Україна за підсумками 2025/2026 маркетингового року експортувала 1,82 млн тонн ріпаку проти 3,2 млн тонн у попередньому сезоні, повідомила Українська зернова асоціація.
Основним ринком збуту українського ріпаку була Німеччина – 876 тис. тонн. Бельгія імпортувала 453 тис. тонн, Нідерланди – 247 тис. тонн, Чехія – 112 тис. тонн, Велика Британія – 109 тис. тонн.
За даними УЗА, скорочення експорту ріпаку зумовлене нижчим урожаєм та запровадженням експортного мита на цю культуру.
Україна у 2025/2026 маркетинговому році експортувала 2,7 млн тонн сої проти 3,8 млн тонн у попередньому сезоні, повідомила Українська зернова асоціація.
Найбільшим покупцем української сої була Туреччина – 923 тис. тонн. До п’ятірки основних імпортерів також увійшли Нідерланди – 382 тис. тонн, Німеччина – 298 тис. тонн, Франція – 159 тис. тонн та Єгипет – 151 тис. тонн.
За даними УЗА, скорочення експорту сої зумовлене нижчим урожаєм та запровадженням експортного мита на цю культуру.
Президент США Дональд Трамп у п’ятницю заявив, що готовий застосувати мита у розмірі 100% щодо будь-якої країни, яка запровадить податок на цифрові послуги, що надаються американськими компаніями.
«Багато європейських країн обговорюють негайне запровадження податку на цифрові послуги щодо американських компаній. Деякі з цих країн близькі до того, щоб перейти від слів до справи», — написав американський лідер у соцмережі Truth Social.
«Будь ласка, нехай ця заява послужить для того, щоб донести: будь-яка країна, яка запроваджує такий податок, негайно зіткнеться з митом у розмірі 100% на будь-які товари, що експортуються до США», — підкреслив він.
Рішення Туреччини відкрити імпортну квоту на 3 млн тонн кукурудзи зі зниженою ставкою мита 5% суттєво змінило ринкову кон’юнктуру, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Такий крок має стабілізувати внутрішні ціни у Туреччині та задовольнити високий попит. Внутрішній баланс країни диктує потребу в активному імпорті: власне виробництво становить близько 8 млн тонн, тоді як рівень споживання перевищує 10 млн тонн”, – зазначили аналітики.
За даними агентства, митна політика Анкари залишається жорсткою: поза межами квоти діє ставка 130%. Проте ринок адаптується завдяки тимчасовим пільговим режимам. У цих умовах Україна зміцнює присутність і вже забезпечує 85-87% турецького імпорту завдяки значній пропозиції та вигідній логістиці.
“Зараз ключовий фактор конкуренції – це швидкість відвантажень та готовність трейдерів формувати гнучкі партії. Динаміку ринку визначають дефіцит сировини всередині країни-імпортера та ефективність логістичних ланцюгів”, – наголосили в “УкрАгроКонсалт”.
Серед основних тенденцій експерти виділили трансформацію попиту через квотування та домінування регіональних постачальників на тлі дефіциту. В агентстві прогнозують, що Україна втримуватиме статус ключового партнера Туреччини саме завдяки оперативності поставок, попри захисні мита для позапорційних обсягів.
Український виробник меду BEEHIVE (входить в EFI Group) розглядає можливість відкриття виробничих потужностей в Європі через повернення Європейським Союзом імпортних мит на мед, що призвело до втрати близько позицій компанії в європейському ритейлі, повідомив генеральний менеджер BEEHIVE Семен Гагарін.
“Коли мито у 17,3% повернулося, ми цього не очікували. В один момент наша маржа знизилася базово на 20%, і нас почали виводити з мереж – ми залишилися лише у 10-15% від того списку ритейлерів, який мали раніше. Для нас це стало справжнім “холодним душем”, – сказав він на Саміті експортерів Forbes Ukraina.
За інформацією Гагаріна, вихід на складні ринки, зокрема, у британську мережу Morrisons чи німецьку REWE, потребують суттєвої підготовки. Він підкреслив, щоб український мед потрапив на полиці мережі, виробнику доводилося пропонувати екстремальні умови. Зокрема, у Німеччині компанія була змушена забезпечити “55% маржі для мережі”, щоб отримати шанс на вхід.
Генеральний менеджер розповів, що BEEHIVE в ЄС користувалась моделлю ціноутворення “від полиці” (top-down), зважаючи на цінову політику конкурентів. За такої моделі, якщо собівартість продукту становить EUR1, ціна відвантаження в ЄС має бути на рівні EUR1,5, а фінальна ціна на полиці для споживача сягне близько EUR2,5.
“Ми завжди працюємо від полиці, від конкурента: якщо його ціна EUR3, нам треба бути трошки дешевше, щоб дати покупцеві привід проголосувати за нас своїми грошима”, – розповів він.
Оцінюючи конкурентне середовище, Гагарін зазначив, що українським виробникам доводиться змагатися з європейськими сімейними компаніями, які мають 150-річну історію. Оскільки мед великою мірою є commodity, ключовими факторами успіху стають унікальний смак або цінова перевага. Для забезпечення стабільної експансії він порадив колегам спочатку завоювати максимальну частку на локальному ринку України, щоб мати фінансовий запас для дорогих інвестицій у маркетинг і лістинг за кордоном.
Наразі компанія бачить два шляхи розвитку: або дочекатися повноправного членства України в ЄС, що усуне митні бар’єри, або локалізувати виробництво безпосередньо в Європі.
“Експорт – це дорого, експорт – це довго, експорт – це складно. Але це під силу, якщо у вас є “запас маржинальності”, ви готові інвестувати у торгові доми та наймати “нейтів-спікерів”, які будуть спілкуватися з клієнтами їхньою мовою”, – резюмував Гагарін.
EFI Group (Ефективні інвестиційні технології) заснована 2007 року, займається реалізацією бізнес-проєктів в Україні. Сфери інвестування – healthcare та medtech, паперова, харчова та деревообробна промисловості, постачання сільгосппродукції. Більшість активів групи є експортоорієнтованими та мають міжнародну сертифікацію FSC, IFS і BRC.
Серед бізнесів компанії – підприємство з виробництва тваринних жирів і кормових добавок для тварин Feednova, завод із виробництва меду “Біхайв”, медмережа “Медична зірка”, Житомирський картонний комбінат, виробник картонного пакування “Сем Екопак”, лісопереробник “Форест технолоджі”, постачальник сільгосппродукції “Ефі Агро”, медичний онлайн-хаб Doc.ua.
Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак призведе до зниження рентабельності цих культур, що спричинить скорочення посівних площ під соєю у 2026 році на 30%, повідомили експерти Американської торговельної палати (ACC) під час пресбрифінгу в Києві.
“Наші прогнози свідчать про можливе зменшення площ під соєю на 30% порівняно з попереднім сезоном. Експортне мито діє як економічний бар’єр, що робить вирощування цієї культури менш привабливим для товаровиробника. Фермер не буде кожного року брати на себе збитки — якщо фінансовий результат від’ємний, він просто змінює структуру посівів”, — пояснили експерти.
У бізнес-об’єднанні зауважили, що за звичайних умов альтернативою могла б стати кукурудза, проте наразі її інвестиційна привабливість також під питанням через зростання собівартості виробництва.
“Ціни на пальне та добрива суттєво зросли, зокрема, через загострення ситуації навколо Ірану та блокування Ормузької протоки. Це значно підвищує витрати аграріїв на вирощування кукурудзи, що в поєднанні з низькою рентабельністю олійних через мита (на сою та ріпак – ІФ-У) ставить аграріїв у складне становище перед початком весняної кампанії”, — наголосили учасники брифінгу.
Фахівці висловили упевненість, якщо регуляторна політика не зміниться, існує ризик довгострокової відмови фермерів від вирощування ріпаку та сої. Це призведе до того, що внутрішні переробники, які лобіювали введення мита для отримання дешевої сировини, зрештою зіткнуться з її фізичним дефіцитом через скорочення виробництва.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
