Міністерство сільського господарства США (USDA) у липневому звіті WASDE підвищило прогноз виробництва пшениці в Україні у 2026/27 маркетинговому році до 24 млн тонн з 23,5 млн тонн, які очікувалися місяцем раніше.
Згідно зі звітом WASDE, затвердженим 10 липня 2026 року, прогноз світового виробництва пшениці у 2026/27 МР практично не змінився і становить 819,97 млн тонн проти 820,06 млн тонн у червні. При цьому USDA зазначає, що прогноз виробництва пшениці було підвищено для Росії та України завдяки сприятливим умовам для озимої пшениці.
Прогноз експорту української пшениці USDA збільшило до 14,5 млн тонн з 14 млн тонн, прогнозованих місяцем раніше. За даними звіту, світовий експорт пшениці у 2026/27 МР підвищено до 213,1 млн тонн за рахунок збільшення поставок з Аргентини, Росії та України, що більш ніж компенсувало зниження прогнозу експорту для Канади.
У таблицях WASDE на 2025/26 МР виробництво пшениці в Україні оцінено в 24,1 млн тонн, експорт — у 14 млн тонн. У 2024/25 МР Україна, за даними USDA, виробила 23,4 млн тонн пшениці та експортувала 15,75 млн тонн.
Перегляд українського прогнозу відбувається на тлі більш напруженого світового балансу. USDA знизило прогноз світових кінцевих запасів пшениці у 2026/27 МР до 272,8 млн тонн, що на 2,6 млн тонн менше за червневу оцінку. Водночас прогноз світового споживання підвищено до 826,2 млн тонн.
Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України раніше прогнозувало врожай зернових у 2026 році на рівні близько 60,4 млн тонн, у тому числі пшениці — близько 22,4 млн тонн, ячменю — близько 4,7 млн тонн і кукурудзи — близько 31,6 млн тонн.
За даними Держстату, у 2025 році врожай пшениці в Україні зріс на 3,6% — до 23,34 млн тонн, кукурудзи — на 14,6%, до 30,9 млн тонн, тоді як виробництво ячменю скоротилося на 2,4% — до 5,2 млн тонн.
Україна залишається одним із ключових експортерів пшениці в Чорноморському регіоні, проте обсяги поставок у 2026/27 МР залежатимуть не лише від врожаю, а й від роботи морського коридору, логістики через Дунай і західні кордони, страхування суден та ситуації з безпекою портової інфраструктури.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у липневому звіті WASDE залишило прогноз виробництва кукурудзи в Україні у 2026/27 маркетинговому році без змін — на рівні 30 млн тонн.
Прогноз експорту української кукурудзи також не переглядався і становить 23 млн тонн. Згідно з таблицями WASDE, у липневій оцінці щодо України на 2026/27 МР вказано виробництво 30 млн тонн, експорт 23 млн тонн та кінцеві запаси 2,06 млн тонн.
Для 2025/26 МР USDA оцінює врожай кукурудзи в Україні в 30,9 млн тонн, експорт — у 23 млн тонн. Таким чином, порівняно з поточним сезоном новий прогноз передбачає невелике зниження виробництва, але збереження експортного потенціалу на колишньому рівні.
У світовому балансі кукурудзи USDA в липні знизило прогноз виробництва на 2026/27 МГ до 1,297 млрд тонн з 1,300 млрд тонн місяцем раніше. Основне зниження пов’язане з Євросоюзом та Кенією, тоді як прогноз щодо України не змінився.
Світовий експорт кукурудзи у 2026/27 МР, навпаки, було підвищено до 209,88 млн тонн з 207,61 млн тонн у червні. USDA також знизило прогноз світових кінцевих запасів кукурудзи до 275,26 млн тонн проти 281,22 млн тонн у червневому звіті.
У короткому огляді WASDE зазначено, що іноземне виробництво кукурудзи знижено через погіршення перспектив у ЄС та Кенії. Для ЄС зниження пов’язане насамперед із спекою у Франції та скороченням прогнозу для Угорщини.
Український прогноз щодо кукурудзи залишається чутливим до погоди у другій половині літа. Кукурудза сильніше залежить від опадів і температури в липні-серпні, тому фактичний урожай може помітно відрізнятися від поточної оцінки USDA.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) через затягування війни знизив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту України у 2026 році до 2,2%, але відзначає збереження макроекономічної стабільності завдяки зовнішній підтримці.
“Це дещо нижче за прогноз у 2,5%, опублікований у лютому, але у разі послаблення бойових дій та початку післявоєнної відбудови прогноз на 2027 рік залишається незмінним – 4,0%”, – йдеться у звіті “Регіональні економічні перспективи” (REP) ЄБРР, опублікованому у середу.
Банк наголошує, що Україна підтримує макроекономічну стабільність навіть на п’ятому році російської агресивної війни завдяки значному зовнішньому фінансуванню. Перспективи продовжують значною мірою залежати від розвитку війни та наявності зовнішньої фінансової підтримки.
“Основний ризик зниження прогнозу пов’язаний з енергетичною кризою, спричиненою конфліктом на Близькому Сході, що може значно погіршити і без того нестабільну енергетичну ситуацію в Україні”, – сказано у звіті.
Уповільнення зростання економіки до 1,8% у 2025 році та слабкий старт у цьому році ЄБРР пов’язує із постійними обмеженнями воєнного часу: дефіцит робочої сили та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру порушили промислову діяльність та логістику, тоді як ширші проблеми з постачанням обмежили виробництво.
Банк зазначає, що інфляція також знову почала зростати після уповільнення до 7,4% у січні 2026 року після періоду жорсткішої монетарної політики та відносної стабільності обмінного курсу. Вищі світові ціни на енергоносії, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, додають нового тиску, збільшуючи витрати для бізнесу та домогосподарств та сприяючи відновленню інфляційного імпульсу.
На думку ЄБРР, фіскальна підтримка залишається вирішальною. Дефіцит бюджету України, без урахування грантів, досяг 23,6% ВВП у 2025 році та, за прогнозами, залишиться підвищеним на рівні 19,3% ВВП у 2026 році, що відображає надзвичайно високі витрати на оборону та соціальні послуги. Ці потреби фінансуються значною мірою за рахунок зовнішньої офіційної підтримки, яка продовжує підтримувати макроекономічну стабільність. Очікується, що виділене зовнішнє фінансування на суму понад EUR110 млрд на 2026-27 роки стримуватиме короткострокові ризики.
Банк нагадує, що є найбільшим інституційним інвестором України та значно збільшив свою підтримку у відповідь на повномасштабну війну: з її початку в лютому 2022 року ЄБРР виділив Україні майже EUR10,0 млрд.
Як повідомлялося, Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%.
Урядовий прогноз, закладений у держбюджет-2026, наразі передбачає зростання 2,4%, але глава Мінекономіки Олексій Соболев днями повідомив про плани переглянути його у бік зменшення.
За даними Держстату, у 2025 році зростання ВВП України сповільнилося до 1,8% з 2,9% у 2024 році та 5,5% у 2023 році після падіння на 28,8% у 2022 році – першому році повномасштабної російської агресії.
Українська зернова асоціація (УЗА) підвищила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних 2026 року на 1 млн тонн – до 83,6 млн тонн, що на 11,6% більше за показник 2025 року (74,9 млн тонн) за рахунок збільшення врожайності кукурудзи та соняшника, повідомила пресслужба УЗА у понеділок.
“При такому врожаї експорт у новому сезоні 2026/2027 потенційно міг би сягнути 50,8 млн тонн (оцінка експорту поточного сезону – 42,3 млн тонн). Втім, це оптимістичний сценарій, реалізація якого буде можлива, якщо не погіршаться логістичні проблеми України через агресію росії та постійні бомбардування нею української транспортної інфраструктури та енергетики”, – зазначено у повідомленні.
За оцінкою УЗА, врожай пшениці в 2026 році може бути на рівні 22,8 млн тонн (в 2025 – 22,5 млн тонн), а її експорт в 2026/2027 маркетинговому році (МР) міг би сягнути 17 млн тонн порівняно із очікуваними 13,5 млн тонн у поточному сезоні.
Врожай ячменю в 2026 оцінюється УЗА на рівні 5,2 млн тонн (в 2025 – 4,9 млн тонн), а ймовірний експорт – близько 2,2 млн тонн проти 1,6 млн тонн в поточному сезоні.
За прогнозом УЗА, врожай кукурудзи в 2026 році складе 32,1 млн тонн (в 2025 – 31,1 млн тонн), а експорт міг би сягнути 27 млн тонн порівняно із 22 млн тонн у поточному сезоні.
“Очікування щодо врожаю кукурудзи цього року добрі завдяки поки що сприятливим погодним умовам”, – пояснила асоціація.
Врожай соняшнику в 2026 році УЗА очікує на рівні 13,3 млн тонн проти 11,1 млн тонн в 2025 році.
“Традиційно майже весь соняшник буде перероблено в Україні – 13,5 млн тонн. Експорт сягне не більше 50 тис. тонн”, – йдеться у повідомленні.
В 2026 році врожай ріпаку, за прогнозами УЗА, може сягнути 3,4 млн тонн порівняно і 3,2 млн тонн в 2025 році, при цьому експорт 2026/2027 МР може скласти лише 1,9 млн тонн.
Врожай сої в цьому році очікується на рівні 4,9 млн тонн, що менше 5 млн тонн минулого року, а потенційний експорт – 2,3 млн тонн проти 2,9 млн тонн в поточному сезоні.
Як повідомлялось, Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує експорт пшениці та кукурудзи з України в сезоні 2026/2027 років на рівні 13 млн тонн та 23 млн тонн відповідно, що на 0,5 млн тонн та 1 млн тонн більше, ніж у поточному сезоні.
При цьому в USDA очікують зниження врожаю пшениці до 23 млн тонн з 24,1 млн тонн минулого року а кукурудзи – до 30 млн тонн з 30,9 млн тонн минулого року.
В Україні у середу, 27 травня, вночі у північних областях місцями, вдень повсюди короткочасні дощі, у центральних, південних областях та на Прикарпатті грози, повідомляє Укргідрометцентр.
Вітер західний, північно-західний, 7-12 м/с, вдень в Україні пориви 15-20 м/с.
Температура вночі 11-16°; вдень 18-23°, на Закарпатті та півдні країни 23-28°.
У Києві у середу вночі без опадів, вдень короткочасні дощі. Вітер північно-західний, 7-12 м/с, вдень пориви 15-20 м/с. Температура вночі 14-16°, вдень 21-23°.
За даними Центральної геофізичної обсерваторії ім. Бориса Срезневського в Києві 27 травня найвища температура вдень була 33,6° в 2007р., найнижча вночі 1,7° тепла в 1904р.
У четвер, 28 травня, вночі на півдні, сході країни та в Карпатах, вдень в Україні, крім південних областей та Закарпаття, невеликі короткочасні дощі, грози.
Вітер північно-західний, 7-12 м/с, вдень у більшості областей місцями пориви 15-20 м/с.
Температура вночі 7-12°, вдень 13-18°; на Закарпатті та півдні країни вночі 11-16°, вдень 18-23°.
У Києві у четвер вночі без опадів, вдень невеликі короткочасні дощі. Вітер північно-західний, 7-12 м/с. Температура вночі 10-12°, вдень 15-17°.
Україна планує у 2026 році збільшити виробництво біометану до приблизно 150 млн куб. м, а до 2030 року реалістичною метою є рівень виробництва 500 млн куб. м, такий прогноз дало Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства за підсумками зустрічі з Європейським інвестиційним банком
“Україна має значний ресурс для виробництва біометану з агровідходів, залишків тваринництва, соломи та цукрового буряка, що відповідає європейським вимогам щодо “зеленого” палива”, – наводяться у релізі на сайті міністерства слова заступника міністра Тараса Висоцького.
Він наголосив, що основним драйвером розвитку ринку має стати експорт до ЄС. Заступник міністра нагадав, що українські приватні виробники у 2025 році вперше експортували понад 11,2 млн куб. м біометану через газотранспортну систему України.
Серед ключових викликів він назвав інтеграцію до європейської системи сертифікації та створення необхідної технічної бази даних.
За результатами зустрічі сторони домовилися продовжити координацію роботи та подальше опрацювання пріоритетних напрямів співпраці у сфері меліорації, управління водними ресурсами та розвитку сталої аграрної інфраструктури, а також галузі біометану.
Як повідомлялось, уряд 23 квітня 2026 року схвалив Програму розвитку виробництва біометану на період до 2035 року, яка передбачає нарощення його виробництва за 10 років до 2,1 млрд куб. м.
За даними “Оператора ГТС України” (ОГТСУ), на початок лютого 2026 року заявлена потужність виробників біометану в Україні за виданими технічними умовами на підключення до газотранспортної системи становила 11 тис. куб. м/год, що дорівнювало 96 млн куб. м на рік.
