Десять найбільших мікрофінансових організацій України за підсумками першого півріччя 2026 року отримали сукупний дохід 12,78 млрд грн та заробили 1,16 млрд грн чистого прибутку.
Такі дані 1 вересня оприлюднив Опендатабот.
Найбільший дохід серед МФО отримала компанія «Укр Кредит Фінанс», що працює під брендом CreditKasa, – 1,99 млрд грн. На неї припало близько 16% загального доходу першої десятки.
Друге місце за доходом посіла ФК «Є Гроші» із 1,85 млрд грн, третє – «Споживчий Центр», що працює під брендом «ШвидкоГроші», із 1,52 млрд грн.
Далі йдуть «Авентус Україна» (CreditPlus) із доходом 1,42 млрд грн, Miloan – 1,17 млрд грн, MyCredit – 1,08 млрд грн, «Бізпозика» – 1,07 млрд грн, Credit7 – 1,05 млрд грн, Moneyveo – 0,85 млрд грн та Selfie Credit – 0,78 млрд грн.
За розміром прибутку лідером став «Споживчий Центр» із показником 361,3 млн грн. Це близько третини сукупного прибутку десяти найбільших МФО. Другий результат показала «Авентус Україна» – 233,4 млн грн, третій «Укр Кредит Фінанс» – 172,6 млн грн.
Активне зростання фінансових показників сектору відбувається на тлі збільшення обсягів боргу населення. Станом на 1 липня 2026 року українці заборгували МФО 32,32 млрд грн, що на 17% більше, ніж на початку року.
Як повідомляє Еxperts.news, середній розмір мікрокредиту в Україні у другому кварталі 2026 року зріс до 9,17 тис. грн, що майже у 1,5 раза перевищує показник аналогічного періоду минулого року, свідчить аналіз аналітичного центру Experts Club на основі даних OpenDataBot.
У другому кварталі 2025 року середній розмір такої позики становив близько 6,29 тис. грн. Таким чином, за рік середній чек мікрокредиту збільшився приблизно на 2,9 тис. грн, або на 46%.
При цьому українці не стали суттєво частіше звертатися до мікрофінансових організацій. У середньому оформлюється близько 700 тис. мікрокредитів на місяць, а загальна кількість договорів за січень-червень 2026 року становила 4,196 млн.
Загальна сума виданих за перше півріччя мікропозик досягла 37,5 млрд грн.
Одночасно зростає накопичена заборгованість населення перед МФО. Станом на 1 липня вона становила 32,32 млрд грн – на 4,7 млрд грн, або 17%, більше, ніж на початку року.
Першоджерело: Опендатабот – дослідження ринку МФО за перше півріччя 2026 року
Перший український міжнародний банк (ПУМБ) уклав із Національною установою розвитку (НУР) перший кредитний договір на EUR2,9 млн для фінансування українських підприємців і компаній, повідомив банк у понеділок.
Зазначається, що угоду 28 серпня підписали заступник голови правління ПУМБ Артур Загородников та голова правління НУР Андрій Гапон.
“Підписання першого кредитного договору з НУР є важливим практичним результатом партнерства, яке ми розпочали за державними пільговими програмами ще в лютому 2020 року і успішно продовжили в напрямку залучення коштів іноземних інвесторів кілька місяців тому”, – зазначив Загородников.
За умовами договору, НУР надаватиме ПУМБ фінансовий ресурс, який банк спрямовуватиме на кредитування фізосіб-підприємців, мікро-, малих і середніх приватних підприємств, що працюють та інвестують в Україні.
Кошти можна буде використовувати для інвестиційних проєктів, модернізації та розвитку виробництва, придбання обладнання і поповнення обігового капіталу.
За даними Нацбанку, станом на 1 липня 2026 року ПУМБ із загальними активами 248,63 млрд грн посідав 5-те місце серед 59 банків України. Кредитний портфель банку за перше півріччя зріс на 17,6% – до 115,4 млрд грн.
БИЗНЕС, ІНВЕСТИЦІЯ, КРЕДИТ, НУР, ПУМБ
Обсяг кредитування аграрного сектору України станом на 24 серпня зріс на 25 млрд грн порівняно з аналогічною датою 2025 року – до 105 млрд грн, повідомив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький на брифінгу в п’ятницю.
“За тиждень було видано додатково 2 млрд грн кредитів. В цілому, якщо подивимося на підсумок на сьогодні, це 105 млрд грн станом на 24 серпня. Це на 25 млрд більше, ніж на аналогічну дату попереднього року. Опції кредитування зростають”, – сказав він.
Як повідомлялось, згідно з постановою Кабінету міністрів від 13 серпня 2026 року (№1012), виробники сільськогосподарської продукції для провадження діяльності отримали можливість брати пільгові кредити за державною програмою “5-7-9%” на суму до 90 млн грн без умови того, що ці гроші матимуть йти на інвестиційні цілі.
До цього кредити на поповнення оборотного капіталу було обмежено 5 млн грн.
Як повідомлялося, з 22 липня після ворожих ударів припинив роботу Український морський коридор. Аграрії звернулися до уряду за допомогою у зв’язку із різким падінням цін на ринку, складнощами з експортом продукції та необхідністю додаткових коштів на її зберігання.
Від початку року 6864 агропідприємства залучили 46,29 млрд грн за державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%”, повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Найактивніше цією програмою скористалися в Одеській (6,14 млрд грн для 817 агропідприємств), Київській (4,49 млрд грн для 577 агропідприємств), Кіровоградській (4,26 млрд грн для 817 агропідприємств), Вінницькій (4,12 млрд грн для 731 агропідприємства) та Харківській (3,17 млрд грн для 402 агропідприємств) областях.
Загалом від початку року 11887 агропідприємств залучили понад 105,63 млрд грн кредитних ресурсів за всіма програмами фінансування.
У 2025 році 15574 агрогосподарства отримали 131,47 млрд грн банківських кредитів на розвиток.
За державною програмою “Доступні кредити 5-7-9%” було профінансовано 7978 господарств на суму 53,76 млрд грн.
агропідприємство, АГРОСЕКТОР, КРЕДИТ, Мінагрополітики, ФІНАНСУВАННЯ
Як повідомляє Experts Club, найбільші компанії українського ринку небанківського споживчого кредитування значно збільшили доходи у першому півріччі 2026 року. Сукупний дохід від надання фінансових послуг п’яти найбільших гравців сегмента сягнув 7,55 млрд грн, що на 24,5% більше, ніж за січень-червень 2025 року, підрахував аналітичний центр Experts Club на основі звітності Національного банку України.
Під час складання рейтингу Experts Club враховував компанії, основним напрямком діяльності яких є видача споживчих та короткострокових небанківських кредитів. Тому лізингові компанії «ОТП Лізинг» та «УЛФ-Фінанс», що входять до загального рейтингу НБУ, до рейтингу мікрокредитування не включалися.
Перше місце посідає «Укр Кредит Фінанс», що працює під брендом CreditKasa. Дохід компанії від фінансових послуг за перше півріччя сягнув 1,977 млрд грн проти 1,871 млрд грн роком раніше. Зростання склало близько 5,7%. Чистий прибуток компанії сягнув 172,6 млн грн проти 68,1 млн грн у першому півріччі 2025 року, тобто збільшився приблизно у 2,5 рази.
На другому місці — ТОВ «Споживчий центр» (ТМ «ШвидкоГроші») з доходом 1,504 млрд грн. Роком раніше цей показник становив 1,032 млрд грн, тому зростання сягнуло 45,8%. Компанія водночас стала найбільшою за чистим прибутком серед провідних мікрокредиторів — 361,3 млн грн проти 186,1 млн грн роком раніше.
Третє місце посідає ФК «Є Гроші» з доходом 1,482 млрд грн, що на 34,7% більше, ніж показник першого півріччя 2025 року — 1,100 млрд грн.
На четвертому місці — «Авентус Україна», що працює під брендом CreditPlus. Компанія збільшила дохід з 1,169 млрд грн до 1,413 млрд грн, або приблизно на 20,9%. Чистий прибуток CreditPlus зріс майже вдвічі — зі 128,3 млн грн до 233,4 млн грн.
П’яте місце посідає Miloan із доходом 1,172 млрд грн проти 893,4 млн грн за аналогічний період минулого року. Таким чином, компанія збільшила цей показник приблизно на 31,2%.
Рейтинг найбільших компаній мікрокредитування за доходами за січень-червень 2026 року виглядає наступним чином:
CreditKasa — 1,977 млрд грн, +5,7% у річному вимірі
«ШвидкоГроші» — 1,504 млрд грн, +45,8%
«Є Гроші» — 1,482 млрд грн, +34,7%
CreditPlus — 1,413 млрд грн, +20,9%
Miloan — 1,172 млрд грн, +31,2%
Сукупний дохід цієї п’ятірки зріс з 6,07 млрд грн до 7,55 млрд грн.
Ще три помітні представники онлайн-кредитування увійшли до першої десятки всіх фінансових компаній України за доходами від фінансових послуг. MyCredit отримав 1,071 млрд грн, що на 4% менше, ніж роком раніше, Credit7 — 1,012 млрд грн, або на 6,8% більше. «Бізпозика», яка спеціалізується, зокрема, на кредитуванні підприємців та малого бізнесу, збільшила дохід одразу на 91,7% — до 1,066 млрд грн.
Таким чином, значна частина найбільших за доходами небанківських фінансових компаній України сьогодні пов’язана саме з кредитуванням фізичних осіб та малого бізнесу.
У Experts Club зазначають, що результати першого півріччя свідчать не лише про відновлення ринку небанківського кредитування після шоку перших років повномасштабної війни, а й про його подальшу концентрацію навколо кількох великих цифрових брендів.
Особливо показовою є різниця в темпах зростання. CreditKasa залишається найбільшою компанією за абсолютним обсягом доходу, проте найшвидше серед першої п’ятірки у першому півріччі зростали «ШвидкоГроші», «Є Гроші» та Miloan. Це означає, що розрив між лідерами ринку поступово скорочується.
При цьому зростання доходів слід оцінювати разом із прибутковістю. Наприклад, «ШвидкоГроші» при доході близько 1,5 млрд грн отримала 361,3 млн грн чистого прибутку, тоді як CreditKasa при майже 2 млрд грн доходів заробила 172,6 млн грн. CreditPlus із доходом 1,41 млрд грн отримала 233,4 млн грн прибутку.
Загалом у звітності НБУ за перше півріччя 2026 року представлено 381 фінансова компанія проти 422 роком раніше. Прибуток отримали 318 компаній, їхній сукупний фінансовий результат склав 10,8 млрд грн проти 8,7 млрд грн за аналогічний період 2025 року.
Ще 64 фінансові компанії завершили півріччя зі збитками на загальну суму 245,5 млн грн.
На думку Experts Club, динаміка ринку свідчить про два паралельні процеси: попит на швидкі небанківські кредити залишається високим, а сам сектор стає більшим і фінансово стійкішим, незважаючи на скорочення загальної кількості діючих фінансових компаній.
Надалі ключовими факторами для ринку будуть вартість залучення клієнтів, рівень проблемної заборгованості, регулювання граничної вартості споживчих кредитів та здатність компаній утримувати позичальників в умовах зростаючої конкуренції з боку банківських цифрових кредитних продуктів.
Джерело даних — статистика Національного банку України за перше півріччя 2026 року, опублікована в розділі наглядової статистики НБУ.
Статистика небанківського фінансового ринку НБУ
