Україна отримала $1,1 млрд від МВФ, повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
“Це шостий транш за спільною програмою в межах Механізму розширеного фінансування EFF”, – написав Шмигаль у телеграм-каналі.
За його словами, кошти вже надійшли на українські рахунки, їх спрямують на фінансування критичних видатків бюджету.
Прем’єр розповів, що загалом за цією програмою Україна отримала від МВФ уже $9,8 млрд.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) очікує збільшення дефіциту поточного рахунку України з 5,4% ВВП у 2023 році до 8,1% і 14,3% ВВП у 2024 і 2025 роках відповідно, йдеться в оновленому глобальному економічному огляді (WEO), опублікованому у вівторок.
Раніше, у червні цього року, Фонд оцінював дефіцит поточного рахунку наступного року в 5,8% ВВП, у 2026 році – в 6,9% ВВП.
МВФ пов’язує розширення дефіциту поточного рахунку зі стійкими потребами в імпорті під час війни, впливом нестачі робочої сили на експорт і зменшенням обсягу грантового фінансування. На думку Фонду, ці негативні чинники переважатимуть над сприятливим впливом морських шляхів, що налагодилися, приватних переказів і реструктуризації боргу.
В опублікованих після п’ятого перегляду програми розширеного фінансування EFF матеріалах зазначено, що дефіцит поточного рахунку в першому півріччі 2024 року збільшився до $8,6 млрд порівняно з $1,8 млрд у першому півріччі минулого року. Основною причиною МВФ назвав зниження надходження грантів від партнерів.
Тим часом торговельний баланс товарів погіршився на 8% у річному вимірі, оскільки високий рівень імпорту з оборонної та енергетичної галузей компенсував обсяг експорту (особливо продукції сільського господарства та залізної руди). Тоді як баланс послуг, навпаки, покращився із зупинкою прикордонних блокад і скороченням обсягів зняття готівкових коштів українцями за кордоном.
МВФ прогнозує, що після падіння на 15,4% у 2023 році експорт у 2024-му зросте на 15,7%, а у 2025-му – ще на 6,2%. Водночас імпорт, який зріс 2023 року на 21,5%, цього року збільшиться ще на 14,4%, а наступного – на 7%.
За оцінками Фонду, приріст прямих іноземних інвестицій цього року сповільниться до 2% ВВП з 2,6% ВВП минулого року, а 2025-го лише незначно прискориться – до 2,1% ВВП.
Водночас завдяки значній зовнішній фінансовій підтримці, яка зберігається, МВФ прогнозує зростання резервів країни з $40,5 млрд торік до $42,6 млрд цьогоріч і $44,9 млрд – у 2025-му.
Рада директорів МВФ у п’ятницю завершила п’ятий перегляд програми розширеного фінансування EFF для України, що дає змогу виділити Україні близько $1,1 млрд (SDR834,9 млн) 6-го траншу, які будуть спрямовані на підтримку бюджету.
«Незважаючи на складні умови, економіка України залишається стійкою, а результати діяльності в рамках EFF залишаються високими. На кінець червня влада виконала всі кількісні критерії ефективності та досягла чотирьох структурних маяків», – зазначено в прес-релізі Фонду на його сайті.
Після обговорення директор-розпорядник МВФ Крісталіна Георгієва заявила, що сукупний обсяг зовнішнього фінансування в рамках 4-річної програми підвищено зі $122 млрд до $151 млрд у базовому варіанті та зі $144 млрд до $187 млрд у негативному за рахунок нових зобов’язань у рамках ініціативи G7 щодо виділення Україні $50 млрд за рахунок доходів на заморожені російські активи («Надзвичайні кредити для прискорення зростання доходів України», ERA).
Зазначається, що стійкий перебіг реформ, мобілізація внутрішніх доходів і своєчасне надання зовнішньої підтримки необхідні для забезпечення макроекономічної стабільності, відновлення фіскальної та боргової стійкості й активізації інституційних реформ.
Уточнюється, що виконано структурні маяки, які стосуються скасування податкових пільг, державних компаній, що постраждали від війни, митної реформи та управління державними інвестиціями, водночас виконання двох структурних маяків було відкладено, щоб дати більше часу на завершення реформи.
МВФ зазначив, що в першій половині 2024 року економіка виявилася більш стійкою, ніж очікувалося, завдяки триваючому зростанню, помірній інфляції та адекватним резервам, підкріпленим значною зовнішньою підтримкою. Проте, прогноз на решту року і 2025 рік погіршився з часу четвертого огляду, в основному через тривалі російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру і невизначеність щодо війни.
«Загалом, прогноз залишається винятково невизначеним», – наголосив Фонд.
Георгієва заявила, що очікується виконання всіх кількісних критеріїв ефективності і на кінець вересня.
Президент України Володимир Зеленський перед ухваленням радою директорів МВФ позитивного рішення про виділення Україні $2,2 млрд п’ятого траншу за програмою розширеного фінансування EFF підписав закон про перезавантаження Бюро економічної безпеки (№3840-IX), ухвалення якого було одним зі структурних маяків програми.
Інформацію про підписання главою держави документа розміщено на сайті Верховної Ради.
“Важливим кроком уперед стало ухвалення минулого тижня закону про реформування Бюро економічної безпеки України. Необхідно швидке і рішуче виконання цього закону”, – сказав глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції в п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
Як повідомлялося, Верховна Рада 20 червня 239 голосами за необхідного мінімуму в 226 голосів ухвалила закон про перезавантаження БЕБ. “Текст узгоджено з партнерами. З незалежним відбором нового глави БЕБ, переатестацією і кадровим відбором. За участю іноземних експертів та українського бізнесу. Можна було краще, але вже молодці”, – прокоментував ухвалення перший заступник голови профільного комітету Ради Ярослав Железняк.
За його словами, згідно з документом, нового голову БЕБ обирає комісія з шести членів, де половина – міжнародні експерти з правом вирішального голосу. Переатестацію проводить комісія, в якій по шість осіб від новообраного директора БЕБ і від міжнародних партнерів, але за пропозицією українського бізнес-середовища. Крім того, протягом трьох наступних років працюватиме створена за такою самою схемою кадрова комісія.
“Гарантована незалежність директора БЕБ на рівні НАБУ/САП/НАЗК. І ще багато важливих змін про незалежність інституції. Завжди можна більше і краще, але загалом дуже ок”, – підсумував Железняк.
Міжнародний валютний фонд (МВФ) за підсумками четвертого перегляду програми розширеного фінансування EFF погіршив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту (ВВП) на цей рік із 3-4% до 2,5-3,5%, водночас поліпшивши прогноз інфляції на кінець року з 8,5% до 8%.
“Зараз ми спостерігаємо явні ознаки уповільнення темпів зростання через погіршення настроїв у зв’язку з розвитком воєнних дій, а також через перебої в подачі електроенергії”, – сказав глава місії Міжнародного валютного фонду (МВФ) в Україні Гевін Грей на прес-конференції в п’ятницю ввечері після виділення Україні траншу.
За його словами, ризики залишаються винятково високими, особливо через невизначеність, пов’язану з війною і зовнішнім фінансуванням.
Згідно з публікацією на сайті Фонду, на наступний рік очікування зростання української економіки погіршено до 5,5% з 6,5% зі збереженням оцінки інфляції 7%.
МВФ також знизив прогноз номінального ВВП України на цей рік до 7,49 трлн грн із 7,75 трлн грн у березневому огляді, а на наступний рік – до 8,74 трлн грн із 8,87 трлн грн.
Щодо структури ВВП МВФ дещо погіршив очікування щодо чистого експорту, водночас розраховує на більший внесок внутрішнього попиту, приватного споживання та інвестицій порівняно з березневим переглядом.
Фонд поліпшив прогноз інфляції на кінець цього року до 8% з 8,5%, зберігши свої очікування щодо її сповільнення до 7%, 5,5% і 5% у 2025-2027 рр., однак знизив очікування зростання реальних доходів у поточному та наступному році: відповідно на 1,2 п.п. – до 8,6% і на 1 п.п. – до 6,8%.
Також за підсумками четвертого перегляду незначно погіршено оцінку безробіття: до 14,8% з 14,5% цього року і до 14,3% замість 13,8% наступного.
Щодо бюджету, то МВФ збільшив оцінку його дефіциту (без урахування грантів) – до 20,9% ВВП з 20,2% ВВП на цей рік, до 10,4% ВВП з 10,3% ВВП на 2025.
Згідно з документом, поліпшено очікування щодо зовнішнього фінансування до 12,1% ВВП з 11,8% ВВП і внутрішнього фінансування до 2,1% ВВП з 2% ВВП, яке мають забезпечити банки, тоді як оцінка зовнішнього фінансування на наступний рік залишилася на рівні 6,5% ВВП, внутрішнього – 0,9% ВВП зі зниженням участі банків до 0,5% ВВП.
Як повідомлялося, минулого року українська економіка, за даними Держстату, зросла на 5,3% після падіння на 28,8% роком раніше, а в першому кварталі цього року зростання становило 6,5%.
НБУ 25 квітня цього року погіршив прогноз зростання ВВП країни цього року з 3,6% до 3%.
Уряд під час затвердження проєкту держбюджету до другого читання на початку листопада 2023 року спрогнозував зростання економіки цього року на 4,6%, проте нещодавно в Мінфіні повідомили про його погіршення до 3,5%, а перша віцепрем’єрка Юлія Свириденко в середині червня в Берліні заявила, що прогноз погіршено до менш ніж 4%.
Міністерство фінансів і Національний банк України після досягнутої з МВФ угоди на рівні персоналу (SLA) щодо четвертого перегляду програми розширеного фінансування (EFF) очікують на її схвалення радою директорів Фонду і виділення п’ятого траншу за програмою $2,2 млрд найближчими тижнями.
«Раніше Україна в жодній програмі МВФ не доходила до четвертого перегляду. Сьогоднішні домовленості – це свідчення нашої відданості реформам і змінам для нашої країни (…)”, – прокоментував угоду прем’єр-міністр Денис Шмигаль.
Міністр фінансів Сергій Марченко зазначив, що уряд продовжує працювати над упровадженням реформ і визначає пріоритетом підтримку економічної стабільності та відновлення України на шляху до вступу в ЄС. Він також подякував команді МВФ за ефективну та злагоджену співпрацю.
За інформацією Мінфіну, експерти Фонду акцентували на важливості реалізації Національної стратегії доходів та імплементації певних її положень.
«Нацстратегія є одним із структурних маяків за Програмою (EFF – ІФ-У), яка передбачає поетапне впровадження заходів, спрямованих як на реформування фіскальних органів, так і мобілізацію податкових надходжень, а також заходів, спрямованих на зміцнення довіри громадськості до податкової та митниці», – нагадали в міністерстві.
Зі свого боку в НБУ зазначили, що серед майбутніх пріоритетів співпраці з Фондом буде посилення банківського регулювання, нагляду, кредитної діяльності та інфраструктури ринків капіталу.
Крім цього, значна увага приділятиметься збільшенню рівня фінансової інклюзії, особливо на деокупованих територіях і в регіонах, близьких до активних бойових дій.
«Її низький рівень є стримувальним фактором для економічної активності, тому Національний банк зосередиться на діагностичній роботі із залученням експертів МВФ і Світового банку, щоб розробити ефективні заходи», – йдеться на сайті регулятора в п’ятницю ввечері.
НБУ готовий надалі пом’якшувати монетарну політику за умови збереження стійких інфляційних очікувань і привабливості гривневих інструментів, стійкості яких посприяє гнучкий обмінний курс, вважає регулятор.
«Подальше виважене та поетапне пом’якшення валютних обмежень відповідно до Стратегії має підтримати відновлення економіки, не створюючи ризиків для макрофінансової стабільності», – ідеться в повідомленні НБУ.
Як інформують у Нацбанку, експерти МВФ зазначили, що потреби в бюджетному фінансуванні у 2024 році залишаються дуже високими. З огляду на це, виконання бюджету має враховувати фінансові обмеження та необхідність відновлення фіскальної та боргової стійкості.
«Для забезпечення фіскальної стійкості Україні необхідно прискорити реалізацію податкових реформ та адміністрування доходів, передбачених Національною стратегією доходів», – наголошується в пресрелізі.
Серед пріоритетів виконання Програми регулятор відзначив посилення податкового та митного адміністрування, а також зміцнення довіри суспільства через антикорупційні реформи та заходи щодо належного захисту персональних даних платників податків.
