ІНВЕСТИЦІЯ – Сторінка 2

Бізнесмен Хмельницький відклав плани щодо будівництва трьох заводів в ІП «Біла Церква»

Засновник індустріального парку «Біла Церква» Василь Хмельницький повідомив про призупинення планів будівництва трьох заводів у складі ІП у зв’язку з високими ризиками.

«Я знаю, що сміливим часто щастить. Але сьогодні я поїхав до Білої Церкви й ухвалив рішення: поки що не розпочинати нове будівництво трьох заводів. Завершити те, що вже розпочали, а масштабні плани поставити на паузу. Зараз ризики занадто великі – і для бізнесу, і для людей. За бізнес я готовий брати на себе відповідальність. Хоча, чесно кажучи, вже на межі. Але наражати людей на ризик, який не можу контролювати, – не готовий», – повідомив він у соцмережах.

За його словами, такі рішення даються важко, але відповідальність підприємця – це також уміння вчасно зупинитися.
«Не люблю фразу “до кращих часів”. Тому скажу конкретніше: повернемося до цих планів, коли ризики стануть меншими. Зараз наше завдання – завершити розпочате, зберегти команду та можливість рухатися далі», – підкреслив підприємець.

Проєкти холдингової компанії UFuture підприємця Василя Хмельницького – ФОП «Біла Церква» та «Біла Церква 2» – включені до Реєстру індустріальних парків у 2018 році. На території парків – понад два десятки резидентів (включно з іноземними компаніями).
Загальна площа парків становить 70,3 га, з яких 45 га вже освоєно. Введено в експлуатацію понад 85 тис. кв. м промислової та складської нерухомості.

UFUTURE, ЗАВОД, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

Ukrainian CFO Forum 2026 збере у Києві понад 700 учасників

22–23 жовтня у Києві відбудеться 24-й Ukrainian CFO Forum — головна професійна подія для CFO, CEO, власників бізнесу, інвесторів та керівників ключових бізнес-функцій.
Для читачів Interfax діє спеціальна пропозиція: –15% на участь за промокодом BraveInterfax

У центрі цьогорічної програми рішення, які українським компаніям необхідно приймати вже сьогодні, формуючи фінансову модель і стратегію на 2027 рік в умовах війни та високої невизначеності. Дводенна програма Форуму охопить 16 годин професійного контенту: 10 сесій у форматі панельних дискусій, інтерв’ю та практичних кейсів за участю понад 50 спікерів від компаній-лідерів ринку.

Український бізнес входить у цикл планування 2027 року без єдиного базового сценарію. Руйнування та втрата активів, удари по енергетичній і логістичній інфраструктурі, висока вартість капіталу, кадровий дефіцит, регуляторні зміни та прискорення цифрової трансформації скорочують горизонт планування і постійно змінюють умови, в яких бізнес має ухвалювати рішення.

Для CFO це означає одночасно забезпечувати ліквідність і безперервність бізнесу, переглядати фінансові моделі, управляти капіталом і ризиками та не відкладати інвестиційні й трансформаційні рішення, від яких залежить майбутнє компанії.

Саме цим питанням присвячена програма Ukrainian CFO Forum 2026 — від фінансової моделі 2027 та управління капіталом до рішень після втрати активів, adaptive planning, цифрової трансформації та взаємодії CFO, CEO і власника.

24-й Ukrainian CFO Forum збере понад 700 учасників — фінансових директорів компаній-лідерів українського ринку, CEO, власників бізнесу, керівників міжнародного бізнесу, представників банків, інвестиційних фондів, технологічних компаній і державних інституцій.

П’ять питань Ukrainian CFO Forum 2026

▪️ Фінансова модель 2027: що закладати в бюджет, коли базового сценарію немає. Сценарії, тригери для перегляду фінансової моделі, вартість грошей, доступ до капіталу та валютні правила. Форум відкриє стратегічний діалог Сергія Ніколайчука, Першого заступника голови НБУ, та Андрія Длігача, засновника і голови Advanter Group.

▪️ Бізнес після втрати активів: відбудовувати чи перебудовувати модель. Повторний CAPEX, релокація, децентралізація активів, фінансування відновлення, страхування та компенсація воєнних ризиків. Практичний досвід представлять Rozetka-EVO, Нова Пошта, VARUS, корпорація «Біосфера», Starlight Media та Philip Morris Ukraine.

▪️ Стратегія без визначеності: які рішення CEO все одно має приймати на роки вперед. Інвестиції, масштабування, виробництво, команда та логістика в умовах постійно зминюваного горизонту планування. У дискусії — Odgers Ukraine, Imperial Brands Ukraine, YASNO та BGV Group Management.

▪️ Adaptive Planning: як управляти бізнесом, якщо річний бюджет перестає бути опорою. Сценарне планування, rolling forecast, CAPEX, OPEX, ліквідність та оборотний капітал. Практичні підходи представлять KSE, Danone, British American Tobacco Україна, ФОКСТРОТ та Metinvest Group.

▪️ Цифрова трансформація з вимірюваним бізнес-результатом. ERP, AI у фінансах, SAF-T UA та якість даних через призму строків, бюджету і фінансового ефекту. У програмі кейси Farmak / Business Evolution, MTI, «Автомагістраль-Південь» / SMART business, British American Tobacco Україна / Innoware, ALVIVA GROUP / ABM Cloud, D.TRADING / IT-Enterprise та EBS.

Окремі практичні блоки Форуму будуть присвячені управлінню капіталом і ліквідністю, пошуку «прихованої EBITDA» без нового CAPEX, людському капіталу, фінансовому моніторингу та взаємодії CFO з CEO і власником.

«2027 рік для CFO починається вже зараз. Бізнес не може чекати, поки з’явиться визначеність: уже сьогодні треба вирішувати, чи відновлювати актив, чи перебудовувати модель, інвестувати CAPEX чи захищати ліквідність, де залучати капітал і які сценарії закладати у бюджет. Саме тому цьогоріч ми будуємо програму форуму навколо конкретних рішень і кейсів компаній, які вже проходять через ці дилеми», — Ігор Солових, CEO FAService та організатор Ukrainian CFO Forum.

У програмі Ukrainian CFO Forum 2026 — CFO та CEO компаній-лідерів ринку, представники НБУ й провідні експерти найбільших українських та міжнародних компаній. Учасники отримують до 16 CPD-юнітів ACCA за участь у Форумі.

Партнери події: Банк «Південний», Odgers Ukraine, ПУМБ, Innoware, Done, SMART business, EBS, Business Evolution, Payoneer, IT-Enterprise, Advance Finance Alliance, Вчасно, ABM Cloud, ACCA, Silpo Voyage Pro, Bayadera Group, CFO Club, CEO Club, Board.
Головний медіапартнер: Starlight Media.

Ukrainian CFO Forum 2026 | 22–23 жовтня | Київ + онлайн
До 9 жовтня для читачів Interfax діє спеціальна пропозиція: –15% на участь за промокодом BraveInterfax

Деталі та реєстрація: cfo.ua/cfoforum
Організатор Ukrainian CFO Forum — FAService.

https://cfo.ua/cfoforum/?utm_source=Interfax&utm_medium=website&utm_campaign=cfoforum2026

Open4Business – інформаційний партнер форуму.

Ukrainian CFO Forum, БИЗНЕС, ІНВЕСТИЦІЯ, КИЇВ, ФІНАНСИ

Дев’ять індустріальних парків отримають 557 млн грн держфінансування у 2026 році

Міністерство економіки і довкілля України у 2026 році прийняло рішення щодо надання державного фінансування на розвиток інфраструктури дев’яти індустріальним паркам на загальну суму 557 млн грн, найближчим часом опрацює заявки ще від ІП “Ужгород” та “Хуст” на 120 млн грн, повідомив заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.

“У 2026 році вже прийняті рішення щодо 9 ІП на загальну суму 557 млн грн. Серед них закарпатські ІП “Тячів” та “Френдлі Віндтехнолоджі”. Також найближчим часом будуть опрацьовані заявки від ІП “Ужгород” та “Хуст” на загальну суму 120 млн грн”, – написав він у Facebook за підсумками проведеної наради з ініціаторами й керуючими компаніями індпарків Закарпаття в середу.

Кисилевський нагадав, що на розвиток промислової інфраструктури в ІП держава надає кошти на умовах співфінансування 50:50, отримувачі також зобов’язуються збудувати не менше 5000 кв. м промислових площ та залучити не менше двох учасників.

Він зазначив, що до повномасштабного вторгнення в Закарпатській області був один індустріальний парк, а наразі зараз їх вже 12 і ще три готуються податись на реєстрацію до кінця 2026 року.

“Безпековий фактор став головним магнітом для промислових інвестицій у регіон. За кількістю ІП він вже у трійці після Київщини та Львівщини й має цілком обґрунтовані амбіції вийти у лідери. Кількість заводів, які збудовані та будуються на території закарпатських індпарків – 13. Вони вже дають роботу для близько 2 тис. працівників”, – наголосив нардеп.

Кисилевський також повідомив про старт будівництва нових виробництв в індустріальних парках Ужгорода, Хуста та Сваляви.

Як повідомлялось, станом на вересень поточного року в Україні зареєстровано 125 індустріальних парків у майже всіх регіонах. На кінець 2025 року в індпарках збудовано чи будувались 37 промислових підприємств. Обсяг залучених інвестицій в індпарки перевищує 45 млрд грн.

держпідтримка, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, ПРОМИСЛОВІСТЬ, УКРАЇНА

REKA Group інвестує €5 млн у завод на Буковині

Фінська промислова REKA Group розпочинає реалізацію інвестиційного проєкту REKA NOVO у Новоселиці Чернівецької області із загальним обсягом інвестицій €5 млн, повідомила Чернівецька обласна військова адміністрація.

Нове підприємство спеціалізуватиметься на виробництві силіконових шлангів для європейських виробників вантажних автомобілів, спеціального транспорту та підприємств суднобудівної галузі.

Таким чином, йдеться про експортно-орієнтоване виробництво, що створюється іноземним інвестором безпосередньо в Україні та інтегроване в європейські промислові ланцюги.

Про початок реалізації проєкту представники REKA Group Маркку Рентто та Міка Кярккяйнен повідомили під час зустрічі з керівництвом Чернівецької області та Новоселицької громади.

Згідно з оприлюдненими даними, проєкт отримав назву REKA NOVO. Загальний обсяг капіталовкладень становитиме €5 млн. Перша черга підприємства має бути запущена на початку 2027 року.

Продукція нового заводу буде орієнтована переважно на європейський ринок. Це дозволяє розглядати проєкт не лише як пряму іноземну інвестицію в українську промисловість, а й як подальшу інтеграцію виробничих майданчиків України в ланцюги постачання європейського машинобудування.

За даними спеціалізованих інвестиційних ресурсів, серед потенційних споживачів продукції називаються міжнародні виробники важкої техніки, включаючи Volvo та John Deere. Однак в офіційному повідомленні Чернівецької ОВА конкретні замовники не вказані, тому укладення прямих контрактів із цими компаніями поки публічно не підтверджено.

Для Чернівецької області проєкт становить особливий інтерес на тлі порівняно невеликого накопиченого обсягу прямих іноземних інвестицій. За даними ОВА, у регіоні працює понад 400 підприємств з іноземним капіталом, а загальний обсяг залучених прямих іноземних інвестицій становить близько $19 млн.

На цьому тлі інвестиція REKA Group у розмірі €5 млн є помітним новим промисловим проєктом для регіону.

Розташування виробництва в Новоселиці також дає інвестору логістичну перевагу: місто розташоване неподалік від кордону з Румунією, що спрощує включення підприємства до європейських виробничих і транспортних ланцюгів.

Проєкт є показовим і для ширшої тенденції перенесення окремих виробничих операцій ближче до ринку ЄС. Західні області України завдяки географічній близькості до Євросоюзу, відносно розвиненій промисловій базі та доступі до української робочої сили поступово стають одними з основних майданчиків для нових експортно-орієнтованих виробництв.

Офіційне джерело: Чернівецька обласна військова адміністрація — інвестиційний проєкт REKA NOVO.

Буковина, ВИРОБНИЦТВО, ІНВЕСТИЦІЯ, УКРАЇНА

Ferrexpo скоротила вкладення в основні засоби у першому півріччі у 2,1 раза

Гірничорудна компанія Ferrexpo з основними активами в Україні у січні-червні поточного року зменшила вкладення у основні засоби (the additions to property, plant and equipment) у 2,1 рази у порівнянні з аналогічним періодом минулого року – до $13,892 млн з $29,457 млн.

Згідно із піврічним звітом Ferrexpo, на кінець 2025 року надходження основних засобів склали $63,755 млн.

При цьому додається, що протягом шестимісячного періоду, що закінчився 30 червня 2026 року, чиста балансова вартість вибуття основних засобів склала $5,509 млн (на 31 грудня 2025 року – $181 тис., на 30 червня 2025 року – $1,218 млн). Загальна сума нарахованої амортизації за цей період склала $12,951 млн (31 грудня 2025 року – $65,802 млн; 30 червня 2025 року – $34,418 млн).

Активи у стадії будівництва включають незавершені капітальні проекти на суму $196,039 млн (31 грудня 2025 року – $197,838 млн; 30 червня 2025 року- $188,150 млн) та капіталізовані витрати на розкривні роботи, виконані до початку видобутку, у розмірі $29,280 млн (31 грудня 2025 року – $31,223 млн; 30 червня 2025 року – $31,712 млн), що стосуються частин рудних тіл, введення в експлуатацію яких очікується лише в майбутніх періодах.

Крім того, уточнюється, що після початку видобутку руди капіталізовані витрати на розкривні роботи переносяться до складу гірничодобувних активів, і починається нарахування амортизації.

Балансова вартість основних засобів включає капіталізовані витрати на позики, пов’язані з кваліфікаційними активами, на загальну суму $18,349 млн (станом на 31 грудня 2025 року – $21,4 млн; станом на 30 червня 2025 року – $23,826 млн). Протягом періоду, що закінчився 30 червня 2026 року, або порівняльних періодів, капіталізація витрат на позики не здійснювалася.

У повідомленні пояснюється, що тестування активів групи на знецінення ґрунтується на прогнозах грошових потоків протягом решти оцінюваних строків експлуатації Горішнєплавнинсько-Лавриківського та Єристівського родовищ, які, згідно з поточними затвердженими планами гірничих робіт, мають завершитися у 2058 та 2048 роках відповідно.

Згідно зі звітом, довгострокова фінансова модель групи постійно оновлюється. При цьому враховуються поточні умови діяльності, зокрема, значною мірою залежать від стабільності електропостачання, цін на енергоносії, доступної логістичної мережі, а також від інших потенційних негативних чинників, зумовлених війною. Внаслідок поточних обмежень очікується, що виробнича потужність, яка використовується для прогнозування грошових потоків за базовим сценарієм, становитиме приблизно 32% від довоєнного рівня у 2026 фінансовому році, зросте до близько 63% у 2027 році та відновиться до довоєнних показників у другому півріччі 2028 року.

Щодо ключових припущень, то для прогнозу грошових потоків на наступні п’ять років було використано середню індексну ціну на залізну руду (дріб’язок із вмістом заліза 65%) на рівні $115 за тонну на умовах CFR (Північний Китай). Оцінюючи очікувану довгострокову ціну реалізації, група враховує результати зовнішнього та внутрішнього аналізу динаміки попиту й пропозиції на міжнародному ринку залізорудних окатишів і концентрату в короткостроковій та довгостроковій перспективі, а також специфічні локальні показники попиту й пропозиції, що впливають на основних клієнтів групи. Через зростання попиту на високоякісний концентрат та очікувану маржу, розраховану на основі прогнозованих ринкових умов, частка виробництва концентрату в поточній довгостроковій моделі суттєво зросла.

Водночас очікується, що група коригуватиме співвідношення залізорудної продукції у своєму виробничому плані відповідно до майбутніх ринкових умов та з урахуванням оперативної ситуації, що складеться в Україні на той час. Основні статті витрат групи, зокрема, витрати на виробництво та транспортування, визначаються з урахуванням місцевого інфляційного тиску, динаміки обмінного курсу гривні до долара США, короткострокових і довгострокових тенденцій попиту й пропозиції на енергоносії, а також очікуваних змін цін на сировину, пов’язану з виробництвом сталі, що можуть суттєво вплинути на вартість певних виробничих матеріалів. Щодо логістичного маршруту через чорноморські порти України, який наразі є недоступним, то, зважаючи на важливість цього шляху як для сторін конфлікту, так і для світових поставок зерна, керівництво вважає, що ситуація покращиться у 2027 році, і тому очікує, що чорноморські порти України знову стануть доступними для групи з метою здійснення продажів на певні ринки.

З огляду на збільшення частки виробництва концентрату в поточній довгостроковій моделі, керівництво проаналізувало, чи може це свідчити про те, що активи, які використовуються для виробництва окатишів і концентрату, становлять дві окремі одиниці, що генерують грошові кошти (ОГГК). Після ретельного аналізу керівництво дійшло висновку, що й надалі доцільно проводити тестування необоротних операційних активів групи як однієї ОГГК, зважаючи на високий рівень вертикальної інтеграції виробництва на основному дочірньому підприємстві групи – Полтавському ГЗК – та відсутність значною мірою незалежних грошових потоків.

Повідомляється також, що група здійснює операції на ринкових умовах із суб’єктами господарювання, що перебувають під спільним контролем Костянтина Жеваго та пов’язаних із ним осіб. Такі операції вважаються частиною звичайної господарської діяльності. Протягом 2025 року група внесла заставу в розмірі 5 млн грн (або приблизно $120 тис.) за представника вищого керівництва однієї з дочірніх компаній групи в Україні. Внесення застави було пов’язане із судовими та іншими правовими провадженнями, ініційованими певними державними органами проти дочірніх компаній групи та представників вищого керівництва в Україні. У березні 2026 року суд скасував рішення про заставу, після чого кошти було повернуто дочірній компанії. Протягом перших шести місяців 2026 року подібних платежів не здійснювалося.

Група фактично не має боргових зобов’язань: станом на 30 червня 2026 року вона мала чисту грошову позицію в розмірі $21 млн (порівняно з $47 млн станом на 31 грудня 2025 року). За винятком зобов’язань за договорами оренди на загальну суму $10 млн (31 грудня 2025 року – $11 млн), станом на 30 червня 2026 року та 31 грудня 2025 року група не мала непогашених відсоткових позик чи кредитів.

Станом на 30 червня 2026 року довгостроковий корпоративний кредитний рейтинг та рейтинг боргових зобов’язань компанії Ferrexpo, визначений агентством Moody’s, становив Caa3 із “негативним” прогнозом. На запит групи агентства Fitch і S&P більше не надають рейтинги.

Як повідомлялось, Ferrexpo завершила перше півріччя 2026 року з чистим збитком $14,9 млн, що в 13,2 раза менше за показник першого півріччя 2025 року, виручка знизилася у 2,3 раза – до $196 млн. Компанія скоротила капітальні витрати (CapEx) до $10 млн з $28 млн у січні-червні 2025 року, спрямувавши 88% таких витрат на необхідні для підтримання діяльності проєкти та лише 12% – на проєкти розвитку.

Ferrеxpo належить 100%-ва частка ТОВ “Єристівський ГЗК”, 99,9% – ТОВ “Біланівський ГЗК” і 100% акцій ПрАТ “Полтавський ГЗК”.

FERREXPO, ГЗК, ЗАЛІЗНА РУДА, ІНВЕСТИЦІЯ, УКРАЇНА

Україні варто розвивати власні підземні сховища пального замість інвестицій за кордоном – Куюн

Україні доцільніше інвестувати у створення власної мережі підземних сховищ пального, ніж вкладати кошти у будівництво потужностей для зберігання стратегічних запасів в інших країнах. Таку думку висловив директор Консалтингової групи «А-95» Сергій Куюн, повідомляє Enkorr.

Українське законодавство дозволяє зберігати до 50% мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів у сусідніх з Україною країнах і ще до 25% – у державах, які межують із ними. Подібна практика поширена в Європі, однак пошук вільних резервуарних потужностей у сусідніх країнах ускладнюється тим, що держави ЄС самі зобов’язані формувати значні стратегічні запаси.

За словами Куюна, в результаті Україні можуть пропонувати інвестувати вже не в оренду існуючих потужностей, а в будівництво нових резервуарів за кордоном. Такі проєкти потребуватимуть тривалого будівництва, місцевих дозволів і ліцензій, а також виведення значних валютних інвестицій за межі України. У разі фінансування проєкту іноземним партнером може також виникнути необхідність гарантувати завантаження сховищ протягом багатьох років.

Ще однією проблемою експерт називає фізичну можливість швидко доставити стратегічні запаси в Україну у разі масштабної паливної кризи.

«Навіть якщо створити запас за кордоном, як його потім привезти в екстреній ситуації? Кордон тріщить навіть у нормативному режимі – куди запхати ще додаткові десятки й сотні тисяч тонн?» – зазначив Куюн.

Актуальність дискусії посилилася після домовленостей «Нафтогазу» та угорської MOL. 20 вересня компанії підписали меморандум щодо опрацювання можливості зберігання нафтопродуктів в Угорщині поблизу українського кордону для забезпечення потреб українського ринку. Проєкт поки перебуває на початковій стадії, а сторони мають оцінити його технічні, фінансові, екологічні та регуляторні параметри.

На думку Куюна, більш надійним рішенням стане будівництво захищених підземних сховищ безпосередньо в Україні. Це дозволить одночасно інвестувати кошти в українську інфраструктуру, підвищити захищеність запасів від російських атак і забезпечити можливість швидше виводити пальне на ринок у кризовій ситуації.

Перші державні стимули для таких інвестицій уже створено. Уряд у вересні розширив програму фінансової підтримки паливного сектору. Кредитні кошти можна спрямовувати, зокрема, на заглиблення або підземне розміщення резервуарів, насосних станцій, технологічних трубопроводів та іншого обладнання паливної інфраструктури.

Максимальний обсяг кредитування з державною підтримкою становить 1 млрд грн на одне підприємство разом із пов’язаними контрагентами, мінімальний – 100 млн грн, а для проєктів на територіях бойових дій – 30 млн грн. Держава компенсуватиме 5,5 процентного пункту річних від базової ставки банку.

Наступним кроком, за оцінкою Куюна, має стати спрощення погодження проєктної документації для підземних паливних сховищ, оскільки зараз цей процес може тривати понад рік. За його інформацією, кілька приватних компаній уже розпочали реалізацію відповідних проєктів, паралельно проходячи необхідні процедури погодження.

«Будувати своє, інвестувати в інфраструктуру України! Але будувати треба підземні сховища, з таким сусідом вони нам завжди будуть потрібні», – наголосив директор «А-95».

ІНВЕСТИЦІЯ, НАФТОПРОДУКТ, ПАЛЬНЕ, сховище, УКРАЇНА

Business news from Ukraine