Посилення російських ударів по Україні загрожує гуманітарною кризою напередодні зими, оскільки атаки на міста та критичну інфраструктуру можуть залишити мільйони людей без електроенергії, опалення та води, заявив помічник генерального секретаря ООН з політичних питань та питань миробудування Халед Хіарі під час засідання Ради Безпеки ООН, зазначивши, що російські атаки досягли «нового жахливого рівня».
За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ), протягом тижня внаслідок російських ударів в Україні загинули понад 100 мирних жителів, ще щонайменше 429 отримали поранення.
Хіарі зазначив, що удари по мостах, навчальних закладах та енергетичній інфраструктурі спричиняють перебої з електропостачанням та водопостачанням, а тривалі повітряні тривоги посилюють психологічний тиск на цивільне населення. Він закликав негайно припинити атаки на енергетичні об’єкти та населені пункти.
«Усі атаки, спрямовані проти цивільного населення та цивільної інфраструктури, де б вони не відбувалися, є порушенням міжнародного гуманітарного права і мають бути негайно припинені», — заявив представник ООН.
Під час засідання директор Відділу реагування на кризи Управління ООН з координації гуманітарних питань Джемма Коннелл, виступаючи від імені заступника генерального секретаря ООН з гуманітарних питань Тома Флетчера, повідомила про план зимового реагування вартістю 358 млн доларів. Він передбачає надання допомоги 2 млн найбільш вразливих людей шляхом забезпечення опаленням, житлом та продовольством.
«Жоден рівень підготовки не може замінити захист інфраструктури, від якої залежить цивільне населення», – наголосила Коннелл, закликавши забезпечити захист цивільних осіб, безперешкодний гуманітарний доступ, безпечну евакуацію та безпеку гуманітарного персоналу.
Представник України при ООН Андрій Мельник заявив на засіданні, що російські удари по цивільному населенню досягли безпрецедентного рівня жорстокості. За його словами, спостерігачі ООН підтвердили загибель 2 222 цивільних осіб та поранення понад 13 тис. людей в Україні у 2026 році. Він також згадав удари по Національній академії наук України та мостах, що забезпечують цивільним особам доступ до лікарень, продовольства та безпечних місць.
Голова Делегації Європейського Союзу при ООН Ставрос Ламбрінідіс попередив, що атаки на чорноморські порти загрожують глобальній продовольчій безпеці. За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО), у вересні ціни на пшеницю зросли на 6,3%.
Хіарі також звернув увагу на випадки проникнення безпілотників поблизу Молдови та атаки на комерційні судна в Чорному морі. Окремо він повідомив, що в окупованих Олешках, за наявною інформацією, близько 2 тис. цивільних осіб, зокрема 35 дітей, залишаються заблокованими без їжі та медичних засобів. Для їхньої евакуації необхідне термінове локальне припинення вогню.
Центр гуманітарної допомоги імені короля Салмана (KSrelief) та Програма розвитку ООН (ПРООН) запустили 15-місячну програму вартістю $5 млн для зміцнення цивільної системи охорони здоров’я в Україні, повідомляється на сайті ПРООН.
Програма передбачає зміцнення потенціалу чотирьох медичних закладів у Київській, Одеській та Дніпропетровській областях з фокусом на пріоритетні потреби, визначені спільно з органами охорони здоров’я. Йдеться про два заклади в Київській області та по одному в Одеській і Дніпропетровській областях.
Підтримка охоплюватиме охорону здоров’я матерів і новонароджених, інтенсивну терапію для дітей, хірургічну та травматологічну допомогу, діагностику та екстрену стабілізацію пацієнтів. Допомога включатиме закупівлю медичного обладнання, його встановлення та введення в експлуатацію, навчання користувачів, гарантійне обслуговування та підтримку для безпечної і довгострокової експлуатації.
«KSrelief радий підписати цю важливу Спільну виконавчу програму з нашим цінним партнером – ПРООН – для зміцнення надання цивільних медичних послуг в Україні. Працюючи разом, ми можемо рятувати та покращувати життя людей, надаючи термінову підтримку для відновлення та розвитку цивільної системи охорони здоров’я в кількох регіонах країни», – зазначив радник Королівського двору та генеральний керівник KSrelief доктор Абдулла Аль Рабіа.
Програма реалізовуватиметься в консультації з національними та регіональними партнерами і медичними закладами-бенефіціарами, а обсяг обладнання та супутньої підтримки визначатиметься відповідно до підтверджених потреб, у тому числі з урахуванням його встановлення, навчання персоналу, технічного обслуговування та довгострокової експлуатації.
Очікується, що опосередковано від програми зможуть отримати користь до 900 тис. осіб.
Угоду підписали під час 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН у рамках рамкової угоди про співробітництво між KSrelief та ПРООН.
KSRELIEF, ГУМАНІТАРНА ДОПОМОГА, ЛІКАРНІ, МЕДИЧНА ДОПОМОГА, ООН, охорона здоров'я, ПРООН, САУДІВСЬКА АРАВІЯ, УКРАЇНА
Генеральний секретар ЦК КПВ та Президент В’єтнаму То Лам, перебуваючи у США з робочим візитом взяв активну участь у заходах високого рівня у межах 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН, загальні дебати якої розпочалися 22 вересня 2026 року.
Це його другий візит високого рівня до США та ООН після оновлення владної вертикалі у В’єтнамі, що відбулося за підсумками 14-го Національного з’їзду партії та виборів до Національних зборів на період 2026–2031 років.
На полях Генеральної Асамблеї ООН То Лам провів низку двосторонніх зустрічей із лідерами інших держав, зокрема з Прем’єр-міністром Австралії Ентоні Албанізом, Прем’єр-міністром Таїланду Анутіном Чарнвіракулом, Президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, Президентом Фіджі Рату
Найкамою Лалабалаву, Президентом Тимор-Лешті Жозе Рамушем-Ортою, Президентом Швейцарії Гі Пармеленом, Президентом Фінляндії Александром Стуббом, Президентом Гани Джоном Махамою, Прем’єр-міністром Бутану Церінгом Тобгаєм, Президентом Монголії Ухнаагійном Хурелсухом, а також із представниками Танзанії та Святого Престолу.
Лідер В’єтнаму також зустрівся з Генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррешем та Головою 81-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН Халілуром Рахманом.
Цей візит став історичною віхою для в’єтнамської дипломатії.
З моменту приєднання до ООН у 1977 році В’єтнам пройшов трансформацію від країни, що потребувала міжнародної допомоги для відбудови після війни до активного учасника багатосторонньої дипломатії, який дедалі активніше долучається до вирішення глобальних питань.
Країна двічі обиралася непостійним членом Ради Безпеки ООН (у 2008–2009 та 2020–2021 роках), а зараз є членом Ради ООН з прав людини (2026–2028).
Знаковим для 2026 року стало перше в історії головування В’єтнаму на Конференції з розгляду дії Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та на 36-му засіданні країн — учасниць Конвенції ООН з морського права.
Ханой підтвердив статус надійного партнера, який робить вагомий внесок у миротворчі процеси та регіональну інтеграцію, зокрема через активну участь в АСЕАН та підготовку до головування в АТЕС у 2027 році.
За позицією В’єтнаму, центральне місце у міжнародній системі має зберігати ООН, а міжнародні проблеми повинні вирішуватися шляхом діалогу, співробітництва та на основі міжнародного права. Саме підтримка багатосторонності, поряд із прагненням активніше долучатися до вирішення глобальних питань, є одним із ключових послань нинішньої участі То Лама в Генеральній Асамблеї.
В’єтнам прагне розвивати міжнародну співпрацю та хоче мати вагоміший голос у розв’язанні світових проблем.
Під час виступу на загальних дебатах 22 вересня То Лам озвучив чітку позицію держави щодо управління глобальними змінами та зміцнення міжнародного порядку.
Головним пріоритетом лідер В’єтнаму назвав зміцнення довіри між державами на основі безумовної поваги до Статуту ООН та міжнародного права.
Він підкреслив необхідність відмови від політики сили та закликав до вирішення будь-яких суперечок виключно мирним шляхом через діалог.
Президент зазначив, що хоча зміни у світовому порядку є об’єктивним історичним процесом, конфлікти та протистояння не є неминучими, водночас головне завдання лідерів — спрямувати конкуренцію так, щоб вона не переросла у відкриту війну.
То Лам також підтримав зусилля з модернізації структури ООН (зокрема Генеральної Асамблеї, Ради Безпеки та Секретаріату). Він наголосив, що оновлена система має краще враховувати інтереси країн, що розвиваються та надавати їм реальний голос у формуванні міжнародних правил.
В’єтнамський лідер висловив чітку підтримку принципу мирного врегулювання суперечок, зокрема у Східному (Південнокитайському) морі на основі конвенції UNCLOS 1982, а також висловив підтримку принципу “двох держав” для врегулювання палестино-ізраїльського конфлікту та закликав США скасувати санкції проти Куби.
У виступі глави держави В’єтнаму також було зроблено акцент на справедливому доступі до досягнень науки, штучного інтелекту та цифрових технологій. За його словами, монополія на дані та цифрову інфраструктуру може створити новий технологічний розрив між заможними та бідними націями, тому технологічний прогрес має обов’язково супроводжуватися культурою безпеки та цифрової етики.
Він закликав створити інклюзивні та прозорі принципи управління технологіями, щоб вони зменшували прірву між країнами, а не створювали нові конфлікти
То Лам підкреслив, що будь-які стратегії майбутнього повинні ставити людину в центр розвитку. В’єтнам висловив готовність активно ділитися власним успішним досвідом у сфері подолання бідності, сталого розвитку сільського господарства та адаптації до змін клімату.
Окремий акцент поїздки — відносини зі Сполученими Штатами. Після нормалізації дипломатичних відносин у 1995 році дві країни пройшли шлях від колишніх супротивників до Всеосяжного стратегічного партнерства, встановленого у вересні 2023 року. Співпраця сьогодні охоплює політичний діалог, торгівлю та інвестиції, науку і технології, освіту, оборону і безпеку, енергетику, а також подолання наслідків війни та гуманітарні питання.
Під час зустрічей у Нью-Йорку То Лам підтвердив, що В’єтнам розглядає США як одного з партнерів, що мають стратегічне значення, та прагне зробити Всеосяжне стратегічне партнерство більш стабільним, змістовним і практичним. Нинішні контакти, зокрема з представниками Конгресу, торговельно-економічного блоку та американського бізнесу, демонструють прагнення сторін наповнити цей формат конкретними проектами у сфері торгівлі, інвестицій, технологій та інфраструктури.
Таким чином, участь То Лама в 81-й сесії Генеральної Асамблеї ООН яскраво демонструє поєднання багатостороннього та двостороннього векторів в’єтнамської дипломатії.
З одного боку, країна прагне активного залучення до вирішення глобальних питань на майданчику ООН, з іншого — орієнтується на поглиблення практичної взаємодії зі стратегічними партнерами, насамперед зі Сполученими Штатами.
Колумбія, за підтримки Росії та Китаю, ініціювала проведення засідання Ради Безпеки ООН, повідомило агентство Reuters, посилаючись на інформацію від дипломатів.
Агентство наводить також фрагмент листа, який направив до Ради Безпеки ООН посол Венесуели в ООН Самуель Монкада.
” Це колоніальна війна, спрямована на знищення нашої республіканської форми правління, вільно обраної нашим народом, і на встановлення маріонеткового уряду, який дозволить розграбувати наші природні ресурси, включаючи найбільші в світі запаси нафти”, – написав Монкада в суботу в листі до Радбезу ООН, зазначивши, що США порушили Статут ООН.
Група “Метінвест” стала переможницею міжнародної премії Глобального договору ООН в Україні Partnership for Sustainability Award 2025 у категорії “Відновлення України” за створення першого сталевого підземного шпиталю на лінії фронту.
Згідно із пресрелізом компанії, Partnership for Sustainability Award – найпрестижніша відзнака у сферах корпоративної сталості та ESG (екологія, соціальна відповідальність та управління). Щорічна премія відзначає найкращі партнерські проєкти, реалізовані бізнесом, державою та суспільством. Ці проєкти спрямовані на досягнення Цілей сталого розвитку, захист довкілля, подолання суспільних та економічних викликів, сприяння миру. З 2018 року премія об’єднала понад 600 кейсів успішних партнерств, які стали прикладами сталого лідерства.
Цьогоріч на конкурс надійшло 150 заявок із 22 країн, із яких до фіналу відібрали 93 проєкти. Їх оцінювало незалежне міжнародне журі, до складу якого, зокрема, увійшли експерти з Гарвардського університету, Лондонської школи економіки, Всесвітнього економічного форуму, Базельського інституту управління та інших впливових міжнародних інституцій.
Переможців визначили у семи категоріях. Категорія “Відновлення України” охоплювала підтримку захисників України, гуманітарну допомогу цивільному населенню, розмінування та евакуацію, захист прав людини та проєкти з відбудови.
Перший в Україні підземний медичний стабілізаційний пункт на лінії фронту “Метінвест” створив у координації з Медичними силами “Схід”. Сталевий шпиталь занурено на глибину 6 метрів та обладнано комунікаціями, системами РЕБ, альтернативними джерелами живлення та засобами безпеки. Усередині є лабораторія, операційне устаткування, кисневі концентратори, апарат ШВЛ, дефібрилятори тощо. За рівнем укомплектованості він відповідає польовим шпиталям другого ешелону (Role/Echelon 2) за стандартами НАТО.
“Цей шпиталь уже врятував близько чотирьох тисяч життів військовослужбовців, які виконують бойові завдання за 8-10 км від лінії зіткнення. Нещодавно один із таких підрозділів зазнав прямого удару – три авіаційні бомби. Завдяки шпиталю вдалося врятувати людей. Слава Богу, весь підрозділ залишився живим”, – сказав командир угрупування Медичних сил “Схід” Роман Кузів.
Шпиталь приймає до 100 поранених на добу.
“Підземні шпиталі – наше ноу-хау, створене на основі сталевих бункерів – “криївок”. Коли йдеться про порятунок життя захисників, вирішальною є кожна хвилина. Саме тому розміщення стабілізаційних пунктів поблизу лінії фронту та їхня прихованість від ворога дають медикам змогу працювати в безпеці та вчасно надавати допомогу. Цей український інженерний винахід уже довів свою ефективність і зацікавив одну з провідних армій світу”, – зазначив операційний директор “Метінвесту” Олександр Мироненко.
Глобальний договір ООН в Україні – офіційне представництво найбільшої у світі спільноти відповідальних бізнесів, що формує ESG-культуру. Ініціатива об’єднує понад 25 тисяч учасників у 167 країнах світу. Українська мережа налічує майже 150 компаній із різних галузей економіки. Група “Метінвест” стала учасником Глобального договору ООН у 2010 році.
Організації Об’єднаних Націй не вистачає понад мільярд доларів для надання гуманітарної допомоги Україні в 2025 році, повідомив координатор ООН з надзвичайної допомоги Україні Матіас Шмале на брифінгу в Женеві, повідомляє Deutsche Welle.
Він зазначив, що цього року гуманітарну допомогу отримали близько чотирьох мільйонів жителів України, проте обсяг фінансування залишається недостатнім.
«У поточному році донори надали лише 1,15 млрд доларів США, що становить 44% від загальної суми, в яку оцінюється потреба України в гуманітарній допомозі», – сказав Шмале.
За даними ООН, через масовані російські удари частина систем енергопостачання, водопостачання та опалення в Україні залишається паралізованою, тому з огляду на наближення зими постраждалим регіонам потрібна термінова підтримка.
