Україна у вересні скоротить експорт ячменю більш ніж удвічі через скорочення закупівель цієї культури Китаєм, повідомили в аналітичному кооперативі «Пуск», створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
«На українському ринку ячменю відбуваються суттєві зміни, що впливають на експортні перспективи. Станом на 19 серпня експорт цієї зернової сягнув 315 тис. тонн, але попередні прогнози на вересень викликають занепокоєння. Обсяги контрактів на серпень становлять 600 тис. тонн, тоді як на вересень законтрактовано лише 280 тис. тонн. Це майже вдвічі менше», – зазначили аналітики.
На їхню думку, основною причиною майбутнього зниження експорту є зменшення попиту з боку Китаю, який раніше забезпечував понад половину українського експорту ячменю.
«Китайський фактор відіграє тут значну роль, оскільки Китай раніше забезпечував 55-56% у географічній структурі українського експорту ячменю. Китай, за очікуваннями, вже не буде так активно повертатися до української зернової, а, ймовірно, переключиться на австралійський ячмінь, який почнуть отримувати в грудні-січні. Без китайських контрактів щомісячний експорт українського ячменю не перевищуватиме 300 тис. тонн», – пояснили експерти.
Вони вказали, що скорочення попиту з боку Китаю вже починає відчуватися на внутрішньому ринку. Низка трейдерів зупиняють прийом ячменю, перемикаючись на інші культури, такі як кукурудза.
Водночас вони вказують на суттєву кореляцію між ринками ячменю та пшениці і прогнозують, що очікуване подорожчання пшениці посприяє і зростанню цін на ячмінь.
«Умовні ціни на ячмінь поки тримаються в діапазоні $170-172 за тонну. Можна очікувати, що ринок пшениці підтягне за собою ринок ячменю. Тож до кінця серпня – початку вересня можливе певне збільшення цін на ячмінь. Але вже з вересня ячмінь може стати більш нішевою культурою», – резюмували в “Пуск”.
Обсяг виробленої в Китаї електроенергії в липні зріс на 2,5% порівняно з тим самим місяцем минулого року і становив рекордні 883,1 млрд кВт.год, за даними Державного статистичного управління.
У тому числі генерація на ГЕС підскочила на 36,2% (до 166,4 млрд кВт.год), на сонячних електростанціях – на 16,4%, на АЕС – на 4,3%. Тим часом виробництво електрики на ТЕС знизилося на 4,9% (до 574,9 млрд кВт.год).
У січні-липні в країні було вироблено 5,32 трлн кВт.год, що на 4,8% перевищує показник за аналогічний період 2023 року. При цьому виробництво на ТЕС підвищилося на 0,5% (до 3,58 трлн кВт.год). Як повідомлялося, обсяг вироблення електроенергії в КНР у 2023 році зріс на 5,2% – до 8,9 трлн кВт.год.
Вітрова та сонячна енергетика за підсумками першої половини 2024 року вперше в історії Китаю разом перевершили за потужністю вугільну енергетику, повідомляє South China Morning Post (SCMP) з посиланням на звіт Китайської електроенергетичної ради (CEC). Так, частка вітрової та сонячної генерації становила 38,4% (1180 ГВт) від загальної встановленої потужності в 3070 ГВт, а частка вугілля впала до 38,1% (1170 ГВт).
У CEC очікують, що цього року Китай додасть у мережу близько 300 гігаватів (ГВт) сонячної та вітрової енергії – у результаті їхня сукупна потужність становитиме понад 40% від загальної встановленої потужності в 3300 ГВт усіх джерел енергії.
Китай, який зараз є найбільшим у світі споживачем, виробником та імпортером вугілля, знизить його частку в енергобалансі до 37%, підрахували в СЕС.
Як зазначають аналітики Rystad Energy, причина цієї зміни – зростаючий акцент на більш чисті джерела енергії та відмова країни від викопного палива. До 2016 року в країні щорічно зводилося близько 50 ГВт вугільних станцій, але водночас Китай почав робити значні інвестиції у відновлювану енергетику.
З 2020 року щорічні введення установок вітрової та сонячної енергетики постійно перевищують 100 ГВт, що втричі-вчетверо більше за приріст потужностей з вугілля. Відтоді цей імпульс тільки набрав темп, і торік Китай встановив рекорд, збільшивши потужності сонячної та вітрової енергетики на 293 ГВт.
Динаміка у вугільній енергетиці, навпаки, скорочується: у 2023 році було додано близько 40 ГВт вугільної генерації, а в першій половині 2024-го, за оцінками Rystad Energy, – лише 8 ГВт. “Уряд запровадив суворіші обмеження на нові вугільні проєкти для досягнення цілей зі скорочення викидів вуглецю. Зусилля зараз зосереджені на поетапній відмові від невеликих вугільних електростанцій, модернізації наявних з метою скорочення викидів і забезпеченні дотримання більш суворих стандартів для нових проєктів. У результаті річний розрив у нарощуванні потужностей між вугіллям і чистою енергією різко збільшився, сягнувши 16-кратної різниці в першій половині 2024 року”, – зазначають експерти.
Аналітики Rystad Energy прогнозують, що до 2026 року тільки сонячна енергетика перевершить вугільну як основне джерело енергії в Китаї. Так, сукупна потужність сонячної генерації перевищить 1,38 терават (ТВт), що на 150 гігават (ГВт) більше, ніж потужності з вугілля.
Водночас чиста енергетика в Китаї в міру зростання потужностей стикається з такими істотними викликами, як низький рівень використання і перебої в роботі. Як вважає Rystad Energy, розв’язання цих проблем вимагає істотного поліпшення енергомереж для підвищення гнучкості передачі енергії та можливостей для зберігання. Акумулятори також матимуть вирішальне значення для підтримки надійності енергосистеми, забезпечуючи збереження стабільності в той час, як чиста енергетика розширюється для задоволення потреб населення, що зростає.
Китай прагне досягти пікових значень викидів CO2 до 2030 року і домогтися вуглецевої нейтральності до 2060 року. У рамках цього плану частка споживання невикопних видів енергії має піднятися приблизно до 25% до 2030 року.
Постачання смартфонів у Китаї в другому кварталі зросли на 10% порівняно з тим самим періодом минулого року і перевищили 70 млн штук, свідчать дані аналітичної компанії Canalys. Уперше в історії п’ять перших місць у списку найбільших постачальників смартфонів у КНР посідають місцеві компанії, зазначив аналітик Canalys Лукас Чжун.
Лідером ринку став бренд vivo, який збільшив продажі на 15% у річному вираженні, до 13,1 млн смартфонів, і отримав частку ринку в 19%. Компанія OPPO посіла друге місце з часткою ринку в 16%, незважаючи на зниження продажів на 1%. HONOR стала третьою (15% ринку, 10,7 млн проданих пристроїв), Huawei четвертою (також 15%, 10,6 млн), Xiaomi (SPB: 1810) п’ятою (14%, 10 млн).
Американська Apple Inc. продала всього 9,7 млн смартфонів у Китаї минулого кварталу, через що вона вибула з топ-5 провідних постачальників. Її частка ринку опустилася до 14% з 15% у першому кварталі та 16% у другому кварталі минулого року.
Згідно з попередньою оцінкою іншої дослідницької компанії, International Data Corporation (IDC), продажі смартфонів у Китаї у квітні-червні збільшилися на 8,9% у річному вираженні, до 71,6 млн. За її даними, Apple також не входить до п’ятірки лідерів китайського ринку.
Прем’єр-міністр Італії Джорджа Мелоні поїхала з візитом до Китаю. Її мета – стабілізувати зв’язки з Пекіном перед президентськими виборами в США, передає Bloomberg.
Візит триватиме з 27 по 31 липня. За цей час вона зустрінеться з президентом Китаю Сі Цзіньпіном і прем’єр-міністром Лі Цяном.
За даними анонімного джерела, під час переговорів з лідерами Китаю прем’єр обговорить війну Росії проти України, а також війну в Секторі Гази.
Видання пише, що з моменту приходу до влади 2022 року Мелоні намагалася представити себе як дипломатку, здатну спілкуватися з лідерами, які дотримуються різних ідеологій, – від угорського прем’єра Віктора Орбана до канцлера Німеччини Олафа Шольца.
Тепер, за даними ще одного анонімного джерела, її амбіції зросли до того, щоб включити в цю групу і Сі Цзіньпіна.
Китай має намір збільшити імпорт зерна з України, а також підтримуватиме безперебійну роботу логістичних каналів, запевнив міністр закордонних справ Китайської Народної Республіки (КНР) Ван Ї на зустрічі з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою.
“Останніми роками Китай є найбільшим торговельним партнером України та найбільшим експортером сільськогосподарської продукції. Обсяг двосторонньої торгівлі продемонстрував швидке зростання в першій половині цього року, демонструючи простір і потенціал для співпраці між двома країнами”, – процитувала його слова пресслужба МЗС КНР.
Китайський міністр наголосив, що обидві сторони мають повною мірою розкрити роль механізму співпраці та зміцнити практичне співробітництво в різних сферах.
“Китай продовжить розширювати імпорт зерна з України і спільно підтримувати безперебійні логістичні канали та міжнародну продовольчу безпеку”, – запевнив Ван Ї.
“Україна сподівається спільно реалізувати важливий консенсус, досягнутий главами двох держав, зміцнити політичну взаємодовіру, активізувати співпрацю в різних сферах, таких як економіка, торгівля та сільське господарство, а також зміцнити обміни між місцевими містами-побратимами”, – сказав міністр закордонних справ України.
Кулеба запевнив, що Україна високо цінує позитивну і конструктивну роль Китаю в забезпеченні миру і підтримці міжнародного порядку. Україна також надає великого значення думці Китаю щодо політичного врегулювання української кризи.
Україна бажає і готова до діалогу та переговорів з Росією. Звичайно, переговори мають бути розумними та предметними, спрямованими на досягнення справедливого та міцного миру., резюмував український міністр.
