Консалтингова агенція “УкрАгроКонсалт” прогнозує зниження врожаю соняшнику в сезоні-2025 на 5,7% – до 13,3 млн тонн проти 14,1 млн тонн у попередньому прогнозі через посуху на півдні та сході України, повідомила пресслужба агентства.
“Втрати врожаю спостерігаються переважно в південних і східних регіонах, де посуха суттєво вплинула на посіви. Натомість у північних і західних областях, де дощі були регулярними, ситуація сприятливіша. Очікується, що врожайність соняшнику зросте під час збирання в північно-західному поясі, як це було з пшеницею та ячменем”, – зазначили в агентстві.
Аналітики додали, що ринкові оцінки врожаю соняшнику коливаються від 12,8 до 13,5 млн тонн. Відтак “УкрАгроКонсалт” дотримується ближчої до верхньої межі оцінки завдяки розширенню посівних площ на заході та півночі після початку війни. Однак якість насіння викликає занепокоєння через захворювання, спричинені дощами під час збирання в цих регіонах.
Щодо кукурудзи “УкрАгроКонсалт” має більш оптимістичні прогнози.
“Основні регіони вирощування мають достатній рівень зволоження, а посіви на півдні займають незначну частку. Цьогорічний період запилення та наливу зерна припав на сприятливіші температури порівняно з минулим роком, а періодичні дощі сприяли розвитку культури”, – розповіли експерти.
Ринкові оцінки врожаю кукурудзи варіюються від 28 млн тонн до 35 млн тонн, але наприкінці липня “УкрАгроКонсалт” підвищив свій прогноз на 2 млн тонн – до 32,5 млн тонн, тобто на 6,6%, що є одним з найвищих показників на ринку.
Прогноз врожаю пшениці від “УкрАгроКонсалт” залишається стабільним – на рівні 22 млн тонн. Станом на 7 серпня було зібрано майже 15 млн тонн із 74% посівних площ. Решта 26% припадає на регіони з найвищою врожайністю, що дає підстави для оптимізму, резюмували в агентстві.
Національний банк України (НБУ) погіршив прогноз врожаю овочевих культур у 2025 році на 11,5% – до 7,6 млн тонн, плодово-ягідних – на 11,1%, до 1,8 млн тонн, картоплі – на 3,4%, до 19,4 млн тонн.
«Погодні умови навесні 2025 року виявилися несприятливими для врожаїв. Весняні заморозки охопили значну частину території країни, особливо завдавши шкоди озимим, плодово-ягідним і овочевим культурам», – наголошується в оновленому
Інфляційному звіті Національного банку, опублікованому цього тижня.
Водночас, порівняно з минулорічним урожаєм, за оцінками Нацбанку, цього року овочів буде зібрано більше на 11,5%, або на 0,8 млн тонн, картоплі – на 10,7%, або 1,9 млн тонн.
Але з плодово-ягідними ситуація гірша, і їх урожай буде на 12,4%, або 0,2 млн тонн менше торішнього.
Нацбанк також погіршив прогнози врожаю овочевих культур на 2026 рік у порівнянні з попереднім квітневим Інфляційним звітом на 9,1% – до 8,0 млн тонн, а плодово-ягідних – на 4,0%, до 1,9 млн тонн.
Одночасно НБУ дещо поліпшив очікування щодо врожаю картоплі в наступному році – на 0,7%, до 20,0 млн тонн.
Експерти прогнозують зростання цін на каву до 40% у 2025 році. Основними причинами називають посуху в Бразилії та аномальні дощі у В’єтнамі, найбільших країнах-виробниках кави, повідомили в FAO та Міжнародній організації кави.
У 2024 році вартість арабіки зросла на 69%, досягнувши рекордних рівнів і перевищивши 4,30 долара за фунт на біржі ICE на початку 2025 року. Посуха в Бразилії призвела до зниження врожаю на 10-11%, що викликало дефіцит, а у В’єтнамі врожай скоротився на 10-20% через посухи і сильні дощі. Міжнародна організація кави попереджає, що стабілізації ринку не варто очікувати до 2026-2028 років.
Очікується, що роздрібні ціни на каву зростуть на 10-20%, що призведе до подорожчання кави в кафе і в роздрібній упаковці. Це посилить інфляційний тиск, оскільки зростання цін на каву доповнює зростання вартості інших продуктів харчування. Експерти відзначають, що виробникам доведеться інвестувати в стійкі до посухи сорти і нові системи зрошення. Також фіксується зростання витрат в ланцюжку поставок, включаючи подорожчання добрив, логістики і кредитних ресурсів.
За даними FAO, у 2023 році світове виробництво кави склало близько 11 млн тонн, з яких на частку Бразилії припадає 31%, В’єтнаму – 18%, Індонезії – близько 7%. Споживання кави в світі зростає приблизно на 2% щорічно і оцінюється в 177 млн мішків на рік.
Згідно з відкритими даними, лідерами зі споживання кави на душу населення є Фінляндія (близько 12-13 кг на рік), Норвегія (близько 10 кг), Ісландія (9,8 кг), Данія (8,7 кг), Нідерланди (8,4 кг), Швеція (8,2 кг), Швейцарія (7,9 кг), Бельгія (6,8 кг), Люксембург (6,5 кг) і Канада (6,5 кг).
Зростання цін на каву в 2025 році може стати серйозним випробуванням як для виробників, так і для споживачів, а також посилить інтерес до сталого виробництва і розширення поставок з метою стабілізації ринку в умовах мінливого клімату.
Міжнародне рейтингове агентство Fitch Ratings прогнозує, що дефіцит поточного рахунку України збільшиться цього року до 14,5% ВВП з 7,2% ВВП у 2024 році та 5,3% у 2023 році, що відображає високий імпорт газу і сталі та менші грошові перекази від українських біженців, а також високий оборонний імпорт і експорт товарів, який на 38% нижчий за довоєнний рівень.
За прогнозом, у 2025 році інфляція складе в середньому 12,3%, а потім сповільниться до 6,5% у 2026 році, коли реалізуються ефекти бази і трансмісія монетарної політики набере обертів.
Fitch також погіршило прогноз зростання ВВП України на 2025 рік з 2,9% до 2,5% через виклики, пов’язані з постійною напруженістю на ринку праці, пошкодженнями, спричиненими атаками на газову інфраструктуру, та закриттям «Покровськвугілля» через бойові дії.
Виробництво первинного нікелю у світі в 2025 році збільшиться на 5,9% і становитиме 3,735 млн тонн, прогнозує Міжнародна дослідницька група з нікелю (INSG).
За підсумками 2024 року воно зросло на 11,1% – до 3,526 млн тонн.
Ці оцінки не враховують можливості жодних перебоїв у роботі підприємств, наголошується в повідомленні INSG.
Очікується, що Індонезія продовжить нарощувати виробництво різних видів нікелевої продукції, включно з нікелевмісним чавуном (NPI). У Китаї цього року прогнозується зростання виробництва нікелю за рахунок підвищення випуску катодного нікелю і сульфату нікелю, при цьому виробництво (NPI) надалі знижуватимуться.
В інших країнах, здебільшого через проблеми з рентабельністю, низка виробничих підприємств були законсервовані, скоротили випуск або розглядають можливість реалізації одного з цих варіантів у майбутньому, зазначається в повідомленні INSG.
Темпи зростання використання нікелю в акумуляторах для електромобілів виявилися слабшими, ніж очікувалося, зокрема через конкуренцію з боку інших видів батарей (переважно літій-залізо-фосфатних), зазначають аналітики організації.
Світове споживання первинного нікелю в поточному році, як очікується, збільшиться на 5,7% і досягне 3,537 млн тонн. Минулого року воно підвищилося на 4,8% – до 3,347 млн тонн.
Таким чином, глобальний ринок нікелю залишатиметься профіцитним. Надлишок металу у 2023 році становив 170 тис. тонн, у 2024 році – 179 тис. тонн, а за підсумками 2025 року виробництво перевищить попит на 198 тис. тонн, за оцінкою INSG.
INSG є незалежною міжурядовою організацією, яка була заснована 1990 року і розташована в Лісабоні (Португалія). Членами групи є країни-виробники і споживачі нікелю: Австралія, Бразилія, Велика Британія, Німеччина, Італія, Куба, Норвегія, Португалія, Росія, Фінляндія, Франція, Швеція, Японія, а також Європейський союз.
Національний банк України (НБУ) покращив оцінку дефіциту електроенергії в Україні у поточному році з 4% до 3% та у наступному – з 2% до 1% завдяки швидким ремонтам та розвитку розподіленої генерації.
“Швидкі ремонти маневрової генерації й енергетичної інфраструктури, розбудова розподіленої генерації е/е та потужностей ВДЕ на тлі збереження стійкого імпорту е/е дають змогу поліпшити оцінку дефіциту е/е на прогнозному горизонті”, – констатує НБУ в опублікованому Інфляційному звіті за квітень 2025 року, порівнюючи його зі звітом за січень.
На думку Набанку, у 2027 році дефіцит майже зникне (1%).
Таким чином, зазначено у звіті, вплив обмежень енергопостачання на зміну реального ВВП зменшиться, а обсяги щорічного імпорту електроенергії у 2025–2027 роках становитимуть близько $0,5 млрд.
Як повідомлялося, в кінці 2024 року Міністерство енергетики прозвітувало, що сумарна потужність генеруючих установок розподіленої газової генерації, підключених в Україні минулого року, становила 967 МВт, з яких 835 МВт введено в експлуатацію саме в 2024 році.
