Поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) в Україні станом на 1 серпня 2026 року скоротилося на 15,9 тис. голів, або на 0,9%, порівняно з 1 липня – до 1,751 млн голів, а чисельність корів – на 8,6 тис. голів, або на 0,9%, до 932,6 тис. голів, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Державної служби статистики (Держстат).
Порівняно з 1 серпня 2025 року поголів’я ВРХ скоротилося на 400 тис. голів, або на 19%, а чисельність корів – на 208 тис. голів, або на 18%.
У промисловому секторі утримувалося 953 тис. голів ВРХ, що на 2 тис. голів, або на 0,2%, менше, ніж місяцем раніше, але на 29,5 тис. голів, або на 3%, більше, ніж рік тому. Поголів’я корів на сільгосппідприємствах за місяць скоротилося на 3,8 тис. голів, або на 1%, – до 392,8 тис. голів, але за рік зросло на 11,2 тис. голів, або на 3%.
У господарствах населення утримувалося 798,1 тис. голів ВРХ, що на 14 тис. голів, або на 1,7%, менше, ніж місяцем раніше, та на 430 тис. голів, або на 35%, менше, ніж рік тому. Чисельність корів у цьому секторі за місяць зменшилася на 5 тис. голів, або на 0,9%, – до 539,8 тис. голів, а за рік – на 219 тис. голів, або на 29%.
“В Україні триває скорочення поголів’я ВРХ, у тому числі корів, переважно за рахунок присадибного сектору. Промисловий сектор збільшив поголів’я корів відносно минулорічного періоду. Втім фермери позбавилися від частини корів у липні”, – констатували в АВМ.
За даними асоціації, на відновлення поголів’я негативно впливають зростання собівартості виробництва молока-сировини, низькі закупівельні ціни та ймовірне подорожчання кормів. За попередніми даними Держстату, у січні-липні 2026 року обсяги забою ВРХ становили 79,24 тис. тонн, що на 6% більше, ніж торік.
Найбільше корів у промисловому секторі утримувалося в Полтавській області – 52,4 тис. голів, Черкаській – 46,1 тис., Чернігівській – 38 тис., Київській – 35,4 тис., Хмельницькій та Вінницькій – по 32,5 тис. голів. Загалом у цих шести областях утримується близько 60% корів промислового сектору України.
АВМ, ВРХ, корова, ТВАРИННИЦТВО, ФЕРМА
Як повідомляє experts.news, станом на 1 червня 2026 року в Україні утримувалося 1 млн 786,9 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 941,2 тис. корів, повідомила Асоціація виробників молока 26 червня з посиланням на попередні дані Державної служби статистики.
Порівняно з 1 червня 2025 року поголів’я ВРХ скоротилося на 383 тис. голів, або на 18%, а кількість корів – на 208 тис., також на 18%. За місяць загальне поголів’я ВРХ дещо збільшилося – на 2,1 тис. голів, тоді як кількість корів зменшилася на 3,3 тис.
Близько 53% поголів’я утримують сільськогосподарські підприємства, решту 47% – господарства населення.
У промисловому секторі на початок червня було 951,2 тис. голів ВРХ, зокрема 391,9 тис. корів. За рік підприємства збільшили поголів’я ВРХ на 4%, а кількість корів – на 3%.
Водночас у господарствах населення залишалося 835,7 тис. голів ВРХ, з яких 549,3 тис. становили корови. За рік приватний сектор втратив 33% поголів’я ВРХ і 28% корів. Саме скорочення утримання худоби домогосподарствами залишається головною причиною загального падіння показників у країні.
Зростання кількості корів у сільськогосподарських підприємствах зафіксовано в 11 областях. Найбільше поголів’я збільшилося у Рівненській області – на 29%, Львівській – на 22%, Харківській – на 13%, Тернопільській – на 11% та Хмельницькій – на 9%. У Київській області кількість корів у промисловому секторі зросла на 3%.
Найбільше поголів’я ВРХ у господарствах усіх категорій утримували Полтавська область – 168 тис. голів, Вінницька – 160 тис., Хмельницька – 143,4 тис., Одеська – 131,6 тис., Чернігівська – 126,1 тис., Черкаська – 125,4 тис. та Київська – 105,7 тис. голів. На ці сім регіонів припадало близько 54% загального поголів’я країни.
Асоціація виробників молока пов’язує скорочення поголів’я з низькою закупівельною ціною молока, подорожчанням кормів, пального та добрив, недостатньою модернізацією ферм і наслідками бойових дій. Підприємства у прифронтових регіонах також змушені перевозити худобу до центральних та західних областей.
За оцінкою асоціації, близько 850 із 1,375 тис. українських молочних ферм потребують реконструкції для відповідності європейським стандартам утримання тварин. Орієнтовна потреба в інвестиціях оцінюється приблизно у EUR219 млн.
На початку 1991 року в Україні налічувалося 24 млн 623,4 тис. голів великої рогатої худоби, зокрема 8 млн 378,2 тис. корів. До початку 2001 року поголів’я ВРХ скоротилося до 9,424 млн голів, а корів – приблизно до 4,958 млн.
У 2013 році в Україні залишалося 4,646 млн голів ВРХ і 2,554 млн корів. На початок 2021 року показники становили відповідно 2,874 млн і 1,673 млн голів.
На 1 січня 2025 року поголів’я ВРХ оцінювалося у 2,002 млн голів, зокрема корів – у 1,155 млн. На початок 2026 року показники знизилися до 1,804 млн голів ВРХ і 1,022 млн корів.
Таким чином, від початку 1991 року до початку 2026 року загальне поголів’я великої рогатої худоби в Україні скоротилося приблизно на 92,7%, або у 13,6 раза. Кількість корів зменшилася на 87,8%, або у 8,2 раза.
До 1 червня 2026 року чисельність корів уперше опустилася нижче 1 млн голів – до 941,2 тис. Порівняно з 1991 роком це означає скорочення майже на 89%, або у 8,9 раза.
При порівнянні довгострокових показників слід враховувати зміну статистичного охоплення. Дані за 2015-2021 роки не включають тимчасово окуповані Крим, Севастополь і частину Донецької та Луганської областей, а показники з 2022 року також не охоплюють інші окуповані території та частину районів бойових дій.
Попри різке загальне скорочення поголів’я, промислові молочні господарства у відносно безпечних регіонах частково збільшують кількість продуктивних корів. Проте цього поки недостатньо, щоб компенсувати масовий вихід із тваринництва особистих селянських господарств.
https://www.experts.news/posts/poholivya-vrkh-v-ukrayini-za-rik-skorotylosya-na-18
Станом на 1 липня 2026 року поголів’я великої рогатої худоби (ВРХ) на сільськогосподарських підприємствах України зросло на 4% порівняно з аналогічною датою минулого року – до 955,2 тис. голів, тоді як у господарствах населення скоротилося на 35% – до 811,8 тис. голів, повідомила Асоціація виробників молока (АВМ) із посиланням на попередні дані Державної служби статистики (Держстат).
За даними Держстату, станом на 1 липня 2026 року в Україні утримувалося 1,767 млн голів ВРХ, зокрема 941,2 тис. корів.
Близько 54% поголів’я ВРХ утримувалося на сільськогосподарських підприємствах, ще 46% – у господарствах населення.
На підприємствах налічувалося 396,6 тис. корів, що на 4% більше, ніж рік тому, тоді як у господарствах населення їх кількість скоротилася на 29% – до 544,6 тис. голів.
“Поголів’я корів скорочується переважно в присадибному секторі, але залишається відносно стабільним у промисловому. Скорочення поголів’я ВРХ є давньою проблемою України через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. З 2014 року поголів’я корів у промисловому та присадибному секторі скоротилося майже втричі, а ситуацію додатково погіршили повномасштабне вторгнення РФ та несприятлива кон’юнктура ринку”, – наголосили в АВМ.
Асоціація зазначила, що на відновлення поголів’я негативно впливають низькі закупівельні ціни на молоко, зростання виробничих витрат, релокація ферм із прифронтових регіонів, а також адаптація до екологічних і фітосанітарних вимог ЄС.
За оцінкою АВМ, без модернізації молокопереробних підприємств і підвищення закупівельних цін існує ризик подальшого скорочення поголів’я, оскільки фермери активніше реалізують худобу на тлі високих світових цін на яловичину.
За даними Держстату, найбільше поголів’я корів у промисловому секторі зосереджене в Полтавській області – 52,8 тис. голів, Черкаській – 46 тис. голів, Чернігівській – 38,8 тис. голів, Київській – 35,6 тис. голів та Вінницькій – 33 тис. голів. Загалом на ці п’ять областей припадає близько 52% промислового поголів’я корів в Україні.
Поголів’я корів в Україні продовжить скорочуватися і станом на 1 січня 2028 року може зменшитись до 917 тис. голів проти оцінки у 1,055 млн голів на початок 2026 року, тоді як виробництво молока після багаторічного спаду стабілізується на рівні близько 6,7 млн тонн на рік, такий прогноз містить дослідження “Молочна галузь України в контексті євроінтеграції”.
Голова Спілки молочних підприємств України Вадим Чагаровський під час презентації дослідження на Agro Ukraine Week 2026 зазначив, що попри постійне скорочення поголів’я корів в Україні зростає продуктивність та збільшуються обсяги молока, що надходить на переробку.
Згідно з дослідженням, загальне поголів’я корів в усіх категоріях господарств скоротилося з 2,018 млн голів у 2018 році до 1,055 млн голів у 2026 році, або на 48%.
Найбільше скорочення відбувається в господарствах населення, де поголів’я за 2018-2026 роки зменшилося на 55% – до 660 тис. голів, а до 2028 року може скоротитися до 500 тис. голів.
Водночас у сільськогосподарських підприємствах після тривалого спаду прогнозується зростання поголів’я з 395 тис. голів у 2026 році до 417 тис. голів у 2028 році.
Виробництво молока в Україні за останні роки також скоротилося – з 10,2 млн тонн у 2017 році до 6,9 млн тонн у 2025 році, або на 33%.
Водночас автори дослідження прогнозують завершення багаторічного скорочення виробництва молока та його стабілізацію на рівні 6,7 млн тонн у 2026-2027 роках.
При цьому обсяги виробництва молока в сільгосппідприємствах продовжать зростати – з 3,4 млн тонн у 2026 році до 3,7 млн тонн у 2027 році, тоді як виробництво в господарствах населення зменшиться з 3,3 млн тонн до 3 млн тонн відповідно. Частка промислового виробництва молока, за прогнозом, збільшиться з 46% у 2025 році до 55% у 2027 році.
Чагаровський також наголосив, що українська молочна галузь зберігає потенціал для розвитку завдяки індустріальному виробництву та модернізації підприємств.
Згідно з дослідженням, наразі молочна галузь України виробляє 6,9 млн тонн молока на рік, формує близько 0,25% ВВП та забезпечує випуск продукції на 124 млрд грн. Частка України у світовому виробництві молока складає 0,7%.
Для переходу до індустріальної моделі розвитку галузі та нарощування виробництва до 10 млн тонн молока на рік необхідні інвестиції в розмірі EUR9 млрд у створення сировинної бази. Зокрема, для збільшення поголів’я на 750 тис. корів і будівництва близько 700 індустріальних молочних ферм. Ще EUR6 млрд, за оцінкою авторів дослідження, потрібно спрямувати на модернізацію та розширення переробних потужностей.
Дослідження “Молочна галузь України в контексті євроінтеграції” підготувала Спілка молочних підприємств України.
ВИРОБНИЦТВО, євроінтеграція, ІНВЕСТИЦІЇ, корова, МОЛОКО, молочна галузь
Промислове молочне скотарство в Україні у 2025 році продовжило відновлення, а кількість корів у підприємствах та ФОП зросла на 2,3%, а виробництво сирого молока за 10 місяців — на 7,6%, повідомила Спілка молочних підприємств України (СМПУ).
“МТФ цього року дадуть на 0,2 млн тонн молока більше, ніж у 2024 році, а надходження молока на переробку перевищать 3,6 млн тонн (проти 3,2 млн тонн торік). Такі результати стали можливими завдяки хорошій ціновій кон’юнктурі 2023-2024 років, що стимулювала активні інвестиції у будівництво та розширення ферм”, — зазначили у бізнес-об`єднанні.
СМПУ привернула увагу, що восени ситуація ускладнилася через різке падіння світових цін: масло в ЄС подешевшало більш ніж на 30%, сири — майже на чверть, суттєво впала ціна сухого молока. Це спричинило зниження закупівельних цін на сире молоко у світі: FrieslandCampina з серпня опустила їх майже на 25%; ціни просіли у США, Новій Зеландії та країнах Mercosur. З листопада падіння відчутно торкнулось і України, і воно триватиме і взимку.
У світі низька вартість сировини може призвести до банкрутств дрібних ферм, особливо в ЄС. Україна ж у цій ситуації має певну перевагу, адже рухається за “американською моделлю” з великими МТФ (у середньому 300+ корів), сучасними технологіями, власною кормовою базою і нижчим кредитним навантаженням.
“Після завершення цінової кризи, яка за оцінками може тривати до весни 2026 року, пропозиція молока у світі скоротиться, і ціни почнуть відновлюватися. Це створить нові можливості для всього українського молочного сектору, як постачальників молока, так і переробників”, — акцентувало об`єдання виробників молопродуктів.
СМПУ закликала постачальників молока разом попрацювати над розробкою довгострокових контрактів.
В Украіні станом на 1 травня 2025 року в присадибному і промисловому секторі чисельність голів великої рогатої худоби зросла на 2% – до 2,179 млн голів, у тому числі корів – на 0,3% до 1,153 млн, проте цей показник і по ВРХ, і по коровам на 8% менше проти аналогічного періоду минулого року, повідомила пресслужба Асоціації виробників молока (АВМ).
У галузевій асоціації зазначили, що близько 42% тварин утримується на промислових підприємствах, а 58% – у господарствах населення. У промисловому секторі утримується 921,5 тис. голів ВРХ, що на 5 тис. голів (+0,5%) більше відносно 1 квітня 2025 року. Поголів’я корів становить 382,4 тис. корів і збільшилося на 5,2 тис. голів (+1,4%) за останній місяць. За останній рік поголів’я ВРХ на підприємствах виросло на 3,8 тис. голів (+0,4%), а кількість корів – на 3,2 тис. голів (+0,8%).
У присадибному секторі знаходиться 1 млн 258,3 тис. голів ВРХ, що на 37 тис. голів (+3%) більше порівняно до 1 квітня 2025 року. Кількість корів у господарствах населення станом на 1 травня 2025 року становила 770,9 тис. голів, що на 2 тис. голів менше (-0,2%), ніж місяць тому. За останній рік кількість ВРХ у господарствах населення скоротилася на 186 тис. голів (-13%), а кількість корів – на 107 тис. голів (-12%).
Аналітик АВМ Георгій Кухалейшвілі привернув увагу, що скорочення поголів’я ВРХ відбувається в Україні протягом багатьох років через відсутність ефективної державної програми підтримки молочного скотарства. Скорочення поголів’я прискорилось після початку повномасштабного вторгнення РФ. Типовою ситуацією для прифронтових регіонів є загибель ВРХ внаслідок обстрілів. Чимало фермерів залишили корів на окупованих територіях. Ці тварини не підлягають обліку або були конфісковані російськими окупантами і продані на м’ясо. Корів, які отримали поранення, фермери відправляють на вибраковку, що також сприяє зменшенню поголів’я.
“Станом на тепер існують передумови до релокації господарств з Дніпропетровської та Сумської області в інші регіони України в умовах активізації російських ракетно-бомбових ударів по прикордонним та прифронтовим населеним пунктам. Фермери зможуть перевезти лише частину поголів’я, оскільки більшість ферм в Україні була побудована в 70-х-80-х роках і вони вже не відповідають вимогам для утримання тварин. Нестача приміщень придатних для утримання корів створює передумови для подальшого скорочення поголів’я”, – наголосили в АВМ.
Окрім прифронтових областей, поголів’я ВРХ скоротилося на сільгосппідприємствах Закарпатської та Чернівецької області, що ймовірно пов’язано с тим, що вони працюють над своєю ефективністю та збувають непродуктивних корів. Спалах ящуру в Угорщині та Словаччині створює потенційний ризик збільшення вибраковки поголів’я у разі поширення хвороби у західноукраїнські області.
Багато фермерів не інвестують у збільшення поголів’я корів під час війни і відчувають дефіцит обігових коштів. Згідно дослідженню “Україна: вплив війни на прибутковість сільськогосподарського виробництва”, проведеного УКАБ, Мінагропромом при підтримці GFDRR, виробничі витрати фермерів зростають швидше, ніж ціни на готову продукцію, через подорожчання кормів, електроенергії, девальвації гривні та зниження купівельної спроможності населення.
“Існує стриманий оптимізм щодо збільшення кількості молочно-товарних ферм у відносно безпечних регіонах України, які, попри війну, модернізують діючі та будуть нові потужності і нарощують висопродуктивне поголів’я корів”, – резюмували у галузевій асоціації і додали, що станом травень не менше 40 господарств інвестують у ці заходи.
