Експорт ячменю з України у 2025/2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) прогнозується на рівні 2,8 млн тонн, що на 22% перевищить показник попереднього сезону, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
Аналітики асоціації зазначили, що виробництво ячменю залишається відносно стабільним упродовж років війни, хоча воно суттєво скоротилося порівняно з довоєнним періодом. У 2025/26 МР в Україні було зібрано 5,3 млн тонн цієї культури, що на 0,4% більше за минулий маркетинговий рік, проте на 19,7% менше за середній показник останніх п’яти років.
Серед ключових тенденцій сезону експерти виділили найбільше серед усіх зернових скорочення площ під ячменем через тимчасову окупацію територій і низький експортний потенціал. Площа посівів склала 1,4 млн га, що на 0,9% менше попереднього МР і на 26,4% нижче за середній п’ятирічний показник. Водночас ячмінь став єдиною зерновою культурою, що продемонструвала зростання врожайності до 3,9 тонн/га, що на 8,4% перевищило середній показник за останні п’ять років.
Експерти підкреслили, що збільшення виробництва та наявність високих перехідних залишків дозволили активізувати відвантаження на зовнішні ринки після спаду у сезоні 2024/2025. Разом із цим в Україні продовжується тривале скорочення внутрішнього споживання ячменю, яке в поточному МР оцінюється у 2,8 млн тонн. Із цього обсягу 1,9 млн тонн використовується на корм, а 0,2 млн тонн – на продовольчі потреби.
“Попри найбільше зменшення площ серед усіх зернових, ячменю вдалося зберегти обсяги виробництва завдяки зростанню врожайності. Зниження внутрішнього споживання та наявність перехідних запасів дозволяють Україні наростити експорт у 2025/2026 МР, задовольняючи попит країн Азії, Африки та Близького Сходу”, – підсумували в УКАБ.
Закупівельні ціни на свиней живою вагою в Україні в період з 2 по 8 березня 2026 року прогнозуються на рівні 70-71 грн/кг, повідомив аналітичний відділ асоціації “М’ясної галузі”.
В галузевому об’єднанні зазначили, що ціни на свинину в Європі просіли до мінімуму з 2022 року. Цей чинник у поєднанні з непрогнозованою ситуацією щодо африканської чуми свиней (АЧС) з березня поточного року почне впливати на український ринок.
“З огляду на взаємопов’язаність ринків, європейська цінова динаміка залишатиметься важливим орієнтиром для вітчизняного сектору”, — наголосили аналітики.
За даними асоціації, на німецькій біржі VEZG ціна на напівтуші кондиційних свиней на наступний тиждень встановлена на рівні EUR1,55/кг (79,27 грн/кг), свиноматок — EUR0,78/кг (39,89 грн/кг) без ПДВ. На польській біржі CennikRolnicze середня ціна на живих свиней становить 4,86 злотих/кг (58,9 грн/кг) при діапазоні 4,00-5,70 злотих/кг.
Фахівці підкреслили, що основою стабілізації ринку в цих умовах має стати системний контроль АЧС через вакцинопрофілактику та біобезпеку.
Україна у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) експортує 23,8 млн тонн кукурудзи, що на 8,3% більше порівняно з попереднім МР, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ) у Facebook.
За даними асоціації, наразі відбувається поступове відновлення обсягів виробництва після окупації частини територій: врожай сягне 29,9 млн тонн (+11,2% до минулого року), хоча це на 6,8% менше за середній показник останніх п’яти років.
Покращення валового збору аналітики пояснили збільшенням посівних площ на 11,6% – до 4,5 млн га. Водночас через сильні осінні дощі жнива затягнулися, а середня врожайність склала 6,6 т/га, що на 0,3% менше, ніж у попередньому МР.
В УКАБ зазначили, що у 2024/25 МР експорт кукурудзи скоротився на 25,6% (до 22,0 млн тонн) через нижче виробництво та зменшення перехідних запасів із 6,4 млн тонн до 3,7 млн тонн. Загальне внутрішнє споживання у 2025/26 МР експерти оцінили на рівні 6,2 млн тонн, з яких 5,2 млн тонн піде на корми, 182 тис. тонн — на насіння, а 418 тис. тонн – на непродовольчу переробку.
“Український ринок кукурудзи залишається гнучким. Попри втрати площ через тимчасову окупацію та складні погодні умови, аграріям вдається нарощувати посівні площі та валовий збір. Культура забезпечує внутрішню потребу у тваринних кормах і повертається до нарощування експорту, залишаючись однією із основ українського експорту”, — резюмували в УКАБ.
Туризм має стати інструментом відновлення економіки України, суттєве збільшення обсягів туристичної галузі України можливе після завершення війни та повної безпекової стабілізації, вважає директорка туристичної агенції “Полечу, куди хочу!” Наталія Якименко.
Згідно з даним щорічного дослідження World Travel & Tourism Council (WTTC), до 2035 року внесок подорожей та туризму у ВВП України може зрости у 1,5 раза – до $16,1 млрд, що дозволить перевищити показники доковідного 2019 року, коли цей показник складав 620,4 млрд грн ($15,5 млрд, 6,3% ВВП). Загальносвітовий ринок туризму вже зміг відновитись після падіння внаслідок зниження в період ковіду, але війна в Україні поки не дає можливості у повному обсязі використовувати туризм як інструмент розвитку економіки.
“Збільшення обсягів зовнішнього туризму у 1,5 раза можливе насамперед після завершення війни та повної безпекової стабілізації. Важливим фактором може стати відновлення можливості вільного виїзду чоловіків за кордон, адже зараз багато сімей не можуть подорожувати разом. Ринок також підтримає потенційне повернення українців з-за кордону, адже люди, які певний час жили в інших країнах, збережуть звичку подорожувати”, – прокоментувала агентству “Інтерфакс-Україна” Якименко.
Вона підкреслила, що необхідним фактором є відновлення прямого авіасполучення, що зробить поїздки в/з України простішими і доступнішими. “За умови економічного зростання і стабілізації доходів попит може відновитися досить швидко”, – каже Якименко.
Українська галузь гостинності має значний потенціал зростання в обсягах та збільшення долі в економіці в цілому. Для порівняння: за даними WTTC, внесок подорожей та туризму у світовий ВВП склав $11,7 трлн у 2025 році, це на 7,3% більше ніж у 2024 та на 13,6% більше ніж у доковідному 2019. Подорожі та туризм становили 10,3% світової економіки, що більше ніж 10% у 2024, але поки менше ніж 10,5% у 2019. У 2025 році сектор підтримував загалом 371 млн робочих місць у світі (10,9% робочих місць), порівняно з 356,6 млн (10,6%).
Щодо України, то минулого року туризм дав 5,2% ВВП, вдалося досягти обсягу в 413,1 млрд грн ($10,3 млрд), що на 15.2% більше, ніж у 2024 році, але на 33,4% менше, ніж у 2019-му.
За словами Якименко, в Україні вже зростає середній чек на відпочинок, наші співвітчизники подорожують рідше, але їдуть на довший період через складну логістику, частіше обирають комфортніші готелі та кращу інфраструктуру. “Багато клієнтів свідомо уникають масових бюджетних курортів і напрямків, де багато російських туристів, навіть якщо це дорожче. Після тривалого стресу люди хочуть повноцінного відпочинку й емоційного відновлення, тому готові інвестувати більше в одну поїздку”, – каже вона.
Є тренд на відновлення робочих місць: у 2024 році в галузі працювало 766,7 тис (6,2% всіх робочих місць в Україні) , що менше, ніж у 2019 році (1,15 млн, 6,9%), але на 21,9% більше, ніж у 2024. При цьому жінки складають більшість зайнятих у галузі – 61,1%, також значною є частка молоді до 24 років (6,7%). Лише 8% – високооплачувана робота.
“У сфері туризму традиційно працює більше жінок – це особливість сервісної галузі. Також активно залучається молодь, адже ринок потребує гнучкості та швидкої адаптації. Водночас зростає увага до соціальної відповідальності бізнесу – компанії створюють можливості для ветеранів і внутрішньо переміщених осіб”, – означила тренди ринку праці Якименко.
За підсумками 2025 року, іноземні туристи принесли вітчизняній економіці 58 млрд грн ($1,4 млрд), що в півтора рази більше, ніж у 2024, але на 61,3% менше, ніж у 2019-му. Внутрішній туризм більш стабільний – у 2025 році він дав 287,2 млрд грн ($7,2 млрд), що на 11,6% більше, ніж у 2024, але на 16% менше результатів 2019. В цілому за підсумками 2025 року іноземні відвідувачі складали лише 12,6%. Також незначна доля ділового туризму (5,3%), основну долю турпотоку дає відпочинок (94,7%).
За прогнозами WTTC на найближче десятиріччя, доля туризму у світовому ВВП буде сталою, біля 11,5%, загальний обсяг зросте до $16,5 трлн, кількість робочих місць зросте до 461,6 млн.
Щодо України, то, згідно з аналітичними висновками WTTC, до 2035 галузь створюватиме біля 6,1% ВВП, орієнтовний обсяг сягне $16,1 млрд, за 2026-2035 роки буде створено до 400 тис нових робочих місць і загальна кількість залучених сягне 1,16 млн. Щодо доходів – то у 2035 іноземні відвідувачі можуть принести $4,8 млрд, вітчизняні – $8,7 млрд.
За словами Якименко, продовжаться тренди, які активізувалися в Україні після 2022 року. Зокрема, зараз більш популярні спокійні курортні напрямки, пляжний та wellness-відпочинок, менше спонтанності (повністю зник запит на короткі поїздки до 3-х днів, гарячі тури), зросла частка соло-подорожей. Популярні також тематичні поїздки (фітнес тури, гастрономічні тури, поїздки з інфлюенсерами, ретрити тощо). “Окремо ми бачимо перспективу розвитку інклюзивного туризму: наша агенція активно досліджує цей напрям і формує передік готелів та напрямків, зручних для людей з інвалідністю, адже після війни запит на доступний відпочинок лише зростатиме”, – сказала Якименко.
Експорт пшениці з України у 2025-2026 маркетинговому році (МР, липень-червень) очікується на рівні 17,6 млн тонн, що на 11,5% більше порівняно з попереднім сезоном, повідомив Український клуб аграрного бізнесу (УКАБ).
В асоціації оцінюють валовий збір культури у поточному сезоні у 23,1 млн тонн, що на 2,9% більше проти 2024/2025 МР.
Збільшення виробництва, за інформацією аналітиків, стало можливим завдяки розширенню посівних площ до 5,1 млн га (на 4,8%), що нівелювало зниження середньої врожайності до 4,5 тонна/га через несприятливі погодні умови. При цьому поточний показник збору все ще на 6,2% поступається середньому значенню за останні п’ять років.
В УКАБ прогнозують, що зростання врожаю дозволить наростити обсяги відвантаження після падіння експорту у попередньому сезоні до 15,8 млн тонн. Основним фактором відновлення динаміки експерти називають стабільну роботу власного морського маршруту.
Водночас в Україні продовжується скорочення внутрішнього попиту, зумовлене тимчасовою окупацією територій і міграцією населення. Загальне споживання пшениці у 2025/2026 МР прогнозується на рівні 6,2 млн тонн, з яких на продовольчі потреби припаде 3,7 млн тонн, на кормові — 1,5 млн тонн, а на насіння — 825 тис. тонн.
“Український ринок пшениці демонструє адаптивність. Попри демографічні виклики та погодні умови, аграріям вдається нарощувати посівні площі. Власні потреби повністю забезпечені, а успішна робота експортних шляхів дозволяє відновити позитивну динаміку поставок і гарантувати стабільну присутність України на ключових ринках Європи, Африки та Азії”, – резюмували в УКАБ.
Національний банк України у січневому інфляційному звіті збільшив оцінку врожаю зернових і зернобобових у 2025 році до 63,5 млн тонн з 61,5 млн тонн у жовтневому звіті, натомість знизив оцінку врожаю олійних до 18,6 млн тонн з 19,3 млн тонн.
“Оцінку врожаю олійних культур у 2025 році погіршено на 0.7 млн тонн через дещо нижчий, ніж очікувалося, урожай сої та неможливість зібрати частину врожаю соняшнику внаслідок несприятливих погодних умов і складної безпекової ситуації в регіонах вирощування культури”, – йдеться у документі.
Це вже другий подібний перегляд оцінок від НБУ: у липневому інфляційному звіті минулого року він очікував врожаю зернових у 57,9 млн тонн та олійних 21,0 млн тонн. У 2024 році їх врожай склав відповідно 56,2 млн тонн та 21,3 млн тонн.
Нацбанк уточнив із посиланням на дані МінАПК, що станом на кінець 2025 року зібрано 89% кукурудзи і 95% зернових та зернобобових культур. Водночас завдяки суттєво вищій урожайності кукурудзи загальний урожай зернових і зернобобових перевищив показник попереднього року: за оперативними даними МінАПК – на 7,4% або на 3%, якщо порівнювати з кінцевими даними Держстату.
Щодо врожаю 2026 року, то НБУ зберіг прогноз щодо зернових на рівні 62,9 млн тонн та знизив прогноз щодо олійних з 21,4 млн тонн до 20,9 млн тонн.
“У 2026–2027 роках обсяги виробництва зернових і зернобобових (62,9 млн тонн та 63,5 млн тонн відповідно) залишатимуться близькими до поточного рівня та суттєвіше зростуть у 2028 році (65,0 млн тонн). Виробництво олійних культур помірно зростатиме у 2026–2028 роках (до 22 млн тонн наприкінці прогнозного періоду) на тлі поступового поліпшення продуктивності в галузі, однак його стримуватимуть кліматичні зміни у регіонах півдня, посилені наслідками руйнування Каховської ГЕС, а також безпекові ризики”, – вважають у Нацбанку.
В той же час НБУ й надалі припускає збереження від’ємного внеску тваринництва в додану вартість сільського господарства через очікуване скорочення поголів’я та тиск з боку виробничих витрат. Проте цей внесок буде меншим, ніж очікувалося раніше, завдяки зростанню птахівництва та активному відновленню свинарства після суттєвих втрат 2024 року, зазначено у Інфляційному звіті.
Незважаючи на зростання врожаю у 2025 році порівняно із 2024 роком, за даними МінАПК, перевезення вантажів на експорт у ІV кварталі минулого року скоротилося на 23% р/р (порівняно з 34% р/р у ІІІ кварталі), насамперед за рахунок подальшого спаду морських перевезень на 22% р/р (порівняно з 30% р/р у ІІІ кварталі).
Як уточнив Нацбанк, залізничні перевезення скоротилися на 28% р/р (порівняно з 58% р/р у ІІІ кварталі), автомобільні – на 42% р/р (порівняно з 53% р/р у ІІІ кварталі).
За даними Держстату, скорочення вантажообігу прискорилося до 18% р/р у середньому в ІV кварталі з 13% в ІІІ кварталі. Зростання пасажирообігу сповільнилося до 0% р/р у середньому в ІV кварталі (порівняно зі зростанням на 7% у середньому в ІІІ кварталі).
