Група NOVA, до якої входить найбільший логістичний оператор “Нова пошта”, у 2023 році інвестувала в Україну 5,3 млрд грн, що в 2,5 раза перевищує інвестиційний бюджет 2022 року (2,1 млрд грн), ідеться в повідомленні групи в четвер.
“Рівень віри “Нової пошти” в майбутнє України у 2024 році ще більший: на поточний рік заплановано збільшити суму інвестицій до 7 млрд грн”, – зазначається в релізі.
Згідно з ним, NOVA минулого року також наростила сплату податків у півтора раза – до 10,7 млрд грн. Уточнюється, що, зокрема, “Нова пошта” перерахувала 8,7 млрд грн податків, NovaPay – 1,2 млрд грн.
У повідомленні вказується, що торік найбільший обсяг капітальних інвестицій – 2,4 млрд грн – було спрямовано на будівництво нових сортувальних терміналів і автоматизацію тих, що вже працюють. Зазначається, що це дає змогу компанії забезпечувати безперебійний процес доставки в умовах постійного зростання обсягів вантажів і не втрачати швидкість: уже сьогодні компанія доставляє 1040 посилок щохвилини, а в пікові дні навантаження – 1400.
Ще одна велика стаття витрат, згідно з релізом, розвиток мережі відділень і поштоматів з метою крокової доступності до них, у який було вкладено 1,1 млрд грн. У результаті мережа “Нової пошти” в Україні вже налічує понад 27 тис. точок сервісу.
Також кошти інвестиційного бюджету в розмірі 1,2 млрд грн спрямували на автоматизацію робочих місць і ремонт відділень, щоб зробити їх зручними і безбар’єрними у використанні для різних груп споживачів і співробітників.
Уточнюється, що на оновлення парку транспорту і БДФ-контейнерів у 2023 році пішло 233 млн грн, на IT і R&D – 338 млн грн, на розвиток напряму фулфілмента – 17 млн грн.
“ДТЕК Енерго” 2023 року інвестував у ремонтну кампанію на теплоелектростанціях та український вуглевидобуток близько 11 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж 2022 року, коли інвестиції становили близько 6 млрд грн.
“Завдяки цьому вдалося відновити значну частину пошкоджених від ворожих обстрілів потужностей теплової генерації, реалізувати щорічну планову ремонтну кампанію на ТЕС, а також підтримати видобуток необхідних для їхньої надійної роботи обсягів вугілля”, – повідомляється в пресрелізі енергохолдингу в п’ятницю.
Минулого року енергетики компанії відновили після масованих обстрілів дев’ять енергоблоків. Оновлені потужності дали змогу посилити роботу теплової генерації в піку споживання.
“Для підготовки обладнання теплоелектростанцій до роботи на максимумі в поточному опалювальному сезоні, в рамках щорічної планової ремонтної кампанії “ДТЕК Енерго” реалізував 24 ремонти енергоблоків”, – зазначили в компанії.
Крім того, “ДТЕК Енерго” з метою компенсації потужностей, які не вдалося відремонтувати до зими, розконсервував додатково два енергоблоки загальною потужністю 500 МВт. Інвестиції в ремонтну кампанію, за попередніми даними, склали близько 4 млрд грн проти 2,2 млрд грн у 2022 році.
У межах ремонтної кампанії придбано і сформовано запас критичного обладнання на випадок нових обстрілів, а ТЕС і шахти забезпечено резервними джерелами живлення у вигляді понад 200 потужних генераторів.
Минулого року “ДТЕК Енерго” також ввів у роботу 26 нових вугільних лав, що дало змогу шахтарям виконати план з видобутку та забезпечити українські теплоелектростанції достатнім для роботи обсягом палива і протягом опалювального сезону, і в інші піки споживання.
Інвестиції компанії в український вуглевидобуток, за попередніми даними, становили близько 7 млрд грн проти 3,8 млрд грн у 2022 році.
“Ми пройшли найскладнішу зиму, відновилися, наскільки це було фізично можливо після таких масштабних атак, і в такі короткі терміни. І вже впритул наблизилися до екватора нинішнього опалювального сезону. Зі свого боку, ми зміцнили стійкість теплової генерації, адже саме на ній левова частка відповідальності за балансування енергосистеми в піки споживання”, – підсумував генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв, слова якого наведені в пресрелізі.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнутий цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність у тепловій генерації електроенергії станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт). У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
Представник країни виступив на 51-й сесії Комітету з питань всесвітньої продовольчої безпеки. Уточнюється, що за останні шість років бідність скоротилася вдвічі внаслідок фундаментальних реформ, що реалізуються у країні.
Рівень бідності в Узбекистані до 2030 року планується зменшити на 7%. У новій стратегії згадувалося, що загалом у галузь буде залучено $15 млрд. інвестицій з метою підвищення продуктивності та рентабельності у сільському господарстві, — йдеться у повідомленні.
Також йшлося про суворі заходи, щодо пом’якшення негативних наслідків зміни клімату, біорізноманіття, екологічної ситуації, зокрема, проблем, спричинених висиханням Аральського моря.
ПрАТ “Нафтогазвидобування”, основний виробничий актив “ДТЕК Нафтогаз”, у першому півріччі 2023 року збільшило інвестиції в розвиток газовидобутку на 35% – майже до 1 млрд грн на тлі зниження фінансових показників порівняно з тим самим періодом попереднього року.
Згідно зі звітом компанії на біржі, компанія продовжила інвестувати в розвиток, незважаючи на зниження чистого прибутку “ДТЕК Нафтогаз” на 66% (до 2,38 млрд грн) і виручки на 31,5% (до 13,11 млрд грн) у першому півріччі 2023 року порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Зазначається, що кошти було спрямовано на збільшення програми буріння та геологорозвідувальних робіт для повернення до динаміки зростання видобутку в середньостроковій перспективі.
У компанії також повідомили, що вона сплатила до держбюджету понад 5 млрд грн податків, зокрема понад 2,2 млрд грн ренти за користування надрами, частина якої (5%) спрямовується до місцевих бюджетів.
Зниження фінансових показників у “ДТЕК Нафтогазі” пояснили падінням ціни на газ на ринку 2023 року.
“За перше півріччя 2023 року основний виробничий актив “ДТЕК Нафтогаз” збільшив обсяг інвестицій у розвиток газовидобутку на 35%. Минулого року через проблеми з реалізацією газу ми змушені були скоротити нашу програму буріння. Цього року компанія робить основний акцент саме на збільшенні обсягу бурових робіт. У наступні 2-3 роки це дасть нам змогу повернутися до динаміки зростання для подальшого зміцнення енергетичної безпеки України”, – прокоментували в компанії.
“ДТЕК Нафтогаз” є найбільшою приватною газовидобувною компанією в Україні. До портфеля її активів входять “Нафтогазвидобування” і “Нафтогазрозробка”, що здійснюють розвідку і видобуток вуглеводнів на трьох ліцензійних ділянках у Полтавській і Харківській областях.
Як повідомлялося, “ДТЕК Нафтогаз” у 2022 році збільшив чистий прибуток на 70,6% – до 11,46 млрд грн за зростання виручки у 2,2 раза – до 36,00 млрд грн.
У межах візиту до США Президент України Володимир Зеленський провів зустріч із найвпливовішими американськими підприємцями та керівниками найбільших фондів, повідомила в п’ятницю пресслужба Офісу президента.
Зустріч було організовано за сприяння найбільшого інвестиційного банку у світі JP Morgan. Загальна вартість активів в управлінні фондів, керівники яких брали участь у заході, перевищує 30 трлн. Зокрема, повідомляє пресслужба, у зустрічі взяли участь засновник компанії Bloomberg LP Майкл Блумберг, голова фонду Pershing Square Capital Білл Акман, голова фонду Starwood Capital Баррі Стернліхт, засновник фонду Citadel LLC Кен Гріффін, президент інвестиційної компанії Blackstone Джонатан Грей, заступник голови компанії BlackRock Філіп Гільдебран, голова благодійної організації Schmidt Futures Ерік Шмідт, голова компанії Kraft Group Роберт Крафт та інші.
“Сторони обговорили перспективи залучення найбільшого американського бізнесу до відновлення України та реалізації інвестиційних проєктів. Американські підприємці та фінансисти підтвердили готовність здійснювати масштабні інвестиції в Україну одразу після завершення війни та отримання безпекових гарантій”, – повідомляє пресслужба.
Також відбулася окрема зустріч президента Зеленського з головою найбільшої компанії з управління активами у світі BlackRock Ларрі Фінком.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) і 19 фінансових організацій розвитку (DFI) на Конференції з відновлення України в Лондоні уклали Меморандум про взаєморозуміння, що сприятиме реалізації спільних інвестицій у приватний сектор української економіки.
“Підписання цього меморандуму … стало наступним кроком у реалізації домовленості між ЄБРР і DFI країн “Великої сімки” про створення спільної платформи для інвестицій в Україну, про яку було оголошено на зустрічі G7 у Токіо минулого місяця”, – ідеться в прес-релізі банку.
Зазначається, що головною метою створення спільної платформи між ЄБРР і DFI є сприяння співфінансуванню шляхом посилення співпраці та діалогу між партнерами в контексті надання допомоги у відновленні України.
Зазначається, що першочергову увагу в рамках інвестиційних ініціатив буде приділено приватному сектору економіки України.
“Фінансові потреби України на етапі відновлення будуть дуже значними, а отже, потребуватимуть об’єднання зусиль фінансових організацій. Для максимізації ефективності та результативності своєї діяльності партнери України мають забезпечити ретельну координацію між собою. Надзвичайно важливу роль у відновленні української економіки відіграватиме приватний сектор”, – наголосив ЄБРР.
Банк вказує, що спільно з DFI готовий працювати над підвищенням ефективності та якості в наданні допомоги Україні та сусіднім країнам, які постраждали від військової агресії Росії.
Уточнюється, що меморандум підписали British International Investment, Cassa Depositi e Prestiti, DEG (Deutsche Investitions- und Entwicklungsgesellschaft), Development Finance Institute Canada (DFIC), Японський банк міжнародного співробітництва, Японське агентство міжнародного співробітництва, Proparco, Міжнародна фінансова корпорація розвитку США, Бельгійська інвестиційна компанія для країн, що розвиваються.
У цьому списку також Compañía Española de financiación del desarrollo (Cofides), Finnfund, Інвестиційний фонд для країн, що розвиваються, Nederlandse Financierings-Maatschappij voor Ontwikkelingslanden, Norfund, Oesterreichische Entwicklungsbank, Sociedade para o Financiamento do desenvolvimento, instituicao financeira de credito, Швейцарський інвестиційний фонд для ринків, що розвиваються, і Swedfund international.
