Бундестаг більшістю голосів ухвалив рішення скасувати так звану «прискорену» (турбо) процедуру отримання громадянства, запроваджену в червні 2024 року. За скасування проголосували 450 депутатів, 134 – проти, 2 – утрималися.
За умовами колишньої схеми, іноземці могли подавати на натуралізацію лише через три роки проживання за умови демонстрації «особливої інтеграції» – володіння німецькою мовою на рівні C1, визначні досягнення в навчанні, волонтерстві або професійній діяльності. Однак скористатися схемою вдалося лише одиницям: у 2024 році за нею було натуралізовано десятки осіб у землях Німеччина, таких як Рейнланд-Пфальц і Баден-Вюртемберг, де зареєстровано по 20 і 16 випадків відповідно.
Спочатку «турбогромадянство» було ініційоване лівоцентристською коаліцією СДПН-Зелені-СвДП («світлофор»), але після її розпаду і приходу до влади коаліції ХДС/ХСС за участю СДПН новий канцлер Фрідріх Мерц домігся скасування цієї частини реформ. У коаліційній угоді було збережено іншу частину реформи – наприклад, право на подвійне громадянство для негромадян ЄС і скорочення терміну натуралізації з восьми до п’яти років – але прискорену схему виключили.
Незважаючи на зміни в громадянській політиці, Німеччина залишається однією з ключових країн, що приймають мігрантів та осіб, які шукають притулок. За даними Федерального управління міграції та біженців (BAMF), 2024 року Німеччина отримала 230 000 первинних заяв на притулок.
За даними UNHCR (на кінець 2023 року), у Німеччині налічувалося майже 3 млн біженців, з яких понад 1,2 млн українців, які отримали статус тимчасового захисту.
Скасування прискореної натуралізації може стати відповіддю уряду на стурбованість суспільства зростанням міграції та тиском на соціальні служби, особливо в контексті змін міграційної політики та посилення вимог до інтеграції.
http://relocation.com.ua/germany-withdraws-accelerated-naturalization-of-foreigners/
Обсяг імпорту в Україну тракторів у січні-вересні 2025 року склав $629,41 млн, що на 6,2% більше, ніж за аналогічний період 2024 року ($582,56 млн), свідчить статистика Державної митної служби. Згідно з оприлюдненими статистичними даними, переважно трактори ввозили з США (20,7% загального імпорту цієї техніки, або $130,2 млн), Китаю (майже 18% або $113 млн) і Німеччини (16,7% або $105,3 млн), тоді як рік тому це були Німеччина (майже $90 млн), Китай ($82,3 млн) і Нідерланди ($78 млн).
При цьому імпорт з інших країн у січні-вересні скоротився на 17,9% – до $280,9 млн, а його частка в загальному обсязі імпорту тракторів зменшилася до 44,6% з 57,8%.
У вересні цього року імпорт тракторів в Україну збільшився на 23,6% до вересня-2024 – до $73,7 млн.
З початку поточного року, як повідомлялося, обсяги імпорту тракторів в Україну демонстрували негативну динаміку – в січні вони були меншими на третину в порівнянні з січнем-2024 року, але вже за підсумками першого півріччя показники майже зрівнялися з торішніми.
Згідно зі статистикою Держмитниці, цього року на експорт у січні-вересні було поставлено тракторів на $4,5 млн, в основному до Румунії (28%), Бельгії та Німеччини, тоді як минулого року за цей період експорт становив $4,1 млн, переважно до Молдови (28%), Казахстану та Чехії.
Як повідомлялося, обсяг імпорту тракторів в Україну в 2024 році склав майже $784 млн – на 5,6% менше, ніж роком раніше, експорт – $5,44 млн проти $5,74 млн.
ТОВ “ЮМ Ліквід Газ” у вересні 2025 року вперше експортувало автоцистернами зріджений біометан (bio-LNG) українського виробництва до Німеччини, повідомило галузеве аналітичне агентство ExPro Daily Gas.
За оцінкою агентства, компанія у вересні-жовтні експортувала майже 60 тонн зрідженого біометану. Його покупцем виступила кіпрська Preture Liquid Gas. За даними YouControl, вона є засновником “ЮМ Біогазова компанія”. Відтак обидві компанії зі спільної групи компаній.
ТОВ “ЮМ Ліквід Газ” виробляє біометан з біогазу на власному “Юзефо-Миколаївському біогазовому заводі” (Вінницька область). Біогаз виробляється з жому цукрового буряка та посліду від курчат-бройлерів.
Відтак, “ЮМ Ліквід Газ” стала другою українською компанією, що експортує bio-LNG та четвертою компанією, яка експортує біометан з України.
Як повідомлялося, “Оріль Лідер” із агрохолдингу МХП також експортує до Німеччини bio-LNG, якого з травня 2025 року поставила майже 2,8 тис. тонн.
VITAGRO 7 лютого 2025 року вперше експортувала біометан з України. Вже 11 лютого до неї приєдналася МХП, а у червні “Галс Агро” здійснила перший експорт газоподібного біометану.
За інформацією “Оператора ГТС України”, станом на середину 2025 року в Україні працювало чотири біометанові установки потужністю 41 млн куб. м біометану на рік, з них три вже комерційно подають біометан до ГТС. До кінця 2025 року виробники біометану планують ввести в експлуатацію додаткові біометанові установки потужністю до 70 млн куб. м біометану на рік і довести загальну потужність до 111 млн куб. м на рік.
Україна за підсумками 2024-2025 маркетингового року (вересень 2024-го – серпень 2025- го) експортувала 158 тис. тонн гранульованого жому сумарно на $23,2 млн, повідомила Національна асоціація виробників цукру ” Укрцукор” у Facebook.
У галузевій асоціації зазначили, що найбільшими імпортерами українського жому стали Німеччина із 22% загального обсягу його експорту з України, Іспанія та Польща мають по 21%, далі йдуть Італія із 12% та Нідерланди з 9%.
Лідерами з експорту бурякового жому, за даними бізнес-об`єднання, стали “Радехівський цукор”, “Алмейда Груп” та “Укрпромінвест-Агро”, які разом експортували 83% всього обсягу.
“Виробництво та експорт гранульованого жому — це не лише ефективне використання побічного продукту цукрового виробництва, що підвищує маржинальність бурякоцукрової галузі в цілому, а й додаткова експортна виручка, яка так потрібна країні сьогодні”, – резюмував “Укрцукор”.
За загальним обсягом торгівлі Україна найбільше співпрацює з Китаєм, Польщею та Німеччиною. Ці країни формують основу зовнішньоекономічних відносин держави, забезпечуючи критичний вплив на імпорт та експорт.
Лідером залишається Китай із сумарним обсягом торгівлі у 8,99 млрд доларів США. Польща посідає друге місце з показником у 6,04 млрд дол., тоді як Німеччина та Туреччина майже зрівнялися — 4,28 млрд і 4,25 млрд дол. відповідно. Сполучені Штати Америки займають п’яту позицію з 2,86 млрд дол.
До ТОП-10 також увійшли Італія (2,38 млрд дол.), Чехія (1,64 млрд дол.), Болгарія (1,54 млрд дол.), Угорщина (1,53 млрд дол.) та Румунія (1,50 млрд дол.).
«Топова десятка партнерів формує основу зовнішньоторговельного балансу України. Китай та країни ЄС забезпечують найбільші обсяги торгівлі, але при цьому варто враховувати значне негативне сальдо у відносинах з цими державами», — наголосив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Він додав, що хоча великий обсяг торгівлі свідчить про інтеграцію України у глобальні ланцюги постачання, залежність від імпорту з Китаю та Європи створює стратегічні ризики.
«Польща та Німеччина — це ключові хаби для українського експорту, але одночасно і значні джерела імпорту. Тому критично важливо збалансувати торговельні потоки, зберігаючи позитивні сектори, такі як аграрний та металургійний, і зменшуючи залежність від критичного імпорту», — зазначив Уракін.
EXPERTS CLUB, БОЛГАРИЯ, ЗОВНІШНЯ ТОРГІВЛЯ, ІТАЛІЯ, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, РУМУНІЯ, США, ТУРЕЧЧИНА, УГОРЩИНА, УКРАЇНА, ЧЕХИЯ, ЭКОНОМИКА
Китай залишається беззаперечним лідером серед торговельних партнерів України за обсягом імпорту. За підсумками перших шести місяців 2025 року Україна ввезла китайських товарів на суму 8,15 млрд доларів США. Це більш ніж удвічі перевищує показники Польщі (3,58 млрд дол.) та Німеччини (3,18 млрд дол.), які посіли друге і третє місця відповідно.
Високі обсяги імпорту також зафіксовано з Туреччини — 2,53 млрд дол. та Сполучених Штатів Америки — 2,31 млрд дол. Італія, Чехія, Словаччина, Болгарія та Франція закривають десятку ключових постачальників з обсягами від 1,2 млрд до 979 млн доларів США.
«Формування такої структури імпорту свідчить про надмірну залежність України від китайських товарів, особливо в сегментах електроніки, техніки та промислової продукції. Подібний дисбаланс несе ризики для економічної стабільності, адже будь-які політичні чи логістичні обмеження миттєво позначаться на внутрішньому ринку», — підкреслив засновник Experts Club, економіст Максим Уракін.
Водночас експерти звертають увагу на диверсифікацію постачань із країн Європейського Союзу. Польща, Німеччина, Італія та Франція сумарно забезпечують понад 8,5 млрд доларів імпорту, що формує вагомий сегмент внутрішнього споживчого та промислового ринку.
Економісти прогнозують, що за умови стабільного курсу гривні та збереження імпортних потоків у нинішніх обсягах дефіцит торгового балансу з Китаєм і надалі зростатиме. Це потребуватиме корекції державної торговельної політики у напрямку стимулювання власного виробництва та пошуку альтернативних ринків.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, IMPORT, SunFlower Sociology, ЄС, КИТАЙ, МАКСИМ УРАКІН, НІМЕЧЧИНА, ПОЛЬЩА, США, торговельний баланс, ТУРЕЧЧИНА, УКРАЇНА, ЭКОНОМИКА
