Міністерство сільського господарства США (USDA) поліпшило прогноз урожаю пшениці в Україні у 2023/24 маркетинговому році (МР), який розпочався, з 21 млн тонн до 22,5 млн тонн, кукурудзи – з 27,5 млн тонн до 28 млн тонн у зв’язку з більшими, ніж очікувалося, посівними площами і другою в історії врожайністю.
У вересневому прогнозі відомства також підвищено оцінки експорту пшениці з 11 млн тонн до 11,5 млн тонн, тоді як для кукурудзи вони збережені незмінними – 19,5 млн тонн.
USDA підвищило прогноз внутрішнього споживання для пшениці з 8,1 млн тонн до 8,8 млн тонн, зберігши його для кукурудзи 5,5 млн тонн, але одночасно підвищивши прогноз її перехідних залишків до 4,43 млн тонн з 3,89 млн тонн.
Загалом же світовий прогноз урожаю пшениці у 2023/24 МР знижено на 56 млн тонн – до 787,3 млн тонн, що на 3,25 млн тонн менше, ніж торік, через зменшення виробництва в Австралії, Канаді, Аргентині та ЄС, що не зможе компенсуватися збільшеним виробництвом України.
Погіршено також прогноз світової торгівлі пшеницею на 2,1 млн тонн – до 207,3 млн тонн порівняно з 219,9 млн тонн торік – через скорочення виробництва у згаданих країнах, що лише частково компенсується зростанням активності Росії та Казахстану.
У USDA зазначили, що подібне річне зниження світових поставок пшениці відбувається вперше з 2018/19 МР. У відомстві також очікують скорочення світових перехідних запасів на 7 млн тонн – до 258,6 млн тонн, що буде найнижчим рівнем з 2015/16 МР.
Агрохолдинг “Кернел”, один із найбільших в Україні, практично завершив збирання озимої пшениці на площі 60 тис. га та озимого ріпаку з 10 тис. га, відзначає зростання врожайності з них і прогнозує зростання виробництва всіх культур у сезоні-2023, йдеться в повідомленні компанії на Варшавській фондовій біржі.
Згідно з повідомленням, у сезоні-2023 площі агрохолдинг розширив площі в 1,7 раза під озимою пшеницею, а під озимим ріпаком – удвічі порівняно з торішніми показниками. Сприятливі погодні умови дали змогу отримати більший урожай цих культур: врожайність озимої пшениці сягнула 6,6 т/га, що є суттєво вищою, ніж у роком раніше, коли вона становила 4,6 т/га; озимого ріпаку – 3,3 т/га порівняно з 2,5 т/га роком раніше.
“Кернел” також відвів під ярі культури значні площі, зокрема, 120 тис. га під соняшник, 84 тис. га під кукурудзу і 65 тис. га сою.
“Ризики для ярих культур групи (кукурудза, соняшник і соя) наразі обмежені, тому група очікує отримати врожайність, близьку до історичних середніх показників”, – зазначили в агрохолдингу.
“Кернел” оцінює перспективи врожаю в Україні як “загалом сприятливі” і прогнозує збільшення виробництва зернових та олійних культур порівняно з попереднім роком.
Говорячи про перспективи збуту вирощеної продукції у 2024 фінансовому році, базовий сценарій агрохолдингу передбачає експорт тільки через порти річки Дунай і внутрішні шляхи через схильність сільськогосподарської інфраструктури до руйнувань, спричинених регулярними ракетними ударами Росії.
“Кернел” уже забезпечив деякі потужності для експорту соняшникової олії та шроту, але поки що не забезпечив стабільний і економічно ефективний варіант перевалки зерна. Агрохолдинг повідомив про необхідність додаткових інвестицій, які будуть спрямовані на нарощування потужностей для експорту зерна і зниження логістичних витрат.
“Прогноз прибутку на 2024 фінансовий рік на початку сезону передбачає значне зниження EBITDA через підрив продуктивності сегментів сільського господарства, інфраструктури та торгівлі, що зумовлено відносно слабкими світовими цінами на зерно і дорогою експортною логістикою”, – пояснили в агрохолдингу.
Водночас “Кернел” очікує, що сегмент переробки олійних культур стане основним джерелом прибутку для групи у 2024 фінансовому році.
Агрохолдинг повідомив, що не має доступу до кредитних лімітів у банках і покладається на накопичені грошові кошти. Водночас, він продовжує переговори з різними фінансовими інститутами для отримання кредитних коштів CapEx.
Невизначеність щодо відшкодування ПДВ у майбутньому і можливий ризик девальвації гривні також посилюють ризики агрохолдингу отримати збиток від курсової різниці.
“Будь-які оцінки обсягів і маржі дуже чутливі до поточної оперативної обстановки в Україні внаслідок постійних збоїв через війну. Робота холдингу спрямована на зниження подальших ризиків збитків, викликаних можливими майбутніми ударами росіян”, – резюмували в “Кернел”.
Агрохолдинг “Кернел” до війни посідав перше місце у світі за виробництвом соняшникової олії (близько 7% світового виробництва) та її експортом (близько 12%). Компанія є одним з найбільших виробників і продавців бутильованої олії в Україні. Крім того, агрохолдинг займається вирощуванням агропродукції та її реалізацією.
Найбільший співвласник “Кернела” через Namsen Ltd. – український бізнесмен Андрій Веревський, який цього року в рамках викупу і делістингу компанії з Варшавської фондової біржі збільшив свою частку з 41,3% до 74,05%.
Чистий прибуток “Кернела” за дев’ять місяців 2023ФР (липень-2022 – березень 2023 року) зріс на 36% – до $437 млн за падіння виручки на 45% – до $2,715 млрд.
Міністерство сільського господарства США (USDA) в серпневому прогнозі поліпшило прогноз врожаю пшениці в Україні в 2023/24 маркетинговому році (МР), який розпочався, з 17,5 млн тонн до 21 млн тонн, кукурудзи – з 25 млн тонн до 27,5 млн тонн у зв’язку з більшими, ніж очікувалося, посівними площами і другою в історії врожайністю.
Водночас, зазначається в документі, через припинення роботи “Чорноморської зернової ініціативи” прогноз експорту збережено незмінним – відповідно 10,5 млн тонн і 19,5 млн тонн.
У результаті USDA для пшениці підвищило прогноз внутрішнього споживання з 7,1 млн тонн до 8,1 млн тонн, а перехідні залишки на кінець МР – з 1,59 млн тонн до 4,13 млн тонн, тоді як для кукурудзи весь прогноз зростання врожаю збалансовано збільшенням очікуваних перехідних залишків – з,89 млн тонн до 3,89 млн тонн.
Загалом американське відомство збільшило прогноз урожаю фуражного зерна в Україні цьогоріч із 31,47 млн тонн до 33,97 млн тонн, оцінюючи їхній експорт у 21,37 млн тонн і підвищивши прогноз перехідних залишків із 2,27 млн тонн до 4,77 млн тонн.
В оновленому випуску врожай пшениці в минулому 2022/23 МР USDA, як і місяць тому, оцінило в 21,5 млн тонн проти 33,01 млн тонн роком раніше, а експорт – 16,8 млн тонн проти 18,84 млн тонн відповідно за скорочення перехідних залишків з 5,27 млн тонн до 1,65 млн тонн.
Урожай фуражного зерна, на думку Мінсільгоспу США, впав до 33,93 млн тонн із 53,51 млн тонн у 2021/22 МР, тоді як експорт – лише до 30,80 млн тонн із 32,93 млн тонн через скорочення перехідних залишків із 8,69 млн тонн до 2,15 млн тонн.
У тому числі врожай кукурудзи в минулому МР знизився до 27 млн тонн з 42,13 млн тонн роком раніше, при тому, що експорт зріс до 28 млн тонн з 26,98 млн тонн, зокрема за рахунок зниження перехідних залишків з 7,59 млн тонн до 1,39 млн тонн.
Згідно з новим прогнозом USDA, світовий врожай пшениці в 2023/24 МР досягне 793,4 млн тонн, що на 3,3 млн тонн менше за попередній прогноз. Загальний експорт пшениці прогнозується на рівні 209,4 млн тонн – на 2,23 млн тонн менше, ніж очікувалося раніше. Аналітики спрогнозували остаточні світові запаси пшениці на кінець МР у 265,6 млн тонн, що на 0,92 млн тонн менше за попередній прогноз.
Щодо кукурудзи оцінку врожаю у світі цього року знижено майже на 11 млн тонн – до 1 млрд 213,5 млн тонн, експорту – на 2,07 млн тонн, до 196,19 млн тонн.
Мінсільгосп США знизив прогноз виробництва пшениці в США на 0,13 млн тонн до 47,2 млн тонн. Експорт очікується на рівні 19,05 млн тонн (-0,68 млн тонн).
Урожай кукурудзи знижено на 5,71 млн тонн – до 398,82 млн тонн, а експорт – на 1,27 млн тонн, до 58,65 млн тонн.
У ЄС USDA погіршив оцінку врожаю пшениці на 3 млн тонн – до 135 млн тонн, зберігши експорт у 38,5 млн тонн.
Щодо фуражного зерна прогноз врожаю погіршено в ЄС на 6,85 млн тонн – до 136,45 млн тонн, експорту – на 2,21 млн тонн, до 10,59 млн тонн, зокрема, оціночний врожай кукурудзи тепер став меншим на 3,7 млн тонн – 59,7 млн тонн, а експорт – на 0,9 млн тонн, 4,1 млн тонн.
Для Росії прогноз експорту пшениці за тієї самої оцінки врожаю в 85 млн тонн збільшено на 0,5 млн тонн – до 48 млн тонн, а фуражного зерна збережено на рівні 8,91 млн тонн за зниження оцінки врожаю на 2,85 млн тонн – до 39,4 млн тонн. Зокрема, щодо кукурудзи експорт, як і раніше, очікується на рівні 4,2 млн тонн при зниженні врожаю на 1,7 млн тонн – до 14,6 млн тонн.
Міжнародна організація з цукру (ISO) зробила перший прогноз щодо світового балансу цукру на 2023/2024 сезон (з жовтня по вересень).
Відповідно до опублікованого в четвер огляду, новий сезон на світовому ринку цукру буде дефіцитним.
Виробництво прогнозується на рівні 174,839 млн тонн проти 174,024 млн тонн у 2022/2023 сезоні, світове споживання – у 176,957 млн тонн проти 176,531 млн тонн відповідно.
Таким чином, дефіцит цукру на світовому ринку в майбутньому сезоні складе 2,118 млн тонн.
Українська зернова асоціація (УЗА) оновила оцінку потенційного врожаю 2023 року, збільшивши її на 7,8 млн тонн – до 76,8 млн тонн зернових та олійних, що на 3 млн тонн більше ніж торік.
“Збільшення прогнозу врожаю цього року спричинене сприятливими погодними умовами та кращою врожайністю культур, ніж очікувалося, хоча засіяні площі менші, порівняно з минулим роком, на 2,2 млн га”, – наголошується в повідомленні асоціації в четвер.
Згідно з оновленим прогнозом, експорт з України в новому сезоні 2023/2024 потенційно може сягнути майже 48 млн тонн, тоді як у минулому сезоні, що завершився 30 червня, за оцінкою УЗА, він сягнув 58 млн тонн на суму близько $20 млрд.
Уточнюється, що оцінка врожаю пшениці у 2023 році покращилася з 17,9 до 20,2 млн тонн (у 2022 році було 20,2 млн тонн, у 2021 – рекордні 33 млн тонн). Потенційний експорт пшениці у 2023/2024 МР може скласти близько 15 млн тонн з урахуванням того, що на початку сезону перехідні залишки склали 4,3 млн тонн.
УЗА також підвищила прогноз урожаю ячменю в 2023 році з 4,4 до 5,2 млн тонн (у 2021 році – 10,1 млн тонн, у 2022 році – 5,8 млн тонн), а потенційний експорт – до 2,6 млн тонн.
Очікування щодо врожаю кукурудзи в новому сезоні покращилися з 24,2 до 26,9 млн тонн (2021 року – 37,6 млн тонн, 2022 року – 27,3 млн тонн), водночас експорт може становити близько 22 млн тонн, наголошується в повідомленні.
Згідно з ним, оцінку врожаю соняшнику 2023 року підвищено з 12,7 до 13,9 млн тонн (2021 року – 16,9 млн тонн, 2022 року – 11,1 млн тонн), потенційний експорт може становити 1,1 млн тонн, а переробка насіння соняшнику – 12,5 млн тонн.
Урожай ріпаку 2023 року УЗА попередньо оцінює в 3,9 млн тонн, експорт – на рівні 3,7 млн тонн, тоді як урожай сої очікується більшим – оцінка зросла з 4,4 до 4,8 млн тонн, а її потенційний експорт 2023/2024 МР може сягнути 3,3 млн тонн.
УЗА особливо наголошує, що загалом експорт зернових та олійних у новому 2023/2024 МР можна очікувати на зазначеному рівні, якщо Україна зможе експортувати через свої чорноморські порти, а також за умови поліпшення та здешевлення логістики альтернативних маршрутів, зокрема й Дунайського шляху.
“Подальші перешкоди експорту зерна з України матимуть негативний вплив на доступність зернових на світовому ринку і призведуть до зростання цін, а відповідно і до збільшення продовольчої інфляції у світі. Ба більше, у разі неможливості експорту продукції, українські фермери можуть переорієнтувати своє виробництво і відмовитися від вирощування зерна, що ще більше посилить кризу на світовому продовольчому ринку в середньостроковій перспективі”, – заявила УЗА.
Українська зернова асоціація (УЗА) – об’єднання виробників, переробників і найбільших експортерів зерна, які щорічно експортують близько 90% української зернової продукції.
Міністерство аграрної політики України у зв’язку зі сприятливими погодними умовами поліпшило прогноз урожаю у 2023 році приблизно на 4%, повідомив міністр Микола Сольський в ефірі національного телемарафону.
“Ми скоригували прогноз нашого врожаю цього року порівняно з торішнім … на 10% вниз. Але погода дійсно в цьому році, станом на сьогодні, тьху-тьху-тьху-тьху, щоб би далі так було, вона досить хороша, скажімо так, обережно. І ми вже скоригували в кращий бік цей прогноз: ми думаємо, що падіння буде на відсотків +/- 6 порівняно з минулим роком. Це попередньо, тому що попереду ще кілька місяців”, – сказав міністр.
Він уточнив, що початковий прогноз базувався на спричиненій логістичними проблемами зміні структури посівних площ на користь дорожчих культур, але з меншою врожайністю (наприклад, соя або соняшник замість кукурудзи), а також меншими вкладеннями в землю.
Сольський уточнив, що вже кілька тижнів триває збирання ріпаку, ячменю та пшениці.
“Ріпаку (буде) як минулого року, можливо, навіть трохи більше. Ячмінь – менше, оскільки менше посадили, відсотків на 15-20. І пшениці буде на менше, бо менше посадили. Сподіваємося компенсувати яровими культурами восени, але не будемо загадувати”, – зазначив міністр.
Як повідомлялося, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький наприкінці червня спрогнозував урожай зернових цього року на рівні близько 46 млн тонн порівняно з 53,1 млн тонн у попередньому сезоні.
Водночас Укргідрометеоцентр на початку липня дав більш оптимістичну оцінку – близько 49,6 млн тонн.
