Сукупний прибуток великих промислових компаній Китаю в січні-лютому 2026 року зріс на 15,2% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 1,02 трлн юанів ($147,6 млрд), йдеться у звіті Державного статистичного управління (ДСУ). Великими вважаються промислові підприємства з річним доходом понад 20 млн юанів.
Зростання стало найсильнішим для цього періоду з 2018 року, зазначає Trading Economics.
Прибуток державних компаній за два місяці поточного року збільшився на 5,3%, приватних – підскочив на 37,2%.
Значне підвищення прибутку в січні-лютому було зафіксовано в сегменті виробництва комп’ютерів та комунікаційного обладнання (у 3 рази) і виробництва чорних металів (у 2,5 рази), а також у хімічній галузі (+35,9%).
За підсумками 2025 року прибуток великих промислових підприємств збільшився на 0,6%.
Валютні резерви КНР, найбільші в світі, в лютому збільшилися на $28,7 млрд (+0,85%) порівняно з попереднім місяцем і склали $3,428 трлн, йдеться в повідомленні Народного банку Китаю.
Резерви оновили максимум з листопада 2015 року.
Долар США минулого місяця подорожчав на 0,51% щодо кошика основних світових валют. Курс юаня піднявся на 1,35% щодо американської нацвалюти.
Резерви золота в КНР в лютому зросли шістнадцятий місяць поспіль – до 74,22 млн унцій з 74,19 млн унцій в січні. У вартісному вираженні запаси золота підвищилися до $387,59 млрд проти $369,58 млрд на кінець січня.
Китай оголосив про намір цього року вкласти 300 млрд юанів ($44 млрд) у державні банки для захисту від системних ризиків і збільшення фінансування технологічних компаній.
Ці заходи були викладені в щорічному звіті про роботу уряду, який представлений на відкритті сесії Всекитайських зборів народних представників (ВСНП).
У ньому йдеться, що Пекін продовжить поповнювати капітал фінансових установ і обережно позбавлятися від непрацюючих активів у цьому секторі. Влада також планує регулювати конкуренцію між фінансовими компаніями і сприяти консолідації серед малих і середніх місцевих фінансових установ.
Уряд оголосив про створення додаткового фонду в розмірі 100 млрд юанів для стимулювання внутрішнього попиту за допомогою таких заходів, як субсидування процентних ставок за кредитами, гарантії фінансування і компенсація ризиків.
Пекін також пообіцяв продовжувати боротьбу з «ризиками, що виникають у сфері нерухомості, заборгованості місцевих органів влади та малих і середніх місцевих фінансових установ».
Як повідомляють західні ЗМІ, найімовірніше, цього року влада країни поповнить капітали Промислово-комерційного банку Китаю (Industrial & Commercial Bank of China) і Сільськогосподарського банку Китаю (Agricultural Bank of China).
Вони не були включені в аналогічну програму минулого року, коли капітал чотирьох інших великих банків був збільшений на $69 млрд.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні скоротився на 5,7% – до 92,01 млрд юанів ($13,4 млрд), за даними міністерства торгівлі країни. Виробничий сектор залучив 26,09 млрд юанів, сектор послуг – 64,04 млрд юанів. Інвестиції у високотехнологічні галузі збільшилися на 0,6% у річному вираженні, до 33,75 млрд юанів.
ПІІ Німеччини в КНР зросли на 86,6%, Швейцарії – на 57,4%, Сінгапуру – на 10,9%.
При цьому за позаминулий місяць в країні було зареєстровано 5,306 тис. нових підприємств з участю іноземного капіталу, що на 25,5% перевищило показник січня 2025 року.
Як повідомлялося, в 2025 році FDI впали на 9,5%.
Міністр закордонних справ Китаю Ван І, виступаючи на полях Мюнхенської конференції з безпеки, заявив, що “двері для діалогу в Україні відкриті, і всі сторони повинні прагнути досягти всеосяжної і тривалої мирної угоди та усунути першопричини конфлікту«, а також закликав Європу бути більш активною в мирних зусиллях, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
«Щодо »української кризи” (повномасштабна війна Росії проти України – ІФ-У) нарешті відкрилися двері для діалогу. Всі зацікавлені сторони повинні скористатися можливістю для досягнення всеосяжного, міцного і обов’язкового мирного договору, усунути першопричини конфлікту і забезпечити тривалий мир і стабільність в Європі”, – сказав він.
На думку міністра закордонних справ Китаю, Європа не повинна спостерігати за цим з боку.
«Оскільки конфлікт спалахнув тут, в Європі, Європа має повне право брати участь у переговорах у належний час. Європа не повинна бути в меню, а повинна бути за столом переговорів», – зазначив він.
«Зараз ми бачимо, що Європа знайшла в собі мужність вести переговори з Росією. Це добре, і ми це підтримуємо», – підкреслив Ван І.
Водночас, на його думку, не слід вести діалог заради самого діалогу, а Європа повинна запропонувати нові ідеї та нові плани щодо вирішення цієї проблеми.
” І в цьому процесі нам потрібно сприяти створенню більш збалансованої, ефективної і стійкої архітектури безпеки для Європи. Отже, роблячи це, ми усуваємо корінні причини кризи і можемо запобігти її повторенню. А для досягнення стійкого і тривалого миру Китай, зі свого боку, буде надавати повну підтримку мирному процесу”, – підсумував глава МЗС.
Він також уточнив, що Китай не є стороною, безпосередньо залученою до конфлікту, не має права остаточного рішення, а лише сприяє переговорам про мир.
Щодо відносин Китаю та ЄС Ван І висловив переконання, що вони повинні бути партнерами, а не системними суперниками чи стратегічними конкурентами.
«Але між нашими двома сторонами є відмінності і розбіжності, наприклад, наші соціальні системи, наші цінності і наша модель розвитку, але це тому, що у нас різна історія і культура, і, виходячи з цього, наші народи мають різний вибір щодо способу розвитку. Але це не означає, що ми повинні стати суперниками або конкурентами», – сказав міністр.
Він задекларував, що для Китаю і ЄС важливіше практикувати багатосторонність, захищати авторитет ООН, говорити «ні» односторонній практиці, відстоювати вільну торгівлю і протистояти блоковій конфронтації.
Інформація про те, що глава МЗС КНР Ван Ї заявив про сприйняття України як «друга і партнера», підтверджується офіційними повідомленнями Китаю. Заява прозвучала 15 лютого 2025 року на зустрічі Ван Ї з міністром закордонних справ України Андрієм Сибігою на полях Мюнхенської конференції з безпеки, повідомило агентство Сіньхуа.
Згідно з публікацією Сіньхуа, Ван Ї зазначив, що Китай і Україна зберігають «традиційну дружбу», а двосторонні відносини спираються на стратегічне партнерство, встановлене у 2011 році. Він також заявив про готовність Пекіна працювати з Києвом над просуванням двосторонніх відносин і практичної співпраці, попри «несприятливі чинники».
У 2026 році тема китайсько-українських контактів знову актуалізувалася на нинішній Мюнхенській конференції. Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга повідомив 13 лютого 2026 року, що запросив Ван Ї відвідати Україну і заявив, що Китай міг би допомогти в досягненні закінчення війни.
