Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі (МКМТ) рішенням від 16 квітня запроваджує остаточне антидемпінгове мито на імпорт до України побутових сірників у розмірі 35,7%.
Згідно з оголошенням МКМТ у газеті “Урядовий кур’єр” у п’ятницю, рішення набуває чинності через 30 днів із дня публікації оголошення.МКМТ нагадує, що антидемпінгове розслідування було порушено рішенням від 12 квітня проти імпорту сірників з Індії та Пакістану за скаргою ТОВ “Українська сірникова фабрика”, частка якої в загальному виробництві сірників в Україні перевищує 50%.
Разом з тим встановлено, що за період розслідування (1 квітня 2023 року – 31 березня 2024 року) імпорт в Україну сірників з Індії здійснювався за демпінговими цінами, тоді як з Пакистану був відсутній.
МКМТ встановила, що за період дослідження (1 січня 2021 року – 31 березня 2024 року) обсяги демпінгового імпорту знизились на 47,3 % в абсолютних показниках, водночас зросли відносно загальних обсягів виробництва товару в Україні – на 27,8 %, відносно споживання – на 26,4 %.
Крім того, обсяги виробництва національного виробника зменшилися на 58,7%, рівень використання виробничих потужностей – на 58,7 %, обсяги продажу на внутрішньому ринку – на 58,1 %, фінансовий результат від продажу на внутрішній ринок у доларовому еквіваленті – на 229,4 %, у гривневому – на 275,3 %, рентабельність від продажу на внутрішньому ринку – на 390,4 % та мала від’ємне значення.
Скоротилась також кількість працівників-виробничників – на 2,4 %, заробітна плата – на 32,1%, продуктивність праці – на 57,7%, обсяги інвестицій – на 100%, залишки на складах збільшились на 134,1%.Комісія встановила наявність в Республіці Індія значного експортного потенціалу, що свідчить про ймовірність значного зростання обсягів демпінгового імпорту сірників з цієї країни в майбутньому.
Антидемпінгові заходи застосовуються до сірників крім піротехнічних виробів товарної позиції 3604, що класифікуються за кодом 3605 00 00 00 згідно з УКТ ЗЕД.ТОВ “Українська сірникова фабрика” заснована 1995 року, виробничі потужності розташовані у Рівненській області. Проєктна потужність фабрики – 630 млн коробок сірників на рік. Продукцію поставляють в усі регіони України та за її межі.
За даними opendatabot, у 2024 році фабрика отримала майже 26 млн грн збитку (на 3% більше ніж роком раніше) при зростанні чистого доходу на 9,7% – до 175,2 млн грн. Разом з тим у 2022 році вона мала прибуток 38 млн грн та виторг 373,5 млн грн.Засновником товариства вказана британська Paxstone Limited, кінцевим бенефіціаром – киянка Марія Фурсіна.
Мита США на товари з Китаю загалом становлять наразі 145%, повідомляє в четвер телеканал CNBC з посиланням на неназваного представника Білого дому.
В адміністрації президента США пояснили, що напередодні американський лідер підвищив «відповідні» мита щодо Пекіна з 84% до 125%, але водночас ще раніше він ввів збір у 20% у відповідь на те, що Пекін, на думку Вашингтона, докладає недостатньо зусиль для припинення поставок фентанілу до США.
Досі американські ЗМІ писали, що мита США на китайську продукцію загалом сягнули 125%.
Президент США Дональд Трамп минулої середи заявив, що Пекін хоче укласти торговельну угоду з Вашингтоном, але не знає, як це зробити. Представник МЗС КНР Лінь Цзянь на прохання прокоментувати цю заяву американського лідера зазначив, що США поки що лише запроваджують мита на китайську продукцію, а Пекін у жодному разі не сприймає такої поведінки. Він зазначив, що для початку діалогу США потрібно продемонструвати повагу і рівноправне ставлення до іншої сторони.
Влада Китаю ухвалила рішення підняти мита на продукцію США з 34% до 84%, повідомляє в середу The Global Times з посиланням на Комісію з митних тарифів при Держраді КНР. Нові тарифи мають набути чинності 10 квітня з 12:01 за місцевим часом (7:01 кв).
Своєю чергою китайські державні ЗМІ повідомили, що влада КНР додала 6 фірм США до списку неблагонадійних організацій і 12 американських структур до переліку юросіб, щодо яких діє експортний контроль.
Раніше президент США Дональд Трамп, не отримавши сигналів про поступки від Пекіна, підписав указ про підвищення мит на товари з Китаю. Згідно з указом, раніше оголошені Трампом додаткові 34% мита змінюються на 84%. Таким чином, з урахуванням мит у 20%, які Трамп ввів на товари з Китаю в перший термін його президентства, тепер мита становлять 104%.
Минулого тижня влада Китаю ухвалила рішення з 10 квітня запровадити додаткові мита в розмірі 34% на товари зі США.
Телеканал CNBC зазначав, що США були готові переглянути свою позицію щодо підвищення мит на китайські товари, якби Китай відмовився від відповідних мит на американські товари. Однак у Пекіні заявляли, що не збираються йти на поступки.
Згідно з указом президента Дональда Трампа, США вводять додаткові мита на товари з низки країн. Розмір тарифів варіюється залежно від торговельних відносин із Вашингтоном. Найбільші обмеження запроваджуються проти Камбоджі, В’єтнаму та Шрі-Ланки.
Країни з найвищими митами
Камбоджа – 49%
В’єтнам – 46%
Шрі-Ланка – 44%
Таїланд – 36%
Китай – 34%
Бангладеш – 34%
Тайвань – 32%
Індонезія – 32%
Швейцарія – 31%
Південна Африка – 30%
Пакистан – 29%
Японія – 24%
Малайзія – 24%
Південна Корея – 25%
Європейський союз – 20%
Ізраїль – 17%
Філіппіни – 17%
Велика Британія – 10%
Бразилія – 10%
Сінгапур – 10%
Чилі – 10%
Україна – 10% (базовий тариф без додаткових обмежень)
Мита набудуть чинності з 9 квітня 2025 року. Крім того, базовий тариф у 10% застосовуватиметься до всіх товарів, що збільшує загальну ставку для країн з уже встановленими митами. Наприклад, китайські товари обкладатимуться 44% (34%+10%), а товари з ЄС – 30% (20%+10%).
Канада і Мексика поки що не підпадають під дію взаємних тарифів.
Причини введення мит
Президент Трамп назвав ці заходи «дзеркальними санкціями», підкресливши, що вони покликані компенсувати нечесні торговельні практики інших країн. За його словами, США не можуть дозволити собі бути «економічною мішенню» і повинні захищати своїх виробників.
За даними Bloomberg, заходи торкнуться світового ринку обсягом 33 трлн доларів. Під удар потрапляють країни від Китаю до Бразилії, а обсяг їхнього експорту в США може скоротитися від 4% до 90%. Середні тарифи можуть зрости на 15%, що спровокує зростання інфляції в США і підвищить ризик рецесії.
Крім того, адміністрація Трампа продовжує посилювати торговельні заходи, раніше введені з 2017 року. Зокрема:
Введено додатковий 20% податок на весь імпорт з Китаю.
Діє глобальний 25% тариф на сталь і алюміній.
Введено 25% мита на імпорт автомобілів і запчастин (з 3 квітня 2025 року).
Очікувані наслідки
Експерти прогнозують, що за максимального сценарію середні тарифи в США зростуть до 2%, що може призвести до скорочення ВВП на 4% і зростання цін на 2,5% у найближчі два-три роки.
Найбільших втрат зазнають Китай, ЄС та Індія, хоча їхні економіки, ймовірно, витримають цей удар. Країни Південно-Східної Азії, Канада та Мексика відчують значний негативний вплив на свою торгівлю зі США.
Єврокомісія (ЄК) хоче мати добре збалансований список товарів зі США, на які має намір запровадити підвищені митні збори і виграти час для торговельних переговорів із Вашингтоном, тому переносить термін своїх контрзаходів.
Прес-секретарі ЄК пояснили на брифінгу в Брюсселі в п’ятницю, що існують дві взаємодоповнюючі частини списку товарів. Одна має набути чинності 1 квітня, а друга в середині квітня.
«Цього тижня (Європейська) комісія вирішила вивірити графік своїх різних контрзаходів. Тому що, уточнюючи цей графік, можна проконсультуватися з державами-членами щодо обох списків. По-друге, це дає нам змогу бути ефективнішими, домогтися кращої збалансованості між товарами, беручи до уваги інтереси європейських виробників, експортерів, споживачів», – повідомив офіційний представник ЄК Олоф Жилл.
«І це дозволяє мати більше часу для обговорення з американською адміністрацією. Нагадаю, що наша мета – уникнути митних зборів, які завдали б шкоди всім по обидва боки Атлантики. Ось чому ми готуємося до переговорів зі Сполученими Штатами, намагаємося виграти час для домовленостей», – додав Жилл.
За його словами, якщо ці переговори не призведуть до задовільного результату, то буде «тверда і цілеспрямована реакція» ЄС у відповідь на американські заходи з метою «зменшити негативні наслідки для Європи».
«Ми будемо готові реагувати за будь-якого розвитку подій», – наголосив представник ЄК.
Раніше голова ЄК Урсула фон дер Ляєн повідомила, що перенесення застосування підвищених митних зборів ЄС до низки американських товарів пов’язане з пошуком найкращого врахування інтересів європейської сторони. «Ми вирішили уточнити час набуття чинності наших тарифів. Це не змінює ефект від наших заходів у відповідь. І це важливо, тому що вони сягають 26 млрд євро, що є еквівалентом $28 млрд потенційних американських тарифів», – сказала глава ЄК на пресконференції в Брюсселі в ніч на п’ятницю.
Президент Мексики Клаудія Шейнбаум доручила міністерству економіки країни підготувати всі можливі заходи у відповідь на введення США ввізних мит на мексиканські товари, назвавши наклепом звинувачення з боку Білого дому на адресу уряду Мексики з приводу його зв’язків зі злочинними організаціями.
«Доручаю міністру економіки реалізувати план Б, над яким ми працюємо, що включає тарифні та нетарифні заходи на захист інтересів Мексики», – написала Шейнбаум у соцмережі X.
Вона також звинуватила США в неефективній боротьбі з розповсюдженням фентанілу і постачанні зброї злочинним угрупованням у Мексиці.
Шейнбаум запропонувала Трампу створити робочу групу за участю найкращих фахівців у галузі суспільної охорони здоров’я та безпеки, розв’язавши проблеми «не через запровадження тарифів, а через переговори і діалог».
Як повідомлялося, Трамп своїм указом наступного тижня запроваджує мита в 25% на товари, імпортовані з Мексики та Канади, і в 10% – з Китаю. При цьому мита на енергоносії з Канади становитимуть 10% і торкнуться всієї канадської енергетики, зокрема нафти, газу, електроенергії.
