Антимонопольний комітет України (АМКУ) оштрафував імпортера дієтичної добавки “ГепаРеал” ТОВ “Вінара” на 993,9 тис. грн за неправдиву інформацію щодо її властивостей.
Як повідомляє АМКУ, він встановив, що “Вінара” поширювала на упаковці добавки та в мережі Інтернет інформацію, яка безпосередньо позиціонувала “ГепаРеал” як гепатопротектор, та приписувала йому властивості, які можуть бути притаманні, зокрема лікарським засобам відповідної групи.
“Належних доказів на підтвердження заявлених властивостей дієтичної добавки з урахуванням її повного складу ТОВ “Вінара” не надало. За результатами розгляду справи комітет дійшов висновку, що поширена ТОВ “Вінара” інформація щодо властивостей дієтичної добавки “ГепаРеал” є неправдивою”, – зазначив комітет.
АМКУ також встановив, що ринок виробництва та реалізації лікарських засобів, віднесених до групи гепатопротекторних препаратів, зокрема лікарських засобів із тією самою діючою речовиною, що зазначена у складі дієтичної добавки “ГепаРеал”, є конкурентним.
“Комітет дійшов висновку, що вона (компанія – ІФ-У) могла вводити в оману споживачів щодо властивостей та призначення дієтичної добавки “ГепаРеал” і впливати на їхні наміри щодо її придбання. Унаслідок таких дій ТОВ “Вінара” могло отримати неправомірні переваги у конкуренції”, – зазначається в повідомленні.
За результатами розгляду справи АМКУ визнав дії ТОВ “Вінара” порушенням, передбаченим ст. 15¹ Закону України “Про захист від недобросовісної конкуренції”, та наклав на компанію штраф у розмірі 993 937 грн.
Тимчасова адміністративна колегія Антимонопольного комітету України (АМКУ) оштрафувала ТОВ «ДЕ ТРЕЙДИНГ» на 50 млн грн за антиконкурентні узгоджені дії, які стосувалися спотворення результатів п’яти торгів з постачання електроенергії.
Як повідомив АМКУ за підсумками засідання 8 вересня, порушення було виявлено в діях «ДЕ ТРЕЙДИНГ» та ТОВ «Торгова електрична компанія». Сукупна очікувана вартість закупівель, яких стосувалося рішення комітету, перевищувала 1,5 млрд грн.
За порушення законодавства про захист економічної конкуренції на «ДЕ ТРЕЙДИНГ» накладено штраф у розмірі 50 млн грн. Другий учасник справи — «Торгова електрична компанія» — оштрафований на 60 млн грн. Загальна сума санкцій склала 110 млн грн.
Основним видом діяльності ТОВ «ДЕ ТРЕЙДИНГ» є торгівля електроенергією.
За даними YouControl, 100% статутного капіталу компанії належить ПрАТ «Енергоінвест Холдинг». Його кінцевими бенефіціарними власниками зазначені Андрій Зінатуллін із часткою 46% та Аліна Пилипенко із часткою 40,52%.
При цьому Зінатуллін також є одним із співвласників ТОВ «Торгова електрична компанія», якому належить 24,9% її статутного капіталу.
Першоджерело: рішення АМКУ від 8 вересня 2026 року.
Нереалізовані біржові товари, зростання збитковості виробництва на сухе молоко і вершкове масло та зниження цін на вершкове масло в Європі та світі стримують ріст цін на молоко-сировину в Україні, повідомила Асоціації виробників молока (АВМ).
У галузевій асоціації зазначили, що середня закупівельна ціна молока екстра ґатунку станом на 6 жовтня становила 17,45 грн/кг без ПДВ, що на 0,1 грн більше відносно попереднього місяця, незмінними залишилися ціни на молоко вищого (17,15 грн/кг без ПДВ) і першого ґатунків (16,80 грн/кг без ПДВ).
“Ціни також залишилися стабільними відносно результатів моніторингу другої половини вересня. Відносно минулорічного періоду ціна на екстра ґатунок знизилась на 25 коп”, – зауважили експерти.
За словами аналітика АВМ Георгія Кухалейшвілі, ріст цін на молоко-сировину в Україні стримує чимало чинників. Наразі пропозиція біржових товарів на внутрішньому ринку переважає попит. Молокопереробні підприємства працювали на склад з середини серпня після призупинення молочного експорту в ЄС після вичерпання квот. Водночас, попит на внутрішньому ринку залишається низьким через зменшення кількості споживачів і скорочення купівельної спроможності населення. Продажі молочних продуктів у супермаркетах зростають лише у разі проведення акційних знижок. Склади в Україні майже повністю заповнені біржовими товарами, що тисне на ціни на молоко.
Показовою, за інформацією АВМ, є ситуація з вершковим маслом в ЄС, яке за останні два місяці подешевшало на 24% через надходження на європейський ринок партій американського масла за ціною EUR5 тис./тонна. В таких умовах європейським трейдерам нецікаво купувати українське масло, яке коштує більше ніж американське. Збільшення витрат на електроенергію впливає на зростання собівартості української продукції і ускладнює можливість конкурувати з американцями на ринку Європи, пояснюють аналітики.
В Україні в другій половині жовтня є імовірність зниження цін в максимальному діапазоні на молоко-сировину екстра ґатунку та вищого ґатунку через зростання збитковості виробництва сухого молока і вершкового масла на молокопереробних підприємствах та зниження світових цін на вершкове масло, прогнозують вони.
“Втім, 13 жовтня очікується підписання нових квот на експорт молочної продукції в ЄС для українських компаній. Збільшилися квоти на масло з 5 тис. тонн до 7 тис. тонн і на сухе молоко. Очікується відновлення молочного експорту в ЄС 28 жовтня, після вступу квот в силу через 15 днів, що може стримувати падіння цін на молоко-сировину в Україну”, – зазначають в АВМ.
Конкуренція на ринку лабораторної діагностики України посилюється, що може призвести до цінових воєн, заявив в інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна» заступник генерального директора «Синево Україна» Микола Скавронський.
«Кількість лабораторій після COVID-19 збільшилася, людей в країні стало менше, тому вартість залучення клієнта зросла в рази. Це може призвести до демпінгу, знижок і навіть зростання лікарських відкатів», — сказав він.
Скавронський додав, що собівартість послуг також зросла через девальвацію гривні та ослаблення долара до євро, що змусило компанію підвищити ціни на 10–15%.
«Синево Україна» входить до групи Medicover — міжнародного холдингу в галузі медичних і діагностичних послуг, акції якого котируються на Стокгольмській біржі.
Хлібопекарська галузь України працює в умовах жорсткої конкуренції та низької рентабельності, повідомив президент Всеукраїнської асоціації пекарів Олександр Тараненко.
«У нас, у пекарів, про 10% рентабельності знають тільки з розповідей. Більшість підприємств працює з маржею в 5%, а іноді і нижче. При цьому витрати постійно зростають. Наприклад, подорожчання електроенергії додало 1% до собівартості, і це зростання неможливо відразу перекласти на ціну – це займає місяці», – сказав він.
За його словами, саме тому прогнози про зростання цін на хліб масових сортів на 15–20% пов’язані не з бажанням виробників збільшити прибуток, а з необхідністю компенсувати зрослі витрати.
«Пекарі змушені підвищувати ціни. Це не прагнення нажитися, а спроба вижити. Коли собівартість зростає, а ціну неможливо оперативно змінити, компанії просто йдуть у мінус», – підкреслив Тараненко.
2024 рік почався динамічно: на ринку праці побільшало шукачів, через що зросла конкуренція. Роботодавці ж відповіли збільшенням зарплат і вимог до кандидатів. Що ще змінилося на ринку праці — дізнавайтеся в дослідженні Work.ua.
Почати нове життя із нового року — здається, саме цієї стратегії дотримувалися шукачі на ринку праці в січні 2024 року. Адже конкуренція за вакансії відчутно зросла після традиційного передноворічного падіння. А от роботодавці, навпаки, ще не такі активні — кількість пропозицій роботи на ринку нижча, ніж минулого місяця. Втім, обидві тенденції є нормальними сезонними явищами.
У січні збереглася тенденція на зростання заробітної плати. Тепер середній показник в Україні складає 19 500 грн. Проте разом із винагородою зростають і вимоги до шукачів — роботодавці дедалі частіше згадують у вакансіях про очікування щодо володіння англійською мовою.
У січні 2024 року, за даними Work.ua, роботодавці опублікували 91 021 вакансію. Це на 6% менше, ніж було в грудні 2023 року та на 7% менше за січень 2022 року. Тобто наразі за кількістю пропозицій роботи ринок праці відновився на 93%. Але, як і раніше, це відновлення відбувається нерівномірно.
Як порівнювати з довоєнними показниками, найбільше зросла кількість вакансій у таких областях: Закарпатська (155%), Івано-Франківська (146%), Хмельницька (125%), Львівська (123%), Вінницька (120%), Рівненська (118%) та Чернівецька (116%).
Області-лідери за абсолютною кількістю пропозицій роботи незмінні: Київська (30 913 вакансій), Львівська (8 473), Дніпропетровська (8 452), Одеська (5 752) та Харківська (3 347). У цих областях зосереджено 63% від усіх вакансій.
Вимога про знання англійської мови — практично в кожній десятій вакансії
У грудні в усіх категоріях-лідерах зменшилася кількість пропозицій роботи:
«Робочі спеціальності, виробництво» — 14 923 вакансій, -14% до грудня;
«Сфера обслуговування» — 14 674, -13%;
«Продаж, закупівля» — 13 090, -1%;
«Роздрібна торгівля» — 10 809, -11%;
«Логістика, склад, ЗЕД» — 9 096, -10%;
«Адміністрація, керівництво середньої ланки» — 8 340, -2%;
«Готельно-ресторанний бізнес, туризм» — 7 591, -16%;
«Транспорт, автобізнес» — 7 214, -3%;
«Бухгалтерія, аудит» — 6 752, -2%;
«Медицина, фармацевтика» — 6 326, -2%.
Але одразу в 7 категоріях кількість роботи, навпаки, збільшилася. Найбільший приріст бачимо в категорії «Охорона, безпека», де розміщують вакансії Сили оборони України. Докладніше ознайомитися з ними можна на сторінці work.ua/zsu/.
А от у розрізі окремих професій у січні зріс попит на таких фахівців:
В абсолютних цифрах ринок праці має найбільше пропозицій роботи для продавців-консультантів, менеджерів із продажу, бухгалтерів, водіїв, касирів, кухарів, вантажників, менеджерів по роботі з клієнтами, адміністраторів, торгових представників, комірників.
Січневе падіння кількості вакансій вплинуло практично на всі типи вакансій. Так, зменшилася кількість пропозицій дистанційної роботи, поменшало вакансій для студентів і людей без досвіду. Натомість роботодавці все частіше вказують, що їхня вакансія відкрита для ветеранів (+6% до грудня, 6 194 пропозицій роботи) та пенсіонерів (+1%, 4 033).
Як порівняти з груднем, вимога про знання англійської мови зʼявляється у вакансіях значно частіше. У січні така вимога зустрічалася в 7 990 вакансіях, що на 19% більше, ніж було попереднього місяця. Загалом 9% пропозицій роботи передбачають знання англійської.
У січні на сайті Work.ua шукачі оновили або створили 350 858 резюме. У третині всіх резюме як бажаний регіон роботи вказано Київську область або дистанційну зайнятість.
Як порівняти із показниками грудня, кількість резюме зросла на 24%. Очевидно, шукачі всерйоз сприйняли ідею «новий рік — нова робота». Тож зараз у роботодавців є більше шансів знайти кваліфікованих фахівців. Збільшення кількості кандидатів вплинуло на конкуренцію — вона зросла на 42%, як порівняти з груднем.
Найбільшу кількість відгуків на вакансії в грудні отримували роботодавці в Київській, Вінницькій, Волинській, Львівській і Харківській областях. А от найскладніша ситуація із відгуками кандидатів у Херсонській, Закарпатській, Чернівецькій, Черкаській, Миколаївській і Чернігівській областях.
У січні конкуренція за дистанційну роботу в 5 разів перевищувала середні показники: українці й далі найбільше хочуть працювати онлайн. На найбільш конкурентні віддалені посади кількість відгуків від кандидатів зросла ще в декілька разів. До таких посад належать Front-end розробник, верстальник, вебдизайнер, тестувальник, Android-програміст, відеомонтажер, Python-програміст, програміст Java.
А от найважче знаходити фахівців робітничих професій і медиків. До переліку посад із найнижчою конкуренцією в січні увійшли машиніст тепловоза, складач поїздів, фахівець із каменеобробки, гірник, онкохірург, ендокринолог, оториноларинголог, гастроентеролог, гірудотерапевт.
На сайті Work.ua не тільки кандидати надсилають резюме, а й роботодавці можуть пропонувати шукачам вакансії. За критерієм співвідношення кількості пропонувань до кількості вакансій найактивнішими були роботодавці, які шукали домогосподарок, рієлторів, поліцейських, операторів контакт-центру, менеджерів із розвитку, менеджерів із продажу, менеджерів по роботі з клієнтами, вчителів англійської, продавців-консультантів, промоутерів.
У січні на сайті Work.ua шукачі оновили або створили 350 858 резюме. Серед них 60% жінок та 40% чоловіків. Як порівняти з попередніми місяцями, частка жінок на ринку праці збільшилася. А от у розподілі шукачів за віком і досвідом роботи суттєвих змін не відбулося.
У січні побільшало кандидатів за такими професіями: вишивальниця (+107% до грудня), SMM-спеціаліст (+99%), формувальник (+72%), страховий агент (+68%), офіс-менеджер (+68%), дієтолог (+67%), екскурсовод (+67%), кресляр (+66%), психіатр (+66%), івент-менеджер (+64%).
Тенденція на поступове підвищення заробітної плати, яка сформувалася у 2023 році, продовжується. У січні середня заробітна плата зросла на 3% і склала 19 500 грн. Серед областей-лідерів зросли зарплати в Київській (+150 грн до 21 000 грн), Львівській (+230 грн до 19 230 грн), Одеській (+500 грн до 18 500 грн) та Дніпропетровській областях (+500 грн до 18 500 грн). А от у Харківській області зарплата знову не зросла і вже третій місяць поспіль тримається на позначці 17 500 грн.
У січні збільшилися зарплати й у працівників деяких категорій:
У рейтингу посад із найвищими зарплатами (крім керівників та сфери ІТ) бачимо посади фахівців для Сил оборони України: пілот дрона, стрілець, гранатометник, мінометник (понад 70 000 грн). Щоби приєднатися до лав Сил оборони України, залишайте відгуки на вакансії, що розміщені на сторінці work.ua/zsu/.
Серед цивільних професій (крім керівників та сфери ІТ) найбільші зарплати в грудні мали:
