Як повідомляє Сербський Економіст, китайська CCSC Technology International Holdings Limited повідомила, що будівництво заводу кабелів і логістичного центру в сербській громаді Мерошина планується розпочати в січні 2026 року.
Раніше компанія очікувала старт робіт у листопаді 2025 року, проте перенесла терміни. Новий графік був озвучений під час представлення фінансових результатів за перше півріччя 2026 фінансового року, що завершилося 30 вересня 2025 року.
Як зазначається в повідомленні, завершення проекту в Мерошині заплановано на кінець 2026 року. Після завершення об’єкт повинен стати логістичним і виробничим хабом компанії для операцій в Європі.
Інвестиція обговорювалася з місцевою владою і раніше: повідомлялося, що підприємство китайських партнерів в Мерошині може забезпечити близько 200 робочих місць.
CCSC спеціалізується на виробництві кабелів, конекторів і кабельних джгутів, які використовуються, зокрема, в автопромі, робототехніці та медичному обладнанні.
Міністерство закордонних справ КНР оголосило про введення санкцій щодо 10 фізичних осіб і 20 оборонних компаній США у відповідь на чергові поставки американського озброєння Тайваню. Про це йдеться в заяві китайського зовнішньополітичного відомства, поширеній у п’ятницю і цитованій Reuters.
Під обмеження потрапила, зокрема, структура Boeing в Сент-Луїсі, а також ряд інших американських оборонних підрядників. Санкції передбачають заморожування будь-яких активів компаній і осіб на території Китаю та заборону для китайських юридичних і фізичних осіб на ведення з ними бізнесу. Крім того, керівникам, які потрапили до санкційного списку, закрито в’їзд до материкового Китаю, а також до Гонконгу і Макао.
Пекін пов’язав рішення із схваленим Вашингтоном великим пакетом поставок озброєнь Тайваню обсягом понад $10 млрд, що включає системи залпового вогню HIMARS, артилерію та інші види озброєнь для посилення оборони острова.
Китайська влада заявила, що розглядає американські поставки озброєнь як втручання у внутрішні справи КНР і підрив принципу «одного Китаю», пообіцявши і надалі вживати «рішучих заходів» у відповідь на озброєння Тайваню.
Аналітичний центр Experts Club раніше порівнював військові можливості Китаю і Тайваню, детальніше тут – https://www.youtube.com/shorts/kFdxOOC4_Ss
США введуть мита на імпорт чіпів з Китаю у зв’язку з «нерозумними» спробами Пекіна забезпечити собі домінування в напівпровідниковій галузі, заявили в адміністрації американського президента Дональда Трампа. Розмір мит буде оголошено мінімум за 30 днів до їх введення, яке відкладено до червня 2027 року.
«Націленість Китаю на домінування в напівпровідниковій галузі є нерозумною і обтяжує або обмежує американську торгівлю, а тому дає підстави для дій», – наголошується в релізі торгового представника США Джеймісона Гріра.
Американська влада протягом року вивчала китайський імпорт чіпів на предмет недобросовісних торгових практик і дійшла висновку, що Китай їх використовував.
Пекін може скористатися контролем над світовою напівпровідниковою промисловістю для економічного примусу інших країн, йдеться в релізі торгпреда.
Китайське МЗС у відповідь розкритикувало США за зловживання митами і придушення галузей китайської економіки.
Представник міністерства Лінь Цзянь заявив, що американський підхід шкодить не тільки глобальним ланцюжкам поставок, але і самим американцям.
«Якщо США продовжать робити все по-своєму, Китай рішуче вживе відповідних заходів для захисту своїх законних прав та інтересів», – цитує його висловлювання Financial Times.
Перший заступник міністра закордонних справ України Сергій Кислиця в Пекіні обговорив з заступником міністра закордонних справ КНР Лю Бінєм шляхи посилення торговельно-економічної співпраці двох країн.
“У Пекіні перший заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця провів українсько-китайські політичні консультацій із помічником (у ранзі заступника) міністра закордонних справ КНР Лю Бінєм”, – йдеться в повідомленні пресслужби міністерства закордонних справ.
Як повідомляється, сторони обговорили актуальні питання двостороннього порядку денного, окреслили плани подальших контактів на вищому і високому рівнях, обговорили шляхи посилення торговельно-економічної співпраці та проблематику взаємодії в рамках міжнародних організацій.
Співрозмовники підтвердили, що взаємна повага до суверенітету і територіальної цілісності є фундаментом українсько-китайських відносин.
“Відбувся поглиблений обмін думками щодо поточної ситуації, повʼязаною із триваючою збройною агресією РФ проти України, а також міжнародних зусиль щодо досягнення сталого і тривалого миру”, – сказано в повідомленні.
У рамках робочого візиту до Пекіну Кислиця також провів зустріч з представниками китайських експертно- аналітичних кіл, а також дипломатичного корпусу країн-партнерів.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні-листопаді 2025 року зменшився на 7,5% відносно того ж періоду минулого року – до 693,18 млрд юанів ($98,5 млрд), за даними міністерства торгівлі.
Виробничий сектор залучив 171,72 млрд юанів, сектор послуг – 506,29 млрд юанів.
При цьому ПІІ Швейцарії зросли на 67%, ОАЕ – на 47,6%, Великої Британії – на 19,3%. Обсяг FDI в листопаді збільшився на 26,1% у річному вираженні. Як повідомлялося, обсяг ПІІ за підсумками 2024 року впав на 27,1% і становив 826,25 млрд юанів. Це максимальний спад за всю історію підрахунків (з 2008 року).
Влада Китаю з 18 грудня ввела незалежний митний режим для острова Хайнань, що передбачає більш вільне ввезення зарубіжних товарів, в тому числі розширює коло продукції, для якої діють нульові мита, повідомляє «Сіньхуа».
Це один з найсерйозніших кроків у зусиллях Китаю з просування вільної торгівлі та більшої відкритості економіки, зазначає видання.
Острів, площа якого становить понад 30 тис. квадратних кілометрів, оголошений зоною особливого митного контролю. Ділове середовище для іноземних компаній тут буде більшою мірою відповідати міжнародним стандартам, на них чекає зниження податків і виробничих витрат, а також розширений доступ до послуг, включаючи охорону здоров’я та освіту. Бізнес зможе використовувати Хайнань як платформу для виходу на величезний ринок материкового Китаю, зазначає «Сіньхуа».
Перелік товарів, що не обкладаються митом в порту Хайнаня, був розширений до 6,6 тис. з 1,9 тис., частка таких товарів у загальних поставках зросте до 74% з 21%.
Крім того, відповідно до чинних правил, ці товари можуть поставлятися в материковий Китай після переробки, що створила додану вартість не менше 30%.
Хайнань став спеціальною економічною зоною Китаю в 1988 році. Згідно з офіційними даними, з 2020 року в провінції було створено понад 9,6 тис. нових підприємств за участю іноземних інвестицій.
ВВП Хайнаня в минулому році склав $113 млрд, що можна порівняти з обсягом 70-ї за розміром економіки світу, за даними Світового банку.
