Президент США Дональд Трамп оголосив, що з 1 листопада 2025 року набудуть чинності додаткові мита в розмірі 100% на імпорт китайських товарів, які діятимуть понад діючі тарифи.
За його словами, таке рішення прийнято у відповідь на нещодавні експортні обмеження Китаю на рідкоземельні метали та інші критичні матеріали.
Можливі наслідки для світової економіки, на думку експрес-аналізу аналітичного центру Experts Club, можуть бути такими:
1) Китай, ймовірно, відповість контрзаходами: введенням тарифів, експортних обмежень або судовими позовами (в тому числі через СОТ).
2) Ескалація торгового конфлікту може спровокувати ланцюгову реакцію — країни, залежні від Китаю або США, можуть почати «перетягування» ланцюжків поставок.
3) Подорожчання китайських комплектуючих вдарить по електроніці, автомобілебудуванню, техніці, що призведе до зростання цін на кінцеву продукцію.
4) Фірми змушені будуть шукати альтернативних постачальників — ймовірно, з Азії (В’єтнам, Індія) або Латинської Америки — що збільшить логістичні витрати.
5) Підвищена нестабільність може посилити відтік капіталу в «притулки» — долар, золото — і знецінити валюти країн, що ведуть активну торгівлю з Китаєм.
6) Акції технологічних компаній, що залежать від китайських компонентів, опиняться під тиском.
Багато ринків, що розвиваються, залежать від китайського імпорту. Зростання тарифів призведе до інфляційного тиску і погіршення торгового балансу. Також можуть посилитися геополітичні альянси: країни можуть робити вибір між США і Китаєм, коригуючи зовнішньоекономічні курси.
В імплементації заходів можуть бути витоки і проблеми. Адміністративне і митне навантаження може збільшити витрати на дотримання правил походження товарів, крім того, однозначно, що деякі компанії спробують обходити тарифи через «транзитні» країни.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи Nova оновила правила доставки до США через скасований Вашингтоном пільговий безмитний поріг у розмірі $800: вартість доставки зросла мінімум на 10% мита, яке застосовується до товарів з України.
Згідно із пресрелізом “Нової пошти” у середу, у випадку, якщо платником є відправник, послуги з розмитнення включені у тариф, тоді як за умови, що платником буде обрано отримувача, він повинен буде сплатити при отриманні окрім 10% від вартості відправлення ще митно-брокерські послуги — від $25 за одне відправлення.
Зазначається, що отримувачу буде надісланий електронний лист із посиланням на оплату мита та митно-брокерських послуг. Доставка відправлення здійснюватиметься після оплати, а фінальна сума мита та митно-брокерських послуг визначатиметься під час митного оформлення при доставці у США.
У компанії наголосили, що важливо коректно зазначати країну походження товарів у відправленні. Ставка мита 10% діє лише для товарів, вироблених в Україні. Для товарів з інших країн ставки можуть відрізнятися.
Вказується також, що для користувачів API Nova Post розроблено технічне рішення для вибору платника митних платежів для США.
Напередодні генеральний директор “Укрпошти”, основного конкурента “Нової пошти”, Ігор Смілянський повідомив, що його компанія також продовжить комерційні поштові відправлення до США після введення цією країною 10% мита на відправлення вартістю до $800, а тарифи на доставку до США зростуть у середньому на $1,5-3.
На думку гендиректора “Укрпошти”, українські відправники отримають перевагу порівняно з конкурентами із більшості інших країн, бо ставка для України у 10% найнижча, тоді як для країн ЄС – 15%, для Швейцарії – 39%. Окрім того більшість країн Європи ставлять на паузу відправлення до США до урегулювання процедури стягнення 10% мита.
NOVA, NOVA POSHTA, МИТО, США
В Узбекистані скасовуються акцизний податок на імпорт поліетиленових гранул і ставки митних зборів на первинні форми полімерів етилену та пропілену. Це передбачено постановою Президента Узбекистану від 18 серпня ц.р. для підтримки вітчизняних підприємств-виробників продукції з полімерів етилену та пропілену з високою доданою вартістю.
Згідно з документом, з 1 вересня 2025 року до 1 січня 2028 року діятиме нульова ставка акцизного податку на поліетиленові гранули (нині — 10%), що не виробляються в країні та імпортуються за затвердженим переліком.
До 2028 року також скасовуються мита на імпорт окремих первинних форм полімерів етилену та пропілену (коди ТН ЗЕД 3901 10 900 0, 3901 30, 3901 40, 3902 10 000 0), які зараз становлять 5%.
Паралельно Митний комітет і Узбекське агентство з технічного регулювання на основі принципу ex officio мають вжити заходів проти ввезення в країну неякісної та контрафактної гнучкої упаковки — поліетиленових і поліпропіленових плівок, нетканих матеріалів, мішків, біг-бегів та інших виробів.
Прем’єр Канади Марк Карні в п’ятницю оголосив, що канадська влада відмовляється від низки мит, введених у відповідь на американські, щодо частини імпорту США, повідомляє The Globe and Mail.
«Відповідно до наших зобов’язань за угодою між США, Мексикою і Канадою (USMCA) я сьогодні оголошую, що канадський уряд вживе заходів, аналогічних вжитим раніше США, і скасує мита на всі американські товари, що підпадають під дію договору», – сказав прем’єр.
Однак, уточнив Карні, Канада збереже мита на імпорт зі США сталі, алюмінію та автомобілів, і Оттава буде інтенсивно працювати з Вашингтоном над цією темою. Карні зазначив, що після розмови, яка відбулася у нього на цьому тижні з президентом США Дональдом Трампом, сторони будуть активніше обговорювати «виклики в стратегічних секторах», а також нарощування співпраці в торгівлі, інвестиціях, сфері безпеки.
Також Карні вважає, що Канаді вдається домогтися успіхів у торговельних переговорах з США. «На даний момент Канада має найкращу торговельну угоду з США, і, хоча вона відрізняється від того, що було раніше, вона все одно краща, ніж у будь-якої іншої країни», – заявив прем’єр.
1 серпня Трамп підписав указ про підвищення тарифів для Канади з 25% до 35%. У заяві підкреслювалося, що товари, на які поширюється пільговий тарифний режим відповідно до USMCA, як і раніше, не підпадають під дію нових тарифів.
У свою чергу, нагадує The Globe and Mail, Оттава домагається угоди, яка б знизила або скасувала мита щодо ряду канадських товарів. У липні Карні визнав, що Канада, ймовірно, не зможе переконати Трампа скасувати всі мита.
Разом з тим Канада реалізувала три раунди відповідних заходів проти США. В рамках першого вона ввела мита в 25% на продукцію США на суму в $30 млрд, включаючи мотоцикли та апельсиновий сік. Другий раунд передбачав 25-відсоткові мита на продукцію ще на $30 млрд – металеві вироби та товари широкого вжитку. Третій раунд включав мита в 25% на автомобілі, за винятком компаній, які розмістили виробництво в Канаді.
Однак, зазначає видання, згодом Канада пом’якшила дію мит, схваливши деякі винятки з них, у тому числі щодо сировини та матеріалів американського виробництва, що використовуються в канадській промисловості.
Китайська влада з 14 серпня запроваджує тимчасове мито на поставки насіння каноли (різновид ріпаку) з Канади в розмірі 75,8%, повідомляє агентство “Сіньхуа”.
Таке рішення ухвалили за підсумками антидемпінгового розслідування, розпочатого у вересні 2024 року.
Міністерство торгівлі попередньо дійшло таких висновків: імпорт насіння ріпаку з Канади був демпінговим, вітчизняній галузі ріпаківництва було завдано матеріальної шкоди, а також існує причинно-наслідковий зв’язок між демпінгом і реальними збитками. У зв’язку з цим було вирішено запровадити тимчасові антидемпінгові заходи у вигляді забезпечувальних платежів.
Котирування листопадових ф’ючерсів на канолу на біржі ICE після оголошення про імпортні мита впали більш ніж на 4% – до $650,3 за тонну, повідомляє Reuters.
КНР є найбільшим світовим імпортером каноли, а також основним її покупцем у Канади. У 2024 році Канада поставила до Китаю канолу на суму близько $3,6 млрд.
Експорт сої з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липнь-червень) може зменшитись більш ніж на третину і становитиме близько 2,7 млн тонн через очікуване скрочення виробництва культури, можливу дію експортного мита, а також через збереження привабливості переробки, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “АПК-Інформ”.
Експерти нагадали, що Україна впродовж вересня-липня 2024-2025 МР експортувала 3,97 млн тонн соєвих бобів, що на 28% перевищило показник за аналогічний період минулого року та оновило історичний максимум для сезону.
“Суттєво збільшити темпи експорту, перш за все, вдалося завдяки рекордному урожаю даної культури в країні у 2024 році, а також через привабливі ціни та територіальну наближеність до ключових глобальних імпортерів”, – пояснили аналітики.
Водночас, на їхню думку, рекордні темпи відвантаження соєвих бобів влітку може стимулювати очікуване введення 10%-го мита на сою з вересня 2025 року в разі підписання президентом України відповідного законопроєкту.
Серед топ-покупців української сої у поточному сезоні експерти назвали Туреччину (968,6 тис. тонн, що на 39% більше попереднього сезону), Єгипет (673 тис. тонн, -31%) та Нідерланди (546 тис. тонн, приріст у 2,7 раза).
“Усього у сезоні-2024/25 експорт соєвих бобів з України може досягти близько 4,1-4,2 млн тонн (+26%), що може стати новим рекордом для галузі”, – резюмували в “АПК-Інформ”.
