Захистити міст від значного руйнування у випадку прямого влучання потужних балістичних або крилатих ракет вкрай важко, проте правильно запроєктовані предетонаційні екрани є ефективним засобом для захисту таких конструкцій від дронів та невеликих ракет типу “Бандероль”, зазначив директор будівельної компанії Rauta, голова ради директорів Українського центру сталевого будівництва (УЦСБ) Андрій Озейчук у коментарі агентству “Інтерфакс-Україна“.
“Найбільш ефективною конструкцією для захисту дорожнього полотна є металеві троси з натягнутою між ними сіткою”, – зауважив, оцінюючи ефективність низки інженерних рішень для захисту мостів через Дніпро від російських ударів.
За його словами, для захисту опор та бічних сторін прольотів необхідно використовувати дистанціонери з ґратчастих металоконструкцій. Таке інженерне рішення можна швидко впровадити з наявних матеріалів. Металеві предетонаційні екрани забезпечують високу міцність без великого навантаження на наявні конструкції, легко адаптуються під індивідуальну геометрію мостів, швидко ремонтуються у разі локальних пошкоджень та за необхідності можуть бути підсилені.
Експерт наголосив, що у якості підконструкції для кріплення сталевих тросів та сітки важливо ефективно використовувати наявні мостові конструкції. Наприклад, для Північного мосту це може бути центральна вантова опора для захисту проїзної частини, а для Дарницького мосту бічні сторони дорожнього полотна можна використати як основу для верхнього кріплення предетонаційного захисту опор.
УЦСБ – некомерційна організація, зареєстрована в липні 2013 року, об’єднує учасників ланцюжка поставок сталевих конструкцій в форматі асоціації. Учасниками УЦСБ є провідні виробники та дистриб’ютори сталевого прокату, заводи з виробництва металоконструкцій, покрівельних, фасадних систем і ЛСТК, галузеві проєктні, архітектурні та наукові організації, монтажні та будівельні компанії, постачальники послуг з вогнезахисту та антикорозійних матеріалів сталевих конструкцій, програмного забезпечення, обладнання та інструменту.
Можливість забезпечення резервних мостових переправ обговорили міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник та посол Японії Йо Осумі і керівник представництва JICA в Україні Осаму Хатторі.
“Ключове питання – можливість забезпечення резервних мостових переправ. В умовах постійних російських атак на транспортну інфраструктуру маємо забезпечити альтернативні маршрути, щоб навіть у разі пошкодження основних мостів зберегти сполучення між берегами, рух критично важливих вантажів, роботу екстрених служб та можливість евакуації людей”, – написав Калашник у Телеграмі у середу увечері за підсумками зустрічі з представниками Японії.
За словами Калашника, Японія вже передала Україні 720 метрів збірних мостових конструкцій. “Зараз опрацьовуємо можливість використання наявного обладнання для облаштування резервних переправ. Домовилися з JICA про подальшу спільну роботу над пошуком ефективних інженерних рішень”, – написав Калашник.
Міністр також зазначив другий важливий напрям – стійкість критичної комунальної інфраструктури напередодні зими. “Обговорили потреби у резервному живленні водоканалів, блочно-модульних котельнях та обладнанні для безперебійної роботи систем тепло- і водопостачання. Пріоритетні переліки необхідного обладнання вже передали JICA для опрацювання нового проєкту екстреної допомоги”, – повідомив Калашник.
“Окремо обговорили реалізацію спільних проєктів відновлення. Нещодавно підписали п’яту фазу Програми екстреного відновлення, яка передбачає 15 млн доларів на інфраструктурні потреби. Працюємо й над продовженням технічної допомоги у відновленні інфраструктури”, – додав він.
“Вдячний Уряду та народу Японії, Посольству і команді JICA за системну підтримку України та готовність працювати над нашими нагальними потребами”, – резюмував міністр.
Україні необхідно сформувати комплексну програму захисту та стійкості мостової інфраструктури, причому основу для такого підходу сформовано ще 2022 року, зазначається на сайті Українського центру сталевого будівництва (УЦСБ).
Як пояснюють в УЦСБ, тоді в Україні розробили концепцію комплексного захисту об’єктів критичної інфраструктури “Країна-Фортеця”, яку згодом затвердили на державному рівні. Вона передбачає, зокрема, типові рішення щодо захисту автомобільних та залізничних мостів.
“Сьогодні важливо втілювати ці рішення в ракурсі системної програми захисту мостової інфраструктури. Має бути проведено оцінювання критичних мостів, визначені пріоритети, розроблені відповідні проєктні рішення, створені резерви матеріалів і конструкцій для ремонту, а також визначені відповідальні організації та алгоритми дій після пошкодження. Інакше ми щоразу будемо діяти реактивно: спочатку відбувається ураження, потім обстеження, пошук проєктних рішень, матеріалів і підрядників – і лише після цього починається відновлення”, – зазначає військослужбовець Артем Білик, який є членом Координаційного штабу з інженерного захисту об’єктів критичної інфраструктури та провідним співавтором концепції “Країна-Фортеця”.
За його словами, для критичної інфраструктури така модель є надто повільною. Слід діяти на упередження, передбачати, що може уразити противник, і захищати слабкі місця інфраструктури.
Комплексна програма має включатиме щонайменше п’ять напрямів, як-от: обстеження та ранжування мостів за рівнем критичності та потенційними наслідками їхнього пошкодження; інженерний захист найбільш відповідальних конструктивних елементів та об’єктів; організаційно-технічні заходи, включно із системами спостереження, охорони та протидії безпілотним і ракетним загрозам; підготовку резервів для оперативного відновлення: проєктних рішень, матеріалів, металоконструкцій та обладнання; формування мережі українських виробників, здатних у найкоротші терміни виготовити необхідні конструкції та забезпечити їх монтаж.
Масштабна програма з інженерного захисту мостів може мати додатковий ефект у вигляді підтримки української металургії та виробників будівельної продукції зі сталі, – зазначає Андрій Озейчук, директор будівельної компанії Rauta.
За словами Білика, для мостів першочерговим завданням має стати визначення найбільш відповідальних елементів конкретної конструкції та їх посилення з урахуванням можливих сценаріїв пошкодження.
Залежно від конструктивної схеми та умов експлуатації можуть застосовуватися різні рішення: захисні споруди, габіонні конструкції, бетонні та інші бар’єрні елементи, сталеві захисні конструкції тощо.
Окремий напрям – створення предетонаційних екранів, які дозволяють збільшити відстань між джерелом вибуху та основними конструктивними елементами. Такі рішення мають проєктуватися індивідуально для кожного об’єкта і не повинні створювати додаткових ризиків для експлуатації мосту, вважає експерт.
Для захисту мостів найкраще підходять рішення на основі металу. Це можуть бути ґратчасті металоконструкції, металеві сітки та троси, або їх поєднання залежно від конструктиву моста та необхідної відстані до предетонаційного екрану, – уточнив Озейчук. Він зазначив, що висока міцність за невеликої ваги та модульний принцип створення захисту з різних елементів дають змогу адаптувати існуючу металеву продукцію під індивідуальну геометрію мостів, а також легко замінювати або посилювати конструкції локально.
Не менш важливим є захист від супутніх факторів ураження: пожеж, уламкових пошкоджень та пошкодження допоміжних систем. Вразливі елементи мостового господарства доцільно захищати відповідними негорючими конструкціями.
Щодо альтернативних переправ, то, за оцінкою експерта, через Дніпро повноцінно замістити існуючі міські мости тимчасовими конструкціями надзвичайно складно. Тимчасова переправа повинна бути інтегрована з автомобільною та залізничною інфраструктурою, мати необхідну пропускну здатність та відповідати вимогам безпеки, пояснює Білик.
Крім того зазначається, що сучасний міст – це далеко не лише автомобільний рух. Мостовими переходами можуть проходити залізничні колії, лінії метрополітену, інженерні комунікації, трубопроводи, кабелі та інші системи. Тому понтонна або інша тимчасова переправа може бути резервним інструментом, але не повноцінною заміною розвиненої мостової інфраструктури великих міст, йдеться на сайті.
Як зазначається у релізі, стратегія має полягати не у виборі між мостом і понтоном, а у створенні багаторівневої системи стійкості, де захищений основний міст доповнюється можливостями оперативного відновлення та резервними транспортними рішеннями.
ЗАХИСТ, ІНФРАСТРУКТУРА, металоконструкція, МІСТ, ОЗЕЙЧУК, УКРАЇНА
У зв’язку з ремонтом асфальтобетонного покриття на естакаді Південного мосту рух по ньому буде частково обмежено з 14:00 15 вересня до 19:00 18 вересня, повідомляє прес-служба Київської міської державної адміністрації.
За інформацією КП «Київавтошляхміст», фахівці ремонтуватимуть покриття на естакаді в напрямку Корчеватого – з лівого на правий берег Дніпра.
«Ремонтні роботи проводитимуться на першій смузі руху. На цей час рух транспорту буде організовано крайньою лівою смугою», – зазначили на сайті відомства в понеділок.
У найближчі два дні, 17 та 18 березня, у Києві буде частково обмежено рух на низці мостів та шляхопроводів. У ці дні фахівці КП «Київавтопутемост» ремонтуватимуть ділянки дорожнього покриття, повідомляє Київська міська державна адміністрація.
Згідно з повідомленням, у вівторок, 17 березня, ремонтні роботи проводитимуться на Воздухофлотському шляхопроводі через залізничні колії на просп. Повітряних сил, мосту через р. Либідь на просп. Повітряних сил, естакаді на вул. Жилянській, Північному мосту та шляхопроводі на перетині вул. Дегтярівської та вул. Миколи Василенка з просп. Берестейським біля ст. м. «Берестейська».
У середу, 18 березня, рух транспорту буде обмежено на Воздухофлотському шляхопроводі через залізничні колії на просп. Повітряних сил, мосту через р. Либідь на просп. Повітряних сил, естакаді на вул. Жилянській, Північному мосту та на шляхопроводі через залізничні колії на вул. Миколи Василенка.
«Під час робіт транспортний рух буде обмежуватися частково та поетапно. У разі погіршення погодних умов терміни проведення робіт можуть бути змінені», — підкреслили в КМДА.
Румунія і Молдова досягли угоди про будівництво нового автомобільного моста через річку Прут, повідомили в урядовому прес-релізі Бухареста. За умовами меморандуму, підписаного урядом Румунії, проект передбачає:
– створення нової дорожньої переправи, покликаної посилити транскордонне сполучення між двома країнами, а також інтеграцію Молдови в транспортну мережу ЄС (TEN-T).
– формування спільної робочої групи та змішаної комісії для координації технічних, фінансових і митних питань при реалізації проекту.
– фінансування за рахунок бюджету Румунії: у першій фазі проектування чотирьох мостів через Прут передбачається виділення приблизно 0,22 млрд євро на кожну ділянку.
Реалізація проекту сприятиме скороченню часу перевезення та збільшенню пропускної здатності автодоріг між Молдовою та Румунією, а також поліпшить загальну логістику регіону та прискорить транспортні потоки, зокрема між Україною, Молдовою, Румунією.
