Продукти харчування та безалкогольні напої в Україні в липні 2026 року подешевшали на 0,2% порівняно з червнем, проте залишалися на 6,5% дорожчими, ніж роком раніше. Самі продукти харчування, без урахування безалкогольних напоїв, подорожчали за рік на 6,4%.
Найпомітніше річне зростання серед основних продуктових категорій зафіксовано на рибі та рибопродуктах — на 22,4%, соняшниковій олії — на 21,8%, хліб та хлібопродукти — на 18,6%.
Хліб подорожчав на 15,4%, макаронні вироби — на 9,9%, молоко — на 8%, овочі — на 7,8%, сир — на 4,6%, м’ясо та м’ясопродукти — на 2,4%.
При цьому низка продуктів за рік суттєво подешевшала. Яйця коштували на 25,4% дешевше, ніж у липні минулого року, фрукти — на 9,5%, цукор — на 8,1%.
Лише за липень яйця подешевшали на 6%, овочі — на 5,9%, м’ясо та м’ясопродукти — на 0,6%. Водночас фрукти подорожчали на 1,5%, риба — на 1,3%, соняшникова олія — на 1,2%.
Особливо помітна сезонна динаміка: з початку року яйця подешевшали на 43,1%, тоді як фрукти подорожчали на 26,2%, овочі — на 18,7%.
Єдиний акціонер ПрАТ «Концерн Хлібпром» ухвалив рішення про перетворення підприємства на товариство з обмеженою відповідальністю, стало відомо з посиланням на систему розкриття інформації НКЦПФР.
Рішення про реорганізацію одного з найбільших виробників хліба в Україні було прийнято 23 липня 2026 року. Новостворене ТОВ «Концерн Хлібпром» стане повним правонаступником майна, договорів, прав та зобов’язань приватного акціонерного товариства.
Акції ПрАТ конвертують у частку в статутному капіталі товариства з коефіцієнтом 1:1. Статутний капітал правонаступника становитиме близько 163,55 млн грн.
У компанії пояснили реорганізацію необхідністю спростити корпоративне управління. Перетворення на ТОВ не передбачає продажу підприємства або зміни його кінцевого власника.
Організаційно-правова форма товариства з обмеженою відповідальністю передбачає менше регуляторних процедур, зокрема компанії не потрібно буде вести облік акцій та виконувати частину вимог до акціонерних товариств.
У 2025 році дохід «Концерну Хлібпром» збільшився на 9,5% порівняно з попереднім роком – до 2 млрд 228,92 млн грн. Чистий збиток підприємства скоротився у 13,5 раза – до 5 млн грн проти 67,57 млн грн у 2024 році.
Активи компанії на кінець 2025 року становили 1 млрд 190,76 млн грн, а зобов’язання скоротилися на 10,1% – до 509,95 млн грн.
«Концерн Хлібпром» є одним із найбільших виробників хліба, хлібобулочної та кондитерської продукції в Україні. Компанія щодня виробляє до 160 тонн продукції, включно із замороженими напівфабрикатами з тіста.
До структури підприємства входять п’ять переробних майданчиків у Львівській та Вінницькій областях. Портфель брендів компанії включає Agrola, Bandinelli, 2go, «Люблянна» та «Вінницяхліб». Кінцевою бенефіціарною власницею підприємства є Наталія Антонова.
Зростання витрат на сировину та енергоресурси призвело до подорожчання хліба та борошна в Україні в середньому на 40% за останні два роки, повідомляє спілка “Борошномели України”.
Згідно з аналітичним звітом об’єднання, оприлюдненим на ресурсі “АПК-Інформ”, динаміка зростання цін була стабільно високою: у 2024 році хліб подорожчав на 20-22%, а в 2025-му — ще на 19-23%. Аналогічне зростання на 40% за дворічний період зафіксовано і на пшеничне борошно.
За даними асоціації, ціна на хліб пшеничний вищого ґатунку за рік зросла на 44% — до 63,5 грн/кг, на житній хліб — на 45%, до 50,6 грн/кг, на батон — на 34%, до 30,9 грн/кг.
“Наразі реальні ціни продажу борошна нижчі за декларативні на 10-15% і практично зрівнялися з собівартістю. При середній вартості пшениці 2 класу 10 300 грн/тонна та витратах на переробку не нижче 2500 грн/тонна рентабельність у 3% є для борошномелів великим досягненням”, — зазначається у звіті.
Експерти зазначають, що на відміну від хлібопеків, які можуть компенсувати низьку прибутковість соціальних сортів за рахунок преміальної та дрібноштучної продукції, борошномели позбавлені такої можливості через малі обсяги продажів фасованого борошна.
При цьому “Борошномели України” відзначили ріст тренду в Україні на домашнє випікання хліба.
“Населення дедалі активніше використовує домашнє приготування хліба. Це значно дешевше, смачніше та входить у моду”, – зазначили в галузевому об`єднанні і додали, що преміальний хліб під ТМ “Цар хліб” і ТМ “Кулиничі”, який відзначається чудовими смаковими якостями, коштує понад 100 грн за 1 кг і є недоступним продуктом для багатьох жителів України.
Вартість виробленого ФОПами хлібу з моменту початку блекауту зросла, приблизно, на 25%, а макового рулету – на 40%, причиною чого є необхідність обслуговування генераторів, закупівля пального, а також витрати на логістику, повідомила членкиня комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна (“Європейська солідарність”).
Вона розповіла, що час від часу купує хліб за містом — у невеликих приватних пекарнях, які працюють як ФОП.
“За наявності електроенергії — це стабільне виробництво і прогнозована ціна. За її відсутності — робота виключно на генераторах із постійними витратами на пальне. Результат уже відчутний: вартість хліба зросла приблизно на 25%, макового рулету — майже на 40%. Причини очевидні: пальне, обслуговування генераторів, збої у логістиці. Це не питання надприбутків — це спроба покрити витрати і вижити “, – написала вона у Телеграм-каналі.
Южаніна наголосила, що за подібного підвищення цін на хлібобулочні вироби зберегти обсяги продажів буде складно, оскільки додаткові витрати нікуди не зникають.
“В Україні понад 4 тис. ФОПів (1-3 групи), які займаються випіканням хліба. І якщо на цьому тлі для них запроваджувати обов’язкову сплату ПДВ, це вже буде не просто удар по малому бізнесу, а реальний податковий блекаут — з ризиком закриття виробництв і подальшого зростання цін “, – наголосила парламентарій.
Як повідомлялося, перспектива запровадження обов’язкової сплати ПДВ для ФОП 1-3 груп наразі розглядається в межах адаптації українського законодавства до стандартів ЄС та Нацстратегії доходів, що передбачає поступове скасування спрощеної системи у її нинішньому вигляді. Основний ризик полягає у значному рості адміністративного навантаження: підприємцям доведеться вести бухгалтерський облік, реєструвати податкові накладні та закладати +20% до вартості своїх товарів чи послуг, що може зробити малий бізнес неконкурентоспроможним порівняно з великими гравцями. Хоча подібне рішення має на меті детінізацію економіки та боротьбу зі схемами використання ФОП великим бізнесом, для реального самозайнятого населення такий крок може стати критичним фінансовим бар’єром.
Підприємство “Аргон Фуд”, яке спеціалізується на виробництві хлібобулочних виробів, зберіганні та перевезенні інших продуктів харчування, встановило сонячну електростанцію піковою потужністю 114 кВт, повідомив заступник міського голови Вінниці Андрій Очеретний у Facebook.
“На даху підприємства встановили СЕС піковою потужністю 114 кВт. Станцію ввели в експлуатацію наприкінці травня, і за цей час завдяки її роботі підприємство покрило практично всі свої потреби в електроенергії”, – написав він у Facebook.
За інформацією Очеретного, компанія стала однією із заявниць на участь у Порядку часткової компенсації витрат на придбання обладнання, яке використовується для виробництва електроенергії з ВДЕ у межах міської програми.
“В умовах блекаутів перехід на “зелену” енергію – це шлях до енергонезалежності. Таке стратегічне рішення допомагає бізнесу зменшити витрати на виробництві, зберігати колективи та створювати нові робочі місця й водночас робить внесок у сталий розвиток громади”, – резюмував заступник мера Вінниці.
Хлібопекарська галузь України працює в умовах жорсткої конкуренції та низької рентабельності, повідомив президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко.
«У нас, у пекарів, про 10% рентабельності знають тільки з розповідей. Більшість підприємств працює з маржею в 5%, а іноді і нижче. При цьому витрати постійно зростають. Наприклад, подорожчання електроенергії додало 1% до собівартості, і це зростання неможливо відразу перекласти на ціну – це займає місяці», – сказав він.
За його словами, саме тому прогнози про зростання цін на хліб масових сортів на 15–20% пов’язані не з бажанням виробників збільшити прибуток, а з необхідністю компенсувати зрослі витрати.
«Пекарі змушені підвищувати ціни. Це не прагнення нажитися, а спроба вижити. Коли собівартість зростає, а ціну неможливо оперативно змінити, компанії просто йдуть у мінус», – підкреслив Тараненко.
