Ціни на мідь у вівторок уперше перевищили позначку в $12 тис. за тонну.
Котирування тримісячних ф’ючерсів на мідь на Лондонській біржі металів (LME) до 13:44 кв зросли на 1%, до $12 059 за тонну.
З початку року метал подорожчав приблизно на 37%. Якщо така сама динаміка буде показана за підсумками всього року, це буде найсильніший підйом з 2009 року.
Підтримку котируванням надають серйозні проблеми на деяких родовищах і зміна торгових потоків у зв’язку з тарифною політикою президента США Дональда Трампа.
Можливість введення Трампом мита на мідь виступає одним з головних чинників зростання цін на цей метал. Штати значно наростили її імпорт, що змусило виробничі компанії з інших країн вступити у висококонкурентну боротьбу за метал.
Перебої на великих родовищах у Чилі та Перу і затримки в Індонезії скоротили видобуток на 8-12%, а невисокі темпи розвитку нових проектів обмежують світову пропозицію концентрату.
Крім того, китайські мідеплавильні заводи погодилися на мінімальні в історії нульові тарифи на обробку і рафінування на 2026 рік, що тільки підкреслює обмеженість пропозиції і дає видобувним компаніям додаткову перевагу на переговорах.
Водночас попит у сегментах електромобілів, дата-центрів і електромереж залишається високим, і Goldman Sachs прогнозує більш ніж 60%-ве зростання попиту на мідь у період до 2030 року, пише Trading Economics.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Металургійні підприємства України у листопаді поточного року наростили виробництво сталі на 18,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 641 тис. тонн з 541 тис. тонн, але зменшили на 1,1% до попереднього місяця (648 тис. тонн).
У рейтингу світових виробників цієї продукції, складеному Всесвітньою асоціацією виробників сталі (Worldsteel), Україна посіла 20-те місце серед 70 країн.
За даними Worldsteel, у листопаді-2025 зафіксовано зниження виплавки сталі до листопада-2024 у половині країн першої десятки, окрім Індії, США, Туреччини, Ірану та Бразилії.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками листопада є такою: Китай – 69,870 млн тонн (“мінус” 10,9% до листопада-2024), Індія – 13,713 млн тонн (+10,8%), США – 6,8 млн тонн (+8,5%), Японія – 6,774 млн тонн (-1,6%), РФ – 5,190 млн тонн (-6,6%), Південна Корея – 4,965 млн тонн (-4,8%), Іран – 3,356 млн тонн (+9,2%), Туреччина – 3,312 млн тонн (+10%), Німеччина – 2,841 млн тонн (-2,6%) та Бразилія – 2,8 млн тонн (+0,7%).
Загалом у листопаді поточного року виплавка сталі зменшилась на 4,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 140,130 млн тонн.
За підсумками 11 місяців поточного року перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай – 891,670 млн тонн (-4% до січня-листопада-2024), Індія – 150,062 млн тонн (+10,3%), США – 75,103 млн тонн (+3,2%), Японія – 74,102 млн тонн (-3,9%), РФ – 61,774 млн тонн (-5%), Південна Корея – 56,109 млн тонн (-3,7%), Туреччина – 34,589 млн тонн (+2%), Німеччина – 31,346 млн тонн (-9,3%), Бразилія – 30,788 млн тонн (-1,5%) та Іран – 28,798 млн тонн (+0,1%).
Метпідприємства України за 11 місяців поточного року зменшили виробництво сталі на 3,1% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 6,813 млн тонн з 7,028 млн тонн. Країна посіла 21-те місце.
Загалом у світі у січні-листопаді-2025 виплавка сталі зменшилася на 2% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 662,222 млн тонн.
Як повідомлялося, за підсумками 2024 року перша десятка країн-виробників сталі серед 71 країни мала такий вигляд: Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (-1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (+6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (-3,4%), США – 79,452 млн тонн (-2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (-7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (-4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (+5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (+9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (+5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (+0,8%).
Загалом у минулому році 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж за 2023 рік.
Водночас Україна за весь 2024 рік виробила 7,575 млн тонн сталі, що на 21,6% вище за обсяги за 2023 рік (6,228 млн тонн). Країна перебувала на 20-му місці за підсумками 2024 року.
За 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн (на рівні попереднього року), Індія – 140,171 млн тонн (+11,8%), Японія – 86,996 млн тонн (-2,5%), США – 80,664 млн тонн (+0,2%), РФ – 75,8 млн тонн (+5,6%), Південна Корея – 66,676 млн тонн (+1,3%), Німеччина – 35,438 млн тонн (-3,9%), Туреччина – 33,714 млн тонн (-4%), Бразилія – 31,869 млн тонн (-6,5%) та Іран – 31,139 млн тонн (+1,8%). Загалом у 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі, що на 0,1% менше, ніж за 2022 рік.
Водночас Україна за 2023 рік виробила 6,228 млн тонн сталі, що на 0,6% нижче за обсяги за 2022 рік. Країна перебувала на 22-му місці за підсумками 2023 року.
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай – 1,013 млрд тонн (-2,1%), Індія – 124,720 млн тонн (+5,5%), Японія – 89,235 млн тонн (-7,4%), США – 80,715 млн тонн (-5,9%), РФ – 71,5 млн тонн (-7,2%), Південна Корея – 65, 865 млн тонн (-6,5%), Німеччина – 36,849 млн тонн (-8,4%), Туреччина – 35,134 млн тонн (-12,9%), Бразилія – 33,972 млн тонн (-5,8%) та Іран – 30,593 млн тонн (+8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Загалом за 2022 рік 64 країни виробили 1 млрд 831,467 млн тонн сталі, що на 4,3% менше, ніж за 2021 рік.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
Українські металургійні підприємства в січні-листопаді цього року збільшили виробництво загального прокату, за оперативними даними, на 3,9% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 5,966 млн тонн з 5,741 млн тонн.
Згідно з інформацією об’єднання “Укрметалургпром” у понеділок, виплавка сталі за цей період знизилася на 3,1% – до 6,813 млн тонн. У листопаді було вироблено 589,1 тис. тонн прокату та 641,1 тис. тонн сталі.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
Ціни на мідь у понеділок оновили історичний максимум на побоюваннях дефіциту пропозиції на світовому ринку. Котирування тримісячних ф’ючерсів на мідь на Лондонській біржі металів (LME) до 13:25 кв зросли на 0,3%, до $11 653 за тонну. При цьому під час сесії вони піднімалися до рекордних $11 771 за тонну.
«Дефіцит поставок продовжує провокувати панічні покупки», – цитує The Wall Street Journal слова аналітиків ANZ Research.
Тиск на ринок цього року чинила низка проблем на великих родовищах. Крім того, нарощування запасів у США через побоювання введення владою країни наступного року мит на імпорт рафінованої міді підвищує ризик дефіциту в інших регіонах.
Підтримку цінам також надає обіцянка влади КНР посилити підтримку економіки для стимулювання внутрішнього споживання завдяки «більш проактивній» податково-бюджетній політиці та збереженню «помірно м’якої» грошово-кредитної політики, зазначають аналітики ANZ Research.
Раніше інформаційно-аналітичний центр Experts Club випустив відео присвячене світовому виробництву міді та провідним країнам-виробникам – https://youtube.com/shorts/_h8iU50z8C0?si=a-XkgGEfeUxseQNa
Україна за підсумками 2024 року наростила видиме споживання сталі (apparent steel use) в еквіваленті сирої сталі на 10,9% порівняно з 2023 роком – до 4,423 млн тонн із 3,987 млн тонн.
Згідно з оприлюдненим Worldsteel щорічним збірником, Україна за цей період збільшила видиме споживання сталі у еквіваленті готової продукції на 5,6% порівняно з 2023 роком – до 3,633 млн тонн із 3,439 млн тонн.
При цьому Україна в 2024 році виробила 7,575 млн тонн сталі (у 2023-му – 6,228 млн тонн), обсяг виробництва чавуну минулого року склав 7,090 млн. тонн (6,003 млн тонн), з яких на експорт було поставлено 1,235 млн тонн (1,248 млн тонн).
При цьому споживання сталі на одну особу досягло 117 кг (2023-го – 106 кг/чол.).
У середньому в світі торік видиме споживання сталі (у еквіваленті сирої сталі) на людину становило 228 кг (у 2023-му – 234 кг/чол.), готової продукції – 96 (91) (кг/чол). При цьому світ у 2024 році спожив 1 млрд 750,004 млн тонн сталі, у 2023-му – 1 млрд 777,949 млн тонн.
Україна видобула минулого року 50,584 млн тонн залізної руди (у 2023-му – 27,048 млн тонн), експортувала 35,695 млн тонн (17,749 млн тонн). Експорт металобрухту склав 288 тис. тонн (182 тис. тонн).
У 2024 році Україна експортувала 511 тис. тонн трубної продукції, у 2023 році – 356 тис. тонн, імпортувала – 105 тис. тонн (111 тис. тонн).
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
Світовий рейтинг озброєності населення, складений на основі дослідження Small Arms Survey, показує: до десятки країн з найбільшою кількістю цивільної зброї входять США, Індія, Китай, Пакистан, Росія, Бразилія, Мексика, Німеччина, Ємен і Саудівська Аравія. України в цьому списку немає, проте країна вже до повномасштабного вторгнення Росії належала до числа держав із помітним обсягом зброї у громадян. Аналітичний центр Experts Club проаналізував світову та українську статистику.
Згідно з оцінкою Small Arms Survey за 2017-18 рік, в Україні перебувало близько 4,4 млн одиниць цивільної зброї – приблизно 9,9 ствола на 100 жителів. З них лише близько 800 тис. були офіційно зареєстровані, а близько 3,6 млн належали до нелегального сегменту.
За даними бази Національної поліції, станом на 31 липня 2018 року в країні налічувалося 892 854 зареєстрованих одиниць зброї. Міністерство внутрішніх справ у 2021 році оцінювало парк зброї, що законно належить громадянам, приблизно в 1,3 млн одиниць – на тлі посилення правил і зростання інтересу населення до самооборони після 2014 року.
Повномасштабна війна 2022 року різко змінила картину. На тлі формування територіальної оборони та добровольчих підрозділів держава масово передавала стрілецьку зброю громадянам; паралельно на руках у населення опинилася значна кількість трофейних і нелегальних стволів. Оцінки сьогодні сильно розходяться: за словами глави МВС Ігоря Клименка, у українців може перебувати від 1 до 5 млн одиниць зброї, а низка аналітичних центрів говорить про 4–5 млн одиниць, з яких 2–3 млн можуть перебувати в нелегальному обігу.
Дослідження Small Arms Survey з використанням соціологічних опитувань показують, що до 11% українських домогосподарств можуть мати хоча б одну одиницю зброї, що в масштабах країни дає діапазон від 865 тис. до 1,42 млн озброєних домогосподарств. При цьому частка домогосподарств, які відкрито повідомляють про наявність зброї, у 2023–2024 роках тримається на рівні 5–6%, що вказує і на високий рівень недовіри, і на чутливість теми в умовах війни.
Для наведення порядку Україна запустила Єдиний реєстр зброї. Вже до липня 2024 року 63% домогосподарств, які володіють зброєю, заявили, що частина або вся їхня зброя внесена до реєстру; серед тих, хто знає про систему, 74% стверджують, що зареєстрували всі стволи, проте близько 10% продовжують зберігати незареєстровану зброю.
Таким чином, якщо до війни можна було говорити приблизно про 1,3 млн зареєстрованих одиниць зброї в Україні і в кілька разів більшому масиві нелегальних стволів, то зараз на тлі повномасштабних бойових дій мова йде вже про мільйони одиниць, значна частина яких поступово повинна бути поставлена на облік або вилучена.
Це робить тему контролю над цивільною зброєю однією з ключових для післявоєнної безпеки, реформи правоохоронних органів і переговорів України з ЄС про гармонізацію збройового законодавства.
Джерело: https://expertsclub.eu/ukrayina-na-tli-svitovogo-rynku-czyvilnoyi-zbroyi/
