Як повідомляє Experts Club, найбільші компанії українського ринку небанківського споживчого кредитування значно збільшили доходи у першому півріччі 2026 року. Сукупний дохід від надання фінансових послуг п’яти найбільших гравців сегмента сягнув 7,55 млрд грн, що на 24,5% більше, ніж за січень-червень 2025 року, підрахував аналітичний центр Experts Club на основі звітності Національного банку України.
Під час складання рейтингу Experts Club враховував компанії, основним напрямком діяльності яких є видача споживчих та короткострокових небанківських кредитів. Тому лізингові компанії «ОТП Лізинг» та «УЛФ-Фінанс», що входять до загального рейтингу НБУ, до рейтингу мікрокредитування не включалися.
Перше місце посідає «Укр Кредит Фінанс», що працює під брендом CreditKasa. Дохід компанії від фінансових послуг за перше півріччя сягнув 1,977 млрд грн проти 1,871 млрд грн роком раніше. Зростання склало близько 5,7%. Чистий прибуток компанії сягнув 172,6 млн грн проти 68,1 млн грн у першому півріччі 2025 року, тобто збільшився приблизно у 2,5 рази.
На другому місці — ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші») з доходом 1,504 млрд грн. Роком раніше цей показник становив 1,032 млрд грн, тому зростання сягнуло 45,8%. Компанія водночас стала найбільшою за чистим прибутком серед провідних мікрокредиторів — 361,3 млн грн проти 186,1 млн грн роком раніше.
Третє місце посідає ФК «Є Гроші» з доходом 1,482 млрд грн, що на 34,7% більше, ніж показник першого півріччя 2025 року — 1,100 млрд грн.
На четвертому місці — «Авентус Україна», що працює під брендом CreditPlus. Компанія збільшила дохід з 1,169 млрд грн до 1,413 млрд грн, або приблизно на 20,9%. Чистий прибуток CreditPlus зріс майже вдвічі — зі 128,3 млн грн до 233,4 млн грн.
П’яте місце посідає Miloan із доходом 1,172 млрд грн проти 893,4 млн грн за аналогічний період минулого року. Таким чином, компанія збільшила цей показник приблизно на 31,2%.
Рейтинг найбільших компаній мікрокредитування за доходами за січень-червень 2026 року виглядає наступним чином:
CreditKasa — 1,977 млрд грн, +5,7% у річному вимірі
«ШвидкоГроші» — 1,504 млрд грн, +45,8%
«Є Гроші» — 1,482 млрд грн, +34,7%
CreditPlus — 1,413 млрд грн, +20,9%
Miloan — 1,172 млрд грн, +31,2%
Сукупний дохід цієї п’ятірки зріс з 6,07 млрд грн до 7,55 млрд грн.
Ще три помітні представники онлайн-кредитування увійшли до першої десятки всіх фінансових компаній України за доходами від фінансових послуг. MyCredit отримав 1,071 млрд грн, що на 4% менше, ніж роком раніше, Credit7 — 1,012 млрд грн, або на 6,8% більше. «Бізпозика», яка спеціалізується, зокрема, на кредитуванні підприємців та малого бізнесу, збільшила дохід одразу на 91,7% — до 1,066 млрд грн.
Таким чином, значна частина найбільших за доходами небанківських фінансових компаній України сьогодні пов’язана саме з кредитуванням фізичних осіб та малого бізнесу.
У Experts Club зазначають, що результати першого півріччя свідчать не лише про відновлення ринку небанківського кредитування після шоку перших років повномасштабної війни, а й про його подальшу концентрацію навколо кількох великих цифрових брендів.
Особливо показовою є різниця в темпах зростання. CreditKasa залишається найбільшою компанією за абсолютним обсягом доходу, проте найшвидше серед першої п’ятірки у першому півріччі зростали «ШвидкоГроші», «Є Гроші» та Miloan. Це означає, що розрив між лідерами ринку поступово скорочується.
При цьому зростання доходів слід оцінювати разом із прибутковістю. Наприклад, «ШвидкоГроші» при доході близько 1,5 млрд грн отримала 361,3 млн грн чистого прибутку, тоді як CreditKasa при майже 2 млрд грн доходів заробила 172,6 млн грн. CreditPlus із доходом 1,41 млрд грн отримала 233,4 млн грн прибутку.
Загалом у звітності НБУ за перше півріччя 2026 року представлено 381 фінансова компанія проти 422 роком раніше. Прибуток отримали 318 компаній, їхній сукупний фінансовий результат склав 10,8 млрд грн проти 8,7 млрд грн за аналогічний період 2025 року.
Ще 64 фінансові компанії завершили півріччя зі збитками на загальну суму 245,5 млн грн.
На думку Experts Club, динаміка ринку свідчить про два паралельні процеси: попит на швидкі небанківські кредити залишається високим, а сам сектор стає більшим і фінансово стійкішим, незважаючи на скорочення загальної кількості діючих фінансових компаній.
Надалі ключовими факторами для ринку будуть вартість залучення клієнтів, рівень проблемної заборгованості, регулювання граничної вартості споживчих кредитів та здатність компаній утримувати позичальників в умовах зростаючої конкуренції з боку банківських цифрових кредитних продуктів.
Джерело даних — статистика Національного банку України за перше півріччя 2026 року, опублікована в розділі наглядової статистики НБУ.
Статистика небанківського фінансового ринку НБУ
Ощадбанк та Львівська міськрада уклали кредитний договір на 582,6 млн грн строком на п’ять років для фінансування проєктів із модернізації критичної інфраструктури міста, повідомила фінустанова у п’ятницю.
“Новий кредит у 582,6 млн грн дасть Львову змогу продовжити оновлення житлово-комунальної та дорожньої інфраструктури, модернізацію теплопостачання та посилення енергетичної безпеки”, – зазначив заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Сергій Черніков.
Зазначається, що кошти спрямують на дев’ять об’єктів критичної інфраструктури міста.
З урахуванням нової угоди загальний обсяг кредитування Львова Ощадбанком за останні три роки сягнув 2,09 млрд грн: у 2024 році банк надав місту 840,0 млн грн, у 2025 році – 668,0 млн грн.
Від початку повномасштабного вторгнення Ощадбанк уклав кредитні угоди з українськими муніципалітетами загалом на 7,8 млрд грн. На 1 серпня 2026 року на банк припадало понад 64% кредитування муніципалітетів.
За даними Нацбанку, станом на 1 липня 2026 року Ощадбанк із загальними активами 518,87 млрд грн посідав друге місце серед 59 банків України. Загальний кредитний портфель банку за перше півріччя зріс на 6,7% – до 136,83 млрд грн.
Державний Ощадбанк у січні-червні 2026 року видав мікробізнесу кредитів на 3,3 млрд грн, що на 37% більше, ніж за аналогічний період минулого року, повідомила фінустанова на сайті.
Зазначається, що кількість виданих кредитів зросла на 27% – до 2596.
Кредитний портфель мікробізнесу Ощадбанку з початку року збільшився майже на 20% і перевищив 7,6 млрд грн.
За перше півріччя банк опрацював 2799 звернень від представників мікробізнесу.
У межах співпраці з Фондом часткового гарантування кредитів у сільському господарстві Ощадбанк за цей період видав агровиробникам 313 мікрокредитів під портфельні гарантії на загальну суму 459,8 млн грн.
За даними Нацбанку, станом на 1 липня 2026 року Ощадбанк із загальними активами 518,87 млрд грн посідав друге місце серед 59 банків України. Загальний кредитний портфель банку за перше півріччя зріс на 6,7% – до 136,83 млрд грн.
Укрсиббанк (Київ) у квітні-червні 2026 року збільшив прибуток до оподаткування на 19,4%, або на 342,9 млн грн, – до 2,11 млрд грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 11,7%, або на 156,9 млн грн, – до 1,18 млрд грн.
Згідно з проміжною консолідованою звітністю банку, чистий процентний дохід Укрсиббанку збільшився на 10,1% – до 3,44 млрд грн, чистий комісійний – на 13,9%, до 450,0 млн грн.
Прибуток від операцій з іноземною валютою скоротився на 21,8% – до 195,5 млн грн, тоді як прибуток від її переоцінки зріс на 80,9% – до 959 тис. грн.
У другому кварталі банк зафіксував 7,8 млн грн збитку від зменшення корисності фінансових активів проти 290,5 млн грн збитку роком раніше.
Витрати на виплати працівникам зросли на 14,1% – до 1,16 млрд грн, інші адміністративні та операційні витрати – на 11,3%, до 522,7 млн грн.
За підсумками першого півріччя 2026 року прибуток Укрсиббанку до оподаткування зріс на 1,1% – до 3,61 млрд грн, тоді як чистий прибуток скоротився на 30,3% – до 1,85 млрд грн.
Чистий процентний дохід банку за півріччя зріс на 11,1% – до 6,78 млрд грн, чистий комісійний – на 7,4%, до 843,6 млн грн.
Кредити та аванси клієнтам від початку року збільшилися на 2,8% – до 22,60 млрд грн. Зокрема, кредити покупцям зросли на 29,5% – до 4,57 млрд грн, тоді як кредити корпоративним клієнтам скоротилися на 2,2% – до 17,91 млрд грн, іпотечні кредити – на 13,1%, до 126,7 млн грн.
Інвестиції в цінні папери за перше півріччя зросли на 6,8% – до 112,88 млрд грн. Зокрема, вкладення в державні боргові інструменти збільшилися на 6,7% – до 54,01 млрд грн, корпоративні – на 5,6%, до 13,43 млрд грн.
Кошти клієнтів Укрсиббанку від початку року зросли на 4,3% – до 162,97 млрд грн. Залишки на строкових депозитах збільшилися на 2,5% – до 49,12 млрд грн, на депозитах до запитання – на 39,3%, до 13,73 млрд грн, на поточних рахунках – на 3,8%, до 96,12 млрд грн.
Загальні активи банку збільшилися на 4,9% – до 195,46 млрд грн, власний капітал – на 6,8%, до 29,07 млрд грн.
Кількість відділень Укрсиббанку за перше півріччя скоротилася до 214 із 220 на початок року.
Укрсиббанк за структурою власності належить BNP Paribas (Франція) – 60% і Європейському банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) – 40%.
За даними Нацбанку, станом на 1 червня 2026 року Укрсиббанк із загальними активами 196,69 млрд грн посідав восьме місце серед 58 платоспроможних банків України.
Загальний обсяг іпотечних кредитів у банківській системі станом на 1 червня 2026 року сягнув 50 млрд грн, або близько 4 % усіх виданих кредитів, повідомила перша заступниця голови правління «Глобус Банку» Олена Дмитрієва в середу під час аналітичної панелі «Аналітика ринку будівництва та нерухомості за перше півріччя 2026 року», організованої Конфедерацією будівельників України.
«Ринок нерухомості поступово адаптується до умов війни, проте попит залишається дуже чутливим до обстрілів, перебоїв з електропостачанням та зростання вартості будівництва. При цьому частка іпотеки в загальній кількості угод купівлі-продажу житла досі становить лише близько 3%», — зазначила Олена Дмитрієва.
За її даними, станом на 1 червня 2026 року загальний обсяг іпотечних кредитів у банківській системі досяг 50 млрд грн, або близько 4% усіх виданих кредитів. Протягом останнього року іпотечні портфелі банків зросли на 35%, тоді як загальний кредитний портфель збільшився приблизно на 10%.
Вона також наголосила на тому, що іпотечні кредити наразі мають близько 42 тис. українських сімей, що становить лише 0,4% від загальної кількості домогосподарств. Частка проблемних кредитів у цьому сегменті сягає 12%, переважно через старі валютні позики.
Водночас кількість нових іпотечних кредитів досі не повернулася до довоєнного рівня. У 2025 році банки видали близько 77% від кількості кредитів, наданих у 2021 році.
«Іпотечні портфелі дійсно зростають значно швидше, ніж кредитний ринок загалом. Однак головною рушійною силою цього зростання залишається «еОселя». Без державної підтримки масштаби іпотечного кредитування були б істотно меншими», — підкреслила Дмитрієва.
У середньому щомісяця банки видають близько 207 кредитів під заставу майнових прав на квартири в будинках, що будуються, а також близько 238 кредитів на придбання вже готового житла у забудовників. Завдяки цим двом напрямкам іпотечного кредитування будівельні компанії щомісяця отримують близько 884 млн грн, або приблизно $20 млн.
З початку дії програми «еОселя» було видано близько 28 тис. кредитів на загальну суму 49 млрд грн. Наразі на неї припадає 93% усіх нових іпотечних кредитів в Україні.
«Глобус Банк» засновано у 2007 році. Станом на січень 2026 року регіональна мережа налічує 34 відділення, з яких 29 входять до об’єднаної мережі Power Banking, що дозволяє працювати в умовах відсутності електроенергії.
Пріоритетні напрямки діяльності — кредитування енергоефективних проєктів, іпотечне кредитування на первинному ринку, автокредитування, кредитування малого та середнього бізнесу.
Голова правління «Глобус Банку» Сергій Мамедов є віце-президентом Конфедерації будівельників України та віце-президентом Асоціації українських банків.
Українські банки очікують подальшого зростання кредитних портфелів бізнесу та населення протягом наступних 12 місяців, а в третьому кварталі – збільшення попиту на всі види корпоративних і роздрібних позик, свідчать результати опитування Національного банку України (НБУ).
Водночас такі очікування стали стриманішими: баланс відповідей щодо зростання кредитного портфеля бізнесу знизився до 38,2% із 72,2% у першому кварталі 2026 року, населення – до 38,9% із 65,1%.
Банки прогнозують незначне поліпшення якості корпоративного кредитного портфеля протягом наступних 12 місяців: баланс відповідей становив 7,3% проти 7,1% кварталом раніше. Водночас четвертий квартал поспіль респонденти очікують погіршення якості позик населенню, хоча відповідний баланс став менш негативним – “мінус” 16,3% проти “мінус” 17%.
Фінустанови також очікують зростання депозитів бізнесу та населення. Баланс відповідей щодо очікуваної зміни обсягу депозитів корпоративного сектору підвищився до 53,7% із 50,7% і став найвищим від початку повномасштабного вторгнення, населення – до 53,8% із 53,3%.
У другому кварталі попит бізнесу на кредити збільшився: загальний баланс відповідей підвищився до 35,5% із 34,4% у січні-березні, також досягнувши найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення.
Найбільше посилився попит на довгострокові кредити – до 35,4% із 24,6%. Попит на кредити малим і середнім підприємствам (МСП) зріс до 24,7% із 23,8%, а на позики великим підприємствам також збільшився, однак слабше, ніж квартал тому: баланс відповідей знизився до 26,9% із 34%.
Основними чинниками зростання корпоративного попиту банки назвали потребу в капітальних інвестиціях та оборотному капіталі. У третьому кварталі вони очікують збільшення попиту на всі види кредитів бізнесу, передусім на довгострокові.
Попит населення у другому кварталі також зріс як на іпотечні, так і на споживчі кредити. За оцінками банків, на споживчі позики він зростає, починаючи з другого кварталу 2023 року, а на іпотеку – від початку 2025 року.
У липні-вересні респонденти очікують подальшого підвищення попиту домогосподарств на кредити, більшою мірою – на іпотеку. Основними чинниками зростання іпотечного попиту окремі великі банки назвали зниження вартості позик і поліпшення перспектив ринку нерухомості.
Кредитні стандарти для корпоративного сектору в другому кварталі загалом майже не змінилися: баланс відповідей становив 1,7% проти “мінус” 2,9% квартал тому. Для МСП стандарти пом’якшилися, однак меншою мірою, ніж у січні-березні: “мінус” 3,3% проти “мінус” 25,2%.
У третьому кварталі банки загалом не планують змінювати стандарти корпоративного кредитування, але очікують їх пом’якшення для позик МСП.
Рівень схвалення заявок бізнесу у другому кварталі загалом не змінився: баланс відповідей становив 0% проти 12,6% кварталом раніше. Водночас для МСП він становив 13% проти 24,4%, оскільки окремі банки повідомили про можливість надавати їм більші позики.
Для домогосподарств банки у другому кварталі пом’якшили стандарти як за іпотекою, так і за споживчими позиками. За іпотекою баланс відповідей знизився до “мінус” 14,9% із нульового рівня, за споживчими кредитами становив “мінус” 21,5% проти “мінус” 23,1% квартал тому.
Основним чинником послаблення стандартів споживчого кредитування залишалася конкуренція між банками. Для іпотеки додатковими чинниками були очікування загальноекономічної активності та перспективи ринку нерухомості.
Також у третьому кварталі банки очікують подальшого пом’якшення стандартів як для іпотечних, так і для споживчих позик.
Рівень схвалення заявок домогосподарств у квітні-червні зріс. Банки повідомили про зниження ставок, збільшення сум і строків споживчих кредитів, зменшення вартості іпотеки та певне посилення заставних вимог до неї.
Боргове навантаження бізнесу у другому кварталі банки оцінили як середнє, хоча оцінки щодо МСП тяжіли до низького рівня. Боргове навантаження домогосподарств залишалося низьким.
У другому кварталі банки зафіксували збільшення кредитного, валютного ризиків і ризику ліквідності. Баланс відповідей щодо кредитного ризику зріс до 30,3% із 24,9% квартал тому, щодо валютного ризику становив 14,5% проти 21,3%, ризику ліквідності – 8,4% проти 18,8%, а процентний та операційний ризики суттєво не змінилися.
Водночас у третьому кварталі респонденти очікують посилення передусім валютного та кредитного ризиків.
Опитування проводилося з 16 червня до 8 липня 2026 року серед кредитних менеджерів 25 банків, частка яких у загальних активах банківської системи становила 96%.
