Як повідомляє Сербський Економіст, Сербія дедалі помітніше перетворюється на ключову промислову платформу Китаю для виходу на європейський ринок. Йдеться вже не про розрізнені інвестиції, а про налагоджену систему, яка об’єднує металургію, видобуток, транспортну інфраструктуру та експортні канали.
Поворотним моментом стало придбання китайською компанією HBIS сталеливарного заводу в Смедерево у 2016 році приблизно за 46 млн євро з подальшими інвестиціями в модернізацію. Другим великим опорним проєктом стала експансія Zijin Mining у мідному секторі Сербії — у Борі та на родовищі Чукару-Пекі, де сукупні інвестиційні зобов’язання перевищили 3 млрд євро. Це дозволило Сербії посісти більш помітне місце в європейському ланцюжку поставок сталі та міді.
Аналітика підкреслює, що китайський капітал у Сербії контролює відразу кілька ланок промислового ланцюга: видобуток міді, переробку та плавку, виробництво сталі та експорт продукції на європейські ринки. На цьому тлі Сербія все більше виступає не просто одержувачем іноземних інвестицій, а функціональним продовженням китайської промислової бази в європейському економічному просторі.
Це відбивається і на торгівлі. До 2025 року Китай став другим за величиною торговельним партнером Сербії, а двосторонній товарообіг перевищив $7 млрд. При цьому значну частину експорту з Сербії до Китаю забезпечують саме китайські компанії, що працюють у країні, насамперед у мідному та металургійному секторах.
Окрему роль відіграє інфраструктура. Аналітики пов’язують нову модель з проектами в рамках ініціативи «Пояс і шлях», включаючи залізницю Белград — Будапешт, мости, автодороги та логістичні вузли. У цій системі Сербія виступає транзитною площадкою між Піреєм, Балканами та Центральною Європою, що знижує транспортні витрати та прискорює поставки до ЄС.
Окрім металів, китайська присутність розширюється й у переробній промисловості. Згадаймо шинний завод Linglong у Зреняніні вартістю близько 900 млн євро, а також проєкти Hisense у Валево та Minth Group у сфері автокомпонентів. Ці виробництва використовують нижчі витрати в Сербії та її торговельні преференції для поставок на ринок ЄС.
Додатковим фактором стала торговельна архітектура країни. Сербія поєднує преференційний доступ до ринку ЄС з угодою про вільну торгівлю з Китаєм, яка набрала чинності у 2024 році. У результаті країна стає рідкісним майданчиком, де китайський капітал може одночасно працювати в європейському та неєвропейському торговельних режимах.
Водночас ця модель стикається з новими обмеженнями. Зростає важливість енергетичного переходу та механізму CBAM, який може збільшити витрати для енергоємних експортних галузей Сербії. Це підштовхує китайських інвесторів до наступного етапу — інвестицій у відновлювану енергетику, накопичувачі та мережеву інфраструктуру, щоб зберегти конкурентоспроможність активів у Сербії на європейському ринку.
Таким чином, Сербія все чіткіше закріплюється як промисловий і логістичний вузол між Китаєм і Європою. Однак подальший розвиток цієї ролі залежатиме від здатності Белграда одночасно утримувати китайський капітал і адаптуватися до посилених регуляторних вимог ЄС.
Сукупний прибуток великих промислових компаній Китаю в січні-лютому 2026 року зріс на 15,2% порівняно з тим самим періодом минулого року – до 1,02 трлн юанів ($147,6 млрд), йдеться у звіті Державного статистичного управління (ДСУ). Великими вважаються промислові підприємства з річним доходом понад 20 млн юанів.
Зростання стало найсильнішим для цього періоду з 2018 року, зазначає Trading Economics.
Прибуток державних компаній за два місяці поточного року збільшився на 5,3%, приватних – підскочив на 37,2%.
Значне підвищення прибутку в січні-лютому було зафіксовано в сегменті виробництва комп’ютерів та комунікаційного обладнання (у 3 рази) і виробництва чорних металів (у 2,5 рази), а також у хімічній галузі (+35,9%).
За підсумками 2025 року прибуток великих промислових підприємств збільшився на 0,6%.
Валютні резерви КНР, найбільші в світі, в лютому збільшилися на $28,7 млрд (+0,85%) порівняно з попереднім місяцем і склали $3,428 трлн, йдеться в повідомленні Народного банку Китаю.
Резерви оновили максимум з листопада 2015 року.
Долар США минулого місяця подорожчав на 0,51% щодо кошика основних світових валют. Курс юаня піднявся на 1,35% щодо американської нацвалюти.
Резерви золота в КНР в лютому зросли шістнадцятий місяць поспіль – до 74,22 млн унцій з 74,19 млн унцій в січні. У вартісному вираженні запаси золота підвищилися до $387,59 млрд проти $369,58 млрд на кінець січня.
Китай оголосив про намір цього року вкласти 300 млрд юанів ($44 млрд) у державні банки для захисту від системних ризиків і збільшення фінансування технологічних компаній.
Ці заходи були викладені в щорічному звіті про роботу уряду, який представлений на відкритті сесії Всекитайських зборів народних представників (ВСНП).
У ньому йдеться, що Пекін продовжить поповнювати капітал фінансових установ і обережно позбавлятися від непрацюючих активів у цьому секторі. Влада також планує регулювати конкуренцію між фінансовими компаніями і сприяти консолідації серед малих і середніх місцевих фінансових установ.
Уряд оголосив про створення додаткового фонду в розмірі 100 млрд юанів для стимулювання внутрішнього попиту за допомогою таких заходів, як субсидування процентних ставок за кредитами, гарантії фінансування і компенсація ризиків.
Пекін також пообіцяв продовжувати боротьбу з «ризиками, що виникають у сфері нерухомості, заборгованості місцевих органів влади та малих і середніх місцевих фінансових установ».
Як повідомляють західні ЗМІ, найімовірніше, цього року влада країни поповнить капітали Промислово-комерційного банку Китаю (Industrial & Commercial Bank of China) і Сільськогосподарського банку Китаю (Agricultural Bank of China).
Вони не були включені в аналогічну програму минулого року, коли капітал чотирьох інших великих банків був збільшений на $69 млрд.
Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ, FDI) в економіку материкового Китаю в січні скоротився на 5,7% – до 92,01 млрд юанів ($13,4 млрд), за даними міністерства торгівлі країни. Виробничий сектор залучив 26,09 млрд юанів, сектор послуг – 64,04 млрд юанів. Інвестиції у високотехнологічні галузі збільшилися на 0,6% у річному вираженні, до 33,75 млрд юанів.
ПІІ Німеччини в КНР зросли на 86,6%, Швейцарії – на 57,4%, Сінгапуру – на 10,9%.
При цьому за позаминулий місяць в країні було зареєстровано 5,306 тис. нових підприємств з участю іноземного капіталу, що на 25,5% перевищило показник січня 2025 року.
Як повідомлялося, в 2025 році FDI впали на 9,5%.
Міністр закордонних справ Китаю Ван І, виступаючи на полях Мюнхенської конференції з безпеки, заявив, що “двері для діалогу в Україні відкриті, і всі сторони повинні прагнути досягти всеосяжної і тривалої мирної угоди та усунути першопричини конфлікту«, а також закликав Європу бути більш активною в мирних зусиллях, передає кореспондент агентства “Інтерфакс-Україна“.
«Щодо »української кризи” (повномасштабна війна Росії проти України – ІФ-У) нарешті відкрилися двері для діалогу. Всі зацікавлені сторони повинні скористатися можливістю для досягнення всеосяжного, міцного і обов’язкового мирного договору, усунути першопричини конфлікту і забезпечити тривалий мир і стабільність в Європі”, – сказав він.
На думку міністра закордонних справ Китаю, Європа не повинна спостерігати за цим з боку.
«Оскільки конфлікт спалахнув тут, в Європі, Європа має повне право брати участь у переговорах у належний час. Європа не повинна бути в меню, а повинна бути за столом переговорів», – зазначив він.
«Зараз ми бачимо, що Європа знайшла в собі мужність вести переговори з Росією. Це добре, і ми це підтримуємо», – підкреслив Ван І.
Водночас, на його думку, не слід вести діалог заради самого діалогу, а Європа повинна запропонувати нові ідеї та нові плани щодо вирішення цієї проблеми.
” І в цьому процесі нам потрібно сприяти створенню більш збалансованої, ефективної і стійкої архітектури безпеки для Європи. Отже, роблячи це, ми усуваємо корінні причини кризи і можемо запобігти її повторенню. А для досягнення стійкого і тривалого миру Китай, зі свого боку, буде надавати повну підтримку мирному процесу”, – підсумував глава МЗС.
Він також уточнив, що Китай не є стороною, безпосередньо залученою до конфлікту, не має права остаточного рішення, а лише сприяє переговорам про мир.
Щодо відносин Китаю та ЄС Ван І висловив переконання, що вони повинні бути партнерами, а не системними суперниками чи стратегічними конкурентами.
«Але між нашими двома сторонами є відмінності і розбіжності, наприклад, наші соціальні системи, наші цінності і наша модель розвитку, але це тому, що у нас різна історія і культура, і, виходячи з цього, наші народи мають різний вибір щодо способу розвитку. Але це не означає, що ми повинні стати суперниками або конкурентами», – сказав міністр.
Він задекларував, що для Китаю і ЄС важливіше практикувати багатосторонність, захищати авторитет ООН, говорити «ні» односторонній практиці, відстоювати вільну торгівлю і протистояти блоковій конфронтації.
