Безробіття в Німеччині в жовтні збільшилося до 6,1%, повідомило Федеральне агентство з працевлаштування ФРН. Цей рівень є максимальним з лютого 2021 року. До цього безробіття чотири місяці поспіль перебувало на позначці 6%.
Кількість безробітних у Німеччині в поточному місяці збільшилася на 27 тис.
Аналітики в середньому прогнозували зростання кількості безробітних на 15 тис. і підвищення безробіття до 6,1%, за даними Trading Economics.
Кількість відкритих вакансій у жовтні становила 689 тис., що на 7 тис. менше за вересневий показник і на 60 тис. нижча, ніж того самого місяця минулого року.
Українцям незабаром перестануть виплачувати цивільну допомогу (Bürgergeld), яка призначається безробітним громадянам ФРН і становить EUR563 на місяць, і загалом переорієнтують соціальні пільги, заявив міністр фінансів Німеччини Крістіан Лінднер, повідомляє видання Bild.
«Ми повинні розглянути питання про окремий правовий статус для біженців з України, Українці… не повинні… одразу отримувати цивільну допомогу, яка орієнтована на надання соціально-економічного прожиткового мінімуму та участь у житті суспільства навіть без роботи», – сказав Лінднер виданню Wirtschaftswoche.
За словами міністра, українці мають отримувати ті самі виплати, що й інші біженці. Зараз вони становлять EUR460 – менше, ніж Bürgergeld. За словами Лінднера, українцям, як і раніше, не доведеться проходити процедуру надання притулку, але вони не будуть автоматично отримувати цивільну допомогу.
Наразі в Німеччині близько 1,2 млн українців. Як вказує Bild, Bürgergeld отримують 65% із них, і ця частка значно більша, ніж серед вихідців з інших країн.
Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський під час зустрічі з канцлером Німеччини Олафом Шольцем минулого тижня також виступив із пропозицією про зміну механізму соціальних виплат українським біженцям. В інтерв’ю TVP Info за підсумками візиту він сказав, що запропонував спрямувати соціальні виплати, які зараз отримують українські біженці в Німеччині, безпосередньо на підтримку України.
«Недобре, що є фінансовий стимул бути в Німеччині замість того, щоб чоловіки билися на фронті, а жінки відновлювали податкову базу», – заявив Сікорський, за словами якого виплати в Німеччині можуть досягати EUR1200 на місяць.
Україна в січні-вересні 2024 року експортувала 64,913 тис. тонн меду на $124,817 млн, що відповідно в 1,7 раза і на 44,3% більше, ніж за аналогічний період 2023 року.
Згідно зі статистикою, оприлюдненою Державною митною службою (ДМС), найбільшим покупцем українського меду стала Німеччина, яка в січні-вересні 2024 року придбала 22,13% загального експорту на суму $27,627 млн.
На частку США і Франції припало 16,1% і 11,7% поставок, за які ці країни заплатили $20,139 млн і $14,63 млн відповідно.
Роком раніше до трійки покупців українського меду входили Німеччина з часткою 24,9%, Польща і Франція з 16,0% і 7,32% відповідно. Україна від продажу їм меду виручила тоді відповідно $21,5 млн, $13,88 млн і $6,332 млн.
Україна в січні-вересні 2024 року збільшила на 36,1% імпорт меду – до 200 тонн, за який заплатила $105 тис. Його постачальниками стали Польща і Боснія та Герцеговина, які поставили по 75 тонн (37,5%), а також Румунія, на частку якої припало 22% поставок із 44 тоннами.
Роком раніше Україна імпортувала мед виключно з Польщі обсягом 122 тонни.
Як повідомлялося, Україна протягом кількох років перебуває в п’ятірці світових експортерів меду. За підсумками 2023 року Україна в експорті меду посідає четверте місце серед традиційних світових лідерів із 55,4 тис. тонн. У цьому рейтингу її випереджають Китай зі 152,6 тис. тонн, Індія – 98,7 тис. тонн, Аргентина – 68,9 тис. тонн, а на п’ятій позиції перебуває Бразилія з 28,5 тис. тонн меду.
Ціни на житлову нерухомість у Німеччині в другому кварталі 2024 року в середньому знизилися на 2,6% порівняно з тим самим періодом минулого року, йдеться у звіті федерального статистичного управління ФРН (Destatis). Проте, порівняно з першим кварталом поточного року вони збільшилися на 1,3%.
Вартість квартир у семи найбільших містах країни (Берлін, Гамбург, Мюнхен, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Штутгарт і Дюссельдорф) зменшилася в річному вираженні на 1,5%, а будинки на одну-дві сім’ї подешевшали на 4%. Тим часом у поквартальному порівнянні ціни зросли на 1,6% і 2,3% відповідно.
Також Destatis опублікував переглянуті дані за період з 2011 року по 2023 рік. Так, згідно з новими розрахунками, торік ціни на житлову нерухомість у ФРН впали на 8,5% (раніше повідомлялося – на 8,4%), а у 2022 році – зросли на 5,1% (спочатку – 5,3%).
Німеччина надасть Україні додатково EUR100 млн як допомогу цієї зими, повідомляє Reuters із посиланням на міністра закордонних справ країни Анналену Бербок.
Під час візиту до Молдови у вівторок вона заявила, що РФ продовжує атаки на українську енергетичну інфраструктуру і планує «зимову війну з метою зробити життя людей в Україні максимально жахливим».
Як повідомлялося, РФ 26 серпня 2024 року випустила по території України 127 ракет і 109 ударних безпілотних літальних апаратів. НЕК «Укренерго» визнало цю атаку на об’єкти енергетики наймасштабнішою з початку війни.
При цьому російські атаки на українську енергетичну інфраструктуру фіксуються майже щодня.
До 2026 року Німеччина має намір скоротити свою допомогу Україні, покладаючись на інші джерела, окрім федерального бюджету. Одним із таких джерел може стати приріст капіталу від заморожених російських активів.
Це стало шоком для України та всіх тих, хто хоче беззастережно підтримувати Київ: німецький уряд, вочевидь, хоче припинити фінансову підтримку військової допомоги Україні з федерального бюджету після наступного року і натомість долучитися до міжнародного котла.
Причиною цього є надзвичайно складна бюджетна ситуація, в якій правляча коаліція у складі лівоцентристської Соціал-демократичної партії (СДПН), Партії зелених та неоліберальної Вільної демократичної партії (ВДП) намагається звести кінці з кінцями.
Міністр фінансів Крістіан Лінднер (ВДП) написав у листі до міністра оборони Бориса Пісторіуса (СДПН) і міністра закордонних справ Аннелени Бербок (Зелені), що «нові заходи», пов’язані з платіжними зобов’язаннями, можуть бути узгоджені лише за умови, що «фінансування буде забезпечено».
Уряд Німеччини виділив Україні в бюджеті на 2024 рік 7,5 мільярда євро (8,3 мільярда доларів), а на 2025 рік – ще 4 мільярди євро (4,4 мільярда доларів). Після цього у федеральному бюджеті Німеччини більше не буде передбачено жодних коштів для України.
Очікується, що на той момент гроші надійдуть з нового джерела, про яке у червні домовилися представники семи найбільших західних індустріальних країн – «Великої сімки» (G7). На своєму саміті вони оголосили, що до кінця року близько 50 мільярдів євро (55 мільярдів доларів) мають бути залучені у вигляді «додаткових коштів», а не як заміна національних внесків.
Відсотки за цими кредитами мають бути сплачені, серед іншого, за рахунок процентних надходжень від заморожених російських активів. Однак поки що незрозуміло, чи будуть такі надходження, коли вони будуть отримані, в якому обсязі і чи можна буде їх використати таким чином. Міжнародні переговори щодо цього тривають. G7 чітко заявила, що ці кошти не замінять національних внесків у боротьбу України.
Критика з усіх боків
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв поспішив виступити з терміновим застереженням до німецького уряду щодо скорочення фінансової підтримки його країни. «Скорочення військової допомоги Україні означає поставити під загрозу безпеку Європи, – написав він на сайті X. – Це було б фатально, і цього треба уникати. Кошти є, це питання політичної волі».
На уряд посипалася критика. Представники найбільшої опозиційної партії, консервативного Християнсько-демократичного союзу (ХДС), звинуватили німецький уряд у відмові від України. Опозиційна партія також виступає за використання російських активів – не як заміну німецьким коштам, а на додаток до них.
Критичні голоси лунають навіть зсередини правлячої коаліції. Міхаель Рот (СДПН), голова комітету у закордонних справах Бундестагу, заявив, що Німеччина не може ставити свою підтримку в залежність від бюджетної ситуації. «Ми не повинні приносити долю України в жертву на вівтар боргового гальма», – сказав він, посилаючись на положення німецької конституції, що обмежує державний борг.
Співлідер Партії зелених Омід Нуріпур сказав в інтерв’ю громадському мовнику ARD: «Це не є добрим сигналом, безумовно, не для України і, безумовно, не для наших держав-партнерів, які всі залучені в цю ситуацію».
Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн з СвДП, одна з найпалкіших прихильниць військової та фінансової допомоги Україні і голова Комітету з питань оборони в Європарламенті, підтримала цю думку. Але вона також поклала відповідальність на своїх партнерів. Вона написала на сторінці Х, що допомогу Україні все ще потрібно посилити. «Але це можливо лише разом з нашими європейськими партнерами, від яких ми вимагаємо такої ж відданості, як і раніше».
Страх перед державними виборами?
Уряд Німеччини хоче обмежити допомогу Україні не лише через обмежений бюджет. У вересні у трьох східнонімецьких землях відбудуться державні вибори: Саксонії, Тюрінгії та Бранденбурзі. Опитування прогнозують високі результати ультраправій «Альтернативі для Німеччини» (АдН) та популістському Альянсу Сари Вагенкнехт (АдН), які хочуть припинити підтримку України та виступають за примирення з Росією.
Після початкового галасу навколо скорочення допомоги Україні, німецький уряд зараз намагається пом’якшити наслідки: «Канцлер дотримає свого слова, що підтримка України триватиме стільки, скільки буде необхідно, і що ніхто, особливо російський президент, не може розраховувати на те, що ми відступимо», – заявив речник уряду Вольфганг Бюхнер.
Водночас він не заперечив, що розглядається можливість переходу від федерального бюджету до міжнародних джерел.
https://www.dw.com/en/germany-ukraine-military-aid-2026/a-69984998
