Українська енергетика стає одним із найбільш інвестиційно привабливих секторів економіки. Масштабні руйнування енергетичної інфраструктури, дефіцит генерувальних потужностей і необхідність підвищення стійкості енергосистеми зумовлюють значну потребу в інвестиціях. Водночас, інвестиційна привабливість галузі визначається не лише масштабами відновлення, а й перспективами технологічної модернізації та подальшої інтеграції з європейським енергетичним ринком.
Масштаби інвестиційного потенціалу
За оцінками UkraineInvest, реалізація Енергетичної стратегії України до 2050 року потребуватиме близько 383 млрд доларів інвестицій. Проте ця сума відображає довгострокову потребу в капіталі, а не обсяг уже залучених коштів чи гарантовану місткість інвестиційного ринку.
Найбільший потенціал мають розподілена генерація, відновлювані джерела енергії, газопоршневі та газотурбінні електростанції, системи накопичення енергії й модернізація електричних мереж.
Економічна перевага розподіленої генерації полягає у можливості розміщувати потужності поблизу споживачів, зменшувати залежність від централізованого електропостачання та підвищувати стійкість підприємств до перебоїв у роботі енергосистеми.
Розвитку галузі сприяють також і державні програми фінансування розподіленої генерації та міжнародні механізми підтримки.
Інвестиційна активність: від планів до проєктів
Попри воєнні ризики, міжнародні фінансові установи продовжують підтримувати українські енергетичні проєкти. У 2026 році ЄБРР оголосив про фінансування будівництва вітроелектростанції потужністю 189 МВт групою OKKO на суму 50 млн євро. Ще 65 млн євро передбачено для вітроенергетичного проєкту потужністю 120 МВт компанії Notus Energy.
Іншим прикладом є фінансування ЄБРР у розмірі 45 млн доларів для реалізації групою Kernel проєкту сонячної електростанції потужністю 106 МВт із системою накопичення енергії.
За словами Ігоря Стаковиченко, ці приклади свідчать про інтерес інституційних кредиторів до українського енергетичного сектору.
Які напрями найперспективніші?
Для промислових споживачів привабливими є проєкти власної генерації, економічна ефективність яких визначається насамперед скороченням обсягів закупівлі електроенергії з мережі та втрат від вимушених простоїв.
Для незалежних виробників ключовими чинниками дохідності залишаються ціни на електроенергію, умови продажу на ринку, вартість балансування та наявність довгострокових договорів купівлі-продажу електроенергії (PPA).
Окремий сегмент — системи накопичення енергії. Їхній інвестиційний потенціал пов’язаний із можливістю отримувати доходи від надання допоміжних послуг, участі в балансуванні енергосистеми та використання різниці цін у різні години доби.
«Війна зруйнувала значну частину генерувальних потужностей, але водночас прискорила структурну трансформацію енергоринку. Інвестиційна привабливість української енергетики ґрунтується на поєднанні поточного дефіциту потужностей, довгострокового попиту на електроенергію та необхідності технологічної модернізації галузі», – вважає Ігор Стаковиченко.
На підвищення стійкості столиці з початку 2026 року вже витрачено більше 16 млрд грн проти 2 млрд грн у минулому році, і до кінця поточного року планується витратити ще 4,5-5 млрд грн, повідомив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
“Це фактично десятикратний зріст інвестицій, і це інвестиції саме у безпекові елементи. Це захист високовольтних підстанцій, це резервне живлення для базових систем каналізації, це резервне живлення для систем опалення”, – сказав він під час дискусії на тему “Україна на порозі зими: енергетика, оборона та нова дипломатична реальність” в інформаційному агентстві “Інтерфакс-Україна” у п’ятницю.
Водночас, за словами експерта, для виконання необхідних робіт з підвищення стійкості місто потребує ще приблизно EUR1,5 млрд.
Як він зазначив, у підготовку Києва до опалювального сезону у цьому році вкладалися переважно кошти місцевого бюджету, в той час як доля центрального бюджету складала лише близько 10%.
“Національний бюджет зараз не у дуже доброму стані і понад місяць були заблоковані платежі на казначейських рахунках, що дуже вдарило по всіх місцевих владах і по виконанню підготовки до зими теж”, – пояснив директор ЦДЕ.
В результаті частину обладнання, яку міста планували встановити ще до листопада-грудня, з-за чотиритижневої паузи доведеться запускати у роботу пізніше.
Як нагадав Харченко, у січні 2026 року в Києві була знищена вся внутрішня генерація. Тобто Київ при споживанні приблизно до 2 ГВт при температурі -10, і споживанні 1,2 ГВт у погоду, яка в Україні є наразі, мав 1,3 ГВт внутрішніх генеруючих потужностей до січня 2026 року.
“В січні 2026 року вони були фізично знищені. До чого це призводить? Це призводить саме до тих ефектів, які здебільшого зараз дуже депресують киян”, – пояснив Харченко.
При відсутності генерації у місті відключається і переходить на резервне живлення метрополітен та відключаються і переходять на резервне живлення насосні станції водоканалу, які у таких умовах роботи не можуть забезпечити повний сервіс.
Однак, як стверджує експерт, не дивлячись на це, місто наразі убезпечило ключові системи від техногенних аварій і технологічних стратегічних проблем.
“Але одна справа забезпечити тиск у водогоні, який дозволяє циркулювати воді по трубах, наповнювати резервуари і забезпечити базову інфраструктуру, а зовсім інша історія – подати тиск, скажімо, на Печерськ чи у певних інших районах, які є на пагорбах”, – додав він.
Вказане зробити неможливо без роботи основних ліній енергопостачання на об’єктах водоканалу.
“Тому певні незручності цієї зими майже неминучі”, – підсумував експерт.
За словами Харченка, у більшості міст неможливо у силу інженерних та регуляторних факторів реалізувати технічні проєкти підвищення енергетичної стійкості, за один сезон протягом семи-восьми місяців – для цього потрібно два-три роки.
“Ви спочатку сім-вісім місяців паперовою роботою займаєтесь, навіть якщо у вас гроші є, а потім щось будуєте. Це стосується всього. Встановлення резервного живлення, резервної генерації, когенераційних децентралізованих станцій, всього абсолютно”, – пояснив він.
Як стверджує директор ЦДЕ, Київ, зокрема, потребує ще приблизно EUR1,5 млрд для того, щоб зробити все необхідне для забезпечення стійкості міста. Загалом у масштабах країни мова може йти про потребу в 250-300 млрд грн на кожен рік протягом щонайменше ще двох років.
генерація, енергостійкість, ІНВЕСТИЦІЇ, КИЇВ, опалювальний сезон, Харченко
В Україні за дев’ять місяців 2026 року приєднали 1,9 ГВт нових енергетичних потужностей, що становить понад 80% річного плану, повідомив заступник керівника Офісу президента України Віктор Микита.
“Станом на зараз досягли показника в 1,9 ГВт приєднаної потужності. Це понад 80% річного плану”, – написав Микита в Телеграм-каналі за результатами наради з керівниками обласних військових адміністрацій.
За його словами, під час наради основну увагу приділили роботі на місцях зі збільшення обсягів приєднаної потужності та зміцнення енергетичної стійкості регіонів. Громади працюють над розвитком децентралізованої системи енергогенерації за участю бізнесу та інвесторів.
Зокрема, за вказаний період приєднали понад 620 МВт потужностей вітрових електростанцій (ВЕС), понад 520 МВт когенераційних потужностей, а також понад 460 МВт сонячних електростанцій (СЕС) і понад 270 МВт СЕС приватних домогосподарств.
“Люди продовжують встановлювати автономні системи енергозабезпечення будинків, і ця динаміка тримається на високому рівні. Дякуємо очільникам ОВА, громадам, бізнесу та іншим за важливу для країни роботу в кожній окремій області”, – інформує заступник керівника ОП у п’ятницю.
ТОВ “Газорозподільні мережі України” у 2026 році приєднали 140 об’єктів розподіленої генерації, ще 86 об’єктів планується приєднати до кінця року, повідомила голова правління компанії Людмила Кіндер.
“Розподілена газова генерація сьогодні один із напрямів, де попит на приєднання зростає особливо швидко. Цього року вже реалізовано 140 таких об’єктів, ще 86 планується завершити. За кожним із них – оцінка можливостей мережі, проєктування, будівництво, підключення та пуск газу”, – написала вона у Facebook у вівторок.
При цьому Кіндер зазначила, що приєднання до мереж для бізнесу має бути “зрозумілим процесом”, над чим зараз і працюють “Газмережі”.
“Якщо компанія має кілька об’єктів у різних регіонах, вона не повинна щоразу окремо вибудовувати взаємодію з кожною філією. Ми маємо бачити весь портфель проєктів, заздалегідь узгоджувати технічні вимоги, порядок роботи та черговість реалізації”, – розповіла Кіндер про бачення побудови ефективної співпраці з бізнесом.
Як повідомлялося, за інформацією першого віце-прем’єра-міністра енергетики Дениса Шмигаля, в Україні вже діє 1,8 ГВт розподіленої газової генерації.
Україні сьогодні доступно 15 ГВт електричної потужності з урахуванням когенерації та імпорту, а до кінця року вони мають зрости до 21,4 ГВт, якщо не буде значних руйнувань внаслідок атак РФ, повідомив перший віцепрем’єр-міністр енергетики Денис Шмигаль під час Години запитань до уряду у Верховній Раді у п’ятницю.
За його словами, понад 40% забезпечує атомна генерація, 25% – ТЕС та 15% – гідроенергетика.
“Енергію генерують шість із дев’яти енергоблоків АЕС, три енергоблоки перебувають у плановому ремонті, на п’яти блоках планові ремонти уже завершені”, – сказав Шмигаль.
Глава Міненерго зазначив, що Україна продовжує нарощувати енергопотужності, і до 1 1 листопада вони мають зрости до 19,6 ГВт, а до кінця року план 21,4 ГВт за умови, якщо уже відновлені потужності не зазнають руйнувань РФ.
“Енергосистема працює стабільно, але все може змінюватися залежно від інтенсивності російського повітряного терору, в період вечірнього максимуму”, – наголосив Шмигаль.
У рамках реалізації плану енергетичної стійкості в Києві вже побудовано об’єкти розподіленої когенерації загальною потужністю 65 МВт, повідомив в.о. першого заступника голови ГВА Петро Пантелєєв.
«Ми вже побудували когенераційні установки потужністю 65 МВт і дизельні електростанції потужністю понад 16 МВт», — сказав він на прес-брифінгу, присвяченому ходу виконання Плану стійкості міста Києва, у понеділок.
Рівень готовності до відновлення інфраструктури, додав Пантелєєв, уже сягає 60%. Крім того, місто працює над підготовкою житлового фонду до опалювального сезону.
За словами столичного чиновника, протягом року Київ спрямував 800 млн грн на ремонт і модернізацію електрощитових. Цього року заплановано виконати роботи на 742 об’єктах, на даний момент план виконано на 20% з них.
Як повідомив Пантелєєв, у понад 2 тис. житлових будинків уже проведено заходи з підвищення енергоефективності з використанням міських та державних програм.
Раніше повідомлялося, що в рамках Плану стійкості столиці передбачено 37 млрд грн на відновлення та будівництво об’єктів і потужностей.
