Світовий попит на сталь у 2025 році залишиться на рівні попереднього року — близько 1,748 млрд тонн, після зниження на 1,6% у 2024 році. Такі дані наведені в короткостроковому прогнозі Всесвітньої асоціації сталі (Worldsteel) — Short Range Outlook (SRO).
У 2026 році, за оцінкою експертів, попит зросте на 1,3%, до 1,772 млрд тонн, чому сприятиме відновлення в Європі, Індії та країнах Азії, Близького Сходу та Африки, що швидко розвиваються.
За прогнозом Worldsteel, у країнах СНД, включаючи Україну, попит на сталь у 2025 році скоротиться на 5,2% — до 56,1 млн тонн, а в 2026 році — ще на 1,7%, до 55,2 млн тонн.
При цьому Індія збереже статус найшвидше зростаючого ринку сталі в світі — зростання складе близько 9% щорічно в 2025-2026 роках. Уже в наступному році споживання сталі в Індії буде майже на 75 млн тонн вище, ніж у 2020 році.
У країнах, що розвиваються (без урахування Китаю), попит на сталь збільшиться на 3,4% у 2025 році і на 4,7% у 2026-му, чому сприяє активний розвиток економіки в країнах АСЕАН, а також у Саудівській Аравії та Єгипті.
В Африці споживання сталі зростає в середньому на 5,5% щорічно, досягаючи 41 млн тонн у 2025 році — максимуму за останнє десятиліття. Зростання забезпечується інвестиціями в будівництво та поліпшенням макроекономічних показників.
Ситуацію на ринку та перспективи українського сталеливарного сектора прокоментував голова ради директорів Українського Центру Сталевого Будівництва, директор компанії Rauta, Андрій Озейчук.
«Український ринок сталі в 2025–2026 роках буде формуватися під впливом відновлення внутрішнього попиту в будівництві та машинобудуванні, а також зростання експорту металоконструкцій до ЄС. Ми прогнозуємо, що попит на сталь в Україні може зрости на 6-8% у 2026 році за рахунок проектів відновлення інфраструктури та промисловості», — зазначив Озейчук.
За його словами, сектор сталевого будівництва стане драйвером цього зростання:
«Використання металоконструкцій дозволить прискорити відновлення логістичних, промислових та інфраструктурних об’єктів».
Озейчук також підкреслив, що додатковий імпульс галузі може дати запуск спільних програм з європейськими партнерами в галузі «зеленої» металургії, де Україна вже має перші пілотні ініціативи з виробництва сталі з низьким вуглецевим слідом.
Згідно з прогнозом, в регіоні ЄС+Великобританія попит на сталь збільшиться на 1,3% в 2025 році і на 3,2% в 2026 році. Це відображає вплив зростання інвестицій в інфраструктуру і оборону на тлі зниження інфляції і поліпшення доходів населення.
У США споживання сталі, за очікуваннями Worldsteel, збільшиться на 1,8% як у 2025-му, так і в 2026 році. Основними факторами зростання стануть державні витрати на інфраструктуру, пожвавлення житлового будівництва та приватних інвестицій.
У Китаї попит на сталь продовжить знижуватися — приблизно на 2% у 2025 році, що пов’язано із затяжним спадом на ринку нерухомості. У 2026 році темпи падіння сповільняться до 1%, оскільки будівельний сектор, за прогнозами, досягне дна.
Worldsteel попереджає, що більш складна ситуація у світовій торгівлі та фінансовий тиск на місцеві органи влади можуть додатково обмежити інвестиції в інфраструктуру та знизити попит.
За словами Альфонсо Ідальго де Кальсеррада, головного економіста Асоціації виробників сталі Іспанії (UNESID) і голови економічного комітету Worldsteel, організація «з обережним оптимізмом» оцінює перспективи ринку:
« Незважаючи на торговельні суперечності та невизначеність, ми вважаємо, що світовий попит на сталь досягне дна в 2025 році і покаже помірне зростання в 2026-му», — зазначив експерт.
Він додав, що цьому сприятиме стійкість світової економіки, зростання інвестицій в інфраструктуру та пом’якшення фінансових умов. У той же час на сектор продовжують тиснути високі витрати, торговельні бар’єри і геополітичні ризики.
Прогноз Worldsteel підкреслює, що скорочення попиту в Китаї компенсується активним зростанням в Індії і країнах, що розвиваються, де формується новий центр світового сталеливарного виробництва.
Крім того, введені Євросоюзом захисні заходи — скорочення квот на безмитний імпорт і підвищення мит до 50% — можуть змінити баланс між виробниками ЄС і експортерами з Азії та Східної Європи.
Детальніше про найбільших виробників сталі та глобальні тенденції галузі — у відеоаналітичному огляді Experts Club, доступному на YouTube: Experts Club — Лідери світової сталеливарної промисловості 1990–2024
EXPERTS CLUB, RAUTA, WORLDSTEEL, глобальна економіка, ЄС, ИНДИЯ, КИТАЙ, ОЗЕЙЧУК, світова сталь, США
Обсяг імпорту в Україну тракторів у січні-вересні 2025 року склав $629,41 млн, що на 6,2% більше, ніж за аналогічний період 2024 року ($582,56 млн), свідчить статистика Державної митної служби. Згідно з оприлюдненими статистичними даними, переважно трактори ввозили з США (20,7% загального імпорту цієї техніки, або $130,2 млн), Китаю (майже 18% або $113 млн) і Німеччини (16,7% або $105,3 млн), тоді як рік тому це були Німеччина (майже $90 млн), Китай ($82,3 млн) і Нідерланди ($78 млн).
При цьому імпорт з інших країн у січні-вересні скоротився на 17,9% – до $280,9 млн, а його частка в загальному обсязі імпорту тракторів зменшилася до 44,6% з 57,8%.
У вересні цього року імпорт тракторів в Україну збільшився на 23,6% до вересня-2024 – до $73,7 млн.
З початку поточного року, як повідомлялося, обсяги імпорту тракторів в Україну демонстрували негативну динаміку – в січні вони були меншими на третину в порівнянні з січнем-2024 року, але вже за підсумками першого півріччя показники майже зрівнялися з торішніми.
Згідно зі статистикою Держмитниці, цього року на експорт у січні-вересні було поставлено тракторів на $4,5 млн, в основному до Румунії (28%), Бельгії та Німеччини, тоді як минулого року за цей період експорт становив $4,1 млн, переважно до Молдови (28%), Казахстану та Чехії.
Як повідомлялося, обсяг імпорту тракторів в Україну в 2024 році склав майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
Спотова ціна золота оновила рекорд на торгах у понеділок. Станом на 9:34 вона становить $4068,74 за унцію, що на 1,3% вище, ніж на закритті попередньої сесії. Раніше під час торгів спотова ціна золота піднімалася до $4078,24 за унцію, що є рекордним максимумом. Ф’ючерси на золото на біржі Comex зростають у ціні на 2,2%, до $4087,4 за унцію.
Підтримку дорогоцінному металу надають напруженість у відносинах між США та Китаєм, а також очікування подальшого зниження відсоткових ставок Федеральної резервної системи.
У п’ятницю президент США Дональд Трамп заявив про можливість суттєвого підвищення імпортних мит на китайські товари у відповідь на посилення Пекіном експортного контролю у сфері рідкоземельних металів і зазначив, що не бачить сенсу у зустрічі з головою КНР Сі Цзіньпіном. Однак у неділю Трамп заявив, що Вашингтон хоче допомогти Пекіну, а не завдати шкоди, і припустив, що все ж може зустрітися із Сі Цзіньпіном пізніше цієї осені.
Крім того, трейдери очікують ще двох знижень ставки ФРС до кінця року. Судячи з котирувань ф’ючерсів на рівень ставки, ймовірність її зниження американським Центробанком на 25 базисних пунктів на найближчому засіданні 28–29 жовтня оцінюється ринком у 95,7%. На грудневому засіданні регулятор, як вважають інвестори, зробить такий самий крок.
Раніше аналітичний центр Experts Club представив аналіз провідних країн світу — виробників золота у своєму відео на YouTube-каналі — https://youtube.com/shorts/DWbzJ1e2tJc?si=9YBue5CS6dz-tA6_
EXPERTS CLUB, ЗОЛОТО, КИТАЙ, США, ФРС
Пекін закликає Вашингтон дотримуватися досягнутих консенсусів і вважає помилковими дії президента США Дональда Трампа з погрозами новими митами, повідомили у Міністерстві комерції КНР.
«Китай закликає США негайно переглянути свої помилкові дії, дотримуватися важливих консенсусів, досягнутих під час телефонних переговорів між двома главами держав, захищати важко здобуті результати консультацій, продовжувати використовувати механізм китайсько-американських торговельно-економічних консультацій», — йдеться у заяві, опублікованій на сайті міністерства.
У Пекіні зазначили, що виступають за вирішення розбіжностей шляхом діалогу, а якщо у Вашингтоні наполягатимуть «на неправильному шляху», то Китай вживе заходів для захисту своїх законних прав і інтересів.
«Навмисні погрози високими митами — це неправильний спосіб налагодити відносини з Китаєм», — підкреслили у Мінкомерції. У відомстві також зазначили, що заяви США про можливі нові мита є прикладом подвійних стандартів.
У ніч на суботу Трамп заявив, що має намір з 1 листопада, «а можливо, ще раніше», запровадити додаткові мита у 100% на товари, що імпортуються з Китаю.
«Починаючи з 1 листопада, а можливо, ще раніше, залежно від дій Китаю, США запровадять мита у 100% на додаток до вже існуючих мит. Крім того, з 1 листопада ми встановимо заходи експортного контролю щодо будь-якого життєво важливого програмного забезпечення», — написав він у соцмережі Truth Social.
Трамп пояснив, що прийняв таке рішення через те, що Китай «заявив, що з 1 листопада запровадить серйозні заходи експортного контролю щодо майже всієї продукції, виробленої у КНР». «Це торкнеться всіх країн і явно є планом, на підготовку якого у Китаю пішли роки», — вважає президент США.
Гірничорудні підприємства України в січні-вересні поточного року знизили експорт залізорудної сировини (ЗРС) у натуральному вимірі на 4,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 24 млн 145,038 тис. тонн з 25 млн 250,417 тис. тонн.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у середу, за цей період валютна виручка від експорту ЗРС зменшилася на 16,7% – до $1 млрд 812,831 млн з $2 млрд 175,032 млн.
Експорт ЗРС здійснювався здебільшого до Китаю (44,83% поставок у грошовому вимірі), Словаччини (16,9%) та Польщі (16,58%).
Крім того, Україна за січень-вересень 2025 року імпортувала ЗРС на $80 тис обсягом 107 тонн з Нідерландів (55%), Італії (28,75%) та Норвегії (16,25%), тоді як в аналогічному періоді минулого року ввезла 813 тонни на $248 тис.
Як повідомлялося, Україна в 2024 році наростила експорт ЗРС на 89,8% порівняно з 2023 роком – до 33 млн 699,722 тис. тонн, валютний виторг зріс на 58,7% – до $2 млрд 803, 223 млн. грн.
За 2024 рік Україна імпортувала ЗРС на $414 тис. у сумарному обсязі 2,042 тис. тонн, тоді як у 2023 році цієї сировини ввезено 250 тонн на $135 тис.
Україна у 2023 році знизила експорт ЗРС у натуральному вимірі на 26% порівняно з 2022 роком – до 17 млн 753,165 тис. тонн. Валютний виторг становив $1 млрд 766,906 млн (зниження на 39,3%). Імпортовано ЗРС на $135 тис. сумарно 250 тонн.
Китай запустить нову категорію візи K, розраховану на молодих фахівців у галузі науки, технологій, інженерії та математики (STEM), які зможуть в’їжджати, проживати та працювати в країні без обов’язкової пропозиції про роботу. Програма діятиме з 1 жовтня 2025 року.
Нове рішення передбачає відсутність вимог роботодавця-спонсора — заявники на візу К не зобов’язані надавати запрошення або контракт з китайською фірмою при подачі.
Влада також обіцяє більш гнучкі умови перебування — мультив’їзд, тривалий термін дії, спрощений процес оформлення.
Нововведення спрямовано на залучення іноземних молодих талантів, особливо в умовах посилення візової політики США і запропонованого внеску в розмірі $100 000 для віз H-1B.
За інформацією ЗМІ, для деяких молодих STEM-фахівців передбачені пільги на житло і підписні бонуси до 5 млн юанів (~$702 тис.) як частина комплексної політики залучення.
Сполучені Штати нещодавно підвищили плату за H-1B візу до $100 000, що створило додаткові бар’єри для іноземних фахівців. Китайська влада, навпаки, намагається посилити свою привабливість на тлі конкуренції за кадри.
У документі уряду Китаю від 14 серпня 2025 року зазначено, що в рамках реформи правил регулювання в’їзду і виїзду іноземців вводиться, зокрема, віза K як нова категорія для молодих фахівців у галузях науки і технологій.
Експерти відзначають, що ця ініціатива — частина стратегії Китаю щодо посилення міжнародної конкуренції в сферах ШІ, квантових технологій і біотехнологій.
Деталі критеріїв відбору (вік, мінімальна освіта, вимоги до досвіду) поки залишаються розпливчастими.
Немає ясності з питань сімейного спонсорування, постійного проживання або переходу на інші візові режими.
