Центр гуманітарної допомоги імені короля Салмана (KSrelief) та Програма розвитку ООН (ПРООН) запустили 15-місячну програму вартістю $5 млн для зміцнення цивільної системи охорони здоров’я в Україні, повідомляється на сайті ПРООН.
Програма передбачає зміцнення потенціалу чотирьох медичних закладів у Київській, Одеській та Дніпропетровській областях з фокусом на пріоритетні потреби, визначені спільно з органами охорони здоров’я. Йдеться про два заклади в Київській області та по одному в Одеській і Дніпропетровській областях.
Підтримка охоплюватиме охорону здоров’я матерів і новонароджених, інтенсивну терапію для дітей, хірургічну та травматологічну допомогу, діагностику та екстрену стабілізацію пацієнтів. Допомога включатиме закупівлю медичного обладнання, його встановлення та введення в експлуатацію, навчання користувачів, гарантійне обслуговування та підтримку для безпечної і довгострокової експлуатації.
«KSrelief радий підписати цю важливу Спільну виконавчу програму з нашим цінним партнером – ПРООН – для зміцнення надання цивільних медичних послуг в Україні. Працюючи разом, ми можемо рятувати та покращувати життя людей, надаючи термінову підтримку для відновлення та розвитку цивільної системи охорони здоров’я в кількох регіонах країни», – зазначив радник Королівського двору та генеральний керівник KSrelief доктор Абдулла Аль Рабіа.
Програма реалізовуватиметься в консультації з національними та регіональними партнерами і медичними закладами-бенефіціарами, а обсяг обладнання та супутньої підтримки визначатиметься відповідно до підтверджених потреб, у тому числі з урахуванням його встановлення, навчання персоналу, технічного обслуговування та довгострокової експлуатації.
Очікується, що опосередковано від програми зможуть отримати користь до 900 тис. осіб.
Угоду підписали під час 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у рамках рамкової угоди про співробітництво між KSrelief та ПРООН.
KSRELIEF, ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, ЛІКАРНІ, МЕДИЧНА ДОПОМОГА, ООН, охорона здоров'я, ПРООН, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, УКРАЇНА
Директор ДУ «Інститут травматології та ортопедії Національної академії медичних наук України» Юрій Поляченко став володарем спеціальної премії імені Геннадія Книшова «За вірність гуманістичним ідеям та примноження загальнолюдських цінностей» у межах 30-го ювілейного сезону загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
Поляченко – доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки та повний кавалер ордена «За заслуги».
Він народився 20 лютого 1963 року в Києві. Після закінчення у 1986 році Київського медичного інституту розпочав професійну діяльність у Київському науково-дослідному інституті ортопедії, який нині працює як Інститут травматології та ортопедії НАМН України. Пройшов шлях від молодшого до старшого наукового співробітника клініки кістково-гнійної хірургії.
У 1995 році Юрій Поляченко вирушив на Кубу, де протягом трьох років очолював Міжнародний лікувально-оздоровчий центр та займався організацією лікування тяжкохворих дітей, зокрема пацієнтів з онкологічними та системними захворюваннями. У 1997 році йому було присвоєно звання «Заслужений лікар України».
З 1999 року значну частину професійної кар’єри Поляченко присвятив державному управлінню у сфері охорони здоров’я. Він працював заступником та першим заступником міністра охорони здоров’я, державним секретарем МОЗ, заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України та радником президента України.
У 2005-2007 роках Юрій Поляченко очолював Міністерство охорони здоров’я України.
Після завершення роботи в уряді він повернувся до практичної та наукової медицини. У 2007 році очолив Національний інститут хірургії та трансплантології імені О.О. Шалімова, яким керував до 2013 року.
У 2013 році Поляченку присудили Державну премію України в галузі науки і техніки за цикл наукових праць. У 2013-2014 роках він був народним депутатом України та працював у парламентському комітеті з питань охорони здоров’я, де очолював підкомітет з питань трансплантології.
З 2020 року Поляченко очолює Інститут травматології та ортопедії НАМН України. Після початку повномасштабної російської агресії установа стала одним із медичних центрів, що надають допомогу військовим і цивільним із тяжкими травмами.
У 2025 році Юрій Поляченко був нагороджений орденом «За заслуги» I ступеня за організацію допомоги пораненим і травмованим цивільним та військовослужбовцям. Раніше він отримав II та III ступені цієї державної нагороди.
Юрій Поляченко понад 25 років поєднує наукову діяльність із лікувальною, організаційною та викладацькою роботою. Докторську дисертацію він захистив у 2002 році, звання професора отримав у 2004 році. З 2025 року очолює кафедру травматології та ортопедії Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Він є автором понад 100 наукових публікацій та співавтором дев’яти монографій.
Спеціальна премія імені Геннадія Книшова в межах програми «Людина року» присуджується за внесок у розвиток гуманістичних цінностей, медицини та суспільно значущих ініціатив.
Оpen4Business – інформаційний партнер 30-го ювілейного сезону загальнонаціональної програми «Людина року-2025».
ЛЮДИНА РОКУ, МЕДИЦИНА, НАМН України, охорона здоров'я, Юрій Поляченко
Національна служба здоров’я України (НСЗУ) у травні у рамках Програми медичних гарантій (ПМГ) сплатила законтрактованим медзакладам 16,1 млрд грн.
Як повідомляє НСЗУ у телеграм-каналі, зокрема, за екстрену медичну допомогу медзакладам сплачено 1,2 млрд грн, за первинну медичну допомогу – 2,3 млрд грн, за надання спеціалізованої медичної допомоги – понад 11.7 млрд грн.
НСЗУ уточнює, що за глобальною ставкою закладам спеціалізованої медичної допомоги за послуги травня, сплачено 5,3 млрд грн, за пролікований випадок за квітень – 5,9 млрд грн, за пакетом “Забезпечення збереження кадрового потенціалу для надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на територіях активних бойових дій” медзакладам сплачено 257 млн грн, за пакетом “Готовність та забезпечення надання медичної допомоги населенню, яке перебуває на території, де ведуться бойові дії” – 171 млн грн.
Крім того, НСЗУ сплатила 884 млн грн аптечним закладам за програмою реімбурсації “Доступні ліки”.
Доступні ліки, медзаклади, медичні гарантії, НСЗУ, охорона здоров'я
Україна отримала $50 млн від Світового банку в межах виконання проєкту у сфері охорони здоров’я «Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність» (THRIVE), повідомило Міністерство фінансів. Воно зазначило, що умовою отримання цих коштів було підвищення рівня капітаційної ставки первинної медичної допомоги (оплата за обслуговування одного пацієнта, який подав декларацію про вибір лікаря, що надає первинну медичну допомогу) щонайменше до 825 грн, а згідно з рішенням уряду від грудня 2024 року така ставка на 2025 рік становить 844,4 грн замість 786,65 грн у 2024 році.
THRIVE є одним із проєктів, що впроваджуються з використанням фінансового інструменту «Програма досягнення результатів» (PforR), який передбачає досягнення показників, за верифікації яких Україна залучатиме визначені відповідними угодами кошти, зазначив Мінфін.
Мета проєкту – надання допомоги уряду в поліпшенні Програми медичних гарантій (ПМГ) для створення надійної системи охорони здоров’я. Угоду про позику та Угоду про фінансування на загальну суму $449 млн було підписано 10 грудня 2024 року, з них $249 млн надала Японія. Минулого року Україна вже отримала $220 млн, які передбачені Угодою про позику (100% виділених коштів).
Світовий банк (СБ) у вівторок оголосив про новий пакет підтримки України на суму $454 млн для проєкту “Трансформація охорони здоров’я шляхом реформи та інвестицій в ефективність” (THRIVE), йдеться в повідомленні банку.
“На третьому році російського вторгнення Україна стикається із серйозним фіскальним тиском, і це зазначає важливість продовження реформ системи охорони здоров’я, які підвищують ефективність використання державних коштів”, – наводять у пресрелізі слова регіонального директора СБ у справах країн Східної Європи Боба Сома.
Він додав, що реформи, підтримані проєктом THRIVE, допоможуть знизити зайве фінансове навантаження на пацієнтів, водночас підвищить доступність і стійкість сектору охорони здоров’я.
Уточнюється, що фінансування програми THRIVE включає позики на загальну суму $449 млн підтриманого урядом Японії Цільового фонду з надання необхідної кредитної підтримки Україні (ADVANCE Ukraine) і СБ, а також грант у розмірі $5 млн від Цільового фонду підтримки, відновлення, розбудови та реформування України (URTF).
Проєкт THRIVE створено за допомогою інструменту фінансування “Програми кредитування, пов’язаної з результатами (PforR)” Світового банку. Ця ініціатива підтримає зусилля уряду України щодо пріоритетного фінансування в межах Програми медичних гарантій (програми універсального покриття потреб пацієнтів). Вона також посилить технічну та операційну спроможність Національної служби здоров’я України (НСЗУ), допоможе у стратегічному плануванні та зміцнить управлінську спроможність сектору охорони здоров’я.
СБ нагадує, що інші його поточні проєкти в Україні включають екстрені операції у сферах охорони здоров’я, освіти, транспорту, енергетики, житла, сільського господарства, державні програми для приватного сектору та державного управління, що мобілізували ресурси партнерів-донорів завдяки гнучкому дизайну для швидкої виплати коштів і можуть бути масштабовані за необхідності, коли стане доступним додаткове фінансування.
У межах перших конкурсів програми розвитку прикордонних громад NEXT Румунія-Україна на період 2021-2027 років подано 120 проєктів безповоротною вартістю EUR87 млн, повідомляє пресслужба проєкту.
Як повідомили “Інтерфакс-Україна” у пресслужбі Міністерства розвитку, громадських робіт та управління Румунії, у поданих проєктах 153 партнери – з Румунії та 158 – з України.
Програма Interreg NEXT Румунія-Україна має бюджет у EUR54 млн грантових коштів, до якого буде додано національний внесок. Фінансування зможуть отримати проєкти, які принесуть користь прикордонним громадам повітів Сату-Маре, Марамуреш, Ботошани, Сучава і Тульча (Румунія), а також в Івано-Франківській, Закарпатській, Чернівецькій та Одеській областях (Україна).
Як повідомили у пресслужбі, у серпні 2023 року було оголошено конкурс стандартних проєктів (проєкти з інфраструктурним компонентом у розмірі мін. EUR500 тис.). EUR12,6 млн виділених на цей конкурс, буде спрямовано на інвестиції в охорону здоров’я та освіту. У рамках конкурсу було представлено 49 проєктів, грантова вартість заявок яких становить EUR60 млн.
Конкурс малих проєктів було оголошено у вересні 2023 року. Бюджет цього конкурсу становить EUR14,5 млн, які будуть спрямовані на заходи із запобігання та боротьби з кліматичними змінами, збереження біорізноманіття, охорони здоров’я, освіти та менеджменту кордонів. Було представлено 71 проєкт, загальна вартість яких становить EUR27 млн грантових коштів.
Як повідомили у пресслужбі Міністерства розвитку, громадських робіт та управління Румунії, найбільше заявок – 29 стандартних і 13 малих – подано за напрямом забезпечення рівного доступу до медичного обслуговування та підвищення стійкості систем охорони здоров’я, включно з первинною медико-санітарною допомогою, а також сприяння переходу від інституційної допомоги до сімейної.
Другий за популярністю напрям – освітній. 20 стандартних і 17 малих проєктів покликані поліпшити рівний доступ до інклюзивних і якісних послуг у сфері освіти, професійної підготовки та навчання впродовж усього життя за допомогою розвитку доступної інфраструктури.
15 малих проєктів стосувалися поліпшення захисту та збереження природи, біорізноманіття та зеленої інфраструктури, зокрема в міських районах; 13 малих спрямовані на запобігання ризику стихійних лих, посилення стійкості з урахуванням екосистемних підходів.
Управління прикордонними переходами стосувалися 13 поданих невеликих проєктів.
У наступний період проєкти піддаватимуться процедурі оцінки та відбору. На даному етапі відбувається детальний аналіз поданих проєктів, орієнтовно на початку літа буде представлено результати відбору, в ідеалі контракти буде підписано до першого кварталу 2025 року, однак “фактична тривалість процесу залежатиме також від якості поданих заявок та кількості необхідних роз’яснень”.
Усі подані проєкти пройдуть два етапи оцінки: прийнятність і якість. Заявки, що пройшли всі ці етапи, підлягатимуть затвердженню Моніторингового комітету (спільної структури, що складається з членів обох країн).
Фінансування отримають проєкти, які найкраще відповідатимуть вимогам Посібника заявника та які реально сприятимуть розвитку громад у прикордонному регіоні.
Interreg NEXT – програми співробітництва ЄС із сусідніми регіонами, що включають 184 регіони з населенням 260 млн осіб у 33 країнах і розташовані вздовж зовнішніх кордонів ЄС: від північної периферії до Середземноморського регіону та від Атлантики до басейну Чорного моря.
Програми співробітництва Interreg NEXT на період 2021-2027 років передбачають виділення EUR1,1 млрд з Європейського фонду регіонального розвитку (ERDF), Інструменту добросусідства, розвитку та міжнародного співробітництва (NDICI) та Інструменту підготовки до вступу (IPA).
Interreg NEXT, кліматичні зміни, ОСВІТА, охорона здоров'я, прикордонні громади
