Населення країн Європейського Союзу скоротиться на 53 млн осіб (на 11,7 %) у період з 2025 по 2100 рік, згідно з прогнозом статистичного управління ЄС (Євростат).
У 2025 році чисельність населення Євросоюзу оцінювалася в 451,8 млн осіб, відновивши тенденцію до зростання у 2022 році після перерви, спричиненої пандемією COVID-19 у 2021 році. Далі прогнозується зростання чисельності населення протягом наступних трьох років з піком у 453,3 млн осіб у 2029 році, після чого воно поступово скоротиться до 398,8 млн осіб до 2100 року.
До початку наступного століття частка дітей та молоді (вік 0–19 років) у загальній чисельності населення скоротиться до 17% з 20% минулого року, працездатного населення (вік 20–64 роки) — до 50% з 58%. Натомість частка осіб у віці 65–79 років зросте до 17% з 16%, людей віком 80 років і старше — до 16% з 6%, йдеться в повідомленні Євростату.
Раніше аналітичний центр Experts Club випустив ролик про те, як змінювалося населення у світі в останні роки, детальніше відеоаналіз доступний тут – https://www.youtube.com/shorts/MnNXy72azrw
До міжнародного рейтингу Best Economic Forecast Awards, який щорічно публікує FocusEconomics, за підсумками 2025 року увійшли шість українських економічних прогнозистів та аналітичних команд.
Серед українських учасників рейтингу названі Дмитро Тараненко та Олена Белан з Dragon Capital, Олексій Блінов з Forbes Ukraine та Blinov Forecasting, Віталій Кравчук та Олександра Бетлій з Інституту економічних досліджень та політичних консультацій (IER), Григорій Кукурудза з Ukraine Economic Outlook, а також аналітична команда ICU.
Рейтинг FocusEconomics охоплює понад 100 країн світу, а щодо України враховує прогнози 32 аналітичних команд з міжнародних банків, дослідницьких центрів та рейтингових агентств. Переможцями в кожній номінації стають ті учасники, чиї прогнози виявилися найточнішими.
У загальному рейтингу по Україні перше місце посіла S&P Global Market Intelligence, друге — Dragon Capital, третє — Олексій Блінов. У номінації з прогнозування ВВП друге місце також отримали Дмитро Тараненко та Олена Белан, а третє — Віталій Кравчук та Олександра Бетлій.
У прогнозуванні інфляції перше місце серед аналітиків по Україні посіли Тараненко та Белан, друге — Блінов, третє — S&P Global Market Intelligence. У номінації з прогнозування облікової ставки перше місце посів Олексій Блінов. У категорії прогнозу балансу держбюджету друге місце посіла команда ICU, а в прогнозуванні платіжного балансу перше місце посів Григорій Кукурудза, третє — знову Олексій Блінов.
У номінації з прогнозування обмінного курсу серед лідерів були представлені лише іноземні аналітичні центри. Це показує, що українські експерти особливо сильні в оцінці внутрішніх макроекономічних параметрів, тоді як у валютних прогнозах лідируючі позиції поки що утримують міжнародні гравці.
Запровадження 10% експортного мита на сою та ріпак призведе до зниження рентабельності цих культур, що спричинить скорочення посівних площ під соєю у 2026 році на 30%, повідомили експерти Американської торговельної палати (ACC) під час пресбрифінгу в Києві.
“Наші прогнози свідчать про можливе зменшення площ під соєю на 30% порівняно з попереднім сезоном. Експортне мито діє як економічний бар’єр, що робить вирощування цієї культури менш привабливим для товаровиробника. Фермер не буде кожного року брати на себе збитки — якщо фінансовий результат від’ємний, він просто змінює структуру посівів”, — пояснили експерти.
У бізнес-об’єднанні зауважили, що за звичайних умов альтернативою могла б стати кукурудза, проте наразі її інвестиційна привабливість також під питанням через зростання собівартості виробництва.
“Ціни на пальне та добрива суттєво зросли, зокрема, через загострення ситуації навколо Ірану та блокування Ормузької протоки. Це значно підвищує витрати аграріїв на вирощування кукурудзи, що в поєднанні з низькою рентабельністю олійних через мита (на сою та ріпак – ІФ-У) ставить аграріїв у складне становище перед початком весняної кампанії”, — наголосили учасники брифінгу.
Фахівці висловили упевненість, якщо регуляторна політика не зміниться, існує ризик довгострокової відмови фермерів від вирощування ріпаку та сої. Це призведе до того, що внутрішні переробники, які лобіювали введення мита для отримання дешевої сировини, зрештою зіткнуться з її фізичним дефіцитом через скорочення виробництва.
Як повідомлялося, згідно із законом № 4536-IX від 16 липня 2025 року, в Україні з 4 вересня 2025 року запроваджено 10% вивізне (експортне) мито на насіння ріпаку та соєві боби. Документ передбачає поступове зниження ставки на 1% щороку, починаючи з 1 січня 2030 року, до рівня 5% у 2035 році. Водночас закон містить пільговий режим для безпосередніх виробників і кооперативів, які звільняються від сплати збору при експорті власновирощеної продукції.
Ринок зерна України входить у 2026-2027 маркетинговий рік (МР, липень-червень) із суттєвим тиском через накопичені запаси та посилення глобальної конкуренції, повідомило інформаційно-аналітичне агентство “УкрАгроКонсалт”.
“Ключовим фактором залишається накопичення перехідних залишків, які можуть досягти близько 10,7 млн тонн, що формує тиск на цінові показники”, – констатували аналітики.
За їх прогнозами, валове виробництво зернових культур в Україні в сезоні-206 очікується на рівні близько 60,3 млн тонн, а на зовнішні ринки буде поставлено близько 51 млн тонн.
Основними тенденціями сезону в “УкрАгроКонсалт” назвали зростаючу роль логістики, витрат і глобальної конкуренції. За оцінками аналітиків, експортна динаміка буде формуватися під впливом необхідності розвантаження ринку, а сам ринок перейде у фазу покупця.
Експорт соняшникової олії з України у 2025/2026 маркетинговому році (МР) прогнозується на рівні 4,1 млн тонн. Це на 14% менше за показник попереднього сезону, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
За інформацією аналітиків, основною причиною падіння стало скорочення обсягів сировини. Зокрема, у поточному сезоні загальна площа під соняшником склала 5,2 млн га, що на 2,6% менше проти минулого МР. Складні погодні умови, зокрема дефіцит опадів, призвели до зниження врожайності до 2,0 т/га.
“Як наслідок, збір насіння очікується на рівні 10,1 млн тонн. Це на 10,6% менше, ніж у попередньому маркетинговому році, і на 13,5% нижче за середній показник за останні 5 років”, — прогнозують експерти.
Обсяги переробки через менший врожай в УКАБ оцінюють в 10,1 млн тонн, відтак виробництво олії скоротиться на 13,1% — до 4,3 млн тонн. При цьому внутрішній ринок споживе лише близько 240 тис. тонн продукції.
“Внутрішнє споживання в Україні продовжує знижуватись через часткову окупацію територій, вимушену міграцію населення та військові дії. Тож переважна більшість продукції піде на експорт”, — пояснили в УКАБ і нагадали, що у 2025 році саме соняшникова олія забезпечила найбільшу валютну виручку серед усього агросектору.
В асоціації висловили упевненість, що попри негативну динаміку виробництва, українська олія зберігає позиції ключового експортного товару на ринках ЄС, Близького Сходу та Азії.
Експорт ячменю з України у 2025/2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) прогнозується на рівні 2,8 млн тонн, що на 22% перевищить показник попереднього сезону, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Аналітики асоціації зазначили, що виробництво ячменю залишається відносно стабільним упродовж років війни, хоча воно суттєво скоротилося порівняно з довоєнним періодом. У 2025/26 МР в Україні було зібрано 5,3 млн тонн цієї культури, що на 0,4% більше за минулий маркетинговий рік, проте на 19,7% менше за середній показник останніх п’яти років.
Серед ключових тенденцій сезону експерти виділили найбільше серед усіх зернових скорочення площ під ячменем через тимчасову окупацію територій і низький експортний потенціал. Площа посівів склала 1,4 млн га, що на 0,9% менше попереднього МР і на 26,4% нижче за середній п’ятирічний показник. Водночас ячмінь став єдиною зерновою культурою, що продемонструвала зростання врожайності до 3,9 тонн/га, що на 8,4% перевищило середній показник за останні п’ять років.
Експерти підкреслили, що збільшення виробництва та наявність високих перехідних залишків дозволили активізувати відвантаження на зовнішні ринки після спаду у сезоні 2024/2025. Разом із цим в Україні продовжується тривале скорочення внутрішнього споживання ячменю, яке в поточному МР оцінюється у 2,8 млн тонн. Із цього обсягу 1,9 млн тонн використовується на корм, а 0,2 млн тонн – на продовольчі потреби.
“Попри найбільше зменшення площ серед усіх зернових, ячменю вдалося зберегти обсяги виробництва завдяки зростанню врожайності. Зниження внутрішнього споживання та наявність перехідних запасів дозволяють Україні наростити експорт у 2025/2026 МР, задовольняючи попит країн Азії, Африки та Близького Сходу”, – підсумували в УКАБ.
