Інвестиція інвесткомпанії NJJ у “Датагруп-Воля-lifecell”, яка належить французькому мільярдеру Ксав’є Нелю, становитиме $1,5 млрд – це сума угоди з придбання 100% активів компаній та інвестиційні зобов’язання на п’ять років.
“Для України, по суті, зараз вирішується питання $1,5 млрд інвестицій, які включають суму угоди і капітальні інвестиції, які будуть зроблені в наступні п’ять років”, – сказав CEO “Датагруп-Воля-lifecell” Михайло Шелемба агентству “Інтерфакс-Україна”.
Він також зазначив, що створена після завершення угоди компанія “Датагруп-Воля-lifecell” планує брати участь в аукціонах на розподіл радіочастот мобільного радіозв’язку 2355-2395 МГц, 1935-1950/2125-2140 МГц і 2575-2610 МГц, які Нацкомісія, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку, може провести в серпні.
“Частоти – це основний актив для будь-якого мобільного оператора. У lifecell зараз достатньо частот, щоб надавати якісні послуги, але ми хочемо рости і нам потрібно буде більше частот”, – сказав Шелемба.
Він підкреслив, що вихід на конкурс такого інвестора як NJJ “підвищить на порядок конкуренцію за частоти, завдяки чому держава зможе виручити більше коштів”.
“А ми говоримо про десятки мільйонів доларів…”, – уточнив Шелемба.
Раніше повідомлялося, що інвесткомпанія NJJ, яка належить французькому мільярдерові Ксав’є Нелю, після завершення угоди з придбання фіксованого телекомунікаційного оператора “Датагруп-Volia” і оператора мобільного зв’язку lifecell об’єднає їхні активи в єдину компанію, яка пропонуватиме клієнтам потрійний пакет послуг. Шелемба очолить об’єднану платформу “Датагруп-Volia-Lifecell”. П’єр Данон, нинішній голова наглядової ради “Датагруп-Volia”, також продовжить свою роботу на посаді голови наглядової ради об’єднаної структури.
Фіналізація угоди залежить від отримання остаточних регуляторних схвалень та інших умов закриття. Як відомо, Антимонопольний комітет виявив підстави для заборони на придбання DVL Telecom DVL Telecom, що входить до групи NJJ французького мільярдера Ксав’є Ньєля, контролю над групою “Лайфселл”. На засіданні 7 березня АМКУ дозволив компанії DVL Telecom придбати контроль над компанією Datagroup Holding Limited (“Датагрупп-Воля”).
CFO Turkcell Каміль Кальйон (Kamil Kalyon) під час сесії запитань-відповідей з інвесторами на представленні фінансових результатів компанії за 2023 рік підтвердив, що суму угоди з NJJ на момент закриття угоди визначено в розмірі $525 млн, але остаточна сума підлягатиме коригуванню.
Іспанський уряд має намір скасувати програму, що дає іноземцям “золоті візи” в обмін на інвестиції в нерухомість, пише Financial Times з посиланням на заяву прем’єр-міністра Іспанії Педро Санчеса.
Наразі громадяни країн, що не входять до Євросоюзу, можуть отримати іспанську посвідку на проживання терміном на три роки, інвестувавши в нерухомість у країні не менше ніж EUR500 тис.
Відмова від програми дасть змогу поліпшити ситуацію з доступністю житла в Іспанії, зазначив Санчес.
“Наразі 94 зі 100 подібних віз видають за інвестиції в нерухомість у великих містах, які вже зіткнулися з дуже важким ринком. Ті, хто вже живе там, працює і платить податки, практично не можуть знайти гідне житло”, – сказав прем’єр.
Уряд на засіданні в п’ятницю ухвалив порядок надання компенсації вартості збудованих заявником/інвестором зі значними інвестиціями об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення і приєднання до інженерно-транспортних мереж, необхідних для реалізації проєкту.
“…схвалили останній нормативний документ, необхідний для запуску механізму державної підтримки проєктів зі значними інвестиціями. Інвестори, які готові реалізувати в Україні проєкти вартістю від EUR12 млн, отримають від нас максимальне сприяння та підтримку у вигляді супроводу, податкових і митних пільг, компенсації витрат вартості збудованих об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури або підключення до інженерно-транспортних мереж тощо”, – наводяться в релізі Мінекономіки слова першого віцепрем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Вона додала, що цього року до держбюджету на підтримку таких інвесторів закладено 3 млрд грн.
У Мінекономіки уточнили, що отримати держпідтримку зможуть інвестори, які планують реалізувати в Україні проєкт вартістю від EUR12 млн із тривалістю реалізації до 5 років у сферах переробної промисловості, видобутку корисних копалин для подальшого перероблення або збагачення, транспорту, логістики, освіти, наукової діяльності, охорони здоров’я, поводження з відходами, мистецтва, культури, туризму, спорту, а також електронних комунікацій.
Для отримання підтримки потрібне подання заявником (юридичною особою – резидентом або нерезидентом) до Мінекономіки заявки разом із відповідними документами на оцінку проєкту зі значними інвестиціями, після чого міністерство повинно оцінити інвестиційний проєкт і надати висновок щодо доцільності/недоцільності його реалізації та укладення спеціального інвестиційного договору або відмови в укладенні.
Після цього відбудеться укладення спеціального інвестиційного договору, сторонами якого виступають Кабмін, орган місцевого самоврядування (якщо держпідтримка надається таким органом для реалізації проєкту зі значними інвестиціями), інвестор зі значними інвестиціями та заявник.
Також для супроводу в підготовці та реалізації інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями заявник має звернутися до UkraineInvest за інформаційною та консультативною допомогою.
Мінекономіки наголосило, що інвестори можуть отримати від держави кілька видів підтримки, які становлять до 30% від суми інвестиційного проєкту зі значними інвестиціями, зокрема: переважне право користування земельними ділянками державної або комунальної власності, компенсацію витрат на будівництво об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури та витрат на підключення до інженерно-транспортних мереж, податкові пільги, безмитне ввезення необхідного обладнання, а також звільнення від відшкодування втрат лісогосподарського комплексу та інших витрат, які можуть бути понесені.
Як ідеться в повідомленні, проєкти мають передбачати будівництво, модернізацію, технічне або технологічне переоснащення відповідних об’єктів інвестування та створення нових робочих місць. Інвестору потрібно створити принаймні 10 робочих місць із зарплатою щонайменше на 50% вищою за середню зарплату в регіоні за цим видом діяльності, або 30 робочих місць із зарплатою щонайменше на 30% вищою за середню зарплату в регіоні за цим видом діяльності, або 50 робочих місць із зарплатою щонайменше на 15% вищою за середню зарплату в регіоні за таким самим видом діяльності.
Інвестиції АТ “Укрпошта” в розвиток у 2024 році становитимуть близько 1,3 млрд грн власних коштів, повідомив гендиректор компанії Ігор Смілянський на Business Breakfast Forbes Україна в середу.
За його словами, інвестиції буде спрямовано в організацію контейнерного обміну з перевезенням вантажів великогабаритним транспортом, що зумовлено зростанням обсягів посилкових відправлень. Інвестиції у створення можливостей контейнерного обміну на базі одного відділення становлять 100 тис. грн, уточнив Смілянський.
Крім того, у 2024 році “Укрпошта” планує купити машину для сортування листів. Машина сортуватиме до 50 тис. листів на годину з використанням QR-коду електронної марки. Агрегат буде придбано за кредитні кошти, уточнив гендиректор компанії.
“Укрпошта” планує відкрити ще 300 поштових відділень в Україні “щоб покриття стало таким, як ми хочемо”.
Відділення будуть відкриватися в Києві, Одесі, Дніпрі, уточнив Смілянський.
За його словами, у наступні чотири місяці “Укрпошта” відкриє 18 нових сортувальних об’єктів, уже за два тижні почне працювати сортувальний центр у Львові.
Водночас “Укрпошта” не розвиватиме напрямок великогабаритних перевезень через високі витрати на подальшу доставку вантажів, пов’язані з податками.
Гендиректор “Укрпошти” підкреслив, що компанія не відмовилася від ідеї отримати у власність банк. За його словами, ефект від передачі компанії PINbank становитиме 5 млрд грн за три роки.
“Ми знизимо витрати бюджету на доставку пенсій на 5 млрд за три роки”, – уточнив Смілянський.
Група NOVA, до якої входить найбільший логістичний оператор “Нова пошта”, у 2023 році інвестувала в Україну 5,3 млрд грн, що в 2,5 раза перевищує інвестиційний бюджет 2022 року (2,1 млрд грн), ідеться в повідомленні групи в четвер.
“Рівень віри “Нової пошти” в майбутнє України у 2024 році ще більший: на поточний рік заплановано збільшити суму інвестицій до 7 млрд грн”, – зазначається в релізі.
Згідно з ним, NOVA минулого року також наростила сплату податків у півтора раза – до 10,7 млрд грн. Уточнюється, що, зокрема, “Нова пошта” перерахувала 8,7 млрд грн податків, NovaPay – 1,2 млрд грн.
У повідомленні вказується, що торік найбільший обсяг капітальних інвестицій – 2,4 млрд грн – було спрямовано на будівництво нових сортувальних терміналів і автоматизацію тих, що вже працюють. Зазначається, що це дає змогу компанії забезпечувати безперебійний процес доставки в умовах постійного зростання обсягів вантажів і не втрачати швидкість: уже сьогодні компанія доставляє 1040 посилок щохвилини, а в пікові дні навантаження – 1400.
Ще одна велика стаття витрат, згідно з релізом, розвиток мережі відділень і поштоматів з метою крокової доступності до них, у який було вкладено 1,1 млрд грн. У результаті мережа “Нової пошти” в Україні вже налічує понад 27 тис. точок сервісу.
Також кошти інвестиційного бюджету в розмірі 1,2 млрд грн спрямували на автоматизацію робочих місць і ремонт відділень, щоб зробити їх зручними і безбар’єрними у використанні для різних груп споживачів і співробітників.
Уточнюється, що на оновлення парку транспорту і БДФ-контейнерів у 2023 році пішло 233 млн грн, на IT і R&D – 338 млн грн, на розвиток напряму фулфілмента – 17 млн грн.
“ДТЕК Енерго” 2023 року інвестував у ремонтну кампанію на теплоелектростанціях та український вуглевидобуток близько 11 млрд грн, що майже вдвічі більше, ніж 2022 року, коли інвестиції становили близько 6 млрд грн.
“Завдяки цьому вдалося відновити значну частину пошкоджених від ворожих обстрілів потужностей теплової генерації, реалізувати щорічну планову ремонтну кампанію на ТЕС, а також підтримати видобуток необхідних для їхньої надійної роботи обсягів вугілля”, – повідомляється в пресрелізі енергохолдингу в п’ятницю.
Минулого року енергетики компанії відновили після масованих обстрілів дев’ять енергоблоків. Оновлені потужності дали змогу посилити роботу теплової генерації в піку споживання.
“Для підготовки обладнання теплоелектростанцій до роботи на максимумі в поточному опалювальному сезоні, в рамках щорічної планової ремонтної кампанії “ДТЕК Енерго” реалізував 24 ремонти енергоблоків”, – зазначили в компанії.
Крім того, “ДТЕК Енерго” з метою компенсації потужностей, які не вдалося відремонтувати до зими, розконсервував додатково два енергоблоки загальною потужністю 500 МВт. Інвестиції в ремонтну кампанію, за попередніми даними, склали близько 4 млрд грн проти 2,2 млрд грн у 2022 році.
У межах ремонтної кампанії придбано і сформовано запас критичного обладнання на випадок нових обстрілів, а ТЕС і шахти забезпечено резервними джерелами живлення у вигляді понад 200 потужних генераторів.
Минулого року “ДТЕК Енерго” також ввів у роботу 26 нових вугільних лав, що дало змогу шахтарям виконати план з видобутку та забезпечити українські теплоелектростанції достатнім для роботи обсягом палива і протягом опалювального сезону, і в інші піки споживання.
Інвестиції компанії в український вуглевидобуток, за попередніми даними, становили близько 7 млрд грн проти 3,8 млрд грн у 2022 році.
“Ми пройшли найскладнішу зиму, відновилися, наскільки це було фізично можливо після таких масштабних атак, і в такі короткі терміни. І вже впритул наблизилися до екватора нинішнього опалювального сезону. Зі свого боку, ми зміцнили стійкість теплової генерації, адже саме на ній левова частка відповідальності за балансування енергосистеми в піки споживання”, – підсумував генеральний директор “ДТЕК Енерго” Ільдар Салєєв, слова якого наведені в пресрелізі.
“ДТЕК Енерго” забезпечує замкнутий цикл виробництва електроенергії з вугілля. Встановлена потужність у тепловій генерації електроенергії станом на січень 2022 року становила 13,3 ГВт). У вуглевидобутку створено повний виробничий цикл: видобуток і збагачення вугілля, машинобудування та сервісне обслуговування шахтного обладнання.
