Парламент Угорщини обрав колишнього голову Верховного суду Андраша Баку новим президентом країни, що стало ще одним важливим етапом перебудови угорської політичної системи після завершення 16-річного періоду правління Віктора Орбана.
За кандидатуру 73-річного юриста 11 серпня проголосували 140 депутатів, шестеро виступили проти. Представники опозиційного Fidesz не брали участі в голосуванні, протестуючи проти дострокового припинення повноважень попереднього президента Тамаша Шуйока. Бака має офіційно вступити на посаду 19 серпня.
Обрання Баки має насамперед політичне та інституційне значення. Президент Угорщини не керує урядом і не визначає економічну чи зовнішню політику країни, однак може відігравати роль конституційної противаги парламентській більшості та кабінету міністрів. Особливо важливою ця функція стає зараз, коли партія прем’єр-міністра Петера Мадяра Tisza має конституційну більшість у парламенті та проводить масштабні зміни інститутів, сформованих за Орбана.
Бака добре вписується в цю політичну конструкцію. У 1991–2008 роках він був суддею Європейського суду з прав людини, а у 2009 році парламент обрав його головою Верховного суду Угорщини. Його мандат було достроково припинено на початку 2012 року після того, як він публічно критикував судові реформи уряду Орбана. Європейський суд з прав людини згодом встановив порушення його права на доступ до суду та свободи вираження поглядів.
Тому повернення Баки на одну з найвищих державних посад майже через 15 років має виразно символічне значення. Воно демонструє намір нової влади дистанціюватися від інституційної моделі епохи Орбана й водночас зробити незалежність судової системи однією з центральних тем політичної трансформації.
«Для угорського суспільства це значно більше, ніж звичайна зміна президента. Після шістнадцяти років домінування однієї політичної сили будь-яка масштабна перебудова державних інститутів неминуче сприймається суспільством по-різному. Для прихильників змін це можливість відновити систему стримувань і противаг, а для значної частини прихильників Fidesz те, що відбувається, може виглядати як політичний реванш нової влади», — вважає експерт аналітичного центру Experts Club, співзасновник і директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
На думку Познія, ключовим випробуванням стане здатність нових інститутів продемонструвати реальну незалежність від уряду Петера Мадяра.
«Головне завдання Баки — не стати президентом партії-переможниці. Якщо новий глава держави справді зможе дистанціюватися від уряду та виступати арбітром між різними політичними групами, це буде важливим сигналом для суспільства. В іншому разі Угорщина ризикує отримати не демонтаж попередньої моделі концентрації влади, а просто зміну політичної сили, яка контролює цю модель», — зазначає Позній.
Соціолог також звертає увагу на високу політичну поляризацію угорського суспільства. У такій ситуації значення президентської посади визначається не стільки обсягом формальних повноважень, скільки довірою різних груп населення до глави держави.
«У країнах із сильною політичною поляризацією символічні інститути можуть мати значно більше значення, ніж здається з тексту конституції. Президент може не керувати економікою чи зовнішньою політикою, але він здатний або знижувати рівень конфлікту в суспільстві, або, навпаки, ставати ще одним учасником цього конфлікту. Тому для Баки головним показником успіху буде не кількість заблокованих законів, а те, чи зможе він сприйматися як президент усіх угорців», — наголосив Позній.
Сам Бака після обрання заявив, що за попередньої влади система стримувань і противаг фактично перестала працювати, однак наголосив, що політичні зміни не повинні перетворюватися на помсту прихильникам колишнього уряду. Він також заявив про намір представляти громадян із різними політичними поглядами.
Угорщина є парламентською республікою, тому реальний центр виконавчої влади перебуває не в президентському палаці, а в уряді.
Згідно з Основним законом Угорщини, президент є главою держави, уособлює єдність нації та має стежити за демократичним функціонуванням державних інститутів. Водночас президент не має власної виконавчої влади й не керує міністерствами.
Проте його повноваження є ширшими за суто церемоніальні. Президент підписує ухвалені парламентом закони й до підписання може один раз повернути закон депутатам на повторний розгляд. Якщо він вважає документ таким, що суперечить Основному закону, він може направити його до Конституційного суду.
Після парламентських виборів президент пропонує парламенту кандидатуру прем’єр-міністра. Він також формально призначає міністрів за поданням глави уряду, виконує низку кадрових і представницьких функцій та представляє угорську державу в зовнішніх відносинах.
Таким чином, глава держави здатний уповільнити окремі рішення парламентської більшості або ініціювати їхню конституційну перевірку, однак самостійно визначати політичний курс країни він не може.
Прем’єр-міністр, навпаки, є фактичним керівником виконавчої влади. Уряд є головним органом виконавчої влади та державного управління, а прем’єр визначає його загальний політичний курс. Саме прем’єр-міністр формує урядову команду, керує роботою кабінету та через парламентську більшість проводить основні бюджетні, економічні, соціальні й зовнішньополітичні рішення.
Тому ключовою політичною фігурою Угорщини залишається Петер Мадяр, який прийшов до влади після перемоги Tisza на квітневих парламентських виборах. Партія отримала дві третини місць у парламенті, завершивши 16-річний період безперервного правління Орбана.
Мадяр після приходу до влади почав домагатися зміни керівників низки державних інститутів, пов’язаних із попередньою системою влади. Одним із найпомітніших епізодів стало дострокове припинення повноважень президента Тамаша Шуйока.
Для нової влади обрання Баки є особливо символічним через його давній конфлікт із системою Орбана. Колишній голова Верховного суду фактично повертається у вищу державну політику вже після поразки політичної сили, за якої він втратив судову посаду.
Водночас саме тут виникає один із головних ризиків нової угорської політичної системи. Tisza має конституційну більшість, а отже, володіє винятково широкими можливостями для зміни законів та інститутів. Тому нова влада повинна одночасно демонтувати створені за Орбана механізми й доводити, що не замінює їх власним партійним контролем.
У цьому полягає парадокс нової угорської конструкції: Мадяр отримав надзвичайно сильну позицію завдяки парламентській більшості, тоді як Бака має уособлювати обмеження надмірної концентрації влади.
Для української аудиторії угорська трансформація має і зовнішньополітичне значення. Після поразки Орбана позиція Будапешта щодо України стала менш конфронтаційною, хоча Мадяр не позиціонує себе як безумовного прихильника Києва й продовжує пов’язувати частину двосторонніх питань зі становищем угорської меншини на Закарпатті.
Тому остаточним критерієм зміни політичної епохи в Угорщині стане не лише відхід кадрів часів Орбана, а й те, чи вдасться новій владі сформувати систему інститутів, які зможуть функціонувати незалежно від того, яка партія контролює парламент та уряд.
Канада входить до групи держав, які мають стабільно високий рівень позитивного сприйняття в українському суспільстві. За результатами опитування, 76,2% респондентів оцінюють своє ставлення до Канади як позитивне. Зокрема, 39,4% українців зазначили «повністю позитивне» ставлення, ще 36,8% — «здебільшого позитивне». Така структура відповідей свідчить не лише про широку підтримку, а й про глибоко сформований позитивний імідж країни.
Водночас рівень негативного сприйняття Канади є мінімальним — лише 2,3% (1,4% «здебільшого негативне» та 0,9% «повністю негативне»). Це один із найнижчих показників серед усіх країн, що фігурують у дослідженні. Такий результат підтверджує, що негативні оцінки мають поодинокий характер і не формують суттєвого впливу на загальне сприйняття.
Частка нейтральних відповідей становить 20,3%, що є помірним показником. Це означає, що хоча більшість українців уже сформували позитивне ставлення до Канади, певна частина респондентів не має достатнього рівня особистого досвіду або інформації для чіткої оцінки. Водночас лише 1,2% опитаних не змогли визначитися з відповіддю, що додатково підкреслює високий рівень визначеності громадської думки щодо цієї країни.
У цілому Канада демонструє один із найбільш збалансованих і позитивних профілів сприйняття: поєднання високої частки «повністю позитивних» оцінок із практично відсутнім негативом формує стійкий репутаційний капітал. Це свідчить про те, що імідж країни в Україні базується не лише на загальних уявленнях, а й на системному сприйнятті Канади як надійного партнера.
«Канада належить до тих країн, щодо яких у українців сформоване не просто позитивне, а стабільно позитивне ставлення. Це результат довготривалої взаємодії, підтримки та присутності в українському інформаційному полі. У таких випадках навіть нейтральні відповіді не розмивають загальну картину, а лише підкреслюють її сталість», — зазначив директор дослідницької компанії Active Group Олександр Позній.
Таким чином, Канада займає провідні позиції серед країн із найвищим рівнем довіри в українському суспільстві. Поєднання високого позитивного сприйняття та мінімального негативу створює основу для подальшого зміцнення двосторонніх відносин, зокрема у сферах політики, економіки та гуманітарної співпраці.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Канада посідає 41-ше місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $416,2 млн. Імпорт канадських товарів удвічі перевищує український експорт, що зумовлює від’ємне сальдо торгівлі на рівні $139,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, KANADA, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
За результатами соцопитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, сприйняття Бразилії в українському суспільстві демонструє помірно позитивну динаміку, хоча ключовою характеристикою залишається високий рівень нейтральності. Більшість українців не мають чітко сформованого ставлення до цієї країни, однак частка позитивних оцінок поступово зростає.
Сумарно позитивне ставлення до Бразилії становить 29,4%, що є помітним зростанням порівняно з серпнем 2025 року (24,3%). При цьому 9,8% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», а ще 19,6% — «здебільшого позитивне». Така динаміка свідчить про поступове зміцнення позитивного іміджу країни, хоча він і залишається відносно помірним.
Водночас негативні оцінки скоротилися — з 12,3% до 8,4%. У структурі негативного сприйняття 7,7% припадає на «здебільшого негативне» ставлення і лише 0,7% — на «повністю негативне». Це означає, що критичне сприйняття Бразилії в Україні зменшується і не має системного характеру.
Найбільш показовим є високий рівень нейтральності — 58,7% респондентів. Це свідчить про те, що для більшості українців Бразилія залишається країною, яка не займає значущого місця в інформаційному чи політичному порядку денному. Відсутність активної взаємодії або регулярних інформаційних сигналів формує саме таку модель сприйняття.
Додатково 3,5% опитаних не змогли визначитися зі своєю позицією. У поєднанні з нейтральними оцінками це створює значний сегмент «невизначеного ставлення», який потенційно може змінюватися залежно від розвитку двосторонніх відносин або інформаційної присутності країни.
У динамічному розрізі Бразилія демонструє позитивний тренд: зростання частки позитивних оцінок супроводжується одночасним скороченням негативних. Це вказує на поступове покращення іміджу країни в Україні, хоча воно відбувається на фоні загальної інерції нейтрального сприйняття.
Загалом Бразилія залишається для українців «периферійною» країною у контексті емоційного сприйняття, однак із потенціалом для подальшого покращення образу. Висока частка нейтральних оцінок означає, що майбутні зміни у сприйнятті значною мірою залежатимуть від рівня економічної, дипломатичної та інформаційної взаємодії між державами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Бразилія посідає 50-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $335,6 млн. При цьому імпорт із Бразилії майже вчетверо перевищує український експорт, що формує від’ємне сальдо двосторонньої торгівлі на рівні $193,5 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, БРАЗИЛІЯ, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
За результатами соціологічного опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, сприйняття Мексики в українському суспільстві характеризується високим рівнем нейтральності та відносно помірною часткою як позитивних, так і негативних оцінок. Водночас у динаміці фіксується поступове посилення позитивного ставлення та одночасне зниження рівня негативу, що свідчить про обережну нормалізацію іміджу цієї країни.
Сумарна частка позитивного ставлення до Мексики становить 21,5%, з яких 5,4% респондентів обрали варіант «повністю позитивне», а ще 16,1% — «здебільшого позитивне». Порівняно з серпнем 2025 року цей показник зріс (з 19,7% до 21,4%), що свідчить про поступове зміцнення позитивного сприйняття, хоча воно все ще залишається відносно обмеженим.
Негативні оцінки, навпаки, демонструють зниження — з 10,0% до 8,6%. У структурі негативного ставлення 7,7% припадає на «здебільшого негативне» і лише 0,9% — на «повністю негативне». Це означає, що хоча критичне сприйняття Мексики присутнє, воно не є домінуючим і має скоріше помірний характер.
Ключовою характеристикою ставлення українців до Мексики залишається нейтральність — 66,2% опитаних обрали саме цей варіант. Такий високий показник свідчить про відсутність чітко сформованого образу країни в масовій свідомості. Для більшості респондентів Мексика не є ані важливим політичним партнером, ані країною з виразним емоційним значенням.
Додатково 3,7% опитаних не змогли визначитися зі своєю оцінкою, що разом із високою часткою нейтральних відповідей формує значний сегмент «невизначеного ставлення». Це означає, що сприйняття Мексики значною мірою залежить від рівня поінформованості та присутності країни в українському інформаційному полі.
У динамічному розрізі ситуація виглядає помірно позитивною: зростання позитивних оцінок супроводжується одночасним зменшенням негативних. Це може свідчити про поступове формування більш сприятливого, хоча й поки що слабко вираженого образу країни.
У підсумку Мексика залишається для українців країною з переважно нейтральним сприйняттям, але з тенденцією до повільного покращення іміджу. Висока частка нейтральних оцінок створює значний потенціал для змін у майбутньому, які залежатимуть від розвитку економічних, культурних та інформаційних зв’язків між країнами.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Мексика посідає 49-те місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який сягає $350,0 млн. Водночас імпорт мексиканських товарів більш ніж у сім разів перевищує український експорт, що зумовлює від’ємне сальдо на рівні $264,7 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, Мексика, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Результати опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club показали, що сприйняття Бангладеш в українському суспільстві характеризується домінуванням нейтральних оцінок та відносно невисоким рівнем як позитивного, так і негативного ставлення. Водночас порівняно з попереднім виміром спостерігається поступове зростання як позитивних, так і негативних оцінок, що свідчить про певну активізацію сприйняття цієї країни.
Загальна частка позитивного ставлення становить 13,0% (зокрема 4,4% — «повністю позитивне» та 8,6% — «здебільшого позитивне»). Це порівняно невисокий показник, який свідчить про обмежений рівень емоційного залучення українців щодо Бангладеш. Водночас у динаміці видно зростання позитивного ставлення — з 9,7% до 13,1%, що може вказувати на поступове розширення інформаційної або економічної присутності країни в українському сприйнятті.
Негативні оцінки також демонструють зростання — з 7,7% до 9,6%. У структурі вони складаються з 7,7% «здебільшого негативного» та 1,9% «повністю негативного» ставлення. Хоча ці показники залишаються відносно низькими, їх динаміка свідчить про певне формування більш визначеного, хоча й поки що обмеженого, негативного фону.
Водночас ключовою характеристикою ставлення до Бангладеш є високий рівень нейтральності — 71,6%. Це один із найвищих показників серед досліджуваних країн, що свідчить про слабку інформованість або відсутність чітких асоціацій. У практичному вимірі це означає, що для більшості українців Бангладеш не є країною, з якою пов’язуються значущі політичні, економічні чи культурні орієнтири.
Додатково 5,8% респондентів не змогли визначитися зі своєю відповіддю, що разом із високою часткою нейтральних оцінок формує значний сегмент «невизначеного сприйняття». Це створює потенціал для змін у майбутньому — як у бік посилення позитивного іміджу, так і в бік зростання критичного ставлення залежно від інформаційного контексту.
У підсумку, Бангладеш у сприйнятті українців залишається країною з мінімально сформованим іміджем. Попри незначне зростання як позитивних, так і негативних оцінок, визначальним фактором є саме нейтральність. Це означає, що подальша еволюція ставлення залежатиме передусім від рівня присутності країни в українському інформаційному просторі та розвитку двосторонніх контактів.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Бангладеш посідає 48-ме місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною з показником $355,8 млн. Баланс двосторонньої торгівлі є відносно близьким до рівноваги, однак імпорт усе ж дещо перевищує експорт, що формує незначне від’ємне сальдо на рівні $26,9 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, BANGLADESH, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, УКРАЇНА
Сприйняття Таїланду в українському суспільстві за результатами опитування, проведеного у березні 2026 року дослідницькою компанією Active Group спільно з інформаційно-аналітичним центром Experts Club, характеризується високим рівнем нейтральності та помірно позитивним загальним балансом. Частка позитивних оцінок становить 29,2%, що формує основу стримано доброзичливого ставлення, однак домінуючою категорією є нейтральні відповіді — 62,7%.
Структура позитивного сприйняття демонструє, що емоційна залученість щодо Таїланду є обмеженою. Лише 9,6% респондентів висловили «повністю позитивне» ставлення, тоді як 19,6% обрали варіант «здебільшого позитивне». Це свідчить про наявність загального позитивного фону, який, однак, не має глибокого чи стійкого емоційного підґрунтя.
Ключовою особливістю є саме домінування нейтральності. Показник у 62,7% означає, що для більшості українців Таїланд залишається країною без чітко сформованого образу. Така ситуація зазвичай пов’язана з обмеженим інформаційним контактом, відсутністю активної політичної або економічної взаємодії, а також слабкою присутністю країни в українському медійному просторі.
Негативні оцінки є мінімальними — лише 4,2% загалом. Із них 3,3% припадає на «здебільшого негативне» ставлення та 0,9% — на «повністю негативне». Це вказує на відсутність системних факторів, які формують негативний імідж країни, і підтверджує загалом нейтрально-позитивний характер сприйняття.
Ще 4,0% респондентів не змогли визначитися зі своєю позицією. У поєднанні з високою часткою нейтральних відповідей це створює значний сегмент аудиторії, чутливий до інформаційних впливів і потенційно відкритий до зміни ставлення.
У підсумку, Таїланд у сприйнятті українців постає як країна без чітко вираженого емоційного профілю: із низьким рівнем негативу, помірним позитивом і домінуючою нейтральністю. Це означає, що імідж держави в Україні є радше «порожнім полем», яке може змінюватися залежно від інтенсивності комунікації, культурної присутності та розвитку двосторонніх контактів.
Згідно з дослідженням, проведеним інформаційно-аналітичним центром Experts Club на підставі даних Держмитслужби, Таїланд посідає 47-ме місце за загальним обсягом торгівлі товарами з Україною, який становить $368,4 млн. При цьому імпорт із Таїланду більш ніж у п’ять разів перевищує експорт українських товарів, через що сальдо двосторонньої торгівлі є від’ємним і становить $250,6 млн.
Дослідження було презентовано у прес-центрі «Інтерфакс-Україна», відео можна переглянути на Youtube-каналі агентства. Повну версію дослідження можна знайти за цим посиланням на сайті аналітичного центру Experts Club.
ACTIVE GROUP, EXPERTS CLUB, URAKIN, ОПИТУВАННЯ, Позній, СОЦИОЛОГИЯ, Таїланд, УКРАЇНА
