МИТО – Ukraine open for business

Рада запровадила 10% мито на експорт сої та ріпаку

Верховна Рада підтримала законопроєкт про запровадження експортного мита в 10% на соєві боби, насіння кользи та ріпаку (подрібнені й неподрібнені) зі щорічним зниженням ставки до 2030 року на 1% – до рівня 5%, повідомив народний депутат Сергій Лабазюк (парламентська фракція “За майбутнє”) у телеграм-каналі.

Нардеп додав, що одночасно буде створено спецфонд – “Державний фонд підтримки сільськогосподарських товаровиробників”, який, враховуючи наявні обсяги експорту (без коригування на зменшення вартості/обсягів) олійних культур в 10% становитиме майже $500 млн.

“Але – за збільшення переробки, зміни експортних цін, зменшення обсягів сировини – надходження впадуть. Та й складно буде не віддати частину надходжень до держбюджету. Тому якщо вдасться зібрати 3–5 млрд грн для фонду – це вже буде перемога”, – зазначив Лабазюк.

Народний депутат Олексій Гончаренко (фракція “Європейська солідарність”) у гелеграм уточнив, що законопроєкт підтимало 245 народних депутатів.

“Це просто ганьба. Протащили в законопроєкті про промислові забруднення — мита для аграріїв. Обіцяли служити народу, а служать схемам”, – прокоментував він документ.

Як повідомлялося, “соєві правки” – це зміни до Податкового кодексу України, запроваджені наприкінці 2017 року. Вони стосувалися порядку відшкодування ПДВ (податку на додану вартість) під час експорту сої та ріпаку.

Генеральний директор асоціації “Укроліяпром ” Степан Капшук кілька років поспіль пропонував заборонити вивезення 50% врожаю ріпаку з країни, щоб збільшити завантаження українських переробних потужностей, яким, зокрема 2024 року, суттєво не вистачало сировини.

Згодом заступник голови парламентського комітету з питань економічного розвитку Дмитро Кисилевський підготував законопроєкт №13134, в якому правкою №40 передбачалося запровадження 10%-го експортного мита на ріпак та сою. Він аргументував свою ініціативу тим, що українські заводи з переробки сої та ріпаку недозавантажені на 35%, і якщо їх задіяти, Україна отримає додаткових 7,3 млрд грн доходів у державний бюджет на фінансування ЗСУ, а додаткові $238 млн дадуть змогу побудувати десятки заводів, створити тисячі нових робочих місць.

Низка асоціацій розкритикувала ідею законопроєкту “Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо розширення доступу пацієнтів до лікарських засобів, що підлягають закупівлі особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я, шляхом укладення договорів керованого доступу”, яка передбачала встановлення мита на експорт сої та ріпаку з України. На переконання бізнес-об`єднань, вони є дискримінаційними по відношенню до малих та середніх виробників, мають на меті збільшення прибутків переробників за рахунок малих і середніх аграріїв та порушують угоду про асоціацію Україна-ЄС.

Верховна Рада 18 червня не підтримала цю ініціативу.

МИТО, ріпак, СОЯ, ЭКСПОРТ

Результати «митного безвізу» за ІI кв. 2025 року: рекордні майже 34 тис. транзитних декларацій

Україна продовжує зміцнювати позиції у європейському транзитному просторі. Так, у другому кварталі 2025 року Державна митна служба України оформила майже 34 тисячі транзитних декларацій за процедурою спільного транзиту (NCTS). Це на 8 тис. більше, ніж у попередньому кварталі, та на 9 тис. більше, ніж у ІІ кварталі 2024 року.

Такий приріст став найвищим квартальним показником з моменту приєднання України до Конвенції про процедуру спільного транзиту.

Понад 23 тисячі переміщень, розпочатих українськими митницями, були успішно завершені в країнах-учасницях Конвенції. У свою чергу, в Україні завершено 10,7 тисяч транзитних переміщень, ініційованих в інших країнах, що майже на 50% більше, ніж у попередньому кварталі.

Загалом з початку міжнародного застосування процедури спільного транзиту 1 жовтня 2022 року Держмитслужба оформила майже 196 тис. декларацій, з яких 149 тис. – як митниця відправлення і 47 тис. – як митниця призначення.

Крім того, вітчизняні компанії активно застосовують українські загальні гарантії в деклараціях Т1 для переміщення транзитних вантажів в інших країнах-учасницях Конвенції. Так, за ІІ квартал 2025 року загальні гарантії були використані у майже 106 тисячах декларацій Т1, що переміщувались митною територією Європейського Союзу (з 01.01.2025 – більше 183 тисяч таких декларацій).

Щодо гарантування при процедурі спільного транзиту, у ІІ кварталі 2025 року в системі управління гарантіями NCTS Держмитслужбою зареєстровано 28 загальних гарантій. На початок липня 2025 року діючими є 94 загальні гарантії на загальну суму понад 320 млн євро та 4 947 індивідуальних гарантій на загальну суму 218,45 млн євро.

Така динаміка підтверджує зростання довіри бізнесу до процедури спільного транзиту та демонструє збільшення кількості суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, які прагнуть працювати за стандартами ЄС.

БЕЗВИЗ, ДЕКЛАРАЦИЯ, МИТО, ТРАНЗИТ

Американська торговельна палата закликає Уряд та народних депутатів не допустити повернення експортного мита для олійних культур

Бізнес-спільнота, об’єднана Американською торговельною палатою в Україні (Палата), занепокоєна потенційними ризиками пов’язаними з можливістю повернення до практики запровадження експортного мита та/або квот для олійних культур.

Режим безмитної торгівлі з Європейським союзом (ЄС), який є основним покупцем українських олійних культур, є запорукою швидкої та успішної відбудови України. Водночас запровадження Україною митних або інших торговельних обмежень може поставити під загрозу переговори щодо оновлення зони вільної торгівлі з ЄС, зокрема через ризик запровадження дзеркальних обмежень на український експорт.

Також, експерти компаній-членів Палати вважать за необхідне нагадати, що досвід запровадження у 2017 році експортних мит на сою та ріпак, які були згодом скасовані у 2020 році, продемонстрував що такі заходи не призводять до значного збільшення виробництва олії. Натомість, такі обмеження створюють фінансові втрати для аграрних виробників та призводять до відповідного скорочення посівів олійних культур.

Таким чином, Палата закликає Уряд та народних депутатів не допустити повернення експортного мита та/або квот для олійних культур та не підтримувати такі ініціативи.

Джерело: https://interfax.com.ua/news/press-release/1080636.html

АМЕРИКАНСЬКА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА, МИТО, ЭКСПОРТ

Трамп підніме мита на імпорт сталі в США до 50%

Президент США Дональд Трамп оголосив, що тарифи на імпорт сталі в США будуть збільшені на 50%, що вдвічі більше поточної ставки, повідомляє CNN.

«Ми збираємося збільшити мита на сталь в Сполучених Штатах Америки на 25%, з 25% до 50%», – сказав він під час виступу на заводі US Steel недалеко від Піттсбурга, штат Пенсільванія.

Трамп додав, що розглядає можливість введення тарифу в розмірі 40%, але керівники галузі заявили йому, що хочуть ввести тариф у розмірі 50%.

«За 25% вони можуть якось перебратися через цей паркан. За 50% ніхто не перебереться через цей паркан», – додав президент США.

Пізніше він написав, що тарифи на сталь і алюміній в розмірі 50% будуть збільшені починаючи з середи, 4 червня.

“Для мене велика честь підвищити мита на сталь і алюміній з 25% до 50% з середи, 4 червня. Наші сталеливарна і алюмінієва галузі відроджуються, як ніколи раніше. Це буде ще один великий поштовх чудових новин для наших чудових робітників сталеливарної та алюмінієвої промисловості. Зробимо Америку знову великою!”, – написав він.

Раніше аналітичний центр Experts Club випустив загальносвітову аналітику виробництва сталі провідними країнами світу, детальніше за посиланням – https://youtube.com/shorts/VgUU9MEMosE?si=EZIE-o9jE0w2O9Z_

IMPORT, МИТО, СТАЛЬ, США, Трамп

Україна запроваджує 35,7% антидемпінгове мито на імпорт сірників з Індії

Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) рішенням від 16 квітня запроваджує остаточне антидемпінгове мито на імпорт до України побутових сірників у розмірі 35,7%.

Згідно з оголошенням МКМТ у газеті “Урядовий кур’єр” у п’ятницю, рішення набуває чинності через 30 днів із дня публікації оголошення.МКМТ нагадує, що антидемпінгове розслідування було порушено рішенням від 12 квітня проти імпорту сірників з Індії та Пакістану за скаргою ТОВ “Українська сірникова фабрика”, частка якої в загальному виробництві сірників в Україні перевищує 50%.

Разом з тим встановлено, що за період розслідування (1 квітня 2023 року – 31 березня 2024 року) імпорт в Україну сірників з Індії здійснювався за демпінговими цінами, тоді як з Пакистану був відсутній.

МКМТ встановила, що за період дослідження (1 січня 2021 року – 31 березня 2024 року) обсяги демпінгового імпорту знизились на 47,3 % в абсолютних показниках, водночас зросли відносно загальних обсягів виробництва товару в Україні – на 27,8 %, відносно споживання – на 26,4 %.

Крім того, обсяги виробництва національного виробника зменшилися на 58,7%, рівень використання виробничих потужностей – на 58,7 %, обсяги продажу на внутрішньому ринку – на 58,1 %, фінансовий результат від продажу на внутрішній ринок у доларовому еквіваленті – на 229,4 %, у гривневому – на 275,3 %, рентабельність від продажу на внутрішньому ринку – на 390,4 % та мала від’ємне значення.

Скоротилась також кількість працівників-виробничників – на 2,4 %, заробітна плата – на 32,1%, продуктивність праці – на 57,7%, обсяги інвестицій – на 100%, залишки на складах збільшились на 134,1%.Комісія встановила наявність в Республіці Індія значного експортного потенціалу, що свідчить про ймовірність значного зростання обсягів демпінгового імпорту сірників з цієї країни в майбутньому.

Антидемпінгові заходи застосовуються до сірників крім піротехнічних виробів товарної позиції 3604, що класифікуються за кодом 3605 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.ТОВ “Українська сірникова фабрика” заснована 1995 року, виробничі потужності розташовані у Рівненській області. Проєктна потужність фабрики – 630 млн коробок сірників на рік. Продукцію поставляють в усі регіони України та за її межі.

За даними opendatabot, у 2024 році фабрика отримала майже 26 млн грн збитку (на 3% більше ніж роком раніше) при зростанні чистого доходу на 9,7% – до 175,2 млн грн. Разом з тим у 2022 році вона мала прибуток 38 млн грн та виторг 373,5 млн грн.Засновником товариства вказана британська Paxstone Limited, кінцевим бенефіціаром – киянка Марія Фурсіна.

IMPORT, ИНДИЯ, МИТО, сірники

Сукупні мита США на товари Китаю досягли 145%

Мита США на товари з Китаю загалом становлять наразі 145%, повідомляє в четвер телеканал CNBC з посиланням на неназваного представника Білого дому.

В адміністрації президента США пояснили, що напередодні американський лідер підвищив «відповідні» мита щодо Пекіна з 84% до 125%, але водночас ще раніше він ввів збір у 20% у відповідь на те, що Пекін, на думку Вашингтона, докладає недостатньо зусиль для припинення поставок фентанілу до США.

Досі американські ЗМІ писали, що мита США на китайську продукцію загалом сягнули 125%.

Президент США Дональд Трамп минулої середи заявив, що Пекін хоче укласти торговельну угоду з Вашингтоном, але не знає, як це зробити. Представник МЗС КНР Лінь Цзянь на прохання прокоментувати цю заяву американського лідера зазначив, що США поки що лише запроваджують мита на китайську продукцію, а Пекін у жодному разі не сприймає такої поведінки. Він зазначив, що для початку діалогу США потрібно продемонструвати повагу і рівноправне ставлення до іншої сторони.

КИТАЙ, МИТО, США, ТОВАР

Business news from Ukraine