Верховна Рада України схвалила в цілому законопроект про вдосконалення роботи індустріальних парків (ІП). Як повідомляє кореспондент агентства «Інтерфакс-Україна», за відповідний законопроект проголосували 270 депутатів при необхідному мінімумі в 226 голосів.
«За результатами постійного моніторингу розвитку індустріальних парків ми виявили проблеми, вирішення яких тепер схвалено Радою. По суті, це технічні питання, що виникли під час практичного застосування законодавства, ухваленого у 2022 році. Але вирішення кожного з них сприятиме швидшому розвитку цієї сфери та появі нових виробництв», – написав ініціатор законопроекту, заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський.
Він нагадав, що в законопроекті, зокрема, чіткіше розмежовано функції всіх суб’єктів ІП, а ініціатору створення парку надано можливість також виступати в ролі керуючої компанії без створення окремої юридичної особи.
Крім того, введено поняття «еко-індустріальний парк», надано повноваження Кабміну встановлювати критерії для них, введено новий вид цільового призначення земельних ділянок – землі індустріальних парків.
Також врегульовано процедуру збільшення та зменшення площі ІП, питання переходу прав власності на земельну ділянку в межах промислового парку від ініціатора парку до іншої особи, розширено можливості створення ІП: дозволено вважати земельні ділянки суміжними за наявності між ними полезахисних лісових смуг.
Серед врегульованих питань — вдосконалення конкурсної процедури вибору керуючої компанії, запровадження можливості для керуючих компаній, основним видом діяльності яких є здача в оренду нерухомого майна, отримувати кредити в рамках програми «5-7-9».
Також скасовано тимчасові обмеження на придбання потужності для малих систем розподілу електроенергії в індустріальних парках та вдосконалено положення щодо державного стимулювання ІП, зокрема шляхом передачі міжнародної технічної допомоги від органів місцевого самоврядування ІП.
Станом на кінець 2025 року в індустріальних парках України було побудовано або будувалося 37 заводів. Протягом 2026 року виробничі підприємства в парках продовжують відкриватися.
Як повідомлялося, законопроект № 12117 було прийнято за основу 11 лютого 2025 року з доопрацюванням положень 244 голосами народних депутатів.
ВИРОБНИЦТВО, ЗАКОН, ИНДУСТРИАЛЬНЫЙ ПАРК, ІНВЕСТИЦІЯ, УКРАЇНА
Як повідомляє «Сербський економіст», з 1 вересня 2026 року довгострокові державні облігації Сербії, номіновані в динарах, стали доступними для міжнародних інвесторів через систему Euroclear Bank, що має спростити доступ глобальних фондів до сербського ринку боргових цінних паперів та підвищити його ліквідність.
Про це 31 серпня повідомило Міністерство фінансів Сербії. Водночас Нацбанк Сербії повідомив, що Euroclear Bank став учасником його платіжної системи RTGS та системи розрахунків за цінними паперами Центрального реєстру, депозитарію та клірингу цінних паперів Сербії.
На першому етапі через Euroclear можна здійснювати операції з п’ятьма довгостроковими випусками державних облігацій Сербії в динарах, які вже перебувають у обігу. Надалі система зможе використовуватися й для окремих нових випусків державних цінних паперів.
Міжнародні інвестори тепер можуть зберігати та здійснювати розрахунки за сербськими динаровими облігаціями через існуючі рахунки в Euroclear, не створюючи для цього окрему інфраструктуру безпосередньо на сербському ринку.
Для великих інвестиційних фондів це суттєво знижує операційні бар’єри. Банки, пенсійні та інвестиційні фонди, страхові компанії та компанії з управління активами, які вже працюють через Euroclear, отримують можливість простіше включати сербські динарові цінні папери до своїх портфелів.
Міністр фінансів Сербії Сініша Малі назвав підключення до Euroclear важливим кроком від внутрішнього до міжнародно інтегрованого ринку державних цінних паперів.
Проєкт інтеграції сербського ринку з міжнародною розрахунковою інфраструктурою реалізовувався з 2019 року за участю Міністерства фінансів, Національного банку Сербії, Центрального реєстру цінних паперів та міжнародних партнерів.
Додатковим фактором для залучення міжнародного капіталу став кредитний рейтинг країни. S&P Global Ratings ще в жовтні 2024 року вперше підвищило суверенний рейтинг Сербії до інвестиційного рівня BBB- зі стабільним прогнозом. У липні 2026 року Fitch зберегло рейтинг Сербії на рівні BB+ з позитивним прогнозом.
Випуск облігацій у динарах в інфраструктуру Euroclear має для Сербії й більш довгострокове значення. Розширення кола закордонних покупців може збільшити обороти на вторинному ринку та допомогти сформувати більш ліквідну криву прибутковості в динарах.
Euroclear Bank є одним із найбільших міжнародних розрахунково-депозитарних інститутів і дозволяє інституційним інвесторам зберігати та здійснювати розрахунки за цінними паперами різних держав через єдину інфраструктуру.
Як повідомляє «Сербський економіст», у першому півріччі 2026 року Сербія стала найбільшим джерелом іноземного капіталу, спрямованого на придбання нерухомості в Чорногорії, свідчать дані Центрального банку Чорногорії (CBCG).
За січень-червень іноземні інвестори вклали в нерухомість Чорногорії 237,77 млн євро, що на 3,89% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Загалом валовий приплив прямих іноземних інвестицій у країну склав 457,37 млн євро, тому на нерухомість припало близько 52 % усіх надходжень ПІІ.
Лідером стала Сербія — 55,75 млн євро, або 23,45 % усіх іноземних вкладень у чорногорську нерухомість.
Друге місце посіла Німеччина — 22,9 млн євро, третє — США з 20,84 млн євро. Зі Швейцарії на купівлю нерухомості надійшло 18,5 млн євро, з Туреччини — 16,34 млн євро.
На цьому тлі особливо помітно подальше зменшення ролі російського капіталу. За перше півріччя з Росії на купівлю чорногорської нерухомості надійшло всього 5,37 млн євро, що відповідає лише десятому місцю. Вище за Росію в рейтингу тепер знаходяться, зокрема, Польща та Бельгія.
Ця тенденція формувалася вже минулого року. У першому кварталі 2025 року Росія вперше випала з п’ятірки найбільших ринків покупців нерухомості Чорногорії й посіла шосту позицію. За підсумками всього 2025 року обсяг інвестицій з Росії в усі галузі чорногорської економіки знизився до 33,98 млн євро, з яких близько 17,8 млн євро припало на нерухомість. Для порівняння: ще у 2020–2024 роках російський капітал традиційно входив до числа найбільших джерел іноземних інвестицій країни.
При цьому говорити безпосередньо про «громадян Сербії» чи «росіян, які придбали нерухомість» на підставі цих цифр не зовсім коректно. Методологія CBCG враховує країну, з якої надійшов платіж, а вона може не збігатися з громадянством кінцевого покупця або бенефіціара. Наприклад, громадянин Росії може оплачувати об’єкт з рахунку в Сербії, ОАЕ чи іншій країні. Тому дані насамперед показують зміну географії фінансових потоків на ринку нерухомості.
Перший український міжнародний банк (ПУМБ) уклав із Національною установою розвитку (НУР) перший кредитний договір на EUR2,9 млн для фінансування українських підприємців і компаній, повідомив банк у понеділок.
Зазначається, що угоду 28 серпня підписали заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников та голова правління НУР Андрій Гапон.
“Підписання першого кредитного договору з НУР є важливим практичним результатом партнерства, яке ми розпочали за державними пільговими програмами ще в лютому 2020 року і успішно продовжили в напрямку залучення коштів іноземних інвесторів кілька місяців тому”, – зазначив Загородников.
За умовами договору, НУР надаватиме ПУМБ фінансовий ресурс, який банк спрямовуватиме на кредитування фізосіб-підприємців, мікро-, малих і середніх приватних підприємств, що працюють та інвестують в Україні.
Кошти можна буде використовувати для інвестиційних проєктів, модернізації та розвитку виробництва, придбання обладнання і поповнення обігового капіталу.
За даними Нацбанку, станом на 1 липня 2026 року ПУМБ із загальними активами 248,63 млрд грн посідав 5-те місце серед 59 банків України. Кредитний портфель банку за перше півріччя зріс на 17,6% – до 115,4 млрд грн.
БИЗНЕС, ІНВЕСТИЦІЯ, КРЕДИТ, НУР, ПУМБ
Приведення фармацевтичного виробництва у відповідність до європейських вимог вимагає від українських фармацевтичних виробників значних інвестицій, що може призвести до підвищення собівартості продукції, вважає генеральний директор фармацевтичної компанії «Інтерхім» Анатолій Редер.
«Ми перебуваємо в тій парадигмі, в якій зараз рухається наша країна, – до європейських вимог. Ми маємо розуміти, що відповідність європейським стандартам, директивам ЄС, тим принципам і підходам, які зараз діють у Європі, вимагатиме від нас значних додаткових інвестицій – у виробництво, регуляторні процеси, дослідження тощо. Тобто йдеться про величезні додаткові витрати для того, щоб протягом досить короткого часу відповідати вимогам, які на сьогодні є нормою в Європейському Союзі. При поступовому переході до цих вимог, це треба визнати, суттєво зростатимуть витрати на виробництво», — сказав він в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Як зазначив Редер, відповідність європейським стандартам, зокрема тим, що впроваджені в український закон про лікарські засоби, автоматично вимагатиме додаткових інвестицій, що так чи інакше призведе до зростання цін.
«Треба відкрито про це говорити. Виготовити таблетки з повітря неможливо. Якщо знадобиться додатковий контроль, знадобляться додаткові витрати. Сьогодні ми контролюємо всі серії виробленої продукції протягом усього терміну придатності, чого раніше не вимагалося, і це сотні й тисячі вироблених серій і, відповідно, величезні кошти. Додаткові точки контролю у виробництві, яких вимагає від нас законодавство Євросоюзу, — це додатковий парк приладів, додатковий персонал лабораторій, додаткові виробничі процеси, це об’єктивно масштабні інвестиції. Ці витрати неминуче вплинуть на зростання цін», — констатував він.
Як повідомляє Fixygen, зворотний викуп, який вже давно використовують публічні компанії для підтримки акцій, стає одним із головних інструментів криптовалютного ринку.
У 2026 році криптопроєкти вже спрямували близько $640 млн на викуп власних токенів, що є історичним максимумом, підрахувала Financial Times.
Для порівняння: за весь 2025 рік цей показник становив близько $545 млн, а в 2024 році — лише $366 тис.
Майже 90% нинішніх викупів припадає на Hyperliquid і pump.fun.
Hyperliquid спрямовує на придбання HYPE практично весь дохід, який отримує платформа. На тлі такої політики вартість токена зросла приблизно на 70%.
Економічна логіка схожа на викуп акцій (stock buyback): компанія або протокол використовує грошовий потік для скорочення кількості токенів у вільному обігу та збільшення економічної цінності тих, що залишилися.
Однак між токеном і акцією існує принципова різниця. Акція представляє частку в компанії, тоді як права власника токена можуть бути значно слабшими або взагалі не передбачати юридичного права на прибуток.
Тому сам по собі buyback не гарантує зростання. Деякі проєкти продовжили дешевшати навіть після запуску програм зворотного викупу.
Проте поява ринку buyback вартістю 640 мільйонів доларів свідчить про те, що криптовалютна галузь поступово запозичує інструменти класичного корпоративного фінансування.
