Експорт ячменю з України у період з липня по листопад 2025-2026 маркетингового року (МР, липень-червень) становив 1,2 млн тонн, що на 37% поступається відвантаженням за аналогічний період 2024/25 МР і становить 46% прогнозованого експортного потенціалу зернової, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Експерти зазначили, що в листопаді цього року експорт ячменю з України становив 78,2 тис. тонн, що на 50% поступається показнику за аналогічний період роком раніше.
Основними імпортерами української зернової у липні-листопаді стали Китай, який закупив 42% всіх партій, Туреччина з часткою 20% та Лівія (12%). При цьому Туреччина в 2025/26 МР збільшила імпорт українського ячменю в 6,4 раза, придбавши 233 тис. тонн проти 36 тис. тонн минулого сезону. В той же час Китай та Лівія зменшили закупівлі ячменю на 31% та 37% відповідно.
“Експортний потенціал українського ячменю у 2025/26 МР оцінюється на рівні 2,5 млн тонн, що на 11% перевищує показник минулого МР. Валовий збір зернової при цьому очікується на рівні 5,3 млн тонн”, – прогнозують в “АПК-Інформ”.
Президент України Володимир Зеленський заявив, що «невигідна слабка Росія і Росія, що програла», тому він вважає, що Китай не прагне до закінчення російсько-української війни.
“Безумовно, Китай – міцна країна, міцна економіка, а найголовніше в нашому випадку – це вплив, який Китай точно має на Росію, особисто на Путіна. Але при всій повазі до народу Китаю, до історії, до культури, ми повинні, чесно сказати, я не бачу, щоб Китаю було вигідно закінчення цієї війни. Чому? Тому що, я думаю, що ми читали з вами… нову (безпекову) доктрину США… Це дві великі держави, великі економіки, і це велике протистояння. Це не означає, що це війна, може бути протистояння будь-яке дипломатичне, економічне – це відбувається. І сьогодні Китаю невигідна слабка Росія і Росія, яка програла в цьому форматі. І через це, чесно, страждає український народ«, – сказав Зеленський, відповідаючи на питання журналістів у WhatsApp у понеділок.
Зеленський додав, що якщо »Китаю невигідно зупинити Росію, це означає, що йдеться про продовження війни”.
«Це не означає, що Китай прямо зброєю підтримує Росію, але точно не підтримує зупинку цієї війни. Це остаточно. Плюс, адже є ті чи інші доповіді наших розвідок про поставки верстатів, якихось речей на територію Росії з Китаю, але прямих поставок зброї – мені не доповідали про це», – сказав Зеленський.
Міністерство промисловості та інформаційних технологій Китаю спільно з низкою інших відомств опублікувало в середу план дій щодо стимулювання споживання, а також балансування попиту і пропозиції на споживчі товари, визначивши ключові заходи, пише «Сіньхуа».
План передбачає оптимізацію структури пропозиції споживчих товарів до 2027 року. Зокрема, будуть виділені три споживчі сектори обсягом по 1 трлн юанів ($141,2 млрд) і десять споживчих напрямків обсягом по 100 млрд юанів.
Відповідно до плану, внесок споживчого сектора в темпи зростання економіки КНР буде стійко збільшуватися до 2030 року.
В цілому план включає 19 ключових завдань, в тому числі комплексне впровадження ШІ-рішень, збільшення бюджетної та фінансової підтримки, а також розширення пропозиції нових товарів, наприклад продукції зеленого сегмента.
Крім того, він передбачає більш чітку фокусування на задоволенні потреб різних груп населення. Це стосується розширення асортименту товарів для немовлят і дітей, а також продукції, зручної для літніх людей, зазначає «Сіньхуа».
Глава тайванської адміністрації Лай Цінде в середу оголосив про плани виділити спеціальний бюджет у розмірі $40 млрд на закупівлю озброєнь, повідомляє Associated Press. Зазначається, що в цю суму, зокрема, закладено кошти для створення «купола» протиповітряної оборони.
“Загрози з боку Китаю для Тайваню та Індо-Тихоокеанського регіону посилюються (…). Тайвань повинен демонструвати свою рішучість і брати на себе більш значну відповідальність у самообороні”, – зазначив Лай Цінде.
Зазначається, що тайванська адміністрація запросила цей транш окремо від щорічного оборонного бюджету, і цей запит має бути тепер затверджений законодавчими органами Тайваню.
Тайванське питання виникло 1949 року, коли було проголошено Китайську Народну Республіку, а частина китайської партії Гоміньдан влаштувалася на острові Тайвань, назвавши острів Китайською Республікою на Тайвані. Пекін наполягає на «принципі одного Китаю», згідно з яким не можна одночасно визнавати і КНР, і Китайську Республіку на Тайвані. При цьому майже у всіх великих державах є неофіційні культурні та економічні офіси Тайбея.
Довідка від Experts Club: співвідношення військових потенціалів КНР і Тайваню (оцінки на 2025 рік)
За відкритими оцінками (GlobalFirepower, Міноборони Тайваню, дані про бюджети): Чисельність активних військовослужбовців
Китай: близько 2,0-2,1 млн осіб (активний персонал НВАК).
Тайвань: майже 230 тис. осіб.
Співвідношення: приблизно 8-9 до 1 на користь Китаю.
Резерв і мобілізаційний ресурс
Китай: близько 510 тис. резервістів + великі паравійськові формування.
Тайвань: близько 2,3 млн резервістів за значно меншого населення, ставка на масовий резерв.
Військово-повітряні сили (загальна авіація)
Китай: близько 3,3 тис. літаків, з них приблизно 1,2 тис. винищувачів.
Тайвань: близько 760 літаків, приблизно 280-300 винищувачів.
Співвідношення винищувачів: близько 4-5 до 1 на користь Китаю.
Військово-морські сили (бойові кораблі)
Китай: близько 750 кораблів і катерів, включно з 3 авіаносцями, десятками есмінців і фрегатів, понад 60 підводних човнів.
Тайвань: близько 100 кораблів і катерів, без авіаносців, з обмеженою кількістю есмінців, фрегатів і підводних човнів.
Співвідношення за кількістю одиниць флоту: приблизно 7-8 до 1 на користь Китаю, з ще більш значним розривом за сумарним тоннажем.
Оборонні бюджети (2025 рік)
Китай: близько 245-270 млрд дол. на рік за офіційними даними.
Тайвань: близько 20-21 млрд дол. (близько 2,45 % ВВП).
Співвідношення: Китай витрачає на оборону більш ніж у 10 разів більше, ніж Тайвань.
Ці цифри мають оціночний характер і базуються на відкритих джерелах, але загалом відображають значну кількісну перевагу Китаю за одночасної орієнтації Тайваню на технологічне насичення, оборонні доктрини і союз зі США та іншими партнерами.
Джерело: https://expertsclub.eu/kytaj-zadiyuye-czyvilni-sudna-v-navchannyah-po-tajvanyu-zmi/
Як повідомляє Сербський Економіст, китайська компанія Haitian International запускає пілотне виробництво на своєму новому заводі в місті Рума (Воєводина, Сербія), створюючи один з найбільших виробничих комплексів в регіоні.
Проект передбачає будівництво фабрики площею до 250 000 м² в промисловій зоні «Rumska petlja».
Початковий етап включає близько 59 000 м² під виробничий корпус, офісну будівлю та їдальню. В рамках пілотної фази планується випустити до 2 500 машин для лиття під тиском серії Mars і Jupiter на рік.
Загальний обсяг інвестицій оцінюється в близько 100 млн євро. На першому етапі на заводі працюватиме близько 300 співробітників із зарплатою від 650 до 1 000 євро на руки.
Міська адміністрація Руми і уряд Сербії відзначили, що проект стане значним внеском у регіональну промислову динаміку і створить нові робочі місця. Завод дозволить китайському інвестору скоротити логістичні витрати і швидше обслуговувати ринки Європи, Середнього Сходу та Індії.
Влада Сербії розглядає проект Haitian як стратегічний для індустріалізації Воєводини і зміцнення припливу іноземних інвестицій. Запуск пілотного виробництва в Румі посилить промисловий кластер Сербії і створить передумови для подальших технологічних вкладень.
Haitian International — великий китайський виробник машин для лиття під тиском, пресів і автоматизованого обладнання. Завод у Румі стане першою значущою виробничою базою компанії на території Балкан.
https://t.me/relocationrs/1810
Світове виробництво сталі в жовтні 2025 року скоротилося на 5,9% порівняно з жовтнем 2024 року – до 143,340 млн тонн, при цьому зниження зафіксовано в більшості країн першої десятки виробників, випливає з даних Всесвітньої асоціації виробників сталі (Worldsteel).
Перша десятка країн за виплавкою сталі в жовтні 2025 року виглядає наступним чином:
Китай – 72 млн тонн (мінус 12,1% до жовтня 2024 року);
Індія – 13,563 млн тонн (плюс 5,9%);
США – 6,989 млн тонн (плюс 9,4%);
Японія – 6,853 млн тонн (мінус 1%);
РФ – 5,250 млн тонн (мінус 6,2%);
Південна Корея – 5,093 млн тонн (мінус 5,8%);
Іран – 3,316 млн тонн (плюс 12%);
Туреччина – 3,208 млн тонн (плюс 3,1%);
Німеччина – 3,127 млн тонн (мінус 3%);
Бразилія – 2,988 млн тонн (мінус 2,7%).
За січень-жовтень 2025 року світове виплавлення сталі зменшилося на 2,1% порівняно з аналогічним періодом 2024 року – до 1 млрд 517,589 млн тонн. У першій десятці країн-виробників за десять місяців поточного року:
Китай – 817,870 млн тонн (мінус 3,9% до січня-жовтня 2024 року);
Індія – 135,987 млн тонн (плюс 10%);
США – 68,376 млн тонн (плюс 2,8%);
Японія – 67,327 млн тонн (мінус 4,1%);
РФ – 56,536 млн тонн (мінус 4,9%);
Південна Корея – 51,144 млн тонн (мінус 3,6%);
Туреччина – 31,277 млн тонн (плюс 1,2%);
Німеччина – 28,505 млн тонн (мінус 9,9%);
Бразилія – 27,988 млн тонн (мінус 1,8%);
Іран – 25,442 млн тонн (мінус 1%).
За підсумками 2024 року 71 країна виробила 1 млрд 839,449 млн тонн сталі, що на 0,9% менше, ніж у 2023 році. Лідерами були Китай – 1 млрд 5,090 млн тонн (мінус 1,7%), Індія – 149,587 млн тонн (плюс 6,3%), Японія – 84,009 млн тонн (мінус 3,4%), США – 79,452 млн тонн (мінус 2,4%), РФ – 70,690 млн тонн (мінус 7%), Південна Корея – 63,531 млн тонн (мінус 4,7%), Німеччина – 37,234 млн тонн (плюс 5,2%), Туреччина – 36,893 млн тонн (плюс 9,4%), Бразилія – 33,741 млн тонн (плюс 5,3%) та Іран – 30,952 млн тонн (плюс 0,8%).
У 2023 році 71 країна виробила 1 млрд 849,734 млн тонн сталі (мінус 0,1% до 2022 року), а в 2022 році 64 країни – 1 млрд 831,467 млн тонн (мінус 4,3% до 2021 року), при незмінному домінуванні Китаю і зростанні виробництва в Індії на тлі зниження показників у більшості розвинених економік.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз про провідних виробників сталі в світі з 2001 по 2024 роки – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=c5yD04gmNtJoFblB
