Business news from Ukraine

Business news from Ukraine

Олег Топузов очолив Національну академію педагогічних наук України

Загальні збори Національної академії педагогічних наук України обрали Олега Топузова президентом НАПН на п’ятирічний термін – з 18 вересня 2026 року до 17 вересня 2031 року.

За результатами таємного голосування його кандидатуру підтримали 185 учасників зборів, дев’ять проголосували проти, ще два бюлетені визнали недійсними. Топузов був єдиним кандидатом на посаду.

Він змінив Василя Кременя, який очолював академію з 1997 року. Загальні збори одноголосно обрали Кременя почесним президентом НАПН довічно.

Представляючи програму розвитку академії, Топузов визначив чотири основні принципи роботи – наступність, компетентність, відкритість і результативність.

«Моє завдання – не починати все з початку. Моє завдання – зберегти найкраще і з вами відкрити новий етап розвитку нашої академії», – заявив він.

Серед основних напрямів роботи нового керівництва Топузов назвав посилення впливу педагогічної науки на формування державної освітньої політики, відновлення людського капіталу, подолання освітніх втрат, підтримку молодих науковців та дослідження впливу штучного інтелекту на систему освіти.

Однією з ключових ініціатив має стати системний форсайт розвитку освіти України до 2035 року. Він охоплюватиме можливі сценарії розвитку дошкільної, шкільної, професійної, вищої освіти та освіти дорослих з урахуванням демографічних змін, потреб ринку праці, технологічного розвитку та європейської інтеграції.

«Наші дослідження повинні завершуватися не лише монографіями, статтями чи рекомендаціями. Вони мають впливати на державницькі рішення», – наголосив Топузов.

Окремим пріоритетом він визначив наукове забезпечення освіти у воєнний період і під час повоєнного відновлення. Йдеться, зокрема, про психологічну стійкість дітей і молоді, підтримку педагогів, інклюзію, реінтеграцію ветеранів та українців, які повертатимуться з-за кордону.

За словами нового президента НАПН, відновлення України має починатися з відновлення людського капіталу.

Топузов також запропонував започаткувати загальноакадемічну програму «Штучний інтелект і майбутнє освіти». Дослідження мають охопити зміну ролі вчителя, підходів до оцінювання знань, питання академічної доброчесності та компетентностей, необхідних учням у наступні 10-20 років.

Європейська інтеграція НАПН передбачатиме розширення спільних досліджень, участь у міжнародних консорціумах і програмах Horizon Europe, Erasmus+ та COST, академічну мобільність і збільшення кількості спільних міжнародних публікацій.

Для молодих дослідників планується створити програму «Молодий вчений НАПН України», яка передбачатиме грантову підтримку, наставництво, міжнародну мобільність та участь у великих наукових проєктах.

Під час звітних зборів також було представлено результати діяльності НАПН у 2017-2026 роках. За цей період установи академії завершили 163 фундаментальні та 195 прикладних досліджень, підготували понад 14 тис. наукових статей і більш як 250 монографій, препринтів та інших наукових праць.

Фонд електронної бібліотеки НАПН зріс до 40 тис. повнотекстових ресурсів, а кількість їх завантажень досягла 19 млн. Установи академії щороку брали участь майже у 50 міжнародних науково-освітніх проєктах і програмах.

Під час зборів також сформовано нове керівництво академії. Віцепрезидентами НАПН обрано Володимира Лугового та Віталія Панка, а нову президію сформовано у складі 29 осіб, з яких 22 раніше до неї не входили.

Національна академія педагогічних наук України здійснює фундаментальні та прикладні дослідження у сфері освіти, педагогіки та психології, бере участь у розробленні освітніх стандартів, навчальних програм, підручників і науковому супроводі реформ системи освіти.

, , , ,

Україна долучилася до European Researchers’ Night – у Запоріжжі 25 вересня проведуть «Ніч науки»

Українські університети долучаються до європейської ініціативи European Researchers’ Night, яка цього року відбудеться 25 вересня. Зокрема, Національний університет «Запорізька політехніка» проведе цього дня «Ніч науки 2026», а Львівська політехніка координує окремий проєкт European Researchers’ Night 2026-2027 у межах програми Horizon Europe.

Як повідомляє Запорізька політехніка, «Ніч науки 2026» відбудеться 25 вересня на базі університету та буде орієнтована передусім на школярів, майбутніх студентів і молодь. У програмі передбачені інтерактивні експерименти, наукові демонстрації, дитяча наукова конференція та міжнародні заходи за участю закордонних партнерів. Захід проводитиметься з урахуванням безпекової ситуації, університет зазначає наявність укриттів.

Окрема міжнародна конференція в межах «Ночі науки» також запланована на 25 вересня. До неї мають долучитися науковці європейських університетів.
Крім того, Україна вперше на такому рівні представлена окремим проєктом у програмі European Researchers’ Night. Львівська політехніка стала координатором міжнародного проєкту STEM for Science, Technology, Awareness & Researchers (STEM4STAR), відібраного для фінансування в межах

European Researchers’ Night та Researchers at Schools 2026-2027 програми Horizon Europe.

За даними університету, на конкурс було подано 241 заявку з різних країн Європи, фінансування рекомендовано для 49 проєктів. STEM4STAR отримав максимальні оцінки експертів за всіма критеріями. Проєкт передбачає проведення у Львові наукових фестивалів, заходів European Researchers’ Night, демонстрацій сучасних технологій, геопросторових ігор, картографічних челенджів, мапатонів, STEM-програм та стартап-конкурсів. Окремі заняття мають проходити також у школах і коледжах Західної України.

European Researchers’ Night – загальноєвропейська ініціатива, що фінансується ЄС через Marie Skłodowska-Curie Actions. У 2026 році основна подія відбудеться 25 вересня. За інформацією Європейської дослідницької ради, очікується понад 1 млн учасників приблизно у 40 країнах. Університети та наукові установи проводять відкриті лабораторії, експерименти, наукові шоу, дискусії, виставки та інтерактивні заходи для широкої аудиторії.

, , , ,

Forbes назвав 50 жінок-інноваторок старше 50 років: США домінують, Сербія увійшла до числа лідерів за походженням учасниць

Forbes опублікував список 50 Over 50: Innovation 2026, до якого увійшли 50 жінок старше 50 років, які продовжують чинити помітний вплив на науку, медицину, штучний інтелект, робототехніку, біотехнології, космічні дослідження, промисловість і технологічний бізнес. Рейтинг був опублікований 11 серпня 2026 року і є частиною ширшого проєкту Forbes 50 Over 50, що включає загалом 200 жінок у чотирьох категоріях — Innovation, Impact, Investment і Lifestyle.

При цьому аналітичний центр Experts Club звертає увагу на важливе уточнення: Forbes не присвоює всім 50 учасницям місця від 1-го до 50-го. На основній сторінці Innovation прізвища розташовані за алфавітом. Винятком фактично стала засновниця транспортного стартапу Zum Ріту Нараян, яку сама компанія та підприємиця називають «№1 honoree» категорії Innovation і обличчям обкладинки випуску. Однак повної нумерації решти 49 позицій Forbes не публікував.

Нараян, яка виросла в Індії та побудувала кар’єру у Кремнієвій долині, створила Zum — технологічну платформу, що модернізує систему шкільних автобусів у США з використанням штучного інтелекту, GPS та електротранспорту. Forbes оцінює стартап приблизно у $1,7 млрд, а його виручку за 2025 рік — у $333 млн.

До числа 50 лауреаток також увійшли професорка Стенфорда Чженань Бао, яка займається електронною шкірою та носимою електронікою; лауреатка Нобелівської премії 2025 року Мері Бранкоу; керівниця наукових програм NASA Нікола Фокс; деканка інженерної школи MIT Паула Хеммонд; професорка MIT і розробниця бездротових медичних технологій Діна Катабі; очільниця Takeda Джулі Кім; астрофізикиня і деканка School of Science MIT Нергіс Мавалвала; колишня очільниця Yahoo та засновниця Dazzle AI Марісса Маєр; очільниця HubSpot Яміні Ранган; керівниця Cummins Дженніфер Рамсі та багато інших.

Аналіз Experts.News показує цікаву географію списку. Forbes сам не публікує окрему статистику за національностями, тому коректніше говорити про країни народження та походження учасниць. За цим показником безумовно домінують США: більшість жінок з Innovation-50 народилися та побудували кар’єру саме в американському науковому та підприємницькому середовищі.

Серед учасниць, які народилися за межами США, найбільш помітно представлені одразу кілька країн. Сербія представлена двома уродженками — Вуняк-Новакович і Матарич. Індія — Ріту Нараян і Яміні Ранган. Китай — Чженань Бао і Мішель Чжоу. Марокко — Бахіджа Джаллал і Вафаа Маміллі. Таким чином, Сербія входить до невеликої групи країн, які дали одразу двох учасниць Innovation-50. Походження Чжоу з Китаю підтверджує Association for Computing Machinery, а Маміллі сама вказує Касабланку як місто народження; Roche зазначає у неї громадянства Франції, Марокко та США.

По одній учасниці у списку мають, серед інших, Пакистан, Сирія, Південна Корея, Таїланд, Франція, Велика Британія та Ізраїль. Наприклад, Нергіс Мавалвала народилася в Лахорі у Пакистані, Діна Катабі — у Дамаску, Джулі Кім — у Сеулі, Thai Lee — у Таїланді, Aude Oliva — у Франції, Nicola Fox — в англійському Гітчіні, Daphne Zohar — в Ізраїлі.

При цьому головний географічний висновок списку стосується не стільки паспортів, скільки концентрації талантів в американській інноваційній екосистемі. Навіть більшість жінок, які народилися у Сербії, Індії, Китаї, Пакистані, Сирії, Південній Кореї чи Франції, сьогодні працюють в американських університетах і компаніях — MIT, Stanford, Columbia, USC, Berkeley, HubSpot, Cummins та інших організаціях. Чотири учасниці списку пов’язані лише з MIT — Paula Hammond, Dina Katabi, Nergis Mavalvala та Aude Oliva.

Для української аудиторії примітно, що уродженок України у категорії Forbes 50 Over 50: Innovation 2026 немає. Однак сама структура списку показує модель, актуальну і для України: значна частина найуспішніших учених і технологічних підприємців є мігрантами або вихідцями з інших країн, які реалізували свої розробки після інтеграції у великі міжнародні університети, дослідницькі центри та венчурні екосистеми. У цьому відношенні приклад двох уродженок Белграда особливо показовий для країн Східної Європи.

До повного Innovation-50 увійшли Maya Ajmera, Lauren Antonoff, Katrina Armstrong, Zhenan Bao, Wendy Barnes, Charlie Blackwell-Thompson, Karen Blanks Ellis, Marsha Anderson Bomar, Christine Brown, Mary Brunkow, Jennifer Tour Chayes, Karen S. Carter, Margaret Dawson, Cindy Eckert, Karen Eng, Katie Farmer, Nicola Fox, Paula T. Hammond, Lisa Harris, Lisa Gelobter, Jacqueline Hinman, Colette D. Honorable, Janice Bryant Howroyd, Bahija Jallal, Sabrina Martucci Johnson, Dina Katabi, Julie Kim, Debra Laskin, Tessa Lau, Thai Lee, Emily Liman, Wafaa Mamilli, Christina Maslach, Maja Matarić, Nergis Mavalvala, Marissa Mayer, Vivienne Ming, Aude Oliva, Ritu Narayan, Yamini Rangan, Shubhi Rao, Jennifer Rumsey, Heather Shoemaker, Ellen Stofan, Gordana Vunjak-Novakovic, Susie Wee, Beth Wozniak, Laura Yecies, Michelle Zhou і Daphne Zohar.

Таким чином, список Forbes 2026 демонструє одразу дві тенденції. Перша — інноваційна кар’єра після 50 років дедалі частіше триває десятиліттями і може приводити до найбільших наукових та підприємницьких досягнень уже після традиційного кар’єрного піку. Друга — США залишаються головним центром тяжіння таких фахівців, водночас використовуючи таланти вчених і підприємців, які народилися у десятках інших країн.

Першоджерело: Forbes — 2026 50 Over 50: Innovation

, , , ,

Україна та Польща відкрили високогірний науковий центр на горі Піп Іван

Міністр освіти і науки України Андрій Бутенко разом із міністром науки та вищої освіти Польщі Марціном Куласеком відкрили на горі Піп Іван новий Міжнародний центр колективного користування науковим обладнанням і підписали декларацію про співпрацю.

“Домовилися розвивати Карпати як спільний європейський простір для науки й освіти: спільні дослідження, обмін студентами й науковцями, підтримка молодих дослідників і дослідниць. Тут встановили телескоп під куполом, який спроєктували спеціально під складні високогірні погодні умови. Далі до телескопа додадуть роботизований комплекс – і керувати ним можна буде дистанційно. Це одна з чотирьох високогірних обсерваторій такого рівня”, – написав Буденко в мережі Facebook.

За його словами, обсерваторію відновив Карпатський національний університет імені Василя Стефаника разом із польськими партнерами.

“Вони працюватимуть тут спільно, але обладнання відкрито й для інших: заявку зможе подати будь-яка дослідницька команда”, – розповів міністр.

Він зазначив, що астрономія тут не єдиний напрям, оскільки Чорногора – це високогірна флора й окремі екосистеми, де можна вивчати клімат, природу. На місці є метеорологічні лабораторії.

Міністр нагадав, що обсерваторію збудували ще у 1938 році як наукову станцію Варшавського університету. В подальшому радянська влада її зруйнувала, і десятиліттями на вершині стояла руїна. Українці й поляки відновили її разом. Проєкт почався ще у 2012 році.

, , , ,

Збитки освіти і науки України сягнули $13,9 млрд, на відновлення потрібно $33,5 млрд

Оновлена “Швидка оцінка завданої шкоди та потреб на відновлення” (RDNA5) показала $13,9 млрд збитків і $33,5 млрд, необхідних на відновлення освіти і науки України, повідомляє Міністерство освіти і науки.

“Сектори освіти і науки також зазнали значних втрат. Загальні збитки оцінюють у 13,9 млрд доларів США та охоплюють інфраструктуру й активи всіх підсекторів — від дошкільної освіти до наукових установ”, – йдеться в повідомленні міністерства.

Зазначається, що найбільші пошкодження зафіксовано в науковій інфраструктурі, закладах вищої освіти та школах, зокрема в Харківській, Запорізькій, Дніпропетровській, Миколаївській, Херсонській, Сумській, Чернігівській, Київській, Луганській і Донецькій областях, а також у місті Києві.

“Для повного відновлення та відбудови сектору освіти і науки на 2026–2035 роки загальну потребу оцінено в 33,5 млрд доларів США”, – додали у відомстві.

Пріоритетними напрямами для підтримки є: відбудова закладів освіти; відновлення очного навчання через будівництво та модернізацію укриттів та запровадження тимчасових рішень для забезпечення доступу до очного навчання; комплексне подолання навчальних втрат (поліпшення викладацьких практик, гнучкі програми надолуження та психосоціальна підтримка потрібні для компенсації втраченого навчального часу і подолання психологічних травм).

“Коли ми говоримо про збитки, завдані росією українській системі освіти і науки, йдеться не лише про зруйновані будівлі. Це обмежений доступ до навчання, втрачені можливості та освітні розриви, які впливають на майбутні доходи дітей і економічний потенціал країни — і ці наслідки посилюються, доки триває війна”, — цитує міністра освіти і науки Оксена Лісового прес-служба.

Звіт RDNA5 підготовлено спільно зі Світовим банком, Єврокомісією та ООН. Він охоплює період з 24 лютого 2022 року до 31 грудня 2025 року. Загальна вартість відновлення в Україні на 31 грудня 2025 року становить $588 млрд (понад EUR500 млрд) протягом наступного десятиліття, що майже втричі перевищує прогнозований номінальний ВВП України за 2025 рік.

, , ,

Інтелектуальна власність України: розвиток чи деградація?

Сучасний етап розвитку економіки характеризується поширенням інновацій, стрімким розвитком систем охорони і захисту інтелектуальної власності (ІВ). Ряд країн, таких як Китай, Японія, Корея, стали провідними країнами світу завдяки тому, що ІВ стала головною силою розвитку. Розвиток ІВ у цих країнах відбувся завдяки державним рішенням по розвитку освіти і науки, підтримці наукових досліджень.

В Україні ситуація інша. Останні 30 років відбувається чітка і планомірна деіндустріалізація країни, зниження фінансування науки,  орієнтація науки не на результати, а  на «скопусні»  публікації. що призводить до зниження патентної активності і якості патентних пропозицій. В табл.1 представлено  динаміку  надходження заявок на винаходи та корисні моделі протягом 2004-2023 рр.

Аналіз винахідницької діяльності здійснено за період з 2004 р., коли набрав чинності Цивільний кодекс України, яким анульовані деклараційні патенти без проведення кваліфікаційної експертизи, «короткі патенти», розширено перелік корисних моделей, що  унеможливлює порівняння винахідницької активності до і після 2004 р.

Проаналізувавши зміни у трендах патентування можна побачити, що починаючи з 2004 р. заявники, з метою мінімізації витрат на отримання патенту, активізували подачу заявок на корисні моделі, що знижувало кількість заявок на винаходи і негативно впливало на технічний рівень патентів, оскільки реєстрація корисних моделей здійснюється без  проведення експертизи по суті. У 2008 р. їх частка у загальній кількості поданих заявок вже досягла 77% проти 56% у 2004 р.  зі зниженням частки заявок на винаходи – з 44% до 23%.

Криза 2008-2009 рр.  призвела до невеликого зниження винахідницької активності в Україні . Починаючи з 2014 р. спостерігалася негативна динаміка у поданні заявок на винаходи і корисні моделі, пов’язана з подіями 2014 р.

Значне падіння винахідницької активності у 2020 р. зумовлене низкою об’єктивних причин. Постановою КМУ від 12.06.2019 № 496 суттєво збільшено розміри зборів за подання заявок та інші дії, необхідні для отримання охоронних документів. Набрання чинності Закону України від 21.07.2020 № 816 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформи патентного законодавства», яким обмежено перелік об’єктів, що охороняються як корисні моделі призвело до різкого падіння кількості заявок на корисні моделі (майже на 38%). Свої корективи внесла і пандемія COVID-19.

Найбільші темпи падіння спостерігалися у 2022 р. внаслідок російської військової агресії. Кількість заявок на винаходи зменшилась майже на 19%, на корисні моделі – майже вдвічі порівняно з попереднім роком. А кількість міжнародних патентів РСТ України взагалі ніколи за останні 30 років не досягала 200 за рік, що відповідає патентній  активності  5-6 університету світу. Тобто винахідники України практично не бачать перспектив реалізації своїх ідей за кордоном або не мають коштів для такого патентування, яке коштує 5-15 тис. дол. США і віддають перевагу національним процедурам подач заявок.

Якщо оцінювати ситуацію в цілому, то в Україні за роки незалежності так і не вдалось сформувати надійну систему охорони ІВ. Основні прогалини  цієї сфери досить чітко і виважено окреслені у проекті Національної стратегії розвитку сфери ІВ в Україні на період 2020-2025 рр., яку  успішно обговорили на парламентських слуханнях «Побудова ефективної системи охорони ІВ в Україні» 16.12.2019. Заключний висновок сформульовано жорстко: «У підсумку, ІВ в Україні допоки не розглядається як один із ключових факторів в економічному, соціальному й культурному розвитку країни». Але незважаючи на успішне обговорення в парламенті, Стратегію так і не прийняли. Зараз  Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (УкрНОІВІ) підготував новий проект Стратегії, який буде переданий до Мінекономіки для подальшого проходження. Однією з головних причин проблем винахідництва є відсутність зацікавленості державної влади в розвитку вітчизняної промисловості, науки, освіти. Це прекрасно демонструє   (табл. 2).

Частка витрат на науку у внутрішньому валовому продукті (ВВП), починаючи з 2010 р., неухильно знижувалася і в останні роки скоротилася до 0,33%., що  майже у 15 разів менше фінансування науки Ізраїлем, а враховуючи вкрай низький ВВП, воно взагалі неприйнятне. Без фінансування розвиток науки просто неможливий.

Структура капітальних інвестицій в Україні (табл. 3) показує вкрай низький рівень інвестицій у нематеріальні активи  (НМА) в межах 3,6-6,7% від загальної суми капітальних інвестицій. Якщо врахувати, що багато років питома вага капітальних інвестицій у ВВП до 2022 р. не перевищувала 15%, то питома вага інвестицій в НМА не перевищує 0,8-1,0% ВВП, що не відповідає загальносвітовим тенденціям, згідно з якими сукупний обсяг інвестицій у НМА у 2023 р. досяг 6,9 трлн дол. США, складаючи у 1995 р. 2,9 трлн. З 2008 р. темпи зростання інвестицій у НМА втричі перевищили темпи зростання інвестицій у матеріальні активи. У 2023 р. інвестиції у НМА становили понад 16% ВВП у Швеції, США та Франції.

Ще однією  проблемою розвитку науки є невідповідність пріоритетів наукових досліджень України світовим, що випливає з аналізу ІВ. Якщо подивитися стан нашого патентування, то коротко – це мало і не те. На рік подається приблизно 3-5,5 тис. заявок на патенти на винаходи і корисні моделі. Причому на 1 винахід припадає більше 3 корисних моделей, які в законодавстві ряду країн взагалі відсутні. Світ патентується переважно в 5 технологічному укладі (переважно інформаційні технології) і частково в 6 ( нано та біотехнології), а Україна – в 3 (металургія, хімія) і 4(машинобудування). Що говорить, що держава не може чітко сформулювати ці пріоритети і  змусити науку їх дотримуватись  і небажанням наукових установ (НУ) і ЗВО в рамках автономності в виборі напрямів наукових досліджень змінювати тематику. Як досліджували 50 років тому, так робимо і зараз. Не сприяли розвитку сфери ІВ і численні зміни та реорганізації державних інституцій, які займались ІВ України.

Основними джерелами патентування в Україні є ЗВО та НУ, частка заявок яких у 2023 р., склала близько 90%. Частка заявок на винаходи та корисні моделі від  промисловості скоротилася з 4,0% у 2019 р. до 3,0% у 2023 р. Зрозуміло, що це результат знищення галузевої та заводської науки, які завжди давали найбільшу кількість патентів. На відміну від України основними суб’єктами подач заявок на патент у світі є корпорації та ЗВО.

Ситуація з продажем об’єктів ІВ просто катастрофічна. Кількість ліцензійних угод на передачу прав ІВ на 01.01.2024 стосовно яких до держреєстрів внесені відомості щодо передання прав ІВ та видачі ліцензій, складає 4085, з них 87,3%  це торгівельні марки і тільки 3,6% це винаходи. За  2022-2024 рр. укладено 251 ліцензійний договір на винаходи та 240 на корисні моделі.  Тобто українські винаходи та корисні моделі реально мало кому  потрібні, що  говорить про величезні проблеми у розвитку української науки і практичну відсутність реальних результатів наукових досліджень, які можуть бути комерціалізовані. Отже, всупереч сучасних тенденцій розвитку міжнарод­ного трансферу технологій, в Україні він практично відсутній.

Варто відзначити, що в останні роки в світі поширюється ефективне використання стартапів. І незважаючи на військові дії, довготривалу кризу та інше, українці розробляють успішні стартапи. З 2020 по 2022 рр. вартість українських стартапів зросла в 3,3 рази і досягла 23,3 млрд євро. В Україні налічувалося на кінець 2023 р. 1500 активних стартапів.

В дослідженні Dealroom, CEE Startups 2025, зазначено, що за останнє десятиліття загальна вартість стартапів в регіоні Центральної та Східної Європи (ЦСЕ) зросла в 15 разів, що більш ніж удвічі перевищує 7-кратне зростання в Європі. Приватні стартапи ЦСЄ зараз досягли сумарної вартості 163 млрд євро. При цьому Україна – на третьому місці з результатом в 30 млрд євро.  Стартапи, які народилися в ЦСЄ, часто переїжджають: 48% компаній з ЦСЄ перенесли свою штаб-квартиру з країни  походження в іншу. В цій прикрій статистиці антирекорди б’є Україна, з якої переїхало понад 90% стартапів, що пояснюється несприятливими умовами їх розвитку в Україні.

Взагалі, оцінюючи ситуацію, можна констатувати, що стартапи це новий спосіб комерціалізації  інновацій,  більш гнучкий і прогресивний порівняно з традиційним використанням  ІВ. І можна зробити припущення, що скоро стартапи можуть  замінити ІВ.

Підводячи підсумок, можна констатувати, що більшість проблем винахідництва в України можна вирішити за ряд років, якщо неухильно виконувати закони  України, якими передбачено фінансування науки у розмірі від 1.7% ВВП і зробити науку одним з пріоритетів розвитку держави. А при забезпеченні фінансування науки на рівні Ізраілю, можна повернути нашій науці і провідні позиції.

Як сказав президент США Р.Рейган «Ми фінансуємо науку не тому, що ми багаті. Ми багаті, тому що фінансуємо науку».

Автор: Володимир Хаустов, учений секретар Державної установи «Інститут економіки та прогнозування Національної академії наук України»

Таблиця 1. Надходження заявок на винаходи і корисні моделі у 2004-2023 рр.

2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019 2020 2021 2022 2023
Винаходи,

в т.ч.

5778 5592 5930 6163 5697 4812 5310 5247 4944 5418 4814 4495 4092 4046 3975 3856 3194 3390 2758 2911
від національних заявників 4090 3538 3474 3440 2825 2428 2554 2639 2484 2858 2457 2273 2231 2286 2116 2103 1370 1296 793 1010
Корисні моделі,

в т.ч.

5232 7286 8171 8870 9600 9200 10679 10437 10229 10176 9384 8620 9560 9118 9115 8454 5273 4427 2378 3504
від національних заявників 5141 7156 8027 8745 9450 9058 10528 10285 10030 9978 9244 8490 9473 8979 8977 8344 5059 4335 2324 3427
Усього заявок 11010 12878 14101 15033 15297 14012 15989 15684 15173 15594 14198 13115 13652 13164 13090 12310 8467 7817 5136 6415

Таблиця 2. Динаміка витрат на наукові дослідження і розробки у 2010-2023 рр.

 

 

 

 

 

Роки

Витрати на наукові дослідження і розробки – усього, млн грн/ У тому числі /
% до загального обсягу витрат на наукові дослідження і розробки
Частка витрат на наукові дослідження і розробки у ВВП, %
фундаментальні наукові дослідження прикладні наукові дослідження науково-технічні (експериментальні) розробки
2010 8107,1 26,8 19,6 53,6 0,75
2011 8513,4 25,9 21,3 52,8 0,65
2012 9419,9 27,8 21,5 50,7 0,67
2013 10248,5 26,3 20,1 53,6 0,70
2014 9487,5 25,9 19,8 54,3 0,60
2015 11003,6 22,4 17,8 59,8 0,55
2016

 

11530,7 19,3 22,2 58,5 0,48
2017 13379,3 21,9 23,6 54,5 0,45
2018

 

16773,7 22,4 21,3 56,3 0,47
2019 17254,6 21,7 21,1 57,2 0,43
2020 17022,4 25,0 23,3 51,7 0,41
2021 20973,8 24,6 23,0 52,4 0,38
2022 17117,8 23,8 28,2 48,0 0,33
2023 21348,1 20,7 29,7 49,6 0,33

Таблиця 3. Структура капітальних інвестицій в Україні за видами активів у 2018-2024 рр.

2018 2019 2020 2021 2022 2023 2024
Усього 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0 100,0
інвестиції в матеріальні активи 93,3 96,4 95,5 95,5 94,6 95,3 93,8
житлові будинки 10,1 9,5 8,7 9,1 7,9 7,1 6,9
нежитлові будівлі 14,7 15,4 15,3 13,5 11,9 11,3 11,6
інженерні споруди 19,4 22,6 27,0 28,0 19,8 28,1 27,2
машини, обладнання та інвентар 33,1 34,0 31,5 30,0 32,7 32,3 32,8
транспортні засоби 12,1 10,8 8,9 10,3 10,6 10,2 10,1
земля 0,3 0,3 0,4 0,4 0,3 0,4 0,6
довгострокові біологічні активи рослинництва та тваринництва 0,7 0,7 0,9 0,9 1,6 1,3 0,7
інші матеріальні активи 2,9 3,1 2,8 3,3 9,8 4,6 3,9
інвестиції в нематеріальні активи 6,7 3,6 4,5 4,5 5,4 4,7 6,2
з них
програмне забезпечен-ня та бази даних 2,0 1,7 2,5 2,6 3,9 3,5 3,7

, ,