“ВФ Україна” (“Vodafone Україна”, VFU), другий за величиною український оператор мобільного зв’язку, у січні-червні 2026 року збільшив чистий прибуток на 4,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2 млрд 161 млн грн.
Як йдеться у проміжній скороченій фінансовій звітності компанії, її виручка зросла на 10,3% – до 13 млрд 869 млн грн.
Згідно із нею, валовий прибуток за шість місяців цього року зріс на 4,4% – до 7 млрд 998 млн грн, тоді як прибуток від операційної діяльності скоротився на 2,4% – до 4 млрд 321 млн грн.
Показник OIBDA за перше півріччя 2026 року збільшився на 3,8% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 7 млрд 331 млн грн, а маржа OIBDA становила 53% проти 56% у минулому році.
Капітальні витрати мобільного оператора за шість місяців цього року скоротилися на 0,8% – до 3 млрд 169 млн грн.
Зазначається, що протягом січня–червня 2026 року “ВФ Україна” надав безповоротну фінансову допомогу дочірній компанії ПрАТ “Фарлеп-Інвест” 160 млн грн порівняно із 310 млн грн за відповідний період 2025 року.
Згідно зі звітом, станом на 30 червня цього року інвестиції мобільного оператора інвестував у “Фарлеп-Інвест” оцінювалися у 1 млрд 808 млн грн, у ТОВ “Фрінет” – 677,4 млн грн та у ТОВ “Юкрейніан Нетворк Солюшнс” – 3 млрд 242 млн грн.
Власний капітал “ВФ Україна” на середину цього року становив 15 млрд 583 млн грн проти 14 млрд 123 млн грн на початок року.
У звіті зазначається, що чистий прибуток “ВФ Україна” у другому кварталі 2026 року збільшився на 5,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 1 млрд 254 млн грн на тлі зростання виручки на 10,3% – до 7 млрд 102 млн грн.
У другому кварталі 2026 року валовий прибуток “ВФ Україна” зріс на 5,9% – до 4 млрд 212 млн грн, водночас прибуток від операційної діяльності скоротився на 1,3% – до 2 млрд 392 млн грн.
У компанії додали, що у червні цього року також була укладена додаткова угода із материнською компанією Telco Investments B.V. про збільшення кредитної лінії з погашенням у доларах США з еквіваленту 660 млн грн до еквіваленту 1 млрд 320 млн грн. Кредитна лінія передбачає фіксовану процентну ставку 10% річних та підлягає погашенню у 2028 році. Станом на дату звітності компанія отримала 693,4 млн грн, які були внесені на валютний рахунок мобільного оператора в іноземному банку з метою погашення заборгованості за облігаціями.
Серед іншого зазначена інформація, що стосується завершення будівництва нової підводної кабельної системи через Чорне море, яка з’єднає Україну з міжнародним транзитним маршрутом між Європою та Азією (система “Kardesa”). Воно очікується протягом п’яти років, а загальний обсяг витрат, які планується залучити компанією, оцінюється приблизно у EUR 65 млн.
Станом на 30 червня 2026 року витрати на проєкт стосувалися виключно об’єктів незавершеного будівництва, які не були суттєвими для цієї проміжної скороченої окремої фінансової звітності, компанія уточнила. “Було проведено оцінку ознак на зменшення корисності, за результатами якої ознак знецінення не виявлено”, – підкреслив оператор.
Як повідомлялося, “Vodafone Україна” за січень-березень 2026 року збільшив чистий прибуток на 12% порівняно із аналогічним періодом минулого року – до 778 млн грн.
У 2025 році компанія збільшила виручку на 14% порівняно із попереднім роком – до 27,8 млрд грн, тоді як його чистий прибуток зріс на 18% – до 4,18 млрд грн.
Назарія Волянського призначено директором установи «Агенція регіонального розвитку Київської області» за результатами конкурсного відбору.
Відомості Єдиного державного реєстру містять Волянського як керівника установи з 20 липня. Директора Агенції обирають строком на три роки за рішенням її наглядової ради.
На новій посаді Волянський зосередиться на залученні інвестицій та міжнародної технічної допомоги, розвитку стратегічних партнерств, підтримці громад і бізнесу, а також реалізації проєктів відновлення та економічного розвитку Київської області.
Волянський має понад 10 років досвіду у сферах міжнародної економіки, залучення прямих іноземних інвестицій, взаємодії бізнесу з органами влади та стратегічних комунікацій.
Із січня 2025 року він працював директором із взаємодії з органами державної влади в Україні польської енергетичної групи UNIMOT S.A. У 2024-2025 роках очолював українське представництво Спілки підприємців та роботодавців Польщі ZPP, де займався розвитком українсько-польського економічного співробітництва, налагодженням ділових контактів і підтримкою виходу українських компаній на польський та інші європейські ринки.
У 2023 році Волянський обіймав посаду начальника управління міжнародних відносин та комунікацій урядового офісу із залучення та підтримки інвестицій UkraineInvest. У 2021-2023 роках працював директором із корпоративних комунікацій Торгово-промислової палати України.
Також він був автором і ведучим телевізійного проєкту «Ексклюзив з Назарієм Волянським» на телеканалі «Рада», радником керівництва Асоціації «Український ядерний форум» та технологічної компанії FRDM Group. У жовтні 2025 року його призначили керівником із розвитку та представником Національної асоціації лобістів України у Польщі.
Волянський здобув ступінь магістра журналістики у Львівському національному університеті імені Івана Франка, навчався за програмою міжнародної економіки та економічних відносин у Київському інституті міжнародних відносин і пройшов програму підготовки фахівців із залучення прямих іноземних інвестицій у Møller Institute Кембриджського університету.
Агенція регіонального розвитку Київської області була зареєстрована 12 червня 2018 року. Її засновниками виступили Київська обласна державна адміністрація, Київська обласна рада, Київська обласна торгово-промислова палата, Білоцерківський національний аграрний університет і громадська організація «Товариство дослідників України».
Основне завдання Агенції – сприяння економічному розвитку Київщини та координація взаємодії між інвесторами, бізнесом, територіальними громадами і державними органами. Установа супроводжує інвестиційні проєкти, допомагає реєструвати індустріальні парки, готувати грантові заявки, підбирати земельні ділянки та виробничі приміщення, розробляти бізнес-моделі й стратегії розвитку громад.
Серед проєктів Агенції – європейська програма GreenGov із впровадження екологічних стандартів, розроблення стратегій розвитку громад Київщини, програма підтримки підприємництва «Сила можливостей», розвиток біогазової галузі області та проєкти з розбудови реабілітаційної допомоги.
Як повідомляє «Сербський економіст», український агрохолдинг МХП інвестував понад 100 млн євро в модернізацію та розвиток виробничих потужностей у Сербії, повідомив посол Сербії в Україні Андон Сапунджі в інтерв’ю виданню Mind.
МХП працює на сербському ринку через компанію Perutnina Ptuj Topiko, що спеціалізується на виробництві та переробці м’яса птиці.
Продукція підприємства реалізується на внутрішньому ринку Сербії, а також експортується до Боснії та Герцеговини, Чорногорії, Албанії та Північної Македонії.
МХП придбало понад 90% акцій словенської Perutnina Ptuj у 2019 році. Загальна вартість інвестицій у придбання групи склала близько 221 млн євро. Офіційно угода щодо купівлі контрольного пакета акцій була завершена в лютому 2019 року.
Оскільки угода була оформлена через словенську компанію, ці кошти не увійшли до статистики прямих українських інвестицій у Сербію. Офіційно їхній сукупний обсяг з 2010 року до першого кварталу 2026 року оцінювався лише приблизно в 9 млн євро.
МХП залишається найбільшим прикладом присутності великого українського бізнесу в Сербії. Інші українські компанії, що працюють у країні, переважно належать до малого та середнього бізнесу.
Після придбання Perutnina Ptuj українська група почала розширювати власну виробничу базу в Сербії. Зокрема, компанія побудувала сім сучасних майданчиків для вирощування бройлерів у Бачка-Тополі. МХП називає Сербію найбільшим ринком Perutnina Ptuj на Балканах.
МХП засновано у 1998 році і є міжнародною компанією у сфері харчових та агротехнологій. Штаб-квартира групи розташована в Києві, виробничі активи знаходяться в Україні, Іспанії та країнах Південно-Східної Європи. У компанії працює понад 39 тис. осіб, її продукція експортується до більш ніж 70 країн. Засновником і генеральним директором МХП є Юрій Косюк.
Виручка МХП у 2025 році склала $3,766 млрд, EBITDA — $569 млн, чистий прибуток — $187 млн. Акції групи котируються на Лондонській фондовій біржі з 2008 року.
Як повідомляє «Сербський економіст», 30 липня уряд Чорногорії схвалив пропозицію щодо створення механізму перевірки іноземних інвестицій, які можуть вплинути на безпеку країни та функціонування критичної інфраструктури.
Нові правила поки що не набрали чинності. Для їхнього застосування необхідно ухвалити окремий закон.
Попередній дозвіл планують вимагати від інвесторів із країн поза межами ЄС, які набувають контроль або щонайменше 10% капіталу чи голосів у компаніях із стратегічних галузей.
Перевірка може стосуватися енергетики, портів, аеропортів, залізниць, банків, платіжних систем, телекомунікацій, медіа, цифрової інфраструктури, технологій, виробництва продовольства та критично важливої сировини.
Нерухомість перевірятиметься лише у випадках, коли вона пов’язана зі стратегічними об’єктами або розташована поруч із критичною, військовою та державною інфраструктурою. Звичайні купівлі квартир іноземцями ця ініціатива безпосередньо не стосується.
Уряд зможе дозволити угоду, встановити додаткові умови або повністю її заборонити. Серед можливих вимог — обмеження доступу до конфіденційних даних, розкриття інформації про кінцевих власників та джерела фінансування.
Попередня перевірка має тривати до 45 днів. За укладення угоди без дозволу можуть передбачити штраф, обмеження права голосу або обов’язковий продаж придбаної частки.
Ініціатива є частиною зближення законодавства Чорногорії з правилами ЄС. Остаточні умови будуть визначені після підготовки та ухвалення закону.
Формально окремі держави в ініціативі не названі. Однак на практиці механізм буде особливо важливим для інвесторів із Росії, Сербії та Китаю. Усі три країни перебувають поза межами ЄС, а їхній капітал помітно представлений в економіці Чорногорії.
Можливе ухвалення цього закону так чи інакше торкнеться й українських інвесторів. Україна посідає помітне місце за кількістю компаній у Чорногорії. За останніми даними MONSTAT, у 2024 році в країні діяли 1 069 підприємств з українськими власниками, або 3,6% усіх активних компаній з іноземним капіталом. Це четвертий показник після Росії, Туреччини та Сербії.
При цьому українські інвестиції зосереджені переважно в нерухомості та невеликих компаніях. У 2023 році їхній приплив становив 19,1 млн євро, з яких 15,2 млн євро припало на купівлю нерухомості.
Тому вплив нових правил на український бізнес, ймовірно, буде обмеженим. Звичайні купівлі квартир та відкриття невеликих компаній не повинні автоматично проходити перевірку. Дозвіл знадобиться у разі інвестицій у стратегічні галузі або об’єкти, пов’язані з критичною інфраструктурою.
Джерело: Уряд Чорногорії
Ukraine Investment Congress, присвячений інвестиціям у майбутнє країни, 30 липня відбувся у конгресно-виставковому центрі «Парковий» у Києві та зібрав понад 2 тис. представників девелоперського, інвестиційного, архітектурного, банківського і державного секторів.
Як повідомили організатори, центральною темою конгресу стало гасло «Я, ти, суспільство: інвестиції в майбутнє країни». Учасники обговорили розвиток ринку нерухомості, відновлення українських міст, цифровізацію державних послуг, інвестиції у внутрішній туризм, енергетичну незалежність і впровадження принципів безбар’єрності у просторовому розвитку.
Одночасно у КВЦ «Парковий» відбувся XVII Всеукраїнський архітектурний конкурс «Інтер’єр року 2026», під час якого були представлені проєкти українських архітекторів, дизайнерів і девелоперських компаній.
До конгресу долучилися заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, заступник голови Державної регуляторної служби України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Роман Джуранюк, заступник міністра розвитку громад та територій України з цифрової трансформації Ігор Рева, начальник управління індустріальних парків та супроводу інвестицій Артур Мележик і директор Агенції регіонального розвитку Київської області Назарій Волянський.
Серед представників бізнесу та експертного середовища участь у заході взяли засновник і CEO Spatium Group Олександр Селезньов, засновник і CEO SAGA Development Андрій Вавриш, CEO CREDO Development Віталій Боруль, CEO Well-Being Contech Марк Кестельбойм, засновник і CEO EcoBud Building Group Павло Сомов, засновник і CEO ODA Development Сергій Одарич, CEO Ukrainian BIM Community Юрій Подольчук, засновник Advanter Group Андрій Длігач, співзасновник УкрІнвестКлубу Дмитро Карпіловський та співзасновниця і CEO AIMM Анна Іскіердо.
Окремий блок дискусій був присвячений внутрішньому туризму як інвестиційному активу. Учасники розглянули, в які туристичні та рекреаційні проєкти сьогодні спрямовують кошти українські інвестори, а також обговорили перспективи розвитку готельної, курортної та дохідної нерухомості.
Під час панелі «Держава у смартфоні» представники органів влади та бізнесу обговорили вплив цифровізації на скорочення бюрократичних процедур, спрощення взаємодії інвесторів із державою та підвищення прозорості дозвільних процесів.
У межах дискусії «Битва активів 2026-2027» експерти проаналізували різні інструменти вкладення капіталу та перспективи інвестицій у нерухомість, бізнес, фінансові активи й інфраструктурні проєкти.
До програми також увійшли обговорення безбар’єрності та інклюзивності у міському розвитку, економічної ефективності фасадних систем, використання BIM-технологій, енергетичної автономності об’єктів та нових стандартів проєктування.
Окремо під час конгресу Державна регуляторна служба провела воркшоп для понад 70 представників міністерств і державних установ. Учасники розглянули питання державного регулювання, дерегуляції, дозвільних процедур і формування сприятливого інвестиційного середовища.
Завершальною частиною заходу стало нагородження переможців конкурсу «Інтер’єр року 2026». За словами організаторів, конкурс має сприяти професійному відбору архітектурних і дизайнерських проєктів та підвищенню стандартів українського ринку.
Організатором Ukraine Investment Congress виступила медіагрупа DMNTR. Генеральним партнером заходу стала компанія «Креатор-Буд», генеральним спонсором – Elio Home, стратегічним партнером – Viyar Stone, преміум-партнером – Itum, кліматичним партнером – Raum Engineering.
Детальна інформація про захід і фотозвіт розміщені на офіційному сайті Ukraine Investment Congress – www.ibc-ua.info.
Інтерфакс-Україна – інформаційний партнер.
Віконна компанія Ekipazh, яка наразі входить до трійки найбільших виробників металопластикових та алюмінієвих вікон і дверей в Україні, у рамках стратегії розвитку на 2026–2031 роки планує побудувати четвертий завод в Одесі та збільшити власну частку ринку з 9–10% до 16%, повідомив генеральний директор і співвласник компанії Сергій Теплицький агентству «Інтерфакс-Україна».
«Ми поставили перед собою амбітну мету: стати виробником №1 в Україні та впевнено вийти на ринки Європейського Союзу. Досягти цього ми плануємо за рахунок інвестицій у розмірі 150 млн грн щорічно у розвиток виробництва та впровадження інновацій – власної загартовувальної печі та виробництва загартованих і триплексованих склопакетів, безшовного зварювання ламінованих профілів, розсувних систем і нових алюмінієвих профільних систем», – зазначив Теплицький.
Наразі компанія володіє трьома заводами у Златополі (Харківська обл.) площею 21 тис. кв. м, у Хмельницькому – площею 42 тис. кв. м, у Броварах – площею 9 тис. кв. м, а також окремим підприємством з виготовлення склопакетів. Загальна площа виробничих потужностей становить 72 тис. кв. м. Основною продукцією є металопластикові вікна та двері, суцільноскляні конструкції (загартоване скло, триплекс для зонування інтер’єру та великих фасадних склінь), а також алюмінієві конструкції. На 21 виробничій лінії компанія здатна виготовляти до 4 тис. конструкцій на день. За підсумками 2025 року виготовлено 365 тис. конструкцій, що на 4,3% більше, ніж у 2024 році.
Капітальні інвестиції за період з 2013 по 2026 рік у малоцінні необоротні матеріальні активи склали близько 27 млн грн, а в основні засоби — 874 млн грн.
За словами Теплицького, у розвиток реінвестується весь отриманий компанією прибуток; з огляду на ситуацію з безпекою до харківських потужностей спрямовується менша частина коштів, більша — до Броварів та Хмельницького. Йдеться не лише про нове обладнання, а й, наприклад, про енергонезалежність. Зокрема, на дахах корпусів встановлено сонячні електростанції загальною потужністю близько 1 МВт, і ще стільки ж планується встановити. У компанії також розглядали можливість встановлення когенераційної установки – розробили технічне завдання, обрали земельну ділянку, оцінили умови разом із газовиками.
«Якщо вирішимо — можемо за два-три місяці встановити. Орієнтовна інвестиція — понад $1 млн, окупність — близько шести років», — повідомив Теплицький.
Стратегією до 2031 року передбачено будівництво четвертого заводу на півдні країни, компанія перебуває на етапі підбору ділянки. За словами Теплицького, в Одеській області шукають ділянки площею від 5 га з потужністю від 1 МВт електроенергії; майбутній завод зможе виробляти близько 25 тис. вікон на місяць із перспективою розширення. Орієнтовні інвестиції – від 600 до 700 млн грн як із власних, так і з кредитних ресурсів. Компанія має позитивний досвід роботи за державною програмою «5-7-9» і орієнтується, зокрема, на неї.
За останні роки продаж вікон загалом в Україні суттєво знизився (з 5,2 млн вікон у 2021 році до приблизно 3,5 млн минулого року), що пояснюється скороченням кількості активних девелоперських проєктів. Незважаючи на цей тренд, у компанії повідомили про зростання продажів у 2026 році на 28%. Цього вдалося досягти завдяки інвестиціям у нові технології та переорієнтації на більш платоспроможних клієнтів (середній+) і розвитку експорту, що дозволить диверсифікувати ризики та забезпечить стабільність і стійкість в умовах воєнного часу.
Компанія розпочала експортну діяльність у 2023 році, а вже у 2025 році обсяг експортної виручки склав близько 2 млн євро у понад 20 країнах. До чотирьох країн уже налагоджено щотижневі поставки (Італія, Іспанія, США та Литва), також експорт здійснюється до Молдови, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Румунії, Латвії, Естонії, Німеччини, Нідерландів, Австрії, Швейцарії, Франції, Словенії, Хорватії та ОАЕ. Фокус експортного розвитку на найближчі п’ять років — країни ЄС. У подальших планах компанії — збільшення частки експорту, щоб вона перевищила продажі на внутрішньому ринку, розвиток власного бренду, розширення виробництва загартованих і триплексованих склопакетів та розсувних систем, розвиток алюмінієвого напрямку з новими профільними системами Procural і власною лінійкою EKIPAZH AluLight.
За даними YouControl, ПП «Екіпаж» засновано у 2000 році, статутний капітал становить 101 млн 251 тис. 145 грн. За підсумками першого кварталу 2026 року чистий дохід від реалізації продукції склав 405 млн 732 тис. грн, що на 3% більше, ніж за аналогічний період минулого року, чистий прибуток — 3 млн 847 тис. грн (на 2% більше).
Кінцеві бенефіціари — Сергій та Михайло Теплицькі.
