Як зазначає Fixygen, криптовалютний ринок завершує тиждень з 27 липня по 1 серпня переважно зниженням на тлі обережної позиції Федеральної резервної системи США, нестабільних потоків у біржові фонди та слабкої звітності найбільшої американської криптобіржі Coinbase.
Станом на 1 серпня біткойн торгувався на рівні близько $63 тис. проти приблизно $65,3 тис. на початку тижня. Таким чином, перша криптовалюта втратила близько 3,6%.
Ethereum на початку тижня піднімався майже до $1,95 тис., однак потім також опинився під тиском. Більшість найбільших альткойнів не змогли сформувати стійкий висхідний рух, оскільки інвестори воліли скорочувати позиції в більш ризикованих активах. Solana протягом тижня в основному залишалася в діапазоні $70–76.
Головною макроекономічною подією тижня стало засідання Федеральної резервної системи США 28–29 липня. ФРС зберегла цільовий діапазон ставки федеральних фондів на рівні 3,5–3,75%. При цьому регулятор зазначив, що інфляція залишається вищою за цільовий рівень у 2%, зокрема через зростання цін на енергоносії та інші наслідки конфлікту на Близькому Сході. Додатковим жорстким сигналом стало те, що троє членів Федерального комітету з операцій на відкритому ринку виступили за підвищення ставки на 0,25 процентного пункту.
Для криптовалют це означає збереження дорогої доларової ліквідності. За умов високих ставок інвестори отримують привабливу дохідність за державними облігаціями та грошовими інструментами, що обмежує приплив капіталу в біткойн та альткойни.
Ринок розраховував хоча б на м’якшу риторику ФРС, тому відсутність сигналу про найближче зниження ставок стала однією з причин ослаблення біткоїна у другій половині тижня.
Американські спотові біткойн-ETF завершили тиждень сукупним чистим відтоком близько $61,5 млн. У понеділок і вівторок інвестори вивели відповідно $11,6 млн і $49,7 млн. У середу фонди зафіксували приплив $32,1 млн, а в четвер — $233,1 млн. Однак у п’ятницю з них знову було виведено $265,4 млн. Така динаміка свідчить про те, що стійкого інституційного попиту поки що немає. Позитивні потоки зберігаються один-два дні, після чого змінюються порівнянними або більш значними продажами.
Особливо помітним став п’ятничний відтік із фонду IBIT компанії BlackRock — $122,7 млн. З FBTC Fidelity було виведено $54,8 млн, з GBTC Grayscale — $52,6 млн.
Поки біткойн-ETF не повернуться до стабільного припливу коштів, відновлення ціни вище найближчих рівнів опору буде ускладненим.
Додатковий тиск на ринок чинили фінансові результати Coinbase. Найбільша публічна криптобіржа США повідомила про третій поспіль квартальний збиток. Після публікації звіту акції Coinbase знизилися, а аналітики відзначили складні умови для торгівлі криптовалютою та відсутність ясності щодо термінів відновлення обсягів операцій.
Зниження активності роздрібних інвесторів є одним з основних ризиків для ринку. Незважаючи на зростання частки Coinbase у торгівлі криптовалютами до 10,3%, сукупні обсяги ринку залишаються слабкими.
При цьому компанія продовжує зменшувати залежність від комісій за спотові угоди та розвиває бізнес, пов’язаний зі стейблкоінами, деривативами, зберіганням цифрових активів та блокчейн-інфраструктурою. Однак це є скоріше довгостроковим позитивним фактором і поки що не компенсує зниження спекулятивної активності.
Однією з тенденцій тижня залишилося прагнення інвесторів концентруватися на найбільших і найбільш ліквідних цифрових активах. Коли макроекономічні ризики посилюються, капітал зазвичай виходить з невеликих токенів швидше, ніж з біткоїна. У результаті альткоїни можуть знижуватися навіть за умови відносно стабільної ціни першої криптовалюти.
Ethereum зберігає фундаментальну підтримку завдяки використанню мережі в децентралізованих фінансах, токенізації активів та інфраструктурних проєктах. Однак для стійкого відновлення йому необхідне відновлення попиту на всьому крипторинку та стабілізація біткоїна.
Solana та інші високоволатильні активи можуть демонструвати короткострокові стрибки, але без зростання ліквідності такі рухи, найімовірніше, залишаться нестійкими.
Базовим сценарієм на початок серпня залишається консолідація біткоїна в діапазоні $60–66 тис. Найближчою зоною підтримки є рівні $62–63 тис. Однак ключовим психологічним і технічним рубежем залишається $60 тис. Поновлення геополітичної напруженості або продовження відтоку з ETF може призвести до повторного тестування цього рівня.
Закріплення нижче $60 тис. підвищить ймовірність руху в район $55–58 тис. Для реалізації такого сценарію знадобиться поєднання кількох негативних факторів: подальшого зміцнення долара, зростання прибутковості американських облігацій, значних відтоків з ETF та погіршення ситуації на фондових ринках.
Для відновлення зростання біткоїну необхідно повернутися вище зони $64,7–66 тис. У цьому випадку наступними орієнтирами можуть стати $68 тис. і $70 тис.
Позитивний сценарій можливий за умови повернення стійкого припливу коштів у біткойн-ETF, зниження геополітичних ризиків та оприлюднення слабких економічних даних у США, які посилять очікування щодо майбутнього пом’якшення політики ФРС.
Ethereum у разі стабілізації ринку може спробувати повернутися вище $1,9 тис. Однак у разі зниження біткоїна до $60 тис. тиск на другу криптовалюту та більшість альткоїнів посилиться.
Таким чином, на початку серпня ринок, найімовірніше, залишиться волатильним і залежним насамперед від потоків у американські ETF, макроекономічної статистики США та ситуації на Близькому Сході. Впевненого сигналу про завершення корекції поки що немає, але збереження біткоїном рівня $60 тис. підтримуватиме можливість подальшого відновлення.
Біткойн — найбільша за капіталізацією криптовалюта, створена у 2009 році. Ethereum є другою за величиною цифровою валютою і використовується як базовий актив мережі смарт-контрактів Ethereum.
Реальний валовий внутрішній продукт (ВВП) України у травні цього року зріс на 0,8% порівняно з травнем 2025 року, що стало третім поспіль місяцем зростання після 0,9% у квітні та березні, таку оцінку опублікувало Міністерство економіки та навколишнього середовища.
«У травні 2026 року, третій місяць поспіль, після найскладнішої зими за весь час повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну, економіка продовжувала відновлювальне зростання (…), що дозволило компенсувати накопичене з початку року відставання та за підсумками п’яти місяців 2026 року вийти на нульову позначку порівняно з відповідним періодом 2025 року», – йдеться в матеріалах міністерства.
Згідно з цими даними, у січні–травні 2026 року порівняно з січнем–травнем 2025 року зростання спостерігалося в більшості секторів, зокрема у внутрішній торгівлі – завдяки високій гнучкості та адаптивності сектору до змін і зростання зарплат; видобувній промисловості – за рахунок видобутку нафти та газу на тлі ефекту низької статистичної бази 2025 року через пошкодження виробничої інфраструктури; у сільському господарстві – зокрема, у сфері продукції тваринництва (птахівництва); у переробній промисловості – завдяки стабільному зростанню виробництва продукції оборонного призначення та продукції, необхідної для відновлення енергетики, а також продуктів харчування.
Водночас Мінекономіки зазначило, що електропостачання та транспорт залишаються найбільш постраждалими та вразливими внаслідок військових ризиків.
Як повідомлялося, Кабмін знизив прогноз зростання ВВП на 2026 рік до 1,6% з 2,4%, на яких базувався держбюджет-2026 під час його затвердження наприкінці минулого року. За оптимістичним сценарієм, який передбачає завершення війни до 2027 року, зростання ВВП наступного року становитиме 4,5%, тоді як за менш оптимістичним — 1,3%.
Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%, але залишив його на наступний рік на рівні 2,8%.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у липневому звіті WASDE підвищило прогноз виробництва пшениці в Україні у 2026/27 маркетинговому році до 24 млн тонн з 23,5 млн тонн, які очікувалися місяцем раніше.
Згідно зі звітом WASDE, затвердженим 10 липня 2026 року, прогноз світового виробництва пшениці у 2026/27 МР практично не змінився і становить 819,97 млн тонн проти 820,06 млн тонн у червні. При цьому USDA зазначає, що прогноз виробництва пшениці було підвищено для Росії та України завдяки сприятливим умовам для озимої пшениці.
Прогноз експорту української пшениці USDA збільшило до 14,5 млн тонн з 14 млн тонн, прогнозованих місяцем раніше. За даними звіту, світовий експорт пшениці у 2026/27 МР підвищено до 213,1 млн тонн за рахунок збільшення поставок з Аргентини, Росії та України, що більш ніж компенсувало зниження прогнозу експорту для Канади.
У таблицях WASDE на 2025/26 МР виробництво пшениці в Україні оцінено в 24,1 млн тонн, експорт — у 14 млн тонн. У 2024/25 МР Україна, за даними USDA, виробила 23,4 млн тонн пшениці та експортувала 15,75 млн тонн.
Перегляд українського прогнозу відбувається на тлі більш напруженого світового балансу. USDA знизило прогноз світових кінцевих запасів пшениці у 2026/27 МР до 272,8 млн тонн, що на 2,6 млн тонн менше за червневу оцінку. Водночас прогноз світового споживання підвищено до 826,2 млн тонн.
Міністерство економіки, навколишнього середовища та сільського господарства України раніше прогнозувало врожай зернових у 2026 році на рівні близько 60,4 млн тонн, у тому числі пшениці — близько 22,4 млн тонн, ячменю — близько 4,7 млн тонн і кукурудзи — близько 31,6 млн тонн.
За даними Держстату, у 2025 році врожай пшениці в Україні зріс на 3,6% — до 23,34 млн тонн, кукурудзи — на 14,6%, до 30,9 млн тонн, тоді як виробництво ячменю скоротилося на 2,4% — до 5,2 млн тонн.
Україна залишається одним із ключових експортерів пшениці в Чорноморському регіоні, проте обсяги поставок у 2026/27 МР залежатимуть не лише від врожаю, а й від роботи морського коридору, логістики через Дунай і західні кордони, страхування суден та ситуації з безпекою портової інфраструктури.
Міністерство сільського господарства США (USDA) у липневому звіті WASDE залишило прогноз виробництва кукурудзи в Україні у 2026/27 маркетинговому році без змін — на рівні 30 млн тонн.
Прогноз експорту української кукурудзи також не переглядався і становить 23 млн тонн. Згідно з таблицями WASDE, у липневій оцінці щодо України на 2026/27 МР вказано виробництво 30 млн тонн, експорт 23 млн тонн та кінцеві запаси 2,06 млн тонн.
Для 2025/26 МР USDA оцінює врожай кукурудзи в Україні в 30,9 млн тонн, експорт — у 23 млн тонн. Таким чином, порівняно з поточним сезоном новий прогноз передбачає невелике зниження виробництва, але збереження експортного потенціалу на колишньому рівні.
У світовому балансі кукурудзи USDA в липні знизило прогноз виробництва на 2026/27 МГ до 1,297 млрд тонн з 1,300 млрд тонн місяцем раніше. Основне зниження пов’язане з Євросоюзом та Кенією, тоді як прогноз щодо України не змінився.
Світовий експорт кукурудзи у 2026/27 МР, навпаки, було підвищено до 209,88 млн тонн з 207,61 млн тонн у червні. USDA також знизило прогноз світових кінцевих запасів кукурудзи до 275,26 млн тонн проти 281,22 млн тонн у червневому звіті.
У короткому огляді WASDE зазначено, що іноземне виробництво кукурудзи знижено через погіршення перспектив у ЄС та Кенії. Для ЄС зниження пов’язане насамперед із спекою у Франції та скороченням прогнозу для Угорщини.
Український прогноз щодо кукурудзи залишається чутливим до погоди у другій половині літа. Кукурудза сильніше залежить від опадів і температури в липні-серпні, тому фактичний урожай може помітно відрізнятися від поточної оцінки USDA.
Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) через затягування війни знизив прогноз зростання реального валового внутрішнього продукту України у 2026 році до 2,2%, але відзначає збереження макроекономічної стабільності завдяки зовнішній підтримці.
“Це дещо нижче за прогноз у 2,5%, опублікований у лютому, але у разі послаблення бойових дій та початку післявоєнної відбудови прогноз на 2027 рік залишається незмінним – 4,0%”, – йдеться у звіті “Регіональні економічні перспективи” (REP) ЄБРР, опублікованому у середу.
Банк наголошує, що Україна підтримує макроекономічну стабільність навіть на п’ятому році російської агресивної війни завдяки значному зовнішньому фінансуванню. Перспективи продовжують значною мірою залежати від розвитку війни та наявності зовнішньої фінансової підтримки.
“Основний ризик зниження прогнозу пов’язаний з енергетичною кризою, спричиненою конфліктом на Близькому Сході, що може значно погіршити і без того нестабільну енергетичну ситуацію в Україні”, – сказано у звіті.
Уповільнення зростання економіки до 1,8% у 2025 році та слабкий старт у цьому році ЄБРР пов’язує із постійними обмеженнями воєнного часу: дефіцит робочої сили та постійні атаки на енергетичну інфраструктуру порушили промислову діяльність та логістику, тоді як ширші проблеми з постачанням обмежили виробництво.
Банк зазначає, що інфляція також знову почала зростати після уповільнення до 7,4% у січні 2026 року після періоду жорсткішої монетарної політики та відносної стабільності обмінного курсу. Вищі світові ціни на енергоносії, пов’язані з конфліктом на Близькому Сході, додають нового тиску, збільшуючи витрати для бізнесу та домогосподарств та сприяючи відновленню інфляційного імпульсу.
На думку ЄБРР, фіскальна підтримка залишається вирішальною. Дефіцит бюджету України, без урахування грантів, досяг 23,6% ВВП у 2025 році та, за прогнозами, залишиться підвищеним на рівні 19,3% ВВП у 2026 році, що відображає надзвичайно високі витрати на оборону та соціальні послуги. Ці потреби фінансуються значною мірою за рахунок зовнішньої офіційної підтримки, яка продовжує підтримувати макроекономічну стабільність. Очікується, що виділене зовнішнє фінансування на суму понад EUR110 млрд на 2026-27 роки стримуватиме короткострокові ризики.
Банк нагадує, що є найбільшим інституційним інвестором України та значно збільшив свою підтримку у відповідь на повномасштабну війну: з її початку в лютому 2022 року ЄБРР виділив Україні майже EUR10,0 млрд.
Як повідомлялося, Нацбанк у квітні знизив прогноз зростання ВВП цього року до 1,3% з 1,8%.
Урядовий прогноз, закладений у держбюджет-2026, наразі передбачає зростання 2,4%, але глава Мінекономіки Олексій Соболев днями повідомив про плани переглянути його у бік зменшення.
За даними Держстату, у 2025 році зростання ВВП України сповільнилося до 1,8% з 2,9% у 2024 році та 5,5% у 2023 році після падіння на 28,8% у 2022 році – першому році повномасштабної російської агресії.
Українська зернова асоціація (УЗА) підвищила оцінку потенційного врожаю зернових і олійних 2026 року на 1 млн тонн – до 83,6 млн тонн, що на 11,6% більше за показник 2025 року (74,9 млн тонн) за рахунок збільшення врожайності кукурудзи та соняшника, повідомила пресслужба УЗА у понеділок.
“При такому врожаї експорт у новому сезоні 2026/2027 потенційно міг би сягнути 50,8 млн тонн (оцінка експорту поточного сезону – 42,3 млн тонн). Втім, це оптимістичний сценарій, реалізація якого буде можлива, якщо не погіршаться логістичні проблеми України через агресію росії та постійні бомбардування нею української транспортної інфраструктури та енергетики”, – зазначено у повідомленні.
За оцінкою УЗА, врожай пшениці в 2026 році може бути на рівні 22,8 млн тонн (в 2025 – 22,5 млн тонн), а її експорт в 2026/2027 маркетинговому році (МР) міг би сягнути 17 млн тонн порівняно із очікуваними 13,5 млн тонн у поточному сезоні.
Врожай ячменю в 2026 оцінюється УЗА на рівні 5,2 млн тонн (в 2025 – 4,9 млн тонн), а ймовірний експорт – близько 2,2 млн тонн проти 1,6 млн тонн в поточному сезоні.
За прогнозом УЗА, врожай кукурудзи в 2026 році складе 32,1 млн тонн (в 2025 – 31,1 млн тонн), а експорт міг би сягнути 27 млн тонн порівняно із 22 млн тонн у поточному сезоні.
“Очікування щодо врожаю кукурудзи цього року добрі завдяки поки що сприятливим погодним умовам”, – пояснила асоціація.
Врожай соняшнику в 2026 році УЗА очікує на рівні 13,3 млн тонн проти 11,1 млн тонн в 2025 році.
“Традиційно майже весь соняшник буде перероблено в Україні – 13,5 млн тонн. Експорт сягне не більше 50 тис. тонн”, – йдеться у повідомленні.
В 2026 році врожай ріпаку, за прогнозами УЗА, може сягнути 3,4 млн тонн порівняно і 3,2 млн тонн в 2025 році, при цьому експорт 2026/2027 МР може скласти лише 1,9 млн тонн.
Врожай сої в цьому році очікується на рівні 4,9 млн тонн, що менше 5 млн тонн минулого року, а потенційний експорт – 2,3 млн тонн проти 2,9 млн тонн в поточному сезоні.
Як повідомлялось, Міністерство сільського господарства США (USDA) прогнозує експорт пшениці та кукурудзи з України в сезоні 2026/2027 років на рівні 13 млн тонн та 23 млн тонн відповідно, що на 0,5 млн тонн та 1 млн тонн більше, ніж у поточному сезоні.
При цьому в USDA очікують зниження врожаю пшениці до 23 млн тонн з 24,1 млн тонн минулого року а кукурудзи – до 30 млн тонн з 30,9 млн тонн минулого року.
