92% компаній-членів Американської торгової палати в Україні продовжують повноцінно працювати після понад чотирьох років повномасштабної війни, про що свідчать результати опитування «Doing Business in Wartime Ukraine», проведеного AmCham Ukraine спільно з Citi Ukraine.
Згідно з дослідженням, майже 70% компаній, які взяли участь в опитуванні, працюють в Україні понад 20 років. Це, за оцінкою AmCham, свідчить про стійкість бізнесу та його довгострокову відданість українському ринку.
Незважаючи на військові ризики, 87% компаній повідомили, що їхні фінансові результати у другому кварталі 2026 року залишилися на тому самому рівні або покращилися порівняно з другим кварталом 2025 року. Лише 13% респондентів зафіксували погіршення показників.
Порівняно з довоєнним 2021 роком майже дві третини компаній — 63% — повідомили, що їхні фінансові результати залишилися стабільними або покращилися. Водночас 37% компаній досі працюють нижче довоєнного рівня.
Інвестиційні плани також залишаються стабільними: 87% компаній заявили, що їхні інвестиції в Україну у 2026 році залишаться без змін або зростуть порівняно з 2025 роком. З них 54% планують зберегти обсяг інвестицій, а 33% — збільшити їх.
Війна продовжує безпосередньо впливати на бізнес. 47% компаній повідомили, що їхні заводи, виробничі потужності, склади, офіси чи інші об’єкти були пошкоджені під час війни. Серед постраждалих компаній 46% вже повністю відновили пошкоджені активи, а 39% завершили частковий ремонт.
Половина опитаних компаній повідомила про випадки поранення співробітників внаслідок війни, 37% — про загиблих співробітників. При цьому 87% компаній мають працівників, які зараз служать у Збройних силах України, а 60% вже працевлаштовують ветеранів.
71% компаній уже впровадили, розробляють або почали впроваджувати програми підтримки та реінтеграції ветеранів після демобілізації. Зокрема, 24% компаній мають комплексні політики щодо повернення ветеранів до роботи, 20% їх розробляють, а 27% вже запровадили перші заходи підтримки.
Головними викликами для бізнесу залишаються безпека співробітників — 82%, питання мобілізації та бронювання працівників — 71%, а також загроза російських ракетних атак на критичну інфраструктуру та бізнес-активи — 63%. Серед інших проблем компанії назвали здоров’я та психологічний стан співробітників — 50%, а також залучення та утримання кваліфікованих кадрів — 44%.
Водночас більшість компаній не планують масово заповнювати кадровий дефіцит іноземними працівниками. 63% респондентів заявили, що не розглядають найм неукраїнських співробітників для вирішення кадрових проблем, 25% ще не визначилися, і лише 12% активно розглядають такий варіант.
За оцінкою бізнес-спільноти, Україна у 2026 році залишається стабільним, але непередбачуваним ринком. Так вважають 45% респондентів. Ще 21% бачать Україну одним із найперспективніших ринків майбутнього зростання в Європі, 18% вважають її переважно високоризиковим ринком виживання, а 16% — ринком, який готується до відновлення.
50% компаній очікують, що економічне відновлення України стане чітко помітним через 2–3 роки після закінчення війни. Ще 18% вважають, що поступове відновлення вже відбувається, 16% бачать 2026–2027 роки як можливу точку розвороту до зростання, а 16% вважають, що відновлення ще не почалося.
Ключовими секторами післявоєнного відновлення респонденти назвали оборону та military tech — 78%, інфраструктуру та будівництво — 71%, енергетику та розподілену генерацію — 50%, а також сільське господарство та харчову переробку — 45%.
Головними чинниками інвестиційної привабливості України компанії вважають довгостроковий потенціал зростання. 76% респондентів назвали масштабні можливості відновлення та післявоєнного економічного зростання основним драйвером інвестицій, 49% — шлях України до вступу в ЄС та інтеграцію в європейський ринок, 39% — потенціал сектору оборони та військових технологій.
Серед основних бар’єрів для участі бізнесу в проектах відновлення названо безпеку майданчиків реконструкції — 56%, брак інформації та прозорості проектів — 55%, а також нечітку правову та тендерну базу — 55%.
Бізнес також сформулював пріоритети для уряду на 2026 рік. 80% компаній назвали головною умовою підтримку верховенства права, боротьбу з корупцією та реальну судову реформу. 55% вказали на необхідність посилення національної безпеки, оборони та розмінування територій, 44% — на передбачуваність і стабільність податкового законодавства.
Опитування Doing Business in Wartime Ukraine проводилося AmCham Ukraine та Citi Ukraine з 21 травня по 16 червня 2026 року. У ньому взяли участь 112 керівників компаній-членів AmCham з різних галузей, 69% респондентів обіймають посади CEO.
Джерело: American Chamber of Commerce in Ukraine, Citi Ukraine
Готельна нерухомість у Карпатах виходить на новий рівень. Як три черги, один стандарт і правильні партнери формують інвестиційний продукт нового покоління
FORREST Trinity Resort — проєкт, де відповіді на ключові питання інвестора продумані до початку продажів: хто управляє, яка фінансова модель, як захищені мої права, чи є попит на цей об’єкт влітку і взимку?
Буковель давно перестав бути виключно лижним курортом. За даними аналітики ринку, туристичний потік сягає 2,5 млн осіб на рік, а заповнюваність якісних готелів у пік-сезон — 100%. Влітку та в міжсезоння цей показник тримається на рівні 67–73%.
Це означає, що правильно спозиційований готельний продукт у Буковелі не простоює, він працює.
Але є нюанс: не кожен проєкт однаковий. Якісних готелів із повноцінним управлінням, стабільним сервісом і реальною завантаженістю протягом року — одиниці. Більшість пропозицій на ринку — апарт-комплекси, де операційна ефективність залежить від рішень кожного власника окремо. FORREST Trinity Resort будується за іншою логікою.
Більшість курортних проєктів орієнтовані на одну аудиторію. Forrest побудований інакше.
Перша черга — простір для тих, хто приїжджає за тишею і відновленням. Ліс з усіх боків, wellness-формат, rooftop-басейн. Для тих, хто втомився від міста і хоче просто вимкнутись.
Друга черга — конференц-зали, переговорні, падл-корт, нетворкінг-простір. Для корпоративних груп, невеликих форумів, команд, які поєднують роботу з перезавантаженням. MICE-сегмент в Україні недооцінений — і це можливість.
Третя черга — дитячий простір, великий SPA, скалодром, вуличний басейн, Панорамний ресторан FORREST Sky View — знакова гастрономічна локація курорту, розташована на висоті 48 метрів, звідки відкривається 360° панорама гірських пейзажів Карпат . Для тих, кому важливо, щоб дітям було що робити, поки батьки відпочивають.
Три різні аудиторії означають три різні причини приїхати — і три незалежні потоки бронювань. Якщо один сегмент просідає, два інших продовжують працювати. Це безпосередньо впливає на стабільність завантаженості і, відповідно, на щомісячну виплату власнику.
У FORREST Trinity Resort модель принципово інша. Всі 461+ юнітів без винятку передаються в управління Maestro Hotel Management — умова, зафіксована в договорі. Власник не займається нічим: ні бронюванням, ні заселенням, ні технічним станом номера. Maestro відповідає за повний цикл. Гість на Booking бачить повноцінний курортний об’єкт зі стабільними оцінками — вищий середній чек і стабільна виплата кожному власнику.
Maestro Hotel Management — керуюча компанія з 10 роками досвіду в сфері гостинності. Принципово важливо: вони зайшли в проєкт не після будівництва, а на старті. Разом із командою Perspektyva Group формували планування номерів, стандарти сервісу і фінансову модель. Коли керуюча компанія бере участь у створенні готелю — номери спроєктовані під операційну модель, а не навпаки. Це інший рівень готовності в день відкриття.
Фінансова модель прозора: 80% доходу від оренди — власнику, 20% — керуючій компанії від EBITDA. Операційні витрати прораховані заздалегідь, калькулятор доходності доступний до підписання.
Власник юніту має право перебувати в готелі до 30 днів на рік у низький сезон і до 10 днів у високий — з повним готельним сервісом. В ці дні дохід від номера не нараховується, але відпочинок — ваш.
Perspektyva Group — компанія з 30-річним досвідом і 17 реалізованими проєктами. Понад $300 мільйонів залучених інвестицій. FORREST Trinity Resort — перший готельний проєкт компанії, і саме тому до нього підійшли з особливою ретельністю: архітектура, матеріали, інженерія, партнери — без компромісів.
Перша черга будується за власні кошти забудовника. Це означає, що темп зведення не залежить від швидкості продажів. Перша черга буде завершена незалежно від кількості проданих юнітів сьогодні. Для інвестора це усуває один із ключових ризиків.
Введення в експлуатацію — IV квартал 2028 року. Паралельно зводяться друга і третя черги — завершення у 2029 році. Майданчик активний, будівельні роботи ідуть.
Рівень архітектури безпосередньо впливає на середній чек оренди. Архітектура — Filimonov & Kashirina, лауреат архітектурних премій. Фасад із каменю і скла, органічна інтеграція в ландшафт. Це не ще один готель у горах — це об’єкт із власним обличчям.
Інтер’єри, де природна естетика поєднується з преміальним комфортом, — Makhno Studio, студія Сергія Махна. Гість обирає той готель, де красиво. Краса — інструмент завантаженості.
FORREST Trinity Resort має прямий вихід на трасу 5G — одну з найкращих панорамних трас Буковеля. Ski-in / ski-out — WOW-перевага, яка економить час і підкреслює статус проєкту.
Навколо — ліс, водопад, гірська річка. Набережна, що створює атмосферу європейського курорту.
Один з ключових страхів інвестора в Україні — що буде, якщо забудовник не FORREST Trinity Resort працює за моделлю МОН — спеціального майнового права на майбутній об’єкт. Що це означає: — угода реєструється в Державному реєстрі — подвійний продаж неможливий; — є механізм повернення коштів при прострочці введення більш ніж на 6 місяців; — зміни в об’єкт без згоди інвестора неможливі; — переуступка (продаж юніту до здачі) — вільна, без штрафів.
Мінімальна площа номера — 26 м². Ціна від $4 500/м².
Прогнозована дохідність від управління: до 12% річних у валюті.
Капіталізація активу від старту продажів до відкриття: прогноз 19–20%. Інвестор, який увійшов на старті, отримує актив вартістю ~$5 400–5 500/м² до моменту введення в експлуатацію — ще до першого дня роботи готелю.
FORREST Trinity Resort відрізняється поєднанням рідкісних факторів: Продукт: три черги під три аудиторії, витяг 5G, архітектура Filimonov & Kashirina, інтер’єри Makhno Studio. Управління: 100% юнітів під Maestro. КК зайшла на етапі проєктування. Девелопер: Perspektyva Group, 30 років, 17 проєктів. Перша черга — за власні кошти. Захист: МОН, держреєстр, прозора модель, вільна переуступка.
Разом — це актив, за яким стоїть система, а не обіцянка.
FORREST Trinity Resort. Три світи — один актив. Унікальна курортна екосистема, створена для життя, відпочинку та примноження капіталу.
Детальніше про умови інвестування та розрахунок дохідності: +380 (777) 999-999
BUKOVEL, FORREST Trinity Resort, відпочинок, дохідність, ІНВЕСТИЦІЯ, НЕРУХОМІСТЬ
Карибська держава Сент-Люсія зафіксувала різке зростання інтересу до своєї програми громадянства за інвестиції. У 2023/2024 фінансовому році в рамках програми Citizenship by Investment Program (CIP) було подано 5 642 заявки, що на 424% більше, ніж роком раніше, коли їх було 1 076. Про це йдеться в офіційній статистиці програми та річному звіті.
За даними звіту, кількість схвалених заявок зросла до 1 171 проти 544 роком раніше, а кількість відмов склала 77 проти 8 у попередньому періоді. При цьому обсяг заявок за один фінансовий рік перевищив сукупний показник усіх попередніх років роботи програми, який оцінювався в 2 768 заявок за сім років.
Фінансовий ефект для країни також виявився істотним. Доходи програми досягли 240,3 млн східнокарибських доларів, або близько $89 млн, що майже в чотири рази вище рівня попереднього року. Основну частину надходжень забезпечили збори за due diligence та адміністративні платежі, пов’язані насамперед з інвестиціями в нерухомість.
Таким чином, Сент-Люсія стала одним із найдинамічніших гравців на ринку інвестиційного громадянства в Карибському басейні. Водночас такий різкий сплеск може посилити увагу до якості перевірок, термінів обробки заявок та стійкості самої моделі, особливо на тлі того, що окремі західні країни в останні роки посилюють ставлення до програм «паспортів за інвестиції». Це висновок на основі офіційної статистики програми та ринкового контексту, описаного галузевими виданнями.
Сент-Люсія — острівна держава у східній частині Карибського моря та член Британської Співдружності. Країна використовує східнокарибський долар, а її економіка спирається насамперед на туризм, нерухомість та зовнішні послуги. Програма громадянства за інвестиції діє тут з 2015 року і стала одним із інструментів залучення капіталу до державних фондів та схвалених девелоперських проєктів.
Підприємства львівського концерну “Електрон” минулого року інвестували в розвиток 58 млн грн, що більш ніж вдвічі перевищило аналогічні інвестиції 2024 року (28 млн грн), зазначається у звіті на сайті концерну.
“У 2025 році підприємствами товариства у розвиток інвестовано 58 млн грн. Капітальні інвестиції склали 50 млн грн, поточні – 8 млн грн при нарахованій амортизації 26 млн грн”, – йдеться у звіті.
Позаторік з 28 млн грн інвестицій капітальні склали 23 млн грн, поточні – 5 млн грн.
Однією з найбільших інвестицій 2025 року стало виготовлення заводом “ЕлектронМаш” виставкового варіанту електробусу (12 м).
“Цей електробус використовуватиметься для презентації можливостей заводу, проте в подальшому може бути проданий”, – зазначили у концерні.
Загалом капітальні інвестиції заводу “ЕлектронМаш” склали 24,4 млн грн.
Другими за розміром (11,2 млн грн) стали інвестиції Інноваційно-промислового підприємства “Електрон” (колишнє “Електрон Лізинг”), основною спеціалізацією якого є послуги з оренди нерухомості. Кошти здебільшого були вкладені у ремонти корпусів.
Ще більш ніж 7 млн грн було інвестовано виробником підігрівачів і теплообмінників для авто СП “Сферос-Електрон”, зокрема, у програмне забезпечення обліку (1,7 млн грн), ремонти виробничого обладнання, пресів (2,2 млн грн), придбання нового обладнання – штабелер, рідинний охолоджувач, стіл гідравлічний, компресорні установки (2 млн грн).
Як повідомлялось, “Сферос-Електрон” 2025 року показав найбільший обсяг продажів і прибутку серед підприємств концерну, збільшивши чистий дохід на 15% – до 250 млн грн, а чистий прибуток більш ніж на 45% – до 43 млн грн.
Заводом “Електронпобутприлад” (ЕПП), що виробляє електроприводи та мотори, інвестовано майже 6,3 млн грн, в основному у підготовку нових виробничих площ (5,5 млн грн).
У звіті зазначається, що 2026 року основне виробництво ЕПП всіх двигунів буде розташоване у сучасних приміщеннях з резервом площ для розширення номенклатури існуючих і нових типів двигунів. Зокрема, збудовано і вводиться в експлуатацію металооброблювальний цех площею до 2000 кв. м, встановлюються нові прес-автомати та верстати з числовим програмним керуванням.
Телевізійний завод “Електрон”, інвестиції якого склали загалом 4,63 млн грн, проводив розробку програмного забезпечення комп’ютера для тролейбуса та адаптацію електронних систем до транспортних засобів. Значні інвестиції вкладено у ремонт та відновлення корпусів (3,5 млн грн).
НВП “Електрон-Карат”, розробник технологій отримання та виробник матеріалів для нано- та мікроелектроніки, сенсорної техніки та інформатики, інвестував в розвиток майже 2,4 млн грн.
У звіті зазначається, що на дахах однієї з будівель “Електрон-Карат” встановлено мережеву сонячну електростанцію потужністю 95 кВт з метою збільшення енергетичної незалежності підприємства. Вартість робіт склала 1,35 млн грн, термін окупності станції 2,5 роки.
Концерн “Електрон” об’єднує 12 підприємств, а також материнське ПрАТ “Концерн-Електрон”.
Як повідомлялось, АТ “Концерн-Електрон” (Львів) завершив 2025 рік з консолідованим чистим прибутком 17,22 млн грн, що у 3,3 рази менше аналогічного показника 2024 року, чистий дохід зменшився на 10,4% – до 671,1 млн грн.
Європейський банк реконструкції і розвитку (ЄБРР) формує портфель приватних інвестицій у відновлювану енергетику та системи зберігання енергії (BESS) в Україні на 2026 рік загальною потужністю понад 1 ГВт.
“ЄБРР формує портфель на 2026 рік і планує підтримати такі транзакції вже цього року”, – повідомили на сторінці ЄБРР в Україні в Facebook 24 березня.
ЄБРР, зокрема, планує залучити інвесторів у проєкти спорудження близько 570 МВт вітрових електростанцій, 240 МВт сонячної генерації та 230 МВт систем зберігання.
“Усі ці проєкти – приватні інвестиції. Як наголошує керівник ЄБРР в Україні та Молдові Арвід Тюркнер, участь приватного сектору є критичною”, – зазначено у повідомленні.
Як наголосили в ЄБРР, саме для цього створено RAMP UP – спільну ініціативу ЄБРР і Світового банку, що стабілізує доходи від ВДЕ та розблоковує великомасштабні приватні інвестиції.
“Мета – пришвидшити сектор, щоб використати потенціал України одразу, щойно умови поліпшаться. Перші аукціони очікуються у 2026 році”, – стверджують у банку.
У Туреччині спрощуються окремі адміністративні процедури для іноземних інвесторів, які користуються програмою отримання громадянства за інвестиції, при цьому базові вимоги для участі в програмі залишаються незмінними. Найпопулярніший варіант, як і раніше, передбачає купівлю нерухомості на суму від $400 тис. із зобов’язанням не продавати об’єкт протягом трьох років, альтернативні шляхи — банківський депозит, купівля держоблігацій, фондові інвестиції або фіксовані капітальні вкладення від $500 тис.
За даними профільних консультантів ринку, у 2026 році програма продовжує працювати без вимоги тривалого проживання в країні та без мовного іспиту, а загальний термін оформлення громадянства зазвичай становить близько 6 місяців після підтвердження інвестицій. Одним із практичних спрощень учасники ринку називають більш зрозумілу та централізовану координацію процедур через інвестиційні та міграційні органи, що знижує частину бюрократичного навантаження для заявників.
Інтерес до турецької програми зберігається на тлі загального попиту іноземців на місцеву нерухомість, хоча сам ринок у 2025 році помітно охолов. За даними Daily Sabah з посиланням на офіційну статистику, у 2025 році іноземці придбали в Туреччині 21 534 житлових об’єкти — це мінімум за дев’ять років. Лідерами серед покупців стали громадяни Росії, за ними йшли Іран, Україна, Німеччина та Ірак. У топ-10 також входили Азербайджан, Казахстан, Китай, Саудівська Аравія та Афганістан.
