Організація Об’єднаних Націй – Генеральна Асамблея ООН ухвалила в четвер резолюцію з вимогою до Росії терміново вивести свої війська та персонал з найбільшої в Європі атомної електростанції і негайно повернути об’єкт Україні.
Резолюція також повторює вимоги Асамблеї до Росії негайно “припинити свою агресію проти України” і вивести всі війська, а також знову підтверджує прихильність 193 членів світової організації до “суверенітету, незалежності, єдності і територіальної цілісності України”.
Резолюція була схвалена 99 голосами проти 9 при 60 країнах, які утрималися, і 25 країнах, які не голосували.
Проти резолюції виступили Білорусь, Куба, Еритрея, Малі, Нікарагуа, Сирія, Бурунді, Північна Корея та Еритрея. Китай, Індія, Південна Африка та багато країн Близького Сходу були серед тих, хто утримався.
У резолюції висловлюється “серйозне занепокоєння з приводу нестабільної ситуації з ядерною безпекою на Запорізькій атомній електростанції”. У ній говориться, що повернення станції під повний контроль України забезпечить її безпеку і дозволить Міжнародному агентству з атомної енергії “здійснювати безпечні, ефективні та дієві гарантії”.
Побоювання ядерної катастрофи були на першому плані відтоді, як російські війська окупували станцію невдовзі після вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Запорізька АЕС, яка має шість ядерних реакторів, розташована на підконтрольній Росії території на південному сході України поблизу лінії фронту і постійно потрапляє під перехресний вогонь.
Читати далі: Україна готується до того, що Росія може саботувати найбільшу в Європі атомну станцію
МАГАТЕ неодноразово висловлювало занепокоєння з приводу перебоїв у постачанні електроенергії до Запоріжжя, яка має вирішальне значення для роботи станції, а також з приводу проблем з її постачанням. Не називаючи винних, Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Гроссі заявив 15 квітня в Раді Безпеки ООН, що його агентство підтвердило три атаки на Запорізьку АЕС, починаючи з 7 квітня.
І Україна, і Росія регулярно звинувачують одна одну в атаках на завод, і в четвер ці звинувачення продовжилися.
Посол України в ООН Сергій Кислиця представив резолюцію, заявивши Генеральній Асамблеї, що Росія “продовжує порушувати ключові принципи технологічної та фізичної ядерної безпеки” і продовжує атакувати завод.
За його словами, Україна і сусідні країни зазнали “катастрофічних наслідків” ядерного вибуху на Чорнобильській АЕС у 1986 році, але наслідки можливого інциденту на Запорізькій АЕС, “яку навмисно перетворили на ключовий компонент військової стратегії Росії, були б ще більш катастрофічними”.
Кислиця попередив, що “якщо ми просто стоятимемо зі схрещеними руками, ця удача не буде тривати вічно, і інцидент буде неминучим”.
“Ядерна безпека і захист залежать від нашої здатності зайняти сильну і спільну позицію щодо неприпустимості продовження окупації і мілітаризації Запорізької атомної електростанції”, – заявив український посол.
Заступник посла Росії в ООН Дмитро Полянський звинуватив Україну та її західних прихильників у спробі проштовхнути резолюцію з реальною метою отримати “благословення” Генеральної Асамблеї на результати мирної конференції з питань України, що відбулася минулого місяця в Швейцарії, і в “привнесенні політичних елементів”.
У комюніке конференції майже 80 країн закликали до того, щоб “територіальна цілісність” України була основою будь-якої мирної угоди, спрямованої на припинення війни. У ньому також йдеться про те, що Запорізька та інші атомні електростанції повинні залишатися під контролем України відповідно до принципів МАГАТЕ.
Полянський звинуватив прихильників комюніке в тому, що вони намагаються “просувати неправдивий західний наратив про джерело загроз для ядерних об’єктів в Україні”. Він заявив, що єдиною загрозою для ядерних об’єктів в Україні сьогодні є “регулярні, безрозсудні атаки Києва на Запорізьку атомну електростанцію”, пов’язану з нею інфраструктуру та прилегле місто, де живуть працівники станції та їхні сім’ї.
https://time.com/6997689/un-zaporizhzhia-nuclear-power-plant-russia-ukraine/
ООН в Україні в координації з урядом створило гнучкий Фонд відновлення громад України (Ukraine Community Recovery Fund, UCRF), до якого вже залучено $7,25 млн на протимінну діяльність.
“Фонд покликаний підтримувати інклюзивний, заснований на особливостях місцевості підхід, який повністю відповідає пріоритетам раннього відновлення, визначеним під час третьої Швидкої оцінки шкоди та потреб (RDNA-3)”, – йдеться в презентації протимінної діяльності фонду на сайті ООН.
Уточнюється, що загалом у створений у листопаді 2023 року UCRF передбачається залучити $300 млн за п’ять років. До початку травня цього року було отримано $11,74 млн, з яких $7,25 млн на розмінування: Данія – $5,76 млн (DKK40 млн) і Південна Корея – $1,25 млн.
Підкреслюється, що протимінна діяльність є ключовою умовою для відновлення житла, енергетики, соціальної інфраструктури та інвестицій у місцевий економічний розвиток на рівні громад. Повномасштабне вторгнення РФ в Україну призвело до того, що до 30% території країни, ймовірно, забруднене боєприпасами, що не розірвалися, наземними мінами і касетними боєприпасами.
Згідно з матеріалами ООН, першим проєктом протимінної діяльності фонду буде будівництво логістичної бази для гуманітарного розмінування для ДСНС. Техніко-економічне обґрунтування, проєкти всіх необхідних робіт і підготовка майданчиків оцінюють у $1,18 млн. За окремого фінансування другого етапу будівництво може бути завершено до другого кварталу 2025 року.
Передбачається, що цей об’єкт значно підвищить ефективність і результативність операцій ДСНС із розмінування на всій території України і дасть їй змогу краще знешкоджувати вибухонебезпечні предмети в постраждалих населених пунктах.
У його рамках планується також заснувати посаду старшого радника з протимінної діяльності та відновлення громад, який консультуватиме всі зацікавлені сторони з питань підвищення результативності протимінної діяльності для постраждалих громад.
Зазначається, що “Вікно протимінної діяльності” UCRF – це інструмент, за допомогою якого ООН стимулюватиме стратегічні зусилля з протимінної діяльності, усуватиме прогалини у потребах у цільових громадах та пілотуватиме інноваційні ініціативи у сфері протимінної діяльності.
Згідно з RDNA-3 для обстеження та знешкодження вибухонебезпечних предметів необхідні інвестиції в розмірі щонайменше $300 млн на рік протягом наступних п’яти років. Для підтримки такого рівня фінансових зобов’язань національні та міжнародні партнери повинні будуть працювати разом, щоб забезпечити максимальну ефективність традиційних підходів до протимінної діяльності, водночас впроваджуючи економічно ефективні, високоефективні рішення і розглядаючи приватне партнерство як один зі шляхів просування вперед.
“Вікно протимінної діяльності” UCRF узгоджене з Національною стратегією протимінної діяльності уряду України та спрямоване на три її стовпи – розмінування, навчання розмінуванню та допомогу жертвам.
Секретаріат UCRF знаходиться в Офісі постійного координатора ООН у Києві.
Через війну в Україні близько чотирьох млн осіб стали вимушеними переселенцями, і в той час як у країні зростають потреби в гуманітарній допомозі, її обсяги скорочуються, заявила представниця Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні Кароліна Ліндхольм Біллінг, повідомляє Голос Америки.
“Ресурсів для надання гуманітарної допомоги набагато менше, тому що гуманітарні потреби у зв’язку з цими подіями фактично зростають. Саме найуразливіші верстви населення страждатимуть від скорочення фінансування та підтримки”, – сказала Біллінг.
За її словами, гуманітарний план ООН на 2024 рік для України становить $3,1 млрд, включно з $599 млн для Агентства у справах біженців ООН. Однак у першому кварталі цього року як глобальний план реагування, так і заклик ООН було профінансовано лише на 15%, тоді як за аналогічний період минулого року фінансування досягло 30%.
У міру того, як конфлікт затягується, перетворюючись, за словами Біллінг, на “ультрамарафон”, вона додала, що “грошова і гуманітарна допомога – у формі надання товарів і послуг, допомога з житлом, ремонтом будинків, психосоціальна підтримка” тепер “менш часті і менш передбачувані”.
Вона особливо наголосила на наслідках наступу російських військ на сході Харківської області, внаслідок якого незліченна кількість мирних мешканців часто залишається без елементарних речей, таких як електрика та водопостачання.
Економісти ООН поліпшили прогноз зростання світової економіки у 2024 році до 2,7% з очікуваних у січні 2,4%.
У 2025 році вона збільшиться на 2,8%, тоді як раніше передбачалося 2,7%.
Середні темпи підйому глобальної економіки найближчими роками, як очікується, залишатимуться нижчими за 3,2%, зафіксованих у середньому в 2010-2019 рр.
Перегляд оцінки на поточний рік зумовлений здебільшого позитивнішими змінами в економіках низки великих розвинених країн і країн, що розвиваються, зокрема Бразилії, Індії, РФ і США, йдеться у звіті організації.
За оцінками ООН, економіка США цього року збільшиться на 2,3% (у січні очікувалося 1,4%), Великої Британії – на 0,8% (на 0,4%), Китаю – на 4,8% (на 4,7%), Бразилії – на 2,1% (на 1,6%), Індії – на 6,9% (на 6,2%), Японії – на 1,2% (без зміни).
Водночас прогнози для Європейського союзу і єврозони були переглянуті в бік погіршення – до 1% з 1,2% і до 0,8% з 1,1% відповідно.
“І для Євросоюзу загалом, і для єврозони ми очікуємо на поступове відновлення економічної активності у 2024-2025 роках, після помітної стагнації в багатьох європейських країнах упродовж минулого року”, – зазначає співробітник Департаменту ООН з економічних і соціальних питань Григорій Агабекян.
Цьому має сприяти уповільнення інфляції (вона падає в Європі швидше, ніж очікувалося, завдяки різкому зниженню вартості енергоносіїв), зростання доходів у реальному вираженні та очікуване пом’якшення грошово-кредитної політики.
“До речі, низка центральних банків у Східній Європі та центральний банк Швейцарії вже знизили ключову відсоткову ставку, і, оскільки інфляція повертається до свого цільового рівня, очікується, що Європейський центральний банк і Банк Англії також розпочнуть цикл пом’якшення в поточному році. Також очікується, що в міру відновлення світової торгівлі експорт з європейських країн збільшиться”, – заявив експерт.
“Що стосується дещо скромніших прогнозів для Євросоюзу порівняно з тими, що були представлені в січні, цей перегляд пояснюється тим, що на тлі триваючої млявості промислового виробництва прогнози зростання економіки для низки країн континенту, що залежать від обробної промисловості, знижено. Цей список включає, зокрема, Австрію, Угорщину, Німеччину, Фінляндію та Чехію. Водночас економіка Німеччини, яка є провідною в Євросоюзі, скоротилася на 0,3% 2023 року, і 2024 року ми припускаємо відновлення лише на рівні 0,3%”, – сказав Агабекян.
ООН прогнозує зростання світової торгівлі 2024 року на 3,2%, наступного року – на 3,6%.
Зростання ВВП розвинених країн світу 2024 року і 2025 року очікується на рівні 1,6%, держав, що розвиваються, – відповідно на 4,1% і 4,3%.
Раніше аналітичний центр Experts Club і Максим Уракін випустили відео аналіз того, як змінювалися ВВП країн світу за останні роки, докладніше відео аналіз доступний тут – https://youtu.be/w5fF_GYyrIc?si=BsZmIUERHSBJrO_3
Підписатися на ютуб канал Experts Club можна тут – https://www.youtube.com/@ExpertsClub
Приблизно 1,05 млрд тонн, або 19% усього продовольства, виробленого у світі, виявилася витраченими даремно у 2022 році, в той час, як понад 780 млн осіб продовжували боротися з голодом, стверджують в ООН.
“У 2022 році домогосподарства на всіх континентах витрачали даремно понад 1 млрд порцій їжі на день, у той час як 783 млн людей страждали від голоду, а третина населення світу зіткнулася з відсутністю продовольчої безпеки”, – ідеться у звіті, опублікованому на сайті програми ООН з навколишнього середовища (ЮНЕП).
Згідно зі звітом, у 2022 році у світі виробили 1,05 млрд тонн харчових відходів, що становить 132 кг на душу населення або майже п’яту частину всього продовольства, доступного споживачам. 60% харчових відходів припали на домогосподарства, 28% – на частку підприємств громадського харчування, ще 12% – на роздрібну торгівлю.
“Харчові відходи – це глобальна трагедія. Сьогодні голодують мільйони людей, тоді як продовольство просто викидають”, – заявила виконавчий директор ЮНЕП Інгер Андерсен.
“Такі відходи завдають значної шкоди клімату та природі”, – додала вона.
За даними ЮНЕП, харчові відходи є причиною 8-10% щорічних глобальних викидів парникових газів і значних втрат у біорізноманітті.
“Збиток світовій економіці від продовольчих втрат і харчових відходів оцінюється приблизно в $1 трлн”, – зазначає ЮНЕП.
У звіті наголошується, що станом на 2022 рік тільки 21 країна включила скорочення продовольчих втрат і харчових відходів до національного кліматичного порядку денного.
