Нагадуємо, що Закони України №3853-IX та №3854-IX, які набули чинності наприкінці липня 2024 року, передбачають звільнення від сплати мита та ПДВ при ввезенні в Україну певних товарів. Це стосується, зокрема, обладнання для генерації та зберігання електроенергії.
Митне оформлення сонячних панелей, інверторів, електричних акумуляторів здійснюється митницями Держмитслужби у товарних позиціях УКТ ЗЕД 8541, 8504, 8507 або ці товари об’єднують і класифікують у товарній позиції 8501.
Сонячні панелі. У товарній позиції 8541 розглядаються «Напівпровідникові прилади (наприклад діоди, транзистори, напівпровідникові перетворювачі); фоточутливі напівпровідникові прилади, включаючи фотогальванічні (сонячні) елементи, зібрані або не зібрані у модулі, вмонтовані або не вмонтовані у панель; світловипромінювальні діоди (LED), незалежно від того, зібрані чи ні з іншими світловипромінювальними діодами (LED); п’єзоелектричні кристали, зібрані».
Згідно пояснень до товарної позиції 8541 спеціальними категоріями фотогальванічних елементів є:
Сонячні елементи, кремнієві фотогальванічні елементи, які перетворюють сонячне світло безпосередньо в електричну енергію. Вони зазвичай використовуються у вигляді сонячних батарей як джерела електричної енергії, наприклад, у ракетах або супутниках, які використовуються для дослідження космосу, для передавачів, застосовуваних для порятунку потерпілих у горах.
До цієї товарної позиції також включаються сонячні елементи, складені в модулі чи не складені, встановлені в панелі або ні. Проте до цієї товарної позиції не включаються панелі чи модулі, обладнані елементами, хоча і простими (наприклад, діодами для регулювання напрямку струму), які безпосередньо подають енергію, наприклад, на двигун, електролізер (товарна позиція 8501).
Інвертори. Товарна позиція 8504 зокрема включає інвертори, які перетворюють постійний струм у змінний.
Акумулятори. У товарній позиції 8507 класифікуються «Акумулятори електричні, включаючи сепаратори для них, прямокутної (в тому числі квадратної) або будь-якої іншої форми».
Об’єднання пристроїв. Згідно текстового опису товарної позиції 8501 УКТ ЗЕД, в ній розглядаються «Двигуни та генератори, електричні (крім електрогенераторних установок)».
У поясненнях до товарної позиції 8501 зазначено, що до цієї товарної позиції також входять фотоелектричні генератори, які являють собою панель фотоелементів у поєднанні з іншими пристроями, наприклад, акумуляторними батареями та електронними пристроями керування (регулятор напруги, інвертор і т.п.) і панелями чи блоками, укомплектованими простими елементами (наприклад, діодами для регулювання напрямку струму), які безпосередньо живлять, наприклад, двигун або електролізер.
Відповідно до Примітки 4 до Розділу XVI, у разі якщо машина (включаючи комбінацію машин) складається з окремих комплектувальних вузлів (незалежно від того, розміщені вони окремо чи з’єднані між собою трубопроводами, трансмісійними механізмами, електричними кабелями чи іншими пристроями), призначених для забезпечення одночасного виконання чітко визначених функцій, включених до однієї з товарних позицій групи 84 або 85, таку машину потрібно класифікувати у товарній позиції, що відповідає визначеній функції.
Таким чином, для об’єднання пристроїв товарних позицій 8541, 8504 та 8507 необхідна технічна документація (проект, схема креслення, розрахунок тощо) щодо можливості їх спільного використання з метою перетворення енергії та подачі її споживачам (товарна позиція 8501).
Отже, класифікація зазначених товарів здійснюється наступним чином:
у разі документального підтвердження спільного використання товарів вони класифікуються у товарній позиції 8501 згідно Примітки 4 до Розділу XVI УКТ ЗЕД;
в іншому випадку – у товарних позиціях 8541, 8504, 8507, що відповідають їх функціональним характеристикам.
Європейський союз повністю звільнив від мит і квот імпорт сільськогосподарської продукції з Молдови, продовживши і розширивши нині чинний тимчасовий пільговий режим.
“Продовження і розширення (пільгових) заходів спрямоване на те, щоб і надалі розширювати наявні торговельні потоки з Молдови до ЄС, а це підтримає молдовську економіку”, – заявив Ектор Гомес Ернандес, міністр промисловості, торгівлі та туризму Іспанії, яка до кінця року головує в Раді ЄС.
Він наголосив, що ухвалене в четвер рішення Ради ЄС є особливо важливим з огляду на триваючі воєнні дії в Україні, а також на те, що рік тому Молдова отримала статус кандидата в члени ЄС.
Здебільшого торгівля між ЄС і Молдовою лібералізована за Угодою про асоціацію від 2014 року. Митами було обкладено імпорт до ЄС тільки семи продуктів: слив, столового винограду, яблук, помідорів, часнику, вишні та виноградного соку. Запроваджений рік тому і чинний до 24 липня пільговий режим передбачає безмитні квоти для цих товарів. Нинішнє рішення призупиняє на рік дію всіх тарифних квот (TRQ), що залишилися.
Пільговий режим імпорту з Молдови зазначених продуктів спричинить втрату митних надходжень ЄС, але вона становитиме близько 0,3 млн євро на рік, тож її вплив на союзний бюджет буде “дуже обмеженим”, ідеться у пресрелізі.
Очікується, що ці заходи допоможуть Молдові ще більше переорієнтувати свій експорт на ЄС. Загалом його обсяг збільшився з 1,8 млрд євро 2021 року до 2,6 млрд євро 2022 року.
MOLDOVA, АГРОПРОДУКЦИЯ, ЄС, КВОТА, МИТО
Євросоюз продовжив ще на рік скасування ввізних мит на український експорт, рішення набуває чинності з 6 червня 2023 року і діє до 5 червня 2024 року включно.
Регламент Європарламенту та Європейської ради від 31 травня про продовження ще на рік скасування ввізних мит на український експорт опубліковано в офіційному журналі ЄС у понеділок.
Термін дії запровадженого 2022 року мораторію на стягнення мит закінчується 5 червня 2023 року.
З метою запобігання шахрайству у встановлених регламентом преференційних механізмах Україна має дотримуватися низки правил, зокрема утримуватися від введення нових мит або зборів і нових кількісних обмежень або заходів, що мають еквівалентний ефект, від підвищення наявних мит та зборів, від введення будь-яких інших обмежень у торгівлі з ЄС, якщо тільки це не буде чітко обґрунтовано, ідеться в документі.
Згідно з регламентом, у разі, якщо Україна не дотримується будь-якої з цих умов, ЄС може призупинити дію преференційних механізмів.
Туреччина з 1 травня цього року вводить імпортне мито на пшеницю, ячмінь і кукурудзу. У російському Союзі експортерів зерна не виключають його скасування в новому сільгоспроці, який розпочнеться 1 липня 2023 року.
Як повідомляв офіційний вісник Туреччини T.C. Resmi Gazete, ставка мита з 1 травня становитиме 130% замість 0%. Цей захід спрямований на захист вітчизняних виробників напередодні нового сезону.
Раніше Мінагрополітики України заявило, що цей захід з боку Туреччини не позначиться на продажах української сільгосппродукції, оскільки українське зерно переважно використовують для переробки та подальшої реалізації в треті країни, а в такому разі на нього мито не вводиться.
При цьому відомство пояснило, що в Туреччині діють два митні режими на імпорт. Перший поширюється на продукцію, яка використовується для внутрішнього споживання, і для такої продукції уряд Туреччини раніше оголошував тимчасову нульову ставку мита. Після закінчення терміну дії пільгового режиму повертається ставка в 130%. Зерна з України за першим режимом, на який повертається мито, до Туреччини йде близько 5% усього експорту в цю країну, уточнило Мінагрополітики.
Другий режим існує для продукції, яка йде на продаж у треті країни до або після переробки. Для цього режиму мито не сплачується.
За даними Держмитслужби, за перший квартал цього року Туреччина була найбільшим експортером української пшениці, якої було поставлено на $168,8 млн, або 17,7% від усього її експорту, зокрема в березні на $70,9 млн, або 20,5%.
Ячменю з України до Туреччини за перший квартал цього року було ввезено на $52,7 млн, або 42,1% від усього експорту цієї культури, зокрема в березні на $17,3 млн, або 38,8%.
Ряд будівельних матеріалів, що ввозяться до Узбекистану, до 1 січня 2025 року звільняється від мит. Указ підписав Президент Шавкат Мірзієєв 13 квітня 2023 року.
Нульова ставка застосовуватиметься для ввезення цементу (до цього ставка становила 30%), деревинно-стружкової плити (10%), клеєної фанери (10%), опалубки для бетонування (15%), енергозберігаючих базальтових покриттів (10%) та скла ( 10%). Для лісоматеріалів і раніше становила 0%.
Раніше прес-секретар президента повідомляв, що цей захід спрямований на здешевлення будівництва житла. За його словами, продовження пільги з мита на цемент високої марки ще на рік (пільга вперше була введена в 2021 році) дозволить знизити собівартість будівництва житла на 5%.
Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі України (МКМТ) 2 листопада вирішила застосувати попереднє антидемпінгове мито 31,37% до імпорту в Україну склотари походженням з Білорусі, повідомила юридична фірма “Ілляшев та Партнери” в п’ятницю.
“Застосування подібних заходів є результатом своєчасного реагування урядом України на прояви недобросовісної конкуренції білоруських виробників на ринку склотари в Україні та дасть змогу національним виробникам швидше відновити роботу з усунення наслідків демпінгового імпорту товару”, – наводяться в релізі слова партнера фірми Олени Омельченко.
“Ілляшев та Партнери” уточнили, що представляли інтереси Асоціації підприємств скляної промисловості “Скло України”, а також її членів.
Згідно з повідомленням, мито стягуватиметься з такого товару: скляні ємності (банки для консервування, пляшки) для харчових продуктів і напоїв місткістю 0,15 л або більше, але менш як 2,5 л, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодами 7010 90 41 00, 7010 90 43 00, 7010 90 45 00; банки з кольорового скла номінальною місткістю більш ніж 0,33 л, але менш як 1 л, що класифікуються згідно з УКТЗЕД за кодом 7010 90 53 00.
Це рішення є першим рішенням Комісії щодо застосування обмежувальних заходів щодо імпорту товарів в Україну після 24 лютого 2022 року, вказала юрфірма. Вона зазначила, що застосування попередніх антидемпінгових заходів є вкрай рідкісним проміжним результатом у практиці проведення антидемпінгових розслідувань в Україні. Востаннє подібні заходи МКМТ застосовувала 2020 року.
Попереднє антидемпінгове мито застосовується строком на чотири місяці та нараховуватиметься з дня опублікування рішення МКМТ у газеті “Урядовий кур’єр”.
Рішення про порушення та проведення антидемпінгового розслідування за результатами розгляду скарги “Скло України”, підготовленої “Ілляшев та Партнери”, МКМТ ухвалила 22 грудня 2021 року.
Асоціація підприємств скляної промисловості “Скло України” – громадська організація, що об’єднує українських виробників склотари, листового скла, скляного посуду, художнього скла, а також постачальників устаткування, матеріалів і послуг для скляної промисловості. Заснована 1997 року. Члени Асоціації виробляють понад 80% склопродукції в країні.
