За даними Worldsteel, у серпні зафіксовано збільшення виплавки сталі до серпня-2023 у більшості країн першої десятки, окрім Китаю, Японії, РФ та Південної Кореї.
Перша десятка країн-виробників сталі за підсумками серпня є такою: Китай (77,920 млн тонн, зниження на 10,4% до серпня-2023), Індія (12,285 млн тонн, більше на 2,6%), США (7,048 млн тонн) , зростання на 0,7%), Японія (6,870 млн тонн, менше на 3,9%), РФ (5,8 млн тонн, менше на 11,5%), Південна Корея (5,465 млн тонн, менше на 2, 2%), Туреччина (3,146 млн тонн, більше на 13,8%), Бразилія (2,963 млн тонн, більше на 7,3%), Німеччина (2,874 млн тонн, більше на 0,5%) та В’єтнам (1,793 млн тонн, зростання 1,5%).
Україна у серпні наростила виплавку сталі на 15% до серпня-2023, зберігши 20 місце у рейтингу Worldsteel.
Сумарно у серпні 2024 року виплавка сталі знизилася на 6,5% порівняно з аналогічним періодом 2023 року – до 144,834 млн. тонн.
У січні-серпні-2024 перша десятка країн-виробників сталі є такою: Китай (691,410 млн тонн, зниження на 3,3% до січня-серпня-2023), Індія (98,522 млн тонн, більше на 6,5%), Японія ( 56,665 млн тонн, менше на 2,9%), США (53,785 млн тонн, менше на 1,7%), РФ (48,469 млн тонн, “мінус” 4,9%), Південна Корея (42,509 млн тонн, менше на 5,5%), Німеччина (25,378 млн. тонн, більше на 4%), Туреччина (24,816 млн. тонн, більше на 14,8%), Бразилія (22,363 млн. тонн, більше на 3,8%) та Іран (19,784 млн.) тонн (більше на 1,9%).
Китай у серпні збільшив експорт на 8,7% у річному вираженні – до $308,65 млрд, йдеться в повідомленні Головного митного управління КНР.
Таким чином, показник досяг максимуму за 23 місяці. При цьому приріст був найзначнішим із березня 2023 року.
Імпорт підвищився на 0,5% і становив $217,63 млрд.
Аналітики в середньому прогнозували підвищення експорту на 6,5%, імпорту – на 2%, за даними Trading Economics.
Експорт із КНР до Південної Кореї минулого місяця зріс на 3,4%, до країн Європейського союзу – на 13,4%, до США – на 4,9%, до держав АСЕАН – на 8,8%.
Імпорт із Південної Кореї збільшився на 13,3%, АСЕАН – на 3,5%, Індії – на 3,2%, Росії – також на 3,2%. Тим часом поставки з Євросоюзу скоротилися на 4%, Японії – на 3,8%, Великої Британії – на 2,1%, зі США – не змінилися.
Позитивне сальдо зовнішньоторговельного балансу КНР у серпні збільшилося до $91,02 млрд порівняно з $67,81 млрд за той самий місяць 2023 року. У тому числі профіцит у торгівлі зі США склав $33,81 млрд.
У січні-серпні експорт КНР піднявся на 4,6% щодо аналогічного періоду минулого року (до $2,31 трлн), імпорт – на 2,5% (до $1,71 трлн). Зовнішньоторговельний профіцит становив $608,49 млрд, зокрема в торгівлі зі США – $224,57 млрд.
Влада Китаю ініціювала розслідування щодо імпорту молочної продукції з Європейського союзу щодо можливого субсидування виробників, що дає їм несправедливу перевагу на ринку.
Розслідування розпочато за запитом двох галузевих груп, що представляють китайських виробників молочних продуктів, йдеться в повідомленні міністерства торгівлі КНР.
Китайські чиновники вже обговорювали ситуацію з колегами з ЄС, зазначають у Мінторзі. Проведення розслідування, як очікується, триватиме рік, але може бути продовжено ще на шість місяців за необхідності.
Нове розслідування є черговим кроком у торговому конфлікті Китаю та ЄС.
Напередодні Європейська комісія (ЄК) оприлюднила проєкт фінального рішення про введення мит у розмірі від 17% до 36,3% на ввезення до ЄС китайських електромобілів. Виняток зроблено для американської Tesla, яка постачає електромобілі, вироблені на шанхайському підприємстві, до ЄС, – для неї мито становитиме 9%.
Представник Мінторгу КНР, якого цитує “Сіньхуа”, заявив у середу, коментуючи рішення ЄК, що Пекін вживе всіх необхідних заходів для захисту прав та інтересів китайських виробників електромобілів. За його словами, дії європейського регулятора не відповідають правилам СОТ і є актом “недобросовісної конкуренції” під виглядом “чесної конкуренції”.
Україна у вересні скоротить експорт ячменю більш ніж удвічі через скорочення закупівель цієї культури Китаєм, повідомили в аналітичному кооперативі «Пуск», створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
«На українському ринку ячменю відбуваються суттєві зміни, що впливають на експортні перспективи. Станом на 19 серпня експорт цієї зернової сягнув 315 тис. тонн, але попередні прогнози на вересень викликають занепокоєння. Обсяги контрактів на серпень становлять 600 тис. тонн, тоді як на вересень законтрактовано лише 280 тис. тонн. Це майже вдвічі менше», – зазначили аналітики.
На їхню думку, основною причиною майбутнього зниження експорту є зменшення попиту з боку Китаю, який раніше забезпечував понад половину українського експорту ячменю.
«Китайський фактор відіграє тут значну роль, оскільки Китай раніше забезпечував 55-56% у географічній структурі українського експорту ячменю. Китай, за очікуваннями, вже не буде так активно повертатися до української зернової, а, ймовірно, переключиться на австралійський ячмінь, який почнуть отримувати в грудні-січні. Без китайських контрактів щомісячний експорт українського ячменю не перевищуватиме 300 тис. тонн», – пояснили експерти.
Вони вказали, що скорочення попиту з боку Китаю вже починає відчуватися на внутрішньому ринку. Низка трейдерів зупиняють прийом ячменю, перемикаючись на інші культури, такі як кукурудза.
Водночас вони вказують на суттєву кореляцію між ринками ячменю та пшениці і прогнозують, що очікуване подорожчання пшениці посприяє і зростанню цін на ячмінь.
«Умовні ціни на ячмінь поки тримаються в діапазоні $170-172 за тонну. Можна очікувати, що ринок пшениці підтягне за собою ринок ячменю. Тож до кінця серпня – початку вересня можливе певне збільшення цін на ячмінь. Але вже з вересня ячмінь може стати більш нішевою культурою», – резюмували в “Пуск”.
Обсяг виробленої в Китаї електроенергії в липні зріс на 2,5% порівняно з тим самим місяцем минулого року і становив рекордні 883,1 млрд кВт.год, за даними Державного статистичного управління.
У тому числі генерація на ГЕС підскочила на 36,2% (до 166,4 млрд кВт.год), на сонячних електростанціях – на 16,4%, на АЕС – на 4,3%. Тим часом виробництво електрики на ТЕС знизилося на 4,9% (до 574,9 млрд кВт.год).
У січні-липні в країні було вироблено 5,32 трлн кВт.год, що на 4,8% перевищує показник за аналогічний період 2023 року. При цьому виробництво на ТЕС підвищилося на 0,5% (до 3,58 трлн кВт.год). Як повідомлялося, обсяг вироблення електроенергії в КНР у 2023 році зріс на 5,2% – до 8,9 трлн кВт.год.
Вітрова та сонячна енергетика за підсумками першої половини 2024 року вперше в історії Китаю разом перевершили за потужністю вугільну енергетику, повідомляє South China Morning Post (SCMP) з посиланням на звіт Китайської електроенергетичної ради (CEC). Так, частка вітрової та сонячної генерації становила 38,4% (1180 ГВт) від загальної встановленої потужності в 3070 ГВт, а частка вугілля впала до 38,1% (1170 ГВт).
У CEC очікують, що цього року Китай додасть у мережу близько 300 гігаватів (ГВт) сонячної та вітрової енергії – у результаті їхня сукупна потужність становитиме понад 40% від загальної встановленої потужності в 3300 ГВт усіх джерел енергії.
Китай, який зараз є найбільшим у світі споживачем, виробником та імпортером вугілля, знизить його частку в енергобалансі до 37%, підрахували в СЕС.
Як зазначають аналітики Rystad Energy, причина цієї зміни – зростаючий акцент на більш чисті джерела енергії та відмова країни від викопного палива. До 2016 року в країні щорічно зводилося близько 50 ГВт вугільних станцій, але водночас Китай почав робити значні інвестиції у відновлювану енергетику.
З 2020 року щорічні введення установок вітрової та сонячної енергетики постійно перевищують 100 ГВт, що втричі-вчетверо більше за приріст потужностей з вугілля. Відтоді цей імпульс тільки набрав темп, і торік Китай встановив рекорд, збільшивши потужності сонячної та вітрової енергетики на 293 ГВт.
Динаміка у вугільній енергетиці, навпаки, скорочується: у 2023 році було додано близько 40 ГВт вугільної генерації, а в першій половині 2024-го, за оцінками Rystad Energy, – лише 8 ГВт. “Уряд запровадив суворіші обмеження на нові вугільні проєкти для досягнення цілей зі скорочення викидів вуглецю. Зусилля зараз зосереджені на поетапній відмові від невеликих вугільних електростанцій, модернізації наявних з метою скорочення викидів і забезпеченні дотримання більш суворих стандартів для нових проєктів. У результаті річний розрив у нарощуванні потужностей між вугіллям і чистою енергією різко збільшився, сягнувши 16-кратної різниці в першій половині 2024 року”, – зазначають експерти.
Аналітики Rystad Energy прогнозують, що до 2026 року тільки сонячна енергетика перевершить вугільну як основне джерело енергії в Китаї. Так, сукупна потужність сонячної генерації перевищить 1,38 терават (ТВт), що на 150 гігават (ГВт) більше, ніж потужності з вугілля.
Водночас чиста енергетика в Китаї в міру зростання потужностей стикається з такими істотними викликами, як низький рівень використання і перебої в роботі. Як вважає Rystad Energy, розв’язання цих проблем вимагає істотного поліпшення енергомереж для підвищення гнучкості передачі енергії та можливостей для зберігання. Акумулятори також матимуть вирішальне значення для підтримки надійності енергосистеми, забезпечуючи збереження стабільності в той час, як чиста енергетика розширюється для задоволення потреб населення, що зростає.
Китай прагне досягти пікових значень викидів CO2 до 2030 року і домогтися вуглецевої нейтральності до 2060 року. У рамках цього плану частка споживання невикопних видів енергії має піднятися приблизно до 25% до 2030 року.
