За даними Worldsteel, у листопаді-2024 зафіксовано зростання виплавки сталі до листопада-2023 у більшості країн першої десятки, крім Японії, США, РФ і Південної Кореї.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками листопада має такий вигляд: Китай (78,4 млн тонн, +2,5% до листопада-2023), Індія (12,384 млн тонн, +4,5%), Японія (6,888 млн тонн, -3,1%), США (6,378 млн тонн, -2,8%), РФ (5,450 млн тонн, -9,2%), Південна Корея (5,190 млн тонн, -3,6%), Іран (3,074 млн тонн, +0,1%, Туреччина (3,011 млн тонн, +0,7%), Німеччина (2,909 млн тонн, +8,6%) і Бразилія (2,774 млн тонн, +1,9%).
Загалом у листопаді поточного року виплавка сталі зросла на 0,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 146,831 млн тонн.
За 11 місяців 2024 року перша десятка країн-виробників сталі виглядає наступним чином: Китай (929,190 млн тонн, -2,7%), Індія (135,932 млн тонн, +5,9%), Японія (77,102 млн тонн, -3,6%), США (72,879 млн тонн, -2,2%), РФ (64,885 млн тонн, -7%), Південна Корея (58, 297 млн тонн, -4,9%), Німеччина (34,490 млн тонн, +5,3%), Туреччина (33,915 млн тонн, +11,2%), Бразилія (31,168 млн тонн, +5,6%) та Іран (28,030 млн тонн, +0,5%).
Загалом у січні-листопаді 71 країна виробила 1 млрд 694,593 млн тонн сталі, що на 1,4% менше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Водночас Україна за 11 місяців 2024 року виробила 7,028 млн тонн сталі, що на 23,1% вище за обсяги за січень-листопад 2023 року. Країна перебуває на 20-му місці за підсумками 11 місяців-2024.
Як повідомлялося, за 2023 рік Китай виробив 1 млрд 19,080 млн тонн на рівні попереднього року), Індія (140,171 млн тонн, +11,8%), Японія (86,996 млн тонн, -2,5%), США (80,664 млн тонн, +0,2%), РФ (75,8 млн тонн, +5,6%), Південна Корея (66,676 млн тонн, +1,3%), Німеччина (35,438 млн тонн, -3,9%), Туреччина (33,714 млн тонн, -4%), Бразилія (31,869 млн тонн, -6,5%) та Іран (31,139 млн тонн, +1,8%).
За підсумками 2022 року перша десятка країн-виробників сталі мала такий вигляд: Китай (1,013 млрд тонн, -2,1%), Індія (124,720 млн тонн, +5,5%), Японія (89,235 млн тонн, -7,4%), США (80,715 млн тонн, -5,9%), РФ (71,5 млн тонн, -7,2%), Південна Корея (65, 865 млн тонн, -6,5%), Німеччина (36,849 млн тонн, -8,4%), Туреччина (35,134 млн тонн, -12,9%), Бразилія (33,972 млн тонн, -5,8%) та Іран (30,593 млн тонн, +8%).
Україна за підсумками 2022 року посіла 23-тє місце з виплавкою 6,263 млн тонн сталі (-70,7%).
Китай у листопаді збільшив виплавку сталі на 2,5% відносно того ж місяця минулого року – до 78,4 млн тонн, за даними Державного статистичного управління країни. Тим часом відносно жовтня виробництво скоротилося на 4,3%.
У січні-листопаді випуск сталі зменшився на 2,7% р/р і становив 929,19 млн тонн.
Виробництво чавуну в КНР минулого місяця становило 67,5 млн тонн, що на 4,1% більше за показник роком раніше, але на 3,9% нижче жовтневого обсягу. За одинадцять місяців у країні було вироблено 782,8 млн тонн чавуну, що на 3,5% менше від обсягу за аналогічний період 2023 року.
Китай уже багато років є найбільшим виробником сталі у світі.
Державне управління ринкового регулювання (SAMR) прискорює розробку і створення єдиної національної платформи розкриття кредитної інформації, йдеться в повідомленні на сайті регулятора. Запуск цієї системи очікується наприкінці цього року або на початку наступного року.
Суб’єкти підприємницької діяльності зможуть зареєструватися на платформі через електронну ліцензію на ведення комерційної діяльності. Крім кредитного статусу вони зможуть отримати дані, зокрема, про штрафи і порушення, про незаконну і недостовірну інформацію.
У разі зміни кредитної історії компанії зможуть подати заявку на поліпшення кредитного рейтингу («відновлення кредиту»).
«Розроблення та побудова єдиної платформи сприятиме подальшій оптимізації механізму «відновлення кредиту», наданню суб’єктам підприємництва ефективніших і зручніших послуг, а також зіграє позитивну роль у стимулюванні суб’єктів підприємництва до відновлення своєї кредитної історії та сприяння якісному розвитку», – ідеться в повідомленні SAMR.
Китай планує досягти рівня проникнення мережі зв’язку 5G серед індивідуальних користувачів до кінця 2027 року до понад 85%, ідеться в плані дій, розробленому міністерством промисловості та інформатизації КНР спільно з іншими 11 відомствами. Через три роки на кожні 10 тис. осіб припадатимуть 38 базових станцій 5G. При цьому на частку 5G припадатиме 75% мобільного інтернет-трафіку, а кількість підключених до 5G терміналів «інтернету-речей» перевищить 100 млн.
Рівень проникнення 5G у великих і середніх промислових компаніях досягне 45% до кінця 2027 року, повідомляється в документі, який наводить агентство «Сіньхуа».
План міністерств націлений, зокрема, на активне сприяння широкомасштабному розвитку додатків 5G, популяризацію і застосування інформаційних технологій нового покоління.
За даними міністерства промисловості та інформатизації, на кінець вересня кількість базових станцій 5G у країні становила близько 4,09 млн одиниць, кількість абонентів мобільного зв’язку 5G – 981 млн. Рівень проникнення 5G серед індивідуальних користувачів майже сягнув 70% при загальному населенні країни близько 1,4 млрд осіб.
За три квартали 2024 року Україна експортувала 12,6 тис. тонн мороженого м’яса ВРХ – на 20,3% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
Про це свідчать дані Державної митної служби.
Виторг від експорту цієї продукції скоротився на 18,9% проти січня-вересня 2023 року ‒ до $50,9 млн.
Найбільше українського мороженого м’яса ВРХ протягом дев’яти місяців 2024 року купували Азербайджан (37%), Китай (27,8%) та Узбекистан (9,7%).
Китай скасував усі обмеження на доступ іноземних інвесторів до обробної промисловості країни, що стало знаковим кроком для другої за величиною економіки світу, повідомляє агентство «Сіньхуа». У п’ятницю набув чинності новий список, в якому перераховані заборонені для іноземних інвестицій сектори економіки, і з нього було виключено останні два пункти, пов’язані з виробництвом. Кількість «закритих» галузей скоротилася до 29.
Новий документ передбачає, що виробнича галузь Китаю досягла лідируючого у світі рівня відкритості. Майже всі країни, що розвиваються, запроваджують обмеження на іноземні інвестиції в цей сектор, і навіть деякі розвинені держави продовжують зберігати певні обмеження, зазначають експерти Державного комітету в справах розвитку і реформ (NDRC).
У 2010 році обсяг доданої вартості в обробній промисловості КНР вперше перевищив аналогічний показник США. У 2023 році на його частку припало приблизно 30% загальносвітового обсягу, що дає змогу країні залишатися в статусі найбільшого виробника у світі протягом 14 років поспіль.
Останніми роками в Китаї спостерігається стійке зростання прямих іноземних інвестицій (FDI, ПІІ) у високотехнологічне виробництво. У січні-вересні цього року в галузі з виробництва медичного обладнання та приладобудування, а також у сектор виробництва комп’ютерної та офісної техніки обсяг фактично використаних зарубіжних інвестицій зріс відповідно на 57,3% і 29,2% у річному порівнянні.
