Українські металургійні підприємства у січні-липні 2026 року скоротили валютну виручку від експорту чорних металів на 7,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $1,678 млрд, свідчать дані Державної митної служби.
За січень-липень 2025 року експорт чорних металів приносив Україні $1,816 млрд.
Частка чорних металів у загальному товарному експорті країни також знизилася — до 6,95% з 7,79% роком раніше, тобто на 0,84 процентного пункту.
Водночас імпорт чорних металів в Україну продовжив зростати. За сім місяців він збільшився на 7,2% — до $1,023 млрд.
Таким чином, українська металургія у 2026 році одночасно зіткнулася зі зниженням експортної виручки та зростанням конкуренції з боку імпортної продукції.
Для порівняння: за підсумками 2025 року Україна, навпаки, збільшила виручку від експорту чорних металів на 7,85% — до $3,339 млрд, після зростання на 16,9% у 2024 році.
Джерело: Державна митна служба України, дані за січень–липень 2026 року.
Українські підприємства у січні-липні поточного року збільшили споживання металопрокату на 0,27% порівняно з аналогічним періодом минулого року – до 2,309 млн тонн.
Згідно із пресрелізом об’єднання “Укрметалургпром” у п’ятницю, за цей період імпортовано 1,063 млн тонн, або 46,06% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
За даними “Укрметалургпрому”, у січні-липні 2026 року українські метпідприємства виробили 3,322 млн тонн металопрокату (91,7% відносно аналогічного періоду 2025 року), з яких, за інформацією Державної митної служби України, експортовано порядку 2,076 млн тонн, або 62,5%. В січні-липні 2025 року частка експорту становила 60,2% (2,182 млн тонн при загальному виробництві металопрокату 3,622 млн тонн).
Частка напівфабрикатів в експортних поставках в січні-липні 2026 року становить 42,58%, що значно вище показника семи місяців 2025 року (32,58%). Питома вага плоского прокату в експортних поставках в січні-липні 2026 дещо нижче січня-липня 2025 року (43,74% та 44,55% відповідно). Частка ж сортового помітно нижча за показник січня-липня 2025 року (13,68% у 2026 року проти 22,87% у 2025 року).
Структура імпорту в січні-липні 2026 року характеризується помітним домінуванням плоского прокату над сортовим (66,59% та 26,94% відповідно), проте в січні-липні 2025 року, домінування плоского прокату над сортовим було значно більшим (відповідно, 74,77% та 20,19%).
“У січні-липні 2026 року ємність внутрішнього ринку становила 2,309 млн тонн металопрокату, з яких 1,063 млн тонн, або 46,06% припадає на імпорт. В січні-липні 2025 року ємність внутрішнього ринку була 2 млн 302,7 тис. тонн, з яких 862,7 тис. тонн, або 37,46% імпортовано. Таким чином, в січні-липні 2026 року спостерігається збільшення ємності внутрішнього ринку відносно січня-липня 2025 року на 0,27%, з одночасним зростанням частки імпортної складової на 8,58%”, – констатується у пресрелізі.
Основними експортними ринками українського металопрокату у січні-липні поточного року, за даними Держмитслужби, є країни Європейського союзу (81,9%), іншої Європи (9,6%) та СНД (6,5%).
Серед металургійних імпортерів за сім місяців 2026 року перше місце обіймають інші країни Європи (49,8%), на другому країни Азії (25,5% ), на третьому – країни ЄС-27 (16,0%).
Як повідомлялося, ринок металопрокату України у 2025 році збільшився на 21,73% порівняно з 2024 роком – до 4 млн 1,6 тис. тонн. Було імпортовано 1 млн 603,6 тис. тонн, або 40,07% внутрішнього ринку споживання металопрокату.
Ринок металопрокату України у 2024 році скоротився на 6,26% порівняно з попереднім роком – до 3 млн 288,4 тис. тонн, тоді як у 2023-му збільшився у 2,19 раза порівняно з 2022-м – до 3 млн 505,6 тис. тонн.
Надходження України від експорту чорних металів у липні 2026 року становили $199,9 млн, скоротившись приблизно на 31,9% порівняно з червневими $293,6 млн, повідомляє інформаційно-аналітичний центр Experts Club.
Такий розрахунок випливає з даних Державної митної служби України.
Липнева динаміка істотно погіршила результати галузі за сім місяців. Загалом у січні-липні валютна виручка від експорту чорних металів скоротилася на 7,6% у річному вимірі — до $1,678 млрд.
У липні Україна одночасно імпортувала чорних металів на $176,4 млн. Таким чином, місячний розрив між експортом та імпортом цієї продукції скоротився приблизно до $23,5 млн.
Ще $71,4 млн у липні забезпечив експорт металовиробів, тоді як імпорт цієї продукції становив $106,3 млн. Отже, безпосередньо за металовиробами імпорт у липні перевищував експорт майже на $35 млн.
Загалом експорт чорних металів і металовиробів у липні становив близько $271,3 млн, тоді як імпорт — приблизно $282,6 млн.
Таким чином, якщо розглядати ці дві групи разом, у липні Україна фактично отримала невеликий від’ємний торговельний баланс приблизно у $11 млн, хоча за підсумками всіх семи місяців сальдо поки що залишається позитивним.
Для порівняння, за підсумками 2025 року Україна отримала $3,339 млрд від експорту чорних металів і $916,2 млн від експорту металовиробів.
Різке липневе зниження потребує подальшого спостереження: дані одного місяця самі по собі поки що не дають змоги визначити, чи є воно початком стійкого погіршення експортної кон’юнктури, чи короткостроковим коливанням постачань.
Позитивне сальдо зовнішньої торгівлі України чорними металами та виробами з них у січні-липні 2026 року скоротилося приблизно на 40% порівняно з аналогічним періодом минулого року — приблизно до $465 млн.
Розрахунок зроблено на основі даних Державної митної служби України.
За сім місяців Україна експортувала чорних металів на $1,678 млрд та металовиробів ще на $507,5 млн. Сукупна експортна виручка цих двох груп склала близько $2,185 млрд.
Водночас імпорт чорних металів сягнув $1,023 млрд, а виробів з них — $697,6 млн. Таким чином, загальний імпорт становив близько $1,720 млрд.
Різниця між експортом та імпортом скоротилася приблизно до $465 млн.
Для порівняння: виходячи з опублікованої ГТС річної динаміки, у січні–липні 2025 року сукупний експорт цих двох товарних груп становив близько $2,385 млрд, імпорт — приблизно $1,612 млрд, а торговельний профіцит — близько $773 млн.
Таким чином, позитивне сальдо за рік зменшилося приблизно на $308 млн, або майже на 40%.
Головна причина такого скорочення — протилежна динаміка експортних та імпортних потоків. Сукупний експорт чорних металів та металовиробів за сім місяців зменшився приблизно на 8,4%, тоді як їхній імпорт зріс приблизно на 6,7%.
Особливо помітний дисбаланс саме в сегменті металовиробів: експорт тут склав $507,5 млн при імпорті $697,6 млн, тобто від’ємне сальдо сягнуло близько $190 млн.
Чорні метали поки що компенсують цей дефіцит: їхній експорт перевищує імпорт приблизно на $655 млн. Однак водночас валютна виручка від їхнього експорту знизилася на 7,6%, а імпорт зріс на 7,2%.
Така динаміка свідчить про помітне зменшення позитивного внеску металургійної продукції у зовнішньоторговельний баланс України у 2026 році.
Покровський гірничо-збагачувальний комбінат (ПГЗК, Дніпропетровська область) планує у 2026 році збільшити виробництво марганцевого концентрату у 3,44 раза порівняно з попереднім роком — до 220 тис. тонн.
У 2025 році підприємство виробило 63,9 тис. тонн марганцевого концентрату вартістю 342,138 млн грн і реалізувало 25,4 тис. тонн продукції на 216,309 млн грн.
Плани різкого збільшення випуску збігаються з істотним відновленням українського експорту марганцевої сировини. За січень-липень 2026 року Україна експортувала 24,647 тис. тонн марганцевих руд, що більш ніж у вісім разів перевищує показник аналогічного періоду 2025 року і вже вище за обсяг постачань за весь минулий рік.
Валютна виручка від експорту за сім місяців досягла $4,227 млн проти $491 тис. роком раніше. Основними ринками стали Словаччина та Грузія.
Покровський і Марганецький гірничо-збагачувальні комбінати, що входять до групи «Приват», наприкінці жовтня — на початку листопада 2023 року припинили видобуток і перероблення сирої марганцевої руди на тлі воєнних та енергетичних ризиків для галузі.
У 2024 році обидва підприємства фактично не виробляли товарної продукції. Для порівняння, у 2023 році ПГЗК випустив 160,31 тис. тонн марганцевого концентрату, тоді як Марганецький ГЗК уже тоді простоював.
Одночасно із зупиненням ГЗК виробництво призупиняли основні споживачі марганцевої сировини — Нікопольський і Запорізький заводи феросплавів. Улітку 2024 року феросплавні підприємства почали відновлювати випуск продукції.
У 2026 році Україна також знову збільшує імпорт марганцевої руди. За сім місяців було імпортовано близько 10,9 тис. тонн, практично повністю з Гани, тоді як роком раніше за аналогічний період постачання були відсутні.
Таким чином, поточна динаміка вказує на поступове відновлення всього ланцюга марганцевої галузі — від видобутку та виробництва концентрату до зовнішньої торгівлі й споживання сировини феросплавними підприємствами.
Покровський ГЗК і Марганецький ГЗК є основними українськими підприємствами з видобутку та збагачення марганцевої руди. Марганцевий концентрат використовується насамперед для виробництва феросплавів, необхідних металургійній промисловості.
Українські металургійні підприємства у січні-липні 2026 року скоротили валютну виручку від експорту чорних металів на 7,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до $1,678 млрд з $1,816 млрд.
Про це свідчать дані Державної митної служби України.
Частка чорних металів у загальній товарній експортній виручці України за сім місяців знизилася до 6,95% з 7,79% у січні-липні 2025 року, або на 0,84 процентного пункту.
Таким чином, металургійна продукція продовжує забезпечувати значну частину українського товарного експорту, проте її питома вага скорочується на тлі зниження валютних надходжень галузі.
Водночас імпорт чорних металів в Україну продовжив зростати. За січень-липень він збільшився на 7,2% — до $1,023 млрд.
Незважаючи на протилежну динаміку експорту та імпорту, Україна за підсумками семи місяців зберегла позитивне сальдо зовнішньої торгівлі чорними металами приблизно на рівні $655 млн.
Окремо погіршилася ситуація з металовиробами. Їхній експорт скоротився на 10,8% — до $507,5 млн, тоді як імпорт збільшився на 6% — до $697,6 млн. У результаті дефіцит зовнішньої торгівлі металовиробами становив близько $190 млн.
Для порівняння: за підсумками 2025 року експортна виручка від чорних металів зросла на 7,85% — до $3,339 млрд, а їхня частка в загальному товарному експорті сягала 8,25%. У 2024 році експорт чорних металів збільшився ще на 16,9% — до 3,096 млрд доларів.
Таким чином, після двох років зростання експортних доходів металургії у 2026 році тенденція змінилася: виручка знижується, тоді як імпорт чорних металів та металопродукції продовжує збільшуватися.
