Україна може збільшити річний агроекспорт із $24,2 млрд до понад $100 млрд шляхом переходу від експорту сировини до нарощування виробництва продуктів глибокої переробки, для чого потрібно $85 млрд інвестицій, заявив президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко.
“Ми маємо найкращі серед інших країн можливості, адже майже 30% чорноземів світу зосереджено в Україні. Проте дивує те, що така країна, як Нідерланди, маючи в 4,5 раза менше землі, виробляє продовольства і похідних продуктів на суму близько 108 млрд. Вони використовують менше 20% власної сировини, 80% імпортують, але посідають 2-3 місце у світі, тоді як ми зі своєю сировиною лише у третій десятці”, — сказав він на конференції “Прибутковий агробізнес 2026”.
За даними експерта, загальні втрати капіталізації агросектору від військової агресії РФ наразі оцінюються у більш ніж $120 млрд, тоді як прямі збитки становлять $11,5 млрд. Зокрема, майже 4,7-5 млн га земель залишаються замінованими або забрудненими важкими металами. Втрати тваринництва становлять 5 млн курей, 350 тис. свиней та 150 тис. корів. Крім того, втрачено понад 7 тис. од. сільгосптехніки та сотні логістичних споруд.
Козаченко висловив упевненість, що за умови реалізації генетичного потенціалу рослин і тварин хоча б на 90% Україна спроможна вийти на показники виробництва у 150 млн тонн зернових та олійних культур, 25 млн тонн молока і до 10 млн тонн м’яса.
Щоб реалізувати цей потенціал, за словами президента УАК, протягом наступних 10 років Україні потрібно залучити $85 млрд інвестицій. Їх необхідно спрямувати на розвиток харчової, фармацевтичної і парфумерної промисловості – $37 млрд, у тваринництво – $18 млрд. Крім того, $8 млрд – на рослинництво, $7 млрд – на відновлення іригації, $5,5 млрд – на розвиток біоенергетики. Ще $10 млрд – на логістику, садівництво та тепличне господарство.
Для стимулювання розвитку агросектора УАК пропонує ввести пільги на землю та підключення до мереж для заводів глибокої переробки, запровадити 25% субсидію на обладнання та створити спеціалізовану іпотечну банківську установу. Також пропонується залучити міжнародні компанії до сертифікації продукції за європейськими стандартами безпосередньо в Україні.
“Ми знайшли для створення першого в Україні іпотечного банку фінансові ресурси понад $50 млрд, які готові були нам дати. Є все для того, щоб ми запустили цей механізм, тільки давайте разом переконувати чиновників почати його використовувати. Ми маємо реально перетнути рубіж у 100 млрд валової продукції, і це повинно бути нашим стратегічним пріоритетом на найближче десятиліття”, — наголосив Козаченко.
Президент УАК також оприлюднив спільні пропозиції низки аграрних асоціацій, які пропонують прискорити приватизацію державних підприємств, котрі можуть бути задіяні у переробних ланцюжках, стимулювати розвиток індустріальних парків зі спеціальними фіскальними умовами. Агроасоціації, зокрема, пропонують запровадити дотації в розмірі 10% для підприємств, що використовують у виробництві вітчизняні продукти глибокої переробки сировини, та забезпечити державні гарантії перед іноземними кредиторами для придбання технологічного обладнання.
Важливим аспектом залишається диджиталізація галузі, зокрема створення цифрових платформ для виходу на глобальні ринки за прикладом українського ресурсу Allbiz, що спеціалізується на електронній торгівлі та структуруванні пропозицій у секторі B2B, а також впровадження європейської практики ліцензування через акредитовані офіси міжнародних сертифікаційних компаній, резюмував президент УАК.
Компанія Nestlé у 2025 році в повному обсязі виконала план інвестицій в Україну в розмірі 9,5 млрд грн і має намір до кінця 2027 року збільшити капіталовкладення в свій новий виробничий майданчик у Смолигові (Волинська обл.) до EUR70 млн, повідомив генеральний директор Nestlé в Україні та Південно-Східній Європі Алессандро Дзанеллі в колонці для видання NV.
«На початку року я анонсував, що ми плануємо інвестувати близько 9,5 млрд грн в Україну, і ми виконали цей прогноз. У 2025 році ми отримали приблизно подвійне зростання», — написав він.
Дзанеллі назвав ключовим індустріальним проєктом попередніх років запуск у квітні 2025 року нової фабрики в Смолигові. Початкові інвестиції в об’єкт склали EUR43 млн, проте компанія планує розширювати потужності. Очікується, що до кінця 2027 року загальний обсяг інвестицій у цей майданчик досягне EUR70 млн. Проектна потужність фабрики дозволить виробляти 40 тис. тонн вермішелі на рік, яку експортуватимуть до Європи, США та Мексики.
Дзанеллі уточнив, що виробництво в Смолигові є високоавтоматизованим, що дозволяє залучати в два рази менше персоналу, але вимагає більш високої кваліфікації працівників. Для цього компанія відкрила власну виробничу академію.
Крім індустріальних і комерційних інвестицій, Nestlé направила майже $18 млн в програму Ukraine, WeCare, яка фокусується на безпеці, фізичному і ментальному здоров’ї співробітників (без урахування витрат на облаштування укриттів). Також компанія щорічно інвестує близько EUR10 млн в модернізацію та поліпшення якості діючих виробництв.
Гендиректор Nestlé в Україні також повідомив, що з 2026 року він переходить на посаду керівника підрозділу компанії в Східній Європі і залишає український офіс.
В Україні Nestlé розпочала діяльність у 1994 році з відкриття представництва. У 1998 році придбала контрольний пакет акцій ЗАТ «Львівська кондитерська фабрика »Світоч”, а з 2018-го володіє 100% акцій підприємства. У травні 2003 року в Києві було засновано ТОВ «Нестле Україна», а наприкінці того ж року Nestlé стала власником 100% акцій підприємства «Волиньхолдинг».
У 2010 році Nestlé SA придбала ТОВ “Техноком” у Харкові, виробника продуктів швидкого приготування під ТМ «Мівіна». У 2012 році у Львові було створено Nestlé Business Service (NBS Europe), яке є одним із семи сервісних центрів Nestlé у світі та надає послуги з підтримки підрозділів Nestlé у понад 40 країнах світу.
Бізнес Nestlé в Україні представлений наступними напрямками: кава та напої, кондитерські вироби, кулінарія (холодні соуси, приправи, супи, продукти швидкого приготування), дитяче та спеціальне харчування, готові сніданки, корми для домашніх тварин.
Центральна Азія залучила близько 57% усіх інвестицій з Азії до Євразійського регіону — їхній загальний обсяг сягнув 68 млрд доларів США. Головним драйвером зростання в регіоні став Узбекистан: за останні півтора року обсяг вкладень з азійських країн зріс з 11 млрд до 22,6 млрд доларів США, забезпечивши близько 62% усього приросту інвестицій у Центральній Азії.
Попри глобальний спад, приплив азійських інвестицій до Євразійського регіону у 2024–2025 роках досяг майже 20 млрд доларів США. Майже половину цього зростання (9 млрд доларів США) забезпечили країни Перської затоки. Загальний обсяг накопичених взаємних інвестицій станом на середину 2025 року досяг рекордних 176 млрд доларів США.
Найбільші обсяги інвестицій припали на Об’єднані Арабські Емірати — 16,1 млрд доларів США, а також Саудівську Аравію (4,2 млрд доларів США), Катар (2,4 млрд доларів США) та Оман (1,1 млрд доларів США). До 96% усіх інвестицій країн Затоки спрямовується саме до Центральної Азії.
Обсяг світових інвестицій у дата-центри, включаючи угоди M&A, за 11 місяців 2025 року досяг рекордних $61 млрд порівняно з $60,8 млрд за весь 2024 рік, пише CNBC з посиланням на дані S&P Global. Цього вдалося досягти при меншій кількості транзакцій – 104 проти 129 за весь минулий рік. Більшість угод відбулися в США, на другому місці – Азіатсько-Тихоокеанський регіон (АТР).
Інвестиції зросли на тлі «глобального будівельного ажіотажу», зазначає S&P. Крім того, піднесенню сприяв стрибок боргового фінансування.
За даними агентства, випуск боргу на ринку дата-центрів у січні-листопаді склав $182 млрд проти $92 млрд за весь 2024 рік. У тому числі Google (належить Alphabet Inc.) залучила $29 млрд, Amazon.com Inc. – $15 млрд, Meta – близько $31 млрд.
Тенденція до зростання запозичень спровокувала побоювання інвесторів. Акції Oracle Corp. в цю середу впали на 5% після повідомлень ЗМІ про те, що Blue Owl на тлі зростаючого боргу Oracle відмовилася інвестувати в її дата-центр в Мічигані. Oracle спростувала ці повідомлення, але після їх появи інвестори почали продавати папери Broadcom, Nvidia і Advanced Micro Devices, а Nasdaq Composite впав на максимальні приблизно за місяць 1,81%. Тижнем раніше папери Oracle впали на 12% після публікації звітності, яка показала несподіване зростання її капітальних витрат.
У листопаді інвестори також активно продавали акції технологічних компаній, побоюючись ШІ-бульбашки.
Аналітик S&P Global Market Intelligence по секторах технологій, медіа та телекомунікацій (TMT) Юріє Струта заявив, що його команда вважає ринкові побоювання навколо ШІ та Oracle тимчасовими. На думку фахівців, ці побоювання навряд чи матимуть масштабний вплив на будівництво потужностей дата-центрів і M&A на цьому ринку.
При цьому будівництво нових дата-центрів може бути тимчасово обмежене дефіцитом джерел енергії, в результаті чого існуючі центри стануть більш цінними, каже Струта.
«В Європі потужності дата-центрів, як очікується, будуть будуватися повільніше, ніж в інших регіонах, але поки неясно, чи призведе це до сплеску M&A-активності в умовах дефіциту активів», – сказав він. В цілому аналітик очікує посилення такої активності на ринку дата-центрів в 2026 році.
«Я не здивуюся, якщо і без того високі оцінки вартості стануть ще вищими», – заявив він CNBC і зазначив, що його команда прогнозує збереження високих темпів зростання попиту на ШІ-додатки в наступному році.
Влада Китаю з 18 грудня ввела незалежний митний режим для острова Хайнань, що передбачає більш вільне ввезення зарубіжних товарів, в тому числі розширює коло продукції, для якої діють нульові мита, повідомляє «Сіньхуа».
Це один з найсерйозніших кроків у зусиллях Китаю з просування вільної торгівлі та більшої відкритості економіки, зазначає видання.
Острів, площа якого становить понад 30 тис. квадратних кілометрів, оголошений зоною особливого митного контролю. Ділове середовище для іноземних компаній тут буде більшою мірою відповідати міжнародним стандартам, на них чекає зниження податків і виробничих витрат, а також розширений доступ до послуг, включаючи охорону здоров’я та освіту. Бізнес зможе використовувати Хайнань як платформу для виходу на величезний ринок материкового Китаю, зазначає «Сіньхуа».
Перелік товарів, що не обкладаються митом в порту Хайнаня, був розширений до 6,6 тис. з 1,9 тис., частка таких товарів у загальних поставках зросте до 74% з 21%.
Крім того, відповідно до чинних правил, ці товари можуть поставлятися в материковий Китай після переробки, що створила додану вартість не менше 30%.
Хайнань став спеціальною економічною зоною Китаю в 1988 році. Згідно з офіційними даними, з 2020 року в провінції було створено понад 9,6 тис. нових підприємств за участю іноземних інвестицій.
ВВП Хайнаня в минулому році склав $113 млрд, що можна порівняти з обсягом 70-ї за розміром економіки світу, за даними Світового банку.
Учасники панелі «Connecting Economies: Cross-border Infrastructure and the Power of Partnership» на форумі з відбудови України в Бухаресті наголосили, що розвиток прикордонної інфраструктури та спільних проєктів є ключовою умовою для розкриття економічного потенціалу українсько-румунського співробітництва, насамперед у прикордонних регіонах Чернівецької та Закарпатської областей.
Дискусію модерував старший асоційований експерт New Strategy Center (Румунія) Богдан Берняґе. У панелі взяли участь голова повітової ради Сучави (Румунія) Георґе Шолдан, заступник голови Чернівецької обласної ради Михайло Павлиюк та перший заступник голови Закарпатської обласної ради Андрій Шекета.
За словами учасників, економічне партнерство Чернівецької області з Румунією має стратегічне значення: понад 20% зовнішньоторговельного обороту регіону припадає на Румунію. Значний потенціал для поглиблення співпраці існує в галузі деревообробки, де сировинна база Чернівеччини може поєднуватися з переробними потужностями румунської сторони. Окремо було відзначено можливості для розвитку спільних проєктів у сферах ІТ, туризму, сільського господарства та транспорту. «Наші регіони вже тісно пов’язані торгівлею, наступний крок – переходити від простого експорту сировини до спільних виробничих ланцюгів», – зазначив Павлиюк.
Щодо Закарпаття учасники наголосили, що відбудова регіону тісно пов’язана з його довгостроковим розвитком і поглибленням зв’язків із Румунією. Попри те, що область має найдовший відтинок спільного кордону з цією країною, прикордонна інфраструктура залишається недостатньо розвиненою, а низка пунктів пропуску працює нижче від потенційної пропускної спроможності. На думку Шекети, цільові інфраструктурні інвестиції – у дороги, залізничні підходи та модернізацію пунктів пропуску – є необхідною умовою для поліпшення сполучення між Закарпаттям і Румунією та повнішого використання можливостей транскордонної співпраці.
За підсумками обговорення учасники дійшли висновку, що розвиток спільних проєктів і модернізація прикордонної інфраструктури здатні посилити економічну інтеграцію прикордонних регіонів, а також створити додаткові можливості для бізнесу й зайнятості по обидва боки кордону.
