Парламент Румунія підтримав вотум недовіри уряду прем’єр-міністра Іліє Боложан, що призвело до падіння проєвропейського кабінету та відкрило новий етап політичної невизначеності в одній із ключових країн східного флангу ЄС і НАТО.
За вотум недовіри проголосував 281 депутат при необхідному мінімумі у 233 голоси. Проти виступили лише чотири парламентарі. Такий результат став одним із наймасштабніших вотумів недовіри в історії румунського парламентаризму.
Політична криза загострилася після виходу з уряду представників Соціал-демократичної партії (PSD). Після цього соціал-демократи разом із правими та ультраправими силами ініціювали розгляд вотуму недовіри на спільному засіданні Палати депутатів і Сенату. Одразу після оголошення результатів голосування Боложан залишив будівлю парламенту та повернувся до урядової резиденції.
Однією з причин кризи стали розбіжності навколо заходів бюджетної економії. Кабінет Боложана проводив курс на скорочення дефіциту, підвищення податків і урізання витрат, що викликало опір із боку соціал-демократів. Після виходу PSD з коаліції уряд фактично втратив стійку більшість.
Боложан залишається виконувачем обов’язків прем’єр-міністра до формування нового уряду, однак його повноваження будуть обмежені. Президент Румунії Нікушор Дан має розпочати консультації з партіями для пошуку нової формули кабінету. Серед можливих сценаріїв — відновлення проєвропейської коаліції в зміненому складі, призначення технократичного прем’єра або формування нового уряду меншості.
Політична ситуація ускладнюється тим, що румунський парламент залишається вкрай фрагментованим. За підсумками парламентських виборів 1 грудня 2024 року жодна партія не отримала більшості ні в Палаті депутатів, ні в Сенаті.
У Палаті депутатів найбільшою силою стала Соціал-демократична партія (PSD), яка отримала 86 місць. Далі йдуть правий націоналістичний Альянс за об’єднання румунів (AUR) — 63 місця, Націонал-ліберальна партія (PNL) — 49 місць, ліберальний «Союз порятунку Румунії» (USR) — 40 місць, ультраправа S.O.S. Romania — 28 місць, Партія молодих людей (POT) — 24 місця, Демократичний союз угорців Румунії (UDMR) — 22 місця. Ще 19 місць займають представники національних меншин.
У Сенаті після виборів PSD отримала 36 місць, AUR — 28, PNL — 22, USR — 19, S.O.S. Romania — 12, UDMR — 10, POT — 7 місць.
З політичної точки зору парламент зараз умовно поділяється на три блоки. Перший — помірковані проєвропейські партії: PSD, PNL, USR, UDMR і представники національних меншин. Теоретично вони можуть сформувати нову більшість, але мають серйозні розбіжності щодо бюджету, податків і соціальної політики. Другий блок — націоналістичний та євроскептичний фланг, насамперед AUR, S.O.S. Romania і POT. Третій — ситуативні групи та окремі депутати, чия роль зростає під час вузьких голосувань.
Криза в Бухарест має не лише внутрішнє, а й регіональне значення. Румунія залишається однією з найважливіших країн для логістики України, експорту через Дунай і Чорне море, розміщення інфраструктури НАТО та підтримання безпеки на східному фланзі Європи. Будь-яка затяжна політична невизначеність може ускладнити ухвалення бюджетних, оборонних та інфраструктурних рішень.
Економічний блок ризиків також суттєвий. Політична нестабільність посилює побоювання щодо суверенних рейтингів Румунії, доступу до коштів ЄС і стійкості національної валюти. Бухарест має виконати реформи та цілі зі зниження бюджетного дефіциту, щоб зберегти доступ до значних коштів із європейських фондів відновлення.
За оцінкою аналітичного центру Experts Club, падіння уряду Румунії створює для регіону три основні ризики: уповільнення бюджетної консолідації, зростання волатильності на фінансових ринках і послаблення політичної передбачуваності у питаннях підтримки України.
«Для України та всього регіону важливо, щоб політична криза в Румунії не перейшла в інституційний параліч. Румунія — не периферійний гравець, а один із ключових вузлів східноєвропейської безпеки, дунайської логістики та взаємодії з ЄС. Якщо новий уряд буде сформовано швидко і збереже проєвропейський курс, ефект буде обмеженим. Якщо ж криза затягнеться, це може позначитися на інфраструктурних проєктах, оборонній координації та інвестиційному кліматі в усьому регіоні», — вважає засновник Experts Club Максим Уракін.
За його словами, окреме значення має фактор ультраправих сил, які підтримали вотум недовіри.
«Сам по собі вотум недовіри не означає розвороту Румунії від ЄС або НАТО. Але він показує, що протест проти бюджетної економії та соціального тиску може бути використаний силами, які виступають за більш конфліктну та менш передбачувану зовнішню політику. Для сусідніх країн це сигнал: економічна втома населення стає фактором безпеки», — зазначив Уракін.
Experts Club вважає, що базовим сценарієм залишається спроба президента та поміркованих партій відновити керовану проєвропейську конфігурацію без участі ультраправих. Однак навіть у цьому випадку новий уряд буде змушений балансувати між вимогами ЄС щодо скорочення дефіциту, соціальним невдоволенням і необхідністю зберігати активну роль Румунії в регіональній безпеці.
Кандидат від партії «Право і справедливість» Кароль Навроцький став переможцем другого туру президентських виборів у Польщі, повідомляє Gazeta Wyborcza.
За даними національної виборчої комісії Польщі, після підрахунку 100% голосів він отримав 50,89%.
Відзначається, що його опонент мер Варшави Рафал Тшасковський отримав 49,1% голосів виборців.
За тиждень до виборів прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск назвав державною зрадою слова кандидата в президенти Навроцького про те, що Польща ніколи не підтримає вступ України до НАТО.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут — https://youtu.be/u1NMbFCCRx0?si=6L76qeuNamxg6py1
EXPERTS_CLUB, URAKIN, Кароль Навроцький, ПОЛІТИКА, президент Польщі, ЭКОНОМИКА
Голосування на президентських виборах розпочалося в Румунії о 7:00 в неділю, у другому турі беруть участь представник правого «Альянсу за єдність румунів» Джордже Сіміон і чинний мер столиці країни Бухареста Нікушор Дан, які набрали найбільше голосів під час першого туру 4 травня.
«Ми голосували за те, щоб наше майбутнє вирішували тільки румуни, за румунів і за Румунію«, – сказав Сіміон представникам преси перед виборчою дільницею.
«Ми вирішуємо, якою країною ми хочемо бути: країною надії, діалогу і розвитку», – написав Дан у Facebook.
Як пише Reuters, незважаючи на те, що 38-річний Сіміон набрав у першому турі аж 41% голосів, а 55-річний Дан тільки 21%, електоральні опитування показують, що у них майже однакові шанси на перемогу, або демонструють незначну перевагу Сіміона. Раніше аналітичний центр Experts Club випустив відеоаналіз, присвячений найважливішим виборам у світі в 2025 році, детальніше дивіться тут —
Світ у 2025 році входить у фазу політичних змін. У різних країнах відбуватимуться важливі вибори, результати яких можуть суттєво вплинути як на геополітику, так і на внутрішні процеси держав. Засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін та співзасновник дослідницької компанії Active Group Олександр Позній у новому відео на YouTube проаналізували головні політичні події року та можливі наслідки для України.
Після скандального скасування результатів президентських виборів у грудні 2024 року в Румунії заплановано повторне голосування. Вибори принесли несподівані результати, а кампанія переможця першого туру велася виключно через TikTok. Це викликало дискусії у світі, адже вперше соціальна мережа відіграла ключову роль у політичному процесі. Проте Конституційний суд країни скасував результати виборів через виявлений російський вплив, а нове голосування призначено на травень 2025 року.
“Ситуація в Румунії є безпрецедентною, адже Конституційний суд анулював перший тур виборів. Це може викликати політичну турбулентність, що вплине на зовнішню політику країни”, – зазначив засновник інформаційно-аналітичного центру Experts Club Максим Уракін.
У свою чергу, Олександр Позній підкреслив, що цей випадок доводить, що технології впливу змінюються, а соціальні мережі, такі як TikTok, можуть стати ключовим інструментом мобілізації виборців.
“Це небезпечний сигнал і для України, адже ми бачимо, що політичні сили починають використовувати цю платформу як спосіб маніпуляції громадською думкою”, – додав Позній.
23 лютого відбудуться позачергові вибори до Бундестагу після розпаду коаліції у 2024 році. Головна боротьба розгорнеться між Християнсько-демократичним союзом (CDU) та Соціал-демократичною партією Німеччини (SPD), але важливу роль може зіграти і права партія “Альтернатива для Німеччини” (AfD), яка має антиміграційну та проросійську риторику.
“Боротьба між ХДС і СДПН буде напруженою. Якщо AfD отримає друге або навіть перше місце, це може змінити політику Німеччини щодо України. Поки що основні партії не готові створювати з ними коаліцію, але їхній вплив зростає”, – вважає Максим Уракін.
Парламентські вибори в Молдові також визначать зовнішньополітичний курс країни.
“Молдова стоїть перед вибором між європейським шляхом та проросійським вектором. Цей вибір суттєво вплине на регіональну політику. Вибори мають вирішити, чи продовжить країна європейський курс під керівництвом президента Маї Санду, чи натомість соціалісти, які представляє Ігор Додон, зможуть повернути владу”, – зазначає Олександр Позній.
Він також підкреслив, що Молдова — парламентська республіка, і навіть якщо Санду перемогла на президентських виборах, це не гарантує, що її політична сила збереже більшість.
18 травня поляки обиратимуть нового президента, оскільки Анджей Дуда не може балотуватися втретє. Експерти вважають, що це одні з найважливіших виборів для України, адже польська підтримка є стратегічною. Напружене протистояння між “Правом і справедливістю” та опозицією визначить майбутнє польсько-українських відносин. Українське питання відіграватиме важливу роль, але виборці більше зосереджуються на внутрішніх проблемах, таких як ситуація з польськими фермерами, які незадоволені українським імпортом зерна.
“Кандидати будуть змушені маневрувати між підтримкою України та захистом національних інтересів.”, – зазначає Олександр Позній.
Сербія — одна з небагатьох країн Європи, що продовжує балансувати між ЄС і Росією. Президент Александр Вучич двічі натякав на можливість позачергових виборів у 2025 році, особливо на тлі протестів та загострення ситуації з Косово.
У жовтні також відбудуться вибори в Канаді та Аргентині, які можуть змінити зовнішньополітичні курси цих країн. 8 вересня голосуватимуть у Норвегії, а 16 листопада – у Чилі.
“Для України важливими є вибори в Канаді, оскільки від них залежатиме подальша допомога. Також варто стежити за процесами в Норвегії, яка підтримує європейську безпеку”, – підсумовує Максим Уракін.
2025 рік обіцяє бути насиченим важливими політичними подіями, які можуть змінити міжнародний порядок денний. Україна має враховувати можливі наслідки виборів у стратегічних для себе країнах та готуватися до нових викликів на світовій арені.
Більш детально про вибори, що відбудуться цього року, можна подивитись у відео:
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
За результатами дослідження, проведеного компанією Active Group спільно з аналітичним центром Experts Club, виявлено ставлення громадян до різних аспектів суспільно-економічного життя в Україні, серед яких ініціатива повернення частини вартості товарів українського виробництва, вплив влади на бізнес, рівень довіри до правоохоронних органів, фінансова стабільність громадян, а також прогнози щодо курсу гривні.
Значна частина опитаних (44%) чула про ініціативу повернення коштів за покупку українських товарів, при цьому думки розділились щодо її впливу на рівень життя. Більшість респондентів вважають, що для фінансування цієї ініціативи держава збільшить податки.
Як зазначив засновник дослідницької соціологічної компанії Active Group Андрій Єременко це викликає побоювання серед населення, оскільки більшість не готова до збільшення фіскального навантаження.
Дослідження також виявило глибоку недовіру до державних інституцій (на рівні 57% громадян) та правоохоронних органів (62%) в контексті відносин з бізнесом, зокрема через відсутність прозорості та ефективності їхньої роботи. Більшість опитаних вважає, що держава більше заважає, ніж допомагає бізнесу розвиватись, і ця тенденція збільшилась порівняно з попередніми місяцями.
Значна частина українців (до 60%) відчуває фінансові труднощі, зокрема, збільшення рівня боргів та відсутність заощаджень “на чорний день”. Респонденти також висловили занепокоєння щодо майбутнього курсу гривні, де більшість (55%) очікує його падіння.
В контексті комунальних платежів, переважна більшість (67%) учасників опитування вважає рівень тарифів завищеним, що ще більше підкреслює загальне невдоволення фінансовим станом та державною політикою в цій сфері.
За словами директора Active Group Олександра Познія, ці результати свідчать про серйозні виклики, з якими стикається українське суспільство в умовах війни та економічної ситуації, що склалась.
Нагадаємо, що раніше засновник аналітичного центру Experts Club Максим Уракін зазначав, що у 2024 році державний борг України може вперше перевищити ВВП, що створює значні ризики для економічної стабільності в державі.
Детальніше дивіться у відео за посиланням:
https://www.youtube.com/watch?v=8hkvHhyzGLQ
Підписатись на канал Experts Club можна тут:
ACTIVE_GROUP, EXPERTS_CLUB, URAKIN, АНДРІЙ_ЄРЕМЕНКО, ОЛЕКСАНДР_ПОЗНІЙ, ПОДАТКИ, ПОЛІТИКА, СОЦИОЛОГИЯ, ЭКОНОМИКА
Президент України Володимир Зеленський вважає, що в рішеннях низки країн, які заборонили імпорт українського зерна, “є політика”.
“Я вдячний сусідам, які нас підтримують, але якщо бути чесним, там є політика. У нас заблоковано Чорне море і нам необхідна допомога зброєю. Ми не можемо ризикувати відносинами з деякими країнами”, – сказав він у суботу в інтерв’ю італійським ЗМІ.
“І я розумію, що деякі політичні течії використовують цю ситуацію і підмовляють фермерів, щоб блокувати поставки зерна. Але вони не мають права блокувати транзит”, – сказав він.
“Ми вирішимо ці питання”, – наголосив Зеленський.
