Державний Укргазбанк (UGB, Київ) надав кредит для мережі супермаркетів “Сільпо” в сумі 226,6 млн грн для купівлі понад 60 дизельних генераторів, повідомляють у пресрелізі фінустанови.
“Безперебійне електропостачання супермаркетів сприятиме їхній стабільній роботі та головне – гарантуванню продовольчої безпеки країни”, – цитує пресслужба директорку департаменту корпоративного банкінгу та транзакційного бізнесу Укргазбанку Тетяну Парчевську.
Ставку, під яку було надано фінансування, і його термін у держбанку не розкрили, посилаючись на умови угоди.
За даними Нацбанку України, на 1 жовтня цього року за розміром загальних активів Укргазбанк посідав 30-те місце (199,05 млрд грн) серед 62 банків, що діяли в країні. Чистий прибуток фінустанови за дев’ять місяців цього року становив 4,67 млрд грн, тоді як за аналогічний період минулого року він був на рівні 2,92 млрд грн.
ТОВ “Сільпо-Фуд” створено на початку серпня 2016 року. За даними Opendatabot, засновником ТОВ є ПАТ “Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд “Рітейл Капітал” (100%, Київ), кінцевим бенефіціаром виступає Володимир Костельман. Сукупний дохід мережі за підсумками 2023 року становив 84,73 млрд грн, що на 21% перевершує показник 2022-го.
Згідно з інформацією на сайті, мережа “Сільпо” налічує 306 супермаркетів у 60 містах України та чотири делікатес-маркети Le Silpo – у Києві, Дніпрі, Харкові та Одесі.
Міжнародна фінансова корпорація (IFC) з Групи Світового банку розглядає можливість надання найбільшому українському виробнику цукру “Астарта” кредиту $40 млн і паралельного кредиту $40 млн на будівництво заводу з виробництва концентрату соєвого білка в Полтавській області.
“Пропоновані інвестиції становлять собою кредит IFC A у розмірі до $40 млн і залучення паралельного кредиту в розмірі до $40 млн для ТОВ “Астарта Агро Протеїн” в Україні, дочірньої компанії Astarta Holding PLС, для фінансування капітальних витрат на перспективний завод із виробництва концентрату соєвого білка (КСБ) у Центральній Україні”, – наголошується в повідомленні IFC на її сайті.
Зазначається, що IFC для взаємодії з потенційними інвесторами вже надала агрохолдингу допомогу в проведенні маркетингового дослідження, підготовці бізнес-плану проєкту та оцінці його комерційної привабливості.
Уточнено, що рада директорів IFC планує розглянути цей проєкт 20 грудня цього року.
Як повідомлялося, “Астарта” 2024 року почала інвестувати в будівництво заводу з переробки соєвого шроту на соєвий протеїновий концентрат продуктивністю 500 тонн/добу (близько 100 тис. тонн на рік) у Глобинському промисловому комплексі (Полтавська обл.). Агрохолдинг інвестує понад EUR76 млн у придбання обладнання та технологій і створить 110 нових робочих місць.
“Астарта” та його структурний підрозділ “Астарта Агро Протеїн” підписали з урядом України перший інвестиційний договір для отримання компенсації від держави за вкладення значних інвестицій. У рамках договору держава надасть агрохолдингу низку стимулів, зокрема, звільнить від сплати ввізного мита на нове обладнання, від імпортного ПДВ на нове обладнання та від оподаткування податком на прибуток терміном до 5 років.
IFC нагадала, що “Астарта” в грудні 2013 року ввела в експлуатацію завод із переробки сої в Глобиному. У 2023 році він переробив 232 тис. тонн соєвих бобів, 73% яких виростив агрохолдинг, виробив 172 тис. тонн соєвого шроту. У першій половині 2024 року частка власної сировини для заводу зросла до 90%.
Соєвий концентрат отримують у результаті переробки соєвого шроту з більш високою доданою вартістю. Він слугує сировиною для виробництва кормів для тварин.
У разі схвалення це буде п’ятою інвестицією IFC в “Астарту” з 2012 року.
“Астарта” – вертикально інтегрований агропромисловий холдинг, що здійснює діяльність у восьми областях України. До його складу входять шість цукрових заводів, агрогосподарства із земельним банком 220 тис. га і молочні ферми з 22 тис. голів ВРХ, олійноекстракційний завод у Глобиному (Полтавська обл.), сім елеваторів і біогазовий комплекс.
Агрохолдинг у 2023 році скоротив чистий прибуток на 5,0% – до EUR61,9 млн, а його EBITDA знизилася на 6,1% – до EUR145,77 млн за зростання виручки на 21,3% – до EUR618,93 млн.
“Астарта” за січень-вересень 2024 року збільшила чистий прибуток на 35,1% – до EUR75,60 млн, EBITDA – на 12,8%, до $131,56 млн за зростання виручки на 12,6% – до EUR441,46 млн.
Уряд Японії надасть Україні кредит 471,9 млрд єн ($3,08 млрд за поточним курсом) у рамках ініціативи G7 “Надзвичайні кредити для прискорення доходів України” (ERA), повідомляє Kyodo news у понеділок.
Зазначено, що на 28 жовтня країни G7 досягли остаточної угоди щодо початку надання допомоги Україні на суму близько $50 млрд і розподілу цих коштів, зокрема ЄС надасть кредит EUR18,115 млрд.
Уточнюється, що кожна країна G7 укладе індивідуальну кредитну угоду з Україною, розподіляючи кредити частинами в період з 1 грудня 2024 року до кінця 2027 року. Їх буде погашено за рахунок доходів, одержаних від заморожених активів Росії, і Україна фактично не виплачуватиме їх.
Як повідомлялося, G7 у Вашингтоні 25 жовтня заявила про досягнення консенсусу щодо колективного надання Україні кредитів на суму $50 млрд. Раніше в тій справі США зазначили, що нададуть у рамках ERA $20 млрд. Потім ЄС підтвердив плани надати Україні близько EUR18 млрд протягом 2025 року у вигляді нової макрофінансової допомоги, умови якої прив’язані до Ukraine Facility.
Велика Британія 22 жовтня також повідомила, що надає Україні військовий кредит на GBP2,26 млрд (майже $3 млрд за поточним курсом) для закупівлі необхідного військового обладнання в рамках ERA.
Канада ще в червні, одразу після рішення G7 про ініціативу ERA, анонсувала виділення в її рамках CAD5 млрд ($3,6 млрд за поточним курсом).
Єврокомісія нагадала, що консенсусу серед членів G7 сприяло створення ЄС спеціального Ukraine Loan Cooperation Mechanism (ULCM), до якого надходитимуть надзвичайні доходи від заморожених російських суверенних активів та інші добровільні внески, зроблені державами-членами або третіми країнами. Потім ці ресурси будуть спрямовані для погашення основної суми боргу й відсотків за відповідними двосторонніми кредитними угодами України з кредиторами.
МВФ в оновленій за підсумками п’ятого перегляду програмі розширеного фінансування EFF зазначив, що за умови завершення війни наприкінці 2025 року Україні із зазначених $50 млрд для підтримки бюджету знадобиться $33,1 млрд: наступного року – $19,1 млрд, 2026 року – $9,2 млрд і 2027 року – $4,9 млрд.
У негативному сценарії продовження війни до середини 2026 року бюджету України для покриття дефіциту потрібні будуть усі $50 млрд.
Перший український міжнародний банк (ПУМБ, Київ) одна з найбільших у світі насіннєвих компаній “Лімагрейн”, оновили умови партнерської програми та ввели акційні умови на придбання насіння кукурудзи, повідомила пресслужба банку.
Згідно з повідомленням, тепер аграрії можуть придбати цю продукцію бренда LG Seeds компанії “Лімагрейн” за ставкою від 0,01% річних на 9 міс.
“Серед переваг партнерської програми – простота та прозорість оформлення, відсутність необхідності оцінки та нотаріального оформлення застави, а також зручний графік погашення, адаптований до сезонності сільськогосподарських робіт. Комісія за видачу кредиту також відсутня”, – наголосили у ПУМБ.
Докладніше про умови кредитування в ПУМБ можна дізнатися за посиланням або зателефонувавши за гарячою лінією банку: 0 800 501 27 (дзвінки не тарифікуються).
“Лімагрейн” – насіннєва компанія, заснована фермерами у Франції понад 50 років тому, займає четверте місце у світовому рейтингу. В Україні компанія представлена з 2008 року. Основні культури її селекції: кукурудза, соняшник, ріпак, пшениця яра та озима, ячмінь ярий та озимий (фуражний/пивоварний). Всесвітня мережа філій компанії охоплює 56 країн. Щорічно компанія інвестує у дослідження близько 14% свого обороту.
ПУМБ засновано 1991 року. Власником істотної участі банку є Рінат Ахметов (опосередкована участь 99,9%).
Державний Ощадбанк (Київ) і один з найбільших операторів зернового ринку України ТОВ “СП «Нібулон»” домовилися про низку нових кредитних угод для поповнення обігових коштів, якими рефінансується обсяг здійснених компанією інвестицій на загальну суму $20,3 млн, уже підписано першу частину цієї кредитної програми на суму $13 млн, повідомила пресслужба банку.
Згідно з повідомленням, “Нібулон” спрямує отримані кошти на відновлення обігового капіталу після здійснення інвестицій у будівництво нового перевантажувального терміналу на Дунаї. Філія “Бессарабська” розпочала роботу 2022 року і стала основним маршрутом експорту аграрної продукції, що було надважливим в умовах блокування агресором морських портів України в попередні періоди.
“Поповнення обігового капіталу гарантує спроможність «Нібулону» забезпечувати в повному обсязі закупівельну кампанію сезону-2024/25 і підтримувати українського фермера в умовах війни”, – наголосили в банку та додали, що після важких втрат і складного повернення до стабільності компанія отримала змогу набирати обертів й розвивати екосистему, що забезпечуватиме стійку продовольчу безпеку.
“Для нас «Нібулон» – давній і надійний партнер уже понад 6 років. Це один зі стовпів продовольчого потенціалу країни, зокрема експортного. На сьогоднішній день загальний кредитний портфель компанії в Ощаді становить вже майже 2 млрд грн. З огляду на те, що Ощадбанк має високий рівень ліквідності, ми готові продовжувати фінансову підтримку “Нібулону” в усіх його ініціативах для відновлення втрачених через повномасштабну війну лідерських позицій на світових ринках”, – наголосив під час підписання угоди заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за корпоративний бізнес, Юрій Каціон.
В агрохолдингу зазначили, що підтримка реального сектору економіки з боку державних банків – це свідчення послідовної адаптації політики уряду до умов повномасштабної війни та реальної її спрямованості на допомогу бізнесу.
“Ми бачимо зміни. Бачимо в дії цілеспрямовану державну політику підтримки вітчизняного бізнесу. Це пряме визнання критичної ролі стратегічних підприємств для подальшого розвитку України та запорука нашого успішного майбутнього”, – сказав генеральний директор “”Нібулону” Андрій Вадатурський.
“Вдячні Ощадбанку за системну та послідовну підтримку нас, представників компаній сектору, що забезпечує продовольчу безпеку країни. Ще на самому початку повномасштабної війни Ощадбанк надав «Нібулону» додаткове фінансування для проведення посівної кампанії 2022/2023 років, щоб запобігти продуктовій кризі, яку намагався створити агресор. У 2023 році Ощадбанк одним із перших реструктурував довоєнний кредит «Нібулону», щоб підтримати компанію, яка зазнала збитків через руйнування інфраструктури під час бойових дій, блокування морських шляхів із Миколаївського порту, а також вимушену переорієнтацію на інші логістичні шляхи. І ось зараз нове фінансування, яке ми спрямуємо на закупівельну кампанію, щоб підтримати малих і середніх агровиробників”, – зазначила керівниця відділу “Нібулону” із роботи з банками Віталіна Марченко.
Як повідомлялося, група компаній “Нібулон” має понад 25 українських та іноземних кредиторів, із абсолютною більшістю з яких уже підписано умови реструктуризації.
ТОВ “СП “Нібулон” створено 1991 року. До російського військового вторгнення зернотрейдер мав 27 перевантажувальних терміналів і комплексів із приймання сільгоспкультур, потужності для одночасного зберігання 2,25 млн тонн продукції АПК, флот із 83 суден (із них 23 буксири), а також володів Миколаївським суднобудівним заводом.
“Нібулон” до війни обробляв 82 тис. га землі в 12 областях України та експортував сільгосппродукцію до більш ніж 70 країн світу. Зернотрейдер 2021 року експортував максимальні за час існування 5,64 млн тонн сільгосппродукції, досягнувши рекордних обсягів постачань на зовнішні ринки в серпні – 0,7 млн тонн, у четвертому кварталі – 1,88 млн тонн і в другому півріччі – 3,71 млн тонн.
Збиток “Нібулону” через повномасштабне військове вторгнення РФ у 2022 році перевищив $416 млн.
Наразі зернотрейдер працює на 32% потужностей, створив спеціальний підрозділ для розмінування сільгоспземель і змушений перенести центральний офіс із Миколаєва до Києва.
За даними Національного банку України (НБУ) станом на 1 липня 2024 року Ощадбанк посідав 2-ге місце (435,06 млрд грн) за загальними активами серед 62 банків країни. Чистий прибуток фінустанови за минулий рік становив 5,98 млрд грн.
Підприємство “Слобожанщина Агро”, що належать до аграрної компанії “ІМК”, залучило 100 млн грн за державною програмою пільгового кредитування “Доступні кредити 5-7-9%” від державного ПриватБанку (Київ).
“З початку війни фінансування агровиробництва для нас стало пріоритетом. Банк системно підтримує і продовжить підтримувати український агробізнес, який працює в прифронтових і деокупованих регіонах”, – наводять слова члена правління з питань корпоративного бізнесу та МСБ Євгена Заіграєва у пресрелізі держбанку.
Зазначається, що надане фінансування надасть змогу “Слобожанщині Агро” протягом року підтримувати ведення господарської діяльності в прифронтовому регіоні країни.
Заіграєв додав, що підприємство продовжує свою роботу на території Сумської області, де досі присутні високі воєнні ризики.
“Завдяки цьому підприємство отримало більш пільгову відсоткову ставку під гарантії КМУ (Кабінету Міністрів України – ІФ-У)», – наголошується в релізі.
“МК” – інтегрована група компаній, що працює в Сумській, Полтавській та Чернігівській областях (північ і центр України) у сегментах рослинництво, елеватори та склади. Земельний банк – близько 120 тис. га в Полтавській, Чернігівській та Сумській областях, потужності зберігання – 554 тис. тонн за врожаю 2023 року 1,002 млн тонн.
Цього року компанія придбала 140 вагонів українського виробництва, а на початку серпня вперше відправила у власних вагонах-зерновозах свою продукцію до портів. За даними Привату, щомісячне відправлення компанією зерна в порти залізничними шляхами становить 60-70 тис. тонн.
Агрохолдинг “ІМК” у першому півріччі 2024 року збільшив чистий прибуток у 2,4 раза до аналогічного періоду минулого року – до $21,52 млн, а його виручка зросла на 51% – до $108,32 млн, водночас частка експорту скоротилася несуттєво – до 81,3% з 81,9% роком раніше.
Згідно з даними Нацбанку України, на 1 серпня цього року за розміром загальних активів ПриватБанк посідав перше місце (895,26 млрд грн) серед 62 банків, що діяли в країні. Чистий прибуток фінустанови за минулий рік становив 37,76 млрд грн.
