Давно відомо, що реакція організму на різні лікарські засоби, а відповідно й ефективність лікування, залежить від особливостей метаболізму кожної конкретної людини. Але вивчати генетичні чинники, які впливають на хімічні перетворення в організмі, почали тільки в 20-му столітті.
Внаслідок парадигми «лікувати пацієнта, а не хворобу» – з’явилось поняття «персоніфікованої медицини». Суть персоніфікованої медицини полягає в індивідуалізації лікарської терапії. Реакція на лікарський препарат, оптимальний клас препарату, його доза і режим застосування визначаються, принаймні частково, генетичними детермінантами. Фармакогенетика прагне виявити гени і їх варіанти, що визначають адекватність фармакотерапії і зменшують ризик розвитку побічних ефектів.
Фармакогенетика для сучасного лікаря – це зручний і доступний інструмент підвищення ефективності доказової терапії багатьох захворювань та, одночасно, зменшення ймовірності побічних ефектів. Фармакогенетика для пацієнта – це впевненість в тому, що призначений лікарем препарат буде діяти надійно і прогнозовано, виявить максимальну терапевтичну ефективність.
Що для цього потрібно зробити? Дослідити генетичну інформацію певної людини щодо генів, які впливають на транспорт лікарського засобу.
CSD LAB вже давно зарекомендувала себе як прогресивна та інноваційна лабораторія, що впроваджує сучасні методи діагностики, які мають стати в нагоді лікарям для призначення ефективної терапії. Весною цього року ми створили відділ розвитку та інновацій, метою якого є розвиток діагностичних можливостей та медичної науки для подальшого впровадження їх в повсякденне життя української медичної спільноти.
Відтепер у переліку напрямків лабораторної діагностики CSD LAB впроваджені перші послуги з фармакогенетики.
Які інструменти фармакогенетики доступні в Україні сьогодні?
Наразі CSD LAB пропонує два тести, які дозволять індивідуалізувати терапію багатьох захворювань.
Тест визначає чутливість до варфарину за рахунок виявлення мутацій CYP2C9*2, CYP2C9*3 і VKORC1 G1639A в геномній ДНК людини методом ПЛР в реальному часі.
Найчастішим ускладнення терапії варфарином є кровотечі, ризик яких можна зменшити на 35%, а з урахування інших факторів (ваги пацієнта, призначення інших ліків та ін.) – на 50%.
Варфарин застосовується для лікування і профілактики тромбозів глибоких вен і тромбоемболії легеневої артерії, для вторинної профілактики інфаркту міокарду і профілактики тромбоемболічних ускладнень (інсульт або системна емболія) після інфаркту міокарду, для профілактики тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з фібриляцією передсердь, вадами серця або з протезованими клапанами серця, профілактики динамічних порушень мозкового кровообігу та інсульту, для профілактики післяопераційних тромбозів.
2. CYP2C19 (аналіз поліморфізму алелей *2, *3, *17) ПЛР, кров \ N
https://www.csdlab.ua/analyzes/farmakohenetka/cyp2c19-analiz-polimorfizmu-aleley-2-3-17-plr-krov-n
Цей генетичний тест дозволить визначити варіації гена CYP2C19 (CYP2C19*2, CYP2C19*3 CYP2C19*17).
CYP2C19 є клінічно значущим ферментом, який бере участь у біотрансформації ряду антидепресантів, антикоагулянтів і антимікотичних препаратів. Наприклад, клопідогрель є дуже ефективним антитромбоцитарним препаратом, дія якого заснована на необоротному пригніченні тромбоцитарного рецептора P2RY12. Але у частини пацієнтів терапевтичний ефект препарату не проявляється, через що доводиться змінювати препарат, втративши час в лікуванні хворого.
Чому так стається? Відповідь проста: клопідогрель є пролікарським препаратом (англ. prodrug), який активується комплексом цитохрому Р450, переважно CYP2C19. За певного варіанту гена це не відбувається і ефективність препарату значно зменшується. В цьому випадку варто обрати інший антитромбоцитарний препарат.
Як з цим працювати?
Головною метою фармакогенетики є використання індивідуальної генетичної інформації пацієнта для інформування та призначення найефективнішого виду та дози ліків. Наразі цільова діагностика і лікування пацієнта можуть визначатися відповідно до результатів дослідження його генетичного профілю, що робить фармакотерапію для пацієнтів максимально ефективною, безпечною та доступною.
Проте персоналізована медицина – це відносно новий напрямок в медицині в цілому, а новий підхід полягає у перевірці пацієнтів щодо наявності можливих реакцій на застосування нових лікарських засобів та формуванні способу лікування, ґрунтуючись на результатах тестування.
Для того, щоб допомогти лікарям в Україні краще розібратися у фармакогенетиці, CSD LAB планує провести курс лекцій з фармакогенетики вже цієї осені.
В черговому відео на YouTube каналі київського аналітичного центру “Клуб експертів” лікарка-анестезіологиня медичної групи Adonis Мар’яна Болюк розповіла про основні види медичної допомоги в Україні, а також проаналізувала особливості першої домедичної допомоги, включно з алгоритмами базової підтримки життя.
“Медична допомога в Україні наразі, згідно з діючим законодавством, поділяється на екстрену, первинну, вторинну (спеціалізовану), третинну (високоспеціалізовану), паліативну, медичну реабілітацію” – зазначила Мар’яна Болюк.
Лікарка наголосила, що перша допомога є впровадженням базових медичних заходів, щоб врятувати життя, зменшити страждання людини в екстремальній ситуації і запобігти можливим ускладненням.
“Ми, медики, надаємо цю допомогу професійно, але важливо пам’ятати, що швидка може не завжди прибути вчасно на місце події. Отже, знання того, як надати постраждалому першу допомогу до прибуття служб порятунку, може бути вирішальним для рятунку його життя”, – підкреслила Болюк.
Вона також розповіла про алгоритм основних дій, якого варто дотримуватись під час надання першої допомоги:
В свою чергу, засновник Клубу експертів Максим Уракін, акцентував, що за даними ООН, загальна кількість загиблих та постраждалих внаслідок війни серед цивільного населення досягла вже 25 671 особи, з яких 9 287 людей померли.
“Варто зазначити, що реальна кількість жертв може бути значно вищою, оскільки багато випадків загибелі або поранення ще не підтверджено, а інформація з деяких районів, де тривають бойові дії, надходить зі затримкою”, підкреслив Максим Уракін.
На думку експерта, журналісти та працівники ЗМІ знаходяться серед основних груп ризику, оскільки їх професійна діяльність пов’язана з можливістю потрапити в надзвичайну ситуацію.
“Саме з цієї причини, в червні у “Клубі експертів” була впроваджена ініціатива щодо навчання представників ЗМІ основам надання первинної медичної допомоги. І перший семінар-практикум вже відбувся”, – резюмував Уракін.
Більш детально дивіться у відео на YouTube каналі “Клуб експертів”:
Підписатись на канал Клуб експертів можна тут: https://www.youtube.com/@ExpertsClub
URAKIN, АДОНИС, БОЛЮК, КЛУБ_ЕКСПЕРТІВ, МЕДИЦИНА, МЕДИЧНА_ДОПОМОГА, ПЕРША_ДОПОМОГА
“У серпні 2022 року ми вперше зайшли в приміщення першого корпусу нашої всеукраїнської клініки. У жовтні тут розпочалися ремонтні роботи і в квітні, через рекордні 5 місяців, ми відкрили двері першого корпусу Superhumans Center”, – ідеться в повідомленні.
“Superhumans – це не просто клініка, не просто мережа клінік, це філософія і це правильно. Відновлення країни починається з відновлення кожної конкретної людини, військової чи цивільної. Дитини чи дорослої. І коли ми бачимо створення такого центру, ми бачимо створення місця сили”, – сказала на відкритті посол центру, перша леді Олена Зеленська.
“Для мене це особистий обов’язок, мій спосіб віддячити тим, кому ми переможемо. Військові та мирні люди, які заплатили за свободу нашої країни власним здоров’ям, отримають у Superhumans найсучасніші технології, найкращу медичну експертизу з усього світу, індивідуальний маршрут – усе, що необхідно для повернення до активного життя”, – зазначає співзасновник Superhumans Андрій Ставніцер.
“Для нас велика честь бути частиною цих надзвичайних зусиль, спрямованих на надання допомоги світового рівня українцям, які зазнали страшних поранень під час цієї війни – вони справді “надлюди”. Повномасштабне вторгнення Росії в Україну – це війна проти мирного населення.
Багато чоловіків, жінок і дітей втрачатимуть життя або кінцівки, навіть задовго після закінчення війни через величезну кількість мін на значній території України. Цей центр є кроком до того, щоб дати українцям шанс відновити своє життя і свою країну”, – сказав Говард Г. Баффет, голова та виконавчий директор Фонду Говарда Г. Баффета.
Superhumans Center – комплексна медустанова, де протезуватимуть і реабілітуватимуть пацієнтів, насамперед тих, хто зазнав травм унаслідок російської агресії.
14 квітня було відкрито першу чергу цього центру – протезувальну майстерню і частину реабілітаційного центру. Як повідомив заступник медичного центру Володимир Головацький, у центрі працюватимуть понад шістдесят медичних фахівців. Щороку там планується приймати близько 3 тисяч пацієнтів.
Інвестиції в запуск реабілітаційного медичного центру Superhumans у Львові оцінюють у $54 млн, повідомила раніше СЕО Superhumans Ольга Руднєва.
Перший етап проєкту передбачає ремонт приміщень, закупівлю обладнання, рік оплати роботи медичної команди, закупівлю матеріалів для протезування.
Другий і третій етапи передбачають запуск усіх корпусів лікарні, старт роботи освітнього центру на базі Superhumans і розширення в інші регіони України, зокрема до Харкова.
Підтримку проєкту вже надали Фонд Говарда Баффета, Фонд Річарда Бренсона Virgin Unite, компанії Cargill, Payoneer, Freedom Finance, Loro Piano, Mastercard, SD Capital та інші.
Між Superhumans та Міністерством охорони здоров’я підписано меморандум про співпрацю. Міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко зазначив, що спільна мета – надати українцям, які отримали травми війни, найкращу світову експертизу.
Над запуском лабораторії з виробництва протезів із проєктом Superhumans працює німецький виробник технологій для виготовлення різних видів протезів, ортезів та екзоскелетів компанія Ottobock. Консультації щодо започаткування власного виробництва протезів команді також надає провідний виробник біонічних та інших протезів з Ісландії компанія Ossur.
Проєкт створюється з ініціативи українського бізнесмена Андрія Ставніцера. Ще один його засновник – Філіп Грушко.
Медична лабораторія CSD LAB з метою відкриття партнерських лабораторних офісів відкриває такі в прифронтових регіонах України.
Як повідомили агентству “Інтерфакс-Україна” в компанії, зокрема, CSD LAB спільно з медичними центрами відкриває лабораторії на їхній базі.
“Відкрили партнерські лабораторні офіси в прифронтових Слов’янську, Краматорську та Костянтинівці (Донецька обл.)”, – уточнили в компанії.
У CSD LAB повідомили, що загалом за період війни компанія відкрила понад 15 лабораторних офісів спільно з партнерами, зокрема три – у Тернополі, відділення в Дніпрі, Хмельницькому, Дрогобичі, Кам’янець-Подільському, Івано-Франківську, Луцьку, Чернівцях, Чорноморську, Слов’янську, Краматорську, Костянтинівці.
До теперішнього часу в мережі працює понад 70 лабораторних офісів і пунктів прийому біоматеріалу по всій Україні.
CSD LAB – одна з провідних лабораторій України, що забезпечує проведення понад 1500 аналізів – від загального аналізу крові до визначення генетичних порушень у пухлині методом NGS. Уже 12 років залишається однією з найбільших патоморфологічних лабораторій у Східній Європі.
CSD LAB об’єднує шість лабораторій: лабораторію патоморфології, цитоморфології, онкогематології, мікробіології, клініко-діагностичну лабораторію та молекулярно-генетичний центр. Щорічно проводить понад 1,5 млн досліджень.
Виробничі потужності та сучасне високотехнологічне обладнання розміщені в Києві та Львові на сумарній площі понад 5 тис. кв. м, а також у Молдові та Грузії.
29 – 31 березня 2023 в Києві відбудеться знакова подія сфери охорони здоров’я – 31-а Міжнародна медична виставка Public Health. Традиційна медична виставка Public Health була перенесена з осені 2022 на весну цього року через російську військову агресію.
Як зазначають в Міністерстві охорони здоров’я, медична система країни вистояла і продовжує тримати виклики воєнного часу завдяки проведеним реформам, професійності управлінських команд та відданості фахівців лікувальних закладів на всіх рівнях.
В свою чергу Public Health продовжує виконувати свою місію – створювати професійний простір для спілкування медичного бізнесу та фахівців медицини, висвітлювати актуальні питання та сприяти пошуку спільних рішень з нагальних питань системи охорони здоров’я.
Понад 80 виробників, постачальників обладнання та медичних виробів представлять сучасне діагностичне, реабілітаційне, кардіологічне, реанімаційне, хірургічне та лабораторно-діагностичне обладнання, що відповідає вимогам часу.
Нова експозиція виставки – Med Military Expo – продемонструє розділ медичної продукції, який включає вироби тактичної медицини, витратні матеріали, портативне діагностичне обладнання та обладнання інтенсивної медицини, що є особливо важливим в умовах ведення війни.
Генеральний Партнер Public Health – Protech Solutions Ukraine
До відвідування виставки та її заходів запрошені керівники медичних закладів та їх власники, медичні фахівці, медичні інституції, профільні асоціації.
Науково-практична програма виставки Public Health Congress & Events орієнтована на вимоги медицини сучасності. Заходи включають понад 20 спеціалізованих конференцій, семінарів, тренінгів, фахових шкіл, що враховують кращі практики цивільної та військової медицини. Відбудова пошкоджених медичних закладів, управлінський досвід в умовах війни, медичне волонтерство, розбудова системи реабілітації – нові виклики, що потребують спільної участі держави, органів самоуправління, медичних фахівців та інвестиційних установ, будуть винесені на дискусійну платформу Public Health.
Офіційний Партнер Public Health Congress & Events – HARWIND
Серед новочасних заходів Public Health:
Основні питання для висвітлення – це державні та недержавні програми відновлення постраждалих медичних закладів, обмін досвідом по відновленню між власниками медичних закладів, їх керівниками та донорськими організаціями. Запрошені для доповідей МОЗ України, НСЗУ, Всеукраїнська асоціація ОТГ, міждержавні інституції, благодійні фонди. Слухачі заходу: керівники лікувальних закладів, голови ОТГ, мери міст та інші експертні організації.
29 березня з 15.00-18.00 Семінар «Впровадження послуг реабілітації в рамках програми «Реабілітація травм війни» Семінар з практичними порадами про те, як управлінцю налагодити ефективно роботу з реабілітації у своєму медичному закладі. Співорганізатор «Пацієнти України».
Одночасно з Public Health відбудеться виставка обладнання та матеріалів для лабораторної медицини – LABEXPO. Сучасну лабораторно-діагностичну продукцію представлять понад 20 провідних компаній, а також продемонструють кращі практики лабораторного супроводу в школі для лаборантів Lab4Lab.
Співорганізаторами наукової програми Public Health 2023 виступають авторитетні державні та наукові медичні установи, серед яких Міністерство охорони здоров’я, Національна служба охорони здоров’я, Національна академія медичних наук України, Українська військово-медична академія, Асоціація медичних закладів України, Пацієнти України та інші профільні асоціації і організації.
Окремим стендом буде представлений мобільний фронтовий госпіталь, який презентує БФ «Реконструкції та розвитку України». Мобільний фронтовий госпіталь – це повноцінна лікарня на колесах, оснащена сучасним медичним обладнанням. Медичний центр дозволяє надавати невідкладне оперативне втручання та діагностику безпосередньо поблизу активних бойових дій. Перший мобільний фронтовий госпіталь вже передано Головному управлінню розвідки Міністерства оборони. Зараз він рятує сотні життів наших захисників у найгарячіших точках у двадцятикілометровій прифронтовій зоні на Донецькому напрямку. У планах Фонду забезпечити такими госпіталями всю лінію фронту.
Досьє PUBLIC HEALTH 2023
Квиток на виставку можете отримати за посиланням: publichealth.com.ua/ticket
Промокод для безкоштовної реєстрації: PRES23
Детальніше про виставку: publichealth.com.ua
Контакти Організаторів:
ДП «Прем’єр Експо»
Тел.: 044 496 86 45
ph@pe.com.ua
Open4business – информпартнер мероприятия
EXPO, ВИСТАВКА, МЕДИЦИНА, ФОНД РЕКОНСТРУКЦІЇ ТА РОЗВИТКУ УКРАЇНИ
Найбільші приватні клініки України розраховують, що сектор медичного страхування відновиться, незважаючи на його істотне падіння через війну, перебудували роботу зі страховими компаніями.
За оцінкою медичної групи компаній (МГК) “Адоніс”, обсяг ринку медичного страхування порівняно з 2021 роком скоротився на 30-40%.
“У 2022 році МГК “Адоніс” лояльно підійшла до роботи зі страховими компаніями. Ми виконали свої зобов’язання і домовленості, які існували на момент повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року. Це дало змогу страховим компаніям виконати умови програм корпоративного страхування”, – повідомили в “Адонісі”.
Водночас в “Адонісі” зазначають, що від початку війни були затримки виплат за виконані медичні послуги, але МГК “дала можливість страховим компаніям приймати застрахованих у наших медичних центрах і це дало змогу вирівняти ситуацію”.
“З лютого 2022 року як медична група компанія (МГК) “Адоніс”, так і страхові компанії перебудували свою роботу і пристосувалися до обставин. Усі страхові компанії знайшли можливість розрахуватися з нами за попередні періоди. Багато компаній налагодили процес врегулювання та оплати дуже чітко і своєчасно. Це дає надію, що разом ми зможемо збільшити кількість застрахованих пацієнтів і надати допомогу ще більшій кількості українців”, – підкреслили в “Адонісі”.
У МГК зазначили, що “деякі страхові компанії пішли з ринку, але “Провідна”, УНІКА, “Українська група”, АРКС, “Країна”, “Універсальна”, “СОС сервіс”, Європейський Страховий союз, УСО, ІНГО працюють стабільно і злагоджено”.
Зі свого боку директор із корпоративних продажів медичної мережі “Добробут” Дмитро Гроссу також зазначив, що частка страхових пацієнтів у загальних продажах “Добробуту” до війни 2022 року становила 25%, тоді як 2021-го – 20%.
“Частка корпоративних клієнтів у 2022 році зросла на 25% щодо 2021 року. Це пов’язано з тим, що формат “підписки” на послуги виявився більш стійким, ніж разові звернення”, – сказав він.
Гроссу повідомив, що 2022 року за програмою корпоративного страхування близько 20% клієнтів із різних причин не продовжили страхування, проте “були клієнти, які вперше страхувалися, вважаючи, що сьогодні це дуже важливо”.
Коментуючи затримки виплат за програмами медичного страхування корпоративних клієнтів, експерт зауважив, що “партнери медмережі проявили себе з найкращого боку в питаннях фінансової дисципліни в складний для всіх період”.
“У наших корпоративних клієнтів немає проблемної заборгованості перед медмережею “Добробут””, – сказав він.
Коментуючи перспективи повоєнного відновлення сектору корпоративного медичного страхування Гроссу наголосив, що розвиток цього сектору в Україні через війну триває.
“Це підтверджується постійною, хоч і незначною, але динамікою. Складний час породжує сильні рішення, які стають фундаментом для зростання”, – наголосив він.
