Ірак оцінив сукупну вартість контрактів та угод, укладених з американськими енергетичними компаніями під час липневого візиту прем’єр-міністра Алі аль-Зайді до США, приблизно у $200 млрд, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Про це 21 липня повідомив міністр нафти Іраку Басім Мохаммед Худайр. За його словами, проєкти мають збільшити видобувні потужності країни, розширити перероблення супутнього газу та залучити американські технології до нафтогазової галузі. Поточні виробничі потужності Іраку міністр оцінив у 4,8 млн барелів нафти на добу.
Заявлений пакет включає сім ключових домовленостей, пов’язаних із розробленням родовищ, управлінням нафтогазовими активами, модернізацією енергетичної інфраструктури та пошуком нових експортних маршрутів.
Водночас оцінка у $200 млрд поки не означає, що вся сума вже оформлена як обов’язкові капітальні інвестиції. До пакета входять контракти, рамкові угоди, меморандуми та попередні домовленості. Остаточні обсяги вкладень залежатимуть від результатів технічних досліджень, комерційних переговорів, погодження умов фінансування та отримання регуляторних дозволів.
Chevron розширює присутність в Іраку
Одним із центральних учасників нового енергетичного співробітництва стала американська Chevron.
Компанія веде переговори щодо участі в експлуатації родовища Західна Курна-2, одного з найбільших нафтових активів Іраку, а також щодо розвитку родовища Насирія. Раніше сторони підписали попередні документи щодо Насирії, родовища Балад і кількох розвідувальних блоків у провінції Ді-Кар.
Під час зустрічі з керівництвом Chevron іракський прем’єр закликав компанію прискорити інвестиції у видобуток нафти й газу, будівництво нафтопереробних і нафтохімічних підприємств, трубопроводів і сховищ.
Іракська сторона заявила про готовність виділяти земельні ділянки та прискорювати адміністративні погодження для великих енергетичних проєктів. Chevron, своєю чергою, висловила зацікавленість у родовищах на півдні країни та розвитку інфраструктури для зберігання й експорту сировини.
Угоди щодо Західної Курни-2 та Насирії поки мають переважно попередній характер. Перед укладенням остаточних контрактів Chevron має вивчити геологічні, технічні та комерційні дані проєктів.
Halliburton займатиметься родовищами Бін-Умар і Сіндбад
Американська нафтосервісна компанія Halliburton отримала контракт від державної Basra Oil Company на комплексне управління розробленням нафтогазових родовищ Бін-Умар і Сіндбад на півдні Іраку.
Контракт передбачає надання послуг з інтегрованого управління родовищами, а також супровід проєктування, закупівель і будівництва необхідної інфраструктури.
Залучення Halliburton має допомогти Іраку збільшити вилучення нафти й газу з наявних активів, запровадити сучасні методи управління пластами та скоротити технологічні втрати.
Ще одну угоду укладено з американською HKN Energy щодо розроблення родовища Хімрін на півночі країни. Уряд Іраку схвалив цей проєкт у межах ширшої програми залучення американських компаній до нафтогазового та електроенергетичного секторів.
Ірак шукає альтернативні шляхи експорту нафти
Однією зі стратегічних цілей Багдада є скорочення залежності від маршрутів через Перську затоку та Ормузьку протоку.
Останні регіональні кризи показали вразливість Іраку, більша частина нафтового експорту якого проходить через південні термінали. Обмеження судноплавства та перебої з експортом безпосередньо позначаються на видобутку, бюджетних доходах і спроможності держави фінансувати інфраструктурні проєкти.
Ірак розглядає розширення постачань через турецький порт Джейхан і створення маршруту до Середземного моря через Сирію. Іракська та сирійська сторони раніше обговорювали транспортування нафти до порту Баніяс, включно з можливістю відновлення наявної інфраструктури або будівництва нової трубопровідної системи.
Chevron також вивчає можливість участі у проєктах експортних трубопроводів і сховищ. У разі реалізації вони дадуть змогу з’єднати нафтові родовища півдня та півночі Іраку з альтернативними морськими терміналами й зменшити залежність країни від Ормузької протоки.
Однак такі проєкти потребуватимуть міждержавних угод, масштабних інвестицій і гарантій безпеки. Відновлення трубопроводів через Сирію ускладнюється станом інфраструктури та необхідністю забезпечити захист маршруту на всій його протяжності.
Багдад розвертається до американського капіталу
Нинішні домовленості відображають ширший поворот енергетичної політики Іраку в бік США.
Останніми роками значну частину нових нафтогазових проєктів у країні отримували китайські компанії. Великі активи також перебували під управлінням російських та європейських операторів.
Уряд Алі аль-Зайді заявив про намір віддавати пріоритет авторитетним американським компаніям в енергетиці, телекомунікаціях і технологічному секторі. Для полегшення їхнього виходу на ринок влада почала переглядати окремі адміністративні вимоги та посилювати безпеку нафтових об’єктів.
Для Іраку така співпраця має забезпечити доступ до інвестицій, технологій, нафтосервісного обладнання та політичної підтримки Вашингтона. Для американських компаній країна становить інтерес завдяки великим запасам нафти, недостатньо розвиненій газовій галузі та потребі в модернізації інфраструктури.
Зростання видобутку обмежується угодами ОПЕК+
Ірак має намір нарощувати нафтовидобувні потужності, однак реальний обсяг виробництва залежить не лише від інвестицій.
Країна бере участь в угодах ОПЕК+ і зобов’язана дотримуватися встановлених обмежень. У липні країни групи знову підтвердили відданість чинним домовленостям, включно з необхідністю компенсувати раніше допущене перевищення квот.
Раніше Міністерство нафти Іраку заявляло про плани збільшити виробничі потужності до понад 6 млн барелів на добу до 2028–2029 років. Досягнення цієї мети потребуватиме розроблення нових родовищ, відновлення чинних активів, розширення експортної інфраструктури та погодження вищої квоти в межах ОПЕК+.
Окремим напрямом залишається розвиток газової галузі. Ірак прагне розширити перероблення супутнього газу, який досі спалюється на родовищах, і знизити залежність електроенергетики від імпортного палива.
Влада планує довести використання видобутого газу до максимально можливого рівня та практично припинити його факельне спалювання до кінця десятиліття.
Реалізація угод потребуватиме кількох років
Пакет проєктів з американськими компаніями може стати одним із найбільших інвестиційних розворотів в історії нафтогазової галузі Іраку.
Однак значна частина домовленостей перебуває на попередній стадії. Для переходу до повноцінної реалізації сторонам необхідно визначити комерційні умови, розподіл ризиків, строки повернення інвестицій і гарантії безпеки.
Додатковими обмеженнями залишаються квоти ОПЕК+, бюрократичні процедури, стан трубопровідної інфраструктури та нестабільність у регіоні.
Якщо хоча б частину заявлених проєктів буде реалізовано, Ірак зможе збільшити видобуток нафти й газу, розширити перероблення, зменшити залежність від одного експортного напрямку та зміцнити позиції одного з найбільших виробників енергоресурсів на Близькому Сході.
NAFTA, ЕНЕРГЕТИКА, Ирак, ІНВЕСТИЦІЯ, США
ТОВ СП “Нібулон” у 2023-2025 роках інвестував $22,5 млн у модернізацію та цифровізацію агровиробництва, зокрема залучивши EUR12,8 млн довгострокового фінансування від Експортно-інвестиційного фонду Данії (EIFO), повідомила пресслужба компанії.
У межах модернізації компанія оновила парк сільськогосподарської техніки, впровадила цифрові рішення для управління виробничими процесами, перейшла на нову модель обробітку ґрунту, що дало змогу скоротити кількість проходів техніки по полю, які призводять до ущільнення ґрунту, а також зменшило споживання пального та виробничі витрати.
Компанія повідомила, що в результаті модернізації витрати пального скоротилися на 10 л/га, використання засобів захисту рослин – до 50%, насіння – на 10-20%, а ефективність використання азоту (NUE) зросла на 30%.
В повідомленні зазначено, що реалізовані заходи забезпечили зростання валового збору на 50%, а продуктивності сільськогосподарської техніки – на 65%.
Згідно з оприлюдненими даними, EBITDA агровиробничого напряму у 2025 році становила $329/га. При цьому близько 40% земельного банку агрохолдингу знаходиться на півдні України, який найбільше постраждав від кліматичних змін після руйнування Каховської ГЕС. Фінансовий результат також враховує $4,6 млн збитків від втрати врожаю соняшнику через посуху.
Компанія також повідомила, що в межах адаптації до змін клімату переглядає структуру сівозміни та тестує альтернативні посухостійкі культури, зокрема сорго, нут, сочевицю та льон.
Крім того, у маркетинговому році 2025/26 агрохолдинг започаткував пілотний проєкт із контрактного вирощування кукурудзи та соняшнику на площі близько 100 га, а також працює з насіннєвим матеріалом інших сортових культур.
Також зазначається, що компанія опрацьовує модель зрошення для південних регіонів України, яка передбачає полив близько 1 тис. га сільськогосподарських земель.
Наразі агровиробничий напрям “Нібулону” обробляє 52 тис. га земельного банку, об’єднує 14 філій у чотирьох кластерах та використовує 41 одиницю польової техніки.
ТОВ СП “Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі у 12 областях України та експортував сільгосппродукцію у понад 70 країн світу. Зернотрейдер у 2021 році експортував максимальні за час свого існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції. Після початку війни компанія була змушена перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва. Крім 23 елеваторних комплексів “Нібулон” має власні автотранспортні й залізничні потужності, а також флот, збудований на власній суднобудівній верфі. У воєнний час цей флот продовжує здійснювати річкові перевезення.
Компанія також активно розвиває власний підрозділ гуманітарного розмінування для відновлення безпеки на орендованих землях та допомоги агросектору України. “Нібулон” є сертифікованим оператором протимінної діяльності.
Першу чергу найбільшого в Україні заводу з переробки картоплі в індустріальному парку “Біосенс” (Черкаська обл.) потужністю 25 тис. тонн. на рік планується запустити наприкінці 2026-го або на початку 2027-го року, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
“В ІП “Біосенс” стартував монтаж металоконструкцій стін та даху першої черги найбільшого в Україні заводу з переробки картоплі. Обсяг інвестицій у першу чергу заводу, яка вироблятиме картопляне борошно, – 960 млн грн”, – написав він у Facebook у вівторок.
Кисилевський додав, що під час будівництва виробничого корпусу площею 6500 кв. м. використовується технологія беззварного з’єднання високоміцних сталевих елементів, виробниче обладнання вже також доставлене.
“Україна наразі імпортує 100% потреб у картопляному борошні, яке ввозять з-за кордону для використання у хлібопекарській, кондитерській, м’ясопереробній промисловості, а також у виробництві соусів та харчових сумішей швидкого приготування. Але вже з наступного року наша країна не тільки забезпечить власні потреби, а й стане експортером картопляного борошна”, – зазначив нардеп.
Він підкреслив, що із залученням державного фінансування в ІП “Біосенс”наразі тривають роботи з розширення під’їзної дороги та підключення до газових мереж. У грудні 2025 року на ці проекти Уряд виділив 24,7 млн грн на умовах співфінансування 50:50.
Кисилевський нагадав, що обов’язковою умовою залучення державних коштів є будівництво на території ІП не менше ніж 5000 кв. м. промислових площ та залучення щонайменше двох учасників.
“Зараз “Біосенс” готує додаткову заявку на додаткове державне фінансування для подальшого розвитку інженерно-транспортної інфраструктури індустріального парку”, – додав він.
За інформацією Кисилевського, на 2027 рік заплановане будівництво другої черги заводу – виробництво картоплі фрі потужністю 60-150 тис. тонн на рік із інвестиціями 2,5 млрд. грн.
“McDonald’s та KFC зараз імпортують картоплю фрі для своїх українських мереж через відсутність в нашій країні спеціальних технологій вирощування та переробки. Але вже незабаром такі технології з’являться”, – підкреслює він
Третя черга заводу, яка також вироблятиме картоплю фрі, потребуватиме близько 3 млрд грн інвестицій. Крім того план розвитку ІП передбачає будівництво комплексу зберігання картоплі обсягом 20 тис. тонн, підприємства з переробки картопляної шкірки у білок та крохмаль, а також тепличне господарство у комплексі з когенераційною установкою.
Для розташування майбутніх підприємств ІП вже ініціював розширення існуючих площ з 29,6 га до 40 га. Ще одна ділянка площею 60 га, розташована поруч, розглядається як резервна.
Як повідомлялось, ІП “Біосенс” зареєстровано у серпні 2025 року строком на 30 років. Ініціатором створення парку стало місцеве ТОВ “Фітолан”, яке входить до складу групи компаній “Маїс”, що будує завод в ІП “Біосенс”.
Агропромислова компанія “Маїс” – один з найбільших виробників насіння гібридної кукурудзи, насіння гібридного соняшника, сої в Україні, яка є головним активом групи компаній “Маїс”.
Співвласниками ТОВ “АПК “Маїс” є народний депутат України IV та VI скликань Сергій Терещук та його дружина Марина Чередниченко, а консервуванням та переробкою картоплі в складі групи займається “Філд-Груп”.
Як повідомляє «Сербський економіст», південнокорейський консорціум на чолі з Incheon International Airport Corporation вийшов із процедури надання 30-річної концесії на управління міжнародними аеропортами Подгориці та Тівата.
Уряд Чорногорії 18 липня повідомив, що отримав офіційний лист про відмову консорціуму від подальшої участі в процедурі. Причини рішення південнокорейської сторони поки що не розкриваються. Влада заявила, що не має наміру повністю відмовлятися від залучення приватного оператора, однак не погодиться на умови, які можуть суперечити державним інтересам.
Incheon вважався переможцем тендеру. У квітні 2026 року уряд Чорногорії вирішив перейти до укладення концесійного договору з південнокорейським консорціумом. Пропозиція передбачала одноразовий платіж державі в розмірі 100 млн євро, щорічне перерахування 35% валового доходу аеропортів та близько 300 млн євро обов’язкових інвестицій протягом 30 років. Сукупний фінансовий ефект для держави оцінювався в понад 1 млрд євро.
Інвестиційна програма мала включати розширення терміналів, модернізацію злітно-посадкової та перонної інфраструктури, впровадження нових систем обслуговування пасажирів та підвищення пропускної спроможності аеропортів. При цьому проект договору критикували за відсутність детального розподілу 300 млн євро інвестицій за окремими етапами та за залежність частини робіт від вирішення майнових питань державою.
Відмова Incheon створює для Чорногорії кілька ризиків. Головний із них — нова затримка модернізації аеропортів, які мають стратегічне значення для туризму. Зростання пасажиропотоку без розширення терміналів і перонів може посилити черги, перевантаження інфраструктури та сезонні збої, особливо в Тіваті.
Країна також ризикує недоотримати заплановані 100 млн євро одноразового платежу та відкласти залучення 300 млн євро приватних інвестицій. Повторний тендер або переговори з іншим учасником можуть зайняти тривалий час, а нові фінансові умови можуть виявитися менш вигідними.
Ще одним негативним фактором стає репутаційна невизначеність. Вихід обраного інвестора вже після ухвалення рішення урядом може викликати у інших міжнародних операторів питання щодо умов конкурсу, правової визначеності та швидкості узгодження великих інфраструктурних проєктів у Чорногорії.
У червні 2025 року міністр фінансів Сербії Сініша Малі заявляв, що Белград зацікавлений в управлінні аеропортами Подгориці та Тівата і готовий запропонувати значні інвестиції. Однак влада Чорногорії тоді повідомляла, що офіційної заявки від Сербії в рамках чинної тендерної процедури не надходило.
Перший Odesa Investment Congress, присвячений розвитку міст, інвестиціям та відновленню України, відбувся 10 липня в одеському SPATIUM Hotel і зібрав понад 300 девелоперів, інвесторів, архітекторів, експертів та представників органів влади.
Як повідомили організатори заходу, робота конгресу тривала протягом усього дня одночасно у двох тематичних залах — «Розвиток міста та девелопмент» та Urban Design.
Учасники обговорили інвестиційну привабливість Одеського регіону, перспективи реалізації нових девелоперських проєктів, житлову політику відновлення, цифровізацію будівельної галузі, розвиток медичних та реабілітаційних просторів, збереження історичної спадщини Одеси, а також енергетичну незалежність об’єктів нерухомості.
Серед основних спікерів та учасників дискусій були заступниця міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська, заступник міністра розвитку громад та територій України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації Ігор Рева, голова Державної інспекції архітектури та містобудування України Олександр Новицький та голова правління ПрАТ «Укрфінжитло» Євген Мецгер.
У роботі конгресу також взяли участь начальник Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак, перший заступник Одеського міського голови Олександр Філатов, заступник голови Київської обласної державної адміністрації Наталія Мельничук, головний архітектор Одеси Надія Новікова, генеральний директор і власник SPATIUM Group Олександр Селезньов, а також представники девелоперських, архітектурних, інвестиційних та готельних компаній.
До дискусій долучилися представники SPATIUM Group, ZEZMAN Holding, KADORR, «Гефест», «Два академіка», Akvareli, Ribas Hotels, РІЕЛ, UDP, SAGA, Creator-Bud, Avalon, SIGMA+ та CREDO.
За словами генерального директора SPATIUM Group Олександра Селезньова, девелоперський ринок Одеси поступово відновлюється.
«Ми вже сьогодні майже повертаємося до довоєнних показників. Старі об’єкти добудовано, починаємо будувати нові», — сказав він під час конгресу.
Голова Одеської міської військової адміністрації Сергій Лисак заявив про готовність міста до взаємодії з бізнесом та інвесторами.
«Одеса відкрита для партнерства, конструктивного діалогу та реалізації спільних проєктів, спрямованих на розвиток нашого міста», — підкреслив Лисак.
Головний архітектор Одеси Надія Новікова, коментуючи розвиток міста з урахуванням його статусу у списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, зазначила, що зміни мають відбуватися гармонійно.
«Наша мета — щоб наше місто розвивалося, і розвивалося гармонійно. Я вважаю, що це не так страшно. Ми будемо працювати», — сказала Новікова.
Окремий блок програми був присвячений медичному девелопменту, wellness-інфраструктурі, реабілітаційним та інклюзивним просторам. У рамках конгресу також відбулася презентація команди Superhumans в Одесі.
У залі Urban Design головні архітектори українських міст та представники професійної спільноти обговорили сучасні підходи до міського планування, безбар’єрність, збереження архітектурної спадщини та розвиток громадських просторів.
Місцем проведення конгресу став SPATIUM Hotel в Аркадії. За інформацією організаторів, це перший в Одесі п’ятизірковий апарт-готель формату medical & wellness, що працює цілий рік.
Odesa Investment Congress завершився гала-вечором, концертною програмою та церемонією вручення спеціальної премії імені Василя Кандинського.
Організатором заходу виступила медіагрупа DMNTR, генеральним партнером — SPATIUM Group.
Інформаційне агентство «Інтерфакс-Україна» виступило офіційним інформаційним партнером Odesa Investment Congress.
DEVELOPMENT, DMNTR, ODESA, Odesa Investment Congress, SPATIUM Group, відбудова, ІНВЕСТИЦІЯ
ТОВ “Фрукти Полісся” планує залучити $21,9 млн для створення комплексу з вирощування, охолодження, сортування та пакування лохини у Волинській області, йдеться в інвестиційному каталозі Ukraine Investment Guide 2026, представленому на Конференції з відновлення України (URC2026) у Гданську (Польща), що проходила наприкінці червня.
Загальний бюджет проєкту становить $24,2 млн, з яких $2,3 млн компанія готова профінансувати власним коштом.
Проєкт передбачає створення 90-гектарної плантації лохини та виробничого комплексу для охолодження, сортування і зберігання ягоди в с. Омельне (Луцький р-н Волинської обл.).
Планова потужність власного виробництва становитиме 1,72 тис. тонн лохини на рік, ще 1,58 тис. тонн щороку компанія планує сортувати та реалізовувати, закуповуючи ягоду в інших виробників.
Як зазначається в каталозі, проєкт базується на сучасних нідерландських технологіях, які забезпечують захист насаджень від заморозків, опадів, сильного вітру, пошкодження птахами, перебоїв з електропостачанням та дефіциту персоналу.
Основним ринком збуту визначено країни Європейського Союзу, насамперед Велику Британію.
Запуск проєкту очікується протягом трьох років, строк його окупності оцінюється у 7,5 роки.
ТОВ “Фрукти Полісся” засноване у 2016 році. Компанія спеціалізується на вирощуванні лохини. У 2018-2019 рр. вона орендувала 94,39 га землі, а в 2020 році заклала першу чергу плантації лохини площею 14 га, збудувала резервуар для води об’ємом 8 тис. куб. м та насосну станцію для краплинного зрошення на площі 46 га. За даними компанії, близько 90% продукції експортується до країн ЄС, переважно до Польщі через посередника. Кінцеві бенефіціари – Ольга Воловчук та Олег Ординат.
ТОВ “Фрукти Полісся” 2025 року зменшило виручку в 4,5 рази – до 1,2 млн грн та збільшило чистий збиток на 49,3% – до 9,1 млн грн.
ВОЛИНСЬКА ОБЛАСТЬ, ІНВЕСТИЦІЯ, ЛОХИНА, Фрукти Полісся, ЭКСПОРТ
