Україна обирає ліміти безтарифних поставок до Європейського Союзу меду, кукурудзи та курятини, повідомив єврокомісар із сільського господарства Януш Войцеховський на конференції після засідання Ради аграрних міністрів у Брюсселі в понеділок.
“Я задоволений, що сьогодні під час дискусії щодо України країни-члени, загалом, висловили позитивні думки щодо нових автономних торговельних заходів і щодо запроваджених запобіжних заходів. Це була ініціатива єврокомісара із сільського господарства – представити ці ліміти на імпорт, і вони працюють. Вони були активовані для трьох продуктів – цукру, яєць і вівса. Ми спостерігаємо ситуацію з іншими чутливими продуктами. Мед, експорт якого досяг уже 89% лімітів, кукурудза – 67%, і курятина – 59%”, – розповів він.
Войцеховський наголосив, що закиди європейських політиків на адресу Спільної сільськогосподарської політики ЄС у тому, що вона спрямована на скорочення власного виробництва і на подальше збільшення залежності від імпортованих продуктів, безпідставні. ЄС був і залишатиметься найбільшим експортером агротоварів у світі, запевнив він.
За інформацією єврокомісара, позитивне сальдо ЄС в агроторгівлі 2023 року сягнуло рекордних EUR70 млрд. Цьогоріч цей рекорд може бути побито, оскільки тільки за перший квартал такий позитивний баланс ЄС із торгівлі з третіми країнами вже становив EUR18 млрд.
Спека, що встановилася в Україні, особливо не позначиться на врожаї ранніх сільгоспкультур, проте на високі показники пізніх олійних культур, зокрема кукурудзи та сої, розраховувати вже не доводиться, заявив в.о. міністра аграрної політики і продовольства Тарас Висоцький в ефірі Єдиного національного телемарафону.
Він нагадав про наявність двох типів сільгоспкультур, які вирощує Україна, – ранні та пізні. Жнива ранніх культур уже тривають. Йдеться про пшеницю, ячмінь, а також про овес, горох, жито, ріпак.
“Ці культури також схильні до ефекту спеки, але він не є критичним. Щодо збирання навіть сприятливі”, – сказав в.о. міністра.
За його інформацією, середня врожайність ранніх зернових культур становить 37 ц/га. Однак вона зростатиме, оскільки жнива тривають у південних і центральних регіонах. Зокрема, Одеська, Миколаївська, Кіровоградська, Дніпропетровська області вже намолотили понад 1 млн тонн кожна. Далі до жнив приступатимуть західні та північні регіони, де врожайність буде вищою.
Станом на сьогодні середня врожайність ранніх сільгоспкультур прогнозується приблизно 45-48 ц/га, акцентував Висоцький.
“Якщо ми подивимося на пізні культури, а це насамперед кукурудза, соняшник і соя, то тут може бути негативний ефект від спеки, оскільки зараз пік цвітіння, запилення і росту цих культур. Усе залежить від того, якою буде погода в наступні тижні. Але вже станом на сьогодні (можна констатувати – ІФ-У) наявна спека справді не дасть змоги зібрати рекордні показники по кукурудзі та соняшнику”, – розповів в.о. міністра.
Висоцький повідомив, що по ранній зерновій групі очікується виробництво на рівні 27 млн тонн. Споживання цієї групи зернових культур усередині країни становить близько 6-8-9 млн тонн, що втричі більше за внутрішню потребу. Тому дефіциту зернових у країні не буде, а також не передбачається будь-яких різких цінових коливань.
Водночас, за його словами, ситуація може змінитися восени. Уже в серпні після завершення збирання ранніх зернових стане очевидною ситуація з іншими культурами.
“На сьогодні зміна ціни прогнозується більш на рівні інфляції або девальвації, тому що це (сільгоспкультури – ІФ-У) експортоорієнтовані товари. Вони прив’язані також до курсу гривні. Якихось різких змін цін на підставі цього збору (ранніх зернових культур – ІФ-У) не передбачається”, – констатував в. о. міністра. Він додав: “остаточний прогноз щодо врожаю сільгоспкультур буде зроблено в другій половині серпня”.
Україна станом на 22 червня експортувала 2,2 млн тонн кукурудзи, що свідчить про високий рівень активності на ринку, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
Аналітики прогнозують, що червень буде найпродуктивнішим місяцем для експорту, проте в липні-серпні показники можуть значно знизитися, оскільки ринок переходить на новий урожай.
“Світова кон’юнктура виявилася несприятливою для української кукурудзи. Хоча на ринку Італії вона все ще користується попитом, конкурентоспроможність знижується через цінову політику. Наприклад, аргентинська кукурудза продається за ціною $212-213/тонна на італійському ринку, що є приблизно таким самим рівнем, як і українська. Водночас в Іспанії аргентинська кукурудза коштує на кілька доларів дешевше, що робить її більш привабливою для покупців. За таких умов українські трейдери не поспішають продавати наявні запаси, адже їхній обсяг обмежений”, – зазначили експерти.
За їхньою інформацією, ринок кукурудзи входить у міжсезоння, і найближчими тижнями слід очікувати стабілізації цін.
“За наявності попиту умовні ціни на кукурудзу можуть коливатися в межах $172-174 за тонну. У середньому ж на базисі СРТ ціна становитиме близько $170/тонна найближчими тижнями”, – резюмували в “Пуск”.
Світовий і внутрішній ринки кукурудзи демонструють зростання цін, що пов’язано з проблемами вирощування цієї культури в Південній Америці, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Сьогодні на ринку кукурудзи ситуацію визначають фундаментальні чинники: проблеми в країнах Південної Америки, які є головними постачальниками кукурудзи. Адже Аргентина цього року мала значні проблеми: посухи та ураження полів шкідниками. У Бразилії випали надлишкові опади. Ці явища скорочують обсяги пропозиції кукурудзи у світі. Проблеми в Південній Америці змушують багатьох покупців купувати кукурудзу, і це рухає ринок вгору”, – пояснили аналітики.
На їхню думку, покупці розуміють, що в новому сезоні ключові експортери скоротять обсяг виробництва. До того ж паралельне зростання цін на ринку пшениці також сприяє подорожчанню кукурудзи.
Згідно з очікуваннями, експорт кукурудзи з України в травні може скласти 3 млн тонн, прогнозують експерти. Україна станом на 13 травня експортувала вже 1,25 млн тонн кукурудзи.
До наступного тижня умовні ціни на українську кукурудзу становитимуть близько $170-178/тонна на базисі СРТ глибока вода, $178-190/тонна на базисі СРТ мала вода, $190-200/тонна на базисі DAP/СIF Констанца, $165-175/т на базисі DAP Вадул, повідомили в “Пуск”.
Всупереч прогнозам українська кукурудза на світових ринках почала дорожчати завдяки зростанню попиту на неї з боку Китаю, Туреччини, Єгипту та Європейського Союзу, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Очікування трейда, що з надходженням на світовий ринок нового врожаю кукурудзи з Аргентини впадуть попит і ціни на українську зернову, не виправдалися. Аргентинський новий урожай продається за вищими цінами, ніж українська кукурудза. Можна прогнозувати зростання цін на кукурудзу з України найближчими тижнями”, – зазначили аналітики.
За їхньою інформацією, Китай активно контрактує українську кукурудзу. Інші імпортери – Туреччина, Єгипет, Італія, Іспанія – теж почали багато купувати української кукурудзи. У морських портах умовні ціни на неї зросли до $142-145/тонна і збільшуються вже півтора тижні. Пропозиція “просідає”, попит стабільний.
“Можна прогнозувати, що на тлі попиту показники додаватимуть $2-3 на тонні на тиждень і сягнуть рівня мінімум $150/тонна на базисі СРТ уже до кінця березня”, – підкреслили експерти.
Вони повідомили, що у квітні головним фактором цінових змін кукурудзи стане інформація щодо врожаю зернової культури в Бразилії. У квітні буде більш достовірна інформація щодо врожаю в Бразилії: посівні площі, зволоження ґрунту, стан посівів. Це вплине на світовий ринок. Якщо в Бразилії продовжиться посуха і скоротиться врожай, тоді ціна на ринку зростатиме. Але поки що це один зі сценаріїв. У разі дощових опадів у Бразилії кон’юнктура на світовому ринку кукурудзи буде іншою.
На базисі DAP українська кукурудза торгується з поставкою в березні-квітні в Італію, Австрію та Німеччину в діапазоні $192-197/тонна, резюмували в “Пуск”.
Агрохолдинг ІМК має намір у 2024 році розширити посіви кукурудзи і повернутися до довоєнної агротехнології, а також вивчає два проєкти з розвитку переробки, рішення щодо реалізації яких буде ухвалено в травні-червні, повідомив SEO агрохолдингу Алекс Ліссітса на конференції Forbes Agrifood.
“За два роки війни ми пройшли специфічний шлях. У нас було 120 тис. гектарів і 6 елеваторів. 100 тис. гектарів і 5 елеваторів були в окупації. У результаті деокупації нам вдалося зайти на нашу територію. Однак деякі об’єкти були знищені”, – розповів він.
За його інформацією, нову велику молочно-товарну ферму агрохолдингу, що знаходилася на кордоні з Білоруссю, довелося закрити через поганий стан поголів’я корів після окупації, а також практично повністю знищену логістичну інфраструктуру навколо Чернігова, де було знищено всі мости.
У перший рік 30 тис. гектарів земель агрохолдингу перебували в зоні бойових дій і були частково заміновані. Другий рік війни став для ІМК етапом переосмислення, а на третій рік вдалося вийти на більш-менш планові показники, пояснив SEO агрохолдингу.
ІМК у 2022 році, за його словами, не зміг засіяти свої землі і вирощував переважно пшеницю. У 2024 році агрохолдинг повернеться до традиційних технологічних карт і розширить площі під кукурудзою, оскільки 2023 року зміг отримати рекордний урожай цієї культури у 20 т/га. ІМК зміг досягти таких показників завдяки сприятливим погодним умовам, які нівелювали проблему нестачі добрив і пестицидів. Крім того, агрохолдинг має необхідні потужності для зберігання кукурудзи.
Ліссітса також зазначив, що ІМК відмовився від співпраці з міжнародними трейдерами, які некоректно поводилися щодо більшості українських клієнтів. Наразі ІМК віддає перевагу співпраці з вітчизняним зернотрейдером “Нібулон”, завдяки якому реалізує близько 70% своєї продукції. ІМК також знайшов нових постачальників насіння соняшнику – українські регіональні компанії в Чернігівській області.
“Раніше ми вибудовували відносини з великими іноземними трейдерами, а тепер налагоджуємо партнерські стосунки з тим, з ким раніше не спілкувалися. Ми були красиві, модні і нам було не дуже прикольно з ними працювати. А зараз зрозуміли, що ми в принципі все ще красиві, але не такі вже й модні. І нам потрібно працювати з місцевим бізнесом. Нам простягнули руку допомоги і ми почали знову працювати. Зараз дійсно йде переосмислення. За багатьма контрактами з міжнародними трейдерами тривають суди. Коли вони завершаться, я не знаю. Величезні суми грошей там застрягли. Нам дійсно легше під’їхати до сусідів, домовитися і вдарити по руках”, – констатував SEO ІМК.
Ліссітса також повідомив, що більшість агрохолдингів протягом останніх двох років практично не інвестувала в техніку, а жила за рахунок придбання запасних частин, відповідно, більшість сільгосптехніки вироблено.
Водночас ІМК паралельно розглядає два проєкти з переробки – один з ЄБРР, другий з IFC.
“Поки що не можу розповісти, але ми дуже-дуже пильно дивимося на ці проєкти й ухвалюватимемо рішення в травні-червні цього року”, – сказав Ліссітса.
SEO агрохолдингу наголосив, що в ІМК немає проблем із фінансуванням і склалися партнерські відносини з низкою банківських установ.
“Минулого року ми, напевно, були одними з перших в агросекторі, хто отримав новий кредит від ЄБРР під час війни. Райффайзен профінансував нас щодо закупівлі техніки. Креді Агріколь додає зараз нам ще”, – резюмував Ліссітса і порадив аграріям встановлювати прозорі стосунки з банками та бути готовим надавати їм усю інформацію, щоб отримати фінансування під нові проєкти.
