Президент України Володимир Зеленський заявив, що готовий обговорювати варіант угоди зі США, у якому внески до фонду складаються як 50 на 50.
«Я вважаю, що це чесно. І далі ми можемо вкладати, безумовно, гроші від заморожених російських активів. І це наші гроші. Саме наші. Не з партнерами. А суто українські гроші», – сказав Зеленський на прес-конференції в неділю в Києві.
Він зазначив, що використання доходу від заморожених російських активів дасть змогу робити швидкі інвестиції у спільний фонд.
«І це може дійсно допомогти. Чому я кажу, що це може допомогти? Тому що це може бути швидке інвестування. Ось, наприклад, якщо від ліцензії сьогодні передавати гроші у фонд, то знаєте, скільки ми отримуємо? Десь 60 мільярдів, так, гривень. Мені здається, десь близько 2 мільярдів доларів на рік. Тобто, зараз ви розумієте, чому я не міг визнати борг, якби ви взяли 500 мільярдів і повертали щорічно по 2 мільярди, так? Це 250 років. А гроші від заморожених активів – вони швидкі. Ми можемо взяти, наприклад, 50 мільярдів. Сполучені Штати можуть нам дати допомогу 50 мільярдів, ми наповнимо цей фонд по 50 мільярдів, там буде 100 мільярдів, ми 100 мільярдів вкладатимемо у видобуток і в розвиток української економіки. Так мені це зрозуміло», – пояснив президент.
Він додав, що угоду має бути укладено до того, як президент США Дональд Трамп проведе зустріч із Володимиром Путіним.
«Щоб усе знати, весь задум США, і як ця угода може стати гарантіями безпеки з погляду США, нам потрібно зустрітися і обговорити це. Я вважаю, що ця зустріч має бути справедливою. А значить, до зустрічі Трампа з Путіним», – підкреслив Зеленський.
Благодійний фонд “Надія і Єдність” продовжує активно підтримувати дитячу лікарню “Охматдит”. Завдяки небайдужим українцям та підтримці партнерів фонду, вдалося зібрати значні кошти на закупівлю необхідного обладнання, ліків та матеріалів.
Цього тижня до лікарні було доставлено сучасний апарат штучної вентиляції легень, який дозволить рятувати життя найменшим пацієнтам. Крім того, фонд забезпечив відділення онкології новими ліжками та медичними інструментами. А для дітей, які проходять тривале лікування, було організовано кімнату відпочинку з іграми та розвиваючими матеріалами.
“Ми розуміємо, наскільки важлива для дітей атмосфера, в якій вони перебувають під час лікування, – каже ПІБ, засновник фонду “Надія і Єдність”. – Тому ми прагнемо створити в Охматдиті максимально комфортні умови для маленьких пацієнтів і їхніх батьків”.
Фонд “Надія і Єдність” закликає всіх небайдужих долучатися до благодійної справи і підтримувати дитячу лікарню “Охматдит”. Кожна гривня, кожна дрібниця мають значення і можуть врятувати життя дитини.
Як допомогти:
Разом ми можемо створити майбутнє для кожної дитини!
БЛАГОДІЙНІСТЬ, ДІТИ, ДОПОМОГА, Надія і Єдність, ОХМАТДИТ, ПІДТРИМКА, ФОНД, хвороба
Європейський парламент підтримав створення Українського фонду в розмірі EUR50 млрд на період 2024-2027 рр.; його кошти спрямують на підтримку України та проведення реформ для приєднання країни в майбутньому до Європейського союзу.
Відповідну резолюцію ухвалили у вівторок у Страсбурзі в рамках пленарного засідання Європарламенту. “За” резолюцію проголосували 536 депутатів, “проти” 40, утрималися 39. Загалом у голосуванні взяли участь 615 депутатів.
“Фонд має об’єднати відновлення, реконструкцію і модернізацію з вимогами і процесом вступу до союзу, пов’язавши фінансову підтримку з проведенням реформ та інвестицій з метою вступу (до ЄС)”, – ідеться в документі.
Авторами документа виступили представники комітету з питань закордонних справ Міхаель Галер (Німеччина) і бюджетного комітету Ейдер Гардіасабаль Рубіаль (Іспанія).
Резолюція передбачає, що ЄС підтримуватиме Україну за трьома напрямками. Перший – фінансова підтримка країни для реалізації реформ та інвестицій, а також для підтримки її макрофінансової стабільності. Другий – мобілізація інвестицій і розширення доступу України до фінансування. Третє – допомога на шляху до європейської інтеграції.
Затверджене рішення передбачає, що 33% ресурсів для України виділяють у вигляді грантів, “причому щонайменше 20% призначено для відновлення, реконструкції та модернізації субнаціональних органів влади України, таких як регіони, міста та місцеві спільноти”. Крім того, 20% інвестицій фонду буде спрямовано на “зелені ініціативи”, 15% – малим і середнім підприємствам.
У резолюції передбачено розроблення українським урядом Плану України. Цей план, як наголошується в документі, буде являти собою “послідовні, всеосяжні та адекватно збалансовані заходи з відновлення та модернізації України, що підтримують її економічне, соціальне та екологічне відновлення, сталий розвиток і її прогрес на шляху до вступу в союз”, відповідно до цілей і вимог Українського фонду в EUR50 млрд.
Очікується, що План України, зокрема, надасть іншим донорам основу для визначення пріоритетних областей фінансування відновлення країни.
Діяльність Українського фонду має щорічно оцінювати Єврокомісія.
“Для ефективного моніторингу Україна повинна раз на рік звітувати про хід реалізації заходів. Такі звіти, підготовлені урядом, мають бути відповідним чином відображені в Плані України. Відповідні вимоги до звітності мають бути застосовані до одержувачів фінансування союзу”, – йдеться в резолюції.
Резолюція ЄП закликає і до розробки шляхів “використання заморожених російських активів.
У тексті підкреслюється “важливість роботи з міжнародними союзниками для досягнення цієї мети”. “Це включає в себе забезпечення прогресу в тому, як використовувати заморожені російські активи для допомоги у відновленні України”, – сказано в документі.
Затвердження Європарламентом Фонду для України тепер відкриває шлях до ухвалення Радою ЄС офіційного регламенту, який після публікації в “Офіційному журналі” Євросоюзу набуде чинності.
Раніше пропозицію Єврокомісії про створення Українського фонду було схвалено Радою ЄС на позачерговому засіданні 1 лютого, оскільки на плановому засіданні, яке пройшло в грудні минулого року, прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заблокував це рішення.
Інвестиційна Horizon Capital повідомила про третій етап закриття нового фонду Horizon Capital Growth Fund IV (HCGF IV), за підсумками якого його розмір зріс із $254 млн до $298 млн, повідомила засновниця і CEO компанії Олена Кошарна у Facebook у четвер.
“Нам вдалося залучити понад 65% капіталу приватного сектору від провідних установ, сімейних офісів, фондів та інших інвесторів, а також отримати поповнення в розмірі $10 млн від ЄБРР, що підвищує їхні зобов’язання з $40 млн до $50 млн”, – зазначила вона.
Вона подякувала інвесторам за можливість продовжити фінальний етап залучення інвестицій до 31 грудня 2023 року.
“Horizon Capital твердо вірить в Україну та Молдову, у переконливі інвестиційні можливості від засновників світового рівня на наших основних ринках, а також у здатність забезпечувати прибуток і вплив на наших інвесторів, що підтверджується внеском нашої команди HCGF IV, який зараз перевищує 4% зібраних коштів”, – додала Кошарна.
Як повідомлялося, наприкінці квітня Horizon Capital повідомила про закриття другого раунду інвестицій і залучення у фонд $254 млн за його цільового розміру в $250 млн.
Відтоді HCGF IV повідомив про одну інвестицію – в українську компанію Preply, провідну глобальну платформу для вивчення іноземних мов онлайн, без уточнення конкретної суми.
IFC, як один з інвесторів, уточнював, що фонд буде інвестувати $10-30 млн для придбання міноритарних пакетів акцій 10-15 компаній в Україні та Молдові із середньою капіталізацією і вартістю $50-150 млн. Згідно з матеріалами корпорації, HCGF IV є наступником EEGF III на $200 млн, формування якого було завершено у 2017 році, і буде слідувати аналогічній інвестиційній стратегії, орієнтованій на ІТ-послуги та продукти, а також на електронну комерцію, інноваційні споживчі товари і фінтех.
Horizon Capital – велика інвестиційна компанія, що управляє шістьма фондами прямих інвестицій (понад 40 інституційних інвесторів) з активами $1,4 млрд, серед яких також – WNISEF (з капіталом $150 млн), Emerging Europe Growth Fund (EEGF, $132 млн), EEGF II ($370 млн) і EEGF III ($200 млн), а також HCGF II ($258,3 млн). Кошти зазначених фондів було інвестовано в більш ніж 160 компаній, у яких працевлаштовано понад 77 тис. осіб, в Україні та Молдові.
Благодійний Фонд Maple Hope Foundation (Канада) у відповідь на запити Міністерства оборони передав Україні 30 портативних систем життєзабезпечення MOVES SLC.
Як повідомляють у прес-релізі фонду, системи були надані фонду у вигляді пожертви урядом Канади.
Портативна система вагою 18 кг була спеціально розроблена для надання невідкладної медичної допомоги в бойових умовах пораненим, які потребують швидкої медичної допомоги та транспортування до лікувальних установ. Обладнання використовується службами екстреної медичної допомоги, військовими, медичними бригадами та службами реагування на стихійні лиха і було закуплено збройними силами США, Канади, Австралії, Ізраїлю та низки інших країн.
“Системи MOVES® SLC™ використовуються медичним персоналом в Україні з травня 2022 року, проте на всю територію України всього лише одна система, надана компанією Thornhill після повномасштабного вторгнення. Завдяки системам медики на передовій отримують найкращі засоби для надання медичної допомоги пораненим”, – повідомив фонд.
Пристрій важить 18 кг і носиться як сумка через плече. У пристрої поєднується концентратор кисню (O2), система вентиляції легенів, яка зберігає кисень, і повний моніторинг життєво важливих показників. Портативна система працює від батарейок і без балонів кисню.
Системи MOVES SLC будуть розміщені на стратегічних локаціях Міністерства оборони, включно з евакуаційним поїздом, а також стабілізаційними та мобільними центрами.
БФ Maple Hope Foundation (“Фонд Кленова Надія”), заснований українськими громадськими діячами у Ванкувері в 2014 році, надає регулярну допомогу у військових, гуманітарних і соціальних напрямках. З початку повномасштабного вторгнення, фонд надав допомогу на загальну суму 8,7 млн канадських доларів.
Уряд Японії оголосив про внесок у розмірі $471 млн до Цільового фонду підтримки, відновлення, відбудови та реформування України (URTF), створеного Світовим банком.
“Цей внесок є частиною зобов’язань у розмірі $5,5 млрд, які Японія взяла в лютому, щоб допомогти у відновленні зруйнованої інфраструктури та підтримати народ України у відновленні. З обіцяної суми, 5 мільярдів доларів США – це кредитне покриття, яке підтримає позики Світового банку для України наступного року”, – зазначено в релізі СБ у суботу.
За словами заступника міністра фінансів Японії Кентаро Огата, Японія розраховує, що її внески будуть ефективно використані для задоволення нагальних потреб України з ремонту критично важливої інфраструктури.
URTF – це багатосторонній донорський фонд, що підтримує екстрені операції Світового банку в Україні в ключових галузях, включно з транспортом, охороною здоров’я та енергетикою. Ці проєкти відображають потреби країни в надзвичайній допомозі, викладені в оновленій Швидкій оцінці завданих збитків і потреб відновлення (RDNA), опублікованій минулого місяця. Проєкти розроблені таким чином, щоб їх можна було адаптувати до того, що відбувається на місцях, забезпечуючи при цьому швидкий вплив на ситуацію.
Цей грантовий внесок більш ніж подвоює кошти URTF, вказує СБ. Відтепер загальна сума грантових ресурсів на невідкладні роботи з ремонту енергетичної інфраструктури, доріг, мостів, житла, шкіл і лікарень становить понад $850 млн. Наразі URTF підтримує Проєкт із відновлення енергетичних ресурсів і підготовки до зими, Проєкт “Відновлення основної логістичної інфраструктури та підключення до мережі” (RELINC) і Проєкт “Зміцнення системи охорони здоров’я та збереження життя” (HEAL).
У новому RDNA Світовий банк оцінив, що 2023 року Україна зіткнеться з дефіцитом фінансування в $11 млрд для покриття критичних економічних і капітальних витрат.
URTF було створено в грудні 2022 року. Фонд допомагає Україні в плануванні та реалізації програми відновлення, сталого відновлення та реформування. Використовуючи рамковий підхід, URTF гарантує, що українська влада зможе ефективно та масштабно використовувати численні джерела фінансування.
Стратегічне керівництво діяльністю URTF здійснює Рада партнерства. Її співголовами є Група Світового банку та уряд України, до складу Ради входять партнери з розвитку. Учасниками URTF є Австрія, Канада, Ісландія, Японія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Швеція, Швейцарія, Канада. Команда управління програмою відповідає за щоденне управління коштами учасників URTF.
