Kyivstar Group Ltd. (Nasdaq: KYIV), материнська компанія найбільшого українського оператора зв’язку “Київстар”, оголосила про придбання одного з провідних провайдерів хмарної інфраструктури в Україні GigaCloud майже за 2,28 млрд грн (майже $50 млн) з метою розширити можливості у сфері хмарних рішень для бізнесу.
“Поєднуючи ці сильні сторони з нашою телеком-інфраструктурою, масштабом роботи з клієнтами та інвестиційними можливостями, ми зможемо допомогти ще більшій кількості компаній модернізувати свої операції та розвивати потужніший технологічний бізнес для корпоративного сегмента”, – цитуються у релізі слова президента Kyivstar Group Ltd Олександра Комарова.
Він додав, що відповідне придбання дозволить сприяти розвитку інфраструктури, яка необхідна Україні в довгостроковій перспективі.
Передбачається, що завершення угоди відбудеться після виконання стандартних для таких угод умов закриття.GigaCloud продовжить працювати як окрема бізнес-одиниця у складі Kyivstar Group Ltd., зберігаючи власний бренд і управлінську команду.
Серед іншого очікується, що засновники компанії надалі керуватимуть бізнесом.
Крім того, у результаті угоди не передбачаються зміни до чинних договорів із клієнтами, рівня сервісу чи комерційних умов.
“Разом із Kyivstar Group Ltd. ми зможемо прискорити інвестиції в інфраструктуру, розширити нашу ринкову присутність і надалі надавати послуги того рівня якості, на який розраховують наші клієнти”, – зауважив у релізі генеральний директор та співзасновник GigaCloud Назарій Курочко.
Своєю чергою співзасновник GigaCloud Антон Хвастунов наголосив, що відповідна співпраця посилить можливості компанії масштабувати безпечні хмарні сервіси та надалі робити свій внесок у цифровий розвиток України.
У “Київстар” додали, що відповідна інвестиція розширить технологічні можливості оператора для корпоративного сектора, а також посилить подальші можливості компанії у сфері суверенної хмарної інфраструктури і дозволить розвиток сервісів на базі штучного інтелекту (ШІ), адаптованих до потреб українського бізнесу та державних установ.
Зазначається, що GigaCloud, заснована у 2016 році, станом на зараз обслуговує понад 1,8 тис. корпоративних клієнтів. Компанія спеціалізується на наданні відповідних сервісів бізнесу. Серед клієнтів компанії – агрохолдинг Kernel, “Нафтогаз” та ін.
У релізі мобільного оператора утчонюється, що згідно з неаудованою управлінською звітністю, у 2025 році компанія отримала близько $14 млн виручки та $4,7 млн EBITDA, що відповідає рентабельності EBITDA на рівні близько 34%.
“Очікується, що угода позитивно вплине на розвиток Kyivstar Group Ltd. Оцінка вартості угоди враховує темпи зростання GigaCloud, її експертизу у сфері хмарних технологій, лідерські позиції на ринку та очікуваний ефект від об’єднання бізнесів”, – підкреслили в “Київстар”.
Зазначається, що структура угоди включає $41 млн вартості придбання, до $4 млн відкладених боргових зобов’язань, також близько $3 млн виплат, пов’язаних із досягненням погоджених показників ефективності та до $2 млн компенсації капітальних інвестицій (CAPEX) відповідно до умов угоди.
Як повідомлялось влітку цього року, Антимонопольний комітет України дозволив ПрАТ “Київстар” набути контроль над ТОВ “Гігаклауд” – хмарним провайдером GigaCloud.
У червні 2025 році мобільний оператор запустив власний хмарний сервіс для українських користувачів Kyivstar Cloud, що доступний для малого, середнього та великого бізнесу, а також для організацій держсектору.
“Київстар” за підсумками першого півріччя 2026 року збільшив дохід на 29,1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 28,9 млрд грн, у доларах – на 22,8%, до $662 млн. Чистий прибуток “Київстару” у цей період збільшився на 36,1% порівняно з аналогічним періодом 2025 року – до 7,1 млрд грн, у доларах – на 28,8%, до $162 млн.
Міністерство економіки та навколишнього середовища розпочало розробку промислової стратегії України до 2030 року і планує представити її проект для обговорення з професійною спільнотою протягом трьох місяців, повідомив заступник міністра Віталій Киндратив.
За його словами, до розробки документа залучено Федерацію роботодавців України (ФРУ), Інститут економічного моделювання, профільні асоціації та експертів.
«Для нас сьогодні пріоритетом є, з одного боку, підтримка переробної промисловості всередині країни, з іншого — допомога їй у виході на зовнішні ринки», — підкреслив заступник міністра під час 12-го Київського міжнародного економічного форуму (КМЕФ) на тему «Люди. Бізнес. Економіка. Що далі?» у понеділок у Києві, передає кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна».
Кіндратів зазначив, що стратегія буде зосереджена на галузях із високою доданою вартістю та потенціалом виходу на зовнішні ринки, зокрема на машинобудуванні, переробній промисловості та агропереробці.
Він підкреслив, що після завершення роботи над документом відбудеться його обговорення з профільними бізнес-асоціаціями, чия позиція стане основою для остаточного затвердження урядом. Крім того, на його думку, чітке визначення пріоритетних галузей та урядових програм підтримки стане важливим сигналом для залучення зовнішніх інвестицій та капіталу в українську економіку.
Зі свого боку генеральний директор ФРУ Руслан Іллічев підкреслив, що документ має ґрунтуватися на реальних потребах вітчизняного бізнесу.
«Ця стратегія має ґрунтуватися, насамперед, на баченні позиції галузей, що працюють в Україні. Ми маємо взяти наші найбільш конкурентоспроможні галузі, які вже існують, і запитати, що їм потрібно для масштабування», — наголосив керівник ФРУ.
Іллічев додав, що ключовими складовими документа також мають стати забезпечення максимальної локалізації у великих державних та інфраструктурних проєктах та узгодження загальної промислової політики з європейськими партнерами для інтеграції України в ринки ЄС.
Післявоєнне відновлення України має передбачати не лише реконструкцію зруйнованої інфраструктури та підприємств, а й структурну трансформацію економіки, зокрема перехід від сировинної моделі до виробництва продукції з високою доданою вартістю. Про це заявив експерт Ігор Стаковиченко, повідомляє видання «Главред».
За його оцінкою, відбудова може стати можливістю для технологічної модернізації української промисловості, підвищення продуктивності та посилення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств на міжнародних ринках.
«Післявоєнна відбудова України — це не просто найбільший інфраструктурний проєкт в історії незалежної держави. Це шанс змінити структуру національної економіки, перейти від сировинної моделі до виробництва продукції з високою доданою вартістю», — зазначив Стаковиченко.
За спільною оцінкою уряду України, Світового банку, Європейської комісії та ООН, оприлюдненою в лютому 2026 року, потреби країни у відновленні та відбудові протягом наступного десятиліття становлять майже $588 млрд.
Найбільших інвестицій потребуватимуть транспортна інфраструктура, енергетика, житловий фонд, промисловість та аграрний сектор. Водночас відновлювальні роботи необхідно продовжувати ще до завершення війни, попри безпекові ризики.
Серед основних викликів для економіки експертне середовище виокремлює не лише фізичні руйнування, а й скорочення трудових ресурсів, дефіцит кваліфікованих працівників, логістичні обмеження та недостатню доступність фінансування. За таких умов відновлення виробничих потужностей саме по собі не гарантуватиме їхньої ефективної роботи.
Перспективними напрямами розвитку можуть стати агропереробка, енергетика, інформаційні технології та оборонна промисловість. Зокрема, модернізація енергетичної інфраструктури створює можливості для розвитку розподіленої генерації та підвищення енергоефективності, а оборонні технології можуть стати основою для створення нових високотехнологічних виробництв.
Водночас важливим чинником відновлення залишатиметься приватний бізнес. Міжнародна фінансова допомога необхідна для подолання наслідків війни, однак довгострокове економічне зростання потребуватиме також приватних інвестицій, створення робочих місць і розширення експортного потенціалу.
Для залучення капіталу Україні необхідно забезпечити захист прав власності, доступ до кредитування, передбачувану податкову політику, зменшення адміністративного тиску на підприємців та ефективну судову систему.
За словами Стаковиченка, ключовим критерієм успішної відбудови має бути не кількість відновлених об’єктів чи обсяг освоєних коштів, а здатність економіки створювати нові виробництва, робочі місця та додану вартість.
Таким чином, післявоєнне відновлення може стати інструментом переходу України до сучаснішої економічної моделі, орієнтованої на технології, продуктивність і конкурентоспроможне виробництво.
відбудова, ІНВЕСТИЦІЯ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, СТАКОВИЧЕНКО, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
OKKO Group планує ввести в експлуатацію свою ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області наприкінці цього — на початку наступного року та розпочала будівництво другої ВЕС потужністю 190 МВт у Волинській області, повідомив генеральний директор групи Василь Даниляк.
«До кінця року, можливо, у першому кварталі 2027 року, ми введемо в експлуатацію ВЕС потужністю 147 МВт. Цей проєкт фінансується спільно з ЄБРР, МФК та ЧБТР. Поруч із ним уже розпочалося будівництво ВЕС потужністю 190 МВт», – сказав Даниляк під час Київського міжнародного економічного форуму в понеділок.
Він зазначив, що обсяг будівництва ВЕС потужністю 147 МВт становить приблизно 200 млн євро, а ВЕС потужністю 190 МВт – 300 млн євро.
Даниляк також підтвердив, що ОККО введе в експлуатацію свій біоетанольний завод наступного року.
За словами генерального директора ОККО, інвестувати під час війни групу спонукають нові можливості в енергетиці.
«Війна оголила багато проблем енергосистеми, великі об’єкти стали вразливими до атак, і було задано абсолютно правильний вектор розвитку в бік децентралізації генерації», – зазначив Даниляк.
Як повідомлялося, Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) 17 червня 2026 року ухвалив рішення про надання довгострокового кредиту в розмірі до 50 млн євро компаніям ТОВ «Волинь Вест Вінд-2» та ТОВ «Волинь Вест Вінд-3», які мажоритарно підконтрольні VI.AN Holding, що входить до групи OKKO, для фінансування будівництва та експлуатації ВЕС потужністю 189 МВт в Україні.
Кредит ЄБРР стане частиною забезпеченого боргового фінансування проєкту за участю Міжнародної фінансової корпорації (IFC) та Чорноморського банку торгівлі та розвитку (BSTDB).
У квітні 2025 року ЄБРР, IFC та ЧБТР оголосили про надання групі «Галнафтогаз» кредиту в розмірі 157 млн євро на ВЕС потужністю 147 МВт у Волинській області.
«ОККО» планувала запустити біоетанольний завод з інвестиціями у розмірі 110 млн євро у третьому кварталі 2026 року, але запуск довелося відкласти через затримки з постачанням обладнання.
OKKO Group об’єднує понад 10 різнопрофільних бізнесів у сфері виробництва, торгівлі, будівництва, страхування, сервісних та інших послуг. Флагманською компанією групи є концерн «Галнафтогаз», який керує однією з найбільших автозаправних мереж в Україні під брендом «ОККО», що налічує близько 400 автозаправних комплексів.
Засновником і кінцевим бенефіціаром групи є Віталій Антонов.
Глобальні витрати на центри обробки даних (ЦОД) досягнуть $1 трлн у 2026 році, а в 2028 році збільшаться більш ніж удвічі – до $2,1 трлн, прогнозують експерти BofA Global Research.
Зростання витрат технологічного сектору на дата-центри стає дедалі важливішим джерелом доходу для промислових компаній, що виробляють генератори, будівельну техніку, електророзподільне обладнання та системи охолодження.
Виробники чіпів та серверного обладнання є одними з головних вигодонабувачів масштабного будівництва ЦОД для розробок у сфері штучного інтелекту, зазначається в огляді BofA. Експерти оцінюють витрати на будівництво та оснащення дата-центрів у $49 млн на 1 МВт потужності, з яких 78% припадає на ІТ-інфраструктуру.
За оцінками BofA, середньорічні темпи зростання витрат на ЦОД у період з 2025 по 2030 рік становитимуть 37%. У результаті до 2030 року обсяг цього ринку досягне $2,93 трлн, прогнозують експерти. Для порівняння: у 2025 році цей показник становив $275 млрд.
BOFA, дата-центр, ІНВЕСТИЦІЯ, ІНФРАСТРУКТУРА, штучний інтелект
Мережа зоомаркетів України MasterZoo запустила оновлений інтернет-магазин masterzoo.ua, інвестиції в оновлення сайту склали $100 тис., також вже доступний до завантаження перший мобільний застосунок MasterZoo, у розробку якого інвестували понад $30 тис., повідомили у пресслужбі компанії агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Ми інвестуємо у побудову цифрової екосистеми, яка закриватиме різні потреби петбатьків – від регулярних покупок до пошуку нових продуктів і професійних рекомендацій. Водночас ми пам’ятаємо специфіку зооритейлу: є категорії, де петбатькам важливо побачити товар наживо, приміряти одяг чи амуніцію на свого пухнастого друга або отримати консультацію наживо. Тому наше завдання – не протиставляти онлайн та офлайн, а поєднати їхні переваги та створити безшовний клієнтський досвід. Інвестиції в технології для нас – це стратегічна інвестиція у майбутнє MasterZoo”, – коментує Оксана Кириченко, CEO MasterZoo.
Нова платформа пропонує підбір товарів відповідно до виду та породи улюбленця, розширені можливості особистого кабінету клієнта, сервіс автопідписки (10% знижки при повторному оформленні) та інші персоналізовані пропозиції. На оновленій платформі представлено понад 18 000 SKU від більш ніж 350 брендів. Перший мобільний застосунок вже доступний для завантаження в App Store та Google Play.
Мережа розвиває омніканальну модель, у якій фізичні зоомаркети та цифрові сервіси доповнюють одне одного. Понад 200 зоомаркетів у 40 містах поступово стають не лише місцями продажу, а й частиною e-commerce-інфраструктури – точками самовивозу, резервування товарів, а в перспективі – локаціями (grey stores) для комплектації та відправлення онлайн-замовлень через поштових операторів або власну кур’єрську службу.
MasterZoo прагне зробити покупки зручними та персоналізованими незалежно від того, де саме клієнт взаємодіє з брендом. Важливість цифрового напряму підтверджує і динаміка продажів: якщо у 2024 році на онлайн-канал припадало в середньому 15% загальних продажів MasterZoo, то у 2025 році його частка зросла до 18%, а у 2026 році досягла 25%.
Дані MasterZoo підтверджують, що клієнти дедалі частіше поєднують онлайн та офлайн. Зокрема, кожен третій-четвертий покупець сухого корму вже користується кількома каналами продажів. При цьому середній чек онлайн-покупця у 2,5 раза перевищує середній чек у фізичних зоомаркетах, а LTV (пожиттєва цінність клієнта) омніканальних клієнтів майже вчетверо вища, ніж тих, що купують виключно у фізичних локаціях.
Важливу роль у цій моделі відіграє самовивіз. Наразі на нього припадає близько 35% усіх онлайн-замовлень MasterZoo. Понад 40% замовлень із самовивозом у мережі оформлюють у Києві. Далі за кількістю таких замовлень ідуть Харків, Львів, Дніпро та Одеса.
“Ми бачимо, як змінюються звички українських петбатьків: онлайн-покупки стають дедалі звичнішими не лише у великих містах, а й у менших населених пунктах. Частка замовлень з-за меж обласних центрів зросла з 26,4% до 29,7%, а кількість замовлень із власною кур’єрською доставкою MasterZoo за рік зросла майже втричі (+182%). Водночас запити клієнтів на доставку у різних локаціях відрізняються: у невеликих населених пунктах близько 80% замовлень доставляє “Нова пошта”, тоді як у Києві – 39%. Тому для нас важливо не просто розвивати інтернет-магазин, а створювати гнучку систему, у якій кожен клієнт може обрати найзручніший спосіб покупки та отримання товарів незалежно від місця проживання”, – розповідає Аліса Дашевська, e-commerce-директорка мережі зоомаркетів MasterZoo.
MasterZoo (ТОВ “Петмастер”)— найбільший зооритейлер України, що об’єднує понад 200 зоомаркетів у 40 містах та 19 грумінг-салонів у семи містах України. У 2026 році мережа вже відкрила 15 нових магазинів, зокрема в містах, де раніше не була представлена, – Прилуках та Кам’янці-Подільському. Входить у українську сімейну групу Suziria Group. Асортимент мережі налічує понад 18 тис SKUs від 350+ брендів.
За даними опендатабот, дохід ТОВ “Петмастер” за 2025 рік зріс на 18,81% до 2 млрд 282 млн 281 тис. грн, чистий прибуток знизився на 24% до 6 млн 256 тис. грн за 2025 проти 8 млн 234 тис. грн за 2024 рік.
