Україна в січні-вересні поточного року збільшила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 99,8% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 19,528 тис. тонн. Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС) у вівторок, за цей період імпорт бокситів у грошовому вираженні зріс у 2,2 раза – до $2,435 млн.
При цьому імпорт здійснювався переважно з Туреччини (77,38% поставок у грошовому виразі), Китаю (19,42%) та Іспанії (3,20%).
Реекспорт бокситів у зазначений період цього року, як і в січні-вересні-2023, Україна не здійснювала.
Як повідомлялося, Україна 2022 року знизила імпорт алюмінієвих руд і концентрату (бокситів) у натуральному вираженні на 81,5% порівняно з попереднім роком – до 945,396 тис. тонн. Імпорт бокситів у грошовому вираженні скоротився на 79,6% – до $48,166 млн. Імпорт здійснювався здебільшого з Гвінеї (58,90% поставок у грошовому вираженні), Бразилії (27,19%) і Гани (7,48%). У 2023 році Україна імпортувала 19,830 тис. тонн бокситів на $2,360 млн.
Боксити є алюмінієвими рудами, які використовують як сировину для отримання глинозему, а з нього – алюмінію. Застосовуються також як флюси в чорній металургії.
В Україну боксити імпортує Миколаївський глиноземний завод (МГЗ).
Валютні резерви КНР, найбільші у світі, у вересні збільшилися на 0,9% – до $3 трлн 316,4 млрд порівняно з $3 трлн 288,2 млрд місяцем раніше, йдеться в повідомленні Державного управління валютного контролю (SAFE) країни. Вони перебувають на максимальному рівні за 8,5 року (з грудня 2015 року), повідомляє Trading Economics. При цьому опитані цим виданням аналітики в середньому прогнозували їх підвищення до $3,3 трлн.
Курс юаня у вересні зріс приблизно на 1,1% щодо американської нацвалюти. Тим часом долар США подешевшав на 1% до кошика основних світових валют.
Резерви золота в КНР на кінець минулого місяця становили 72,8 млн унцій, повідомило також SAFE. Обсяг запасів дорогоцінного металу залишається на цьому рівні з квітня.
Водночас у вартісному вираженні резерви золота збільшилися до $191,47 млрд з $182,98 млрд наприкінці серпня завдяки підвищенню цін на дорогоцінний метал до рекордного рівня.
За даними Worldsteel, у серпні зафіксовано збільшення виплавки сталі до серпня-2023 у більшості країн першої десятки, окрім Китаю, Японії, РФ та Південної Кореї.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками серпня є такою: Китай (77,920 млн тонн, зниження на 10,4% до серпня-2023), Індія (12,285 млн тонн, більше на 2,6%), США (7,048 млн тонн) , зростання на 0,7%), Японія (6,870 млн тонн, менше на 3,9%), РФ (5,8 млн тонн, менше на 11,5%), Південна Корея (5,465 млн тонн, менше на 2, 2%), Туреччина (3,146 млн тонн, більше на 13,8%), Бразилія (2,963 млн тонн, більше на 7,3%), Німеччина (2,874 млн тонн, більше на 0,5%) та В’єтнам (1,793 млн тонн, зростання 1,5%).
Україна у серпні наростила виплавку сталі на 15% до серпня-2023, зберігши 20 місце у рейтингу Worldsteel.
Сумарно у серпні 2024 року виплавка сталі знизилася на 6,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 144,834 млн. тонн.
У січні-серпні-2024 перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай (691,410 млн тонн, зниження на 3,3% до січня-серпня-2023), Індія (98,522 млн тонн, більше на 6,5%), Японія ( 56,665 млн тонн, менше на 2,9%), США (53,785 млн тонн, менше на 1,7%), РФ (48,469 млн тонн, “мінус” 4,9%), Південна Корея (42,509 млн тонн, менше на 5,5%), Німеччина (25,378 млн. тонн, більше на 4%), Туреччина (24,816 млн. тонн, більше на 14,8%), Бразилія (22,363 млн. тонн, більше на 3,8%) та Іран (19,784 млн.) тонн (більше на 1,9%).
Китай у серпні збільшив експорт на 8,7% у річному вираженні – до $308,65 млрд, йдеться в повідомленні Головного митного управління КНР.
Таким чином, показник досяг максимуму за 23 місяці. При цьому приріст був найзначнішим із березня 2023 року.
Імпорт підвищився на 0,5% і становив $217,63 млрд.
Аналітики в середньому прогнозували підвищення експорту на 6,5%, імпорту – на 2%, за даними Trading Economics.
Експорт із КНР до Південної Кореї минулого місяця зріс на 3,4%, до країн Європейського союзу – на 13,4%, до США – на 4,9%, до держав АСЕАН – на 8,8%.
Імпорт із Південної Кореї збільшився на 13,3%, АСЕАН – на 3,5%, Індії – на 3,2%, Росії – також на 3,2%. Тим часом поставки з Євросоюзу скоротилися на 4%, Японії – на 3,8%, Великої Британії – на 2,1%, зі США – не змінилися.
Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу КНР у серпні збільшилося до $91,02 млрд порівняно з $67,81 млрд за той самий місяць 2023 року. У тому числі профіцит у торгівлі зі США склав $33,81 млрд.
У січні-серпні експорт КНР піднявся на 4,6% щодо аналогічного періоду минулого року (до $2,31 трлн), імпорт – на 2,5% (до $1,71 трлн). Зовнішньоторговельний профіцит становив $608,49 млрд, зокрема в торгівлі зі США – $224,57 млрд.
Влада Китаю ініціювала розслідування щодо імпорту молочної продукції з Європейського союзу щодо можливого субсидування виробників, що дає їм несправедливу перевагу на ринку.
Розслідування розпочато за запитом двох галузевих груп, що представляють китайських виробників молочних продуктів, йдеться в повідомленні міністерства торгівлі КНР.
Китайські чиновники вже обговорювали ситуацію з колегами з ЄС, зазначають у Мінторзі. Проведення розслідування, як очікується, триватиме рік, але може бути продовжено ще на шість місяців за необхідності.
Нове розслідування є черговим кроком у торговому конфлікті Китаю та ЄС.
Напередодні Європейська комісія (ЄК) оприлюднила проєкт фінального рішення про введення мит у розмірі від 17% до 36,3% на ввезення до ЄС китайських електромобілів. Виняток зроблено для американської Tesla, яка постачає електромобілі, вироблені на шанхайському підприємстві, до ЄС, – для неї мито становитиме 9%.
Представник Мінторгу КНР, якого цитує “Сіньхуа”, заявив у середу, коментуючи рішення ЄК, що Пекін вживе всіх необхідних заходів для захисту прав та інтересів китайських виробників електромобілів. За його словами, дії європейського регулятора не відповідають правилам СОТ і є актом “недобросовісної конкуренції” під виглядом “чесної конкуренції”.