На форумі «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» у Бухаресті під час однієї з панельних дискусій представники Румунії, Республіки Молдова та України заявили про намір поглиблювати регіональну співпрацю в інфраструктурі в межах «стратегічного трикутника сполучення» для підтримки відбудови України та посилення стійкості регіону.
Панель модерував генеральний директор аналітичного центру New Strategy Center Джордж Скутару. У ній взяли участь віцепрем’єр, міністр інфраструктури та регіонального розвитку Республіки Молдова Володимир Болєа, спеціальний посланник з питань відбудови України, керівник канцелярії прем’єр-міністра Румунії Міхай Юрка, перша заступниця голови Комітету Верховної Ради з питань транспорту та інфраструктури Юлія Сірко, державний секретар Мінінфраструктури Румунії Іонел Скріоштеану, заступник міністра з питань громад, територій та інфраструктури України Сергій Деркач (у форматі відеоконференції), а також генеральний директор Leviatan Group Кетелін Подару.
Дискусія була зосереджена на стратегічній важливості регіоналізації інфраструктурних проєктів між трьома країнами та розвитку логістичних коридорів, які забезпечують не лише економічну й демографічну мобільність, а в умовах триваючої війни – і військову мобільність. Учасники підкреслили, що транспортна та енергетична сполученість розглядається як інструмент для узгодження політики урядів, а також як платформа для залучення приватного сектору до відбудови України.
«Логістика стає ключовим елементом безпеки й розвитку: від портів і залізниці до прикордонної інфраструктури, усе це повинно працювати як єдина мережа між Румунією, Молдовою та Україною», – зазначив Скутару під час обговорення. Він наголосив, що координація інвестицій і проєктів у межах «стратегічного трикутника сполучення» є необхідною умовою для підвищення пропускної спроможності коридорів, які використовуються для торгівлі, транзиту та військової допомоги.
Представники української та молдовської сторін наголосили, що відбудова України неможлива без активної участі приватного бізнесу та залучення міжнародних компаній до спільних проєктів. «Україна відкрита до партнерства, і нам потрібні як фінансові ресурси, так і технологічні рішення, які можуть надати регіональні та глобальні партнери. Спільні інфраструктурні проєкти зміцнюють не лише економіку, а й стабільність усього регіону», – підкреслив заступник міністра Сергій Деркач.
За підсумками дискусії учасники відзначили позитивну динаміку у зміцненні сполученості між трьома державами, зокрема щодо модернізації транспортних коридорів, портової та прикордонної інфраструктури. Вони дійшли висновку, що подальший прогрес залежатиме від узгодженості дій урядів, ефективного використання фінансових інструментів і тісної співпраці з міжнародними партнерами для підвищення колективної стійкості та добробуту регіону.
Форум «Rebuilding Ukraine: Security, Opportunities, Investments» проходить 11–12 грудня в Бухаресті під егідою МЗС Румунії та МЗС України і організований New Strategy Center. За даними організаторів, протягом двох днів заплановано понад 30 панельних дискусій і паралельних сесій за участю представників урядів, міжнародних організацій, приватного сектору, фінансових інституцій та експертів з Європи, Північної Америки й Азії. Тематика панелей охоплює питання безпеки й оборони, інфраструктури, фінансування та інвестицій, «зеленої» енергетики, цифровізації, людського капіталу та транскордонної співпраці.
Національне агентство з регулювання енергетики Молдови (ANRE) провело 24 жовтня відкрите засідання Ради директорів, під час якого ухвалила застосування 50% зниження тарифів на транспортування газу до України.
“Під час засідання Рада схвалила зміни до Рішення № 272/2025 щодо оптимізації продукту потужності “Маршрут 1″ на Трансбалканському трубопроводі, після спільної ініціативи, поданої операторами систем транспортування природного газу з Греції, Болгарії, Румунії, Республіки Молдова та України. Ініціатива спрямована на зміцнення регіональної енергетичної безпеки та забезпечення постачання природного газу до України”, – сказано у комюніке на офіційному веб сайті ANRE.
“Схвалені зміни передбачають продовження терміну застосування продукту “Маршрут 1” на 6 місяців (листопад 2025 – квітень 2026), застосування 50% зниження тарифів на транспортування для SRL “Vestmoldtransgaz” у точках з’єднання Каушень та Гребеники, а також поширення застосування продукту потужності на всі відповідні точки з’єднання вздовж маршруту. Застосування 50% зниження тарифів на транспортування також передбачено румунським оператором транспортної системи SA “Transgaz””, – пояснили в ANRE.
“Цим рішенням Республіка Молдова зміцнює свою роль регіонального транзитного коридору, сприяючи транспортуванню природного газу з Греції до України та сприяючи диверсифікації маршрутів та джерел постачання. У довгостроковій перспективі очікується, що обсяги транспортування зростуть, і, як наслідок, пов’язані з цим тарифи знизяться для користувачів транспортної системи, що експлуатується SRL Vestmoldtransgaz”, – підкреслено в повідомленні.
Для збільшення гуманітарної допомоги в умовах агресивної війни Росії цієї зими Європейський Союз виділить Україні 140 мільйонів євро, а Молдові – ще 8 мільйонів євро.
Європейський Союз оголосив про новий пакет гуманітарної допомоги
для України та Молдови. З цієї суми 140 мільйонів євро призначені для надання життєво необхідної невідкладної допомоги в Україні, включаючи продовольство, житло, чисту воду та охорону здоров’я.
Ця допомога буде надана, зокрема, вразливим групам населення у постраждалих від війни регіонах на сході та півдні України. Ще 8 мільйонів євро буде виділено на проекти в Молдові для підтримки українських біженців та місцевих громад. Допомога покликана допомогти людям пережити «важку зиму» в умовах російської агресії, як написала Президент Європейської Комісії Урсула фон дер Ляєн на своїй сторінці у Facebook.
Хаджа Лахбіб, єврокомісар з питань стійкості, гуманітарної допомоги, управління кризовими ситуаціями та гендерної рівності, відвідала Україну, щоб обговорити розподіл допомоги ЄС та активізувати зусилля. «Виділивши 148 мільйонів євро на нову гуманітарну допомогу Україні, ми надаємо життєво важливу підтримку людям і допомагаємо відновити громади», – написала Лахбіб на своїй сторінці в соціальній мережі X. “У важку годину ЄС рішуче стоїть на боці народу України”.
Переговори про членство розпочалися у вівторок, що стало знаковим кроком, спрямованим, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України.
У вівторок, 25 червня, Європейський Союз розпочав переговори про вступ до ЄС з Україною та Молдовою, відкривши для цих нестабільних колишніх радянських республік довгий шлях до членства, який Росія намагалася заблокувати. Цей історичний крок спрямований, зокрема, на те, щоб продемонструвати вотум довіри до майбутнього України, оскільки Москва набирає обертів на полі бою майже через два з половиною роки після кремлівського вторгнення.
Президент України Володимир Зеленський назвав цей день “історичним” напередодні початку переговорів між офіційними особами Києва та 27 країн-членів ЄС у Люксембурзі. “Нас ніколи не зіб’ють з нашого шляху до об’єднаної Європи і до нашого спільного дому всіх європейських народів”, – написав український лідер у соціальних мережах.
Україна, а згодом і її сусідка Молдова подали заявки на вступ до ЄС одразу після тотального нападу Росії в лютому 2022 року. Початок переговорів знаменує собою лише початок тривалого процесу реформ, пронизаного політичними перешкодами, який, ймовірно, займе багато років – і може ніколи не призвести до членства.
Читати далі Європейський Союз схвалив початок офіційних переговорів про вступ України до ЄС лише для передплатників
На заваді на цьому шляху стоятимуть не лише зусилля Росії з дестабілізації, але й стриманість тих, хто сумнівається всередині ЄС, насамперед Угорщини. Але голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала початок переговорів “дуже гарною новиною для народів України, Молдови та всього Європейського Союзу”. Шлях попереду буде складним, але сповненим можливостей”, – написала вона у вівторок на своїй сторінці в соціальній мережі.
Досі Україна, яку на переговорах представляла віце-прем’єр-міністр Ольга Стефанішина, отримувала схвальні відгуки за започаткування низки реформ, спрямованих на боротьбу з хабарництвом та політичним втручанням, навіть в умовах війни. “Сьогодні історичний день для України і Молдови, а також для ЄС, – заявила міністр Європи Німеччини Анна Лурманн. “Обидві країни досягли величезного прогресу у сфері верховенства права, боротьби з корупцією та свободи преси”.
Складний процес
Війна Росії в Україні пожвавила прагнення ЄС прийняти нових членів після багатьох років, протягом яких країни, особливо на Західних Балканах, не досягли значного прогресу у своїх сподіваннях на вступ до Євросоюзу. У грудні 2023 року ЄС також надав статус кандидата ще одному з колишніх радянських сусідів Росії – Грузії. Він також схвалив переговори про вступ з Боснією і веде переговори з Сербією, Чорногорією, Албанією та Північною Македонією.
Зустрічі з Україною та Молдовою у вівторок розпочнуть процес перевірки того, наскільки закони в цих країнах вже відповідають стандартам ЄС і скільки ще роботи попереду. Після цього ЄС має почати формулювати умови для переговорів з 35 питань – від оподаткування до екологічної політики.
Малоймовірно, що протягом наступних шести місяців, коли Угорщина – найбільш дружня до Росії країна в блоці – буде головувати в ЄС на ротаційній основі, вдасться досягти прогресу на наступному кроці. “Дуже важко сказати, на якому етапі перебуває Україна, – сказав міністр Європи Угорщини Янош Бока. “З того, що я бачу тут, поки ми говоримо, вони дуже далекі від того, щоб відповідати критеріям вступу”.
Початок переговорів викликає потужний резонанс в Україні, оскільки саме прагнення до тісніших зв’язків з ЄС викликало протести в 2014 році, які врешті-решт переросли в повномасштабну кризу з Росією. Переговори також відбуваються в напружений час у Молдові після того, як США, Великобританія і Канада попередили про російську “змову” з метою вплинути на президентські вибори в країні, що відбудуться в жовтні.
Затиснута між охопленою війною Україною та членом ЄС Румунією, прозахідна влада Молдови часто звинувачує Кремль у втручанні в її внутрішні справи. Президент Майя Санду звинуватила Москву, війська якої розміщені в сепаратистському регіоні країни, у прагненні дестабілізувати Молдову напередодні голосування. “Наше майбутнє – в європейській сім’ї”, – написала Санду в соціальній мережі X. “Разом ми сильніші”.
Le Monde з AFP
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) призначив новим керуючим директором в Україні та Молдові з 1 травня 2024 року Арвіда Тюркнера, який з листопада 2017 року обіймає аналогічну посаду в Туреччині, ідеться в прес-релізі банку в середу.
«Україна є пріоритетним напрямком інвестицій ЄБРР: за воєнних часів туди було спрямовано EUR4,1 млрд. Тюркнер замінить Маттео Патроне, який після п’яти років роботи (в Україні) обійматиме посаду віцепрезидента ЄБРР із банківського сектору», – зазначено в релізі.
ЄБРР зазначає, що майбутні інвестиції в Україну у воєнний час і в реконструкцію будуть підкріплені збільшенням оплаченого капіталу на EUR4 млрд, схваленого акціонерами наприкінці минулого року.
«Видатне виконання Арвідом Тюркнером своєї попередньої посади в Туреччині дає нам велику впевненість у тому, що цей життєво важливий портфель перебуває в надійних руках», – наводяться в повідомленні слова першого віцепрезидента ЄБРР Юргена Рігтерінка.
Зазначається, що Тюркнер курируватиме розробку програми ЄБРР для України, зосередженої на п’яти інвестиційних темах воєнного часу: підтримці енергетичної безпеки, життєво важливої інфраструктури, продовольчої безпеки, торгівлі та приватного сектору, а також політичний діалог, що допомагає Україні та Молдові просуватися до членства в ЄС.
Повідомляється, що громадянин Німеччини Тюркнер прийшов у ЄБРР у січні 2009 року з німецького банку розвитку DEG як старший банкір групи фінансових установ у Москві. У жовтні 2013 року його підвищили до посади директора з регіонального розвитку та заступника керівника московського офісу, а у квітні 2015 року він очолив офіс.
Після переїзду до Лондона на початку 2017 року на посаду директора з корпоративного боргу, у листопаді 2017 року Тюркнера було призначено на нинішню посаду керуючого директора в Туреччині, де він успішно керував антикризовим реагуванням банку на девальвацію ліри у 2018 році. Під його керівництвом і незважаючи на повторювану макроекономічну нестабільність, бізнес банку в Туреччині продовжував значно зростати: наразі портфель оцінюють у EUR7,5 млрд, водночас у портфелі нараховують 246 активних проєктів і операційні активи на суму EUR5,8 млрд. Лише 2023 року банк підписав 48 проєктів на суму EUR2,48 млрд.
Міністр інфраструктури і транспорту Греції Христос Стайкурас виступив з ініціативою запуску залізничного сполучення між Грецією, Болгарією, Молдовою і Румунією для зв’язку з Україною, повідомляє Noi.md.
Згідно з повідомленням, грецький міністр під час саміту у Варні (Болгарія) 9 жовтня запропонував запустити поїзд для диверсифікації торговельних зв’язків між портами Середземномор’я та Україною.
Грецький уряд пропонує, щоб поїзди прямували до грецьких портів Александруполіс і Салоніки з портів Русе в Болгарії та Констанца в Румунії, а потім можна налагодити сполучення з Молдовою та Україною. Цей проєкт може стати альтернативним варіантом у торговельних відносинах між державами, зміцнюючи транспортні зв’язки та міжнародні вантажні перевезення, впевнені в Греції.
Міністр транспорту Греції надіслав відповідний лист про наміри європейському комісару з транспорту Адіні Валеан, міністру фінансів Болгарії Ассену Васілєву, міністру транспорту та комунікацій Болгарії Георгію Гвоздейкову і міністру транспорту та інфраструктури Румунії Соріну Гріндяну.
Як повідомлялося, Європейський Союз вивчає альтернативні маршрути для українського зерна через Італію та Грецію.
