Обсяг перевезень вантажів “Укрзалізницею” у 2025 році скоротиться порівняно із минулим роком на 7% – зі 173 млн тонн до 160 млн тонн, а в наступні роки вдасться збільшити його лише відповідно до 161 млн тонн та 162 млн тонн, такі дані оголосила компанія журналістам під час презентації 7 листопада.
Згідно з презентацією, очікується, що у 2025-2026 роках обсяг перевезень руди та марганцю становитиме 44 млн тонн порівняно із 43 млн тонн минулого року, а у 2027 році знизиться до 42 млн тонн.
Перевезення зерна та борошна протягом 2025-2027 роках прогнозується на рівні 31 млн тонн, що на 22,5%, або 9 млн тонн менше, ніж у 2024 році.
“Укрзалізниця” зазначила, що очікує скорочення перевезень будматеріалів з 35 млн тонн у 2024 році до 30-32 млн тонн у 2025-2027 роках.
Відповідно до презентації, обсяги перевезень кам’яного вугілля у 2025-2027 роках скоротяться на 17,4% порівняно з 2024 роком – з 23 млн тонн до 19 млн тонн.
Частково компанія планує компенсувати ці втрати збільшенням перевезення інших вантажів з 32 млн тонн у минулому році до 36 млн тонн цього року, а далі збільшувати їх щороку на 1 млн тонн.
В “Укрзалізниці” додали, що загальні обсяги перевезень вантажів з 2021-2025 рік скоротилися на 49% – з 315 млн тонн до 160 млн тонн. Зокрема, за цей період відбулося скорочення перевезень руди на 43%, будматеріалів на 52% та вугілля на 62%.
Згідно з презентацією, ще гірший прогноз рентабельності вантажних перевезень: прибуток у 20,4 млрд грн минулого року скоротиться до 3,2 млрд грн наступного року, а вже наступного року вантажні перевезення принесуть збиток 0,6 млрд грн, а 2027 року – 4,8 млрд грн.
Причиною компанія називає фіксацію тарифів, які останній раз збільшувалися 2022 року , хоча індекс цін виробників з того часу зріс на 69,3%.
Заступник директора департаменту комерційної роботи “Укрзалізниці” Валерій Ткачов у вересні 2025 року повідомляв, що компанія очікує зниження вантажних перевезень цього року до 162-165 млн тонн зі 175 млн тонн минулого року, коли вони частково відновилися після провалу до 150-155 млн тонн у перші два роки повномасштабної агресії Росії з 312-315 млн тонн.
Ткачов тоді наголосив, що для виправлення ситуації ведеться активний пошук нових вантажів, зокрема, це вантажі рітейлу та малого-середнього бізнесу, починаючи від лісних вантажів, промислових продуктів та іншої великої кількості сегментів.
Заступник голови наглядової ради “Укрзалізниці” Сергій Лещенко минулого тижня повідомив у Верховній Раді, що чистий збиток компанії за дев’ять місяців цього року склав 7,195 млрд грн.
За його словами, компанія пропонує з 1 січня наступного року індексувати вантажні тарифи 27,5%, а з 1 липня – ще на 11%.
Обсяг експортних перевезень “Укрзалізниці” у січні-червні 2025 року скоротився на 13,5% – до 38,7 млн тонн, внутрішні перевезення – на 11,7%, до 35,5 млн тонн, тоді як обсяг імпортних перевезень зріс на 5,4% – до 5,3 млн тонн.
У 2024 році компанія збільшила виручку на 11,1% – до 102,87 млрд грн, але отримала чистий збиток 2,71 млрд грн проти чистого прибутку 5,04 млрд грн у 2023 році.
За даними Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) і Міністерства сільського господарства США (USDA), світове виробництво пшениці в 2025 році прогнозується на рівні близько 809,7 млн тонн, що на 1,3% вище, ніж у 2024 році.
Зростання очікується за рахунок збільшення врожайності в Канаді, Казахстані, Китаї та Індії, тоді як у країнах Південної Європи та Північної Африки зберігаються ризики зниження виробництва через посуху.
«Перспективи світового ринку пшениці залишаються в цілому позитивними, а глобальні запаси за підсумками сезону залишаться стабільними, незважаючи на активний експорт з Чорноморського регіону», — наголошується в жовтневому огляді FAO Cereal Supply and Demand Brief.
Топ-20 країн світу за виробництвом пшениці в 2025 році (оцінка FAO і USDA)
Ці двадцять країн виробляють понад 90% світового обсягу пшениці.
Незважаючи на загальне зростання врожайності, глобальні запаси пшениці до кінця 2025 року можуть знизитися на 1,6%, до близько 312 млн тонн. Це пов’язано зі збільшенням внутрішнього споживання в Азії та на Близькому Сході, а також з активним експортом з Росії, України та Австралії.
Середні світові ціни на пшеницю залишаються волатильними, проте аналітики FAO прогнозують їх відносну стабілізацію при збереженні обсягів врожаю і запасів.
Незважаючи на війну, Україна зберігає статус одного з найбільших експортерів зерна. За оцінкою Міністерства аграрної політики, у 2024–2025 маркетинговому році країна експортувала близько 15 млн тонн пшениці, поставляючи її до Єгипту, Індонезії, Іспанії, Туреччини та Тунісу.
Україна утримує 11–12 місце в світі за виробництвом пшениці і входить до п’ятірки світових експортерів завдяки високій врожайності та логістичним маршрутам через дунайські та балтійські порти.
Детальний огляд основних світових виробників пшениці з 1970 по 2024 рік — в аналітичному відео Experts Club: Дивитися на YouTube
АТ “НАЕК “Енергоатом” за усіма трьома сценаріями протягом 2025-2028 років матиме прибуткову діяльність, при цьому у 2028 році прогнозується отримання прибутку, вдвічі більшого, ніж за результатами діяльності 2026-2027 років, що пов’язано, зокрема, з очікуваним ростом цін на електроенергію.
Такий прогноз міститься у щорічній інформації про фіскальні ризики, підготовленій Міністерством фінансів України за даними 12 держкомпаній у рамках ухвалення держбюджету-2026. У межах документа по кожній компанії на основі макроекономічних сценаріїв розвитку економіки України змодельовано базовий, альтернативний і негативний сценарії.
“Чисті надходження від НАЕК “Енергоатом” до державного бюджету очікуються за усіма сценаріями та зростатимуть в міру підвищення прибутковості товариства”, – йдеться у документі.
Як зазначили його автори, НАЕК у довгостроковій перспективі планує будівництво нових енергоблоків і має плани у середньостроковій перспективі залучити достатній обсяг боргових коштів для фінансування інвестицій. Однак будівництво триватиме і після закінчення середньострокового періоду і у разі фінансування такого будівництва за рахунок боргових зобов’язань очікується, що високі витрати підвищать зобов’язання компанії до рівня, який вона, можливо, не зможе обслуговувати.
“Фіскальні ризики можуть матеріалізуватися у випадку, коли уряд повинен буде надати фінансування для покриття частини таких витрат, або якщо уряду доведеться обслуговувати борги “Енергоатом”, – підсумували в Мінфіні.
За базовим сценарієм капітальні витрати “Енергоатому” в середньому становитимуть з 2025 року близько 59 млрд грн на рік без бюджетного фінансування, при цьому витрати на ПСО з компенсації тарифів для населення знижуватимуться в середньому на 2,3% у період 2026-2028 роках.
Окрім того, базовий сценарій передбачає зростання ціни електроенергії в середньому на 7,9% на рік, а також незначне зменшення обсягу виробництва е/е компанією у 2026-2027 роках з подальшим збільшенням у 2028 році.
Як нагадали в Мінфіні, НАЕК за результатами діяльності у 2024 році отримала чистий прибуток у розмірі 1,3 млрд грн порівняно зі збитками 11,3 млрд грн за результатами 2023 року. Товариство у минулому році продемонструвало зростання доходів на 35% за рахунок підвищення середньозваженої ціни на е/е на 33,5%.
За результатами 2024 р. обсяг ПСО у “Енергоатому” склав 109,3 млрд грн або 53% чистого доходу товариства за цей рік.
Консалтингова агенція “УкрАгроКонсалт” прогнозує зниження врожаю соняшнику в сезоні-2025 на 5,7% – до 13,3 млн тонн проти 14,1 млн тонн у попередньому прогнозі через посуху на півдні та сході України, повідомила пресслужба агентства.
“Втрати врожаю спостерігаються переважно в південних і східних регіонах, де посуха суттєво вплинула на посіви. Натомість у північних і західних областях, де дощі були регулярними, ситуація сприятливіша. Очікується, що врожайність соняшнику зросте під час збирання в північно-західному поясі, як це було з пшеницею та ячменем”, – зазначили в агентстві.
Аналітики додали, що ринкові оцінки врожаю соняшнику коливаються від 12,8 до 13,5 млн тонн. Відтак “УкрАгроКонсалт” дотримується ближчої до верхньої межі оцінки завдяки розширенню посівних площ на заході та півночі після початку війни. Однак якість насіння викликає занепокоєння через захворювання, спричинені дощами під час збирання в цих регіонах.
Щодо кукурудзи “УкрАгроКонсалт” має більш оптимістичні прогнози.
“Основні регіони вирощування мають достатній рівень зволоження, а посіви на півдні займають незначну частку. Цьогорічний період запилення та наливу зерна припав на сприятливіші температури порівняно з минулим роком, а періодичні дощі сприяли розвитку культури”, – розповіли експерти.
Ринкові оцінки врожаю кукурудзи варіюються від 28 млн тонн до 35 млн тонн, але наприкінці липня “УкрАгроКонсалт” підвищив свій прогноз на 2 млн тонн – до 32,5 млн тонн, тобто на 6,6%, що є одним з найвищих показників на ринку.
Прогноз врожаю пшениці від “УкрАгроКонсалт” залишається стабільним – на рівні 22 млн тонн. Станом на 7 серпня було зібрано майже 15 млн тонн із 74% посівних площ. Решта 26% припадає на регіони з найвищою врожайністю, що дає підстави для оптимізму, резюмували в агентстві.
Національний банк України (НБУ) погіршив прогноз врожаю овочевих культур у 2025 році на 11,5% – до 7,6 млн тонн, плодово-ягідних – на 11,1%, до 1,8 млн тонн, картоплі – на 3,4%, до 19,4 млн тонн.
«Погодні умови навесні 2025 року виявилися несприятливими для врожаїв. Весняні заморозки охопили значну частину території країни, особливо завдавши шкоди озимим, плодово-ягідним і овочевим культурам», – наголошується в оновленому
Інфляційному звіті Національного банку, опублікованому цього тижня.
Водночас, порівняно з минулорічним урожаєм, за оцінками Нацбанку, цього року овочів буде зібрано більше на 11,5%, або на 0,8 млн тонн, картоплі – на 10,7%, або 1,9 млн тонн.
Але з плодово-ягідними ситуація гірша, і їх урожай буде на 12,4%, або 0,2 млн тонн менше торішнього.
Нацбанк також погіршив прогнози врожаю овочевих культур на 2026 рік у порівнянні з попереднім квітневим Інфляційним звітом на 9,1% – до 8,0 млн тонн, а плодово-ягідних – на 4,0%, до 1,9 млн тонн.
Одночасно НБУ дещо поліпшив очікування щодо врожаю картоплі в наступному році – на 0,7%, до 20,0 млн тонн.
Експерти прогнозують зростання цін на каву до 40% у 2025 році. Основними причинами називають посуху в Бразилії та аномальні дощі у В’єтнамі, найбільших країнах-виробниках кави, повідомили в FAO та Міжнародній організації кави.
У 2024 році вартість арабіки зросла на 69%, досягнувши рекордних рівнів і перевищивши 4,30 долара за фунт на біржі ICE на початку 2025 року. Посуха в Бразилії призвела до зниження врожаю на 10-11%, що викликало дефіцит, а у В’єтнамі врожай скоротився на 10-20% через посухи і сильні дощі. Міжнародна організація кави попереджає, що стабілізації ринку не варто очікувати до 2026-2028 років.
Очікується, що роздрібні ціни на каву зростуть на 10-20%, що призведе до подорожчання кави в кафе і в роздрібній упаковці. Це посилить інфляційний тиск, оскільки зростання цін на каву доповнює зростання вартості інших продуктів харчування. Експерти відзначають, що виробникам доведеться інвестувати в стійкі до посухи сорти і нові системи зрошення. Також фіксується зростання витрат в ланцюжку поставок, включаючи подорожчання добрив, логістики і кредитних ресурсів.
За даними FAO, у 2023 році світове виробництво кави склало близько 11 млн тонн, з яких на частку Бразилії припадає 31%, В’єтнаму – 18%, Індонезії – близько 7%. Споживання кави в світі зростає приблизно на 2% щорічно і оцінюється в 177 млн мішків на рік.
Згідно з відкритими даними, лідерами зі споживання кави на душу населення є Фінляндія (близько 12-13 кг на рік), Норвегія (близько 10 кг), Ісландія (9,8 кг), Данія (8,7 кг), Нідерланди (8,4 кг), Швеція (8,2 кг), Швейцарія (7,9 кг), Бельгія (6,8 кг), Люксембург (6,5 кг) і Канада (6,5 кг).
Зростання цін на каву в 2025 році може стати серйозним випробуванням як для виробників, так і для споживачів, а також посилить інтерес до сталого виробництва і розширення поставок з метою стабілізації ринку в умовах мінливого клімату.
