Кабінет Міністрів ухвалив постанову, яка вводить механізм моніторингу за експортом сої та ріпаку, повідомила пресслужба Міністерства економіки, довкілля і сільського господарства.
“Ми запроваджуємо прозорий механізм, який дає можливість звільнити від експортного мита саме виробників, а не посередників. Кошти, які держава отримає від мита трейдерів, поповнюватимуть спеціальний фонд бюджету та спрямовуватимуться на програми підтримки прифронтових територій, де аграрії працюють у найскладніших умовах, гранти на переробку, теплиці, сади, страхування воєнних ризиків”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький, слова якого наведено в повідомленні на сайті відомства.
Мінекономіки зазначило, що документ спрямований на забезпечення справедливого застосування пільги зі звільнення від експортного мита для окремих категорій сільськогосподарських виробників.
Новий порядок визначає механізм щомісячного моніторингу, який здійснюватиме Мінекономіки, для перевірки відповідності обсягів експортованої продукції тим даним, які містяться в Державному аграрному реєстрі (ДАР) щодо фактично вирощеної продукції. Якщо буде виявлено невідповідності між заявленими та фактично вирощеними обсягами, Торгово-промислова палата України зобов’язана анулювати експертні висновки.
“Запровадження такого механізму гарантує, що пільгою зі звільнення від сплати експортного мита користуватимуться лише ті експортери, які дійсно виростили продукцію самостійно”, – додало міністерство.
Постанова забезпечує прозоре та справедливе адміністрування пільги з експортного мита, унеможливлення зловживань під час експорту сої та ріпаку, рівні та чесні умови конкуренції для агровиробників, забезпечує державну підтримку аграріїв, адже мито сплачуватимуть лише трейдери, а не виробники, йдеться у повідомленні.
Очікується, що урядове рішення посилить державний контроль, забезпечить цільове надходження бюджетних коштів і сприятиме стабільності аграрного сектору. Моніторинг дозволить одночасно підтримувати добросовісних виробників та гарантувати наповнення спеціального фонду для реалізації ключових програм розвитку агросектору.
Як повідомлялося, у вересні 2025 року було ухвалено закон про введення 10% експортного мита на сою та ріпак. Сільськогосподарські товаровиробники та кооперативи, які експортують продукцію власного виробництва, звільняються від сплати мита. Мито сплачують трейдери та інші експортери, які не є виробниками. Механізм спрямований на підтримку фермерів, стимулювання переробки всередині країни та наповнення спеціального фонду державного бюджету для фінансування аграрних програм.
Десяте щорічне засідання Комітету асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) на якому розглянули питання щодо запровадженого Україною експортного мита на сою та ріпак, а також тимчасових обмежень на експорт необробленої деревини, відбулося в Брюсселі, повідомило Міністерство економіки, довкілля і сільського господарства.
Україна поінформувала партнерів, що у 2025 році було введено 10% експортне мито на сою та ріпак для підтримки розвитку агропереробки всередині країни. При цьому аграрні виробники, які експортують продукцію власного виробництва, повністю звільняються від сплати мита. Відтак запроваджений механізм не створює для них додаткових фінансових витрат.
“Саме за рахунок надходження експортного мита на сою та ріпак держава наповнюватиме спеціальний фонд бюджету, з якого фінансуються програми підтримки сільгоспвиробників. Насамперед, програми для прифронтових територій, а також гранти на переробку, теплиці, сади, компенсації за агротехніку, страхування воєнних ризиків та інші ключові інструменти. Це дозволяє нам зберегти підтримку аграріїв навіть в умовах війни”, – підкреслив заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький.
Учасники зустрічі також обговорили рішення щодо регулювання експорту деревини, включно з тимчасовою забороною на експорт необробленої деревини (крім сосни) та встановленням нульових квот до кінця 2025 року.
Українська сторона наголосила, що такі заходи спрямовані на забезпечення потреб для оборони та критичної інфраструктури, а також зменшення ризиків для екології в умовах війни. Водночас ці заходи запобігають дефіциту сировини на внутрішньому ринку.
Окремо було зазначено, що у Верховній Раді України перебувають на розгляді законопроєкти щодо формування оновленої моделі ринку деревини з урахуванням безпекових викликів.
Українська сторона підкреслила важливість продовження відкритого діалогу з ЄС щодо всіх тимчасових заходів, які держава застосовує в період воєнного стану. При цьому збереження доступу української продукції до європейського ринку залишається одним із ключових факторів економічної стабільності та підтримки національного виробництва.
Комітет асоціації Україна – ЄС у торговельному складі (КАТС) утворено відповідно до статті 465 (4) Угоди про асоціацію між Україною та ЄС для розгляду питань, пов’язаних з Розділом IV “Торгівля і питання, пов’язані з торгівлею” Угоди про асоціацію. КАТС діє відповідно до регламенту, затвердженого Рішенням № 1/2014 Ради асоціації між Україною та ЄС від 15.12.2014 “Про прийняття регламентів Ради асоціації, Комітету асоціації і його підкомітетів”.
Засідання торговельного Комітету збираються щорічно, до його складу входять представники від України та Європейської комісії.
Як повідомлялося, з 4 вересня 2025 року в Україні діє 10% експортне мито на сою та ріпак для трейдерів. Сільгосптоваровиробники, які експортують власно вирощену продукцію, або сільськогосподарські кооперативи, що експортують продукцію своїх членів, звільняються від цього мита за умови документального підтвердження походження товару. До 2030 року мито буде знижуватися на 1% щороку, поки не досягне 5%.
Кабінет міністрів тимчасово заборонив експорт необробленої деревини (крім сосни) до 31 грудня 2025 року, встановивши нульову квоту на її експорт. Це робиться для забезпечення внутрішнього ринку сировиною, підтримки українських деревообробних підприємств і стабілізації галузі.
Експорт ріпаку з України у жовтні не перевищить 135-140 тис. тонн проти 535 тис. тонн у минулому році (- 73,8%), станом на 28 жовтня уже експортовано 125 тис. тонн, повідомив, повідомив аналітичний кооператив “Пуск”, створений в рамках Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Експорт рухається дуже повільно — все впирається в мита. Саме вони фактично зупинили нормальну роботу експортерів”, — зауважили аналітики.
Водночас вони зазначили, що обсяги внутрішньої переробки зростають.
“У вересні ми переробили понад 100 тис. тонн ріпаку, і у жовтні показник буде не меншим. На фоні проблем із соняшником саме ріпак зараз підтримує сектор. Ціни на ріпак у портах озвучуються у діапазоні EUR540-545/тонна. Водночас переробники пропонують від 25 тис. грн/тонна і вище”, — зазначили аналітики.
Європейський ринок демонструє позитивну цінову динаміку.
“За останній тиждень біржові котирування ріпаку зросли на EUR10. У січні-лютому традиційно очікується період найвищих цін на цю олійну культуру”, — додали у “Пуск”.
Президент США Дональд Трамп оголосив, що з 1 листопада 2025 року набудуть чинності додаткові мита в розмірі 100% на імпорт китайських товарів, які діятимуть понад діючі тарифи.
За його словами, таке рішення прийнято у відповідь на нещодавні експортні обмеження Китаю на рідкоземельні метали та інші критичні матеріали.
Можливі наслідки для світової економіки, на думку експрес-аналізу аналітичного центру Experts Club, можуть бути такими:
1) Китай, ймовірно, відповість контрзаходами: введенням тарифів, експортних обмежень або судовими позовами (в тому числі через СОТ).
2) Ескалація торгового конфлікту може спровокувати ланцюгову реакцію — країни, залежні від Китаю або США, можуть почати «перетягування» ланцюжків поставок.
3) Подорожчання китайських комплектуючих вдарить по електроніці, автомобілебудуванню, техніці, що призведе до зростання цін на кінцеву продукцію.
4) Фірми змушені будуть шукати альтернативних постачальників — ймовірно, з Азії (В’єтнам, Індія) або Латинської Америки — що збільшить логістичні витрати.
5) Підвищена нестабільність може посилити відтік капіталу в «притулки» — долар, золото — і знецінити валюти країн, що ведуть активну торгівлю з Китаєм.
6) Акції технологічних компаній, що залежать від китайських компонентів, опиняться під тиском.
Багато ринків, що розвиваються, залежать від китайського імпорту. Зростання тарифів призведе до інфляційного тиску і погіршення торгового балансу. Також можуть посилитися геополітичні альянси: країни можуть робити вибір між США і Китаєм, коригуючи зовнішньоекономічні курси.
В імплементації заходів можуть бути витоки і проблеми. Адміністративне і митне навантаження може збільшити витрати на дотримання правил походження товарів, крім того, однозначно, що деякі компанії спробують обходити тарифи через «транзитні» країни.
Лідер експрес-відправлень в Україні “Нова пошта” з групи Nova оновила правила доставки до США через скасований Вашингтоном пільговий безмитний поріг у розмірі $800: вартість доставки зросла мінімум на 10% мита, яке застосовується до товарів з України.
Згідно із пресрелізом “Нової пошти” у середу, у випадку, якщо платником є відправник, послуги з розмитнення включені у тариф, тоді як за умови, що платником буде обрано отримувача, він повинен буде сплатити при отриманні окрім 10% від вартості відправлення ще митно-брокерські послуги — від $25 за одне відправлення.
Зазначається, що отримувачу буде надісланий електронний лист із посиланням на оплату мита та митно-брокерських послуг. Доставка відправлення здійснюватиметься після оплати, а фінальна сума мита та митно-брокерських послуг визначатиметься під час митного оформлення при доставці у США.
У компанії наголосили, що важливо коректно зазначати країну походження товарів у відправленні. Ставка мита 10% діє лише для товарів, вироблених в Україні. Для товарів з інших країн ставки можуть відрізнятися.
Вказується також, що для користувачів API Nova Post розроблено технічне рішення для вибору платника митних платежів для США.
Напередодні генеральний директор “Укрпошти”, основного конкурента “Нової пошти”, Ігор Смілянський повідомив, що його компанія також продовжить комерційні поштові відправлення до США після введення цією країною 10% мита на відправлення вартістю до $800, а тарифи на доставку до США зростуть у середньому на $1,5-3.
На думку гендиректора “Укрпошти”, українські відправники отримають перевагу порівняно з конкурентами із більшості інших країн, бо ставка для України у 10% найнижча, тоді як для країн ЄС – 15%, для Швейцарії – 39%. Окрім того більшість країн Європи ставлять на паузу відправлення до США до урегулювання процедури стягнення 10% мита.
NOVA, NOVA POSHTA, МИТО, США
В Узбекистані скасовуються акцизний податок на імпорт поліетиленових гранул і ставки митних зборів на первинні форми полімерів етилену та пропілену. Це передбачено постановою Президента Узбекистану від 18 серпня ц.р. для підтримки вітчизняних підприємств-виробників продукції з полімерів етилену та пропілену з високою доданою вартістю.
Згідно з документом, з 1 вересня 2025 року до 1 січня 2028 року діятиме нульова ставка акцизного податку на поліетиленові гранули (нині — 10%), що не виробляються в країні та імпортуються за затвердженим переліком.
До 2028 року також скасовуються мита на імпорт окремих первинних форм полімерів етилену та пропілену (коди ТН ЗЕД 3901 10 900 0, 3901 30, 3901 40, 3902 10 000 0), які зараз становлять 5%.
Паралельно Митний комітет і Узбекське агентство з технічного регулювання на основі принципу ex officio мають вжити заходів проти ввезення в країну неякісної та контрафактної гнучкої упаковки — поліетиленових і поліпропіленових плівок, нетканих матеріалів, мішків, біг-бегів та інших виробів.
