З 1 червня 2025 року набирає чинності Угода про взаємне скасування віз між Узбекистаном і Китаєм.
Відповідно до Угоди, громадяни держав Сторін звільняються від візових вимог для в’їзду, виїзду або транзиту територіями обох держав на строк не більше 30 днів за кожне окреме перебування та загалом не більше 90 днів протягом будь-якого 180-денного періоду.
При цьому строк кожного в’їзду та перебування на території держав Сторін не повинен перевищувати 30 днів.
Безвізовий режим не поширюється на трудову діяльність, навчання, медійну діяльність, а також інші види діяльності, що вимагають попереднього схвалення компетентних органів іншої Сторони.
Україна продовжила на п’ять років дію антидемпінгових мит на імпорт в Україну цементу з Молдови, Росії та Білорусі, а також металопрокату з антикорозійним покриттям з Китаю та Росії. Як повідомило Міністерство економіки в четвер, таке рішення прийняла Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) 21 травня 2025 року за зверненнями українських підприємств.
«Якщо ви виробник і стикаєтеся з агресивною неринковою конкуренцією, звертайтеся до Міністерства економіки для порушення антидемпінгових розслідувань. Україна дотримується принципів відкритості, але готова захищати свій ринок відповідно до правил СОТ», – наводяться в релізі слова першого віце-прем’єра – міністра економіки Юлії Свириденко.
Як повідомлялося, у 2019 році МКМТ застосувала антидемпінгові мита щодо імпорту в Україну клінкерів цементних і портландцементу за кодами 2523 10 і 2523 29, на рівні: 57,03% до цементу з Білорусі; 94,46% до цементу з Молдови; 114,95% до цементу з Росії. Мита були встановлені строком на п’ять років. У травні минулого року МКМТ на вимогу ПрАТ «Дікергофф Цемент Україна», ПрАТ «Івано-
Франківськцемент» за підтримки ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» порушила перегляд цих мит, що продовжило їх дію на строк до року.
Як стало відомо на конференції «Торгові війни: мистецтво захисту», яка була організована компанією «Ілляшев і партнери» в Києві цього тижня, Lafarge Ciment (Moldova) SA запропонувало для повернення на український ринок добровільні цінові обмеження. Учасники ринку закликали оприлюднити інформацію про запропоновані ціни.
Що стосується імпорту в Україну деяких видів прокату з антикорозійним покриттям походженням з РФ і Китаю, то в 2019 році були введені на п’ять років антидемпінгові заходи для виробників/експортерів товару з РФ в розмірі 47,57%, з Китаю – 22,78%. У травні минулого року на вимогу ПАТ «Маріупольський меткомбінат ім. Ілліча» і ТОВ «Юністіл» МКМТ порушила нове розслідування в рамках перегляду цих мит.
Імпорт в Україну трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у січні-квітні 2025 року зріс у 2,5 раза порівняно з тим самим періодом 2024 року – до $338 млн, свідчить статистика Державної митної служби. Згідно з оприлюдненими даними, за цей період продукція ввозилася переважно з Китаю – на $279 млн (82,5% всього імпорту цих товарів), тоді як роком раніше з цієї країни було ввезено трансформаторів і дроселів на $66,1 млн (48,4%), тобто імпорт збільшився в 4,2 рази.
Крім того, трансформатори ввозилися з Німеччини (на $17,4 млн) і Туреччини (на $13,9 млн), тоді як у січні-квітні-2024 імпорт з Туреччини становив $37,1 млн, з Італії – майже $5 млн. Зокрема, у квітні імпорт цього обладнання збільшився на 50% порівняно з аналогічним місяцем минулого року, але скоротився на 22,3% порівняно з березнем цього року – до $55,2 млн. Частка Китаю склала 48,7%.
Водночас Україна за чотири місяці поточного року експортувала трансформатори, котушки індуктивності та дроселі на $8,37 млн проти $5,64 млн минулого року, переважно постачала їх до Німеччини, Угорщини та Польщі.
Як повідомлялося з посиланням на Держмитслужбу, імпорт до України трансформаторів, котушок індуктивності та дроселів у 2024 році зріс більш ніж удвічі порівняно з 2023 роком – до $596,11 млн, при цьому з Китаю їх було ввезено в 2,5 рази більше – на $400,48 млн.
У Сузацькому районі Джалал-Абадської області Киргизстану офіційно стартувало будівництво великих об’єктів залізниці Китай-Киргизстан-Узбекистан.
В рамках будівництва цієї залізниці планується побудувати 3 тунелі протяжністю понад 10 км, серед яких: Протяжність тунелю No 1 Нарин (Джаман-Даван) – 12,5 км; Протяжність тунелю Коштоба (Казарман) – 13,2 км; Протяжність Ферганського гірського тунелю – 12,2 км. Загальна протяжність цього залізничного проекту становить 532,53 км.
Керівництво Центрального банку Узбекистану обговорило з представниками Tencent Cloud International, що входить до складу китайського холдингу Tencent Holdings Ltd, питання двостороннього співробітництва в галузі розвитку цифрових технологій і хмарної інфраструктури в республіці, повідомила прес-служба регулятора.
Під час переговорів було розглянуто перспективи інтеграції цифрової платіжної системи WeChat Pay від Tencent з локальними платіжними системами Узбекистану, можливості здійснення платежів за допомогою QR-кодів, а також розширення співробітництва в цьому напрямі, йдеться в повідомленні.
За підсумками зустрічі сторони підтримали ініціативи у сфері платіжних систем і погодили майбутні спільні дії.
Заступник директора департаменту платіжних систем ЦБ Міразіз Мірхайотов повідомляв журналістам, що китайські сервіси мобільних платежів WeChat і Alipay (від Ant Group – «дочки» Alibaba Group) можуть бути інтегровані з національними платіжними системами Узбекистану.
За його словами, на першому етапі сторони працюють над тим, щоб іноземні туристи могли здійснювати платежі в Узбекистані. На другому етапі заплановано аналогічні роботи з проведення платежів жителів Узбекистану в Китаї через платіжні системи республіки Uzcard і Humo.
Список провідних експортерів пива до Китаю в першому кварталі цього року очолювала Німеччина (на $23,258 млн), повідомляється в матеріалах Державного митного управління (ДМУ) КНР.
За нею йдуть Нідерланди (на $11,799 млн), Бельгія (на $11,239 млн), Іспанія (на $10,028 млн). З азійських країн найбільше пива до Китаю поставила Японія – на $5,276 млн.
Загалом у січні-березні 2025 року Китай імпортував пиво з 52 країн, експортував – у 89.
