Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Кредобанк відкрив представництво у Варшаві для розвитку українсько-польського бізнесу

Кредобанк, який обслуговує понад 70% компаній із польським капіталом, що працюють в Україні, 5 листопада офіційно відкрив представництво у Варшаві. Банк розвиває свою присутність у Польщі, де його материнська група PKO Bank Polski має провідні позиції на фінансовому ринку. Нове представництво працюватиме з українськими та польськими компаніями та інституціями, а також сприятиме діловим контактам між Україною та Польщею.

Від початку повномасштабного вторгнення Кредобанк надав українському бізнесу нових кредитів на майже 40 млрд грн. Фінансування охоплює підприємства різних галузей, які продовжують працювати, підтримувати виробництво та інвестувати в розвиток попри воєнні ризики. У 2026 році (з січня по вересень включно) банк видав 18,5 млрд грн бізнес-кредитів, з них 44% – клієнтам малого та середнього бізнесу, 56% – корпоративному сегменту.

«Українська економіка попри всі складнощі продовжує демонструвати стійкість та функціонувати в умовах війни. Наша відповідальність як банку полягає в тому, щоб підтримувати український бізнес, забезпечуючи його фінансовими інструментами та рішеннями, необхідними як для роботи в Україні, так і виходу на міжнародні ринки. Для Кредобанку українсько-польська економічна співпраця — не новий напрям. Ми послідовно працюємо в цьому напрямі вже багато років. І відкриття представництва у Варшаві є природним наступним кроком», – зазначив голова правління Кредобанку Якуб Карновскi.

Представництво Кредобанку у Варшаві матиме два основні напрями роботи. Перший –  представляти Кредобанк у Польщі, розвивати контакти з місцевими фінансовими установами, державними органами, бізнес-асоціаціями та іншими інституціями. Другий – сприяти співпраці польських та українських підприємств: допомагати налагоджувати ділові контакти й орієнтуватися в можливостях українського ринку. Представництво виконуватиме репрезентативні функції та не надаватиме банківських послуг у Польщі.

Кредобанк відкриває представництво у Варшаві, щоб підтримати розвиток економічної співпраці між Україною та Європейським Союзом через створення сталих мостів для діалогу, партнерства, обміну знаннями та розвитку ділових відносин.

, , , ,

ПУМБ у III кварталі збільшив чистий прибуток на 2,5% – до 1,26 млрд грн

Перший український міжнародний банк (ПУМБ, Київ) у третьому кварталі 2026 року збільшив чистий прибуток на 2,5% – до 1,26 млрд грн із 1,22 млрд грн за аналогічний період 2025 року.

Як свідчить проміжна фінансова звітність банку, прибуток до оподаткування у третьому кварталі зріс на 53,8% – до 2,51 млрд грн, чистий процентний дохід – на 38,3%, до 6,05 млрд грн, а чистий комісійний дохід – на 55,8%, до 0,99 млрд грн.

Водночас збиток від зменшення корисності фінансових активів збільшився на 49,1% – до 1,62 млрд грн, операційні витрати – на 23,8%, до 3,22 млрд грн. Витрати на сплату податку на прибуток зросли у 3,1 раза – до 1,26 млрд грн із 0,41 млрд грн.

Порівняно із січнем-вереснем 2025 року чистий прибуток ПУМБ скоротився на 8,7% – до 4,38 млрд грн, тоді як прибуток до оподаткування зріс на 37,0% – до 8,75 млрд грн.

Чистий процентний дохід за дев’ять місяців збільшився на 35,3% – до 16,93 млрд грн, чистий комісійний – на 22,0%, до 2,92 млрд грн. Витрати з податку на прибуток становили 4,38 млрд грн проти 1,60 млрд грн роком раніше.

Обсяг кредитів та авансів клієнтам від початку року зріс на 31,5% – до 129,03 млрд грн. Зокрема, кредитний портфель корпоративних клієнтів за вирахуванням очікуваних кредитних збитків збільшився на 29,2% – до 96,63 млрд грн, фізичних осіб – на 38,8%, до 32,40 млрд грн.

Валова балансова вартість кредитів 20 найбільшим позичальникам на 30 вересня становила 14,44 млрд грн, або 10% кредитного портфеля до вирахування резервів, проти 14,52 млрд грн, або 14%, на початок року.

Кошти клієнтів за дев’ять місяців збільшилися на 7,9% – до 206,20 млрд грн. Кошти фізичних осіб зросли на 14,7% – до 76,03 млрд грн, юридичних осіб – на 4,3%, до 130,17 млрд грн.

Активи ПУМБ від початку 2026 року зросли на 8,9% – до 251,56 млрд грн, зобов’язання – на 8,0%, до 215,48 млрд грн, власний капітал – на 14,3%, до 36,08 млрд грн.

ПУМБ є найбільшим банком із приватним капіталом в Україні, його кінцевим бенефіціаром є Рінат Ахметов.

За даними фінустанови, від початку повномасштабного вторгнення вона сплатила до державного бюджету понад 25 млрд грн податків і зборів. Обсяг інвестицій у соціальні проєкти перевищив 1,5 млрд грн.

, , , ,

Канада виділить EUR500 млн на кредит ЄС для України

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні оголосив минулої п’ятниці, що його країна виділить 500 млн євро на запланований Європейським Союзом кредит для України у розмірі 90 млрд євро, повідомляє APA.

“Що стосується кредиту для України… 500 млн євро стануть нашим початковим внеском. Це дуже важливий та ефективний механізм, і я справді високо оцінюю ініціативу голови Європейської комісії фон дер Ляєн, членів Комісії та голови Кости щодо його створення, використання заморожених активів для надання Україні вкрай необхідного фінансування”, – заявив Карні під час спільної прес-конференції з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Європейської ради Антоніу Коштою.

Прем’єр-міністр Канади зазначив, що внесок його країни є прикладом реалізації нещодавно оголошеного партнерства Канади з Європейським Союзом, додавши, що це “позитивний союз”.

, , , ,

Судова практика в Україні фіксує мікрокредити з надмірними процентними ставками

Як повідомляє Еxperts.news, відсутність ефективного позасудового механізму врегулювання заборгованості за споживчими кредитами сприяє значній кількості судових розглядів між фінансовими компаніями та позичальниками. Водночас саме судова процедура дозволяє перевіряти обґрунтованість нарахованих відсотків і захищати споживачів від надмірних фінансових вимог, вважає суддя Верховного суду України Василь Крат.

Як зазначається в дослідженні аналітичного сервісу «Опендатабот», опублікованому 28 жовтня 2026 року, усі десять найбільших корпоративних позивачів країни працюють у фінансовій сфері.

Лідером рейтингу стала компанія «Укр Кредит Фінанс», за позовами якої за неповний 2026 рік відкрито 80 421 судову справу. На другому місці — «Споживчий центр» із 68 076 справами.

Загалом серед сотні юридичних осіб, які найчастіше зверталися до суду у 2026 році, 39 працюють у сфері кредитування та інших фінансових послуг.

Коментуючи результати дослідження, Крат зазначив, що чинне регулювання стягнення заборгованості за споживчими кредитами обмежує можливості використання виконавчих написів нотаріусів та арбітражного розгляду.

У результаті кредитори змушені звертатися до державних судів.

За словами судді, проблема поглиблюється фінансовими наслідками повномасштабної війни. Втрата роботи, доходів та майна змушує частину населення вдаватися до доступних форм короткострокового кредитування, зокрема мікропозик.

При цьому можливість швидко отримати кредит не завжди відповідає здатності позичальника своєчасно виконати зобов’язання.

Окремою проблемою залишаються надмірні процентні ставки.

Крат повідомив, що в одній із судових справ реальна річна процентна ставка за кредитом становила 1 139 966%.

Такий показник, наведений суддею як приклад судової практики, не є чинною дозволеною ставкою за новими споживчими кредитами.

В Україні з 20 серпня 2024 року діє обмеження максимальної денної процентної ставки за споживчими кредитами на рівні 1%.

Відповідна норма була встановлена законом № 3498-IX від 22 листопада 2023 року з поетапним зниженням дозволеної ставки протягом перехідного періоду.

Як роз’яснив Верховний суд 14 вересня 2026 року, для договорів, укладених після завершення перехідного періоду, умова щодо денної ставки, що перевищує встановлений законом максимум, не підлягає застосуванню в частині перевищення.

Однак до договорів, укладених до набрання чинності відповідними змінами, нові обмеження не застосовуються автоматично.

Зокрема, під час розгляду спорів щодо старих кредитних договорів необхідно враховувати дату їх укладення, можливе продовження строку кредитування та умови законодавства, що діяло у відповідний період.

Ці питання розглядалися об’єднаною палатою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду, зокрема в постанові від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23.

Суд зазначив, що за певних обставин надмірні або неоднозначно сформульовані умови кредитного договору можуть бути предметом судової перевірки із застосуванням законодавства про захист прав споживачів.

При цьому для окремих способів захисту необхідне пред’явлення відповідних вимог позичальником, тоді як неоднозначні положення договору суд може тлумачити на користь споживача безпосередньо під час вирішення спору.

Проблема має істотне економічне значення.

За інформацією «Опендатабота» на основі статистики Національного банку України, станом на 1 липня 2026 року сукупна заборгованість населення перед мікрофінансовими організаціями сягнула 32,32 млрд грн.

З початку року цей показник зріс на 17 %, або на 4,7 млрд грн.

За перше півріччя українці уклали майже 4,2 млн договорів з мікрофінансовими організаціями на загальну суму 37,5 млрд грн.

Зростання кредитної заборгованості у поєднанні з обмеженнями позасудового стягнення створює додаткове навантаження на судову систему. Разом із тим наявні дані не дають змоги визначити, яка частина нових судових справ безпосередньо пов’язана з простроченими мікрокредитами та скільки з них стосується оскарження нарахованих відсотків.

Верховний суд України є найвищим судом у системі судоустрою країни. У його складі діє Касаційний цивільний суд, який розглядає, зокрема, спори, пов’язані з виконанням кредитних зобов’язань та захистом прав споживачів фінансових послуг.

Джерела: «Опендатабот», дослідження від 28 жовтня 2026 року; Верховний суд України, роз’яснення Василя Крата від 14 вересня 2026 року; Верховний суд, матеріали Національного судового форуму від 20 жовтня 2026 року; «Опендатабот», заборгованість за мікрокредитами.

, , , ,

На десять найбільших корпоративних позивачів припало понад 299 тис. судових справ

Як повідомляє Еxperts.news, усі десять найбільших корпоративних позивачів України за кількістю нових судових справ у 2026 році працюють у фінансовій сфері. При цьому серед 100 найактивніших юридичних осіб, які зверталися до суду, 39 займаються кредитуванням та наданням інших фінансових послуг, свідчать дані дослідження «Опендатабота», опублікованого 28 жовтня 2026 року.

Згідно з даними судового реєстру, найбільша кількість справ за неповний 2026 рік відкрита за позовами фінансової компанії «Укр Кредит Фінанс» — 80 421.

Друге місце посідає «Споживчий центр» із 68 076 справами, третє — «Універсал Банк» із 25 544, четверте — «Акцент-Банк» із 22 002, п’яте — «Факторинг Партнерс» із 19 688.

На шостій позиції знаходиться компанія «Юніт Капітал» з 19 050 справами. Далі йдуть «Діджі Фінанс» — 17 050, «Колект Центр» — 16 699, «Кредит-Капітал» — 15 613 та «Європейське агентство з повернення боргів» — 14 993.

Таким чином, за підрахунками на основі опублікованого рейтингу, на десять найбільших корпоративних позивачів припадає загалом понад 299 тис. нових судових справ за неповний 2026 рік.

При цьому лише два лідери — «Укр Кредит Фінанс» та «Споживчий центр» — фігурують у 148 497 справах, що становить майже половину сукупного показника першої десятки.

Порівняно з 2025 роком структура рейтингу суттєво змінилася.

Компанія «Укр Кредит Фінанс» піднялася з восьмого місця на перше, а «Факторинг Партнерс» — з 17-го на п’яте.

«Універсал Банк» покращив позиції з п’ятої на третю, «Акцент-Банк» — з шостої на четверту. «Юніт Капітал» піднялася з дев’ятого місця на шосте, «Діджі Фінанс» — з 15-го на сьоме, а «Колект Центр» — з 13-го на восьме.

Водночас «Європейське агентство з повернення боргів», яке посідало перше місце у 2025 році, опустилося на десяте.

Рейтинг свідчить про високу концентрацію судових звернень серед учасників кредитного ринку, однак не дозволяє визначити, яка частка відповідних позовів була задоволена і які суми фактично стягнуто з боржників.

У структурі першої сотні найбільших корпоративних позивачів значну роль відіграють також підприємства комунального та енергетичного секторів.

За інформацією «Опендатабота», 24 учасники рейтингу працюють у сферах електроенергетики, газопостачання, теплопостачання та водопостачання.

Ще 14 організацій належать до сфери державного управління.

Таким чином, серед найактивніших корпоративних позивачів переважають організації, діяльність яких пов’язана з грошовими зобов’язаннями споживачів, наданням фінансових або комунальних послуг, а також виконанням державних функцій.

Суддя Верховного суду України Василь Крат пояснює високу судову активність кредиторів обмеженими можливостями позасудового стягнення заборгованості за споживчими кредитами.

За його словами, для банків і фінансових компаній звернення до суду в багатьох випадках фактично залишається основним способом домогтися стягнення боргів.

Водночас судова процедура дозволяє перевірити обґрунтованість вимог кредитора, зокрема законність нарахованих відсотків.

Дослідження «Опендатабота» охоплює судові справи за 2025–2026 роки, в яких позивачами виступали юридичні особи. Опубліковані результати за 2026 рік є проміжними та порівнюються з повним попереднім календарним роком.

Джерело: «Опендатабот», дослідження найбільших корпоративних позивачів України від 28 жовтня 2026 року.

, , , ,

Обсяг іпотечного кредитування в Україні у серпні зріс майже на 7%

Банки України у серпні 2026 року видали 722 іпотечні кредити на суму 1,54 млрд грн, що на 6,7% більше, ніж у липні, коли було видано 710 кредитів на 1,44 млрд грн, свідчать результати щомісячного опитування Національного банку України (НБУ).

«Якість іпотечного портфеля хороша: частка непрацюючих кредитів становить лише 11%», — прокоментував ситуацію регулятор.
Згідно з даними центробанку, порівняно з серпнем 2025 року обсяг виданих кредитів збільшився на 5,5%.

Як уточнює Нацбанк, серед 38 опитаних банків, які в сукупності формують понад 95% валового іпотечного портфеля, у вересні нові кредити видавали 11 банків.
На первинному ринку житла в серпні було укладено 393 угоди на суму 839,2 млн грн проти 367 на суму 730,4 млн грн у липні. На вторинному ринку – 329 угод на суму 702,4 млн грн проти 343 на суму 714,0 млн грн відповідно.

Середньозважена ефективна ставка на первинному ринку в серпні 2026 року зросла до 7,7% річних (7,64% у липні), тоді як на вторинному ринку знизилася до 10,0% (10,06%).

Дані опитування свідчать, що найбільше іпотечних кредитів у серпні було видано в Києві та Київській області — 348 на загальну суму 793 млн грн, або 51,5% від загального обсягу. Далі йдуть Львівська область – 61 кредит на 141 млн грн, Івано-Франківська – 35 млн грн на 67 млн грн та Рівненська – 25 млн грн на 56 млн грн.

, , , ,