Націоналізований Сенс Банк (Київ, раніше Альфа-Банк) планує приєднатися до державних кредитних програм, повідомив заступник голови наглядової ради фінустанови Ростислав Дюк на прес-конференції у вівторок.
“Банк минулого року скорочував активи, щоб виконувати певні обмеження НБУ. Але ми маємо потужну базу лояльних клієнтів і розраховуємо на їхнє повернення. Плюс тепер, як державний, Сенс Банк зможе надавати своїм клієнтам доступ до держпрограм кредитування”, – зазначив Дюк.
Тимчасова виконувачка обов’язків голови правління Олена Зубченко додала, що банк планує стати партнерам програми “5-7-9”.
“Щодо “еОселі” ми хотіли б теж приєднатися. Але що стосується іпотечної програми, ми бачимо команду банку, яка раніше займалася трохи іншими речами. Ми проаналізуємо, як її запустити (програму з житлового кредитування), головне, що нам вдалося зберегти спеціалістів”, – повідомила керівник банку.
Зубченко також оцінює як перспективні напрямки розвитку електронну комерцію, геймінг та інші діджитал-напрямки економіки.
“Будемо оцінювати, як і на яких умовах будемо підключатися до цих напрямів розвитку фінансового сектора. Оскільки ми представляємо інтереси і ритейлу, і корпоративного бізнесу, це і залишиться у фокусі нашого розвитку”, – зазначила вона.
Як повідомлялося, голова правління Сенс Банку (Київ, раніше Альфа-Банк) Дмитро Кузьмін, призначений на цю посаду три тижні тому під час націоналізації банку, подав у відставку за взаємною згодою з особистих причин. Наглядова рада 14 серпня прийняла його відставку, т.в.о. голови правління призначено заступника Кузьміна Олену Зубченко, яка до націоналізації банку працювала в Мінфіні.
Голова наглядової ради Сенс Банку Шевкі Аджунер під час прес-конференції уточнив, що Зубченко “виконуватиме обов’язки глави банку не більше шести місяців”. За його словами, главу банку буде обрано на конкурсі, так само, як і ще кілька позицій правління банку, зокрема, фінансовий та операційний директор.
Сенс Банк за розміром активів (близько 3,4% від активів усієї банківської системи – 96,637 млрд грн) посідає 11-те місце серед 65 чинних банків України. Його націоналізували у двадцятих числах липня за спеціально ухваленим законом як системно важливий банк із мажоритарними акціонерами з Альфа-Груп, які потрапили під санкції.
За другий ІІ квартал 2023 року банк відкрив два нових відділення, розширивши свою мережу до 140 підрозділів по всій країні.
Державний бюджет України в четвер отримав через механізм Цільового фонду Світового банку $1,5 млрд пільгову позику під гарантії уряду Японії, повідомило Міністерство фінансів.
“Залучене фінансування буде спрямовано на відновлення економіки та зміцнення соціального захисту населення”, – наведено в релізі слова міністра фінансів Сергія Марченка, який подякував СБ і Японії за виділення коштів.
Мінфін нагадав, що з початку повномасштабного вторгнення Росії Україна отримала понад $581 млн пільгового фінансування від уряду Японії через Японське агентство міжнародного розвитку (JICA).
“У поточному році очікується, що уряд Японії надасть ще $2 млрд прямої бюджетної підтримки через Цільовий фонд Світового банку”, – додало міністерство.
Як раніше вказував Мінфін, станом на 21 липня цього року держбюджет України отримав фінансування від міжнародних партнерів в обсязі $23,6 млрд порівняно з $32,1 млрд торік за потреби на цей рік близько $42 млрд.
Відтоді до бюджету надійшли також EUR1,5 млрд шостого траншу макрофінансової допомоги ЄС.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) за часткової підтримки Євросоюзу надає українському Кредобанку гарантію EUR25 млн для покриття ризиків нового кредитування, а також кредит EUR25 млн за Програмою сприяння торгівлі (TFP) для торговельного фінансування українських клієнтів.
“Нова угода про розподіл ризиків дасть змогу Кредобанку скоротити дефіцит фінансування, а безперервний доступ до фінансування допоможе компаніям усунути вузькі місця в торгівлі харчовою та сільськогосподарською продукцією”, – наводяться в повідомленні в середу слова керуючого директора ЄБРР у секторі фінансових установ Франсіса Маліжа.
Зазначається, що отримати нове фінансування зможуть компанії, які працюють у таких критично важливих галузях, як первинне сільське господарство та сільськогосподарські послуги, харчова промисловість, транспорт і логістика, роздрібна торгівля та фармацевтика.
Згідно з угодою про розподіл ризику, яку дві установи з досвідом попереднього співробітництва підписали в середу в Лондоні, ЄБРР надає нефінансований інструмент розподілу ризиків обсягом EUR25 млн, що покриває 50% кредитного ризику за новим фінансуванням Кредобанку на загальну суму EUR100 млн, але не більше ніж 50% портфеля. Гарантія ЄБРР надається двома рівними траншами.
Крім цього, EUR15 млн із загального портфеля EUR100 млн, який покриває гарантія, будуть доступні для фінансування довгострокових інвестицій мікро-, малих і середніх підприємств (ММСП) у технології й устаткування, що відповідають стандартам ЄС, зокрема інвестицій у стійкі та “зелені” технології в рамках Програми конкурентоспроможності МСП у країнах Східного партнерства ЄС (EaP SMEC), уточнив ЄБРР.
Він додав, що участь у програмі EaP SMEC також дасть змогу Кредобанку та його клієнтам отримувати експертну допомогу у формі тренінгів і консультаційної підтримки. Позичальники, які відповідають вимогам, також отримають грантову підтримку у формі інвестиційних стимулів після завершення їхніх інвестиційних проєктів.
Гарантія ЄБРР підтримується 50% гарантією покриття першої втрати, що фінансується донорами в рамках пакета стійкості. Укладення цієї нової угоди збільшує до EUR468 млн загальний обсяг фінансування, підтриманого подібними гарантіями з початку війни.
Що стосується EUR25 млн за Програмою сприяння торгівлі, то, як зазначає кредитор, участь у цій програмі дасть змогу Кредобанку збільшити підтримку українських експортерів та імпортерів.
Кредобанк є одним із провідних банків на заході України і на початок червня за розміром активів посідає 14 місце (46,85 млрд грн) із 65 діючих в Україні. Кредобанк повністю належить PKO Bank Polski SA – найбільшому системно важливому банку в Польщі, акції якого перебувають у лістингу Варшавської фондової біржі.
Банки України в травні 2023 року видали 232 іпотечні кредити на загальну суму 322,5 млн грн, тоді як у квітні – 41 на 50,1 млн грн, свідчать результати щомісячного опитування Національного банку України (НБУ).
Як вказує регулятор, таке зростання відбулося за рахунок відновлення пільгового кредитування в рамках програми “єОселя”.
Це також призвело до зниження в травні середньозваженої ефективної ставки за іпотечними кредитами до 8,05% річних з 14,6% у квітні.
При цьому кредити в переважній більшості видаються для купівлі на вторинному ринку нерухомості: на первинному в травні було видано один кредит на 0,73 млн грн проти двох позик у квітні на 1,78 млн грн.
НБУ уточнив, що з 26 опитаних банків іпотечні кредити в липні видавали, як і місяцем раніше, тільки чотири фінустанови.
Дані опитування свідчать, що більше половини всіх кредитів у травні видано в Києві та Київській області – 103 договори на 164,4 млн грн (51% від загального обсягу), а за ними з великим відривом йде Полтавська область – 11 договорів на 12,6 млн грн (3,9% від загального обсягу).
По 10 кредитів видано в Чернігівській (на 10,4 млн грн), Рівненській (на 13,4 млн грн) і Вінницькій (на 15,4 млн грн) областях.
Загальний фонд державного бюджету України в понеділок отримав другий транш кредиту розширеного фінансування EFF $890 млн Міжнародного валютного фонду (МВФ), повідомило Міністерство фінансів України.
“Отримане фінансування є результатом ефективної та злагодженої співпраці уряду, Міністерства фінансів, Національного банку України з експертами та керівництвом МВФ у рамках програми розширеного фінансування”, – наводяться в повідомленні слова міністра фінансів Сергія Марченка.
Мінфін уточнив, що наразі Україна отримала вже $3,59 млрд від МВФ із загального обсягу цієї чотирирічної програми $15,6 млрд (11,6 млрд СДР), відкритої наприкінці березня цього року.
Під час першого перегляду програми EFF, за підсумками якого виділено другий транш, експерти та керівництво МВФ відзначили значний прогрес української сторони у виконанні структурних заходів і кількісних критеріїв ефективності, визначених у програмі, зазначив Мінфін.
“Завдяки наданим коштам ми маємо можливість і далі зберігати економічну стабільність в Україні та забезпечувати пріоритетні видатки державного бюджету”, – зазначив Марченко.
Представники МВФ за підсумками першого перегляду повідомили, що другий перегляд очікується наприкінці листопада-початку грудня.
Обмежити відсоткову ставку за споживчими кредитами 1% на добу – такий законопроєкт №9422 ініціював із 12-ма колегами голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, тоді як нещодавно Нацбанк пропонував більш жорстку стелю – 0,8% на добу.
“Сьогодні фіксуються надвисокі ціни на ринку мікрокредитування: номінальна ставка може сягати 5% на день, а середня номінальна річна відсоткова ставка – понад 1000% річних. Саме тому ініціювали з колегами законопроєкт щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг”, – написав Гетманцев у Телеграм-каналі в понеділок.
Ставка 1% на добу за формулою складного відсотка виводить на річну ставку близько 3880%, 0,08% – 1930%.
За словами голови комітету, пропонується також заборонити кредитору вимагати сплати будь-яких платежів, не зазначених у договорі про споживчий кредит, а також подовжувати в односторонньому порядку строк користування кредитом – пролонгація має здійснюватися виключно шляхом укладення додаткового договору за домовленістю сторін.
Гетманцев наголосив, що законопроєкт передбачає передачу кредитором інформації про всі споживчі кредити незалежно від суми в бюро кредитних історій.
Текст законопроєкту поки що відсутній на сайті парламенту.
Нацбанк у своєму повідомленні від 1 травня про запропоновані зміни до закону “Про споживче кредитування” пропонував надати регулятору право встановлювати мінімальні вимоги до процесу перевірки кредитоспроможності позичальника. “Оскільки на сьогодні окремі фінансові компанії не мають подібних вимог, оцінка кредитоспроможності позичальника практично не здійснюється. Водночас сам кредитор свідомо обирає бізнес-модель, за якої сумлінний позичальник платить захмарні відсотки не тільки за себе, а й за тих, хто не виконує своїх зобов’язань”, – пояснював НБУ.
Крім того, Нацбанк ініціював додаткові штрафні санкції за порушення встановлених вимог, оскільки правила без відповідальності за їх порушення зазвичай не діють.
