати принаймні на 3 місяці вперед, співпрацюючи з закордонними компаніями», – зазначила Литвинова.
Також експерти розглянули стан українського експорту за останні роки.
«Протягом останнього року ситуація в українському експорті зазнала значних змін. Основними торговими партнерами України стали Польща, Румунія та Туреччина», – пояснив засновник Клубу експертів Максим Уракін.
Він додав, що у 2022 році Україна експортувала товарів на 44 млрд доларів, а це на 35% менше, ніж у попередньому році. Основний прибуток на світовому ринку Україна отримала від експорту зернових та рослинних олій, хоча при цьому експорт металургійної продукції скоротився.
Клуб експертів та Клуб експортерів також наголосили на важливості підтримки українських експортерів в умовах сучасних процесів на світовому ринку.
«Ми рекомендуємо українським експортерам звертатися до наших клубів з питаннями про сертифікацію, вихід на закордонні ринки та відкриття виробництв за кордоном. Ми завжди готові допомогти та проконсультувати», – підкреслила Євгенія Литвинова.
Вона закликала українські компанії бути активними у світовому ринку.
«Ми бажаємо, щоб українські компанії зберігали конкурентоспроможні ціни на свої товари, працюючи з закордонними партнерами. Не вагайтеся звертатися до нас з будь-якими питаннями, пов’язаними з експортом», – додала Литвинова.
Євгенія Литвинова закликала українські компанії не втрачати надію та активно розвивати свої можливості.
«Український експорт має великий потенціал, і ми віримо, що співпраця з Клубом експертів та Клубом експортерів допоможе компаніям реалізувати його», – заявила вона.
На закінчення, спікери зазначили, що наступне вони планують присвятити імпорту та ризикам, пов’язаним з імпортом. Вони закликали всі зацікавлених сторін приєднатися до обговорення та вивчення нових можливостей для розвитку експортно-імпортного бізнесу в Україні.
Також експерти наголосили, що для виходу на нові експортні ринки та перевірки контрагентів по всьому світу пропонуємо українським експортерам розглянути продукти та рішення від Dun & Bradstreet, світового лідера на ринку інформації про юридичних осіб.
Подивитись повне відео можна тут:
Підписатись на канал Клуб експертів можна за посиланням:
IMPORT, ІНКОТЕРМС, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, КЛУБ_ЕКСПОРТЕРІВ, РИЗИКИ_ЕКСПОРТУ, ЭКСПОРТ
Українські підприємства в січні поточного року знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному вираженні на 20,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до $6,368 млн.
Згідно з митною статистикою, оприлюдненою Державною митною службою України в четвер, експорт міді та мідних виробів за вказаний період скоротився на 56,2% – до $6,407 млн.
Крім того, Україна в січні 2022 року знизила імпорт нікелю та виробів із нього на 96,2% порівняно із січнем-2021 – до $312 тис., алюмінію та виробів із нього – на 33,6%, до $26,529 млн. Водночас знизила ввезення свинцю та виробів із нього на 95,4% – до $32 тис., імпорт олова та виробів із нього – на 20,4%, до $172 тис., а також знизила ввезення цинку та цинкових виробів – на 67%, до $2,238 млн.
Експорт алюмінію та виробів із нього за перший місяць 2023 року знизився на 33,7% порівняно із січнем 2022 року – до $6,776 млн, свинцю та виробів із нього – на 41,4% – до $1,633 млн, нікелю та виробів становив $3 тис., тоді як у січні-2022 він був $397 тис.
Експорт цинку минулого місяця був відсутній, тоді як у січні-2022 він становив $220 тис. Експорт олова та виробів у січні-2023 становив $17 тис., тоді як у січні-2022 був відсутній.
Як повідомлялося, українські підприємства у 2022 році знизили імпорт міді та мідних виробів у вартісному виразі на 64,3% порівняно з попереднім роком – до $65,370 млн, їхній експорт знизився на 56,3% – до $90,245 млн. У грудні-2022 мідь і мідні вироби імпортовано на суму $6,107 млн, експортовано – на $6,956 млн.
Крім того, Україна 2022 року скоротила імпорт нікелю та виробів із нього на 49,9% порівняно з 2021 роком – до $59,754 млн (у грудні – $0,668 млн), алюмінію та виробів із нього – на 33,4%, до $340,398 млн ($29,457 млн). Водночас знизила ввезення свинцю і виробів з нього на 66,6% – до $2,839 млн ($12 тис.).
Імпорт олова і виробів з нього впав на 33,5% – до $3,312 млн ($171 тис.), а також скоротилося ввезення цинку і цинкових виробів – на 58,7%, до $38,690 млн ($4,386 млн).
Експорт алюмінію та виробів із нього за 2022 рік знизився на 42,7% порівняно з 2021 роком – до $96,972 млн (у грудні – $6,330 млн), свинцю та виробів із нього – на 68,7% – до $11,970 млн ($1,396 млн), нікелю та виробів – на 73,9%, до $1,268 млн ($0,1 млн).
Експорт цинку за 2022 рік становив $1,331 млн (у грудні – $11 тис.), тоді як у 2021 році він становив $550 тис. Експорт олова та виробів у 2022 році становив $424 тис. (у грудні – $1 тис.) проти $346 тис. за попередній рік.
