Міністерство сільського господарства США (USDA) опублікувало квітневий звіт World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), в якому представлено оновлені прогнози щодо виробництва, споживання, торгівлі та запасів пшениці та кукурудзи на 2024/25 маркетинговий рік.
Кукурудза: світовий ринок
– Виробництво: прогноз збільшено на 0,9 млн тонн до 1 215,1 млн тонн. Зростання виробництва в ЄС (+1,3 млн тонн до 59,3 млн тонн) завдяки збільшенню врожаю в Польщі, Хорватії, Франції та Німеччині, частково компенсоване зниженням у Румунії та Болгарії.
– Торгівля: прогноз експорту збільшено на 2,3 млн тонн до 188,7 млн тонн, в основному за рахунок збільшення експорту зі США (+2,5 млн тонн до 64,8 млн тонн).
– Запаси: кінцеві світові запаси знижено на 1,3 млн тонн до 287,7 млн тонн, що відображає зниження запасів у США та збільшення запасів у Південній Кореї та Пакистані.
Міністерство сільського господарства США (USDA) опублікувало квітневий звіт World Agricultural Supply and Demand Estimates (WASDE), в якому представлено оновлені прогнози щодо виробництва, споживання, торгівлі та запасів пшениці та кукурудзи на 2024/25 маркетинговий рік.
Пшениця: світові тенденції
– Виробництво: прогноз знижено на 0,3 млн тонн до 796,9 млн тонн, переважно через зменшення виробництва в Саудівській Аравії та ЄС.
– Споживання: зниження на 1,4 млн тонн до 805,2 млн тонн, зумовлене скороченням продовольчого, насіннєвого та промислового використання в Індії та Китаї.
– Торгівля: прогноз експорту знижено на 1,3 млн тонн до 206,8 млн тонн. Зниження експорту очікується для Росії (-1,0 млн тонн до 44,0 млн тонн), Австралії (-0,5 млн тонн до 25,5 млн тонн) та ЄС (-0,5 млн тонн до 26,5 млн тонн), частково компенсоване збільшенням експорту з Канади (+0,5 млн тонн до 26,5 млн тонн) та України (+0,5 млн тонн до 16,0 млн тонн).
– Запаси: кінцеві світові запаси збільшено на 0,6 млн тонн до 260,7 млн тонн, що на 3% нижче за рівень попереднього року і є найнижчим показником з 2015/16 МР.
Інвестиційний банк Goldman Sachs підвищив свій прогноз щодо ціни золота на кінець 2025 року до $3 700 за унцію, збільшивши попередню оцінку на $400. Аналітики банку очікують, що в умовах зростаючих ризиків рецесії та посиленого попиту з боку центральних банків вартість золота може коливатися в діапазоні від $3 650 до $3 950 за унцію. У разі реалізації негативних сценаріїв, таких як економічний спад у США, ціна може досягти $4 500 за унцію.
Історична динаміка цін на золото за останні 10 років.
2015-2018 роки: Ціна золота залишалася в діапазоні $1 100-$1 300 за унцію.
2019-2020 роки: Зростання до $1 500-$2 000 за унцію на тлі глобальних економічних невизначеностей.
2021-2022 роки: Стабілізація в межах $1 800-$1 900 за унцію.
2023-2024 роки: Поступове збільшення до $2 400 за унцію.
2025 рік: Досягнення рекордних рівнів, що перевищують $3 200 за унцію.
Ціни на золото традиційно зростають у періоди геополітичної нестабільності та економічних криз, оскільки інвестори розглядають цей метал як надійний актив-притулок.
Згідно з указом президента Дональда Трампа, США вводять додаткові мита на товари з низки країн. Розмір тарифів варіюється залежно від торговельних відносин із Вашингтоном. Найбільші обмеження запроваджуються проти Камбоджі, В’єтнаму та Шрі-Ланки.
Країни з найвищими митами
Камбоджа – 49%
В’єтнам – 46%
Шрі-Ланка – 44%
Таїланд – 36%
Китай – 34%
Бангладеш – 34%
Тайвань – 32%
Індонезія – 32%
Швейцарія – 31%
Південна Африка – 30%
Пакистан – 29%
Японія – 24%
Малайзія – 24%
Південна Корея – 25%
Європейський союз – 20%
Ізраїль – 17%
Філіппіни – 17%
Велика Британія – 10%
Бразилія – 10%
Сінгапур – 10%
Чилі – 10%
Україна – 10% (базовий тариф без додаткових обмежень)
Мита набудуть чинності з 9 квітня 2025 року. Крім того, базовий тариф у 10% застосовуватиметься до всіх товарів, що збільшує загальну ставку для країн з уже встановленими митами. Наприклад, китайські товари обкладатимуться 44% (34%+10%), а товари з ЄС – 30% (20%+10%).
Канада і Мексика поки що не підпадають під дію взаємних тарифів.
Причини введення мит
Президент Трамп назвав ці заходи «дзеркальними санкціями», підкресливши, що вони покликані компенсувати нечесні торговельні практики інших країн. За його словами, США не можуть дозволити собі бути «економічною мішенню» і повинні захищати своїх виробників.
За даними Bloomberg, заходи торкнуться світового ринку обсягом 33 трлн доларів. Під удар потрапляють країни від Китаю до Бразилії, а обсяг їхнього експорту в США може скоротитися від 4% до 90%. Середні тарифи можуть зрости на 15%, що спровокує зростання інфляції в США і підвищить ризик рецесії.
Крім того, адміністрація Трампа продовжує посилювати торговельні заходи, раніше введені з 2017 року. Зокрема:
Введено додатковий 20% податок на весь імпорт з Китаю.
Діє глобальний 25% тариф на сталь і алюміній.
Введено 25% мита на імпорт автомобілів і запчастин (з 3 квітня 2025 року).
Очікувані наслідки
Експерти прогнозують, що за максимального сценарію середні тарифи в США зростуть до 2%, що може призвести до скорочення ВВП на 4% і зростання цін на 2,5% у найближчі два-три роки.
Найбільших втрат зазнають Китай, ЄС та Індія, хоча їхні економіки, ймовірно, витримають цей удар. Країни Південно-Східної Азії, Канада та Мексика відчують значний негативний вплив на свою торгівлю зі США.
Ф’ючерси на золото можуть зрости в ціні до $3,2 тис. за унцію в четвертому кварталі поточного року на тлі підвищеного попиту на захисні активи, вважають аналітики швейцарського банку UBS.
Попередній прогноз передбачав зростання котирувань до $3 тис. за унцію, проте ф’ючерси подолали цю позначку минулого тижня.
Ескалація торговельних конфліктів підкреслює роль дорогоцінного металу як активу «тихої гавані», зазначили експерти UBS під керівництвом Вейна Гордона і Джованні Стауново. На їхню думку, додатковий попит на золото підстьобнуть побоювання рецесії в США.
«Ми, як і раніше, вважаємо, що рішення мати в інвестиційному портфелі близько 5% золота буде оптимальним з точки зору довгострокової диверсифікації», – написали вони.
Тим часом засновник та інвестиційний директор DoubleLine Capital Джеффрі Гундлах встановив ще більш оптимістичну цільову вартість для золота – $4 тис. за унцію.
«Золото продовжує ралі, про яке ми говорили вже кілька років, – сказав інвестор, який отримав прізвисько «король облігацій». – Я зроблю сміливий прогноз і скажу, що золото добереться до позначки $4 тис.».
Гундлах додав, що не впевнений, що це станеться цього року. Водночас він зазначив, що купівля золота з боку центробанків зростає «за дуже, дуже різкою траєкторією», і це навряд чи зміниться найближчим часом.
На його думку, ймовірність рецесії в американській економіці в поточному році становить близько 60%.
Квітневі ф’ючерси на золото слабо змінюються в ціні вдень у понеділок і торгуються на рівні $3002,8 за унцію. З початку року вартість золота зросла на 12,7%.
Як зазначає MarketWatch, у січні 1980 року – у розпал періоду особливо високої інфляції в США, що перевищувала 14%, – котирування золота досягали $873 за унцію. З урахуванням інфляції в перерахунку на сучасні гроші це становить близько $3,580 тис. за унцію, за даними Dow Jones Market Data.
Міністерство сільського господарства США (USDA) скоригувало прогноз експорту Україною пшениці на 2024/25 маркетинговий рік (МР, липень 2024-го – червень 2025-го) та знизило його на 0,5 млн тонн, до 15,5 млн тонн, а кукурудзи – на 1 млн тонн, до 22 млн тонн.
В оновленому прогнозі USDA за лютий зазначається, що у 2024/25 МР показники виробництва пшениці та кукурудзи в Україні залишаться відповідно на рівні 22,9 млн тонн і 26,5 млн тонн.
При цьому прогнозується несуттєве збільшення виробництва та споживання пшениці, однак, на думку USDA, обсяги торгівлі та кінцеві запаси будуть нижчими. Відповідно, прогноз щодо світового виробництва пшениці підвищено на 0,6 млн тонн – до 793,8 млн тонн, завдяки зростанню виробництва в Казахстані (+0,6 млн тонн, до 18,6 млн тонн) та Аргентині (+0,2 млн тонн, до 17,7 млн тонн).
Світове споживання пшениці також зросте на 1,8 млн тонн, до 803,7 млн тонн завдяки більшому використанню в ЄС, Казахстані, Таїланді та Україні фуражного зерна та перехідних залишків.
При цьому світова торгівля пшеницею скоротиться на 3 млн тонн – до 209 млн тонн, через скорочення експорту ЄС (-1,0 млн тонн, до 28,0 млн тонн), Мексики, РФ (-0,5 млн тонн, до 45,5 млн тонн), Туреччини та України (-0,5 млн тонн, до 15,5 млн тонн). Найбільше скорочення очікується в Китаї – на 2,5 млн тонн, до 8,0 млн тонн, що буде найнижчим показником імпорту останні п’ять років, хоча торік ця країна була провідним світовим постачальником пшениці.
Схожа картина очікує й світові кінцеві запаси на 2024/25 МР, які, за оновленим прогнозом, знизяться на 1,3 млн тонн – до 257,6 млн тонн, через скорочення в Китаї, яке частково компенсується збільшенням запасів у Росії, Казахстані та Україні.
На світовому ринку кукурудзи в 2024/25 МР передбачається скорочення всіх показників. У світовому виробництві кукурудзи очікується спад на 1,9 млн тонн – до 1 млрд 212,5 млн тонн, в основному за рахунок Аргентини (-1,0 млн тонн, до 50,0 млн тонн) через зниження врожайності внаслідок спеки та Бразилії (-1,0 млн тонн, до 126,0 млн тонн) та через повільну сівбу.
Основні зміни у світовій торгівлі кукурудзою стосуються зменшення прогнозованого експорту кукурудзи з Бразилії (-1,0 млн тонн, до 46,0 млн тонн), України (-1,0 млн тонн, до 22,0 млн тонн) та Південної Африки. Зовнішні кінцеві запаси кукурудзи на 2024/25 МР знижено на 3 млн тонн, до 290,3 млн тонн.
