Адміністративна рада Банку розвитку Ради Європи (БРРЄ) схвалила дві заявки України на загальну суму 140 млн євро для підтримки житлових програм; ці кошти будуть спрямовані на забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб з тимчасово окупованих територій та ветеранів війни, повідомляється на сайті банку.
На підтримку реалізації компонента «Житло для ВПО» програми «еВідновлення» буде спрямовано 80 млн євро кредитних коштів. Йдеться про підтримку на першому етапі ВПО, які виїхали з тимчасово окупованих територій і мають статус учасника бойових дій, а також осіб з інвалідністю внаслідок війни. Кошти надходитимуть двома траншами: перші 40 млн євро Україна очікує отримати вже у вересні 2026 року, ще 40 млн євро – у 2027 році. Залучення цих коштів дозволить додатково забезпечити фінансування близько 2 тисяч житлових ваучерів для придбання власного житла.
«У нас є діючий механізм підтримки людей, які втратили житло на тимчасово окупованих територіях. Перший етап програми показав високий попит і реальний результат – тисячі сімей уже придбали нове житло за допомогою житлових ваучерів. Тому надзвичайно важливо, що Україна отримала підтримку для подальшого фінансування програми. Я вдячний Банку розвитку Ради Європи та особисто його голові Карло Монтічеллі за підтримку», – зазначив віце-прем’єр-міністр з питань відновлення України – міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба.
Ще 60 млн євро кредиту від БРРЕ буде спрямовано на програму забезпечення житлом ветеранів війни. Кошти будуть використані для фінансування довгострокових пільгових іпотечних кредитів. Реалізація програми відбуватиметься у співпраці з державними органами влади, а адмініструватиме її Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву.
Очікується, що це дозволить надати близько 1,5 тис. кредитів, з яких понад 1,1 тис. будуть профінансовані безпосередньо за рахунок коштів позики, а ще понад 450 – завдяки револьверному механізму фінансування.
Прийняті рішення стали також результатом домовленостей, досягнутих під час Конференції з питань відновлення України в Римі у 2025 році. Тоді віце-прем’єр-міністр з питань відновлення України – міністр розвитку громад і територій України Олексій Кулеба звернувся до голови Банку розвитку Ради Європи Карло Монтічеллі з пропозицією підтримати перший етап програми забезпечення житлом ВПО з тимчасово окупованих територій, а також розглянути можливість запуску окремої програми житлової підтримки ветеранів.
Державний Ощадбанк збільшив кредитний портфель групи компаній МХП на 500 млн грн, надавши бланковий ліміт для поповнення обігових коштів, повідомила фінустанова у середу.
Як повідомив банк у пресрелізі, з урахуванням нового фінансування загальний обсяг коштів, наданих МХП у межах генерального кредитного договору, перевищив 2,66 млрд грн.
“Для компаній, що демонструють високий рівень фінансового управління, Ощадбанк готовий пропонувати не лише масштабні ліміти, а й гнучкі інструменти фінансування без заставного забезпечення”, – зазначив директор департаменту корпоративного бізнесу банку Сергій Черніков.
Зазначається, що новий бланковий ліміт дасть змогу компанії фінансувати поточну діяльність, підтримувати виробничі цикли та виконувати зобов’язання перед партнерами.
Як повідомлялося, кредитний портфель Ощадбанку за перший квартал 2026 року збільшився на 2,5%, або на 3,14 млрд грн, – до 130,59 млрд грн, зокрема кредити юридичним особам – на 1,9%, до 102,74 млрд грн.
За даними Нацбанку, станом на 1 квітня 2026 року держбанк із чистими активами 500,9 млрд грн посідав 2-е місце серед 58 банків країни.
МХП – найбільший виробник курятини в Україні, займається також виробництвом зернових, олії та продуктів м’ясопереробки. Виробничі потужності агрохолдингу розташовані в Україні та країнах Південно-Східної Європи.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) вперше з початку повномасштабної війни надав агрохолдингу «Кернел» фінансування у розмірі 45 млн доларів для реалізації проєкту у сфері відновлюваної енергетики, рішення про що було затверджено Радою директорів банку та підписано в рамках бізнес-саміту Україна-ЄС у Брюсселі.
Згідно з повідомленням департаменту комунікацій, PR та GR «Кернел», загальна вартість проєкту становить орієнтовно $86 млн. Окрім ЄБРР, тривають переговори з іншими міжнародними кредиторами, а решту інвестицій профінансує «Кернел». Часткове покриття ризику перших збитків забезпечуватиме Європейський Союз у рамках інвестиційної програми для України (UIF).
Проєкт передбачає будівництво на півдні України сонячної електростанції (СЕС) потужністю 106 МВт та встановлення накопичувачів енергії. Очікується, що об’єкт щорічно вироблятиме близько 141 ГВт-год електроенергії з відновлюваних джерел і дозволить зменшити викиди вуглекислого газу на 82,5 тис. тонн. Після зведення лінії електропередачі станція буде інтегрована в Об’єднану енергосистему України (ОЕС) і постачатиме «зелену» електроенергію на внутрішній ринок.
«Розвиток «зеленої» енергетики – один із ключових інвестиційних пріоритетів «Кернел». Сьогодні Україна гостро відчуває дефіцит генерації, оскільки великі об’єкти залишаються вразливими до атак. Наша відповідь на ці виклики – розвиток розподіленої генерації, зокрема сонячної та вітрової, а також впровадження систем накопичення енергії. Підключення нових потужностей до енергосистеми – це внесок «Кернел» у стабільність та енергетичну безпеку всієї країни», – зазначив СЕО «Кернел» Євген Осипов.
Загалом стратегія «Кернел» передбачає формування портфеля проєктів у сфері зеленої енергетики загальною потужністю до 600 МВт. Очікуваний обсяг інвестицій у цей напрям становить близько $400 млн.
Ukraine Investment Framework (UIF) – це інвестиційний механізм у рамках програми ЄС Ukraine Facility обсягом 50 млрд євро, спрямований на відновлення та модернізацію економіки України. У рамках UIF фінансування ЄБРР підкріплюється гарантіями ЄС через програму HI-BAR, яка знижує ризики для інвесторів і допомагає залучати кошти в проєкти відновлюваної енергетики та кліматичних технологій.
Агрохолдинг «Кернел» – найбільший світовий виробник і експортер соняшникової олії, найбільший експортер зерна з України, оператор розгалуженої мережі логістичних активів і провідний виробник зернових та олійних культур в Україні. Є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Найбільша мережа АЗК України UKRNAFTA у 2026 році вдвічі збільшила обсяги закупівлі пального проти минулого року, щоб гарантувати аграріям стабільність на період посівної, повідомив агентству “Інтерфакс-Україна” голова правління компанії Богдан Кукура.
“У нас є перші поставки дизеля зі Штатів. Завданням від уряду було забезпечити (внутрішній ринок – ІФ-У), щоб не було дефіциту. Ми це виконуємо: враховуючи сезон і підвищену потребу, закупили пального вдвічі більше, ніж раніше. Дефіциту не буде. Ми повністю законтрактовані, і на квітень взагалі не вбачаємо жодних проблем”, – наголосив очільник компанії.
За його словами, виконуючи запит уряду, UKRNAFTA вперше у своїй історії почала використовувати інструменти постімпортного кредитування. Перші партії американського пального придбані за рахунок кредитних ліній від державних Укргазбанку та Ощадбанку. Топменеджер зауважив, що цей механізм працює лише близько місяця, але вже довів ефективність у забезпеченні енергобезпеки.
Голова правління також пояснив, що в умовах волатильності ринку UKRNAFTA відмовилася від контрактів із фіксованою ціною, оскільки вони збиткові для постачальників через неможливість передбачити ризики. Наразі робота з клієнтами базується виключно на “формулі контракту” з прив’язкою до світових котирувань Platts або Argus.
Окремо Кукура прокоментував структуру продажів: частка роздрібних клієнтів (B2C) становить близько 50-70%, тоді як корпоративний сегмент (картки та талони B2B) займає 30-50%. При цьому він уточнив, що аграрії зазвичай купують пальне через дрібний гурт.
Як запевнив голова правління UKRNAFTA, завдяки стратегічним запасам і новій логістиці приводів для паніки немає. Компанія продовжує активно працювати з банками, створюючи “ефективні кейси для наповнення ринку”, тож український бізнес може бути впевнений у наявності пального на АЗС.
Як повідомлялося, за підсумками 2025 року UKRNAFTA збільшила обсяги реалізації пального в сегменті B2B до 391,6 млн л, що на 61,7% більше за показник попереднього року та майже у вісім разів перевищує результат 2023 року. Кількість активних корпоративних клієнтів за цей період зросла втричі – до 9,7 тис. компаній. За три роки компанія подвоїла середньодобову реалізацію пального на одну АЗК, а середній чек у магазинах мережі збільшився втричі – до 180 грн.
UKRNAFTA – одна з найбільших мереж АЗК в Україні, що об’єднує близько 700 об’єктів і входить у ТОП-3 за обсягами реалізації пального. До структури мережі інтегровано активи компаній “Глуско” (85 АЗК) та Shell (118 АЗК). Крім того, під брендом UKRNAFTA на умовах франчайзингу працює 21 комплекс компанії “Укргазвидобування” (U.Go).
Банк розвитку Ради Європи (БРРЕ) надав Україні додаткові кредити: 100 млн євро на програму HOME для виплати компенсацій громадянам за зруйноване війною житло, а також 20 млн євро на підтримку мікропідприємств та малих фермерських господарств в Україні.
Як повідомило Міністерство фінансів у середу, відповідне рішення ухвалила Адміністративна рада БРРЕ 16-17 березня, у спільному засіданні якої разом із Керівною радою взяла участь заступниця міністра Ольга Зикова.
Програма HOME реалізується через державний механізм житлових сертифікатів, який дозволяє громадянам, житло яких було знищено в результаті російської агресії, отримати компенсацію для придбання нового житла. За рахунок наданих раніше та повністю використаних 200 млн євро було придбано 3 774 житлових об’єкти для понад 13 тис. українців, які отримали нове житло.
«Станом на початок 2026 року подано понад 98 тисяч заявок на компенсацію за зруйноване житло, що свідчить про масштабну потребу у відновленні житлового фонду. Додаткове фінансування дозволить підтримати ще близько 3 тис. сімей, а також продовжити реалізацію програми до 30 червня 2028 року», – зазначив Мінфін.
Що стосується 20 млн євро, то ця програма реалізовуватиметься через Національне агентство розвитку (раніше – Фонд розвитку підприємництва), яке надаватиме фінансування через банки-партнери та кредитні спілки. Загальне фінансування програми включає також 4,6 млн євро інвестиційного гранту ЄС у рамках Ukraine Investment Framework, 0,23 млн євро технічної допомоги та 3 млн євро гранту БРРЕ для покриття валютних ризиків.
Програма орієнтована на підтримку підприємців, які постраждали від війни, внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, жінок-підприємців, молоді, людей з інвалідністю, малих фермерських господарств, уточнив Мінфін.
Очікується, що з 20 млн євро не менше 50% фінансування буде спрямовано на вразливі групи, а 30% інвестицій — на енергоефективні та сталі проекти.
Банки України у 2025 році видали 8,282 тис. іпотечних кредитів на суму 15,69 млрд грн, що на 4,3% більше, ніж у 2024 році, коли було видано 8,807 тис. кредитів на 15,05 млрд грн, тоді як кількість виданих кредитів зменшилася на 6,0%, свідчать результати опитування Національного банку України (НБУ).
“Якість іпотечного портфеля залишається високою: частка непрацюючих кредитів становить лише 13%”, – прокоментував результати регулятор.
Згідно з даними Нацбанку, у грудні 2025 року в Україні було видано 952 іпотечні кредити на 1,96 млрд грн, що на 28,3% більше, ніж у листопаді, коли було видано 743 кредити на 1,52 млрд грн.
Як уточнює НБУ, із 38 опитаних банків іпотечні кредити в грудні минулого року видавали 14 фінустанов. Більшість угод укладали на первинному ринку житла: 539 у грудні на суму 1,13 млрд грн проти 434 у листопаді на суму 0,91 млрд грн.
На вторинному ринку житла було укладено 413 угод на 0,83 млрд грн, тоді як у листопаді – 309 на 0,61 млрд грн.
Середньозважена ефективна ставка на первинному ринку житла у грудні 2025 року зменшилася до 8,11% річних (8,14% у листопаді), на вторинному ринку – до 8,66% (9,42%).
Дані опитування свідчать, що найбільше кредитів у грудні 2025 року видано в Києві та Київській області – 538 на 1,18 млрд грн (60,1% загального обсягу), далі йдуть Львівська – 47 на 103 млн грн, Одеська – 40 на 78 млн та Волинська – 38 на 69 млн грн – області.
Як повідомлялося, банки-партнери державної програми доступної іпотеки “єОселя” у 2025 році видали сумарно 7 769 кредитів на суму майже 15 млрд грн, зокрема 4 881 кредит – на житло “першого продажу”, в тому числі на 1,499 тис. квартир у будинках на стадії будівництва.
