Трійку лідерів за доходами від телекомунікаційних послуг за перше півріччя 2026 року в Україні зі значним відривом сформували оператори мобільного зв’язку: ПрАТ “Київстар” – 24,87 млрд грн, ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone-Україна”) –13,75 млрд грн та ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) з групи DVL – 8,88 млрд грн.
Згідно з даними Національної комісії з регулювання у сферах електронних комунікацій та поштового зв’язку (НКЕК) на її сайті, порівняно з аналогічним періодом 2025 року зростання доходів “Київстару” становило 17,3%, “Vodafone-Україна” – 10,2%, lifecell – 17,1%.
Як повідомлялося, за 2025 рік цей показник у компаній становив відповідно 20,3%, 13,1% та 19,1%.
До п’ятірки лідерів за доходами у першому півріччі 2026 року також увійшов оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Укртелеком”, який порівняно з аналогічним періодом 2025 року скоротив доходи на 5,1% – до 2,19 млрд грн.
“Сестринська” компанія “Київстару” ТОВ “Юкрейн Тауер Компані” (ЮТК) замкнула першу п’ятірку лідерів за доходами у першому півріччі цього року, збільшивши їх на 21,5% – до 1,73 млрд грн.
Згідно зі звітом, у другій п’ятірці за доходами від телекомунікаційних послуг попереду оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Датагруп” з групи DVL, який порівняно з аналогічним періодом минулого року збільшив їх на 35% – до 1,21 млрд грн.
Слідом йде оператор фіксованого зв’язку ПрАТ “Фарлеп-Інвест”, підконтрольний “ВФ Україна”, який наростив доходи в 1,5 раза – до 0,57 млрд грн та піднявся із 9-го місця у 2025 році на 7-ме місце цьогоріч.
Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення йде восьмим із 0,52 млрд грн, що на 14% більше порівняно із першим півріччям минулого року, коли він посів 7-ме місце.
ТОВ “Юкрейніан Нетворк Солюшнс”, баштова компанія “Vodafone Україна”, у першому півріччі 2026 року збільшила доходи в 1,7 раза – до 0,49 млрд грн, а 10-м йде ТОВ “Науково-промислова компанія “Хоум-Нет”, якому вдалося збільшити доходи на 23,8% – до 0,44 млрд грн.
Згідно з даними регулятора, за обсягами капітальних інвестицій у сферу телекомунікацій у першому півріччі 2026 року лідерами також є трійка мобільних операторів: “Київстар” скоротив їх порівняно з 2025 роком на 38% – до 3,24 млрд грн, “Vodavone-Україна” зберіг на рівні 3,16 млрд грн, тоді як lifecell збільшив на 43,9% – до 2,62 млрд грн.
“Фарлеп-Інвест” теж збільшила інвестиції у першому півріччі 2026 року порівняно з аналогічним торішнім періодом – на 20,7%, до 0,61 млрд грн, посівши 4-те місце замість 5-го до цього, тоді як ЮТК через скорочення інвестицій на 23,9% – до 0,57 млрд грн опустилася з 4-го на 5-те місце.
Зменшення обсягів інвестицій га 49,8% також зафіксовано у “Юкрейніан Нетворк Солюшнс” – до 0,20 млрд грн.
“Укртелеком” скоротив інвестиції у першому півріччі 2026 року всього на 1,5% – до 0,19 млрд грн, тоді як “Датагруп” – на 22,4%, до 0,09 млрд грн.
Натомість “Хоум-Нет” збільшила цей показник у першому півріччі 2026 року у 3,9 раза – до 0,07 млрд грн та піднялася з 17-го місця торік до 9-го цього року.
Закриває другу п’ятірку за обсягами інвестицій ТОВ “Ланет Телеком”, який інвестував у сферу телекомунікацій у першому півріччі 2026 року 0,04 млрд грн, скоротивши їх порівняно із першим півріччям минулого року приблизно на 2,5 млн грн.
Як повідомлялось, у першому кварталі 2026 року лідерами за доходами стали ПрАТ “Київстар – 12,08 млрд грн, ПрАТ “ВФ Україна” (ТМ “Vodafone-Україна”) – 6,69 млрд грн, ТОВ “лайфселл” (ТМ lifecell) з групи DVL – 4,18 млрд грн.
Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку України (НКЦБФР) вбачає можливості для відродження ринку муніципальних облігацій в Україні, активно працює над цим та підтримує законопроект про пільгове оподаткування доходів фізичних осіб за цими інструментами, заявив голова комісії Олексій Семенюк.
«Я вважаю, що це можливо (відродження ринку муніципальних облігацій). Більше того, цей процес відбувається досить широко», – сказав він під час обговорення перспектив фондового ринку в Україні, організованого Київським міжнародним економічним форумом минулого тижня.
Семенюк уточнив, що попередньо на 2 жовтня запланована зустріч із представниками міст із населенням від 100 тис., у якій також візьмуть участь представники Міністерства фінансів, для обговорення основних проблем, що заважають просуванню цього процесу.
«Основні проблеми там зрозумілі, виявлені… Хочу зазначити, що я вірю в муніципальні облігації», – підкреслив голова Комісії.
За його словами, міста мають бюджети розвитку, зараз у них існують значні потреби у швидкому переході до енергонезалежності, тому облігації для них є цікавим інструментом.
Семенюк вважає, що муніципальні облігації також могли б зацікавити інвестиційні фонди та місцеві бюджетутворюючі підприємства.
Водночас заступник директора з торгівлі цінними паперами інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса висловив сумнів у тому, що муніципальні облігації зацікавлять інвесторів у нинішніх умовах, коли Мінфін розміщує на ринку облігації внутрішньої державної позики, дохід за якими звільнений від оподаткування.
«Це був би хороший інструмент, але, знову ж таки, у нас є ОВГЗ та їхня прибутковість, а також необхідність надати премію відповідно до ризику. Я, до речі, не дуже розумію — це буде питання для аналітиків — як оцінювати платоспроможність міст в Україні. Наразі я не дуже бачу цей попит», — зазначив експерт.
За його словами, зараз основними покупцями є фізичні особи, які орієнтуються на дохідність та податкові пільги.
Голова НКЦБФР повідомив, що наразі розглядається можливість просування через Верховну Раду двох законопроектів про пільги. Він уточнив, що перший – про інвестиційні рахунки зі звільненням від податку на доходи фізичних осіб за умови інвестицій строком не менше трьох років, другий – про «5+5»: 5% ПДФО та 5% військовий збір замість нинішніх 18% + 5%. Семенюк додав, що щодо останнього законопроекту триває обговорення з Мінфіном.
Як повідомляє «Сербський економіст», Президент України Володимир Зеленський відвідав сербський павільйон на першому Карпатському економічному форумі в Буковелі, який проходить 18–19 вересня в рамках саміту нового регіонального формату Carpathian Eight (C8). Про це повідомила Торгово-промислова палата Сербії.
Сербію на форумі представляють ТПП Сербії, Агентство розвитку Сербії, Expo 2027 Belgrade, а також сербські компанії, серед яких Mind Park і Millennium Team. Головне завдання участі — презентувати інвестиційні можливості Сербії та налагодити нові контакти з компаніями, інвесторами та фінансовими організаціями регіону.
Сам форум став великим бізнес-майданчиком: за даними Офісу президента України, у ньому беруть участь близько 1,4 тис. осіб із 25 країн, зокрема представники майже 400 компаній країн C8. Загальний інвестиційний портфель форуму включає 95 проєктів вартістю понад 42,5 млрд євро в енергетиці, промисловості, транспорті та логістиці, технологіях, агросекторі, нерухомості та інших сферах.
Для Сербії особливо цікаві проєкти в галузі енергетики, залізниць та автомобільних доріг, логістики, промисловості та транскордонної торгівлі. На саміті Олександр Вучич заявив, що товарообіг Сербії та України в першому півріччі 2026 року зріс на 42%.
Новий формат C8 об’єднує Сербію, Україну, Румунію, Польщу, Словаччину, Чехію, Австрію та Угорщину. Його учасники розраховують розвивати інфраструктурні та енергетичні зв’язки, інвестиційні проєкти та тіснішу інтеграцію Карпатського та Дунайського регіонів.
C8, FORUM, ІНВЕСТИЦІЯ, Сербія, УКРАЇНА
Інвестиційна компанія Concorde Capital, яка працює на українському ринку з 2004 року, планує зменшувати поріг для входу інвесторів в її проєкти та запускати роздрібні інвестиційні продукти, повідомив керуючий директор інвестиційно-банківського департаменту Concorde Capital Ігор Сотник.
“Ми цю інфраструктуру вже підготували і плануємо запускати продукти, в тому числі ОВДП, інші продукти, які будуть доступні для ринку в роздріб, розвивати цей сегмент”, – сказав він на організованому Київським міжнародним економічним форумом минулого тижня обговоренні перспектив фондового ринку в Україні.
Сотник зазначив, що інвестгрупа почала з інститутів спільного наставання, “вклалася в інфраструктуру, в застосунок, в компанію з управління активами”.
“Цифри показують, що гроші є на внутрішньому ринку і люди все одно інвестують”, – пояснив він плани Concorde Capital з розвитку таких інвестпродуктів.
Директор департаменту додав, що успішним прикладом став проєкт спільних інвестицій в розподілену генерацію та системи зберігання енергії Encraft, в яких вдалося залучити інвесторів та запустити першу стадію.
Окрім того інвестгрупа запустила мобільний застосунок та цифрову інвестиційну платформу “Статок” (Statock), на якій наразі зазначено три проєкти з найнижчим порогом інвестування $9 тис.
В той же час на сайті Statock заявлено, що у третьому кварталі цього року планується запуск інвестиційного модуля з порогом інвестицій всього 1 тис. грн в ОВДП, акції та облігації, ETF-фонди, з накопичувальними рахунками, автоматичним реінвестом та управлінням портфелем.
Окрім того в цьому ж кварталі передбачений старт роботи robo-advisor на базі штучного інтелекту для підбору інструментів та PFM – персональний фінансовий менеджер, а у четвертому кварталі цього року – запуск брокерських сервісів
Зазначається, що Statock – це фінтех-продукт дочірньої IT-компанії Concorde Capital, ТОВ “Конкорд Фінтех”, яка разом з партнерами створює програмне забезпечення для автоматизації роздрібного інвестиційного бізнесу в Україні.
Інвесткомпанія Concorde Capital, засновником та керівником якої є Ігор Мазепа, декларує на своєму сайті, що за більш ніж 20 років роботи на ринку забезпечила для клієнтів $4 млрд інвестицій, здійснила більше 100 угод, має більше 1000 корпоративних клієнтів та більше 100 тис. інвесторів, залучених інвестиціями у реальний бізнес.
АТ “Укрзалізниця” на саміті “Карпатської вісімки” у Буковелі запропонувала проєкт створення спільного з інвесторами бюджетного пасажирського перевізника на маршрутах між Україною та ЄС по колії європейського стандарту із інвестиціями в акціонерний капітал близько $441 млн.
Згідно з проєктом, розміщеним на сайті саміту, маршрути перевізника пролягатимуть від західних українських залізничних вузлів, зокрема Ужгорода, Львова та Ковеля, на ринки Центрально-Східної Європи, зокрема до Будапешту, Братислави, Варшави, Відня та Берліну.
В рамках проєкту планується закупити сучасні поїзди для колії європейського стандарту.
Зазначається, що проєкт перебуває на стадії поглибленої підготовки, а термін його реалізації – орієнтовно чотири роки.
“Укрзалізниця” сподівається, що цей проєкт зацікавить залізничних та автомобільних перевізників з Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
Як повідомлялося, наприкінці 2018 року та у червні 2019 року на маршрути з Мукачево, куди доходить європейська колія, почали курсувати потяги державних залізничних компаній MÁV-START Угорщини та ZSSK Словаччини відповідно до Будапешту та Кошице.
На тому ж напрямку з березня 2024 року з Чопу до Праги здійснює рейси чеський приватний перевізник – RegioJet, який також співпрацює з “Укрзалізницею” на рейсах до прикордонного з Україною польського Перемишля.
Окрім того у жовтні 2023 року польська компанія SKPL (Stowarzyszenie Kolejowych Przewozów Lokalnych) першою запустила пасажирські рейси на євроколії за маршрутом Варшава – Рава-Руська, де пасажири пересідали на поїзди “Укрзалізниці” до Львова чи Коломиї. З грудня 2024 року на цьому маршруті почав працювати ще й державний оператор PKP Intercity, а SKPL пішла з нього з вересня 2025 року.
“Укрзалізниця” має також проєкти подовження європейської колії до Чернівців та до Львову, до повномасштабної російської агресії війни також розглядалася можливість побудови нового швидкісного руху між Варшавою та Києвом.
Як повідомлялось, президент України Володимир Зеленський зазначав, що у рамках першого Карпатського економічного форуму вже досягнуто домовленостей про інвестиції на $1 млрд.
На сайті C8 Summit, вказано близько 90 проєктів у восьми галузях. Більше всього з них у енергетиці – 33, ще 11 припадає на транспорт і логістику, 17 – на промисловість і виробництво, 12 – на інфраструктуру і нерухомість.
Що стосується регіонів, найбільшу кількість проєктів вказано на Львівщині – 30, ще 14 на Закарпатті, 13 – на Чернігівщині, 11 – на Полтавщині, а у Буковині 3 проєкти.
Перший установчий саміт “Карпатської вісімки” (Carpathian 8 Summit) проходить на гірськолижному курорті Буковель в Івано-Франківській області з 18 по 20 вересня.
Західна паливно-енергетична компанія (ЗТЕК) наприкінці 2026 року планує провести презентацію власної мережі автозаправних комплексів (АЗК) FENIX energy, яка на початковому етапі має налічувати орієнтовно до 20 об’єктів.
Про це повідомив в ексклюзивному інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» генеральний директор і співвласник ЗТЕК Олег Чикида.
«На першому етапі орієнтир — до 20 АЗС до кінця 2026 року. Звичайно, потрібно враховувати військові реалії — дефіцит підрядників і кадрів, перебої з постачанням матеріалів (…) Тому наш план — до 20 об’єктів, але графік залежить і від зовнішніх чинників», — сказав він.
За словами Чикиди, ще менше року тому FENIX energy фактично не існувала, і він, а також бізнес-партнер та співвласник ЗТЕК Костянтин Гавриленко самостійно працювали над концепцією, назвою, кольоровою гамою та позиціонуванням мережі.
«Я обережно ставлюся до гонитви за кількістю. Ми виходимо на висококонкурентний і давно сформований ринок, тому спочатку маємо запропонувати якісний продукт (…), сформувати сильну команду, відпрацювати модель і лише потім масштабувати її», – зазначив CEO.
Основним географічним фокусом розміщення мережі мають стати захід і центр України. У Києві на першому етапі ЗПЕК працювати не планує.
FENIX energy фінансуватиметься з кількох джерел: власних коштів, прибутку від діяльності групи та банківського кредитування.
«Наш ключовий банківський партнер – Укргазбанк. За три роки ми пройшли шлях від першого фінансування приблизно на $110 тис. до кредитного ліміту близько $17 млн. Паралельно ведемо переговори з іншими банками щодо проєкту FENIX energy», – розповів Чикида.
Як він пояснив, ЗТЕК виділяє три основні формати АЗС. Орієнтовний бюджет залежно від об’єкта може становити від $700 тис. до $2,5 млн, а окремі флагманські комплекси потребуватимуть ще більших інвестицій.
Для міського формату компанія орієнтується приблизно на $1–1,2 млн. Також будуть обласні трасові станції та комплекси на магістралях державного значення.
«Ми не хочемо будувати мережу, яка відрізнятиметься лише кольором стелі. Основа FENIX energy — контроль якості палива від імпорту до колонки, єдиний стандарт об’єктів та повноцінний дорожній сервіс», — додав генеральний директор.
Частину рішень, зокрема тих, що стосуються самообслуговування, ЗТЕК планує представити окремо.
