Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в першому півріччі скоротився на 15,2% порівняно з тим же періодом минулого року – до 423,23 млрд юанів ($59 млрд), за даними міністерства торгівлі.
Виробничий сектор залучив 109,06 млрд юанів, сектор послуг – 305,87 млрд юанів.
При цьому ПІІ держав АСЕАН в січні-червні зросли на 8,8%, Швейцарії – на 68,6%, Японії – на 59,1%, Великобританії – на 37,6%, Південної Кореї – на 2,7%, Німеччини – на 6,3%.
Як повідомлялося, обсяг ПІІ за підсумками 2024 року впав на 27,1% і склав 826,25 млрд юанів. Це максимальний спад за всю історію підрахунків (з 2008 року).
Компанія «Узтемірйулконтейнер», що входить до складу «Узбекистон темир йуллари», на полях Ярмарку інвестицій та торгівлі в китайському Ланьчжоу провела переговори з низкою азійських логістичних операторів щодо розвитку мультимодального коридору Китай — Киргизстан — Узбекистан — Афганістан.
Зустріч відбулася у чотиристоронньому форматі — за участі Gansu International Logistics Group, афганської дипломатичної місії в КНР і компанії Xinjiang Union of International Railway Logistics.
Ключовими темами стали запуск зворотних контейнерних відправлень з Афганістану та Узбекистану до Китаю, підвищення пропускної здатності маршруту, а також розвиток логістичної інфраструктури на території Центральної Азії, зокрема будівництво терміналів в Узбекистані та Киргизстані.
На полях форуму також відбулася окрема двостороння зустріч представників «Узтемірйулконтейнер» та Gansu International Logistics Group, у ході якої сторони відвідали об’єкти міжнародного сухопутного порту в Ланьчжоу.
Вони оглянули контейнерні й насипні термінали, майданчики з обробки легкових автомобілів, а також холодильний комплекс для роботи з рефрижераторними контейнерами. Делегація з Узбекистану також ознайомилася з цифровими рішеннями Gansu у сфері логістичного управління.
За підсумками переговорів компанії анонсували запуск пілотного контейнерного маршруту за напрямками Китай — Киргизстан — Узбекистан — Таджикистан/Туркменістан. Перший поїзд планується відправити у III кварталі 2025 року.
Сторони підтвердили наміри щодо розширення співпраці в галузі мультимодальних перевезень і висловили готовність збільшити обсяг контейнерних перевезень у євразійському напрямку щонайменше в 1,5 раза до 2030 року.
Влада КНР минулої суботи розпочала будівництво гігантської гідроелектростанції на Тибетському нагір’ї на річці Ярлунг Цангпо, повідомили західні ЗМІ. Річка Ярлунг Цангпо – одна з найбільших водних артерій Південної Азії – також протікає через Індію і Бангладеш і впадає в річку Ганг. В Індії її називають Брахмапутра, в Бангладеш – Джамуна.
На церемонії запуску проекту був присутній прем’єр Держради КНР Лі Цян. Електроенергію, що виробляє ГЕС, планують постачати за межі регіону; також вона має задовольнити місцеві потреби.
За підрахунками будівельної компанії Power China, гідроелектростанція зможе щорічно виробляти 300 млрд кВт.год електроенергії. Вартість гідротехнічної споруди оцінюють у $167,1 млрд.
ЗМІ зазначають, що після завершення будівництва цей об’єкт за масштабами може перевершити гребельну гідроелектростанцію «Три ущелини» на річці Янцзи в провінції Хубей – найбільшу електростанцію у світі.
У січні влада Індії заявляла, що висловила китайській стороні занепокоєння з приводу цього проєкту і закликала Пекін забезпечити відсутність шкоди для населення, яке живе нижче по річці. У Делі пообіцяли захищати індійські національні інтереси. Зі свого боку в МЗС КНР заявляли, що ГЕС не матиме негативного впливу на регіони, розташовані вниз за течією. У відомстві додали, що підтримуватимуть зв’язок із країнами, через які теж тече Ярлунг Цангпо.
Китайська корпорація MINTH Holdings Limited інвестує 950 мільйонів євро в будівництво нових виробничих потужностей для автопрому в Лесковці і Чупрії, повідомили сьогодні в кабінеті мера Лесковця Горана Цветановича.
На першому етапі проекту в Лесковці планується створити 1 000 робочих місць, а весь інвестиційний цикл розрахований на п’ять років, повідомляє агентство Beta.
Меморандум про взаєморозуміння був підписаний напередодні в будівлі Уряду Сербії мером Лесковця Гораном Цветановичем, міністром економіки Адріаною Месарович і представниками компанії MINTH.
MINTH Holdings заснована в 1992 році в Китаї, штаб-квартира — в Нінбо.
MINTH входить до топ-100 світових виробників автокомпонентів і поставляє продукцію провідним автоконцернам: BMW, Mercedes-Benz, VW Group, Tesla, Honda, Toyota, Nissan, Ford та ін.
Компанія спеціалізується на виробництві алюмінієвих, пластикових і композитних деталей кузова, оздоблювальних панелей, рам, дахів і деталей інтер’єру. Має заводи в Китаї, США, Мексиці, Німеччині, Таїланді і з 2018 року — в Сербії (Лозниці).
MINTH вже активно працює в Сербії, виробляючи компоненти для провідних світових автовиробників. Нова інвестиція підтверджує посилення промислового співробітництва між Сербією і Китаєм у сфері високотехнологічного виробництва.
Чому Сербія?
• Географічна перевага: Сербія знаходиться на перехресті поставок між ЄС і Азією, що робить її логістично зручною базою.
• Безмитний доступ до ринків ЄС, EFTA, Туреччини та ЄАЕС за низкою угод.
• Низькі витрати: вартість робочої сили нижча, ніж у Східній Європі та Туреччині.
• Стабільне інвестиційне співробітництво з Китаєм: включаючи ініціативу «Один пояс — один шлях» та участь Сербії у форматі «Китай — Центральна та Східна Європа (17+1)».
Значення проекту для Сербії
• Зростання зайнятості в південній Сербії — регіоні з традиційно високим рівнем безробіття.
• Диверсифікація промисловості — акцент на високотехнологічне виробництво.
• Поглиблення китайської присутності в економіці — не тільки інфраструктура, але й реальний сектор.
• Індустріальна трансформація Лесковця, який історично був текстильним центром, але в останні роки втратив промислову динаміку.
Ризики та виклики
• Залежність від одного великого інвестора на регіональному рівні
• Можливе домінування Китаю в стратегічних секторах, у тому числі через субсидії та податкові преференції
• Необхідність забезпечити інфраструктурну готовність (електромережі, вода, дороги), що вимагатиме зусиль від місцевої влади та державного бюджету
Проект MINTH — це не просто локальний завод, а стратегічний елемент у ланцюжку поставок глобального автопрому. Для Сербії — це можливість зміцнити позиції на промисловій карті Європи і перерости з території субпідрядників у європейський виробничий хаб.
Джерело: https://t.me/relocationrs/1198
Адміністрація президента США Дональда Трампа посилює тиск на ключових союзників в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема на Японію та Австралію, вимагаючи чітких зобов’язань щодо їхньої ролі в разі війни між США і Китаєм через Тайвань, повідомляє Financial Times з посиланням на поінформовані джерела.
«Заступник міністра оборони США з питань політики Елбрідж Колбі протягом останніх місяців активно піднімає це питання на зустрічах з представниками оборонних відомств Японії та Австралії. За словами джерел, це викликає подив союзників, оскільки США самі не надають Тайваню гарантій безпеки», – йдеться в повідомленні.
«Конкретне оперативне планування і навчання, які мають безпосереднє застосування до непередбаченої ситуації на Тайвані, просуваються з Японією та Австралією», – зазначив один із співрозмовників видання.
Натомість у Міністерстві оборони Японії зазначили, що питання надзвичайної ситуації на Тайвані є гіпотетичним і відповіді на нього повинні ґрунтуватися на національному та міжнародному праві. Посольство Австралії в США утрималося від коментарів.
Зусилля Колбі, за даними видання, є частиною реалізації порядку денного Трампа щодо «відновлення стримування і досягнення миру через силу», що включає заклики союзників до збільшення оборонних витрат.
Також зазначається, що Колбі виступає за перегляд угоди про безпеку AUKUS, яка дозволяє Австралії придбати атомні підводні човни, і закликає європейських союзників зменшити військову присутність в Індо-Тихоокеанському регіоні, зосередившись на євроатлантичному напрямку.
На внутрішньому ринку гороху спостерігається зниження цін — перед стартом нового сезону котирування просідають у межах кількох відсотків, проте дедалі більше трейдерів вперше виявляють цікавість до цієї культури, що може привести до зростання попиту і ціни на неї, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений у рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Зараз спостерігаємо незначне зниження вартості гороху перед початком сезону. Теоретично ціни можуть ще просісти до 13500–14000 грн/тонна. Але водночас багато трейдерів, які раніше взагалі не працювали з горохом, починають активно включатися до закупівель. Нішеві культури зазвичай дають хорошу маржу, особливо на експорті. Це мотивує ринок”, – зазначають аналітики.
Вони акцентують, що у 2025 році посівні площі під горохом зросли: якщо торік аграрії засіяли ним 212 тис. га, то цього року — понад 250 тис. га. Однак навіть ці обсяги залишаються відносно невеликими порівняно з іншими культурами.
Водночас важливим фактором є відкриття китайського ринку: попит з боку КНР може швидко поглинути весь додатковий обсяг виробництва.
“Ми маємо певний приріст посівних площ, але це не мільйони гектарів. Китай відкрив свій ринок, і значна частина гороху, ймовірно, піде саме туди. Тобто додаткові 40 тис. га посівних площ гороху — це не такий вже великий ресурс. За такої ситуації цілком можливий дефіцит — попиту буде більше, ніж пропозиції”, – прогнозують аналітики.
Після короткострокового спаду ціни на горох можуть стабілізуватися, а в середині липня-серпня — піти вгору. Схожа ситуація вже відбувалося торік, коли ціна замість очікуваного зниження навпаки почала зростати.
“Ринок гороху може знову побачити рівні 15000–16000 грн/тонна. Все залежатиме від логістики, погодних умов і темпів виходу китайського імпорту”, — резюмували в “Пуск”.
