Як повідомляє «Сербський економіст», у першому півріччі 2026 року Сербія стала найбільшим джерелом іноземного капіталу, спрямованого на придбання нерухомості в Чорногорії, свідчать дані Центрального банку Чорногорії (CBCG).
За січень-червень іноземні інвестори вклали в нерухомість Чорногорії 237,77 млн євро, що на 3,89% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом валовий приплив прямих іноземних інвестицій у країну склав 457,37 млн євро, тому на нерухомість припало близько 52 % усіх надходжень ПІІ.
Лідером стала Сербія — 55,75 млн євро, або 23,45 % усіх іноземних вкладень у чорногорську нерухомість.
Друге місце посіла Німеччина — 22,9 млн євро, третє — США з 20,84 млн євро. Зі Швейцарії на купівлю нерухомості надійшло 18,5 млн євро, з Туреччини — 16,34 млн євро.
На цьому тлі особливо помітно подальше зменшення ролі російського капіталу. За перше півріччя з Росії на купівлю чорногорської нерухомості надійшло всього 5,37 млн євро, що відповідає лише десятому місцю. Вище за Росію в рейтингу тепер знаходяться, зокрема, Польща та Бельгія.
Ця тенденція формувалася вже минулого року. У першому кварталі 2025 року Росія вперше випала з п’ятірки найбільших ринків покупців нерухомості Чорногорії й посіла шосту позицію. За підсумками всього 2025 року обсяг інвестицій з Росії в усі галузі чорногорської економіки знизився до 33,98 млн євро, з яких близько 17,8 млн євро припало на нерухомість. Для порівняння: ще у 2020–2024 роках російський капітал традиційно входив до числа найбільших джерел іноземних інвестицій країни.
При цьому говорити безпосередньо про «громадян Сербії» чи «росіян, які придбали нерухомість» на підставі цих цифр не зовсім коректно. Методологія CBCG враховує країну, з якої надійшов платіж, а вона може не збігатися з громадянством кінцевого покупця або бенефіціара. Наприклад, громадянин Росії може оплачувати об’єкт з рахунку в Сербії, ОАЕ чи іншій країні. Тому дані насамперед показують зміну географії фінансових потоків на ринку нерухомості.
Перший український міжнародний банк (ПУМБ) уклав із Національною установою розвитку (НУР) перший кредитний договір на EUR2,9 млн для фінансування українських підприємців і компаній, повідомив банк у понеділок.
Зазначається, що угоду 28 серпня підписали заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников та голова правління НУР Андрій Гапон.
“Підписання першого кредитного договору з НУР є важливим практичним результатом партнерства, яке ми розпочали за державними пільговими програмами ще в лютому 2020 року і успішно продовжили в напрямку залучення коштів іноземних інвесторів кілька місяців тому”, – зазначив Загородников.
За умовами договору, НУР надаватиме ПУМБ фінансовий ресурс, який банк спрямовуватиме на кредитування фізосіб-підприємців, мікро-, малих і середніх приватних підприємств, що працюють та інвестують в Україні.
Кошти можна буде використовувати для інвестиційних проєктів, модернізації та розвитку виробництва, придбання обладнання і поповнення обігового капіталу.
За даними Нацбанку, станом на 1 липня 2026 року ПУМБ із загальними активами 248,63 млрд грн посідав 5-те місце серед 59 банків України. Кредитний портфель банку за перше півріччя зріс на 17,6% – до 115,4 млрд грн.
БИЗНЕС, ІНВЕСТИЦІЯ, КРЕДИТ, НУР, ПУМБ
Приведення фармацевтичного виробництва у відповідність до європейських вимог вимагає від українських фармацевтичних виробників значних інвестицій, що може призвести до підвищення собівартості продукції, вважає генеральний директор фармацевтичної компанії «Інтерхім» Анатолій Редер.
«Ми перебуваємо в тій парадигмі, в якій зараз рухається наша країна, – до європейських вимог. Ми маємо розуміти, що відповідність європейським стандартам, директивам ЄС, тим принципам і підходам, які зараз діють у Європі, вимагатиме від нас значних додаткових інвестицій – у виробництво, регуляторні процеси, дослідження тощо. Тобто йдеться про величезні додаткові витрати для того, щоб протягом досить короткого часу відповідати вимогам, які на сьогодні є нормою в Європейському Союзі. При поступовому переході до цих вимог, це треба визнати, суттєво зростатимуть витрати на виробництво», — сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Як зазначив Редер, відповідність європейським стандартам, зокрема тим, що впроваджені в український закон про лікарські засоби, автоматично вимагатиме додаткових інвестицій, що так чи інакше призведе до зростання цін.
«Треба відкрито про це говорити. Виготовити таблетки з повітря неможливо. Якщо знадобиться додатковий контроль, знадобляться додаткові витрати. Сьогодні ми контролюємо всі серії виробленої продукції протягом усього терміну придатності, чого раніше не вимагалося, і це сотні й тисячі вироблених серій і, відповідно, величезні кошти. Додаткові точки контролю у виробництві, яких вимагає від нас законодавство Євросоюзу, — це додатковий парк приладів, додатковий персонал лабораторій, додаткові виробничі процеси, це об’єктивно масштабні інвестиції. Ці витрати неминуче вплинуть на зростання цін», — констатував він.
Як повідомляє Fixygen, зворотний викуп, який вже давно використовують публічні компанії для підтримки акцій, стає одним із головних інструментів криптовалютного ринку.
У 2026 році криптопроєкти вже спрямували близько $640 млн на викуп власних токенів, що є історичним максимумом, підрахувала Financial Times.
Для порівняння: за весь 2025 рік цей показник становив близько $545 млн, а в 2024 році — лише $366 тис.
Майже 90% нинішніх викупів припадає на Hyperliquid і pump.fun.
Hyperliquid спрямовує на придбання HYPE практично весь дохід, який отримує платформа. На тлі такої політики вартість токена зросла приблизно на 70%.
Економічна логіка схожа на викуп акцій (stock buyback): компанія або протокол використовує грошовий потік для скорочення кількості токенів у вільному обігу та збільшення економічної цінності тих, що залишилися.
Однак між токеном і акцією існує принципова різниця. Акція представляє частку в компанії, тоді як права власника токена можуть бути значно слабшими або взагалі не передбачати юридичного права на прибуток.
Тому сам по собі buyback не гарантує зростання. Деякі проєкти продовжили дешевшати навіть після запуску програм зворотного викупу.
Проте поява ринку buyback вартістю 640 мільйонів доларів свідчить про те, що криптовалютна галузь поступово запозичує інструменти класичного корпоративного фінансування.
Як повідомляє Fixygen, компанії, які побудували інвестиційну стратегію навколо накопичення біткоїна, втратили понад 80 млрд доларів ринкової капіталізації після піку популярності цієї моделі влітку 2025 року.
За підрахунками Financial Times, сукупна капіталізація 50 найбільших «біткойн-скарбниць» скоротилася приблизно з $150 млрд у липні 2025 року до $67 млрд у серпні 2026 року.
Ця модель набула популярності завдяки стратегії Майкла Сейлора. Компанії випускали акції або боргові цінні папери, купували на залучені кошти біткойн і розраховували, що ринок оцінюватиме їх дорожче, ніж вартість криптовалюти на балансі.
Поки біткойн зростав, така схема дозволяла залучати новий капітал практично по колу. Але падіння BTC приблизно на 30% від максимуму жовтня 2025 року порушило цей механізм.
За даними FT, акції 35 компаній із досліджуваної групи втратили понад половину вартості. Деякі учасники ринку вже почали продавати частину крипторезервів для обслуговування боргів.
Фактично ринок перестав автоматично платити премію лише за наявність біткойна на корпоративному балансі. Тепер інвестори значно уважніше оцінюють борги компанії, вартість залучення капіталу та здатність бізнесу фінансувати виплати без продажу криптовалюти.
Як повідомляє Fixygen, Strategy залишається найбільшим корпоративним власником біткойнів у світі. Станом на 23 серпня компанія контролювала 840 447 BTC, або близько 4% максимально можливої пропозиції першої криптовалюти.
За ціни BTC у $77 004 її біткойн-резерв оцінювався в $64,72 млрд, тоді як ринкова капіталізація Strategy становила близько $49,6 млрд.
На перший погляд виходить, що інвестори оцінюють всю компанію дешевше, ніж біткойни, що їй належать.
Однак таке порівняння є неповним. Крім BTC, Strategy мала у своєму розпорядженні $6,69 млрд доларових активів, але водночас мала близько $6,75 млрд боргів та $14,97 млрд привілейованих акцій, які мають пріоритет над звичайними акціонерами в структурі капіталу.
Після врахування цих зобов’язань сама Strategy оцінювала чисту вартість резервів приблизно в $49,68 млрд — практично стільки ж, скільки становила капіталізація.
Саме тому показник mNAV компанії станом на 23 серпня становив близько 1,01x. Іншими словами, величезна премія, яку інвестори раніше платили за можливість отримати опосередковану експозицію до біткойна через MSTR, практично зникла.
Це принципова зміна моделі Сейлора: Strategy залишається найбільшим біткойн-трежері у світі, проте її акція дедалі більше оцінюється як фінансова структура з BTC, боргом і дорогим привілейованим капіталом, а не як «біткойн із премією».
