Переговори про членство розпочалися у вівторок, що стало знаковим кроком, спрямованим, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України.
У вівторок, 25 червня, Європейський Союз розпочав переговори про вступ до ЄС з Україною та Молдовою, відкривши для цих нестабільних колишніх радянських республік довгий шлях до членства, який Росія намагалася заблокувати. Цей історичний крок спрямований, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України, оскільки Москва набирає обертів на полі бою майже через два з половиною роки після кремлівського вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський назвав цей день “історичним” напередодні початку переговорів між офіційними особами Києва та 27 країн-членів ЄС у Люксембурзі. “Нас ніколи не зіб’ють з нашого шляху до об’єднаної Європи і до нашого спільного дому всіх європейських народів”, – написав український лідер у соціальних мережах.
Україна, а згодом і її сусідка Молдова подали заявки на вступ до ЄС одразу після тотального нападу Росії в лютому 2022 року. Початок переговорів знаменує собою лише початок тривалого процесу реформ, пронизаного політичними перешкодами, який, ймовірно, займе багато років – і може ніколи не призвести до членства.
Читати далі Європейський Союз схвалив початок офіційних переговорів про вступ України до ЄС лише для передплатників
На заваді на цьому шляху стоятимуть не лише зусилля Росії з дестабілізації, але й стриманість тих, хто сумнівається всередині ЄС, насамперед Угорщини. Але голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала початок переговорів “дуже гарною новиною для народів України, Молдови та всього Європейського Союзу”. Шлях попереду буде складним, але сповненим можливостей”, – написала вона у вівторок на своїй сторінці в соціальній мережі.
Досі Україна, яку на переговорах представляла віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина, отримувала схвальні відгуки за започаткування низки реформ, спрямованих на боротьбу з хабарництвом та політичним втручанням, навіть в умовах війни. “Сьогодні історичний день для України і Молдови, а також для ЄС, – заявила міністр Європи Німеччини Анна Лурманн. “Обидві країни досягли величезного прогресу у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та свободи преси”.
Складний процес
Війна Росії в Україні пожвавила прагнення ЄС прийняти нових членів після багатьох років, протягом яких країни, особливо на Західних Балканах, не досягли значного прогресу у своїх сподіваннях на вступ до Євросоюзу. У грудні 2023 року ЄС також надав статус кандидата ще одному з колишніх радянських сусідів Росії – Грузії. Він також схвалив переговори про вступ з Боснією і веде переговори з Сербією, Чорногорією, Албанією та Північною Македонією.
Зустрічі з Україною та Молдовою у вівторок розпочнуть процес перевірки того, наскільки закони в цих країнах вже відповідають стандартам ЄС і скільки ще роботи попереду. Після цього ЄС має почати формулювати умови для переговорів з 35 питань – від оподаткування до екологічної політики.
Малоймовірно, що протягом наступних шести місяців, коли Угорщина – найбільш дружня до Росії країна в блоці – буде головувати в ЄС на ротаційній основі, вдасться досягти прогресу на наступному кроці. “Дуже важко сказати, на якому етапі перебуває Україна, – сказав міністр Європи Угорщини Янош Бока. “З того, що я бачу тут, поки ми говоримо, вони дуже далекі від того, щоб відповідати критеріям вступу”.
Початок переговорів викликає потужний резонанс в Україні, оскільки саме прагнення до тісніших зв’язків з ЄС викликало протести в 2014 році, які врешті-решт переросли в повномасштабну кризу з Росією. Переговори також відбуваються в напружений час у Молдові після того, як США, Великобританія і Канада попередили про російську “змову” з метою вплинути на президентські вибори в країні, що відбудуться в жовтні.
Затиснута між охопленою війною Україною та членом ЄС Румунією, прозахідна влада Молдови часто звинувачує Кремль у втручанні в її внутрішні справи. Президент Майя Санду звинуватила Москву, війська якої розміщені в сепаратистському регіоні країни, у прагненні дестабілізувати Молдову напередодні голосування. “Наше майбутнє – в європейській сім’ї”, – написала Санду в соціальній мережі X. “Разом ми сильніші”.
Le Monde з AFP
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) призначив новим керуючим директором в Україні та Молдові з 1 травня 2024 року Арвіда Тюркнера, який з листопада 2017 року обіймає аналогічну посаду в Туреччині, ідеться в прес-релізі банку в середу.
«Україна є пріоритетним напрямком інвестицій ЄБРР: за воєнних часів туди було спрямовано EUR4,1 млрд. Тюркнер замінить Маттео Патроне, який після п’яти років роботи (в Україні) обійматиме посаду віцепрезидента ЄБРР із банківського сектору», – зазначено в релізі.
ЄБРР зазначає, що майбутні інвестиції в Україну у воєнний час і в реконструкцію будуть підкріплені збільшенням оплаченого капіталу на EUR4 млрд, схваленого акціонерами наприкінці минулого року.
«Видатне виконання Арвідом Тюркнером своєї попередньої посади в Туреччині дає нам велику впевненість у тому, що цей життєво важливий портфель перебуває в надійних руках», – наводяться в повідомленні слова першого віцепрезидента ЄБРР Юргена Рігтерінка.
Зазначається, що Тюркнер курируватиме розробку програми ЄБРР для України, зосередженої на п’яти інвестиційних темах воєнного часу: підтримці енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки, торгівлі та приватного сектору, а також політичний діалог, що допомагає Україні та Молдові просуватися до членства в ЄС.
Повідомляється, що громадянин Німеччини Тюркнер прийшов у ЄБРР у січні 2009 року з німецького банку розвитку DEG як старший банкір групи фінансових установ у Москві. У жовтні 2013 року його підвищили до посади директора з регіонального розвитку та заступника керівника московського офісу, а у квітні 2015 року він очолив офіс.
Після переїзду до Лондона на початку 2017 року на посаду директора з корпоративного боргу, у листопаді 2017 року Тюркнера було призначено на нинішню посаду керуючого директора в Туреччині, де він успішно керував антикризовим реагуванням банку на девальвацію ліри у 2018 році. Під його керівництвом і незважаючи на повторювану макроекономічну нестабільність, бізнес банку в Туреччині продовжував значно зростати: наразі портфель оцінюють у EUR7,5 млрд, водночас у портфелі нараховують 246 активних проєктів і операційні активи на суму EUR5,8 млрд. Лише 2023 року банк підписав 48 проєктів на суму EUR2,48 млрд.
Міністр інфраструктури і транспорту Греції Христос Стайкурас виступив з ініціативою запуску залізничного сполучення між Грецією, Болгарією, Молдовою і Румунією для зв’язку з Україною, повідомляє Noi.md.
Згідно з повідомленням, грецький міністр під час саміту у Варні (Болгарія) 9 жовтня запропонував запустити поїзд для диверсифікації торговельних зв’язків між портами Середземномор’я та Україною.
Грецький уряд пропонує, щоб поїзди прямували до грецьких портів Александруполіс і Салоніки з портів Русе в Болгарії та Констанца в Румунії, а потім можна налагодити сполучення з Молдовою та Україною. Цей проєкт може стати альтернативним варіантом у торговельних відносинах між державами, зміцнюючи транспортні зв’язки та міжнародні вантажні перевезення, впевнені в Греції.
Міністр транспорту Греції надіслав відповідний лист про наміри європейському комісару з транспорту Адіні Валеан, міністру фінансів Болгарії Ассену Васілєву, міністру транспорту та комунікацій Болгарії Георгію Гвоздейкову і міністру транспорту та інфраструктури Румунії Соріну Гріндяну.
Як повідомлялося, Європейський Союз вивчає альтернативні маршрути для українського зерна через Італію та Грецію.
Молдова в січні-березні 2023 року наростила в 6,5 раза експорт в Україну алкогольної продукції – до $9,40 млн порівняно з аналогічним періодом минулого року ($1,44 млн), повідомив Національний банк Молдови (НБМ).
“Із часткою 17,6% від загального обсягу експорту Україна стала основним ринком збуту молдавського алкоголю, посунувши на друге і третє місця Білорусь і Румунію з частками 17,1% і 14,5% відповідно”, – процитувало інформацію НБМ молдавське видання mold-street.com.
При цьому Україна опинилася на першому місці серед імпортерів алкоголю Молдови, Росія – на восьмому.
Загалом у першому кварталі поточного року Молдова збільшила експорт алкоголю та етилового спирту на 26,8%, що в грошовому еквіваленті склало $53,47 млн.
Київський аналітичний “Клуб Експертів”, з метою просування українського вина, розпочав серію семінарів-дегустацій. Детальніше про це можна дізнатися за посиланням
Молдова надасть Україні допомогу на суму 4,2 млн леїв (близько 220 тис. євро) для ліквідації екологічних і гуманітарних наслідків підриву дамби Каховської ГЕС. Відповідне розпорядження Національної комісії з надзвичайних ситуацій оприлюднено на сайті уряду Молдови.
До пакета допомоги увійдуть водонасосні станції, надувні човни, продукти харчування та обладнання, необхідні для полегшення наслідків повені.
Зазначається, що обладнання буде надано з резервів Генерального інспекторату надзвичайних ситуацій та Агентства матеріальних резервів.
Комісія з надзвичайних ситуацій Молдови заборонила майнінг криптовалют у країні, а також імпорт обладнання для нього.
Згідно з ухваленим рішенням комісії з НС, це один із заходів, вжитих у зв’язку з енергетичною кризою.
Серед інших заходів – вимога до власників приміщень використовувати опалювальні прилади так, щоб температура у приміщенні у робочий час не перевищувала 19 градусів, а у позаробочий – 15 градусів. Також власники приміщень повинні будуть відмовитися від рекламного, декоративного та архітектурного підсвічування, а також відключити фонтани.
Крім того, має бути припинена робота ескалаторів у приміщеннях у період з 7 до 11 ранку та з 18 до 23 години.
Наприкінці жовтня Молдова зіткнулася з енергетичною кризою після того, як Україна перестала експортувати 30% необхідної країні електроенергії, а Молдавська ДРЕС не може поставити законтрактовані 70% через скорочення постачання газу до Молдови з боку “Газпрому”. Поки що екстрено у період дефіциту Молдова закуповує електроенергію у Румунії.
