Міністерство сільського господарства США (USDA) скоригувало прогноз експорту Україною пшениці на 2024/25 маркетинговий рік (МР, липень 2024-го – червень 2025-го) та знизило його на 0,5 млн тонн, до 15,5 млн тонн, а кукурудзи – на 1 млн тонн, до 22 млн тонн.
В оновленому прогнозі USDA за лютий зазначається, що у 2024/25 МР показники виробництва пшениці та кукурудзи в Україні залишаться відповідно на рівні 22,9 млн тонн і 26,5 млн тонн.
При цьому прогнозується несуттєве збільшення виробництва та споживання пшениці, однак, на думку USDA, обсяги торгівлі та кінцеві запаси будуть нижчими. Відповідно, прогноз щодо світового виробництва пшениці підвищено на 0,6 млн тонн – до 793,8 млн тонн, завдяки зростанню виробництва в Казахстані (+0,6 млн тонн, до 18,6 млн тонн) та Аргентині (+0,2 млн тонн, до 17,7 млн тонн).
Світове споживання пшениці також зросте на 1,8 млн тонн, до 803,7 млн тонн завдяки більшому використанню в ЄС, Казахстані, Таїланді та Україні фуражного зерна та перехідних залишків.
При цьому світова торгівля пшеницею скоротиться на 3 млн тонн – до 209 млн тонн, через скорочення експорту ЄС (-1,0 млн тонн, до 28,0 млн тонн), Мексики, РФ (-0,5 млн тонн, до 45,5 млн тонн), Туреччини та України (-0,5 млн тонн, до 15,5 млн тонн). Найбільше скорочення очікується в Китаї – на 2,5 млн тонн, до 8,0 млн тонн, що буде найнижчим показником імпорту останні п’ять років, хоча торік ця країна була провідним світовим постачальником пшениці.
Схожа картина очікує й світові кінцеві запаси на 2024/25 МР, які, за оновленим прогнозом, знизяться на 1,3 млн тонн – до 257,6 млн тонн, через скорочення в Китаї, яке частково компенсується збільшенням запасів у Росії, Казахстані та Україні.
На світовому ринку кукурудзи в 2024/25 МР передбачається скорочення всіх показників. У світовому виробництві кукурудзи очікується спад на 1,9 млн тонн – до 1 млрд 212,5 млн тонн, в основному за рахунок Аргентини (-1,0 млн тонн, до 50,0 млн тонн) через зниження врожайності внаслідок спеки та Бразилії (-1,0 млн тонн, до 126,0 млн тонн) та через повільну сівбу.
Основні зміни у світовій торгівлі кукурудзою стосуються зменшення прогнозованого експорту кукурудзи з Бразилії (-1,0 млн тонн, до 46,0 млн тонн), України (-1,0 млн тонн, до 22,0 млн тонн) та Південної Африки. Зовнішні кінцеві запаси кукурудзи на 2024/25 МР знижено на 3 млн тонн, до 290,3 млн тонн.
Міністерство сільського господарства США (USDA) знизило прогноз виробництва Україною зерна на 13%, експорт – на 26% з огляду на вичерпані в країні запаси.
Згілно з прогнозом за лютий, кінцеві запаси зерна в країні в 2024-2025 маркетинговому році (МГ, липень-червень) оцінюються в 1,8 млн тонн, що на 19% більше торішніх, проте це значно менше, ніж було до повтомасштабнго вторгення в лютому 2022 року.
ЄС залишиться важливим напрямком для України з огляду на лібералізацію торгової політики та географічну близькість. Водночас українські експортери продовжують повертати свої традиційні ринки, що стало можливим завдяки ефективній роботі чорноморських портів, йдеться у звіті.
Як прогнозує Мінсільгосп США, урожай пшениці в 2024/25 МР в Україні становитиме 22,9 млн тонн, що відповідає минулорічним показникам, але її експорт скоротиться на 19% – до 15 млн тонн. Врожай ячменю буде на 3% нижчим, ніж у сезоні-2023/24, і оцінюється в 5,9 млн тонн, а експорт становитиме 2,6 млн тонн. Прогноз щодо виробництва жита понижено на 18% – до 190 тис. тонн.
Жито стало нішевою культурою для українських аграріїв, тому його виробництво та експорт можуть значно різнитися рік від року, зазначили в Мінсільгоспі США.
Найбільше скорочення в USDA прогнозують по кукурудзі, виробництво якої скоротиться на 24% порівняно з 2023/24 МР – до 24,6 млн тонн, тоді як експорт впаде на 33% – до 19,6 млн тонн. Кінцеві запаси зернової прогнозуються на рівні 722 тис. тонн, що трохи більше, ніж попереднього року, але значно нижче 2,8 млн тонн, що були в резерві на кінець сезону-2022/23.
За даними Swedbank, економіка Латвії 2025 року продемонструє зростання на рівні 2,2%, а 2026 року темпи прискоряться до 2,8%. Після скорочення ВВП на 0,2% у 2024 році вже до кінця року з’явилися ознаки відновлення, що створює позитивні очікування для наступного періоду.
Основними драйверами зростання стануть: збільшення обсягів експорту, зростання споживання домашніх господарств, збільшення державних інвестицій.
Ринок праці в Латвії залишається стабільним: рівень безробіття продовжує знижуватися, а заробітні плати демонструють зростання, хоча темпи збільшення сповільнюються. Інфляція у 2025 році прогнозується на рівні 2,6%, що є помірним показником.
Одним із ключових викликів для економіки залишається реалізація проєктів, що фінансуються Фондом ЄС із відновлення та стійкості (RRF). Усі заплановані проєкти мають бути завершені до середини 2026 року, і їхнє успішне впровадження може стати каталізатором для подальшого економічного зростання.
Страховики прогнозують, що витрати на медичне обслуговування зростуть на 10,4% у 2025 році, про це свідчить опитування, проведене WTW Global Medical Trends Survey, зазначається на сайті глобального страхового брокера WTW.
При цьому наголошується, що прогнозоване зростання витрат на медичне обслуговування залежить від регіону.
Так, у Північній Америці, за прогнозами, витрати зростуть із 8,1% у 2024 році до 8,7% у 2025 році, тоді як у США страховики прогнозують зростання на 10,2% у 2025 році проти 9,3% цього року. За прогнозами, витрати також прискоряться в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, Близькому Сході та Африці, тоді як у Європі та Латинській Америці спостерігатиметься повільніше зростання.
Хоча в деяких регіонах ця тенденція може дещо охолоджуватися, прогнозується, що вона залишатиметься високою в довгостроковій перспективі. Насправді, протягом наступних трьох років 64% страховиків очікують підвищення або значного підвищення медичних тенденцій у всьому світі. Також найближчим часом не очікується зниження попиту на медичне обслуговування. Дві третини (67%) страховиків очікують більш високого або значно більш високого світового попиту на медичні послуги протягом наступних трьох років.
Серед основних чинників, що сприяють збереженню високих витрат на медичне обслуговування, названо, зокрема, зростання нових медичних технологій і фармацевтичних препаратів, частіше звернення до приватних клінік через перевантаження державної системи охорони здоров’я в усьому світі через високий попит і обмежені ресурси. Крім того, в останні кілька років спостерігався сплеск використання послуг охорони здоров’я (зі зростаючою тенденцією до використання послуг психічного здоров’я), що продовжує збільшувати загальну вартість лікування.
У період з червня по серпень 2024 року WTW провела дослідження глобальних медичних тенденцій у 2025 році. В опитуванні взяли участь 348 провідних медичних страхових компаній із 75 країн. Крім повідомлень від страховиків було отримано інформацію від місцевих брокерів WTW, що представляють 55 країн. Зведені дані охоплюють 90 країн.
Міністерство аграрної політики та продовольства оцінює експорт зерна у сезоні-2024-2025 на рівні 40 млн тонн, оскільки обсяг не є рекордним, а наявної інфраструктури буде достатньо для постачання агропродукції на зовнішні ринки, заявив перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький у ефірі єдиного національного телемарафону.
“Цього року врожай через складні кліматичні умови дещо менший, ніж попереднього року. Також цього року немає перехідних залишків із попереднього періоду. Тому експорт зернових оцінюється на рівні близько 40 млн тонн. Це не є значним і рекордним обсягом. Ми впевнені, що наявна інфраструктура, зокрема Дунайського регіону, сухопутних коридорів, залізничного та автомобільного транспорту та морського коридору (…) дозволять цей середній обсяг експортувати та вчасно доставити до країн, що її потребують”, – сказав він.
Коментуючи підготовку польських фермерів до блокування українсько-польського кордону в районі пункту перепуску Медика, Висоцький підтвердив, що такі заяви звучали з польської сторони.
“Хочу наголосити, що триває робота на міждержавному рівні та на рівні асоціацій, щоб ці заяви не реалізувалися в будь-які конкретні дії. Ми показуємо цифри, що підтверджують, що впливу української продукції на польський ринок немає. Абсолютна більшість продукції, що переходить через сухопутний кордон , слідує транзитом і не залишається на польському ринку.
Перший заступник міністра агрополітики наголосив, що Україна не убачає підстав для блокування кордону та зробить усе можливе, щоб протестів польських фермерів не було.
Внутрішні ціни на український цукор продовжують падати через торговельні обмеження Європейського Союзу, оптові ціни від заводів можуть знизитися до 18-19 грн/кг, повідомили в аналітичному кооперативі “Пуск”, створеному в межах Всеукраїнської аграрної ради (ВАР).
“Український цукор переважно залишається на внутрішньому ринку через обмежений експорт. Спроби постачати продукцію до Туреччини, Македонії та інших країн поки що не дають змоги суттєво розвантажити запаси. Через торговельні обмеження з ЄС, які триватимуть до 2025 року, Україна стикається з труднощами експорту цукру”, – пояснили аналітики й додали, що ця тенденція, ймовірно, продовжиться найближчими місяцями.
За інформацією експертів, деякі заводи в Україні вже почали знижувати ціни з попередніх 21,50-22 грн/кг до 21 грн/кг. Вони очікують, що у вересні-жовтні ціни можуть впасти до 18-19 грн/кг через перенасичення внутрішнього ринку.
Водночас світовий ринок цукру демонструє значне зростання цін через низку факторів.
“Серед ключових причин – значна посуха в Бразилії, яка серйозно вплинула на врожайність цукрової тростини. Додатково ситуацію погіршили масштабні пожежі, які пошкодили від 5 до 8% посівних площ. Це призвело до суттєвого зростання вартості цукру на світових біржах”, – констатували в “Пуску”.
